www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародна система одиниць SI Міжнаро дна систе ма одини ць SI абревіатура усіма мовами SI з фр Système International d

Міжнародна система одиниць (SI)

Міжнаро́дна систе́ма одини́ць (SI) (абревіатура усіма мовами SI з фр. Système International d'Unités) — система одиниць фізичних величин, сучасний варіант метричної системи. Система одиниць SI використовується найчастіше як у повсякденному житті, так і в науці та техніці. Міжнародна система одиниць базується на Міжнародній системі величин, разом із найменуваннями та позначеннями, а також набором префіксів та їх найменуваннями й позначеннями разом із правилами їх застосування, прийнятими Генеральною конференцією мір і ваг.

9-та редакція Брошури SI, опублікована у 2019 році за результатами перегляду основних одиниць SI
Основні одиниці (внутрішнє кільце) та визначальні константи (зовнішнє кільце) SI після реформи 2018—2019 року
Запит «SI» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Загальний опис Редагувати

Система SI є найуживанішою системою одиниць для вимірювань та розрахунків у різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.

У 1960 році 11-ю Генеральною конференцією з мір і ваг Міжнародна система одиниць була рекомендована як практична система одиниць для вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС, МКС тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних із використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. Переваги SI забезпечують підвищення продуктивності праці проєктантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.

Міжнародна система одиниць складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.

Система SI не є незмінною, вона є набором стандартів, у якому створюються одиниці вимірювання та коригуються їхні означення згідно з міжнародними угодами залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.

Одиниці вимірювання Редагувати

В основі SI лежать незалежні одна від одної основні одиниці, а інші, похідні одиниці, встановлюються з допомогою основних та визначальних рівнянь, що виражають у найчіткішому вигляді функціональні зв'язки між фізичними величинами. При побудові SI були вибрані основні одиниці, які забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техніки, причому як більшість похідних одиниць використано одиниці, що застосовувалися раніше та мають зручні розміри.

У наш час у Міжнародній системі величин (ISQ) визначено сім основних фізичних величин — довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла — які, за домовленістю, вважаються незалежними. Відповідними до цього основними одиницями вимірювання в системі SI є одиниці вимірювання основних величин: метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела. У системі SI значення основних одиниць, на базі яких будуються похідні одиниці, також вважаються незалежними. Але треба зазначити, що визначення основних одиниць пов'язані між собою. Так визначення метра містить у собі секунду; визначення ампера — містить метр, кілограм та секунду; визначення молю — кілограм; кандели — метр, кілограм та секунду.

Основні одиниці Редагувати

Назва Позначення Фізична величина' Визначення
українська міжнародна українське міжнародне
метр metre (meter) м m довжина Попереднє (1983): Метр дорівнює довжині шляху, який світло проходить у вакуумі за 1/299 792 458 секунди.

Чинне (2019): Метр визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі c = 299 792 458 в одиницях м с−1, де секунда визначається через частоту випромінювання що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.

кілограм kilogram кг kg маса Попереднє (1889): кілограм точно дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (платино-іридієвого циліндра), що зберігається в Міжнародному бюро мір і ваг у місті Севр (Франція).

Чинне (2019): кілограм визначається через сталу Планка h, яка точно дорівнює 6,62607015×10−34 Дж⋅с (Дж = кг⋅м2⋅с−2), та визначення метра і секунди.

секунда second с s час Попереднє (1967): Секунда дорівнює часу, за який відбуваються точно 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідають переходу між двома надтонкими рівнями незбудженого атома цезію-133 за температури 0 К.

Чинне (2019): Секунда визначається прийняттям фіксованого числового значення частоти надтонкого розщеплення основного стану атома цезію-133 , що дорівнює точно 9192631770, коли вона виражена одиницею SI Гц, яка еквівалентна с−1

ампер ampere А А електричний струм Попереднє (1948): ампер — це сила постійного електричного струму, що, протікаючи по двох прямих паралельних провідниках нескінченної довжини з незначним поперечним перетином, розташованих на відстані 1 м один від одного у вакуумі, створює між цими провідниками силу, яка дорівнює 2×10−7 Н на 1 м довжини.

Чинне (2019): ампер встановлюється фіксацією числового значення елементарного електричного заряду e, коли він виражений одиницею Кл, що відповідає А⋅с, де секунда визначається через частоту випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133

кельвін kelvin К K термодинамічна температура Попереднє (1967): кельвін точно дорівнює 1/273,16 термодинамічної температури потрійної точки води

Чинне (2019): кельвін визначається через встановлення фіксованого числового значення сталої Больцмана k рівним 1,380 649 × 10–23 в одиницях Дж К– 1, або в основних одиницях SI кг м2 с– 2 К– 1, де кілограм, метр і секунда визначаються через h, c і ΔνCs. (h — стала Планка, c — швидкість світла у вакуумі, ΔνCs — частота, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного основного стану атома цезію-133)

моль mole моль mol кількість речовини Попереднє (1971): Моль є кількість речовини, що містить стільки ж елементарних частинок (атомів, молекул, електронів тощо), скільки атомів міститься в 0,012 кілограмах вуглецю-12

Чинне (2019): Один моль містить точно 6,02214076 × 1023 формульних одиниць. Це число є фіксованим значенням сталої Авогадро (NA), коли виражається в одиниці моль−1 і називається числом Авогадро.

кандела candela кд cd сила світла Попереднє (1979): кандела — це сила світла у визначеному напрямку від джерела, що випромінює монохроматичне випромінювання з частотою 540 × 1012 герц та має інтенсивність випромінювання в цьому напрямку 1/683 ват на стерадіан

Чинне (2019): кандела визначається прийняттям фіксованого числового значення сили світла монохроматичного випромінювання частотою 540×1012 Гц, зі світловою віддачею Kcd, яка дорівнює 683 лм·Вт– 1, що є еквівалентним кд·ср·Вт–1 або в основних одиницях SI кд·ср·кг– 1·м−2 с3, де кілограм, метр і секунда визначаються через h, c і ΔνCs (h — стала Планка, c — швидкість світла у вакуумі, ΔνCs — частота, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного основного стану атома цезію-133)

Похідні одиниці, що мають власні назви Редагувати

Похідні одиниці SI є добутками цілих степенів основних одиниць. Математичний вираз для розмірності похідної одиниці виходить із фізичного закону або визначення відповідної фізичної величини. Деякі з похідних одиниць вимірювання мають власні назви, котрі теж можна використовувати при визначенні інших похідних одиниць. У наш час[коли?] існує 22 такі одиниці вимірювання.

Назва Позначення Фізична величина Вираження
українська міжнародна українське міжнародне через інші одиниці SI через основні одиниці SI
радіан radian рад rad плоский кут 1 м/м
стерадіан steradian ср sr просторовий кут 1 м²/м²
герц hertz Гц Hz частота   с−1
ньютон newton Н N сила   м·кг·с−2
паскаль pascal Па Pa тиск Н/м² м−1·кг·с−2
джоуль joule Дж J енергія, робота Н·м м²·кг·с−2
ват watt Вт W потужність, потік енергії Дж/с м²·кг·с−3
кулон coulomb Кл C електричний заряд А·с с·А
вольт volt В V напруга, електричний потенціал Вт/А м²·кг·с−3·А−1
фарад farad Ф F електрична ємність Кл/В м−2·кг−1·с4·А2
ом ohm Ом Ω електричний опір В/А м²·кг·с−3·А−2
сіменс siemens См S електропровідність А/В м−2·кг−1·с3·А2
вебер weber Вб Wb магнітний потік В·с м²·кг·с−2·А−1
тесла tesla Тл T магнітна індукція Вб/м² кг·с−2·А−1
генрі henry Гн H індуктивність Вб/А м²·кг·с−2·А−2
градус Цельсія degree Celsius °С °C термодинамічна температура   K
люмен lumen лм lm світловий потік кд·ср кд
люкс lux лк lx освітленість лм/м² кд·м−2
бекерель becquerel Бк Bq радіоактивність   с−1
грей gray Гр Gy поглинена доза іонізуючого випромінювання Дж/кг м²·с−2
зіверт sievert Зв Sv ефективна доза іонізуючого випромінювання Дж/кг м²·с−2
катал katal кат kat активність каталізатора   c−1·моль

За допомогою вищезазначених семи основних та двадцяти двох похідних одиниць можна побудувати одиницю вимірювання будь-якої фізичної величини. Але через те, що загальна кількість фізичних величин у науці необмежена, навести повний перелік похідних одиниць вимірювання неможливо.

Якщо при визначенні похідної одиниці виявляється, що вона може бути виражена за допомогою основних та похідних одиниць різними способами, на практиці використовують вирази, що найкраще відображають фізичний сенс цієї величини. Наприклад, одиниця вимірювання моменту сили є Н·м, а не м·Н або Дж.

Множники та префікси для утворення кратних та частинних одиниць Редагувати

У системі SI існують десяткові множники, за допомогою яких можна утворювати кратні та частинні одиниці. Всі числові префікси є степенями десяти й не повинні використовуватись для позначення степенів двійки. Наприклад, один кілобіт позначає 1000 біт, а не 1024.

У системі SI забороняється використовувати префікси, що складаються з двох або більше основних. Так величина 10−9 м завжди позначається нм (нанометр), а не, наприклад, ммкм (мілімікрометр). Згідно з цим правилом для утворення кратних та часткових одиниць кілограма, єдиної одиниці, що з історичних причин вже має у своєму імені префікс, використовується частинна одиниця грам. Тобто величина 10−6 кг позначається як 1 мг (міліграм), а не 1 мккг (мікрокілограм).

Префікси SI
кратні частинні
Множник Назва Позначення Множник Назва Позначення
українське міжнародне українське міжнародне
101 (дека) да da 10−1 (деци) д d
102 (гекто) г h 10−2 (санти) с c
103 кіло к k 10−3 мілі м m
106 мега М M 10−6 мікро мк μ
109 гіга Г G 10−9 нано н n
1012 тера Т T 10−12 піко п p
1015 пета П P 10−15 фемто ф f
1018 екса Е E 10−18 ато а a
1021 зета З Z 10−21 зепто з z
1024 йота Й Y 10−24 йокто й y

У дужках позначені префікси, які припускається використовувати тільки в назвах одиниць, що вже мають широке розповсюдження, наприклад, гектар, декалітр, дециметр, сантиметр.

Одиниці, що не входять до SI Редагувати

Деякі одиниці, що не входять до SI, за рішенням ГКМВ «допускаються для використання спільно з SI».

Одиниця Французька/англійська назва Позначення Величина в одиницях СІ
українське міжнародне
хвилина minute хв min 60 с
година heure/hour год h 60 хв = 3600 с
доба jour/day доба d 24 год = 86 400 с
кутовий градус degré/degree ° ° (π/180) рад
кутова мінута minute ′ ′ (1/60)° = (π/10 800) рад
кутова секунда seconde/second ″ ″ (1/60)' = (π/648 000) рад
літр litre л l, L 0,001 м3
тонна tonne т t 1000 кг
непер néper/neper Нп Np безрозмірний
бел bel Б B безрозмірний
електронвольт électronvolt/electronvolt еВ eV 1,602 176 634× 10−19 Дж (точно)
атомна одиниця маси, дальтон unité de masse atomique unifiée, dalton/unified atomic mass unit, dalton а. о. м. u, Da ≈1,660 539 0× 10−27 кг
астрономічна одиниця unité astronomique/astronomical unit а. о. au 149 597 870 700 м (точно)
гектар hectare га ha 10000 м2

Гал не входить до числа одиниць, що допускаються для використання спільно з SI, проте його виділено окремо на полях брошури SI 2019 року. Наведено його визначення як одиниці, що діє в геодезії і геофізиці.

Співвідношення одиниць SI з одиницями інших систем та позасистемними одиницями Редагувати

Одиниці довжини Редагувати

1 мікрон = 10−6 м 1 м = 106 мікронів
1 дюйм = 2,54·10−2 м 1 м = 39,4 дюйма
1 фут = 0,305 м 1 м = 3, 28 фута
1 миля = 1,61·103 м 1 м = 6,21·10−4 миль
1 миля морська = 1,85·103 м 1 м = 5,41·10−4 миль морських

Одиниці об'єму, місткості Редагувати

1 л = 10−3 м³ 1 м³ = 103 л
1 мл = 10−6 м³ 1 м³ = 106 мл

Одиниці маси Редагувати

1 г = 10−3 кг 1 кг = 1000 г
1 ц = 100 кг 1 кг = 10−2 ц
1 т = 103 кг 1 кг = 10−3 т

1 Мт = 109 кг

1 кг = 10−9 Мт

Одиниці сили Редагувати

1 Н = 105 дин
1 кгс = 9,81 Н 1 Н = 0,102 кгс
1 кілопонд = 9,81 Н 1 Н = 0,102 кілопонда (кілограма-сили в Німеччині та інших європейських державах)
1 тс = 9,81·103 Н 1 Н = 1,02·10−4 тс
1 паундаль= 0,138 Н 1 Н = 7,25 паундаля (англійська система одиниць)

Одиниці швидкості Редагувати

1 км/год = 0,278 м/с 1 м/с = 3,6 км/год

Одиниці кутової швидкості Редагувати

1 об/хв = 0,105 рад/с 1 рад/с = 9,55 об/хв

Одиниці потужності Редагувати

1 кгс·м/с = 9,81 Вт 1 Вт = 0,102 кгс·м/с
1 к. с. = 736 Вт 1 Вт = 1,36·10−3 к. с.

Одиниці тиску Редагувати

1 кгс/м² = 9,81 Па 1 Па = 0,102 кгс/м²
1 кгс/см² = 9,81·104 Па 1 Па = 1,02·10−5 кгс/см²
1 атм = 9,81·104 Па 1 Па = 1,02·10−5 атм
1 мм рт. ст. = 133 Па 1 Па = 7,50·10−3 мм рт. ст.
1 мм вод. ст. = 9,81 Па 1 Па = 0,102 мм вод. ст.

Одиниці динамічної в'язкості Редагувати

1 П = 0,1 Па·с 1 Па·с = 10 П

Одиниці кінематичної в'язкості Редагувати

1 Ст = 10−4 м²/с 1 м²/с = 104 Ст

Правопис Редагувати

Основні правила правопису одиниць були введені 6-ю Генеральною конференцією мір і ваг у 1948 році. Як результат, тепер існує загальна міжнародна згода щодо написання та використання позначень і назв одиниць та їхніх префіксів. Дотримування правил сприяє підвищенню прочитності текстів.

  • Позначення одиниць пишуться звичайним прямим шрифтом, на відміну від позначень фізичних величин, що пишуться курсивом. Наприклад, м (метр) та m (маса).
  • Позначення одиниць завжди пишуться з малої букви, якщо вони не утворені від особових імен. Якщо одиниця названа на честь людини, то перша буква позначення завжди є великою, але при написанні назви повністю ця назва пишеться з малої букви. Наприклад, 15 кг; 60 с; 2 Н, але 2 ньютона; 200 мкФ, але 200 мікрофарад.
  • Якщо використовуються префікси, вони передують базовій одиниці й пишуться з нею разом. Префікс ніколи не використовується сам, також забороняється використовувати складені префікси.
  • Позначення одиниць є математичними виразами, а не скороченнями. Тому після них не ставиться крапка, за винятком позначення в кінці речення.
  • При формуванні добутків та часток одиниць використовуються звичайні алгебраїчні правила множення та ділення. Множення повинне позначатись пропуском або крапкою на середині висоти рядка (·). Ділення повинне позначатись горизонтальною або скісною рискою, або від'ємним показником степеня. Наприклад, для множення: Н м, або Н·м; для ділення: м/с, м·с−1, або . Коли поєднуються декілька позначень одиниць, необхідно використовувати дужки або від'ємні показники степенів для запобігання невизначеності запису. Крім того, скісна риска не повинна використовуватись у виразі двічі та більше разів. Наприклад, правильним записом буде кг/(м·с2), або кг·м−1·с−2 (= Па), а не кг/м/с/c.
  • Забороняється використовувати скорочені назви одиниць SI, наприклад сек. замість с, або кв. м, замість м². Використовування правильних позначень одиниць SI є обов'язковим, тільки в такому випадку можна уникнути невизначеностей та непорозумінь.
  • Згідно з міжнародними документами, позначення мають писатися однаково в текстах усіма мовами, наприклад: m, kg, s. Однак державні стандарти деяких країн (Україна, Росія) допускають так само написання позначень літерами національної абетки, наприклад: м, кг, с.

Історична довідка Редагувати

Держави, у яких Міжнародна система одиниць SI ще не прийнята офіційно як єдина практична система одиниць проведення вимірювань: Ліберія, М'янма та США.

Першим кроком на шляху створення метричної системи було введення двох платинових стандартів метра та кілограма в середині 1799 року. Пізніше, в 1832 році, Карл Гаусс рекомендував використання такої метричної системи, як узгодженої системи одиниць для фізичних обчислень. Гаусс першим здійснив вимірювання магнітного поля Землі, використовуючи метричну систему, засновану на трьох механічних одиницях — міліметрі, грамі та секунді, що відповідали фізичним величинам довжини, маси й часу.

Розширення метричної системи відбулося завдяки Джеймсу Максвеллу та Вільяму Томсону, котрі в 60-х роках XIX ст. сформулювали вимоги для узгодженої системи одиниць, засновану на основних та похідних одиницях. Як наслідок, в 1874 році була введена система СГС, що базувалась на трьох механічних одиницях — сантиметрі, грамі та секунді й використовувала діапазон префіксів від мікро до мега для створення кратних і частинних одиниць. Наступний розвиток фізики як експериментальної науки значною мірою пов'язаний із цією системою: на її основі були побудовані магнітна (СГСМ) та електрична (СГСЕ) системи, світлова система одиниць СГСЛ (сантиметр, грам, секунда, люмен), система теплових одиниць СГС°С (сантиметр, грам, секунда, градус Цельсія) та інші.

Після створення в 1875 році Міжнародного бюро мір і ваг почалась робота по створенню нових міжнародних еталонів метра та кілограма. У 1889 перша Генеральна конференція мір і ваг запропонувала нову, схожу з СГС систему, але засновану на метрі, кілограмі та секунді — систему МКС.

Незручний розмір у системах СГС електромагнітних одиниць, які не мали власних назв, а виражались через основні одиниці, ініціював роботи з об'єднання механічних та електромагнітних одиниць в одну узгоджену систему. Так, у 1939 році було зроблено наступний крок — створення системи МКСА, заснованої на метрі, кілограмі, секунді та ампері.

Виходячи з досліджень Міжнародного бюро з мір та ваг, котрі почались в 1948 році, на 10-й Генеральній конференції з мір та ваг в 1954 році було прийнято введення ампера, кельвіна та кандели як базових одиниць, котрі відповідають електричному струму, термодинамічній температурі та силі світла. У 1960 році на 11-й Генеральній конференції з мір та ваг ця система була офіційно названа Міжнародною системою одиниць з абревіатурою SI.

В 1971 році після довгих дискусій між фізиками та хіміками, сучасна система SI була сформована додаванням моля як базової одиниці для кількості речовини.

Сучасне становище Редагувати

На сьогодні SI офіційно затверджена основною або єдиною системою одиниць у всіх країнах світу, за винятком США, Ліберії та М'янми. Сполучене Королівство прийняло систему SI, але без наміру витіснення традиційних одиниць.

Одиниці, відмінні від SI, застосовуються в окремих видах діяльності, наприклад, моряки досі використовують для вимірювання відстаней морські милі, а швидкостей — вузли.

Зміни визначень основних одиниць (SI) Редагувати

На 23-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася у 2007 році, конференція дала мандат Міжнародному комітету мір і ваг дослідити можливість використання природних сталих як основи усіх одиниць замість еталонів-артефактів, що використовуються тепер. Наступного року це рішення підтримав Міжнародний союз чистої та прикладної фізики. На засіданні Міжнародного комітету мір і ваг, що проходив у жовтні 2010 року, проєкт змін був схвалений у принципі. Засідання, однак, вирішило, що усі вимоги, які поставила 23-тя Генеральна конференція, ще не виконано в повному обсязі. У зв'язку з цим Міжнародний комітет не може прийняти зміни до одиниць SI негайно, однак Комітет представив її на 24-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася 17—21 жовтня 2011 року і ухвалила погодитися зі змінами в принципі, але не впроваджувати їх, доки не будуть розроблені всі деталі. Крім того, дата 25-ї Генеральної конференції була перенесена з 2015 на 2018 рік.

Зміни визначень основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI), які набули чинності у 2019 році, полягають у тому, що усі основні одиниці SI стали визначатись через фіксовані значення фундаментальних фізичних констант. При цьому величини цих одиниць залишились незмінними, однак із їх визначень остаточно зникли прив'язки до матеріальних еталонів. Зміни такого роду пропонувались давно, однак лише на початку XXI століття це стало можливим. Остаточне рішення про зміни було ухвалене XXVI Генеральною конференцією з мір і ваг у 2018 році.

Суть змін Редагувати

Пропонується визначити чотири природні фундаментальні сталі так, щоб вони мали наступні значення:

Відповідно, базові одиниці SI отримали нові означення:

Кілограм Редагувати

Ампер Редагувати

Кельвін Редагувати

Моль Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)
  2. JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology] — Basic and General Concepts and Associated Terms [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)
  3. http://www.physics.nist.gov/cuu/Units/current.html [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.] Сучасні визначення, історія (англ.)
  4. ↑ Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI). — BIPM, 2019. — P. 130-135. — ISBN 978-92-822-2272-0.
  5. Weule, Genelle (16 листопада 2018). . ABC News (en-AU). Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018. 
  6. Mirandés, Estefanía de; Barat, Pauline; Stock, Michael; Milton, Martin J. T. (2016). Calibration campaign against the international prototype of the kilogram in anticipation of the redefinition of the kilogram, part II: evolution of the BIPM as-maintained mass unit from the 3rd periodic verification to 2014. Metrologia (англ.) 53 (5). с. 1204. ISSN 0026-1394. doi:10.1088/0026-1394/53/5/1204. Процитовано 16 листопада 2018. 
  7. . Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 26 березня 2010. 
  8. Bureau international des poids et mesures (2019). . Bureau International des Poids et Mesures (фр.). Міжнародне бюро мір і ваг. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020. 
  9. (англ.). Міжнародний астрономічний союз. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 29 січня 2014. 
  10. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 5 січня 2018. 

