Микола́й Копе́рник (пол. Mikołaj Kopernik, німецька Nikolaus Kopernikus, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis; 19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543, Фромборк) — польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
| Миколай Коперник пол. Mikołaj Kopernik німецька Nikolaus Kopernikus лат. Nicolaus Copernicus | |
|---|---|
| Портрет Миколи Коперника, поч. XVI століття | |
| Ім'я при народженні | Nikolas Koppernigk |
| Псевдо | Ніколаус Копернікус |
| Народився | 19 лютого 1473 Торунь, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського |
| Помер | 24 травня 1543 (70 років) Фромборк, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського ·інсульт |
| Поховання | Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія, Фромборк |
| Громадянство | польський |
| Місце проживання | Торунь Фромборк Краків Падуя Болонья |
| Діяльність | математик, астроном, фізик, правник і дипломат, економіст, канонік та лікар |
| Галузь | астрономія, математика, механіка і економіка |
| Відомий завдяки | автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи |
| Alma mater | Ягеллонський університет (1495), Падуанський університет (1503), Болонський університет (1500) і Феррарський університет (1503) |
| Науковий керівник | Domenico Maria Novara da Ferrarad і Leonhard von Dobschützd |
| Вчителі | Antonio Urceod, Войцех Брудзевський, Domenico Maria Novara da Ferrarad і Leonhard von Dobschützd |
| Відомі учні | Georg Joachim Rheticusd |
| Знання мов | Renaissance Latind, Middle Polishd, Середньонижньонімецька, грецька і латина |
| Заклад | Падуанський університет і Ягеллонський університет |
| Magnum opus | Малий коментар і Про обертання небесних сфер |
| Конфесія | римо-католик |
| Батько | Niklas Koppernigk the Elderd |
| Мати | Barbara Koppernigkd |
| Автограф | |
| Нагороди | International Space Hall of Famed (1995) |
|
Біографія
Народився у місті Торунь/Торн (пол. Toruń, нім. Thorn, Куявія) як наймолодший син у бюрге, де мешкала людина або звідки було її родинне коріння. Тому цей нащадок вихідців з Сілезії мав відповідне прізвище, котре й прижилося у світовій культурі згідно з його латинським відповідником: Ніколаус Копернікус («Nicolaus Copernicus»).
Більшість дослідників життя Коперника вважає, що його прізвище походить від місцевої назви рудокопів, копачів, котрі видобували мідь, — copper-mining. Є й інше трактування походження прізвища «Коперник» — від назви рослини кріп, яку в цій місцевості масово вирощують і називають «koperek» або «kopernik».
Сам Коперник не надавав великого значення граматиці і орфографії написанню свого імені та прізвища через тогочасні суспільні звичаї і неусталені письмові форми. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося у Сілезії в ХІІІ столітті і писалося по-різному латиною в місцевих документах. Саме 1480 року в «торунських книгах» вперше трапляється ім'я та прізвище його батька як Ніклас Коппернік (Niclas Koppernigk). Натомість у Краківських купецьких книгах він підписувався як Ніколаус Ніколай з Торуня (Nicolaus Nicolai de Torunia). А вже 1496 року в Болоньї він, вступаючи до колегіуму, поставив такий підпис: Домінус Ніколаус Копперлінк де Торн — IX грошен (Dominus Nicolaus Kopperlingk de Thorn — IX Groschen). У перекладі українською мовою це означає «пан Ніколаус Копперлінк з Торуня — 9 грошів».
У Падуї Коперник підписався Ніколаус Копернік (Nicolaus Copernik), пізніше — Коппернікус (Coppernicus), натомість на автопортреті, копія якого міститься нині в Ягеллонськім університеті, стоїть автограф самого вченого — Н. Копернік (N. Copernic). Свої астрономічні праці він підписував іменем Коппернікус (Coppernicus), з двома «п» (так само і в 23 документах з 31 збереженого). А вже пізніше він уживав тільки одне «п», і на титульному аркуші його праці «De revolutionibus, Rheticus» опубліковано ім'я (у родовому відмінку) Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). Очевидно, на ці всі варіанти його прізвища мали вплив французька, італійська й латинська мови. Польська мова тоді ще не постала як національна.
Ранні роки й родина
Батько і його родина
Батька та його родину дослідники вважають уродженцями одного з сіл на півдні Сілезії, поблизу містечка Ниса (нім. Neiße). Це село називали з різними мовними варіаціями, — Коперник, (Kopernik, Köppernig, Köppernick), і нині воно має схожу назву — Коперники (Koperniki). У XIV столітті члени родини почали роз'їжджатися: спочатку — по різних сілезьких містечках (Зомбковіце, Ниса, Вроцлав, Зґожелець). У тодішній столиці Польщі — Кракові — вони з'явилися 1367 року, в Торуні — у 1400, у Львові — 1439 року. Таким чином Коперників батько, теж Ніклас Коперник (ймовірно, син Йогана Коперника), потрапив до Кракова, де представники роду наприкінці XIV ст. отримали міські права.
Батько фігурував у торговельних книгах як заможний католицький купець, що продавав мідь — переважно в тодішньому Данцигу (теперішній Гданськ). Він переїхав з Кракова до Торуня близько 1458 року, щоб бути якнайближче до ринків збуту міді та на перетині торговельних шляхів і доступної для перевезень річки Вісла. По приїзді до Торуня купця Ніколаса захопила політика, тому що Сілезія та Торунь були втягнуті у 13-літню війну (1454—1466), де з одного боку була Прусська конфедерація (складалася з союзу прусських міст — їх дворянства і духовенства), а з іншого боку — Тевтонський орден, який володів тоді тим пруссько-сілезьким регіоном. Безпосередньо завдяки сприянню Королівства Польського пруссам удалося домогтися визволення, й вони перейшли під опіку Польщі — суттєву роль у вдалих перемовинах відіграв саме Ніклас. Зокрема, у серпні 1454 батько був посередником між кардиналом Збігневом Олесніцьким та великим прусськими містами у справі сплати позики на проведення війни. Але часті мандрівки, роз'їзди, фінансово-політичні проблеми — остаточно підірвали здоров'я Коперника-старшого.
Ніколас Коперник-старший одружився з 20-літньою пруссачкою Барбарою Ватценроде (Barbara Watzenrode), будучи вже досить зрілим (близько 35 років), між 1461 і 1464 роками. І майже через 20 років, між 1483 і 1485 роками, він помер. Після його смерті опікуватися молодшим із Коперників узявся брат Барбари — Лукас Ватценроде-молодший (Lucas Watzenrode 1447—1512), котрий замінив хлопцеві батька, дав йому високу освіту та просував по службі.
Мати — Барбара Ватценроде (нім. Barbara Watzenrode), донька багатого купця і лавника з Торуня Лукаса Ватценроде та його дружини Катаріни Руссе. Родина матері, як і батька — первинно сілезького походження. Мав брата та сестер:
- Андреас, помер перед 30 березня 1519 р. від невизначеної хвороби, від якої довгий час потерпав, правдоподібно, в Італії, канонік у Вармії;
- Барбара (названа на честь матері, померла після 1517 р.) пішла у бенедиктинський монастир, наприкінці життя була пріоркою кляштору в Хелмно;
- Катаріна вийшла заміж за торунського купця та лавника Бартоломея Гертнера, з яким мала 5 дітей.
Миколай Коперник не мав дітей і був дуже прив'язаний до своїх небожів, піклувався про них до кінця життя.
Коли малому Ніколасу було 10 років, помер його батько, і турботу про виховання сироти взяв на себе його вуй, єпископ Вармійський Лукас Ватценроде-молодший (нім. Lukas Watzenrode, 1447−1512).
Юнацтво та студії
1491 р. — вступив до Краківського університету, де вивчав математику, медицину і богослов'я. Уже тоді його найбільшу увагу і зацікавленість привернула астрономія, яку в Краківському університеті викладав відомий український науковець — Юрій Котермак-Дрогобич.
Закінчивши університет (1494) Коперник не отримав наукового ступеня. Ймовірно, восени 1495 р. подався до двору вуя, який намагався допомогти йому стати вармійським каноніком після смерті Йогана (Яна) Чанова. З невідомих причин (можливо, через спротив частини капітули, яка подала апеляцію до Риму), це призначення не відбулося. Тому вуй відправив обидвох племінників на подальші студії до Італії.
Ніколас готувався піти стопами свого вуя — стати священиком. Задля цього всередині 1496 року виїхав до Італії, можливо, в «оршаку» канцлера капітули, а наприкінці 1496року прибув до Італії. Через кілька місяців (після 6 січня 1497) записався навчатись до (Болонського університету) правників, де вказав себе у «альбомі німецької нації». Крім теології, вивчав також світські науки — право, давні мови, математику і свою улюблену астрономію.
1500 р.— покинув Болонью і переїхав до Риму. Згодом на якийсь час навідався на батьківщину, але знову відʼїхав на навчання до Італії — цього разу до Падуанського університету, де вивчав переважно медицину. У 1503 році завершив студії, склавши у Феррарі іспити і здобувши диплом та науковий ступінь доктора канонічного права. Того ж року повернувся на батьківщину.
Карʼєра у Польщі
1507 р.— став секретарем, особистим лікарем і довіреною особою свого вуя — єпископа Лукаса Ватценроде, а 1510 року — каноніком Вармійської дієцезії. Ці роки (до 1512) Коперник жив у єпископському за́мку свого дядька, Лідзбарку-Вармінському, де продовжив свої астрономічні дослідження, одночасно викладаючи у Кракові.
1512 — помер дядько по матері, єпископ Лукас. Коперник переїхав до Фромборка, де служив каноніком, проводячи далі свої дослідження. Тут же він почав писати свій magnum opus про нову модель будови всесвіту, задум та ідеї якої визрівали, ймовірно, ще на початку 1500-х років під назвою «Про обертання небесних сфер».
Наполегливо працював над трактатом, ретельно перевіряючи кожний розрахунок. Чутки про його працю та ідеї почали поширюватися по всій Європі. Папа Лев X запросив Коперника взяти участь у підготовці календарної реформи (1514), але науковець відмовився (саму́ реформу здійснено лише 1582 року).
Католицька церква, яка в той час найбільше переймалася боротьбою з Реформацією, спочатку поставилася поблажливо до діяльності Коперника, але провідники протестантизму (Мартін Лютер і Філіп Меланхтон), перебуваючи в Німеччині, локально ближче до Коперника (а отже, до джерел чуток про нову Коперникову астрономію), відразу сприйняли її вороже.
Крім теоретичних досліджень, до заслуг Коперника в цей час належать проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, а також запуск польського монетного двору. Крім того, Коперник вів постійну лікарську практику, зокрема боровся з епідемією 1519 року.
Коперник також брав активну участь у боротьбі з Тевтонським орденом — під час польсько-тевтонської війни (1520-22) він організував успішну оборону дієцезії від тевтонців, а згодом (1524) брав участь у мирних переговорах, наслідком яких стало проголошення території Тевтонського ордену герцогством Пруссії у васальній залежності від Польського королівства.
У 1526 році вперше сформулював закон обігу грошей, надалі названий «Законом Коперніка-Грешема».
Останні роки життя
З 1531 року Коперник майже не брав участі у громадському житті (виняток — безкоштовна медична допомога), цілковито присвятивши себе роботі над книгою. Його вірним помічником і асистентом у цей час був його учень Георг Йоахім Ретік, якого за пропагування вчення Коперника позбавили професорської кафедри. Ще до видання трактату, яке було кінцевою метою, Коперник поширив серед знайомих короткий виклад своєї праці, відомий як «Малий коментар» (лат. Commentariolus).
У 1542 році стан здоров'я науковця різко погіршився — його розбив параліч як наслідок інсульту. 24 травня 1543 року, маючи 70 років, Миколай Коперник помер. Згідно з легендою, коли у Нюрнберзі було нарешті видрукувано «Про обертання небесних сфер», кур'єр довіз науковцю до Фромберка перший примірник книги якраз у день його смерті. Той пригорнув книгу до грудей та полегшено вдихнувши, помер. Проте були й інші версії подій. Рідні, отримавши книгу, до останніх хвилин не хотіли показувати книгу автору, тому що редактор видання в самовільно написаній передмові назвав нову теорію абстрактною гіпотезою, яку «не слід вважати ні істинною, ні вірогідною», що докорінно суперечило поглядам Коперника.
