www.wikidata.uk-ua.nina.az

Водохрещенський вечір У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Святий вечір значення 1 також Хрещенський свя

Водохрещенський вечір

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Святий вечір (значення).

Водохрещенський вечір, також Хрещенський святвечір — день народного календаря у слов'ян 5 січня. Найбільш насиченим обрядами є вечір, коли Православна церква України шанує навечір'я Богоявлення (Хрещенський святвечір). День суворого посту. Останній день колядування, останні святкові ворожіння. Під Водохреще збирають сніг, який, як вважається, має особливі цілющі властивості і зберігає свіжу воду в колодязях протягом року.

Водохрещенський вечір
Тип народне християнство
Значення закінчення зимових свят
Дата 5 січня
 Водохрещенський вечір у Вікісховищі

Інші назви Редагувати

У східних слов'ян більшість назв дня термінологічно замикається з назвами Різдвяного святвечора і багато в чому повторює різдвяно-новорічні звичаї : рос. Голодная кутья, Крещенская коляда, Голодный свят-вечер, Второй Сочельник, Водяная коляда, Голодный вечер, Третья, или водопостная кутья, Канун Богоявления, Свечки; біл. Піскуха, Марья, Терпека; укр. Голодна кутя, Свят-вечір водохрэсний, Голодна куття, Друга куття; біл. і укр. Остатня кутья, Постна кутья, Проводная кутья, Водяна коляда ; поліс. Нищая кутя, Третя велія, Інші коляди, Водянуха, Остання кутя, Кутя-варóжка, Пісана коляда, Терплячка; болг. Попо́ва коледа; серб. Крстовдан, Водопос, Водокрст, Неjетка , чеськ. Jméno Ježíš .

За сербським переказом, зимовий «Крстовдан» названий так тому, що в цей день «схрещуються» вітри, а люди гадають за їхнім напрямом про благополуччя та врожай .

Слов'янські обряди Редагувати

Священномученику Феопемпту і мученику Феоні моляться при отруєнні різними речовинами .

Останній раз ходять ряджені навколо села, палаючі головні носять, ведмежою лапою у всяке віконце стукають. Цього дня Коляда «від'їжджає на білих конях». На Поліссі на віконних рамах та дверях малюють дерева, коней, людей та вози. Подекуди «виписують Коляду»: малюють на вікнах і дверях по три хрести крейдою, хрестячись, маючи при собі хлібець, свічку, тарілку, ложку куті, тримаючи під рукою шапку. Після цього сідають вечеряти («вечераті») .

Обрядова трапеза у Водохрещенський святвечір проходила за звичаями «колядних» (святкових святкових) вечерь . Готували непарну кількість пісних страв .

Микола Матвєєв — Одного разу в хрещенський вечір (1898)

Східні слов'яни обов'язково варили кутю, страви з гороху або бобів, узвар із сухофруктів, пекли млинці та хлібні вироби. За вечерею повторювалися деякі різдвяні звичаї: запрошували «мороз» («вовка», «птах», «звірів» та інших персонажів) на вечерю; підкидали до стелі першу ложку куті; запалювали свічку «для мертвих»; відкладали з кожної страви частину для душ предків .

Болгари у Святхрещенський святвечір влаштовували останню святкову вечерю (болг. кадена вечеря): до пісних страв додавали волоські горіхи, зерно; ставили свічку, що не догоріла після попередніх двох святкових трапез .

Хорвати Самобору лише напередодні Хрещення починали їсти обрядовий хліб літниця (хорв. letnica), який щоразу викладали на святковий стіл напередодні Різдва, Нового року, Водохреща .

Словенці (горен., долен., штирій.) пекли на святки три хліби, найбільший з яких (словен. poprinjak, mocen kruh) їли в день трьох королів, щоб бути сильними і здоровими .

У Родопах пекли аналогічний різдвяному хліб із запеченою монетою, що використовується для ворожіння про щастя. Після вечері годували свійську птицю в обручі від бочки, ворожили, обв'язували фруктові дерева соломою, здійснювали інші обряди, подібні до магічної практики різдвяно-новорічного циклу (в.-слав., болг.).

Щоб «побачити» Хрещення Господнє ставили чашу з водою і дивилися, чи вода колихнеться опівночі. Якщо опівночі вода колихнулася, то бігли дивитись «розгорнуті небеса». При цьому говорили: «Побачиш сполохи — проси хоч царства небесного. Все здійсниться».