Джерела Редагувати

  1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [ 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
  2. Брошура SI Міжнародного бюро з мір та ваг. 8-а редакція. [ 13 серпня 2006 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародна система одиниць (SI)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhnaro dna siste ma odini c SI abreviatura usima movami SI z fr Systeme International d Unites 1 sistema odinic fizichnih velichin suchasnij variant metrichnoyi sistemi Sistema odinic SI vikoristovuyetsya najchastishe yak u povsyakdennomu zhitti tak i v nauci ta tehnici Mizhnarodna sistema odinic bazuyetsya na Mizhnarodnij sistemi velichin razom iz najmenuvannyami ta poznachennyami a takozh naborom prefiksiv ta yih najmenuvannyami j poznachennyami razom iz pravilami yih zastosuvannya prijnyatimi Generalnoyu konferenciyeyu mir i vag 2 9 ta redakciya Broshuri SI opublikovana u 2019 roci za rezultatami pereglyadu osnovnih odinic SIOsnovni odinici vnutrishnye kilce ta viznachalni konstanti zovnishnye kilce SI pislya reformi 2018 2019 rokuZapit SI perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zmist 1 Zagalnij opis 2 Odinici vimiryuvannya 2 1 Osnovni odinici 2 2 Pohidni odinici sho mayut vlasni nazvi 2 3 Mnozhniki ta prefiksi dlya utvorennya kratnih ta chastinnih odinic 3 Odinici sho ne vhodyat do SI 4 Spivvidnoshennya odinic SI z odinicyami inshih sistem ta pozasistemnimi odinicyami 4 1 Odinici dovzhini 4 2 Odinici ob yemu mistkosti 4 3 Odinici masi 4 4 Odinici sili 4 5 Odinici shvidkosti 4 6 Odinici kutovoyi shvidkosti 4 7 Odinici potuzhnosti 4 8 Odinici tisku 4 9 Odinici dinamichnoyi v yazkosti 4 10 Odinici kinematichnoyi v yazkosti 5 Pravopis 6 Istorichna dovidka 7 Suchasne stanovishe 8 Zmini viznachen osnovnih odinic SI 8 1 Sut zmin 8 1 1 Kilogram 8 1 2 Amper 8 1 3 Kelvin 8 1 4 Mol 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiSistema SI ye najuzhivanishoyu sistemoyu odinic dlya vimiryuvan ta rozrahunkiv u riznih galuzyah nauki tehniki torgivli tosho U 1960 roci 11 yu Generalnoyu konferenciyeyu z mir i vag Mizhnarodna sistema odinic bula rekomendovana yak praktichna sistema odinic dlya vimiryuvan fizichnih velichin Golovna meta vprovadzhennya takoyi sistemi ob yednannya velikoyi kilkosti sistem odinic SGS MKGSS MKS tosho z riznih galuzej nauki j tehniki ta usunennya trudnoshiv pov yazanih iz vikoristannyam znachnoyi kilkosti koeficiyentiv pri pererahunkah mizh nimi i stvorennyam velikoyi kilkosti etaloniv dlya zabezpechennya neobhidnoyi tochnosti Perevagi SI zabezpechuyut pidvishennya produktivnosti praci proyektantiv virobnikiv naukovciv sproshuyut ta polegshuyut navchalnij proces a takozh praktiku mizhnarodnih kontaktiv mizh derzhavami Mizhnarodna sistema odinic skladayetsya z naboru odinic vimiryuvannya ta naboru kratnih i chastkovih prefiksiv do nih Sistema takozh viznachaye standartni skorocheni poznachennya dlya odinic ta pravila zapisu pohidnih odinic Sistema SI ne ye nezminnoyu vona ye naborom standartiv u yakomu stvoryuyutsya odinici vimiryuvannya ta koriguyutsya yihni oznachennya zgidno z mizhnarodnimi ugodami zalezhno vid rivnya suchasnogo rozvitku vimiryuvalnih tehnologij Odinici vimiryuvannya RedaguvatiV osnovi SI lezhat nezalezhni odna vid odnoyi osnovni odinici a inshi pohidni odinici vstanovlyuyutsya z dopomogoyu osnovnih ta viznachalnih rivnyan sho virazhayut u najchitkishomu viglyadi funkcionalni zv yazki mizh fizichnimi velichinami Pri pobudovi SI buli vibrani osnovni odinici yaki zabezpechuyut vseosyazhne ohoplennya galuzej nauki ta tehniki prichomu yak bilshist pohidnih odinic vikoristano odinici sho zastosovuvalisya ranishe ta mayut zruchni rozmiri U nash chas u Mizhnarodnij sistemi velichin ISQ viznacheno sim osnovnih fizichnih velichin dovzhina masa chas elektrichnij strum termodinamichna temperatura kilkist rechovini ta sila svitla yaki za domovlenistyu vvazhayutsya nezalezhnimi Vidpovidnimi do cogo osnovnimi odinicyami vimiryuvannya v sistemi SI ye odinici vimiryuvannya osnovnih velichin metr kilogram sekunda amper kelvin mol ta kandela U sistemi SI znachennya osnovnih odinic na bazi yakih buduyutsya pohidni odinici takozh vvazhayutsya nezalezhnimi Ale treba zaznachiti sho viznachennya osnovnih odinic pov yazani mizh soboyu Tak viznachennya metra mistit u sobi sekundu viznachennya ampera mistit metr kilogram ta sekundu viznachennya molyu kilogram kandeli metr kilogram ta sekundu Osnovni odinici Redaguvati Nazva Poznachennya Fizichna velichina Viznachennya 3 ukrayinska mizhnarodna ukrayinske mizhnarodnemetr metre meter m m dovzhina Poperednye 1983 Metr dorivnyuye dovzhini shlyahu yakij svitlo prohodit u vakuumi za 1 299 792 458 sekundi Chinne 2019 4 Metr viznachayetsya fiksaciyeyu chislovogo znachennya shvidkosti svitla u vakuumi c 299 792 458 v odinicyah m s 1 de sekunda viznachayetsya cherez chastotu viprominyuvannya D n C s displaystyle Delta nu Cs nbsp sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 kilogram kilogram kg kg masa Poperednye 1889 kilogram tochno dorivnyuye masi mizhnarodnogo prototipu kilograma platino iridiyevogo cilindra sho zberigayetsya v Mizhnarodnomu byuro mir i vag u misti Sevr Franciya Chinne 2019 4 5 kilogram viznachayetsya cherez stalu Planka h yaka tochno dorivnyuye 6 62607015 10 34 Dzh s Dzh kg m2 s 2 ta viznachennya metra i sekundi 6 sekunda second s s chas Poperednye 1967 Sekunda dorivnyuye chasu za yakij vidbuvayutsya tochno 9 192 631 770 periodiv viprominyuvannya sho vidpovidayut perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami nezbudzhenogo atoma ceziyu 133 za temperaturi 0 K Chinne 2019 4 Sekunda viznachayetsya prijnyattyam fiksovanogo chislovogo znachennya chastoti nadtonkogo rozsheplennya osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 D n C s displaystyle Delta nu Cs nbsp sho dorivnyuye tochno 9192631770 koli vona virazhena odiniceyu SI Gc yaka ekvivalentna s 1amper ampere A A elektrichnij strum Poperednye 1948 amper ce sila postijnogo elektrichnogo strumu sho protikayuchi po dvoh pryamih paralelnih providnikah neskinchennoyi dovzhini z neznachnim poperechnim peretinom roztashovanih na vidstani 1 m odin vid odnogo u vakuumi stvoryuye mizh cimi providnikami silu yaka dorivnyuye 2 10 7 N na 1 m dovzhini Chinne 2019 4 amper vstanovlyuyetsya fiksaciyeyu chislovogo znachennya elementarnogo elektrichnogo zaryadu e koli vin virazhenij odiniceyu Kl sho vidpovidaye A s de sekunda viznachayetsya cherez chastotu D n C s displaystyle Delta nu mathrm Cs nbsp viprominyuvannya sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133kelvin kelvin K K termodinamichna temperatura Poperednye 1967 kelvin tochno dorivnyuye 1 273 16 termodinamichnoyi temperaturi potrijnoyi tochki vodi Chinne 2019 4 kelvin viznachayetsya cherez vstanovlennya fiksovanogo chislovogo znachennya staloyi Bolcmana k rivnim 1 380 649 10 23 v odinicyah Dzh K 1 abo v osnovnih odinicyah SI kg m2 s 2 K 1 de kilogram metr i sekunda viznachayutsya cherez h c i DnCs h stala Planka c shvidkist svitla u vakuumi DnCs chastota sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami nezburenogo osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 mol mole mol mol kilkist rechovini Poperednye 1971 Mol ye kilkist rechovini sho mistit stilki zh elementarnih chastinok atomiv molekul elektroniv tosho skilki atomiv mistitsya v 0 012 kilogramah vuglecyu 12 Chinne 2019 4 Odin mol mistit tochno 6 02214076 1023 formulnih odinic Ce chislo ye fiksovanim znachennyam staloyi Avogadro NA koli virazhayetsya v odinici mol 1 i nazivayetsya chislom Avogadro kandela candela kd cd sila svitla Poperednye 1979 kandela ce sila svitla u viznachenomu napryamku vid dzherela sho viprominyuye monohromatichne viprominyuvannya z chastotoyu 540 1012 gerc ta maye intensivnist viprominyuvannya v comu napryamku 1 683 vat na steradian Chinne 2019 4 kandela viznachayetsya prijnyattyam fiksovanogo chislovogo znachennya sili svitla monohromatichnogo viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc zi svitlovoyu viddacheyu Kcd yaka dorivnyuye 683 lm Vt 1 sho ye ekvivalentnim kd sr Vt 1 abo v osnovnih odinicyah SI kd sr kg 1 m 2 s3 de kilogram metr i sekunda viznachayutsya cherez h c i DnCs h stala Planka c shvidkist svitla u vakuumi DnCs chastota sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami nezburenogo osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 Pohidni odinici sho mayut vlasni nazvi Redaguvati Pohidni odinici SI ye dobutkami cilih stepeniv osnovnih odinic Matematichnij viraz dlya rozmirnosti pohidnoyi odinici vihodit iz fizichnogo zakonu abo viznachennya vidpovidnoyi fizichnoyi velichini Deyaki z pohidnih odinic vimiryuvannya mayut vlasni nazvi kotri tezh mozhna vikoristovuvati pri viznachenni inshih pohidnih odinic U nash chas koli isnuye 22 taki odinici vimiryuvannya 7 Nazva Poznachennya Fizichna velichina Virazhennyaukrayinska mizhnarodna ukrayinske mizhnarodne cherez inshi odinici SI cherez osnovni odinici SIradian radian rad rad ploskij kut 1 m msteradian steradian sr sr prostorovij kut 1 m m gerc hertz Gc Hz chastota s 1nyuton newton N N sila m kg s 2paskal pascal Pa Pa tisk N m m 1 kg s 2dzhoul joule Dzh J energiya robota N m m kg s 2vat watt Vt W potuzhnist potik energiyi Dzh s m kg s 3kulon coulomb Kl C elektrichnij zaryad A s s Avolt volt V V napruga elektrichnij potencial Vt A m kg s 3 A 1farad farad F F elektrichna yemnist Kl V m 2 kg 1 s4 A2om ohm Om W elektrichnij opir V A m kg s 3 A 2simens siemens Sm S elektroprovidnist A V m 2 kg 1 s3 A2veber weber Vb Wb magnitnij potik V s m kg s 2 A 1tesla tesla Tl T magnitna indukciya Vb m kg s 2 A 1genri henry Gn H induktivnist Vb A m kg s 2 A 2gradus Celsiya degree Celsius S C termodinamichna temperatura Klyumen lumen lm lm svitlovij potik kd sr kdlyuks lux lk lx osvitlenist lm m kd m 2bekerel becquerel Bk Bq radioaktivnist s 1grej gray Gr Gy poglinena doza ionizuyuchogo viprominyuvannya Dzh kg m s 2zivert sievert Zv Sv efektivna doza ionizuyuchogo viprominyuvannya Dzh kg m s 2katal katal kat kat aktivnist katalizatora c 1 molZa dopomogoyu vishezaznachenih semi osnovnih ta dvadcyati dvoh pohidnih odinic mozhna pobuduvati odinicyu vimiryuvannya bud yakoyi fizichnoyi velichini Ale cherez te sho zagalna kilkist fizichnih velichin u nauci neobmezhena navesti povnij perelik pohidnih odinic vimiryuvannya nemozhlivo Yaksho pri viznachenni pohidnoyi odinici viyavlyayetsya sho vona mozhe buti virazhena za dopomogoyu osnovnih ta pohidnih odinic riznimi sposobami na praktici vikoristovuyut virazi sho najkrashe vidobrazhayut fizichnij sens ciyeyi velichini Napriklad odinicya vimiryuvannya momentu sili ye N m a ne m N abo Dzh Mnozhniki ta prefiksi dlya utvorennya kratnih ta chastinnih odinic Redaguvati Dlya dokladnishoyi informaciyi divis statti Prefiksi odinic vimiryuvannya ta Dvijkovi prefiksiU sistemi SI isnuyut desyatkovi mnozhniki za dopomogoyu yakih mozhna utvoryuvati kratni ta chastinni odinici Vsi chislovi prefiksi ye stepenyami desyati j ne povinni vikoristovuvatis dlya poznachennya stepeniv dvijki Napriklad odin kilobit poznachaye 1000 bit a ne 1024 U sistemi SI zaboronyayetsya vikoristovuvati prefiksi sho skladayutsya z dvoh abo bilshe osnovnih Tak velichina 10 9 m zavzhdi poznachayetsya nm nanometr a ne napriklad mmkm milimikrometr Zgidno z cim pravilom dlya utvorennya kratnih ta chastkovih odinic kilograma yedinoyi odinici sho z istorichnih prichin vzhe maye u svoyemu imeni prefiks vikoristovuyetsya chastinna odinicya gram Tobto velichina 10 6 kg poznachayetsya yak 1 mg miligram a ne 1 mkkg mikrokilogram Prefiksi SIkratni chastinniMnozhnik Nazva Poznachennya Mnozhnik Nazva Poznachennyaukrayinske mizhnarodne ukrayinske mizhnarodne101 deka da da 10 1 deci d d102 gekto g h 10 2 santi s c103 kilo k k 10 3 mili m m106 mega M M 10 6 mikro mk m109 giga G G 10 9 nano n n1012 tera T T 10 12 piko p p1015 peta P P 10 15 femto f f1018 eksa E E 10 18 ato a a1021 zeta Z Z 10 21 zepto z z1024 jota J Y 10 24 jokto j yU duzhkah poznacheni prefiksi yaki pripuskayetsya vikoristovuvati tilki v nazvah odinic sho vzhe mayut shiroke rozpovsyudzhennya napriklad gektar dekalitr decimetr santimetr Odinici sho ne vhodyat do SI RedaguvatiDokladnishe Ne SI odinici sho zgaduyutsya u SIDeyaki odinici sho ne vhodyat do SI za rishennyam GKMV dopuskayutsya dlya vikoristannya spilno z SI Odinicya Francuzka anglijska nazva Poznachennya Velichina v odinicyah SIukrayinske mizhnarodnehvilina minute hv min 60 sgodina heure hour god h 60 hv 3600 sdoba jour day doba d 24 god 86 400 skutovij gradus degre degree p 180 radkutova minuta minute 1 60 p 10 800 radkutova sekunda seconde second 1 60 p 648 000 radlitr litre l l L 0 001 m3tonna tonne t t 1000 kgneper neper neper Np Np bezrozmirnijbel bel B B bezrozmirnijelektronvolt electronvolt electronvolt eV eV 1 602 176 634 10 19 Dzh tochno atomna odinicya masi dalton unite de masse atomique unifiee dalton unified atomic mass unit dalton a o m u Da 1 660 539 0 10 27 kgastronomichna odinicya unite astronomique astronomical unit a o au 149 597 870 700 m tochno 8 9 gektar hectare ga ha 10000 m2Gal ne vhodit do chisla odinic sho dopuskayutsya dlya vikoristannya spilno z SI prote jogo vidileno okremo na polyah broshuri SI 2019 roku Navedeno jogo viznachennya yak odinici sho diye v geodeziyi i geofizici Spivvidnoshennya odinic SI z odinicyami inshih sistem ta pozasistemnimi odinicyami RedaguvatiOdinici dovzhini Redaguvati 1 mikron 10 6 m 1 m 106 mikroniv1 dyujm 2 54 10 2 m 1 m 39 4 dyujma1 fut 0 305 m 1 m 3 28 futa1 milya 1 61 103 m 1 m 6 21 10 4 mil1 milya morska 1 85 103 m 1 m 5 41 10 4 mil morskihOdinici ob yemu mistkosti Redaguvati 1 l 10 3 m 1 m 103 l1 ml 10 6 m 1 m 106 mlOdinici masi Redaguvati 1 g 10 3 kg 1 kg 1000 g1 c 100 kg 1 kg 10 2 c1 t 103 kg 1 kg 10 3 t1 Mt 109 kg 1 kg 10 9 MtOdinici sili Redaguvati 1 N 105 din1 kgs 9 81 N 1 N 0 102 kgs1 kilopond 9 81 N 1 N 0 102 kiloponda kilograma sili v Nimechchini ta inshih yevropejskih derzhavah 1 ts 9 81 103 N 1 N 1 02 10 4 ts1 paundal 0 138 N 1 N 7 25 paundalya anglijska sistema odinic Odinici shvidkosti Redaguvati 1 km god 0 278 m s 1 m s 3 6 km godOdinici kutovoyi shvidkosti Redaguvati 1 ob hv 0 105 rad s 1 rad s 9 55 ob hvOdinici potuzhnosti Redaguvati 1 kgs m s 9 81 Vt 1 Vt 0 102 kgs m s1 k s 736 Vt 1 Vt 1 36 10 3 k s Odinici tisku Redaguvati 1 kgs m 9 81 Pa 1 Pa 0 102 kgs m 1 kgs sm 9 81 104 Pa 1 Pa 1 02 10 5 kgs sm 1 atm 9 81 104 Pa 1 Pa 1 02 10 5 atm1 mm rt st 133 Pa 1 Pa 7 50 10 3 mm rt st 1 mm vod st 9 81 Pa 1 Pa 0 102 mm vod st Odinici dinamichnoyi v yazkosti Redaguvati 1 P 0 1 Pa s 1 Pa s 10 POdinici kinematichnoyi v yazkosti Redaguvati 1 St 10 4 m s 1 m s 104 StPravopis RedaguvatiOsnovni pravila pravopisu odinic buli vvedeni 6 yu Generalnoyu konferenciyeyu mir i vag u 1948 roci Yak rezultat teper isnuye zagalna mizhnarodna zgoda shodo napisannya ta vikoristannya poznachen i nazv odinic ta yihnih prefiksiv Dotrimuvannya pravil spriyaye pidvishennyu prochitnosti tekstiv Poznachennya odinic pishutsya zvichajnim pryamim shriftom na vidminu vid poznachen fizichnih velichin sho pishutsya kursivom Napriklad m metr ta m masa Poznachennya odinic zavzhdi pishutsya z maloyi bukvi yaksho voni ne utvoreni vid osobovih imen Yaksho odinicya nazvana na chest lyudini to persha bukva poznachennya zavzhdi ye velikoyu ale pri napisanni nazvi povnistyu cya nazva pishetsya z maloyi bukvi Napriklad 15 kg 60 s 2 N ale 2 nyutona 200 mkF ale 200 mikrofarad Yaksho vikoristovuyutsya prefiksi voni pereduyut bazovij odinici j pishutsya z neyu razom Prefiks nikoli ne vikoristovuyetsya sam takozh zaboronyayetsya vikoristovuvati skladeni prefiksi Poznachennya odinic ye matematichnimi virazami a ne skorochennyami Tomu pislya nih ne stavitsya krapka za vinyatkom poznachennya v kinci rechennya Pri formuvanni dobutkiv ta chastok odinic vikoristovuyutsya zvichajni algebrayichni pravila mnozhennya ta dilennya Mnozhennya povinne poznachatis propuskom abo krapkoyu na seredini visoti ryadka Dilennya povinne poznachatis gorizontalnoyu abo skisnoyu riskoyu abo vid yemnim pokaznikom stepenya Napriklad dlya mnozhennya N m abo N m dlya dilennya m s m s 1 abo m s displaystyle frac text m text s nbsp Koli poyednuyutsya dekilka poznachen odinic neobhidno vikoristovuvati duzhki abo vid yemni pokazniki stepeniv dlya zapobigannya neviznachenosti zapisu Krim togo skisna riska ne povinna vikoristovuvatis u virazi dvichi ta bilshe raziv Napriklad pravilnim zapisom bude kg m s2 abo kg m 1 s 2 Pa a ne kg m s c Zaboronyayetsya vikoristovuvati skorocheni nazvi odinic SI napriklad sek zamist s abo kv m zamist m Vikoristovuvannya pravilnih poznachen odinic SI ye obov yazkovim tilki v takomu vipadku mozhna uniknuti neviznachenostej ta neporozumin Zgidno z mizhnarodnimi dokumentami poznachennya mayut pisatisya odnakovo v tekstah usima movami napriklad m kg s Odnak derzhavni standarti deyakih krayin Ukrayina Rosiya dopuskayut tak samo napisannya poznachen literami nacionalnoyi abetki napriklad m kg s Istorichna dovidka Redaguvati nbsp Derzhavi u yakih Mizhnarodna sistema odinic SI she ne prijnyata oficijno yak yedina praktichna sistema odinic provedennya vimiryuvan Liberiya M yanma ta SShA Pershim krokom na shlyahu stvorennya metrichnoyi sistemi bulo vvedennya dvoh platinovih standartiv metra ta kilograma v seredini 1799 roku Piznishe v 1832 roci Karl Gauss rekomenduvav vikoristannya takoyi metrichnoyi sistemi yak uzgodzhenoyi sistemi odinic dlya fizichnih obchislen Gauss pershim zdijsniv vimiryuvannya magnitnogo polya Zemli vikoristovuyuchi metrichnu sistemu zasnovanu na troh mehanichnih odinicyah milimetri grami ta sekundi sho vidpovidali fizichnim velichinam dovzhini masi j chasu Rozshirennya metrichnoyi sistemi vidbulosya zavdyaki Dzhejmsu Maksvellu ta Vilyamu Tomsonu kotri v 60 h rokah XIX st sformulyuvali vimogi dlya uzgodzhenoyi sistemi odinic zasnovanu na osnovnih ta pohidnih odinicyah Yak naslidok v 1874 roci bula vvedena sistema SGS sho bazuvalas na troh mehanichnih odinicyah santimetri grami ta sekundi j vikoristovuvala diapazon prefiksiv vid mikro do mega dlya stvorennya kratnih i chastinnih odinic Nastupnij rozvitok fiziki yak eksperimentalnoyi nauki znachnoyu miroyu pov yazanij iz ciyeyu sistemoyu na yiyi osnovi buli pobudovani magnitna SGSM ta elektrichna SGSE sistemi svitlova sistema odinic SGSL santimetr gram sekunda lyumen sistema teplovih odinic SGS S santimetr gram sekunda gradus Celsiya ta inshi Pislya stvorennya v 1875 roci Mizhnarodnogo byuro mir i vag pochalas robota po stvorennyu novih mizhnarodnih etaloniv metra ta kilograma U 1889 persha Generalna konferenciya mir i vag zaproponuvala novu shozhu z SGS sistemu ale zasnovanu na metri kilogrami ta sekundi sistemu MKS Nezruchnij rozmir u sistemah SGS elektromagnitnih odinic yaki ne mali vlasnih nazv a virazhalis cherez osnovni odinici iniciyuvav roboti z ob yednannya mehanichnih ta elektromagnitnih odinic v odnu uzgodzhenu sistemu Tak u 1939 roci bulo zrobleno nastupnij krok stvorennya sistemi MKSA zasnovanoyi na metri kilogrami sekundi ta amperi Vihodyachi z doslidzhen Mizhnarodnogo byuro z mir ta vag kotri pochalis v 1948 roci na 10 j Generalnij konferenciyi z mir ta vag v 1954 roci bulo prijnyato vvedennya ampera kelvina ta kandeli yak bazovih odinic kotri vidpovidayut elektrichnomu strumu termodinamichnij temperaturi ta sili svitla U 1960 roci na 11 j Generalnij konferenciyi z mir ta vag cya sistema bula oficijno nazvana Mizhnarodnoyu sistemoyu odinic z abreviaturoyu SI V 1971 roci pislya dovgih diskusij mizh fizikami ta himikami suchasna sistema SI bula sformovana dodavannyam molya yak bazovoyi odinici dlya kilkosti rechovini Suchasne stanovishe RedaguvatiNa sogodni SI oficijno zatverdzhena osnovnoyu abo yedinoyu sistemoyu odinic u vsih krayinah svitu za vinyatkom SShA Liberiyi ta M yanmi Spoluchene Korolivstvo prijnyalo sistemu SI ale bez namiru vitisnennya tradicijnih odinic Odinici vidminni vid SI zastosovuyutsya v okremih vidah diyalnosti napriklad moryaki dosi vikoristovuyut dlya vimiryuvannya vidstanej morski mili a shvidkostej vuzli Zmini viznachen osnovnih odinic SI RedaguvatiNa 23 j Generalnij konferenciyi