Місце поховання Коперника довгий час було невідомим, але 2008 року з допомогою аналізу ДНК вдалося з'ясувати, що вчений похований у Базиліці Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія в місті Фромборку (Польща).
Наукова діяльність Коперника та її значення
Магнум опус «Про обертання небесних сфер»
Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543).
У цій роботі науковець постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.
Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Клавдій Птолемей у ІІ столітті, розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:
| Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»). |
Довга затримка з публікацією його книги не пов'язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, тому що єпископ Гідеман Ґізе, кардинал Миколай Шенберґ, як і учень Георг Йоахім Ретік, давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперника були пов'язані з інтуїтивними відчуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими подробицями.
Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найімовірніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень.
Згодом трактат перевидано у Базелі (1566). У 1616 році Ватикан вніс книгу Коперника у перелік заборонених, в якому вона значилась до 1828 року. Це не завадило її перевиданню у 1617 році в Амстердамі та всім дальшим передрукуванням.
Кілька розділів «Про колові рухи…» присвячено питанням плоскої і сферичної тригонометрії.
Бібліографія Коперника
- Theophilacti scolastici Simocati epistolae morales, rurales et amatoriae, Lateinische Übersetzung der griechischen Episteln des Theophylaktos Simokates, Johann Haller, Krakau 1509[24]
- Commentariolus, (Heilsberg, um 1509)
- N.C. Meditata XV. Augusti anno domini MDXVII., 1517
- «Epistola Coppernici contra Vernerum bzw. Brief gegen Werner», 1524
- «Копернікус» (Copernicus' Denkschriften über das Münzwesen), 1522 (Deutsch) 1526
- «Трактат про монети» (Tractatus de monetis), 1528
- «De lateribus et angulis triangulorum tum planorum rectilineorum tum sphaericorum, Vittembergae per Johannem Lufft, 1542»
- «Про обертання небесних сфер» (De Revolutionibus Orbium Coelestium), Нюрнберг, 1543.
- Греко-латинський словник
Повне зібрання творів Коперника видав Барановський у Варшаві 1854 р. як латиною, так і польською мовою.
Значення наукової спадщини Коперника
Створення геліоцентричної системи світу стало революційним переворотом у науці. Вчення Коперника науково спростовувало міф про Землю як центр Всесвіту, утверджувало однакову матеріальну природу небесних і земних тіл, їх підпорядкованість єдиним законам, прокладало шлях до наукових відкриттів не лише сонячного, а й багатьох інших світів, аж до ідеї про безкінечність Всесвіту.
Ідеї Коперника позитивно сприйняли вже його сучасники. Надалі геліоцентрична теорія світобудови набула розвитку і коригування в роботах Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Ісаака Ньютона та інших.
Видатними українськими пропагандистами ідей Коперника були Єпіфаній Славинецький, Феофан Прокопович тощо. Діяльність видатного українського мислителя Григорія Сковороди сприяла утвердженню ідей Коперника в науці і передовій філософській думці.
Розшуки труни та перепоховання Коперника
Наприкінці 2008 року польські науковці оголосили про вирішення суперечки, яка тривала не одне століття: де ж похований Миколай Коперник. Місце його поховання тривалий час залишалося за́гадкою та предметом наукових суперечок (ученого поховали без зайвого розголосу у Фромборку). Лише 2005 року польські фахівці під керівництвом професора Єжи Ґонссовського натрапили на ймовірну труну Коперника в одному з бічних вівтарів собору у Фромборку.
Згодом шведські вчені порівняли зразки ДНК, отримані з кісток, зі зразками волосся астронома, знайденого в одній старовинній книзі, яка належала йому (тепер ця цінність зберігається в бібліотеці шведського Уппсальського університету). Результати останнього аналізу дали підставу з високим ступенем імовірності стверджувати, що могилу Коперника справді знайдено.
22 травня 2010 року відбулася урочиста церемонія перепоховання останків Миколая Коперника, яку провів примас Польщі, архієпископ Ґнєзненський Юзеф Ковальчик. По панахиді й літургії прах ученого знову поховали під вівтарем Святого Хреста собору у Фромборку, де його рештки були знайдені під час розкопок у 2005 році.
Вшанування Коперника
- Своїм його вважають як німці, так і поляки, хоча він ще за життя переріс державні кордони й національну ідентичність.
- Міжнародний союз чистої та прикладної хімії (IUPAC) затвердив запропоновану в липні 2009 року співробітниками німецького Інституту важких йонів у Дармштадті офіційну назву для 112-го елемента таблиці Менделєєва — коперницій (Copernicium — Cn).
- На честь М. Коперника названо:
- два кратери — місячний та марсіанський.
- астероїд головного поясу 1322 Коперник.
- вулиці і площі у багатьох містах світу, названі на честь видатного польсько-німецького астронома і математика, зокрема, в Україні — у Києві, Львові, Івано-Франківську, Рівному, Тернополі, Костополі і Здолбунові (обидва на Рівненщині), Кадіївці (Луганщина), Мукачевому (Закарпаття), Самборі (Львівщина) та Стрию (Львівщина).
- Центр науки у Варшаві.
- бразильський рід пальм (Copernicia).
- Монументи М. Копернику встановлено у Варшаві, Кракові, Торуні, Реґенсбурзі, Ольштині, Вроцлаві тощо. Ім'я Миколи Коперника має Торунський університет (відкритий у 1945 році). У Торуні та Фромборку діють музеї М. Коперника.
Життєвий шлях Коперника надихав і надихає художників і письменників. Різноманітним є використання образу Коперника — на поштових марках, грошах, сувенірній продукції тощо.
Цікаві факти
За повідомленнями Ассошіейтед прес, в середині червня 2008 року на аукціоні «Крістіз» у Нью-Йорку продали трактат Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (лат. De Revolutionibus Orbium Coelestium). Фоліант, видрукований 1543 року, на початку торгів оцінювали у 1—1,2 млн доларів. Його власником був відомий колекціонер і астроном-любитель Річард Ґрін. Під час торгів кінцева вартість лоту досягла 2,2 млн доларів, ім'я ж нового власника лишилось невідомим.
Див. також
Примітки
- Davies, Norman (2005). God's playground. A History of Poland in Two Volumes II. Oxford University Press. с. 20. ISBN 978-0-19-925340-1. «As a native of Royal Prussia, he never admitted to anything other than local patriotism, whereby he described himself as a 'Prussian'. [...] Taking everything into consideration, there is good reason to regard him both as a German and as a Pole: and yet, in the sense that modern nationalists understand it, he was neither.»
- Teresa Borawska. (english). Nicolaus Copernicus University. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- http://copernicus.torun.pl/en/biography/1491-1495/2/
- http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21614776
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Melkowski, Stefan (May 2003). O historii i o współczesności (On History and the Present Day) (Polish). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2007.
- «Kopernik, Koperek, Kopr and Koprnik in Polish—also similarly in other Slavonic languages—means simply dill such as is used in dill pickling. Be it as it may, although the present writer is more inclined towards the occupational interpretation, it is interesting to note …» Stephen Mizwa, Nicolaus Copernicus, 1543—1943, Kessinger Publishing, 1943, p. 37 [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.].
- Gingerich (2004), p. 143.
- Nicolaus Copernicus Gesamtausgabe: Urkunden, Akten und Nachrichten: Texte und Übersetzungen
- p. 23 ff [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]. ISBN 3-05-003009-7
- Marian Biskup, Regesta Copernicana (Calendar of Copernicus' Papers), Ossolineum, 1973, page 32 [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- name="books.google.com"
- Biskup (1973), pp. 38, 82 [ 14 червня 2013 у Wayback Machine.].
- Carlo Malagola, Della vita e delle opere di Antonio Urceo detto Codro: studi e ricerche, 1878, pp. 562-65 [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
- . Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica. 2009. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. . Процитовано 2009-11-21.
