Харчува́ння люди́ни є одним з найважливіших чинників, які пливають на її здоров'я.
Раціональне та здорове харчування є основним компонентом здорового способу життя.
Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування.
Для росту організму необхідні білки — природні речовини з яких будуються клітини. Їжа повинна включати есенціальні, мікро- і макронутрієнти, але і в необхідному обсязі баластні та мінорні нехарчові біологічно активні компоненти.
Дієтика Редагувати
Медична наука середньовіччя мала значний вплив на здоров'я і харчування вищих класів. Дієта, фізичні вправи, відповідна соціальна поведінка і рекомендовані лікарські засоби — це шлях до міцного здоров'я. Вважалось, що різні види їжі мали свої властивості і по-різному впливали на здоров'я людини. Всі продукти харчування класифікувалися на «гарячі», «холодні», «вологі» і «сухі», відповідно до чотирьох рідин організму згідно з теорією Галена, яка домінували в медичній науці від пізньої античності до 17 століття.
Середньовічні вчені вважали, що травлення людини схоже на процес приготування їжі. Обробка їжі в шлунку бачилась як продовження приготування їжі, яке розпочав кухар. Для того, щоб їжа «приготувалася», а поживні речовини засвоїлися, важливо, щоб шлунок наповнився у визначений спосіб. Легкозасвоювана їжа споживалася першою, а потім поступово переходили до ситніших страв. Якщо такий режим не дотримувався, то вважалося, що важка їжа опуститься на дно шлунку, заблокує травний канал і їжа перетравлюватиметься дуже повільно, що спричинить гниття тіла і зробить рідини у шлунку поганими. Крім того, вкрай важливо, щоб їжа з різними властивостями не змішувалася.
Перед вживанням страв, шлунок було бажано «відкрити» за допомогою аперитива (від лат. aperire, «відкрити»), який був переважно у гарячому чи сухому вигляді: кондитерські вироби з цукру або меду, покриті спеціями, такими як імбир, кмин, насіння анісу, фенхелю або зіри, вино і підсолоджені кріплені молочні напої. В кінці трапезххоаідноо «закрити» шлунок, для цього вживали драже, яке в Середні віки складалося зі шматочків пряного цукру, або гіпокрас, приправлене ароматними спеціями вино, яке пили, закушуючи витриманим сиром. В ідеалі трапезу розпочинали із легкозасвоюваних фруктів, наприклад, яблук. Потім їли овочі, такі як салат, капуста, портулак, зелень, вологі фрукти, біле м'ясо, наприклад, курчат або козенят, разом з потажем і бульйонами. Далі йшли важкі сорти м'яса, такі як свинина і яловичина, а також овочі і горіхи, в тому числі груші та каштани, бо вважалися важкоперетравлюваними. Такі правила харчування були популярні і схвалені медичною експертизою. Закінчували трапезу витриманим сиром і різними закусками.
Ідеальне харчування мало найбільше відповідати темпераменту людини. Їжа мала бути добре нарублена, протовчена і розтерта, щоб інгредієнти легко змішувались. Біле вино вважалося кращим, аніж червоне, так само надавали перевагу білому оцту. Молоко помірно «тепле» і «вологе», але вважалось, що молоко різних тварин відрізняється. Яєчні жовтки вважалися «теплими» і «вологими», а білок «холодним» і «вологим». Професійні кухарі намагались відповідати правилам гуморальної медицини. Навіть якщо поєднання продуктів обмежене, все одно було достатньо місця для художньої варіації шеф-кухаря.
