www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дерегус Михайло Гордійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дерегус Миха йло Горді йович Дере гус нар 5

Дерегус Михайло Гордійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дерегус.

Миха́йло Горді́йович Дере́гус (нар. 5 грудня 1904, Веселе  — пом. 31 липня 1997, Київ) — український графік, живописець і педагог; член Спілки художників СРСР та Спілки художників України з 1938 року, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року, член-кореспондент Академії мистецтв України з 1996 року, професор Української академії мистецтв з 1995 року. Депутат Верховної Ради Української РСР 5-го скликання. Батько скульпторки Наталії Дерегус та художниці Вікторії-Марини Дерегус.

Дерегус Михайло Гордійович
Народження 22 листопада (5 грудня) 1904
Веселе, Харківський район, Україна
Смерть 31 липня 1997(1997-07-31) (92 роки)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Жанр графіка і ілюстрація
Навчання Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльність художник, ілюстратор, графік
Напрямок живопис, графіка і ілюструванняd
Вчитель Шаронов Михайло Андрійович, Прохоров Семен Маркович, Кокель Олексій Опанасович і Бурачек Микола Григорович
Відомі учні Бондаренко Юрій Іванович (художник), Вакс Борис Йосипович, Івахненко Олександр Іванович, Малик Леонід Ананійович, Перевальський Василь Євдокимович, Полтавець Віктор Васильович, Трегуб Євген Захарович, Нагай Олександр Григорович, Дев'янін Анатолій Михайлович, Денисенко Михайло Іванович, Балановський Юрій Васильович, Стаханов Ігор Михайлович, Рєпін Степан Йосипович, Парчевський Всеволод Володимирович, Митрохін Юрій Михайлович, Михайло Качуровський, Тамара Капканець, Петров Володимир Іванович, Луцкевич Юрій Павлович, Малишевський Юрій Іванович, Кириченко Віктор Миколайович, Кравченко Віталій Семенович, Жуков Борис Володимирович, Ульянова Валентина Андріївна і Баринова-Кулеба Віра Іванівна
Член СХ СРСР і Національна спілка художників України
Нагороди



 Дерегус Михайло Гордійович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився 22 листопада [5 грудня] 1904(19041205) року у селі Веселому (тепер Харківський район Харківської області, Україна) в селянській сім'ї. У 1923—1930 роках навчався у Харківськім художнім інституті (викладачі: Олексій Кокель, Семен Прохоров, Михайло Шаронов, Микола Бурачек).

У 1932—1941 роках працював у Харківськім художнім інституті спочатку асистент, а з 1935 року — доцент. Одночасно, з 1934 року викладав у Харківському художньому училищі.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації. Працював художником на заводі, головним редактором видавництва «Мистецтво».

Могила Михайла Дерегуса

У 1944—1946 роках — директор Державного музею українського мистецтва. У 1947—1949 роках — керівник майстерні історико-батального живопису Харківського художнього інституту. Серед учнів художника: Борис Вакс, Борис Жуков, Олександр Івахненко, Леонід Малик, Анатолій Насєдкін, Володимир Новиковський, Всеволод Парчевський, Василь Перевальський, Віктор Полтавець, Євген Трегуб. З 1949 року перебував на творчій роботі. Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1956—1962 роках — голова правління Спілки радянських художників України. З 1962 року — керівник графічної майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві. У 1982—1987 роках — секретар правління Спілки художників України.

Жив у Києві спочатку в будинку на вулиці Постишева, 10, квартира 37, а у 1973–1997 роках в будинку на вулиці Володимирській, 9. Помер у Києві 31 липня 1997 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Творчість Редагувати

В 1920-х роках малював для журналів Харкова та Києва. З 1930 року виконував політичні та агітаційні плакати. Працював в галузі станкового живопису, станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, розписував інтер'єри, створював тематичні панно, ілюстрував книги для видавництв України. Серед робіт:

«Народження пісні».
  • «Відпочинок» (1932);
  • «Колгоспне свято» (1935, Національний художній музей України);
  • «Трипільська трагедія» (1935);
  • «Повернення з орденом» (1936—1937);
  • «Драмгурток» (1937);
  • «Трактористи» (1938);
  • «Зруйнований Київ» (1943);
  • «Дружина» (1947);
  • «Переяславська рада» (1954);
  • «Тарас Бульба на чолі війська» (1955, Національний художній музей України);
  • «Тарас слухає кобзаря» (1956);
  • «По дорозі на Кирилівку» (1961);
  • «Перебендя» (1961);
  • «Народження пісні» (1965);
  • «Вечір» (1967);
  • «Вітряк у степу» (1968);
  • «Мавка» (1971);
  • «Віва Альєнде» (1973);
  • «Декабристи в Кам'янці» (1975)
  • «Похід Святослава» (1982);
  • «Голодомор» (1987);
  • «Голод. 33-й рік» (1988);
  • «Дружина в червоному» (1989);
  • «Над Збручем» (1990);
  • «Напередодні» (1992);
  • «Хмельниччина» (1945);
  • «Степ» (1970–1980-ті, триптих);
  • «Катерина» (1936—1938, офорт, монотипія);
  • «Кодня» (1940);
  • «Вітер» (1940);
  • «Три явори», (1941, офорт);
  • «Старі верби» (1967, офорт);
  • «Кам'янець-Подільська фортеця» (1967, офорт);
  • «Русалка водяна» (1977);
  • «Дорогами України» (1938—1940);
  • «Україна у вогні» (1943);
  • «Дорогами війни» (1943, офорт з акватинтою);
  • «Повернення» (1943);
  • цикл «Українські народні думи та історичні пісні» (1947—1970, офорт, м'який лак, акватинта, вугілля);
  • «Дума про козака Голоту» (1960, триптих);
  • «До осінньої сівби будь напоготові!» (1931);
  • «Справа Комуни — це справа соціяльної революціï, справа цілковитого політичного і економічного визволення трудящих, це — справа всесвітнього пролетаріяту. І в цьому розумінні вона безсмертна. /Ленин/» (1931, у співавторстві з Миколою Молоштановим);
  • «Геть фашистських інтервентів з Іспанії!» (1937);
  • «У кожній радянській жінці поранений червоноармієць знайде матір і сестру» (1941);
  • «Оживуть степи, озера» (1944);
  • «Повернення з поля» (1936);
  • «У садку» (1936);
  • «Т. Шевченко в науці у дяка» (1937);
  • «Тарас слухає оповідання свого діда» (1938);
  • «Т. Шевченко, І. Тургенєв та Марко Вовчок» (1938);
  • «Тарас читає буквар» (1949);
  • «Тарас-пастух» (1949);
  • «Т. Шевченко на горищі у Ширяєва» (1949);
  • «Т. Шевченко — студент Академії мистецтв» (1949).

Роботи художника зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка, Національному художньому музеї України, Полтавському краєзнавчому музеї та інших (всього в 38 музеях України), а також музеях Росії, Казахстану та Азербайджану; тиражні плакати зберігається в Науковій бібліотеці Російської Академії мистецтв.

Виставки Редагувати

Починаючи з 1932 року взяв участь у понад 120 художніх виставках (всеукраїнських, всесоюзних, закордонних), зокрема:

  • 1932 — «Плакат на службі п'ятирічки. Перша виставка плаката», Москва;
  • 1932 — Виставка радянського мистецтва, Японія;
  • 1933 — Виставка радянського плаката, Анкара;
  • 1934 — Виставка першої бригади художників, Харків;
  • 1935 — участь у VI Всеукраїнській художній виставці, Київ, Одеса;
  • 1944 — Виставка офорта +1934? 1944 роки, Москва;
  • 1947 — Виставка живопису та графіки «Пейзаж і натюрморт», Москва;
  • 1950 — Пересувна виставка «Радянська графіка», Бухарест, Гельсінкі, Прага, Будапешт;
  • 1953 — Виставка гравюри та офорту, Київ;
  • 1954 — Виставка образотворчого мистецтва Української РСР, присвячена 300-річчю возз'єднання України з Росією, Москва, Третьяковська галерея;
  • 1956 — Венеціанська бієнале, Венеція;
  • 1959 — Виставка книги, графіки та плакату Української РСР, Київ;
  • 1959 — Виставка «Москва-Лондон» (Велика Британія);
  • 1964 — Ювілейна художня виставка до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, Москва;
  • 1967 — Виставка радянського українського мистецтва, Монреаль;
  • 1977 — Спільна виставка творів членів Академії мистецтв СРСР і Академії мистецтв НДР «Шляхи боротьби», Берлін;
  • 1977 — Виставка радянського мистецтва (США);
  • 1979 — Республіканська художня виставка до Днів радянської літератури і мистецтва в Азербайджані, Баку, Сумгаїт.
  • 1980 — Виставка радянського українського мистецтва (Пакистан);
  • 1981 — Всесоюзна художня виставка «Ми будуємо комунізм», Москва.

Персональні виставки відбулися у Києві (1984, посмертно — 1999, 2005), Москві (1985).

Відзнаки Редагувати

Пам'ять Редагувати

В журналі «Перець» № 22 за 1984 рік був розміщений дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений 80-річчю митця.

ювілейна монета
меморіальна дошка

25 жовтня 2004 року Національний банк України увів до обігу ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 100-річчю від дня народження Михайла Дерегуса. Того ж року від 5 листопада Національна спілка художників України заснувала премію імені митця, яка присуджується щорічно молодим художникам за визначні живописні, графічні твори, що відзначаються високим професіоналізмом виконання, глибоким розкриттям змісту та образів, співзвучних настроям епохи розбудови незалежної Української держави.

У Києві, на будинку по вулиці Володимирській, 9, де в 1973–1997 роках жив Михайло Дерегус, установлено бронзову меморіальну дошку.

У 2019 році одну з вулиць Києва та Богодухова назвали на честь художника.

В його честь названа премія Міністерства культури України.

Примітки Редагувати

  1. Дерегус Михаил Гордеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. ↑ Трамвай мистецтв. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Народження пісні, Михайло Дерегус, офорт, 1965 рік / Kobzar.
  5. ↑ . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  6. Пам'ять народу.(рос.)
  7. ↑ Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. 
  8. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021. 
  9. . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 8 квітня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 4 січня 2020. 
  12. ↑ Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 98.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Deregus Miha jlo Gordi jovich Dere gus nar 5 grudnya 1904 Vesele pom 31 lipnya 1997 Kiyiv ukrayinskij grafik zhivopisec i pedagog chlen Spilki hudozhnikiv SRSR 3 ta Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1938 roku chlen korespondent Akademiyi mistectv SRSR z 1958 roku chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini z 1996 roku profesor Ukrayinskoyi akademiyi mistectv z 1995 roku Deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 5 go sklikannya Batko skulptorki Nataliyi Deregus ta hudozhnici Viktoriyi Marini Deregus Deregus Mihajlo GordijovichNarodzhennya 22 listopada 5 grudnya 1904 Vesele Harkivskij rajon Ukrayina 1 Smert 31 lipnya 1997 1997 07 31 92 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaZhanr grafika i ilyustraciyaNavchannya Harkivskij hudozhnij institut i Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectvDiyalnist hudozhnik ilyustrator grafikNapryamok zhivopis 2 grafika 2 i ilyustruvannyad 2 Vchitel Sharonov Mihajlo Andrijovich Prohorov Semen Markovich Kokel Oleksij Opanasovich i Burachek Mikola GrigorovichVidomi uchni Bondarenko Yurij Ivanovich hudozhnik Vaks Boris Josipovich Ivahnenko Oleksandr Ivanovich Malik Leonid Ananijovich Perevalskij Vasil Yevdokimovich Poltavec Viktor Vasilovich Tregub Yevgen Zaharovich Nagaj Oleksandr Grigorovich Dev yanin Anatolij Mihajlovich Denisenko Mihajlo Ivanovich Balanovskij Yurij Vasilovich Stahanov Igor Mihajlovich Ryepin Stepan Josipovich Parchevskij Vsevolod Volodimirovich Mitrohin Yurij Mihajlovich Mihajlo Kachurovskij Tamara Kapkanec Petrov Volodimir Ivanovich Luckevich Yurij Pavlovich Malishevskij Yurij Ivanovich Kirichenko Viktor Mikolajovich Kravchenko Vitalij Semenovich Zhukov Boris Volodimirovich Ulyanova Valentina Andriyivna i Barinova Kuleba Vira IvanivnaChlen SH SRSR i Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Deregus Mihajlo Gordijovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Vistavki 3 Vidznaki 4 Pam yat 5 Primitki 6 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 22 listopada 5 grudnya 1904 19041205 roku u seli Veselomu teper Harkivskij rajon Harkivskoyi oblasti Ukrayina v selyanskij sim yi U 1923 1930 rokah navchavsya u Harkivskim hudozhnim instituti vikladachi Oleksij Kokel Semen Prohorov Mihajlo Sharonov Mikola Burachek U 1932 1941 rokah pracyuvav u Harkivskim hudozhnim instituti spochatku asistent a z 1935 roku docent Odnochasno z 1934 roku vikladav u Harkivskomu hudozhnomu uchilishi Pid chas nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u evakuaciyi Pracyuvav hudozhnikom na zavodi golovnim redaktorom vidavnictva Mistectvo nbsp Mogila Mihajla DeregusaU 1944 1946 rokah direktor Derzhavnogo muzeyu ukrayinskogo mistectva U 1947 1949 rokah kerivnik majsterni istoriko batalnogo zhivopisu Harkivskogo hudozhnogo institutu Sered uchniv hudozhnika Boris Vaks Boris Zhukov Oleksandr Ivahnenko Leonid Malik Anatolij Nasyedkin Volodimir Novikovskij Vsevolod Parchevskij Vasil Perevalskij Viktor Poltavec Yevgen Tregub Z 1949 roku perebuvav na tvorchij roboti Chlen VKP b z 1951 roku U 1956 1962 rokah golova pravlinnya Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Z 1962 roku kerivnik grafichnoyi majsterni Akademiyi mistectv SRSR u Kiyevi U 1982 1987 rokah sekretar pravlinnya Spilki hudozhnikiv Ukrayini Zhiv u Kiyevi spochatku v budinku na vulici Postisheva 10 kvartira 37 a u 1973 1997 rokah v budinku na vulici Volodimirskij 9 Pomer u Kiyevi 31 lipnya 1997 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Tvorchist RedaguvatiV 1920 h rokah malyuvav dlya zhurnaliv Harkova ta Kiyeva Z 1930 roku vikonuvav politichni ta agitacijni plakati Pracyuvav v galuzi stankovogo zhivopisu stankovoyi ta knizhkovoyi grafiki dekorativno uzhitkovogo mistectva rozpisuvav inter yeri stvoryuvav tematichni panno ilyustruvav knigi dlya vidavnictv Ukrayini Sered robit nbsp Narodzhennya pisni zhivopis Vidpochinok 1932 Kolgospne svyato 1935 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Tripilska tragediya 1935 Povernennya z ordenom 1936 1937 Dramgurtok 1937 Traktoristi 1938 Zrujnovanij Kiyiv 1943 Druzhina 1947 Pereyaslavska rada 1954 Taras Bulba na choli vijska 1955 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Taras sluhaye kobzarya 1956 Po dorozi na Kirilivku 1961 Perebendya 1961 Narodzhennya pisni 1965 4 Vechir 1967 Vitryak u stepu 1968 Mavka 1971 Viva Alyende 1973 Dekabristi v Kam yanci 1975 Pohid Svyatoslava 1982 Golodomor 1987 Golod 33 j rik 1988 Druzhina v chervonomu 1989 Nad Zbruchem 1990 Naperedodni 1992 cikli Hmelnichchina 1945 Step 1970 1980 ti triptih stankova grafika Katerina 1936 1938 ofort monotipiya Kodnya 1940 Viter 1940 Tri yavori 1941 ofort Stari verbi 1967 ofort Kam yanec Podilska fortecya 1967 ofort Rusalka vodyana 1977 seriyi estampiv Dorogami Ukrayini 1938 1940 Ukrayina u vogni 1943 Dorogami vijni 1943 ofort z akvatintoyu Povernennya 1943 cikl Ukrayinski narodni dumi ta istorichni pisni 1947 1970 ofort m yakij lak akvatinta vugillya Duma pro kozaka Golotu 1960 triptih oformlennya ta ilyustraciyido poemi Eneyida Ivana Kotlyarevskogo 1936 povisti Majska nich abo Potopelnicya Mikoli Gogolya 1948 povisti Taras Bulba Mikoli Gogolya 1953 romanu Pereyaslavska rada Natana Ribaka 1953 romanu Vijna i mir Lva Tolstogo 1953 1982 povisti Progulyanka z zadovolennyam i ne bez morali Tarasa Shevchenka 1956 povisti