- Maximilian Curtze, Ueber die Orthographie des Namens Coppernicus, 1879, [1] [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ «The name of the village, not unlike that of the astronomer's family, has been variously spelled. A large German atlas of Silesia, published by Wieland in Nuremberg in 1731, spells it Kopernik.» Stephen Mizwa, Nicolaus Copernicus, 1543—1943, Kessinger Publishing, 1943, p. 36. ([2] [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.])
- Dobrzycki Jerzy, Hajdukiewicz Leszek. Kopernik Mikołaj… — S. 3.
- Bieńkowska Barbara. The Scientific World of Copernicus. Springer, 1973 [3] [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Eugeniusz Rybka for Polska Akademia Nauk (the Polish Academy of Sciences), The Review of the Polish Academy of Sciences: Nicolaus Copernicus' Relationship with Cracow, Ossolineum, 1973, p. 23. [4] [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Josh Sakolsky. Copernicus and Modern Astronomy, Rosen Publishing Group, 2005. — P. 8. [5] [ 12 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Marian Biskup. Regesta Copernicana (calendar of Copernicus' papers). — Ossolineum, 1973. — P. 16. [6] [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Dobrzycki Jerzy, Hajdukiewicz Leszek. Kopernik Mikołaj… — S. 4.
- Skoczkowie narciarscy rywalizowali o medale mistrz [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- дядько по матері
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2008. Процитовано 10 липня 2008.
- 1497 році
- Dobrzycki Jerzy, Hajdukiewicz Leszek. Kopernik Mikołaj… — S. 5.
- Dobrzycki Jerzy, Hajdukiewicz Leszek. Kopernik, Mikołaj… — S. .
- невеликого містечка на березі Вісли
- Нумизматический словарь / автор-составитель Зварич В. В. — Львов : издательство при ЛГУ // объединение «Вища школа», 1975. — 292 ил. — С. 73. (рос.)
- . Вчені небезпідставно сумніваються в тому, що роботу видав особисто Коперник, адже цього року він був тяжко хворий.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 5 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 5 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 15 квітня 2010.
- У Польщі перепоховали останки Коперника [ 24 травня 2010 у Wayback Machine.] // інф. Кореспондент.net за 22 травня 2010 року
- . Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2008. Процитовано 10 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 лютого 2012.
- «Україна Молода» за 19 червня 2008 року (укр.)
Джерела
- Герасимович Борис. — Революція Коперника // «Червоний шлях» №2. — Харків, 1923.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — К., 1980. — Т. 5. — С. 391.
- Biliński Bronisław. Najstarszy życiorys Mikołaja Kopernika z roku 1588 pióra Bernardina Baldiego. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1973. (пол.)
- Dobrzycki Jerzy, Hajdukiewicz Leszek. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 3—16. (пол.)
- Gingerich Owen, MacLachlan James. Nicolaus Copernicus. Making the earth a planet. — Oxford University Press, USA. ISBN 0-19-516173-4 (англ.)
- Górski Karol. Dom i środowisko rodzinne Mikołaja Kopernika. Toruń — Poznań : Państ. Wydaw. Naukowe, 1987. (пол.)
- Rudnicki Józef, Tł. B. W. A. Massey. Nicholas Copernicus. — London : The Copernicus Quatercentenary Celebration Committee, 1943. (англ.)
- Sikorski Jerzy. Prywatne życie Mikołaja Kopernika. — Warszawa : Prószyński i S-ka, 1995. (пол.)
- Веселовский И. Н., Белый Ю. А. Коперник, 1473—1543. — М. : Наука, 1974. (рос.)
- Гребеников Е. А. Николай Коперник. — М. : Наука, 1982. (рос.)
- Николай Коперник (1473—1543). К 400-летию со дня смерти. — М.-Л.: Изд. АН СССР, 1947. (рос.)
- Коперник, Ніколай // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Миколай Коперник |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколай Коперник |
- Життя Миколая Коперника, реферат на www.repetitor.ua [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
- Реконструкція голови М. Коперника [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Єжи Ґонссовський. Пошуки поховання Миколая Коперника [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Життя Миколая Коперника у Торуні [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)
- (пол.)
- Музей М. Коперника у Фромборку [ 14 липня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)
- Фромборська декларація [ 21 березня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- (рос.)
