www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прочитність Прочи тність 1 2 3 також легкочи тність зручночи тність чита бельність 4 чи ткість чито мість 2 властивість

Прочитність

Прочи́тність, також легкочи́тність, зручночи́тність, чита́бельність, чи́ткість, чито́мість — властивість тексту, що визначає наскільки легко його можна прочитати та зрозуміти. Тобто це легкість, з якою читач сприймає написаний текст. У природних мовах прочитність залежить як від якості вмісту (складність словникового складу та синтаксис), так і від його представлення у друкованому вигляді. Дослідники виділяють різні чинники для вимірювання прочитності. Зокрема:

  • швидкість сприйняття;
  • сприйняття на відстані;
  • сприйняття периферичним зором;
  • видимість;
  • метод рефлекторного блимання;
  • швидкість читання;
  • рухи очей;
  • втома при читанні.

Читання — це більше, ніж просто розпізнавання символів[en], яке є мірилом того, як легко читач може відрізнити окремі букви чи символи один від одного.

Більш висока прочитність зменшує докладені зусилля та збільшує швидкість читання для будь-якого читача, а це особливо важливо для тих, хто не має високого рівня розуміння прочитаного[en]. У читачів із середнім або поганим розумінням прочитаного підвищення рівня прочитності тексту від посереднього до хорошого може змінити невдалу комунікацію на успішну.

Прочитність стосується як природних мов, так і мов програмування, хоча й у різні способи. У програмуванні такі речі, як коментарі програміста, вибір структури циклу та вибір імен можуть визначати простоту, з якою людина може читати програмний код комп'ютера.

Визначення

Люди давали визначення прочитності різними способами, відповідні визначення можна знайти у Словнику грамотності (англ. The Literacy Dictionary), у авторів Джейн Чалл та Едгара Дейла, Г. Гаррі Маклафліна та Вільяма Дюбая.

Застосування

Легкість у читанні допомагає навчатися та отримувати задоволення, а також може допомогти заощадити гроші. Багато досліджень зосереджують увагу на відповідності прози навичкам читання, що призводить до використання формул у дослідженнях, освіті, видавницькій та військовій справах, медицині та бізнесі.

Легкочитність друкованих текстів

З погляду типографії прочитність безпосередньо залежить від таких чинників:

  • стилю шрифту — стилістично знайомі шрифти, зазвичай, зручніші для читання;
  • кегля шрифту — що більший кегель (у межах розумного, звичайно), то краще;
  • довжини рядка — досить вузькі (також у межах розумного) стовпчики кращі, ніж широкі;
  • інтерліньяжу — більшість кеглів шрифтів основного тексту допускають використовування інтерліньяжу в межах від однакового кегля до вдвічі більшого;
  • контрасту між темним текстом і світлим папером — що контрастніше, то краще;
  • текстури паперу — вона не має бути нав'язливою та заважати сприймати текст;
  • зв'язку між шрифтом й іншими елементами форми шпальти — зв'язок має бути очевидним, логічним.

Також дослідження показали, що курсив сприймається тяжче, ніж прямий друкований шрифт. Текст, складений ВЕЛИКИМИ літерами, сповільнює швидкість читання. Дуже короткі рядки, так само, як і дуже довгі, читати важче[джерело?].

Програмування

В програмуванні прочитність стосується програмного коду, вона визначає як легко й швидко можна збагнути його структуру, призначення процедур і функцій. Легкочитність програмного коду дозволяє значно пришвидшити пошук і виправлення помилок в ньому, внесення необхідних змін.

Щоб покращити прочитність, програмний код треба розбивати на частини, зоставляючи між ними місце. При оформленні логічних блоків робити відступи. Коментувати призначення та особливості виконання циклів, функцій і процедур. Підбирати зрозумілі імена для функцій і змінних, уникати подібностей. Намагатися не вміщувати в одному рядкові понад сто символів.

З легкочитним програмним кодом зручно працювати як безпосередньо його розробникові, так і решті програмістів у подальшому.

Ранні дослідження

У 1880-х роках професор англійської мови Л. А. Шерман встановив, що речення англійської мови з плином часу стають коротшими. В часи Єлізавети середнє речення мало довжину 50 слів. У його власний час вона була вже 23 слова.

В своїй роботі Шерман встановив, що:

  • Література є предметом статистичного аналізу.
  • Коротші речення та точні терміни допомагають людям краще усвідомити те, що написано.
  • Мовлення зрозуміти легше, ніж текст.
  • З часом текст стає простішим, коли він стає схожим на мовлення.

Шерман писав: «Літературна англійська, коротко кажучи, буде слідувати формам стандартної розмовної англійської мови, з якої вона походить. Ніхто не повинен говорити гірше, ніж він пише, ніхто не повинен писати краще, ніж він повинен говорити. … Усне речення є найяснішим, оскільки воно є результатом мільйонів щоденних зусиль скерованих на те, щоб зробити його чітким та сильним. Воно є результатом тисячолітніх змагань по вдосконаленню ефективності інструмента спілкування».

У 1889 році в Росії письменник Микола А. Рубакін опублікував дослідження понад 10 000 текстів, написаних звичайними людьми. Потім з цих текстів він відібрав 1500 слів, які, на його думку, розуміють більшість людей. Він виявив, що головними складовими, які потребують осмислення, є незнайомі слова та довгі речення. Вже у віці 13 років він видавав свій власний журнал. Загалом Рубакін опублікував багато статей та наукових книг по різним темам для великої кількості читачів по всій Росії. На думку Рубакіна, люди не були дурнями. Просто вони були бідними і потребували дешевих книг, написаних на тому рівні, який вони могли зрозуміти.

У 1921 році Гаррі Д. Кітсон (англ. Harry D. Kitson) опублікував книгу «Розум покупця». Це одна з перших книг, в якій застосувалася психологію у маркетингу. У ній було показано, що кожен тип читачів купляв і читав власний тип тексту. Прочитавши дві газети та два журнали, він виявив, що коротка довжина речення та коротка довжина слова найкраще сприяють легкості читання.

Рівні легкочитності тексту

Найбільш раннє оцінювання легкості читання — це суб'єктивне судження, яке отримало назву складність тексту (англ. text leveling). Формули не повністю відповідають різноманітності змісту, призначення, намірам, візуальному оформленню та композиції тексту. Оцінювання складності тексту зазвичай використовується для ранжування прочитності текстів у тих областях, де труднощі з читанням легко визначити, наприклад, серед книг для маленьких дітей. На більш високих рівнях складності ранжувати легкість читання стає складніше, оскільки індивідуальні труднощі читачів стає важче визначити. Що згодом призвело до кращих способів оцінювання легкості читання.

Списки частоти словника

У 1920-х роках науковий рух в галузі освіти мав на меті створення тестів вимірювання досягнень студентів з метою сприяння розвитку навчальних програм. Вчителі та вчителі давно знали, що для вдосконалення навичок читання читачам — особливо читачам-початківцям — потрібен матеріал для читання, який відповідає їх можливостям. Університетські психологи виконали значну частину ранніх досліджень, які згодом підхопили видавці підручників.

Психолог освіти Едвард Торндайк з Колумбійського університету зазначив, що в Росії та Німеччині вчителі використовували підрахунок частоти слів, щоб підібрати студентам книги. Навичка розуміння слів була найкращою ознакою інтелектуального розвитку та найсильнішим провісником легкості читання студента. У 1921 році Торндайк опублікував «Книгу слів учителя» (англ. Teachers Word Book), яка містила частоти 10 000 слів. Яка допомагала вчителям вибирати книги, що відповідали навичкам читання учнів. Це також заклало основу для майбутніх досліджень легкості читання.

До появи комп'ютерів, списки частоти слів були найкращим посібником для оцінювання легкості читання текстів. У 1981 році Всесвітня енциклопедія книги (англ. World Book Encyclopedia) перераховувала рівні для 044 000 слів.

Формули читання для дітей молодшого віку

У 1923 році Берта А. Лайвлі (англ. Bertha A. Lively) та Сідні Л. Прессі[en] опублікували першу формулу легкості читання. Вони були стурбовані тим, що в навчальних посібниках для молодших класів забагато технічних термінів. Вони відчували, що вчителі витрачали весь час у класі на пояснення цих слів. Вони стверджували, що їх формула допоможе при вимірах та зменшить «словниковий тягар» підручників. Запропонована ними формула використовувала п'ять змінних на вході та шість констант. На кожну тисячу слів вона підраховувала кількість унікальних слів, кількість слів, які не знаходяться у списку Торндайка та середню індексну кількість слів, знайдених у списку. На застосування формули до книги вручну було потрібно три години.

Після дослідження Лайвлі — Прессі продовжився пошук більш точних та легших у застосуванні формул. До 1980 року було опубліковано понад 200 формул різними мовами. У 1928 році Карлтон Вашберн (Carleton Washburne) та Мейбл Фогель (Mabel Vogel) створили першу сучасну формулу визначення легкочитності. Вони перевірили її за допомогою зовнішнього критерію та отримали коефіцієнт кореляції 0.845 з тестовими балами студентів, які читали та вподобали книжки, що використовувалися для оцінювання. Це був перший випадок, коли була використана змінна інтересу в понятті легкочитності.

У період з 1929 по 1939 рік Альфред Левенренц (англ. Alfred Lewerenz) із шкільного округу Лос-Анджелеса опублікував кілька нових формул.

У 1934 році Едвард Торндайк опублікував свою формулу. Він звернув увагу на те, що навички вживання слів можна підвищити, якщо вчитель вводить нові слова і часто повторює їх. У 1939 році В. В. Патті (англ. W.W. Patty) та В. І. Пейнтер (англ. W. I. Painter) опублікували формулу для вимірювання лексичного навантаження підручників. Це остання з формул раннього періоду, в якій використовувався список частот лексики Торндайка.

Примітки

  1. Мейнарович Є., Кратко М. Англійсько-український словник з математики та інформатики [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — 2010.
  2. ↑ Кочерга О., Мейнарович Є. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). — Частина І англійсько-українська [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — 2010.
  3. Кочерга О., Мейнарович Є. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). — Частина ІІ українсько-англійська [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — 2010.
  4. Щоголева Н. М., Міщенко Н. М., Феліжанко О. Д. Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] / Методи та засоби програмної інженерії. — С. 261–269.
  5. Tinker, Miles A. (1963). Legibility of Print. Iowa: Iowa State University Press. с. 5–7. ISBN 0-8138-2450-8. 
  6. Harris, Theodore L. and Richard E. Hodges, eds. 1995. The Literacy Dictionary, The Vocabulary of Reading and Writing. Newark, DE: International Reading Assn.
  7. Dale, Edgar and Jeanne S. Chall. 1949. «The concept of readability.» Elementary English 26:23.
  8. McLaughlin, G. H. 1969. «SMOG grading-a new readability formula.» Journal of reading 22:639–646.
  9. DuBay, W. H. 2006. Smart language: Readers, Readability, and the Grading of Text. Costa Mesa: Impact Information.
  10. ↑ Fry, Edward B. 2006. «Readability.» Reading Hall of Fame Book. Newark, DE: International Reading Assn.
  11. Kimble, Joe. 1996–97. Writing for dollars. Writing to please. Scribes journal of legal writing [ 27 липня 2010 у Wayback Machine.]
  12. Fry, E. B. 1986. Varied uses of readability measurement. Paper presented at the 31st Annual Meeting of the International Reading Association, Philadelphia, PA.
  13. Rabin, A. T. 1988 «Determining difficulty levels of text written in languages other than English.» In Readability: Its past, present, and future, eds. B. L. Zakaluk and S. J. Samuels. Newark, DE: International Reading Association.
  14. Sherman, Lucius Adelno 1893. Analytics of literature: A manual for the objective study of English prose and poetry." Boston: Ginn and Co.
  15. Lorge, I. 1944. «Word lists as background for communication.» Teachers College Record" 45:543–552.
  16. Choldin, M.T. (1979). . У Kent, Allen; Lancour, Harold; Nasri, William Z. та ін. Encyclopedia of library and information science 26 (вид. illustrated). CRC Press. с. 178–79. ISBN 9780824720261. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  17. Kitson, Harry D. 1921. The Mind of the Buyer. New York: Macmillan.
  18. Clay, M. 1991. Becoming literate: The construction of inner control. Portsmouth, NH: Heinneman.
  19. Fry, E. B. 2002. «Text readability versus leveling.» Reading Teacher 56 no. 23:286–292.
  20. Chall, J. S., J. L. Bissex, S. S. Conard, and S. H. Sharples. 1996. Qualitative assessment of text difficulty: A practical guide for teachers and writers. Cambridge MA: Brookline Books.
  21. Thorndike E.L. 1921 The teacher's word book. 1932 A teacher's word book of the twenty thousand words found most frequently and widely in general reading for children and young people. 1944 (with J.E. Lorge) The teacher's word book of 30,000 words.
  22. Klare, G. R. and B. Buck. 1954. Know Your Reader: The scientific approach to readability. New York: Heritage House.
  23. Dale, E. and J. O'Rourke. 1981. The living word vocabulary: A national vocabulary inventory. World Book-Childcraft International.
  24. Lively, Bertha A. and S. L. Pressey. 1923. «A method for measuring the 'vocabulary burden' of textbooks. Educational administration and supervision» 9:389–398.
  25. [1] [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.]DuBay, William H (2004). The Principles of Readability. 2004. с. 2. 
  26. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  27. Washburne, C. and M. Vogel. 1928. "An objective method of determining grade placement of children's reading material. Elementary school journal 28:373–81.
  28. Lewerenz, A. S. 1929. «Measurement of the difficulty of reading materials.» Los Angeles educational research bulletin 8:11–16.
  29. Lewerenz, A. S. 1929. "Objective measurement of diverse types of reading material. Los Angeles educational research bulletin 9:8–11.
  30. Lewerenz, A. S. 1930. «Vocabulary grade placement of typical newspaper content.» Los Angeles educational research bulletin 10:4–6.
  31. Lewerenz, A. S. 1935. «A vocabulary grade placement formula.» Journal of experimental education 3: 236
  32. Lewerenz, A. S. 1939. «Selection of reading materials by pupil ability and interest.» 'Elementary English review 16:151–156.
  33. Thorndike, E. 1934. «Improving the ability to read.» Teachers college record 36:1–19, 123–44, 229–41. October, November, December.
  34. Patty. W. W. and W. I. Painter. 1931. «A technique for measuring the vocabulary burden of textbooks.» Journal of educational research 24:127–134.

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prochi tnist 1 2 3 takozh legkochi tnist zruchnochi tnist chita belnist 4 chi tkist chito mist 2 vlastivist tekstu sho viznachaye naskilki legko jogo mozhna prochitati ta zrozumiti Tobto ce legkist z yakoyu chitach sprijmaye napisanij tekst U prirodnih movah prochitnist zalezhit yak vid yakosti vmistu skladnist slovnikovogo skladu ta sintaksis tak i vid jogo predstavlennya u drukovanomu viglyadi Doslidniki vidilyayut rizni chinniki dlya vimiryuvannya prochitnosti Zokrema shvidkist sprijnyattya sprijnyattya na vidstani sprijnyattya periferichnim zorom vidimist metod reflektornogo blimannya shvidkist chitannya ruhi ochej vtoma pri chitanni 5 Chitannya ce bilshe nizh prosto rozpiznavannya simvoliv en yake ye mirilom togo yak legko chitach mozhe vidrizniti okremi bukvi chi simvoli odin vid odnogo Bilsh visoka prochitnist zmenshuye dokladeni zusillya ta zbilshuye shvidkist chitannya dlya bud yakogo chitacha a ce osoblivo vazhlivo dlya tih hto ne maye visokogo rivnya rozuminnya prochitanogo en U chitachiv iz serednim abo poganim rozuminnyam prochitanogo pidvishennya rivnya prochitnosti tekstu vid poserednogo do horoshogo mozhe zminiti nevdalu komunikaciyu na uspishnu Prochitnist stosuyetsya yak prirodnih mov tak i mov programuvannya hocha j u rizni sposobi U programuvanni taki rechi yak komentari programista vibir strukturi ciklu ta vibir imen mozhut viznachati prostotu z yakoyu lyudina mozhe chitati programnij kod komp yutera Zmist 1 Viznachennya 2 Zastosuvannya 3 Legkochitnist drukovanih tekstiv 4 Programuvannya 5 Ranni doslidzhennya 6 Rivni legkochitnosti tekstu 7 Spiski chastoti slovnika 8 Formuli chitannya dlya ditej molodshogo viku 9 Primitki 10 Dzherela ta literaturaViznachennya RedaguvatiLyudi davali viznachennya prochitnosti riznimi sposobami vidpovidni viznachennya mozhna znajti u Slovniku gramotnosti angl The Literacy Dictionary 6 u avtoriv Dzhejn Chall ta Edgara Dejla 7 G Garri Maklaflina 8 ta Vilyama Dyubaya 9 Zastosuvannya RedaguvatiLegkist u chitanni dopomagaye navchatisya ta otrimuvati zadovolennya 10 a takozh mozhe dopomogti zaoshaditi groshi 11 Bagato doslidzhen zoseredzhuyut uvagu na vidpovidnosti prozi navichkam chitannya sho prizvodit do vikoristannya formul u doslidzhennyah osviti vidavnickij ta vijskovij spravah medicini ta biznesi 12 13 Legkochitnist drukovanih tekstiv RedaguvatiZ poglyadu tipografiyi prochitnist bezposeredno zalezhit vid takih chinnikiv stilyu shriftu stilistichno znajomi shrifti zazvichaj zruchnishi dlya chitannya keglya shriftu sho bilshij kegel u mezhah rozumnogo zvichajno to krashe dovzhini ryadka dosit vuzki takozh u mezhah rozumnogo stovpchiki krashi nizh shiroki interlinyazhu bilshist kegliv shriftiv osnovnogo tekstu dopuskayut vikoristovuvannya interlinyazhu v mezhah vid odnakovogo keglya do vdvichi bilshogo kontrastu mizh temnim tekstom i svitlim paperom sho kontrastnishe to krashe teksturi paperu vona ne maye buti nav yazlivoyu ta zavazhati sprijmati tekst zv yazku mizh shriftom j inshimi elementami formi shpalti zv yazok maye buti ochevidnim logichnim Takozh doslidzhennya pokazali sho kursiv sprijmayetsya tyazhche nizh pryamij drukovanij shrift Tekst skladenij VELIKIMI literami spovilnyuye shvidkist chitannya Duzhe korotki ryadki tak samo yak i duzhe dovgi chitati vazhche dzherelo Programuvannya RedaguvatiV programuvanni prochitnist stosuyetsya programnogo kodu vona viznachaye yak legko j shvidko mozhna zbagnuti jogo strukturu priznachennya procedur i funkcij Legkochitnist programnogo kodu dozvolyaye znachno prishvidshiti poshuk i vipravlennya pomilok v nomu vnesennya neobhidnih zmin Shob pokrashiti prochitnist programnij kod treba rozbivati na chastini zostavlyayuchi mizh nimi misce Pri oformlenni logichnih blokiv robiti vidstupi Komentuvati priznachennya ta osoblivosti vikonannya cikliv funkcij i procedur Pidbirati zrozumili imena dlya funkcij i zminnih unikati podibnostej Namagatisya ne vmishuvati v odnomu ryadkovi ponad sto simvoliv Z legkochitnim programnim kodom zruchno pracyuvati yak bezposeredno jogo rozrobnikovi tak i reshti programistiv u podalshomu Ranni doslidzhennya RedaguvatiU 1880 h rokah profesor anglijskoyi movi L A Sherman vstanoviv sho rechennya anglijskoyi movi z plinom chasu stayut korotshimi V chasi Yelizaveti serednye rechennya malo dovzhinu 50 sliv U jogo vlasnij chas vona bula vzhe 23 slova V svoyij roboti Sherman vstanoviv sho Literatura ye predmetom statistichnogo analizu Korotshi rechennya ta tochni termini dopomagayut lyudyam krashe usvidomiti te sho napisano Movlennya zrozumiti legshe nizh tekst Z chasom tekst staye prostishim koli vin staye shozhim na movlennya Sherman pisav Literaturna anglijska korotko kazhuchi bude sliduvati formam standartnoyi rozmovnoyi anglijskoyi movi z yakoyi vona pohodit Nihto ne povinen govoriti girshe nizh vin pishe nihto ne povinen pisati krashe nizh vin povinen govoriti Usne rechennya ye najyasnishim oskilki vono ye rezultatom miljoniv shodennih zusil skerovanih na te shob zrobiti jogo chitkim ta silnim Vono ye rezultatom tisyacholitnih zmagan po vdoskonalennyu efektivnosti instrumenta spilkuvannya 14 U 1889 roci v Rosiyi pismennik Mikola A Rubakin opublikuvav doslidzhennya ponad 10 000 tekstiv napisanih zvichajnimi lyudmi Potim z cih tekstiv vin vidibrav 1500 sliv yaki na jogo dumku rozumiyut bilshist lyudej Vin viyaviv sho golovnimi skladovimi yaki potrebuyut osmislennya ye neznajomi slova ta dovgi rechennya 15 Vzhe u vici 13 rokiv vin vidavav svij vlasnij zhurnal Zagalom Rubakin opublikuvav bagato statej ta naukovih knig po riznim temam dlya velikoyi kilkosti chitachiv po vsij Rosiyi Na dumku Rubakina lyudi ne buli durnyami Prosto voni buli bidnimi i potrebuvali deshevih knig napisanih na tomu rivni yakij voni mogli zrozumiti 16 U 1921 roci Garri D Kitson angl Harry D Kitson opublikuvav knigu Rozum pokupcya Ce odna z pershih knig v yakij zastosuvalasya psihologiyu u marketingu U nij bulo pokazano sho kozhen tip chitachiv kuplyav i chitav vlasnij tip tekstu Prochitavshi dvi gazeti ta dva zhurnali vin viyaviv sho korotka dovzhina rechennya ta korotka dovzhina slova najkrashe spriyayut legkosti chitannya 17 Rivni legkochitnosti tekstu RedaguvatiNajbilsh rannye ocinyuvannya legkosti chitannya ce sub yektivne sudzhennya yake otrimalo nazvu skladnist tekstu angl text leveling Formuli ne povnistyu vidpovidayut riznomanitnosti zmistu priznachennya namiram vizualnomu oformlennyu ta kompoziciyi tekstu 18 19 20 Ocinyuvannya skladnosti tekstu zazvichaj vikoristovuyetsya dlya ranzhuvannya prochitnosti tekstiv u tih oblastyah de trudnoshi z chitannyam legko viznachiti napriklad sered knig dlya malenkih ditej Na bilsh visokih rivnyah skladnosti ranzhuvati legkist chitannya staye skladnishe oskilki individualni trudnoshi chitachiv staye vazhche viznachiti Sho zgodom prizvelo do krashih sposobiv ocinyuvannya legkosti chitannya Spiski chastoti slovnika RedaguvatiU 1920 h rokah naukovij ruh v galuzi osviti mav na meti stvorennya testiv vimiryuvannya dosyagnen studentiv z metoyu spriyannya rozvitku navchalnih program Vchiteli ta vchiteli davno znali sho dlya vdoskonalennya navichok chitannya chitacham osoblivo chitacham pochatkivcyam potriben material dlya chitannya yakij vidpovidaye yih mozhlivostyam Universitetski psihologi vikonali znachnu chastinu rannih doslidzhen yaki zgodom pidhopili vidavci pidruchnikiv 10 Psiholog osviti Edvard Torndajk z Kolumbijskogo universitetu zaznachiv sho v Rosiyi ta Nimechchini vchiteli vikoristovuvali pidrahunok chastoti sliv shob pidibrati