Kapitansha 1956 poem Katerina i Najmichka Tarasa Shevchenka 1963 opovidan Marka Vovchka 1958 drami Lisova pisnya Lesi Ukrayinki 1971 plakati Do osinnoyi sivbi bud napogotovi 1931 Sprava Komuni ce sprava sociyalnoyi revolyucii sprava cilkovitogo politichnogo i ekonomichnogo vizvolennya trudyashih ce sprava vsesvitnogo proletariyatu I v comu rozuminni vona bezsmertna Lenin 1931 u spivavtorstvi z Mikoloyu Moloshtanovim Get fashistskih interventiv z Ispaniyi 1937 U kozhnij radyanskij zhinci poranenij chervonoarmiyec znajde matir i sestru 1941 Ozhivut stepi ozera 1944 kartoniv do kilimiv Povernennya z polya 1936 U sadku 1936 panno Mehanizaciya silskogo gospodarstva 1939 paviljon URSR na Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci litografiyi T Shevchenko v nauci u dyaka 1937 Taras sluhaye opovidannya svogo dida 1938 akvarel T Shevchenko I Turgenyev ta Marko Vovchok 1938 seriya malyunkiv Taras chitaye bukvar 1949 Taras pastuh 1949 T Shevchenko na gorishi u Shiryayeva 1949 T Shevchenko student Akademiyi mistectv 1949 Roboti hudozhnika zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Poltavskomu krayeznavchomu muzeyi ta inshih vsogo v 38 muzeyah Ukrayini a takozh muzeyah Rosiyi Kazahstanu ta Azerbajdzhanu 5 tirazhni plakati zberigayetsya v Naukovij biblioteci Rosijskoyi Akademiyi mistectv 3 Vistavki Redaguvati Pochinayuchi z 1932 roku vzyav uchast u ponad 120 hudozhnih vistavkah vseukrayinskih vsesoyuznih zakordonnih 5 zokrema 1932 Plakat na sluzhbi p yatirichki Persha vistavka plakata Moskva 1932 Vistavka radyanskogo mistectva Yaponiya 1933 Vistavka radyanskogo plakata Ankara 1934 Vistavka pershoyi brigadi hudozhnikiv Harkiv 1935 uchast u VI Vseukrayinskij hudozhnij vistavci Kiyiv Odesa 1944 Vistavka oforta 1934 1944 roki Moskva 1947 Vistavka zhivopisu ta grafiki Pejzazh i natyurmort Moskva 1950 Peresuvna vistavka Radyanska grafika Buharest Gelsinki Praga Budapesht 1953 Vistavka gravyuri ta ofortu Kiyiv 1954 Vistavka obrazotvorchogo mistectva Ukrayinskoyi RSR prisvyachena 300 richchyu vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Moskva Tretyakovska galereya 1956 Venecianska biyenale Veneciya 1959 Vistavka knigi grafiki ta plakatu Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1959 Vistavka Moskva London Velika Britaniya 1964 Yuvilejna hudozhnya vistavka do 150 richchya vid dnya narodzhennya T G Shevchenka Moskva 1967 Vistavka radyanskogo ukrayinskogo mistectva Monreal 1977 Spilna vistavka tvoriv chleniv Akademiyi mistectv SRSR i Akademiyi mistectv NDR Shlyahi borotbi Berlin 1977 Vistavka radyanskogo mistectva SShA 1979 Respublikanska hudozhnya vistavka do Dniv radyanskoyi literaturi i mistectva v Azerbajdzhani Baku Sumgayit 1980 Vistavka radyanskogo ukrayinskogo mistectva Pakistan 1981 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka Mi buduyemo komunizm Moskva Personalni vistavki vidbulisya u Kiyevi 1984 posmertno 1999 2005 Moskvi 1985 Vidznaki RedaguvatiNagorodzhenij radyanskimi ordenami Lenina Druzhbi narodiv Znak Poshani medallyu Za trudovu vidznaku 15 chervnya 1942 6 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka za 1969 rik za stvorennya kartin ta ilyustracij na Shevchenkivski temi za seriyu zhivopisnih i grafichnih tvoriv Pisnya Kam yanec Podilska fortecya Stari verbi 7 Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1943 roku Narodnij hudozhnik URSR z 1957 roku Narodnij hudozhnik SRSR z 1963 roku Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini 1993 7 Pam yat RedaguvatiV zhurnali Perec 22 za 1984 rik buv rozmishenij druzhnij