Опівночі ходять на річку, джерело, колодязь набрати води, якою приписують цілющі властивості, і яку ретельно оберігають. У чистому полі сніг копати ходили хоч старі діди, хоч молодиці. Вмиваються сніговою водою ранком у день Хрещення червоні дівчата, щоб «без білила білими бути, без рум'яна — рум'яними» .

Сніг цього святвечора вважається цілющим, про нього говорили: «підмішуй у корм — не мерзляка худоба стане; сипли курям — будуть яйценосні. Снігова ж лазня краси додає, хвороба з тіла жене. Хороший він і для біління полотен». Цим снігом лікували недуги — оніміння в ногах, запаморочення, судоми. Святоводохрещеною водою окроплюють вулики під час збирання роїв. Зібраний за околицею (за селом), у полі — сипали в колодязь. Це робилося для того, щоб вода була в колодязі завжди вдосталь і ніколи не загнивала б.

Виставляли на ніч у чашках різні види зерна і вранці оглядали — на яке зерно випав іній: тому і народитися цього року.

Святкову вечерю у святхрещенський святвечір називали «голодною кутею». Обов'язковою стравою цієї трапези були кутя, млинці, вівсяний кисель. Молодь у хрещенську ніч проводила останню святкову вечірку з піснями, ворожіннями та іншими розвагами .

Серби кажуть, що вночі небо відкривається і всі води в цей момент припиняють текти, зупиняються. Дехто навіть вважає, що і вітер перестає дмухати, і вся вода перетворюється на вино. Хто в цей момент зачерпне воду, вона залишиться вином і буде ліками від усіх хвороб .

Із соломи, що лежала на святвечір під час вечері під скатертиною, робили перев'ясла та обв'язували фруктові дерева, щоб краще плодоносили. На Поліссі на Водяну коляду господар іде ввечері босими ногами в сад і перев'язує дерева, щоб «не боялися морозу» і примовляє дереву: «Я босий прийшов, не боячись морозу, і ти не бійся».

Святки добігають кінця, і з ними — страшні вечори, коли нечисть чаклує. Щоб позбутися нечисті, в богоявленську ніч напередодні Хрещення натовп молодих хлопців верхи на конях носиться по всіх дворах, б'є мітлами і батогами по всіх темних кутах і закутках із заклинаннями, криком та вереском. До того ж на дверях, на притолоці, на дверях хлівів, комор, млинів малюють крейдою або вугіллям хрести. Особливо небезпечний в хрещенську ніч перевертень «Перелесник», який є дівчатам у вигляді прекрасного юнака.

Збереглися звістки про слов'янський звичай Кликання плу́ги, пов'язаному з оранкою, що проводилася на Святоводохрещений вечір, а з введенням нового року з 1 січня — на Василів вечір.

«Лютує під Хрещення — найбільше іншої нечисті піддонної — Перелесник. Відомо всім і кожному на Русі-Україні, що таке диво Перелесник. Всі знають, навіщо він і кудись літає. Перелесник — не свій брат; у нього немає пощади: вірна смерть від удару. Та чого чекати від нечистої сили! Здавалося б, що йому нема чого літати до червоних дівчат; але поселяни знають, за чим він літає, і кажуть, що якщо Перелесник покохає дівчину, то його зазноба невиліковна повік. Такої завзятості ні відчитати, ні заговорити, ні відпоїти ніхто не береться. Кожен бачить, як Вогненний Змій літає в повітрі і горить вогнем невгасимим, а не всякої знає, що він, коли спуститься в трубу, то опиниться в хаті молодцем невимовної краси. Не кохаючи, полюбиш, не хвилюй, похвалиш, — кажуть бабусі, коли побачить дівчина такого молодця. Вміє затьмарити він, злодій, душу червоної дівчини привітами; насолодить він, губитель, мовою лебединою молоду молодицю; заграє він, безжальний, моторошним дівочим серцем; потім він, ненаситний, ненаглядний в горючих обіймах, розтопить він, варвар, втомлені червоні на меді, на цукрі. Від його поцілунків горить червона дівчина рум'яною зорею; від його привітів цвіте червона дівчина червоним сонечком. Без Перелесника червона дівчина сидить у тузі, у журбі; без нього вона не дивиться на Боже світло; без нього вона сушить себе».

Для захисту від нечисті, вважали селяни, треба накреслити хрест на дверях та віконних рамах, насипати на пічну загнетку снігу, зібраного в хрещенський вечір. Кажуть, що коли змій, проникнувши через трубу, стане на водохресну воду, то загине назавжди.

В інших народів Редагувати

У британців є свято в останню ніч Різдва під назвою Дванадцята ніч[en]. Популярна англійська традиція — сховати в приготовлений торт квасолю та горох; «Чоловік, який знаходить боби у своєму шматку торта, стає королем на ніч, а дама, що виявила горошину у своєму шматку торта, стає королевою на ніч». Святкування зазвичай супроводжувалося співом Різдвяних слав (колядок) і рясним харчуванням. Шекспір присвятив святу свою п'єсу Дванадцята ніч, або Як собі хочете . П'єса була показана в Мідл-Темпл-холі, одному з судовими інами, в ніч на Стрітення, 2 лютого 1602 року.

В Іспанії в другій половині дня 5 січня проходить традиційна костюмована хода «Кавалькада царів-волхвів», що інсценує прибуття в місто трьох біблійних волхвів — Мельхіора, Гаспара і Валтасара для поклоніння немовляті Ісусу. Громадське телебачення (TVE) щороку транслює парад із Мадриду.

Приказки та прикмети Редагувати

  • На водохресний святвечір ставлять крейдяні хрести.
  • У богоявленську ніч у передранковий час небо відкривається.
  • Коляда від'їжджає.
  • укр. Геть, кутя, з покуття, а, ти, узвар, йди на базар.
  • біл. У який день Щадруха и ў який день Галодна куття, у тые дни шоб не сеять. У той день ничего не сеют у гароде. Ат курей, ат птиц .

Див. також Редагувати

  • Колядування
  • Водохреще
  • Коляда
  • Дванадцята ніч[en] — Поганське свято в Англії, що відзначається в ніч з 5 на 6 січня
  • Перхта — легендарна фігура німецької та слов'янської міфології, символ Водохреща
  • Бефана — легендарна фігура італійської міфології, символ Водохреща

Примітки Редагувати

  1. ↑ Сахаров, 1885, с. 11.
  2. Лозка, 2002, с. 48.
  3. Виноградова, 1995, с. 483.
  4. ↑ Виноградова, Плотникова, 2004, с. 667.
  5. Водопос — от слов «водный пост», водокрст — потому, что в этот день вечером в церкви бросают крест в воду, в которой он останется до утра, неjтка — от слова «не есть» — рос. неедка, так как многие в этот день не едят ничего.
  6. Ястребов, 1889, с. 90.
  7. ↑ Валенцова и др., 2012, с. 633.
  8. Котович, Крук, 2010, с. 65.
  9. Толстая, 2005.
  10. ↑ Виноградова, Плотникова, 2004, с. 668.
  11. Виноградова, Плотникова, 2004, с. 667–668.
  12. Усов, 1997, с. 176.
  13. ↑ Коринфский, 1901, с. 122.
  14. Молчанов, 1998, с. 187.
  15. Власов, 1989, с. 48.
  16. Никитина, 2002, с. 115.
  17. ↑ Баранова и др., 2001, с. 280.
  18. Антонић, Зупанц, 1988.
  19. Агапкина, Виноградова, 1994.
  20. Банников, 2008.
  21. Пропп, 1995, с. 60.
  22. Гадло и др., 2004, с. 118.
  23. Левкиевская, 1999, с. 343.
  24. Hatch, Jane M. (1978). The American Book of Days. Wilson. ISBN 9780824205935. «January 5th: Twelfth Night or Epiphany Eve. Twelfth Night, the last evening of the traditional Twelve Days of Christmas, has been observed with festive celebration ever since the Middle Ages.»  
  25. White, R.S. (2014). "The Critical Backstory" in Twelfth Night: A Critical Reader ed. Findlay and Oakley-Brown. London: Bloomsbury. с. 27–28. ISBN 9781441128782. 
  26. Shakespeare, William; Smith, Bruce R. (2001). Twelfth Night: Texts and Contexts. Boston: Bedford/St Martin's. с. 2. ISBN 0-312-20219-9. 
  27. ↑ Даль, 1879, с. 499—502, т. 2.
  28. Толстая, 2005, с. 120.
  29. Гошко, 1983, с. 150.
  30. Толстая, 2005, с. 538.

Література Редагувати

  1. Агапкина Т. А., Виноградова Л. Н. Благопожелания: ритуал и текст / Отв. ред. Н. И. Толстой; Институт славяноведения и балканистики РАН // Славянский и балканский фольклор: Верования. Текст. Ритуал. — М. : Наука, 1994. — 23 жовтня. — С. 168—208. — ISBN 5-02-011499-5.
  2. Антонић Д., Зупанц М. Српски народни календар. — Београд, 1988. — ISBN 86-81369-02-4.
  3. Банников Е. Зимние Святки // Славянские праздники и обряды: Православный календарь. — М. : Гелеос Издательский дом, 2008. — 41 с. — ISBN 9785818914824.
  4. Баранова О. Г., Зимина Т. А., Мадлевская Е. Л. и др. Русский праздник. Праздники и обряды народного земледельческого календаря. Иллюстрированная энциклопедия / Науч. ред. И. И. Шангина. — СПб. : Искусство-СПБ, 2001. — 668 с. — (История в зеркале быта) — ISBN 5-210-01497-5.
  5. Январь / Валенцова М. М., Плотникова А. А., Ясинская М. В. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2012. — Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). — С. 632—636. — ISBN 978-5-7133-1380-7.
  6. Гадание / Л. Н. Виноградова // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1995. — Т. 1: А (Август) — Г (Гусь). — С. 482—486. — ISBN 5-7133-0704-2.
  7. Крещение / Виноградова Л. Н., Плотникова Л. А. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепёлка). — С. 667—672. — ISBN 5-7133-1207-0.
  8. Власов В. Древнерусская агрономия и христианство // Наука и жизнь. — М. : Правда, 1989. — № 9 (23 октября). — С. 44—49. — ISSN 0028-1263.
  9. Гадло А.В., Егоров С.Б., Верняев И.И., Чистяков А.Ю. Этнография Северо-Запада России: Южные окрестности Петербурга, Приладожье, Центральные районы Псковщины. — СПб. : Санкт-Петербургского университета, 2004. — 252 с. — ISBN 5-288-03047-2.
  10. Гошко Ю. Г. Соціалістична обрядовість на Україні:Історичний досвід та сучасні проблеми. — К. : Наукова думка, 1983. — 223 с.
  11. Золотые правила народной культуры / О. В. Котович, И. И. Крук. — Мн. : Адукацыя i выхаванне, 2010. — 592 с. — 3000 прим. — ISBN 978-985-471-335-9.
  12. Коринфский А. А. Крещенские сказания // Народная Русь: Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа. — М.: Издание книгопродавца М. В. Клюкина, 1901. — С. 120—127.
  13. Змора / Е. Е. Левкиевская // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1999. — Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). — С. 341—344. — ISBN 5-7133-0982-7.
  14. Месяцеслов // Пословицы русского народа: Сборник пословиц, поговорок, речений, присловий, чистоговорок, прибауток, загадок, поверий и пр. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — М., 1879. — Т. 2. — С. 499—502.
  15. Молчанов Б. А. Человек и природа в традиционном правосознании народов Северной России. — Архангельск : Поморский гос. университет, 1998. — 216 с. — ISBN 5-288-03047-2.
  16. Некрылова А. Ф. Круглый год. — М. : Правда, 1991. — 496 с. — ISBN 5-253-00598-6.
  17. Никитина А. В. Русская традиционная культура : учеб. пособие для иностранцев. — СПб. : С.-Петерб. гос. ун-т, 2002. — 338 с. — ISBN 5-288-02197-X.
  18. Пропп В. Я. [1] — СПб. : Терра — Азбука, 1995. — 176 с. — ISBN 5-300-00114-7. з джерела 17 березня 2013
  19. Сахаров И. П. [2] — СПб. : Издательство МГУ, 1885. — 245 с. з джерела 18 січня 2022
  20. Толстая С. М. Полесский народный календарь. — М. : Индрик, 2005. — 600 с. — ISBN 5-85759-300-X.
  21. Усов В. В. Русский народный православный календарь. — М. : Издательский Дом МСП, 1997. — Т. 1. — 512 с. — ISBN 5-7578-0028-3.
  22. Ястребов И. С. Обычаи и песни турецких сербов. — СПб. : Типография В. С. Балашева, 1889. — XXIV + 626 с.