studentam knigi Navichka rozuminnya sliv bula najkrashoyu oznakoyu intelektualnogo rozvitku ta najsilnishim provisnikom legkosti chitannya studenta U 1921 roci Torndajk opublikuvav Knigu sliv uchitelya angl Teachers Word Book yaka mistila chastoti 10 000 sliv 21 Yaka dopomagala vchitelyam vibirati knigi sho vidpovidali navichkam chitannya uchniv Ce takozh zaklalo osnovu dlya majbutnih doslidzhen legkosti chitannya Do poyavi komp yuteriv spiski chastoti sliv buli najkrashim posibnikom dlya ocinyuvannya legkosti chitannya tekstiv 22 U 1981 roci Vsesvitnya enciklopediya knigi angl World Book Encyclopedia pererahovuvala rivni dlya 044 000 sliv 23 Formuli chitannya dlya ditej molodshogo viku RedaguvatiU 1923 roci Berta A Lajvli angl Bertha A Lively ta Sidni L Pressi en opublikuvali pershu formulu legkosti chitannya Voni buli sturbovani tim sho v navchalnih posibnikah dlya molodshih klasiv zabagato tehnichnih terminiv Voni vidchuvali sho vchiteli vitrachali ves chas u klasi na poyasnennya cih sliv Voni stverdzhuvali sho yih formula dopomozhe pri vimirah ta zmenshit slovnikovij tyagar pidruchnikiv Zaproponovana nimi formula vikoristovuvala p yat zminnih na vhodi ta shist konstant Na kozhnu tisyachu sliv vona pidrahovuvala kilkist unikalnih sliv kilkist sliv yaki ne znahodyatsya u spisku Torndajka ta serednyu indeksnu kilkist sliv znajdenih u spisku Na zastosuvannya formuli do knigi vruchnu bulo potribno tri godini 24 Pislya doslidzhennya Lajvli Pressi prodovzhivsya poshuk bilsh tochnih ta legshih u zastosuvanni formul Do 1980 roku bulo opublikovano ponad 200 formul riznimi movami 25 U 1928 roci Karlton Vashbern Carleton Washburne ta Mejbl Fogel Mabel Vogel stvorili pershu suchasnu formulu viznachennya legkochitnosti Voni perevirili yiyi za dopomogoyu zovnishnogo kriteriyu ta otrimali koeficiyent korelyaciyi 0 845 z testovimi balami studentiv yaki chitali ta vpodobali knizhki sho vikoristovuvalisya dlya ocinyuvannya 26 Ce buv pershij vipadok koli bula vikoristana zminna interesu v ponyatti legkochitnosti 27 U period z 1929 po 1939 rik Alfred Levenrenc angl Alfred Lewerenz iz shkilnogo okrugu Los Andzhelesa opublikuvav kilka novih formul 28 29 30 31 32 U 1934 roci Edvard Torndajk opublikuvav svoyu formulu Vin zvernuv uvagu na te sho navichki vzhivannya sliv mozhna pidvishiti yaksho vchitel vvodit novi slova i chasto povtoryuye yih 33 U 1939 roci V V Patti angl W W Patty ta V I Pejnter angl W I Painter opublikuvali formulu dlya vimiryuvannya leksichnogo navantazhennya pidruchnikiv Ce ostannya z formul rannogo periodu v yakij vikoristovuvavsya spisok chastot leksiki Torndajka 34 Primitki Redaguvati Mejnarovich Ye Kratko M Anglijsko ukrayinskij slovnik z matematiki ta informatiki Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine 2010 a b Kocherga O Mejnarovich Ye Anglijsko ukrayinsko anglijskij slovnik naukovoyi movi fizika ta sporidneni nauki Chastina I anglijsko ukrayinska Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine 2010 Kocherga O Mejnarovich Ye Anglijsko ukrayinsko anglijskij slovnik naukovoyi movi fizika ta sporidneni nauki Chastina II ukrayinsko anglijska Arhivovano 15 travnya 2021 u Wayback Machine 2010 Shogoleva N M Mishenko N M Felizhanko O D Osoblivosti perekladu ukrayinskoyu naukovih tekstiv z inzheneriyi programuvannya Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine Metodi ta zasobi programnoyi inzheneriyi S 261 269 Tinker Miles A 1963 Legibility of Print Iowa Iowa State University Press s 5 7 ISBN 0 8138 2450 8 Harris Theodore L and Richard E Hodges eds 1995 The Literacy Dictionary The Vocabulary of Reading and Writing Newark DE International Reading Assn Dale Edgar and Jeanne S Chall 1949 The concept of readability Elementary English 26 23 McLaughlin G H 1969 SMOG grading a new