Барановицький район (біл. Баранавіцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця Берестейської області Білорусі. Утворений 8 квітня 1957 року, займає площу 2,2 тисяч км². Населення — 45,4 тисяч чоловік (2006). Районний центр — місто Барановичі.
| Барановицький район | |
|---|---|
| Баранавіцкі раён | |
| Район на мапі області | |
| Основні дані | |
| Країна: | Білорусь |
| Область: | Берестейська область |
| Утворений: | 8 квітня 1957 року |
| Населення: | 41 902 (2009) |
| Площа: | 2 200 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Барановичі |
| Районна влада | |
| Вебсторінка: | http://baranovichi.brest-region.by |
| Мапа | |
Район розташований на півночі області в межах Новогрудської височини та Барановицької рівнини, межує з Гродненською і Мінською областями. Протяжність з півночі на південь — 100 км, із заходу на схід — 72 км.
Географія і клімат Редагувати
В районі переважають висоти 180—240 м над рівнем моря (максимальна — 267 м). Від Полісся рівнина відділяється смугою дюн. Середня температура січня − 6,1 ° С, липня 18 ° С. Опадів 630 мм на рік. Вегетаційний період 193 доби.
Велика річка — Щара з притоками Мишанка, Лохозва, Ісса, на півночі — річка Сервеч, на північному заході — Молчадь. На території району водосховище Гать, озера Колдичевське і Домашевське. Під лісами (соснові, ялинові, березові) 33 % території, найбільші масиви на південному заході і заході. Під болотами 8,5 %.
На території району знаходиться частина біологічного заказника республіканського значення Барановицький, ландшафтний — Стронга. Мисливські ресурси району належать Барановицькому лісомисливському господарству і мисливському господарству БООР.
Розташування Редагувати
Історія Редагувати
Перші дані про поселення на території району датуються VII століттям до нашої ери. Це Добрий Бор, Пурневичі, Городище.
Після поділу Речі Посполитої в 1795 році територія району — в складі Російської імперії. Під час повстання 1863—1864 років під керівництвом Костянтина Калиновського в травні 1863 року біля села Міловиди були сконцентровані великі сили повсталих, відбулася Міловидська битва з царськими карателями. На місці події встановлено меморіальну каплицю і пам'ятний знак.
У 1905—1907 роках селяни беруть активну участь у революційному русі. У першу світову війну з осені 1915 року велика частина району окупована кайзерівськими військами, через Кутовщину — Заосьє — Войковичі — Уласи — Крошин проходила лінія фронту, проведена велика Барановицька операція в 1916 році.
Радянська влада була встановлена після відступу німецької армії в січні 1919 року. З лютого 1919 року територія увійшла до складу Барановицького повіту БРСР. З 1921 року по 17 вересня 1939 року територія району — в складі Польщі, потім у складі БРСР. У квітні 1957 року Новомиський і Городищенський райони об'єднані та перейменовані в Барановицький район.
Указом Президії Верховної Ради БРСР від 15 січня 1940 року Барановицька область була територіально розділена на 26 районів. Серед них був Городищенський район з районним центром в міському селищі Городище і Новомиський район з центром в селищі Нова Миша.
У роки Другої світової війни територія району з червня 1941 по липень 1944 року окупована нациськими військами. Загарбниками знищено в цілому близько 80 тисяч чоловік. В районі діяли Барановицьке міське патріотичне підпілля, Барановицька окружна антифашистських організацій, Барановицький підпільний обком, міськкому КП (б) Б і ЛКСМБ, Новомиський і Городищенський підпільні райкоми КП (б) Б і ЛКСМБ, Барановицьке партизанське з'єднання. Район був відвойований військами 1-го Білоруського фронту.