  23. Лозка А. Ю. Беларускі народны каляндар. — Мн. : Полымя, 2002. — 238 с. — ISBN 98507-0298-2.(біл.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyatij vechir znachennya Vodohreshenskij vechir 1 takozh Hreshenskij svyatvechir den narodnogo kalendarya u slov yan 5 sichnya Najbilsh nasichenim obryadami ye vechir koli Pravoslavna cerkva Ukrayini shanuye navechir ya Bogoyavlennya Hreshenskij svyatvechir Den suvorogo postu Ostannij den kolyaduvannya 2 ostanni svyatkovi vorozhinnya 3 Pid Vodohreshe zbirayut snig yakij yak vvazhayetsya maye osoblivi cilyushi vlastivosti i zberigaye svizhu vodu v kolodyazyah protyagom roku 1 Vodohreshenskij vechirTip narodne hristiyanstvoZnachennya zakinchennya zimovih svyatData 5 sichnya Vodohreshenskij vechir u Vikishovishi Zmist 1 Inshi nazvi 2 Slov yanski obryadi 3 V inshih narodiv 4 Prikazki ta prikmeti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaInshi nazvi RedaguvatiU shidnih slov yan bilshist nazv dnya terminologichno zamikayetsya z nazvami Rizdvyanogo svyatvechora i bagato v chomu povtoryuye rizdvyano novorichni zvichayi 4 ros Golodnaya kutya Kreshenskaya kolyada Golodnyj svyat vecher Vtoroj Sochelnik Vodyanaya kolyada Golodnyj vecher Tretya ili vodopostnaya kutya Kanun Bogoyavleniya Svechki bil Piskuha Marya Terpeka ukr Golodna kutya Svyat vechir vodohresnij Golodna kuttya Druga kuttya bil i ukr Ostatnya kutya Postna kutya Provodnaya kutya Vodyana kolyada 4 polis Nishaya kutya Tretya veliya Inshi kolyadi Vodyanuha Ostannya kutya Kutya varozhka Pisana kolyada Terplyachka bolg Popo va koleda serb Krstovdan Vodopos Vodokrst Nejetka 5 6 chesk Jmeno Jezis 7 Za serbskim perekazom zimovij Krstovdan nazvanij tak tomu sho v cej den shreshuyutsya vitri a lyudi gadayut za yihnim napryamom pro blagopoluchchya ta vrozhaj 7 Slov yanski obryadi RedaguvatiSvyashennomucheniku Feopemptu i mucheniku Feoni molyatsya pri otruyenni riznimi rechovinami 8 Ostannij raz hodyat ryadzheni navkolo sela palayuchi golovni nosyat vedmezhoyu lapoyu u vsyake vikonce stukayut Cogo dnya Kolyada vid yizhdzhaye na bilih konyah Na Polissi na vikonnih ramah ta dveryah malyuyut dereva konej lyudej ta vozi Podekudi vipisuyut Kolyadu malyuyut na viknah i dveryah po tri hresti krejdoyu hrestyachis mayuchi pri sobi hlibec svichku tarilku lozhku kuti trimayuchi pid rukoyu shapku Pislya cogo sidayut vecheryati vecherati 9 Obryadova trapeza u Vodohreshenskij svyatvechir prohodila za zvichayami kolyadnih svyatkovih svyatkovih vecher 4 Gotuvali neparnu kilkist pisnih strav 4 nbsp Mikola Matvyeyev Odnogo razu v hreshenskij vechir 1898 Shidni slov yani obov yazkovo varili kutyu stravi z gorohu abo bobiv uzvar iz suhofruktiv pekli mlinci ta hlibni virobi Za vechereyu povtoryuvalisya deyaki rizdvyani zvichayi zaproshuvali moroz vovka ptah zviriv ta inshih personazhiv na vecheryu pidkidali do steli pershu lozhku kuti zapalyuvali svichku dlya mertvih vidkladali z kozhnoyi stravi chastinu dlya dush predkiv 4 Bolgari u Svyathreshenskij svyatvechir vlashtovuvali ostannyu svyatkovu vecheryu bolg kadena vecherya do pisnih strav dodavali voloski gorihi zerno stavili svichku sho ne dogorila pislya poperednih dvoh svyatkovih trapez 10 Horvati Samoboru lishe naperedodni Hreshennya pochinali yisti obryadovij hlib litnicya horv letnica yakij shorazu vikladali na svyatkovij stil naperedodni Rizdva Novogo roku Vodohresha 10 Slovenci goren dolen shtirij pekli na svyatki tri hlibi najbilshij z yakih sloven poprinjak mocen kruh yili v den troh koroliv shob buti silnimi i zdorovimi 10 U Rodopah pekli analogichnij rizdvyanomu hlib iz zapechenoyu monetoyu sho vikoristovuyetsya dlya vorozhinnya pro shastya Pislya vecheri