readability formula Journal of reading 22 639 646 DuBay W H 2006 Smart language Readers Readability and the Grading of Text Costa Mesa Impact Information a b Fry Edward B 2006 Readability Reading Hall of Fame Book Newark DE International Reading Assn Kimble Joe 1996 97 Writing for dollars Writing to please Scribes journal of legal writing Arhivovano 27 lipnya 2010 u Wayback Machine Fry E B 1986 Varied uses of readability measurement Paper presented at the 31st Annual Meeting of the International Reading Association Philadelphia PA Rabin A T 1988 Determining difficulty levels of text written in languages other than English In Readability Its past present and future eds B L Zakaluk and S J Samuels Newark DE International Reading Association Sherman Lucius Adelno 1893 Analytics of literature A manual for the objective study of English prose and poetry Boston Ginn and Co Lorge I 1944 Word lists as background for communication Teachers College Record 45 543 552 Choldin M T 1979 Rubakin Nikolai Aleksandrovic U Kent Allen Lancour Harold Nasri William Z ta in Encyclopedia of library and information science 26 vid illustrated CRC Press s 178 79 ISBN 9780824720261 Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 rekomenduyetsya displayeditors dovidka Kitson Harry D 1921 The Mind of the Buyer New York Macmillan Clay M 1991 Becoming literate The construction of inner control Portsmouth NH Heinneman Fry E B 2002 Text readability versus leveling Reading Teacher 56 no 23 286 292 Chall J S J L Bissex S S Conard and S H Sharples 1996 Qualitative assessment of text difficulty A practical guide for teachers and writers Cambridge MA Brookline Books Thorndike E L 1921 The teacher s word book 1932 A teacher s word book of the twenty thousand words found most frequently and widely in general reading for children and young people 1944 with J E Lorge The teacher s word book of 30 000 words Klare G R and B Buck 1954 Know Your Reader The scientific approach to readability New York Heritage House Dale E and J O Rourke 1981 The living word vocabulary A national vocabulary inventory World Book Childcraft International Lively Bertha A and S L Pressey 1923 A method for measuring the vocabulary burden of textbooks Educational administration and supervision 9 389 398 1 Arhivovano 26 bereznya 2020 u Wayback Machine DuBay William H 2004 The Principles of Readability 2004 s 2 The Classic Readability Studies William H DuBay Editor chapter on Washburne C i M Vogel 1928 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Washburne C and M Vogel 1928 An objective method of determining grade placement of children s reading material Elementary school journal 28 373 81 Lewerenz A S 1929 Measurement of the difficulty of reading materials Los Angeles educational research bulletin 8 11 16 Lewerenz A S 1929 Objective measurement of diverse types of reading material Los Angeles educational research bulletin 9 8 11 Lewerenz A S 1930 Vocabulary grade placement of typical newspaper content Los Angeles educational research bulletin 10 4 6 Lewerenz A S 1935 A vocabulary grade placement formula Journal of experimental education 3 236 Lewerenz A S 1939 Selection of reading materials by pupil ability and interest Elementary English review16 151 156 Thorndike E 1934 Improving the ability to read Teachers college record 36 1 19 123 44 229 41 October November December Patty W W and W I Painter 1931 A technique for measuring the vocabulary burden of textbooks Journal of educational research 24 127 134 Dzherela ta literatura RedaguvatiTehnichne redaguvannya Navch posib K Un t Ukrayina 2007 304 s 32 il ISBN 966 8318 29 3 Chitabelnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 577 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prochitnist amp oldid 39768780