www.wikidata.uk-ua.nina.az

Принцип доповнюваності один із принципів квантової механіки запропонований Нільсом Бором у рамках копенгагенської інтерп

Принцип доповнюваності

Принцип доповнюваності — один із принципів квантової механіки, запропонований Нільсом Бором у рамках копенгагенської інтерпретації. Цей принцип тісно пов'язаний із принципом невизначеності Гайзенберга.

За Нільсом Бором кожна фізична величина разом зі своєю канонічно спряженою утворює пару комплементарних величин, при цьому в будь-якому стані квантової системи певне значення може мати лише одна з них, або ж вони обидві не мають певного значення. У зв'язку з цим за Бором опис квантового стану розпадається на два взаємно виключні класи, які доповнюють один одного в тому сенсі, що їхня сукупність могла б дати повний класичний опис фізичної системи.

Копенганенська інтерпретація була спробою сформулювати фізико-філософські принципи квантової механіки, математичний апарат якої на ту пору вже переважно склався і чудово описував експериментальні результати, однак якісне розуміння того, що стоїть за математичними формулами, ще не склалося. Принцип доповнюваності намагається пояснити, яким чином одна й та ж частинка може мати хвильові та корпускулярні властивості, як це випливає з корпускулярно-хвильвого дуалізму Луї де Бройля.

Комплементарність координати та імпульсу Редагувати

Наприклад, канонічно спряженими величинами є координата і імпульс . В квантовій механіці є два підходи для опису вільної частинки. В координатному представленні хвильова функція

де  — зведена стала Планка, є власною функцією оператора імпульсу. Для такої частинки повністю визначений імпульс.

В імпульсному представленні хвильова функція

є власною функцією оператора координати. Для такої частинки повністю визначена її координата.

Одночасне застосування обох підходів неможливе, однак вони доповнюють один одного.

Якщо в класичній фізиці для опису вільної частинки використовуються дві змінні: координата та імпульс, то в квантовій механіці існує два підходи: в одному змінною є координата, а в іншому імпульс. Відповідно, в першому імпульс може мати точне значення, в другому точне значення може мати координата.

Джерела Редагувати

  • Давидов О. С. Квантова механіка. — К. : Академперіодика, 2012. — 706 с.

Література Редагувати

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Princip dopovnyuvanosti odin iz principiv kvantovoyi mehaniki zaproponovanij Nilsom Borom u ramkah kopengagenskoyi interpretaciyi Cej princip tisno pov yazanij iz principom neviznachenosti Gajzenberga Za Nilsom Borom kozhna fizichna velichina razom zi svoyeyu kanonichno spryazhenoyu utvoryuye paru komplementarnih velichin pri comu v bud yakomu stani kvantovoyi sistemi pevne znachennya mozhe mati lishe odna z nih abo zh voni obidvi ne mayut pevnogo znachennya U zv yazku z cim za Borom opis kvantovogo stanu rozpadayetsya na dva vzayemno viklyuchni klasi yaki dopovnyuyut odin odnogo v tomu sensi sho yihnya sukupnist mogla b dati povnij klasichnij opis fizichnoyi sistemi Kopenganenska interpretaciya bula sproboyu sformulyuvati fiziko filosofski principi kvantovoyi mehaniki matematichnij aparat yakoyi na tu poru vzhe perevazhno sklavsya i chudovo opisuvav eksperimentalni rezultati odnak yakisne rozuminnya togo sho stoyit za matematichnimi formulami she ne sklalosya Princip dopovnyuvanosti namagayetsya poyasniti yakim chinom odna j ta zh chastinka mozhe mati hvilovi ta korpuskulyarni vlastivosti yak ce viplivaye z korpuskulyarno hvilvogo dualizmu Luyi de Brojlya Komplementarnist koordinati ta impulsu RedaguvatiNapriklad kanonichno spryazhenimi velichinami ye koordinata x displaystyle x nbsp i impuls p x displaystyle p x nbsp V kvantovij mehanici ye dva pidhodi dlya opisu vilnoyi chastinki V koordinatnomu predstavlenni hvilova funkciya ps x e i p x x ℏ displaystyle psi x e ip x x hbar nbsp de ℏ displaystyle hbar nbsp zvedena stala Planka ye vlasnoyu funkciyeyu operatora impulsu Dlya takoyi chastinki povnistyu viznachenij impuls V impulsnomu predstavlenni hvilova funkciya ps p x e i p x x ℏ displaystyle psi p x e ip x x hbar nbsp ye vlasnoyu funkciyeyu operatora koordinati Dlya takoyi chastinki povnistyu viznachena yiyi koordinata Odnochasne zastosuvannya oboh pidhodiv nemozhlive odnak voni dopovnyuyut odin odnogo Yaksho v klasichnij fizici dlya opisu vilnoyi chastinki vikoristovuyutsya dvi zminni koordinata ta impuls to v kvantovij mehanici isnuye dva pidhodi v odnomu zminnoyu ye koordinata a v inshomu impuls Vidpovidno v pershomu impuls mozhe mati tochne znachennya v drugomu tochne znachennya mozhe mati koordinata Dzherela RedaguvatiDavidov O S Kvantova mehanika K Akademperiodika 2012 706 s Literatura RedaguvatiO Kravchenko Dopovnyalnosti koncepciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Princip dopovnyuvanosti amp oldid 36979559