www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сербська кирилична абетка Кириличні абеткиСлов янські БілоруськаБолгарськаСербськаМакедонськаРосійськаУкраїнськаЧорногор

Сербська кирилична абетка

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2022)

Сéрбська кири́лиця, розм. ву́ковиця — абетка для запису сербської мови кириличними буквами. Розроблена на початку XIX ст. сербським мовознавцем Вуком Караджичем, і відтоді не зазнала змін. Паралельно з кирилицею використовують гаєвицю (латиницю, пристосовану до південнослов'янських мов). Станом на 2003 рік сербська абетка містить 30 букв:

Вуковиця і гаєвиця Редагувати

Вуковиця Гаєвиця  Звук   Українська транскрипція 
 А а  A a  [a]  а (ђа→джя, ља→ля, ња→ня, ја→[ь]я, ћа→чя)
 Б б  B b  [b]  б
 В в  V v  [v]  в
 Г г  G g  [g]  ґ
 Д д  D d  [d]  д
 Ђ ђ  Đ đ  [ʥ]  джь (ђа→джя, ђе→джє, ђи→джі, ђо→джьо, ђу→джю)
 Е е  E e  [e]  е
 Ж ж  Ž ž  [ʒ]  ж
 З з  Z z  [z]  з
 И и  I i  [i]  и (після «ш», «щ», «ц», «ч»), і (у більшості випадків), ї (після голосних)
 Ј ј  J j  [j]  й (напочатку слова і після голосних: ја→я, је→е, ји→и, јо→йо, ју→ю; після приголосних: ја→ья, 'я, је→ьє, ји→ьї, јо→ьйо, ју→ью, ''ю)
 К к  K k  [k]  к
 Л л  L l  [l]  л
 Љ љ  Lj lj  [ʎ]  ль (ља→ля, ље→ле, љи→лі, љо→льо, љу→лю)
 М м  M m  [m]  м
 Н н  N n  [n]  н
 Њ њ  Nj nj  [ɲ]  нь (ња→ня, ње→не, њи→ні, њо→ньо, њу→ню)
 О о  O o  [o]  о (ђо→джьо, љо→льо, њо→ньо, јо→йо, ћо→чьо напочатку слова і після голосних, ьйо після приголосних)
 П п  P p  [p]  п
 Р р  R r  [r]  р
 С с  S s  [s]  с
 Т т  T t  [t]  т
 Ћ ћ  Ć ć  [ʨ]  чь (ћа→чя, ће→чє, ћи→чі, ћо→чьо, ћу→чю)
 У у  U u  [u]  у (ђу→джю, љу→лю, њу→ню, ју→[ь]ю, ћу→чю)
 Ф ф  F f  [f]  ф
 Х х  H h  [x]  х
 Ц ц  C c  [ʦ]  ц
 Ч ч  Č č  [ʧ]  ч
 Џ џ  Dž dž  [ʤ]  дж
 Ш ш  Š š  [ʃ]  ш

Паралельно з вуковицею в Сербії і Чорногорії використовується латинський алфавіт «гаєвиця» (див. у правій колонці), який є також хорватським алфавітом.

  • при транскрипції прізвищ (на відміну від географічних назв) може не бути передано відмінність між м'яким А і твердим Я, а саме, замість правил ђа → джя, ђо → джьо, ђу → джю використовуються ђа → джа, ђо → джо, ђу → джу (Ђукановіћ → Джуканович і т. ін.);
  • замість јо → йо (після голосних) / ьо (після приголосних) зустрічається і передача јо → е, особливо у випадках з прозорою слов'янської етимологією;
  • поряд з ља → ля, ље → ле, ња → ня, ње → не зустрічається передача зі вставкою розділового м'якого знака (ља → лья, ље → льє, ња → нья, ње → ньє): Цетиње → Цетинє.

Див. також Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kirilichni abetkiSlov yanski BiloruskaBolgarskaSerbskaMakedonskaRosijskaUkrayinskaChornogorskaNeslov yanski KazahskaKirgizkaMongolskaTadzhickaIstorichni Staroslov yanska abetkaRumunska kirilicyaMoldovska abetka Zaznacheni tilki oficijnialfaviti derzhav chleniv OON Detalnishe tut Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2022 Serbska kiri licya rozm vu kovicya abetka dlya zapisu serbskoyi movi kirilichnimi bukvami Rozroblena na pochatku XIX st serbskim movoznavcem Vukom Karadzhichem i vidtodi ne zaznala zmin Paralelno z kiriliceyu vikoristovuyut gayevicyu latinicyu pristosovanu do pivdennoslov yanskih mov Stanom na 2003 rik serbska abetka mistit 30 bukv AaBbVvGgDdЂђEeZhzhZzIiJjKkLlЉљMmNnЊњOoPpRrSsTtЋћUuFfHhCcChchЏџShshVukovicya i gayevicya RedaguvatiVukovicya Gayevicya Zvuk Ukrayinska transkripciya A a A a a a ђa dzhya љa lya њa nya јa ya ћa chya B b B b b b V v V v v v G g G g g g D d D d d d Ђ ђ Đ đ ʥ dzh ђa dzhya ђe dzhye ђi dzhi ђo dzho ђu dzhyu E e E e e e Zh zh Z z ʒ zh Z z Z z z z I i I i i i pislya sh sh c ch i u bilshosti vipadkiv yi pislya golosnih Ј ј J j j j napochatku slova i pislya golosnih јa ya јe e јi i јo jo јu yu pislya prigolosnih јa ya ya јe ye јi yi јo jo јu yu yu K k K k k k L l L l l l Љ љ Lj lj ʎ l љa lya љe le љi li љo lo љu lyu M m M m m m N n N n n n Њ њ Nj nj ɲ n њa nya њe ne њi ni њo no њu nyu O o O o o o ђo dzho љo lo њo no јo jo ћo cho napochatku slova i pislya golosnih jo pislya prigolosnih P p P p p p R r R r r r S s S s s s T t T t t t Ћ ћ C c ʨ ch ћa chya ћe chye ћi chi ћo cho ћu chyu U u U u u u ђu dzhyu љu lyu њu nyu јu yu ћu chyu F f F f f f H h H h x h C c C c ʦ c Ch ch C c ʧ ch Џ џ Dz dz ʤ dzh Sh sh S s ʃ shParalelno z vukoviceyu v Serbiyi i Chornogoriyi vikoristovuyetsya latinskij alfavit gayevicya div u pravij kolonci yakij ye takozh horvatskim alfavitom pri transkripciyi prizvish na vidminu vid geografichnih nazv mozhe ne buti peredano vidminnist mizh m yakim A i tverdim Ya a same zamist pravil ђa dzhya ђo dzho ђu dzhyu vikoristovuyutsya ђa dzha ђo dzho ђu dzhu Ђukanoviћ Dzhukanovich i t in zamist јo jo pislya golosnih o pislya prigolosnih zustrichayetsya i peredacha јo e osoblivo u vipadkah z prozoroyu slov yanskoyi etimologiyeyu poryad z љa lya љe le њa nya њe ne zustrichayetsya peredacha zi vstavkoyu rozdilovogo m yakogo znaka љa lya љe lye њa nya њe nye Cetiњe Cetinye nbsp Div takozh RedaguvatiSlavicya Gayevicya nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serbska kirilichna abetka amp oldid 39575055