дієтичні рекомендації щодо правильного вибору продуктів харчування Дієтичні рекомендації щодо правильного вибору продуктів харчування
| Категорії продуктів | Рекомендовані продукти та страви | Бажана кількість | Продукти обмеженого вибору | Продукти та страви, яких слід уникати |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Жири | Олії: оливкова, соняшникова, кукурудзяна, лляна | До 1-2 столових ложок загалом на день | Вершкове масло не більше 20 г на добу, спреди | Тваринні жири (смалець, яловичий.баранячий жири, тверді маргарини), частково гідрогенізовані рослинні жири (трансжири) |
| М'ясо | Нежирна яловичина, кролик, індичка, курка без видимого жиру та шкірочки у відвареному вигляді | 1 порція надень, іноді 2 порції на день | Молода баранина, телятина. пісна свинина, пісна шинка, страви із м'ясною начинкою, варені ковбаси, сосиски | Жирне м’ясо та птиця, паштети, копчені та сиро-копчені ковбасні вироби, смажені, копчені, мариновані м'ясні вироби |
| Яйця | Яйця у стравах, білкові омлети | 2-3 яйця на день | Яйця у відвареному вигляді | Смажені, яєчня |
| Риба та рибопродукти | Всі види риби, у тому числі жирна морська риба, приготовлена на пару, відварена | 1 порція (100 г) на день | Запечена риба без шкірочки, заливна, мідії, омари, креветки, кальмари | Смажена риба, копчена, солона риба, оселедець, ікра |
| Молочні продукти | Молоко та кисломолочні продукти до 1% жирності, йогурти з натуральними наповнювачами. нежирна сметана у страви, кисломолочний сир до 5% жирності | Кисломолочні напої—1-2 порції на день, сир КИСЛОМОЛОЧНИЙ 70-100гна день | сорти твердого сиру, сиркові десерти, ряжанка 2.5% жирності | Жирна сметана, глазуровані сирки, жирний солоний твердий сир. згущене молоко, вершки, жирні кисломолочні продукти |
| Фрукти, ягоди | Свіжі ягоди та фрукти, соки за сезоном, сушені, заморожені фрукти та ягоди, соки без додавання цукру | Не менше 3 порцій надень | Солодкі сорти яблук, соки без додавання цукру | Фрукти в сиропі, консервовані та мариновані фрукти, джеми, варення |
| Овочі | Овочі за сезоном у свіжому, відвареному вигляді, приготовлені на пару, картопля зі шкірочкою, бобові, заморожені овочі, зелень | Не менше 3 порцій на день | Консервовані овочі без використання оцту: овочі та картопля, присмажені на олії, вимочена квашена капуста | Соління, мариновані овочі, смажені на тваринному жирі картопля та овочі, чипси картопляні, картопля фрі |
| Злакові | Хліб із житнього борошна та пшеничного борошна II ґатунку, страви із цільнозерно-вих видів круп (вівсяна, гречана, пшоняна), нешліфований рис, макаронні вироби (із твердих сортів пшениці, гречані), пісні хлібобулочні вироби, галетне печиво | До 5 скибочок хліба на день та 1-2 порції каш (3 повні столові ложки) на день | Макаронні вироби із борошна вищого ґатунку, солодкі каші, пісочні та бісквітні тістечка, здобні вироби, приготовлені на рекомендованих жирах | Хлібобулочні вироби 3 борошна 1 ґатунку, смажені пиріжки, кондитерські вироби з додаванням рослинних жирів, сухарики промислового виробництва |
| Супи | Вегетаріанські овочеві та круп'яні супи | 1 порція на день | Супи на знежиреному бульйоні, рибні супи із нежирної риби | Супи на кісткових та м'ясних бульйонах, супи-пюре |
| Напої | Чай, міцна кава, мінеральна негазована вода | У межах загальної кількості рідини на день | Алкогольні напої в перерахунку на 2 г алкоголю, солодкі та газовані напої | |
| Десерти | Фруктові салати, фруктове несолодке морозиво, заморожені соки | 1-2 порції на день по сезону | Мед | Вершкове морозиво, десерти з додаванням цукру та вершків |
| Кондитерські вироби | Лукум, нуга, карамельні цукерки, чорний шоколад | До 30 г на день | Мармелад, пастила, халва | Ірис, кондитерські вироби з додаванням вершкового масла та рослинних жирів, молочний шоколад |
| Горіхи | Волоські, мигдаль, каштан, грецький горіх, кеш'ю, фундук, бразильський горіх | 1-2 цілісні горіхи на день | Фісташки, арахіс | Солоні горіхи |
| Приправи | Пряні трави | У страві по сезону | Гірчиця, перець, соєвий соус, нежирні соуси на рекомендованих жирах | Соуси на бульйонах, майонез |
Див. ще: DASH-дієта (Dietary Approaches to Stop Hypertension)
| Вид їжі | Приклади |
| Злаки та зернові продукти | Цільний пшеничний хліб, хліб грубого помелу, крупи та рослинні волокна, вівсяна крупа; Забезпечує енергією та рослинними волокнами |
| Овочі | Помідори, картопля, морква, горох, гарбуз (кабачок): броколі, ріпа, листова капуста, шпинат, квасоля (боби); Джерела калію, магнію і волокон |