Адміністративно-територіальний устрій Редагувати
Адміністративно-територіальний устрій району:
- Великолуцька сільська рада
- Вольновська сільська рада
- Городищенська сільська рада
- агромістечко Арабовщина
- село Битковщина
- село Богуші
- село Бовтичі
- село Бриксичі
- село Велике Село
- село Визорок
- село Висадовичі
- село Гарановичі
- агромістечко Гірмантовці
- село Гречихи
- село Грибовщина
- село Душковці
- село Зелена
- село Жабинці
- село Железниця
- агромістечко Карчово
- село Киселі
- село Ковші
- село Колдичево
- село Конюшовщина
- село Красевичі
- село Крепочі
- село Кутовщина
- село Лози
- село Микуличі
- село Митропольщина
- село Моститичі
- село Нагорна
- село Насейки
- село Нестери
- село Новинки
- село Новосілки
- село Огородники
- село Олізаровщина
- село Омневичі
- село Пенчин
- село Переволока
- село Поручин
- село Пруди
- село Рудаші
- село Селявичі
- село Скробово
- село Слабожани
- селище Советський
- село Соколовичі
- село Станкевичі
- село Трацевичі
- село Ясенець
- Жемчужненська сільська рада
- Крошинська сільська рада
- село Адаховщина
- село Баратино
- село Гірово
- село Дубово
- село Дубровно
- село Заброддя
- село Дудичі
- село Залюбичі
- село Ішколдь
- село Кломпики
- село Крошин
- село Лавриновичі
- село Макаші
- село Ольсевичі
- село Петковичі
- село Подлісейки
- село Придатки
- село Родковичі
- село Скарчово
- село Старий Двор
- село Уласи
- село Юшковичі
- село Якимовичі
- село Ятвезь
- Ліснянська сільська рада
- Малаховецька сільська рада
- село Богуші
- село Велика Волохва
- село Глинище
- село Омелянівка
- село Замошшя
- село Кадичиці
- село Кунцевичі
- село Малаховці
- село Мала Волохва
- селище Мирний
- село Млинок
- село Новосади
- село Рагозниця
- селище Світлий
- село Скварчиці
- село Узноги
- село Утьос
- село Ястрембель
- Миловидська сільська рада
- село Ковпаки
- село Миловиди
- село Подосовці
- село Стрелово
- село Ямично
- Мовчадська сільська рада
- село Андрієвці
- село Данейки
- село Зоричі
- село Катминовці
- село Крупляни
- село Крутовці
- село Кузевичі
- село Мала Своротва
- село Міцкевичі
- село Мовчадь
- село Савцевичі
- село Сорговичі
- село Стремиловщина
- Новомиська сільська рада
- село Білолісся
- село Боровці
- село Гінцевичі
- село Деревна
- село Дрогобиль
- село Заболоття
- село Зоряна
- село Козлякевичі
- село Лебежани
- село Лугова
- село Люшнево
- селище Мир
- село Могиляни
- село Нова Миш
- селище Новий
- селище Першомайський
- село Петревичі
- село Постариння
- село Приозерна
- село Стара Миш
- село Тешевле
- село Тюхневичі
- село Шпаковці
- Подгорновська сільська рада
- село Добрий Бор
- село Колбовичі
- село Подгорна
- село Яжона
- Полонковська сільська рада
- село Верхлісся
- село Вершок
- село Єлово
- село Іванковичі
- село Лотвичі
- село Перховичі
- село Полонка
- село Серебрище
- село Скородинці
- село Ягодна
- Почаповська сільська рада
- село Буйневичі
- село Велика Своротва
- село Великі Пурневичі
- село Гайбути
- село Голевичі
- село Голинка
- село Доброполь
- село Дрозди
- село Зазер'я
- село Застариння
- село Козловичі
- село Малі Пурневичі
- село Новосілки
- село Омеляновичі
- село Пархімовщина
- село Почапово
- село Сениченята
- село Чорновичі
- село Ялуцевичі
- Столовицька сільська рада
- село Анісімовичі
- село Антоново
- село Велика Ковпениця
- село Великі Гатище
- село Домашевичі
- село Загір'я
- село Заосся
- село Запілля
- селище Костричник
- село Круглики
- село Мала Ковпениця
- село Мелеховичі
- село Михновщина
- село Міденевичі
- село Новий Світ
- село Новики
- село Нові Войковичі
- село Поленичиці
- село Стайки
- село Старі Войковичі
- село Столовичі
- село Судари
- село Торчиці
- село Тюкантовичі
Колишні сільські ради:
- Гірмантовська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Карчовська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Ковпеницька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Міденевицька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Петковицька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Полонечковська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Тешевлянська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
- Утьоська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року)
Населення Редагувати
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 41 902 особи.
Національність Редагувати
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 36419 | 86,91 % |
| поляки | 2473 | 5,90 % |
| росіяни | 2185 | 5,21 % |
| українці | 471 | 1,12 % |
| цигани | 82 | 0,20 % |
| національність не вказана | 36 | 0,09 % |
| молдовани | 29 | 0,07 % |
| вірмени | 28 | 0,07 % |
| азербайджанці | 28 | 0,07 % |
| татари | 21 | 0,05 % |
| національність не повідомлена | 17 | 0,04 % |
| німці | 15 | 0,04 % |
| грузини | 11 | 0,03 % |
| болгари | 10 | 0,02 % |
| литовці | 9 | 0,02 % |
| узбеки | 8 | 0,02 % |
| дві та більше національності | 8 | 0,02 % |
| латиші | 7 | 0,02 % |
| чуваші | 6 | 0,01 % |
| мордва | 4 | 0,01 % |
| казахи | 3 | 0,01 % |
| удмурти | 3 | 0,01 % |
| гагаузи | 3 | 0,01 % |
| інша національність | 3 | 0,01 % |
| євреї | 2 | 0,00 % |
| туркмени | 2 | 0,00 % |
| таджики | 2 | 0,00 % |
| корейці | 2 | 0,00 % |
| марійці | 2 | 0,00 % |
| фіни | 2 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 2 | 0,00 % |
| словаки | 2 | 0,00 % |
| осетини | 1 | 0,00 % |
| турки | 1 | 0,00 % |
| афганці | 1 | 0,00 % |
| естонці | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| якути | 1 | 0,00 % |
| англійці | 1 | 0,00 % |
| Разом | 41902 | 100 % |
Економіка і транспорт Редагувати
Основні галузі промисловості: паливна, деревообробна та харчова. Територією району проходять залізниці Брест—Мінськ, Ліда—Лунінець, Волковиськ—Осіповичі; автомобільна дорога Брест—Мінськ з відгалуженнями.
Корисні копалини: прісноводні вапняні відкладення, будівельний пісок.
Промисловість Редагувати
Сучасний промисловий комплекс в загальній структурі господарства району представлений 10 підприємствами. Промисловими підприємствами району випускається різноманітний асортимент і номенклатуру товарів, головні: торфобрикет, піщано-гравійно-щебенева суміш, залізобетонні вироби, санітарна, електротехнічна продукція, світильники, вироби з дерева та інші види. Чотири промислових підприємства постачають свою продукцію на експорт. Частка експорту в загальному обсязі виробництва становить 59,2 %. В районі в наш час[коли?] визначають промисловий потенціал заводи залізобетонних виробів, санелектрозаготовок, торфопідприємство «Колпениця», лісгосп, гравійно-сортувальний завод «Омневичі».
Сільське господарство Редагувати
Барановицький район є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Берестейській області. Землі сільськогосподарського призначення займають 117 тисяч га, з них ріллі — 78,4 тисяч га. До складу агропромислового комплексу району входять 12 колгоспів, 8 радгоспів, 4 птахофабрики, 5 кооперативів, 1 агрофірма, одна експериментальна база, 25 фермерських господарств. Для виробництва сільгосппродукції фермерським господарствам передано 825 га сільгоспугідь, з яких 588 га ріллі. Найбільшим виробником яловичини в районі є «Радгосп-комбінат» Україна". Основне поголів'я свиней (37307 голів) зосереджено на РУСП «Східний». Лідером по виробництву м'яса бройлерів в Республіці Білорусь є РУСП «Птахофабрика» Дружба", з виробництва яєць — Барановицька птахофабрика. Переробку вирощуваної продукції район здійснює на ВАТ «Барановицький молочний комбінат», ВАТ «Барановицький м'ясоконсервний комбінат», а також на виробничому підприємстві «Коопзаготпром». Частина продукції переробляється самими сільськогосподарськими підприємствам.
Об'єкти туризму Редагувати
Пам'ятники природи Редагувати
Пам'ятники природи республіканського значення:
- ботанічні — дуби черешчатий біля села Карчова та міста Барановичі; насадження модрини європейської в Молчадському лісництві;
- геологічний — Камінь філаретів біля села Карчова.
На березі водосховища Гать туриристичний санаторно-оздоровчий комплекс «Лісове озеро»; дитячий оздоровчий центр «Дружба», оздоровчий табір «Журавушка». На Кобрінському шосе готель «Нептун мотель». В селі Гречихи сільська садиба «Гречихи» .
Зони відпочинку: республіканського значення — Лісова, місцевого значення — Полонка і Сервеч.
Музеї Редагувати
- Заосська садиба-музей А. Міцкевича;
- Музей народного мистецтва і ремесел в селі Крошин;
- Етнографічний музей в селі Русино;
- Історико-краєзнавчі музеї в селах:
- Арабовщина;
- Вольно;
- Великі Луки;
- Городище;
- Задвея;
- Міловиди;
- Молчадь;
- Стайки;
- Музеї бойової і трудової слави в селах:
- Гирмонтовці;
- Підгірна.
Пам'ятки архітектури Редагувати
Збереглися пам'ятки архітектури:
- Вольновська Свято-Троїцька церква;
- Костел Пресвятої Діви Марії (1640);
- Свято-Хрестовоздвиженська церква (1764);
- Ішкольдський костел Пресвятої Трійці;
- Міловідська меморіальна каплиця;
- Молчадська Свято-Петро-Павлівська церква;
- Новомишський костел Преображення Господнього;
- Полонечковський палацово-парковий ансамбль;
- Полонечковський костел святого Юрія;
- Полонковська Свято-Параскево-П'ятницька церква;
- Свято-Покровська церква в селі Почапово (1867);
- Столовицька Свято-Успенська церква;
- Столовицький костел Пресвятого Серця Ісуса;
- залишки королівського укріплення близько села Стара Миша;
- Тугановицька садиба;
- Ястрембельська садиба та інші.
Персоналії Редагувати
В районі народились:
- Андрій Римша — білоруський поет (село Пенчин);
- Адам Міцкевич — білоруський і польський поет (село Заоссє);
- Павлюк Багрім — білоруський поет (село Крошин);
- В. Голубко — білоруський драматург, актор, театральний діяч (село Лісова).
- Черенкевич Сергій Миколайович — радянський і білоруський біофізик (село Поленічиці);
Примітки Редагувати
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 грудня 2019. (англ.)
- . baranovichi.brest-region.by. Барановичский районный исполнительный комитет. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ . kodeksy-by.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
Література Редагувати
- Туристична енциклопедія Білорусі. Мінськ. Беларуская Энцыклапедыя, 2007. стор. — 648.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барановицький район |
- Барановицький район на dorogiby.info [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Барановицький район на brestobl.com [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Барановицький район на www.belarus.by [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)