sharzh Anatoliya Arutyunyanca prisvyachenij 80 richchyu mitcya 8 nbsp yuvilejna moneta nbsp memorialna doshka25 zhovtnya 2004 roku Nacionalnij bank Ukrayini uviv do obigu yuvilejnu monetu nominalom 2 grivni prisvyachenu 100 richchyu vid dnya narodzhennya Mihajla Deregusa 9 Togo zh roku vid 5 listopada Nacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini zasnuvala premiyu imeni mitcya yaka prisudzhuyetsya shorichno molodim hudozhnikam za viznachni zhivopisni grafichni tvori sho vidznachayutsya visokim profesionalizmom vikonannya glibokim rozkrittyam zmistu ta obraziv spivzvuchnih nastroyam epohi rozbudovi nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi 10 U Kiyevi na budinku po vulici Volodimirskij 9 de v 1973 1997 rokah zhiv Mihajlo Deregus ustanovleno bronzovu memorialnu doshku U 2019 roci odnu z vulic Kiyeva ta Bogoduhova nazvali na chest hudozhnika 11 12 V jogo chest nazvana premiya Ministerstva kulturi Ukrayini 12 Primitki Redaguvati Deregus Mihail Gordeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b Tramvaj mistectv Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Narodzhennya pisni Mihajlo Deregus ofort 1965 rik Kobzar a b Art galereya Nostalzhi Arhiv originalu za 5 travnya 2015 Procitovano 4 travnya 2015 Pam yat narodu ros a b Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Zhurnal perec 1984 22 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2021 List NBU 11 311 3690 10829 vid 21 zhovtnya 2004 roku Arhiv originalu za 5 travnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2012 Pro zatverdzhennya Polozhennya pro premiyu imeni M G Deregusa v galuzi obrazotvorchogo mistectva zhivopis grafika Arhiv originalu za 5 travnya 2015 Procitovano 4 travnya 2015 40 stolichnih vulic otrimali novi nazvi Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2020 a b Vkarbovani v litopis nauki 2020 s 98 Literatura RedaguvatiVrona I I Albom Mihajlo Gordijovich Deregus Naris pro zhittya i tvorchist Kiyiv 1958 Verba I I Oforti Mihajla Deregusa Albom Kiyiv 1971 Deregus Mihajlo Gordijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 135 5 Deregus Mihajlo Gordijovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 73 Deregus Mihail Gordeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Deregus Mihajlo Gordijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Deregus Mihajlo Gordijovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 208 209 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Deregus Mihajlo Gordijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 200 201 ISBN 5 88500 071 9 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 132 134 Tkachova L I Deregus Mihajlo Gordijovich Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 340 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol Kiyiv 2005 S 172 Sharov I F Tolstouhov A V Deregus Mihajlo Gordijovich Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen Kiyiv ArtEk 2007 C 467 471 storinki 122 127 ISBN 966 505 134 2 Blyumina I M Deregus Mihajlo Gordijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Andrejkanich A I Deregus Mihajlo Gordijovich Arhivovano 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini XX stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinka 38 ISBN 966 5467 23 4 Deregus Mihajlo Gordijovich Vkarbovani v litopis nauki uklad O I Vovk A V Grigor yev S M Kudelko gol red V S Bakirov 2 ge Harkiv HNU imeni V N Karazina 2020 S 98 376 s ISBN 978 966 285 613 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Deregus Mihajlo Gordijovich amp oldid 39624620