| Фрукти | Абрикоси, банани, фініки, виноград, апельсин, грейпфрут, манго, диня, персики, яблука, сливи (чорнослив), родзинки, суниця і мандарини; Джерела калію, магнію та волокон |
| Продукти 3 низьким вмістом жиру та знежирені молочні продукти | Знежирене або 1% молоко, знежирена сироватка або йогурт, частково знежирений сир; Багаті джерела кальцію та білків |
| М'ясо, домашня птиця, риба | Брати тільки пісне, вилучати жир. тушкувати або варити, але не смажити, знімати шкіру з птиці; Багате джерело білків і магнію |
| Горіхи, боби, насіння | Мигдаль, фундук, арахіс, грецький горіх, насіння соняшника Джерело білків і волокон |
Функції їжі Редагувати
Функції їжі в організмі (2003
- енергетична
- пластична
- імунорегуляторна
- біорегуляторна
- реабілітаційна
- пристосувально-регуляторна
Культура харчування Редагувати
На формування характеру харчування кожної людини впливає багато факторів, серед яких основними є:
- фізіологічні — ріст і розвиток організму, ступінь рухової активності тощо;
- психологічні — особистий смак, родинні традиції, вплив друзів;
- соціально-економічні — рівень розвитку країни, бюджет країни, регуляція поставок продуктів харчування на державний ринок, технологія приготування продуктів;
- культурно-історичні — харчування і релігія, національна кухня;
- географічно-екологічні — клімат, традиційні сільськогосподарські культури, методи їх вирощування.
Вплив харчування на життя та здоров'я людини Редагувати
Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:
- забезпечує ріст та розвиток молодого організму;
- формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;
- відновлює працездатність;
- забезпечує нормальну репродуктивну функцію;
- збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;
- захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;
- є методом лікування та профілактики захворювання.
Гуліч (2003):
| Відомо, що їжа людини — це мультикомпонентний чинник навколишнього середовища, що містить понад 600 речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Кожна з цих речовин посідає певне місце в складному гармонійному механізмі біохімічних процесів і сприяє використанню їжі в різноманітних процесах життєдіяльності людини. 96% одержаних з їжею органічних і неорганічних сполук мають ті або інші лікувальні властивості. Тому від того, в якій кількості і в яких співвідношеннях містяться ці речовини в раціоні, залежить стан здоров’я людини. |
Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, здоров'я громадян на 50% залежить від соціально-економічних умов і способу життя, найважливішою складовою якого є харчування.
Достатнє харчування — це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 — абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня.
Компоненти їжі Редагувати
Гуліч (2003) подає таку класифікацію сторонніх шкідливих речовин їжі:
- Речовини, ЩО ВНОСЯТЬСЯ спеціально за технологічною ДОЦІЛЬНІСТЮ
- Речовини довкілля, що спричиняють шкідливу дію (контамінанти)
- Хімічні (антропогенні)
- Біологічні (природні)
- Природні компоненти їжі, що спричиняють шкідливу дію
- Звичайні компоненти в надзвичайно великих кількостях
- Антмаліменторні компоненти
- Незвичайні компоненти і нових джерел сировини
- Компоненти і вираженою фармакологічною активністю
- Токсичні компоненти
Дія їжі Редагувати
| Біологічна дія їжі і різновиди харчування | |||
|---|---|---|---|
| Група населення | Різновид харчування | Призначення харчування | Біологічна дія |
| Здорові | Раціональне | Профілактика аліментарних захворювань | Специфічна |
| Групи ризику | Превентивне (функціональне) | Профілактика захворювань неспецифічної природи | Неспецифічна |
| Групи із шкідливими умовами праці | Лікувально-профілактичне | Профілактика професійних захворювань | Захисна |
| Хворі | Дієтичне (лікувальне) | Відновлення порушеного хворобою гомеостазу і діяльності систем організму | Фармакологічна |
Специфічно-динамічна дія їжі Редагувати
Специфічно-динамічна дія їжі — збільшення інтенсивності обміну речовин після споживання білкової їжі. Пов'язана, мабуть, із посиленням окисних процесів, необхідних для перетворення харчових речовин в організмі, тому прийом їжі супроводжується підвищенням основного обміну, у разі змішаного харчування на 10 — 15% за добу. Прийом білків підвищує основний обмін на 30 — 40%, жирів — на 4 — 14%, вуглеводів — на 4 — 7%.
Підготовча фаза Редагувати
Пластична дія їжі (асиміляція) Редагувати
| Час (годин) | Продукти |
|---|---|
| 1..2 | Вода, чай, какао, молоко, бульйон, яйця некруто, відварний рис, риба річкова відварна |
| 2..3 | Кава, какао з молоком або вершками, яйця круто, яєшня, омлет, риба морська відварна, картопля відварна, телятина, пшеничний хліб |
| 3..4 | Відварна курка, відварна яловичина, житній хліб, яблука, морква, редис, шпинат, огірки, картопля смажена, шинка |
| 4..5 | Смажене м'ясо, дичина, оселедець, пюре горохове, тушковані боби |
| 6..7 | Шпик, гриби |
Енергетичний обмін (дисиміляція) Редагувати
Біорегуляторна дія їжі Редагувати
Класифікації складу харчових продуктів Редагувати
Відповідно до класифікації складу харчових продуктів, запропонованою О. О. Покровським, можна виділити в них наступні групи речовин:
| Нутрієнти | Нехарчові речовини: |
|
|
Тривалий час харчові речовини поділяли на дві групи: макронутрієнти (білки, жири, вуглеводи) і мікронутрієнти (вітаміни, макро та мікроелементи). Останнім часом встановлено факт існування невідомих раніше факторів їжі, так званих мінорних нехарчових біологічно активних компонентів, які покращують якість життя і знижують ризик розвитку багатьох захворювань. Серед них: біофлавоноїди, індоли, фітостероли, ізотіоціанати.
Раціон Редагувати
Повноцінний раціон повинен містити достатню кількість усіх видів їжі, яка потрібна людині. Основу його складають вуглеводи, проте в ньому має бути також багато жири, білки, вітамінів і мінеральних речовин.
| Норми вживання основних поживних речовин у підлітковому періоді | |||
|---|---|---|---|
| Стать | Білки (г/день) | Жири (г/день) | Вуглеводи (г/день) |
| Тваринні /Усього | Рослинні /Усього | ||
| Юнаки | 60/100 | 20/100 | 400 |
| Дівчата | 54/90 | 18/90 | 360 |
| Рекомендоване споживання продуктів на день | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Жінки | 19―30 років | Для людей, зайнятих помірно фізичною працею менше 30 хв на день | 2000 ккал | Для людей, зайнятих фізичною працею по 30―60 хв щодня | 2000―2200 ккал |
| 31―50 років | 1800 ккал. | 2000―2200 ккал | |||
| понад 50 років | 1600 ккал. | 1800―2200 ккал | |||
| Чоловіки | 19―30 років | 2400 ккал. | 2600―3000 ккал | ||
| 31―50 років | 2200 ккал. | 2400―3000 ккал | |||
| понад 50 років | 2000 ккал. | 2200―2800 ккал |
| Розподіл калорій за видами продукції | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Продукти | Калорійність | |||||||
| 1600 | 1800 | 2000 | 2200 | 2400 | 2600 | 2800 | 3000 | |
| Зернові, г | 150 | 180 | 180 | 210 | 240 | 270 | 300 | 300 |
| Овочі, скл. | 2 | 2,5 | 2,5 | 3 | 3 | 3,5 | 3,5 | 4 |
| Фрукти, скл. | 1,5 | 1,5 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2,5 | 2,5 |
| Молоко, скл. | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| М'ясо, бобові, г | 150 | 150 | 175 | 180 | 195 | 195 | 210 | 210 |
| Олія, ч.л. | 5 | 5 | 6 | 6 | 7 | 8 | 8 | 10 |
| Вільні калорії | 132 | 195 | 267 | 290 | 290 | 410 | 426 | 512 |
Харчування у спецзакладах Редагувати
Норма № 3, яка регламентує харчування для заарештованих осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та ізоляторах тимчасового утримання, передбачає, що людині на добу годиться: до 80 г м'яса і 130 г риби, півкіло картоплі, півкіло хліба, від 20 до 45 г каші, 20 г макаронних виробів, 250 г овочів (з них 150 г капусти), 3 г томатної пасти. Для порівняння: у Швейцарії при підготовці меню для заарештованих враховують побажання вегетаріанців, а також обмеження вживання м'яса залежно від віросповідання.