mir i vag sho vidbulasya u 2007 roci konferenciya dala mandat Mizhnarodnomu komitetu mir i vag dosliditi mozhlivist vikoristannya prirodnih stalih yak osnovi usih odinic zamist etaloniv artefaktiv sho vikoristovuyutsya teper Nastupnogo roku ce rishennya pidtrimav Mizhnarodnij soyuz chistoyi ta prikladnoyi fiziki Na zasidanni Mizhnarodnogo komitetu mir i vag sho prohodiv u zhovtni 2010 roku proyekt zmin buv shvalenij u principi Zasidannya odnak virishilo sho usi vimogi yaki postavila 23 tya Generalna konferenciya she ne vikonano v povnomu obsyazi U zv yazku z cim Mizhnarodnij komitet ne mozhe prijnyati zmini do odinic SI negajno odnak Komitet predstaviv yiyi na 24 j Generalnij konferenciyi mir i vag sho vidbulasya 17 21 zhovtnya 2011 roku i uhvalila pogoditisya zi zminami v principi ale ne vprovadzhuvati yih doki ne budut rozrobleni vsi detali Krim togo data 25 yi Generalnoyi konferenciyi bula perenesena z 2015 na 2018 rik Zmini viznachen osnovnih odinic Mizhnarodnoyi sistemi odinic SI yaki nabuli chinnosti u 2019 roci polyagayut u tomu sho usi osnovni odinici SI stali viznachatis cherez fiksovani znachennya fundamentalnih fizichnih konstant Pri comu velichini cih odinic zalishilis nezminnimi odnak iz yih viznachen ostatochno znikli priv yazki do materialnih etaloniv Zmini takogo rodu proponuvalis davno odnak lishe na pochatku XXI stolittya ce stalo mozhlivim Ostatochne rishennya pro zmini bulo uhvalene XXVI Generalnoyu konferenciyeyu z mir i vag u 2018 roci Sut zmin Redaguvati Proponuyetsya viznachiti chotiri prirodni fundamentalni stali tak shob voni mali nastupni znachennya 10 stala Planka h dorivnyuvatime tochno 6 626070 15 10 34 dzhoul sekund Dzh s elementarnij elektrichnij zaryad e dorivnyuvatime tochno 1 602176 634 10 19 kuloniv Kl stala Bolcmana k dorivnyuvatime tochno 1 380649 10 23 dzhouliv na kelvin Dzh K 1 chislo Avogadro NA dorivnyuvatime tochno 6 022140 76 1023 obernenih moliv mol 1 Vidpovidno bazovi odinici SI otrimali novi oznachennya Kilogram Redaguvati Kilogram kg odinicya masi jogo znachennya vstanovlyuyetsya tak shob stala Planka dorivnyuvalo tochno 6 626070 15 10 34 yaksho yiyi viraziti v odinicyah s 1 m kg sho dorivnyuye Dzh s Amper Redaguvati Amper A odincya elektrichnogo strumu jogo znachennya vstanovlyuyetsya tak shob elementarnij zaryad dorivnyuvav tochno 1 602176 634 x 10 19 yaksho jogo viraziti v odinicyah A s sho dorivnyuye Kl Kelvin Redaguvati Kelvin K odinicya termodinamichnoyi temperaturi jogo znachennya vstanovlyuyetsya tak shob stala Bolcmana dorivnyuvala tochno 1 380649 x 10 23 yaksho yiyi viraziti v odinicyah s 1 m kg K 1 sho dorivnyuye Dzh K 1 Mol Redaguvati Mol mol odinicya kilkosti rechovini sho skladayetsya z himichnih odinic pevnogo vidu yaki mozhut buti atomami molekulami ionami elektronami j bud yakimi inshimi chastinkami chi viznachenimi grupami takih chastinok jogo znachennya vstanovlyuyetsya tak shob chislo Avogadro dorivnyuvalo tochno 6 022140 76 1023 yaksho vono virazhene v odinicyah mol 1 Div takozh RedaguvatiZmini viznachen osnovnih odinic SI Metrologiya Vsesvitnij koordinovanij chas UTC Anglijska sistema mir Ruska sistema mir Francuzka sistema odinic Yaponska sistema mir Kitajska sistema mir Starodavni odinici vimiryuvannya Odinici vimiryuvannya chasuPrimitki Redaguvati DSTU ISO 80000 1 2016 Velichini ta odinici Chastina 1 Zagalni polozhennya ISO 80000 1 2009 ISO 80000 1 2009 Cor 1 2011 IDT JCGM 200 2008 International Vocabulary of Metrology Basic and General Concepts and Associated Terms Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine angl http www physics nist gov cuu Units current html Arhivovano 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine Suchasni viznachennya istoriya angl a b v g d e zh Le Systeme international d unites SI The International System of Units SI BIPM 2019 P 130 135 ISBN 978 92 822 2272 0 Weule Genelle 16 listopada 2018 If you thought a kilogram weighed a kilogram you were wrong and the definition is about to change ABC News en AU Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 16 listopada 2018 Mirandes Estefania de Barat Pauline Stock Michael Milton Martin J T 2016 Calibration campaign against the international prototype of the kilogram in anticipation of the redefinition of the kilogram part II evolution of the BIPM as maintained mass unit from the 3rd periodic verification to 2014 Metrologia angl 53 5 s 1204 ISSN 0026 1394 doi 10 1088 0026 1394 53 5 1204 Procitovano 16 listopada 2018 diagrama pohidnih odinic angl Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 26 bereznya 2010 Bureau international des poids et mesures 2019 Le Systeme international d unites SI edition 9 Bureau International des Poids et Mesures fr Mizhnarodne byuro mir i vag Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 19 grudnya 2020 Rezolyuciya 28 yi Generalnoyi asambleyi pro pereviznachennya astronomichnoyi odinici 2012 angl Mizhnarodnij astronomichnij soyuz Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Procitovano 29 sichnya 2014 CODATA 2017 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2018 Dzherela RedaguvatiNakaz Ministerstva ekonomichnogo rozvitku ta torgivli Ukrayini vid 25 08 2015 914 Arhivovano 20 serpnya 2019 u Wayback Machine Pro zatverdzhennya viznachen osnovnih odinic SI nazv ta viznachen pohidnih odinic SI desyatkovih kratnih i chastinnih vid odinic SI dozvolenih pozasistemnih odinic a takozh yih poznachen ta Pravil zastosuvannya odinic vimiryuvannya i napisannya nazv ta poznachen odinic vimiryuvannya i simvoliv velichin Broshura SI Mizhnarodnogo byuro z mir ta vag 8 a redakciya Arhivovano 13 serpnya 2006 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiSI Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhnarodna sistema odinic SI Odinici miri i vagi Arhivovano 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 MIZhNARODNA SISTEMA ODINIC FIZIChNIH VELIChIN Arhivovano 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Onlajn konverter Arhivovano 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sajt Mizhnarodnogo byuro z mir ta vag Arhivovano 2 kvitnya 2004 u Wayback Machine Onlajn pereklad fizichnih odinic vimiryuvannya Convertworld com Arhivovano 9 serpnya 2006 u Wayback Machine Mittyeva konvertaciya velikoyi kilkosti fizichnih odinic Arhivovano 5 lyutogo 2009 u Wayback Machine Odinici vimiryuvannya sho prijnyati v riznih krayinah Imperske i metrichne peretvorennya Arhivovano 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Nabir kalkulyatoriv dlya pererahunku odinic Arhivovano 10 travnya 2010 u Wayback Machine Odinici vimiryuvannya Arhivovano 7 lyutogo 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhnarodna sistema odinic SI amp oldid 39604638