Коні́чна пове́рхня — поверхня другого порядку, геометричне місце прямих (твірних), що проходять через дану точку (вершину) і перетинають дану лінію — напрямну.
Загальні положення Редагувати
Якщо напрямна — пряма, то конічна поверхня вироджується в площину. Якщо вершина віддаляється в нескінченність, утворюється циліндрична поверхня. Найпростішою і найпоширенішою конічною поверхнею є пряма колова конічна поверхня, напрямною якої є коло, а вершина ортогонально проектується на площину цього кола в його центр. Якщо пряму колову конічну поверхню перетнути площиною, що не проходить через її вершину, то утворюються конічні перерізи.
Конусна поверхня є лінійчатою поверхнею, будь-який кусок якої можна без розривів і складок сумістити з площиною.
Аналітичний опис Редагувати
В аналітичній геометрії або залежно від контексту конічну поверхню часто називають конусом. Канонічне рівняння еліптичної конічної поверхні (дійсного конуса) в декартових координатах
яка для випадку перетворюється у колову конічну поверхню.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- «Конічна поверхня» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ
- ДСТУ 2499-94 Конуси та конічні з'єднання. Терміни та визначення.
Джерела Редагувати
- Корн Г. А., Корн Т. М. Справочник по математике для научных работников и инженеров. — 4-е. — М.: Наука, 1978. — 277 с.
Посилання Редагувати
- Конічні поверхні // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 158. — 594 с.
- на сайті «Про 3D простір і не тільки…»
| Це незавершена стаття з геометрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |