www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фізичний закон наукове узагальнення що ґрунтується на емпіричному спостереженні за поведінкою природних тіл яке вважаєть

Фізичний закон

Фізичний закон — наукове узагальнення, що ґрунтується на емпіричному спостереженні за поведінкою природних тіл, яке вважається універсальним і незмінним фактом фізичного світу.

Відкриті людством фізичні закони в строгому словесному і/або математичному формулюванні виражають стійкі, повторювані в експерименті зв'язки між фізичними величинами в явищах, процесах і станах тіл та інших матеріальних об'єктів навколишнього світу.

Попри свій статус беззаперечного знання, закони можуть змінюватися і втрачати свою справедливість у тому випадку, коли з'являються нові дані, що суперечать їм.

Виявлення фізичних закономірностей є основним завданням фізичної науки.

Опис Редагувати

Для того, щоб певний зв'язок можна було назвати фізичним законом, він має задовольняти таким вимогам:

  • Емпіричне підтвердження: фізичний закон вважають установленим, якщо він має експериментальне підтвердження.
  • Універсальність: математичний вираз часткового закону, що визначає зв'язки між параметрами однієї конкретної системи, може іноді описувати найрізноманітніші явища. Крім того, відповідно до принципу єдності законів природи, часткові закони застосовні, в межах наявних обмежень параметрів об'єкта і середовища, в будь-якій точці Всесвіту, а загальні закони однаково діють на всіх рівнях організації матерії в просторі і часі, а також визначають природу Всесвіту.
  • Стійкість: властивості Всесвіту визначають незмінність фізичних законів.

Хоча фізичні закони, як правило, виражають строгим словесним твердженням та/або математичної формули, за висловом нобелівського лауреата Поля Дірака "«фізичний закон повинен мати математичну красу». Крім того, цікавий такий факт: відзначено, що з 35 законів елементарної фізики лише 17 формулюють за допомогою математичних рівнянь і з більш ніж 300 понять лише близько 50 вводять за допомогою формул, інші формулюють і вводять лише словесно.

Приклади Редагувати

Серед прикладів законів природи

Деякі з найвідоміших фізичних законів:

Закони-принципи Редагувати

Деякі фізичні закони не можна довести, вони є основними, тобто носять універсальний характер у рамках галузі застосування і за своєю суттю є визначеннями. Такі закони часто називають принципами. Вони є узагальненням експериментальних фактів. До них належать, наприклад, другий закон Ньютона (визначення сили), закон збереження енергії (визначення енергії), принцип найменшої дії (визначення дії) тощо.

Також існує низка фізичних принципів, які є найширшим, всеохопним узагальненням часткових законів фізики. До них належать: принцип невизначеності, принцип причинності, принцип доповнюваності, принцип еквівалентності, принцип релятивістської інваріантності тощо. Їх формулюють як ідеї, що узагальнюють експериментальні дані і дозволяють одноманітно пояснити всю сукупність розглянутих певною теорією явищ.

Деякі фізичні теорії: класична механіка, термодинаміка, теорія відносності, будуються на основі невеликого числа початкових фізичних принципів, з яких як наслідки виводяться всі приватні закони. Такий підхід до вивчення явищ природи отримав назву методу принципів. Його основоположниками є Ньютон і Ейнштейн.

Метод принципів не використовує ніяких гіпотез про внутрішні механізми досліджуваних явищ. Він безпосередньо спирається на узагальнення дослідних фактів, які й вважають принципами. Цінність методу принципів полягає в міцності отримуваних за його допомогою результатів.

Закони-наслідки симетрій Редагувати

Частина фізичних законів є простими наслідками деяких симетрій, наявних у системі. Так, закони збереження, згідно з теоремою Нетер, є наслідками симетрії простору і час. А принцип Паулі, наприклад, є наслідком ідентичності електронів (антисимметричность їхніх хвильових функцій відносно перестановки частинок).

Приблизність законів Редагувати

Всі фізичні закони є наслідком емпіричних спостережень і істинні з тією точністю, з якою істинні експериментальні спостереження. Це обмеження не дозволяє стверджувати, що якийсь із законів носить абсолютний характер. Відомо, що частина законів свідомо не є абсолютно точними, а являють собою наближення до точніших. Так, закони Ньютона справедливі тільки для досить масивних тіл, що рухаються зі швидкостями, значно меншими від швидкості світла. Точнішими є закони квантової механіки і спеціальної теорії відносності. Однак, і вони в свою чергу є наближеннями точніших рівнянь квантової теорії поля.

Див. також Редагувати

Фізичні закони і рівняння

Примітки Редагувати

  1. Селезнев Ю. А. Основы элементарной физики. — М., Наука, 1966. — С. 11 — 408 с.
  2. Ханнанов Н. К., Чижов Г. А. Физика. Учебник для классов с углубленным изучением физики. 10 класс. — 1. — ДРОФА, 2013. — С. 350-390. — ISBN 978-5-358-12648-0.
  3. Малов И. Ф. (22 жовтня 2014). Универсальность законов природы (Жизнь на Земле, во Вселенной).. Мир Культуры. Процитовано 6 жовтня 2019. 
  4. Розенталь И. Л. Физические закономерности и численные значения фундаментальных постоянных. Успехи физических наук (1980 г.).— Том 131, вып. 2. — Дата обращения 06 октября 2019 года.
  5. Медведев Б В, Ширков Д В. П. А. М. Дирак и становление основных представлений квантовой теории поля // Успехи физических наук. — 1987. — Т. 153, вып. 9 (1 сентября). — С. 59–104. — ISSN 0042-1294.
  6. Селезнев Ю. А. Основы элементарной физики. — М., Наука, 1966. — Тираж 100 000 экз. — с. 401
  7. 100 великих научных открытий / Д. К. Самин. — М. : Вече, 2002. — 480 с. — 25 000 екз. — ISBN 5-7838-1085-1.
  8. ↑ Сивухин Д. В. Общий курс физики. Механика. — М., Наука, 1979. — Тираж 50 000 экз. — с. 11
  9. Сивухин Д. В. Общий курс физики. Механика. — М., Наука, 1979. — Тираж 50 000 экз. — с. 149
  10. Селезнев Ю. А. Основы элементарной физики. — М., Наука, 1966. — Тираж 100 000 экз. — с. 11
  11. Мощанский В. Н. Формирование мировоззрения учащихся при изучении физики. — М., Просвещение, 1976. — Тираж 80 000 экз. — с. 114
  12. Эйнштейн А. Физика и реальность. — М., Наука, 1965. — 359 c.
  13. При цьому узагальнення виявляється лише в поширенні знайденого дослідного факту на ширшу групу явищ. У конкретному формулюванні принципу міститься лише констатування досліду в адекватній математичній формі.
    Оригінальний текст (рос.)
    При этом обобщение выражается только в распространении найденного опытного факта на более широкую группу явлений. В конкретной формулировке принципа содержится только констатирование опыта в адекватной математической форме.

    — Вавилов С. И., Собр. соч., т. III. — АН СССР, 1956. — c. 156
  14. Фізика принципів незламна: принципи можуть узагальнюватися, дещо змінюватися, доповнюватися, але руйнуватися повністю вони не можуть, оскільки вони виражають прямий досвід.
    Оригінальний текст (рос.)
    Физика принципов несокрушима: принципы могут обобщаться, несколько изменяться, дополняться, но рушиться полностью они не могут, поскольку они суть выражение прямого опыта.

    — Собр. соч., т. III. — АН СССР, 1956. — c. 385

Література Редагувати

Посилання Редагувати

  • Physics Formulary, a useful book in different formats containing many or the physical laws and formulae.
  • , website containing most of the formulae in different disciplines.
Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fizichnij zakon naukove uzagalnennya sho gruntuyetsya na empirichnomu sposterezhenni za povedinkoyu prirodnih til yake vvazhayetsya universalnim i nezminnim faktom fizichnogo svitu Vidkriti lyudstvom fizichni zakoni v strogomu slovesnomu i abo matematichnomu formulyuvanni virazhayut stijki povtoryuvani v eksperimenti zv yazki mizh fizichnimi velichinami v yavishah procesah i stanah til ta inshih materialnih ob yektiv navkolishnogo svitu 1 Popri svij status bezzaperechnogo znannya zakoni mozhut zminyuvatisya i vtrachati svoyu spravedlivist u tomu vipadku koli z yavlyayutsya novi dani sho superechat yim Viyavlennya fizichnih zakonomirnostej ye osnovnim zavdannyam fizichnoyi nauki Zmist 1 Opis 2 Prikladi 3 Zakoni principi 4 Zakoni naslidki simetrij 5 Pribliznist zakoniv 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaOpis RedaguvatiDlya togo shob pevnij zv yazok mozhna bulo nazvati fizichnim zakonom vin maye zadovolnyati takim vimogam Empirichne pidtverdzhennya fizichnij zakon vvazhayut ustanovlenim yaksho vin maye eksperimentalne pidtverdzhennya Universalnist matematichnij viraz chastkovogo zakonu sho viznachaye zv yazki mizh parametrami odniyeyi konkretnoyi sistemi mozhe inodi opisuvati najriznomanitnishi yavisha Krim togo vidpovidno do principu yednosti zakoniv prirodi chastkovi zakoni zastosovni v mezhah nayavnih obmezhen parametriv ob yekta i seredovisha v bud yakij tochci Vsesvitu a zagalni zakoni odnakovo diyut na vsih rivnyah organizaciyi materiyi v prostori i chasi a takozh viznachayut prirodu Vsesvitu 2 3 Stijkist vlastivosti Vsesvitu viznachayut nezminnist fizichnih zakoniv 4 Hocha fizichni zakoni yak pravilo virazhayut strogim slovesnim tverdzhennyam ta abo matematichnoyi formuli za vislovom nobelivskogo laureata Polya Diraka fizichnij zakon povinen mati matematichnu krasu 5 Krim togo cikavij takij fakt vidznacheno sho z 35 zakoniv elementarnoyi fiziki lishe 17 formulyuyut za dopomogoyu matematichnih rivnyan i z bilsh nizh 300 ponyat lishe blizko 50 vvodyat za dopomogoyu formul inshi formulyuyut i vvodyat lishe slovesno 6 Prikladi RedaguvatiSered prikladiv zakoniv prirodi Zakoni zberezhennya Rivnyannya ruhuDeyaki z najvidomishih fizichnih zakoniv 7 Zakon Arhimeda Zakon Bojlya Mariotta Zakon vsesvitnogo tyazhinnya Zakoni Nyutona Zakon Kulona Rivnyannya Maksvella Zakoni termodinamiki Zakoni Faradeya Zakon zberezhennya energiyi Princip najmenshoyi diyi H teorema Princip neviznachenosti Princip dopovnyuvanostiZakoni principi RedaguvatiDeyaki fizichni zakoni ne mozhna dovesti voni ye osnovnimi tobto nosyat universalnij harakter u ramkah galuzi zastosuvannya i za svoyeyu suttyu ye viznachennyami Taki zakoni chasto nazivayut principami 8 Voni ye uzagalnennyam eksperimentalnih faktiv Do nih nalezhat napriklad drugij zakon Nyutona viznachennya sili zakon zberezhennya energiyi 9 viznachennya energiyi princip najmenshoyi diyi viznachennya diyi tosho Takozh isnuye nizka fizichnih principiv yaki ye najshirshim vseohopnim uzagalnennyam chastkovih zakoniv fiziki 8 Do nih nalezhat princip neviznachenosti princip prichinnosti princip dopovnyuvanosti princip ekvivalentnosti princip relyativistskoyi invariantnosti tosho 10 Yih formulyuyut yak ideyi sho uzagalnyuyut eksperimentalni dani i dozvolyayut odnomanitno poyasniti vsyu sukupnist rozglyanutih pevnoyu teoriyeyu yavish 8 Deyaki fizichni teoriyi klasichna mehanika termodinamika teoriya vidnosnosti buduyutsya na osnovi nevelikogo chisla pochatkovih fizichnih principiv z yakih yak naslidki vivodyatsya vsi privatni zakoni 11 Takij pidhid do vivchennya yavish prirodi otrimav nazvu metodu principiv Jogo osnovopolozhnikami ye Nyuton i Ejnshtejn 8 12 Metod principiv ne vikoristovuye niyakih gipotez pro vnutrishni mehanizmi doslidzhuvanih yavish Vin bezposeredno spirayetsya na uzagalnennya doslidnih faktiv yaki j vvazhayut principami 13 Cinnist metodu principiv polyagaye v micnosti otrimuvanih za jogo dopomogoyu rezultativ 14 Zakoni naslidki simetrij RedaguvatiChastina fizichnih zakoniv ye prostimi naslidkami deyakih simetrij nayavnih u sistemi Tak zakoni zberezhennya zgidno z teoremoyu Neter ye naslidkami simetriyi prostoru i chas A princip Pauli napriklad ye naslidkom identichnosti elektroniv antisimmetrichnost yihnih hvilovih funkcij vidnosno perestanovki chastinok Pribliznist zakoniv RedaguvatiVsi fizichni zakoni ye naslidkom empirichnih sposterezhen i istinni z tiyeyu tochnistyu z yakoyu istinni eksperimentalni sposterezhennya Ce obmezhennya ne dozvolyaye stverdzhuvati sho yakijs iz zakoniv nosit absolyutnij harakter Vidomo sho chastina zakoniv svidomo ne ye absolyutno tochnimi a yavlyayut soboyu nablizhennya do tochnishih Tak zakoni Nyutona spravedlivi tilki dlya dosit masivnih til sho ruhayutsya zi shvidkostyami znachno menshimi vid shvidkosti svitla Tochnishimi ye zakoni kvantovoyi mehaniki i specialnoyi teoriyi vidnosnosti Odnak i voni v svoyu chergu ye nablizhennyami tochnishih rivnyan kvantovoyi teoriyi polya Div takozh RedaguvatiZakon zakonomirnist Naukovij zakon FalsifikacionizmFizichni zakoni i rivnyannyaPrimitki Redaguvati Seleznev Yu A Osnovy elementarnoj fiziki M Nauka 1966 S 11 408 s Hannanov N K Chizhov G A Fizika Uchebnik dlya klassov s uglublennym izucheniem fiziki 10 klass 1 DROFA 2013 S 350 390 ISBN 978 5 358 12648 0 Malov I F 22 zhovtnya 2014 Universalnost zakonov prirody Zhizn na Zemle vo Vselennoj Mir Kultury Procitovano 6 zhovtnya 2019 Rozental I L Fizicheskie zakonomernosti i chislennye znacheniya fundamentalnyh postoyannyh Uspehi fizicheskih nauk 1980 g Tom 131 vyp 2 Data obrasheniya 06 oktyabrya 2019 goda Medvedev B V Shirkov D V P A M Dirak i stanovlenie osnovnyh predstavlenij kvantovoj teorii polya Uspehi fizicheskih nauk 1987 T 153 vyp 9 1 sentyabrya S 59 104 ISSN 0042 1294 Seleznev Yu A Osnovy elementarnoj fiziki M Nauka 1966 Tirazh 100 000 ekz s 401 100 velikih nauchnyh otkrytij D K Samin M Veche 2002 480 s 25 000 ekz ISBN 5 7838 1085 1 a b v g Sivuhin D V Obshij kurs fiziki Mehanika M Nauka 1979 Tirazh 50 000 ekz s 11 Sivuhin D V Obshij kurs fiziki Mehanika M Nauka 1979 Tirazh 50 000 ekz s 149 Seleznev Yu A Osnovy elementarnoj fiziki M Nauka 1966 Tirazh 100 000 ekz s 11 Moshanskij V N Formirovanie mirovozzreniya uchashihsya pri izuchenii fiziki M Prosveshenie 1976 Tirazh 80 000 ekz s 114 Ejnshtejn A Fizika i realnost M Nauka 1965 359 c nbsp Pri comu uzagalnennya viyavlyayetsya lishe v poshirenni znajdenogo doslidnogo faktu na shirshu grupu yavish U konkretnomu formulyuvanni principu mistitsya lishe konstatuvannya doslidu v adekvatnij matematichnij formi Originalnij tekst ros Pri etom obobshenie vyrazhaetsya tolko v rasprostranenii najdennogo opytnogo fakta na bolee shirokuyu gruppu yavlenij V konkretnoj formulirovke principa soderzhitsya tolko konstatirovanie opyta v adekvatnoj matematicheskoj forme nbsp Vavilov S I Sobr soch t III AN SSSR 1956 c 156 nbsp Fizika principiv nezlamna principi mozhut uzagalnyuvatisya desho zminyuvatisya dopovnyuvatisya ale rujnuvatisya povnistyu voni ne mozhut oskilki voni virazhayut pryamij dosvid Originalnij tekst ros Fizika principov nesokrushima principy mogut obobshatsya neskolko izmenyatsya dopolnyatsya no rushitsya polnostyu oni ne mogut poskolku oni sut vyrazhenie pryamogo opyta nbsp Sobr soch t III AN SSSR 1956 c 385Literatura RedaguvatiRichard Fejnman Harakter fizicheskih zakonov Izdanie vtoroe ispravlennoe 1 e izd M Mir 1968 g M Nauka 1987 160 s 163000 prim Claus Kiefer On the Concept of Law in Physics Proceedings of the conference The concept of law in science Heidelberg 4 5 June 2012 arXiv 1301 5110 Posilannya RedaguvatiPhysics Formulary a useful book in different formats containing many or the physical laws and formulae Eformulae com website containing most of the formulae in different disciplines nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fizichnij zakon amp oldid 35176747