Проблеми харчування у світі Редагувати
Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров'ї населення економічно розвинутих країн:
- поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55% людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, в основі яких порушення вуглеводного і ліпідного обмінів, — атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;
- порушення імунного статусу, зокрема з різними видами імунодефіцитів, зі зниженою резистентністю до інфекцій й інших несприятливих факторів навколишнього середовища;
- збільшення захворювань, пов'язаних з аліментарними дефіцитами мінералів і мікроелементів: залізодефіцитна анемія у дорослих і дітей, захворювання щитоподібної залози, які пов'язані з дефіцитом йоду, захворювання опорно-рухового апарата — з дефіцитом кальцію і магнію та ін.
Структура харчування населення України Редагувати
Структура харчування населення України має такі характерні риси:
- дефіцит тваринних білків, особливо у населення з низькими доходами;
- дефіцит ПНЖК родини омега-3 при надлишковому надходженні тваринних жирів;
- дефіцит більшості вітамінів та мінеральних речовин (Са, Fe, J, F, Se, Zn);
- дефіцит харчових волокон.
Споживання продуктів харчування в окремих країнах Редагувати
| Країни | М'ясо і м'ясопродукти в розрахунку на м'ясо (без сала і субпродуктів) | Молоко і молочні продукти (включаючи масло; в перерахунку на молоко) | Масло | Яйця, штук | Риба і рибопродукти | Цукор | Олія | Картопля | Овочі і баштанні (в перерахунку на свіжі) | Фрукти і ягоди (в перерахунку на свіжі без переробки на вино) | Хлібні продукти (хліб і макаронні вироби в перерахунку на борошно), борошно, крупи, бобові |
| Австралія | 98 | 240 | 5.9 | 200 | 18.2 | 46 | 17.2 | 61 | 78 | 105 | 82 |
| Австрія | 89 | 330 | 3.2 | 255 | 10.8 | 36 | 15.8 | 61 | 75 | 135 | 72 |
| Болгарія | 72 | 267 | 5.4 | 268 | 7.4 | 35 | 16.4 | 32 | 120 | 80 | 150 |
| Велика Британія | 72 | 327 | 3.1 | 218 | 7.7 | 32 | 19 | 112 | 87 | 94 | 87 |
| Данія | 96 | 360 | 5.1 | 238 | 12.3 | 37 | 28.5 | 69 | 72 | 70 | 72 |
| Італія | 82 | 281 | 6.9 | 214 | 29.8 | 24 | 25.5 | 40 | 163 | 135 | 127 |
| Канада | 96 | 301 | 2.4 | 210 | 12.5 | 42 | 18.7 | 68 | 89 | 116 | 75 |
| Куба | 39 | 173 | 4 | 230 | 9.7 | 50 | 7.3 | 66 | 59 | 56 | 108 |
| Монголія | 86 | 182 | 1.2 | 27 | 16.2 | 24 | 1.4 | 27 | 22 | 12 | 105 |
| Нідерланди | 85 | 281 | 3 | 190 | 1.3 | 37 | 29.8 | 87 | 97 | 164 | 58 |
| Польща | 64 | 407 | 3.8 | 194 | 10.8 | 47 | 8.1 | 141 | 116 | 31 | 118 |
| США | 113 | 263 | 2 | 229 | 6.1 | 28 | 22.9 | 60 | 124 | 97 | 103 |
| Угорщина | 66 | 242 | 2.3 | 350 | 12 | 39 | 10 | 53 | 84 | 71 | 109 |
| Україна | 60 | 367 | 5.9 | 280 | 18.2 | 46.7 | 11.9 | 127 | 107 | 46 | 138 |
| Фінляндія | 62 | 460 | 8.3 | 216 | 2.2 | 37 | 5.9 | 86 | 45 | 78 | 75 |
| Франція | 92 | 410 | 9.1 | 271 | 21.5 | 36 | 19.1 | 79 | 119 | 87 | 83 |
| Німеччина* | 93 | 359 | 7.4 | 253 | 13.2 | 33 | 14.6 | 75 | 83 | 145 | 77 |
| Чехія* | 87 | 449 | 8.5 | 336 | 5.5 | 29 | 14.5 | 79 | 78 | 62 | 112 |
| Японія | 37 | 76 | 0.7 | 295 | 56.3 | 22 | 11.7 | 107 | 127 | 54 | 120 |
Споживання продуктів харчування в Україні (на душу населення в рік), кг *
| Продукти харчування | 1985 р. | 1990 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2007 |
| М'ясо і м'ясопродукти | 66 | 68 | 39 | 33 | 35 | 33 | 33 | 33 | 61 |
| Молоко і молочні продукти | 350 | 373 | 244 | 230 | 210 | 213 | 210 | 198 | 265 |
| Яйця, штук | 276 | 272 | 171 | 161 | 151 | 154 | 163 | 164 | 240 |
| Риба і рибопродукти | 18,5 | 17,5 | 3,6 | 4,3 | 5,0 | 5,9 | 7,2 | 8,3 | 18 |
| Цукор | 46,5 | 50 | 32 | 33 | 31 | 32 | 33 | 37 | 38 |
| Олія | 10,6 | 11,6 | 8,2 | 8,6 | 8,4 | 8,2 | 8,9 | 9,3 | 20 |
| Картопля | 139 | 131 | 124 | 128 | 134 | 129 | 122 | 135 | 99 |
| Овочі і баштанні | 124 | 102 | 97 | 92 | 91 | 94 | 96 | 101 | 104 |
| Плоди, ягоди і виноград | 50 | 47 | 33 | 35 | 40 | 28 | 22 | 29 | 43 |
| Хлібні продукти | 138 | 141 | 128 | 124 | 127 | 126 | 122 | 124 | 115 |
* Див.: Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С. 422.
Примітка. Німеччина — федеративна — до об'єднання; Чехо-Словаччина — федеративна, до розпаду.
Див. ще: Список країн за відсотком гладкого населення; по роках 2000–2008 — Рівень фактичного середньодушового обсягу споживання продовольства відносно фізіологічних норм в Україні за 2000-2008 рр, с. 260 [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Див. також Редагувати
Література Редагувати
Книги Редагувати
- Рекомендації щодо харчування дорослих (2017) (Міністерство Охорони Здоров'я України).
- Азбука харчування. Лікувальне харчування: Довідник / За ред. Г. І. Столмакової, І. О. Мартинюка. — Львів: Світ, 1991. — 280 с.
- Все про все на світі. — Київ: Махаон, 2003. — 251 с. — ISBN 966-605-432-9
- Зубар Н.М, Основи фізіології та гігієни харчування: Підручник. — Рекомендації щодо харчування дорослих (Міністерство Охорони Здоров'я України).:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. — 341 с.
- Основи фізіології та гігієни харчування: / підручник Н. В. Дуденко [та ін.] – Суми: Університетська книга, 2009. – 555 с.
- Гігієна харчування з основами нутріціології / За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 1 том., Київ: Медицина, 2007.- 528 с.
- Гігієна харчування з основами нутріціології/ За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 2 том., Київ: Медицина, 2007.- 560 с.
Журнали Редагувати
Примітки Редагувати
- Mantzoros, Christos S. (2009). Nutrition and metabolism : underlying mechanisms and clinical consequences. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). [Totowa, N.J.]: Humana. ISBN 978-1-60327-453-1. OCLC 405547076.
- ↑ Editors: Norman J. Temple, Ted Wilson, David R. Jacobs, Jr., George A. Bray (2023). NUTRITIONAL HEALTH: strategies for disease prevention.. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). [S.l.]: Humana. ISBN 3-031-24662-4. OCLC 1366124249.
- Rippe, James M. (2017). Nutrition in lifestyle medicine. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham, Switzerland: Humana Press. ISBN 978-3-319-43027-0. OCLC 967583107.
- Скуллі (1995), сс. 135–136.
- Скуллі (1995), сс. 126–135.
- Теренс Скуллі, «Характер середньовічного харчування» Їжа у Середні Віки, сс. 7-12
- ↑ «Здоров'я України» № 62 за січень 2003 Здоровье человека: научные основы питания М. П. Гуліч, dr [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 24 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 10 вересня 2013.
- ↑ Основи наукової організації здорового харчування// В. К. Береговий
- . 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2022.
- Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]
- Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014.
- ↑ Наталія Півень, Начальник Управління громадського здоров'я (“08” грудня 2017 р.). РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ДОРОСЛИХ. Міністерство Охорони Здоров'я.
Посилання Редагувати
- Харчування людини // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ХАРЧУВАННЯ [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Харчовий геноцид українського народу[недоступне посилання з червня 2019]
- Харчування під час хвороби[недоступне посилання з липня 2019]