Пуа́з (позначення: П, до 1978 року пз; міжнародне — P; від фр. poise) — одиниця динамічної в'язкості в системі СГС, яка характеризує здатність рідин й газів чинити опір взаємному рухові їхніх частинок.
| пуаз | |
| | |
| Віскозиметр зі шкалою вимірювання динамічної в'язкості у сантипуазах (cP) | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Система одиниць | СГС |
| Одиниця | динамічної в'язкості |
| Позначення | П або P |
| Названа на честь | Жан Марі Луї Пуазейль |
| Розмірність | |
| Перерахунок в інші системи | |
| 1 П в... | дорівнює... |
| основних одиницях СГС | 1 см−1⋅г⋅с−1 |
| одиницях SI | 0,1 Па⋅с |
Один пуаз дорівнює в'язкості рідини, що чинить опір силою в 1 дину взаємному переміщенню двох шарів рідини площею 1 см², що знаходяться на відстані 1 см один від одного і взаємно переміщаються з відносною швидкістю 1 см/с.
Названа на честь Ж. Л. М. Пуазейля.
Пуаз має аналог в системі SI — паскаль-секунда (Па·с): 1 Па·c = 10 П
Вода за температури 25 °C має динамічну в'язкість 0,008937 П, динамічна в'язкість повітря при 20 °C становить 0,00018 П.
Сота частина пуаза називається сантипуазом.
Див. також
Примітки
- Пуаз // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Пуаз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Величко О. М., Коломієць Л. В., Гордієнко Т. Б. Фізичні величини та їхні одиниці: Підручник. — Одеса: ВМВ, 2009. — С. 187. — 297 с. ISBN 978-413-127-5.
Джерела
- Левицький Б. Ф., Лещій Н. П. Гідравліка. Загальний курс. — Львів: Світ, 1994. — 264 с.
- Константінов Ю. М., Гіжа О. О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник. — К.: Вища школа, 2002. — 277 с.