goduvali svijsku pticyu v obruchi vid bochki vorozhili obv yazuvali fruktovi dereva solomoyu zdijsnyuvali inshi obryadi podibni do magichnoyi praktiki rizdvyano novorichnogo ciklu v slav bolg 11 Shob pobachiti Hreshennya Gospodnye stavili chashu z vodoyu i divilisya chi voda kolihnetsya opivnochi Yaksho opivnochi voda kolihnulasya to bigli divitis rozgornuti nebesa Pri comu govorili Pobachish spolohi prosi hoch carstva nebesnogo Vse zdijsnitsya 12 Opivnochi hodyat na richku dzherelo kolodyaz nabrati vodi yakoyu pripisuyut cilyushi vlastivosti i yaku retelno oberigayut U chistomu poli snig kopati hodili hoch stari didi hoch molodici Vmivayutsya snigovoyu vodoyu rankom u den Hreshennya chervoni divchata shob bez bilila bilimi buti bez rum yana rum yanimi 13 Snig cogo svyatvechora vvazhayetsya cilyushim pro nogo govorili pidmishuj u korm ne merzlyaka hudoba stane sipli kuryam budut yajcenosni Snigova zh laznya krasi dodaye hvoroba z tila zhene Horoshij vin i dlya bilinnya poloten Cim snigom likuvali nedugi oniminnya v nogah zapamorochennya sudomi Svyatovodohreshenoyu vodoyu okroplyuyut vuliki pid chas zbirannya royiv Zibranij za okoliceyu za selom u poli sipali v kolodyaz Ce robilosya dlya togo shob voda bula v kolodyazi zavzhdi vdostal i nikoli ne zagnivala b 14 Vistavlyali na nich u chashkah rizni vidi zerna i vranci oglyadali na yake zerno vipav inij tomu i naroditisya cogo roku 15 Svyatkovu vecheryu u svyathreshenskij svyatvechir nazivali golodnoyu kuteyu 16 Obov yazkovoyu stravoyu ciyeyi trapezi buli kutya mlinci vivsyanij kisel 17 Molod u hreshensku nich provodila ostannyu svyatkovu vechirku z pisnyami vorozhinnyami ta inshimi rozvagami 17 Serbi kazhut sho vnochi nebo vidkrivayetsya i vsi vodi v cej moment pripinyayut tekti zupinyayutsya Dehto navit vvazhaye sho i viter perestaye dmuhati i vsya voda peretvoryuyetsya na vino Hto v cej moment zacherpne vodu vona zalishitsya vinom i bude likami vid usih hvorob 18 Iz solomi sho lezhala na svyatvechir pid chas vecheri pid skatertinoyu robili perev yasla ta obv yazuvali fruktovi dereva shob krashe plodonosili Na Polissi na Vodyanu kolyadu gospodar ide vvecheri bosimi nogami v sad i perev yazuye dereva shob ne boyalisya morozu i primovlyaye derevu Ya bosij prijshov ne boyachis morozu i ti ne bijsya 19 Svyatki dobigayut kincya i z nimi strashni vechori koli nechist chakluye Shob pozbutisya nechisti v bogoyavlensku nich naperedodni Hreshennya natovp molodih hlopciv verhi na konyah nositsya po vsih dvorah b ye mitlami i batogami po vsih temnih kutah i zakutkah iz zaklinannyami krikom ta vereskom Do togo zh na dveryah na pritoloci na dveryah hliviv komor mliniv malyuyut krejdoyu abo vugillyam hresti Osoblivo nebezpechnij v hreshensku nich pereverten Perelesnik yakij ye divchatam u viglyadi prekrasnogo yunaka 20 Zbereglisya zvistki pro slov yanskij zvichaj Klikannya plu gi pov yazanomu z orankoyu sho provodilasya na Svyatovodohreshenij vechir a z vvedennyam novogo roku z 1 sichnya na Vasiliv vechir 21 Lyutuye pid Hreshennya najbilshe inshoyi nechisti piddonnoyi Perelesnik Vidomo vsim i kozhnomu na Rusi Ukrayini sho take divo Perelesnik Vsi znayut navisho vin i kudis litaye Perelesnik ne svij brat u nogo nemaye poshadi virna smert vid udaru Ta chogo chekati vid nechistoyi sili Zdavalosya b sho jomu nema chogo litati do chervonih divchat ale poselyani znayut za chim vin litaye i kazhut sho yaksho Perelesnik pokohaye divchinu to jogo zaznoba nevilikovna povik Takoyi zavzyatosti ni vidchitati ni zagovoriti ni vidpoyiti nihto ne beretsya Kozhen bachit yak Vognennij Zmij litaye v povitri i gorit vognem nevgasimim a ne vsyakoyi znaye sho vin koli spustitsya v trubu to opinitsya v hati molodcem nevimovnoyi krasi Ne kohayuchi polyubish ne hvilyuj pohvalish kazhut babusi koli pobachit divchina takogo molodcya Vmiye zatmariti vin zlodij dushu chervonoyi divchini privitami nasolodit vin gubitel movoyu lebedinoyu molodu molodicyu zagraye vin bezzhalnij motoroshnim divochim sercem potim vin nenasitnij nenaglyadnij v goryuchih obijmah roztopit vin varvar vtomleni chervoni na medi na cukri Vid jogo pocilunkiv gorit chervona divchina rum yanoyu zoreyu vid jogo privitiv cvite chervona divchina chervonim sonechkom Bez Perelesnika chervona divchina sidit u tuzi u zhurbi bez nogo vona ne divitsya na Bozhe svitlo bez nogo vona sushit sebe 1 Dlya zahistu vid nechisti vvazhali selyani treba nakresliti hrest na dveryah ta vikonnih ramah 22 23 nasipati na pichnu zagnetku snigu zibranogo v hreshenskij vechir 13 Kazhut sho koli zmij proniknuvshi cherez trubu stane na vodohresnu vodu to zagine nazavzhdi 1 V inshih narodiv RedaguvatiU britanciv ye svyato v ostannyu nich Rizdva pid nazvoyu Dvanadcyata nich en 24 Populyarna anglijska tradiciya shovati v prigotovlenij tort kvasolyu ta goroh Cholovik yakij znahodit bobi u svoyemu shmatku torta staye korolem na nich a dama sho viyavila goroshinu u svoyemu shmatku torta staye korolevoyu na nich Svyatkuvannya zazvichaj suprovodzhuvalosya spivom Rizdvyanih slav kolyadok i ryasnim harchuvannyam Shekspir prisvyativ svyatu svoyu p yesu Dvanadcyata nich abo Yak sobi hochete 25 P yesa bula pokazana v Midl Templ holi odnomu z sudovimi inami v nich na Stritennya 2 lyutogo 1602 roku 26 V Ispaniyi v drugij polovini dnya 5 sichnya prohodit tradicijna kostyumovana hoda Kavalkada cariv volhviv sho inscenuye pributtya v misto troh biblijnih volhviv Melhiora Gaspara i Valtasara dlya pokloninnya nemovlyati Isusu Gromadske telebachennya TVE shoroku translyuye parad iz Madridu Prikazki ta prikmeti RedaguvatiNa vodohresnij svyatvechir stavlyat krejdyani hresti 27 U bogoyavlensku nich u peredrankovij chas nebo vidkrivayetsya 27 Kolyada vid yizhdzhaye 28 ukr Get kutya z pokuttya a ti uzvar jdi na bazar 29 bil U yakij den Shadruha i y yakij den Galodna kuttya u tye dni shob ne seyat U toj den nichego ne seyut u garode At kurej at ptic 30 Div takozh RedaguvatiKolyaduvannya Vodohreshe Kolyada Dvanadcyata nich en Poganske svyato v Angliyi sho vidznachayetsya v nich z 5 na 6 sichnya Perhta legendarna figura nimeckoyi ta slov yanskoyi mifologiyi simvol Vodohresha Befana legendarna figura italijskoyi mifologiyi simvol VodohreshaPrimitki Redaguvati a b v g Saharov 1885 s 11 Lozka 2002 s 48 Vinogradova 1995 s 483 a b v g d Vinogradova Plotnikova 2004 s 667 Vodopos ot slov vodnyj post vodokrst potomu chto v etot den vecherom v cerkvi brosayut krest v vodu v kotoroj on ostanetsya do utra nejtka ot slova ne est ros needka tak kak mnogie v etot den ne edyat nichego Yastrebov 1889 s 90 a b Valencova i dr 2012 s 633 Kotovich Kruk 2010 s 65 Tolstaya 2005 a b v Vinogradova Plotnikova 2004 s 668 Vinogradova Plotnikova 2004 s 667 668 Usov 1997 s 176 a b Korinfskij 1901 s 122 Molchanov 1998 s 187 Vlasov 1989 s 48 Nikitina 2002 s 115 a b Baranova i dr 2001 s 280 Antoniћ Zupanc 1988 Agapkina Vinogradova 1994 Bannikov 2008 Propp 1995 s 60 Gadlo i dr 2004 s 118 Levkievskaya 1999 s 343 Hatch Jane M 1978 The American Book of Days Wilson ISBN 9780824205935 January 5th Twelfth Night or Epiphany Eve Twelfth Night the last evening of the traditional Twelve Days of Christmas has been observed with festive celebration ever since the Middle Ages White R S 2014 The Critical Backstory in Twelfth Night A Critical Reader ed Findlay and Oakley Brown London Bloomsbury s 27 28 ISBN 9781441128782 Shakespeare William Smith Bruce R 2001 Twelfth Night Texts and Contexts Boston Bedford St Martin s s 2 ISBN 0 312 20219 9 a b Dal 1879 s 499 502 t 2 Tolstaya 2005 s 120 Goshko 1983 s 150 Tolstaya 2005 s 538 Literatura RedaguvatiAgapkina T A Vinogradova L N Blagopozhelaniya ritual i tekst Otv red N I Tolstoj Institut slavyanovedeniya i balkanistiki RAN Slavyanskij i balkanskij folklor Verovaniya Tekst Ritual M Nauka 1994 23 zhovtnya S 168 208 ISBN 5 02 011499 5 Antoniћ D Zupanc M Srpski narodni kalendar Beograd 1988 ISBN 86 81369 02 4 Bannikov E Zimnie Svyatki Slavyanskie prazdniki i obryady Pravoslavnyj kalendar M Geleos Izdatelskij dom 2008 41 s ISBN 9785818914824 Baranova O G Zimina T A Madlevskaya E L i dr Russkij prazdnik Prazdniki i obryady narodnogo zemledelcheskogo kalendarya Illyustrirovannaya enciklopediya Nauch red I I Shangina SPb Iskusstvo SPB 2001 668 s Istoriya v zerkale byta ISBN 5 210 01497 5 Yanvar Valencova M M Plotnikova A A Yasinskaya M V Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2012 T 5 S Skazka Ya Yasherica S 632 636 ISBN 978 5 7133 1380 7 Gadanie L N Vinogradova Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 1995 T 1 A Avgust G Gus S 482 486 ISBN 5 7133 0704 2 Kreshenie Vinogradova L N Plotnikova L A Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepyolka S 667 672 ISBN 5 7133 1207 0 Vlasov V Drevnerusskaya agronomiya i hristianstvo Nauka i zhizn M Pravda 1989 9 23 oktyabrya S 44 49 ISSN 0028 1263 Gadlo A V Egorov S B Vernyaev I I Chistyakov A Yu Etnografiya Severo Zapada Rossii Yuzhnye okrestnosti Peterburga Priladozhe Centralnye rajony Pskovshiny SPb Sankt Peterburgskogo universiteta 2004 252 s ISBN 5 288 03047 2 Goshko Yu G Socialistichna obryadovist na Ukrayini Istorichnij dosvid ta suchasni problemi K Naukova dumka 1983 223 s Zolotye pravila narodnoj kultury O V Kotovich I I Kruk Mn Adukacyya i vyhavanne 2010 592 s 3000 prim ISBN 978 985 471 335 9 Korinfskij A A Kreshenskie skazaniya Narodnaya Rus Kruglyj god skazanij poverij obychaev i poslovic russkogo naroda M Izdanie knigoprodavca M V Klyukina 1901 S 120 127 Zmora E E Levkievskaya Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 1999 T 2 D Davat K Kroshki S 341 344 ISBN 5 7133 0982 7 Mesyaceslov Poslovicy russkogo naroda Sbornik poslovic pogovorok rechenij prislovij chistogovorok pribautok zagadok poverij i pr avt sost V I Dal 2 e izd M 1879 T 2 S 499 502 Molchanov B A Chelovek i priroda v tradicionnom pravosoznanii narodov Severnoj Rossii Arhangelsk Pomorskij gos universitet 1998 216 s ISBN 5 288 03047 2 Nekrylova A F Kruglyj god M Pravda 1991 496 s ISBN 5 253 00598 6 Nikitina A V Russkaya tradicionnaya kultura ucheb posobie dlya inostrancev SPb S Peterb gos un t 2002 338 s ISBN 5 288 02197 X Propp V Ya 1 SPb Terra Azbuka 1995 176 s ISBN 5 300 00114 7 Arhivovano z dzherela 17 bereznya 2013 Saharov I P 2 SPb Izdatelstvo MGU 1885 245 s Arhivovano z dzherela 18 sichnya 2022 Tolstaya S M Polesskij narodnyj kalendar M Indrik 2005 600 s ISBN 5 85759 300 X Usov V V Russkij narodnyj pravoslavnyj kalendar M Izdatelskij Dom MSP 1997 T 1 512 s ISBN 5 7578 0028 3 Yastrebov I S Obychai i pesni tureckih serbov SPb Tipografiya V S Balasheva 1889 XXIV 626 s Lozka A Yu Belaruski narodny kalyandar Mn Polymya 2002 238 s ISBN 98507 0298 2 bil Posilannya RedaguvatiPravoslavnij kalendar Navechir ya Bogoyavlennya Arhivovano 2 listopada 2013 u Wayback Machine pravoslavie ru Hreshenski kolyadki audio Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vodohreshenskij vechir amp oldid 40327515