Тіле́сний ку́т або просторо́вий кут — частина простору, яка є об'єднанням усіх променів, що виходять з деякої точки (вершини кута) і перетинають деяку поверхню (яка називається поверхнею, що стягує даний тілесний кут). Окремими випадками тілесного кута є тригранні й багатогранні кути. Тілесний кут обмежує деяка конічна поверхня.
Мірою тілесного кута з вершиною в центрі сфери є відношення площі сферичної поверхні, на яку він спирається, до квадрата радіуса сфери R:
Одиницею вимірювання тілесного кута в SI є стерадіан, що дорівнює тілесному куту, вирізаному зі сфери радіуса , і площею .
Максимальний тілесний кут цілком включає сферичну поверхню і дорівнює — .
Стерадіан як одиниця вимірювання є досить зручною для теоретичних досліджень і проведення розрахунків, однак незручною для практичних вимірювань. Зокрема, не існує приладів, проградуйованих у стерадіанах. Тому на практиці (у світлотехніці, в астрономії) застосовують також дрібніші одиниці:
- квадратний градус (□°) = (π/180)2 ср ≈ 3,0462× 10-4 ср;
- квадратна мінута (□′).
Джерела
- ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення.
- ↑ О.П.Сук, В.А. Базакуца. 4.1 Фізичні величини, пов'язані з простором та часом. (навчальний посібник). Архів оригіналу
|archiveurl=вимагає|url=(довідка) за 22 червня 2019. Процитовано 12 листопада 2017. Загальний огляд – Нормалізована українська науково-технічна термінологія. - ↑ Телесный угол // Физика Космоса : глоссарий Astronet.ru. — 1986. — Дата звернення: 11.12.2017.(рос.)
Література
- Чертов А. Г. Физические величины. — М.: Высшая школа, 1990. — 336 с.
Посилання
- Тілесний кут // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 193. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Це незавершена стаття з геометрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |