www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полтавець Віктор Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полтавець Віктор Васильович Полтавець 11 с

Полтавець Віктор Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полтавець.

Віктор Васильович Полтавець (11 січня 1925, Пологи — 5 листопада 2003, Київ) — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР, член НСХУ.

Полтавець Віктор Васильович
Народження 11 січня 1925(1925-01-11)
Пологи, Бердянська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 5 листопада 2003(2003-11-05) (78 років)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Жанр батальний, пейзаж
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Роки творчості 1950—2000
Вплив Михайло Дерегус
Вчитель Світличний Єфрем Павлович
Член Національна спілка художників України
Нагороди

Біографія ред.

Народився у місті Пологи. Рід Полтавців походить від Запорізьких козаків. За родинними переказами давній прапрадід художника був писарем війська Запорізького. Любов до мистецтва спалахнула у Полтавця в шкільному віці. Вчителем малювання в їх віддалену провінцію було вислано опального студента Ленінградської академії мистецтв Генріха Цехановського, що було звичайним явищем 30-х років. Генріх Іванович у багатьох зумів розкрити неабиякі творчі здібності. Багато хто з учнів мріяли стати художниками, але війна внесла свої трагічні корективи — лише два хлопці з класу повернулися живими, одним з них був Полтавець. Майбутній художник пройшов війну 17-літнім хлопцем, у 1942-1943 воював на Кубані, був сапером, демобілізований з армії через контузію і важкі поранення. Після одужання поїхав до Харкова.

У 1950 році закінчив Харківський державний художній інститут, де навчався у О. Кокеля та М. Дерегуса. Полтавець успішно закінчує інститут, його дипломна робота «Атаку відбито» одразу потрапляє в Національний Художній музей України, часто репродукується, стає відомою широкому загалу шанувальників мистецтва. Молодий художник викладає в Харківському художньому училищі, згодом працює в студії Грекова в Москві, успішно виставляється, як живописець на республіканських та всесоюзних виставках. Отримує запрошення в Київ у видавництво «Мистецтво». На початку 1960-х Віктор Васильович очолює художній відділ видавництва дитячої літератури «Веселка».

Донька — художниця, заслужений художник України Оксана Полтавець-Гуйда (нар. 1956).

Помер 5 листопада 2003 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Відзнаки ред.

Народний художник УРСР (1984). Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1982), Вітчизняної війни (2000), Грамотою Президії ВР УРСР (1964).

Творчість ред.

Могила Віктора Полтавця

Працював в галузі живопису, графіки. Працюючи у видавництві, художник розпочинає серйозну роботу над книжковою ілюстрацією. Створює ряд вагомих творів, оформлюючи книги українських та російських класиків. Він утверджується, як майстер книжкової графіки, у 1958 році отримує престижну міжнародну нагороду за ілюстрації до роману Серафімовича «Залізний потік».

Як зазначає Ігор Шаров, паралельно до графічної і редакторської діяльності, плідно працює в живописі, утверджуючи себе перш за все як майстра картини, а згодом і діорами. Він виставляється майже на всіх республіканських та всесоюзних виставках якісними вагомими роботами. Твори художника потрапляють в різні музеї України і за кордон. Чимало його робіт знаходяться в країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії. Для картин художник вибирав вагомі, соціально значимі, здебільшого історичні теми, намагаючись залишитись максимально правдивим у висвітленні подій. Живопис творів широкий і переконливий, базується на натуральних штудіях.

Основні твори:

  • «Атаку відбито» (1950);
  • «Арсенальці» (1959);
  • «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького (ілюстрації до книг, 1960);
  • «Червоні козаки» (1963);
  • «Гайдамаки» (1964);
  • «Хвилина відпочинку» (1965);
  • «Битва під Берестечком» (1967);
  • «Олександр Пархоменко» (триптих, 1967);
  • «Гінці» (1970);
  • «Партизанський край» (1971);
  • «Справи колгоспні» (1975);
  • «Кінець війні» (1978);
  • «Святослав» (1982);
  • «Прорив» (1983);
  • «Сурмач» (1984);
  • «Орля» (1988);
  • «Чернігівщина» (серії пейзажів, 1985—1990);
  • «Весняні води» (1990);
  • «Богдан Хмельницький та його соратники — Кривоніс та Богун» (2000).

Робив ілюстрації до творів Т. Шевченка, Івана Ле, Д. Фурманова.

Література ред.

Примітки ред.

  1. У Колегіумі презентували виставку художниці Оксани Полтавець-Гуйди

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Poltavec Viktor Vasilovich Poltavec 11 sichnya 1925 Pologi 5 listopada 2003 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik zasluzhenij diyach mistectv URSR narodnij hudozhnik URSR chlen NSHU Poltavec Viktor VasilovichNarodzhennya 11 sichnya 1925 1925 01 11 Pologi Berdyanska okruga Katerinoslavska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert 5 listopada 2003 2003 11 05 78 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaZhanr batalnij pejzazhNavchannya Harkivskij hudozhnij institutDiyalnist hudozhnikRoki tvorchosti 1950 2000Vpliv Mihajlo DeregusVchitel Svitlichnij Yefrem PavlovichChlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Vidznaki 3 Tvorchist 4 Literatura 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya red Narodivsya u misti Pologi Rid Poltavciv pohodit vid Zaporizkih kozakiv Za rodinnimi perekazami davnij prapradid hudozhnika buv pisarem vijska Zaporizkogo Lyubov do mistectva spalahnula u Poltavcya v shkilnomu vici Vchitelem malyuvannya v yih viddalenu provinciyu bulo vislano opalnogo studenta Leningradskoyi akademiyi mistectv Genriha Cehanovskogo sho bulo zvichajnim yavishem 30 h rokiv Genrih Ivanovich u bagatoh zumiv rozkriti neabiyaki tvorchi zdibnosti Bagato hto z uchniv mriyali stati hudozhnikami ale vijna vnesla svoyi tragichni korektivi lishe dva hlopci z klasu povernulisya zhivimi odnim z nih buv Poltavec Majbutnij hudozhnik projshov vijnu 17 litnim hlopcem u 1942 1943 voyuvav na Kubani buv saperom demobilizovanij z armiyi cherez kontuziyu i vazhki poranennya Pislya oduzhannya poyihav do Harkova U 1950 roci zakinchiv Harkivskij derzhavnij hudozhnij institut de navchavsya u O Kokelya ta M Deregusa Poltavec uspishno zakinchuye institut jogo diplomna robota Ataku vidbito odrazu potraplyaye v Nacionalnij Hudozhnij muzej Ukrayini chasto reprodukuyetsya staye vidomoyu shirokomu zagalu shanuvalnikiv mistectva Molodij hudozhnik vikladaye v Harkivskomu hudozhnomu uchilishi zgodom pracyuye v studiyi Grekova v Moskvi uspishno vistavlyayetsya yak zhivopisec na respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah Otrimuye zaproshennya v Kiyiv u vidavnictvo Mistectvo Na pochatku 1960 h Viktor Vasilovich ocholyuye hudozhnij viddil vidavnictva dityachoyi literaturi Veselka Donka hudozhnicya zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Oksana Poltavec Gujda nar 1956 1 Pomer 5 listopada 2003 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a Vidznaki red Narodnij hudozhnik URSR 1984 Nagorodzhenij ordenami Znak Poshani 1982 Vitchiznyanoyi vijni 2000 Gramotoyu Prezidiyi VR URSR 1964 Tvorchist red nbsp Mogila Viktora PoltavcyaPracyuvav v galuzi zhivopisu grafiki Pracyuyuchi u vidavnictvi hudozhnik rozpochinaye serjoznu robotu nad knizhkovoyu ilyustraciyeyu Stvoryuye ryad vagomih tvoriv oformlyuyuchi knigi ukrayinskih ta rosijskih klasikiv Vin utverdzhuyetsya yak majster knizhkovoyi grafiki u 1958 roci otrimuye prestizhnu mizhnarodnu nagorodu za ilyustraciyi do romanu Serafimovicha Zaliznij potik Yak zaznachaye Igor Sharov paralelno do grafichnoyi i redaktorskoyi diyalnosti plidno pracyuye v zhivopisi utverdzhuyuchi sebe persh za vse yak majstra kartini a zgodom i diorami Vin vistavlyayetsya majzhe na vsih respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah yakisnimi vagomimi robotami Tvori hudozhnika potraplyayut v rizni muzeyi Ukrayini i za kordon Chimalo jogo robit znahodyatsya v krayinah Zahidnoyi Yevropi SShA Kanadi Yaponiyi Dlya kartin hudozhnik vibirav vagomi socialno znachimi zdebilshogo istorichni temi namagayuchis zalishitis maksimalno pravdivim u visvitlenni podij Zhivopis tvoriv shirokij i perekonlivij bazuyetsya na naturalnih shtudiyah Osnovni tvori Ataku vidbito 1950 Arsenalci 1959 Mikola Dzherya Kajdasheva sim ya I Nechuya Levickogo ilyustraciyi do knig 1960 Chervoni kozaki 1963 Gajdamaki 1964 Hvilina vidpochinku 1965 Bitva pid Berestechkom 1967 Oleksandr Parhomenko triptih 1967 Ginci 1970 Partizanskij kraj 1971 Spravi kolgospni 1975 Kinec vijni 1978 Svyatoslav 1982 Proriv 1983 Surmach 1984 Orlya 1988 Chernigivshina seriyi pejzazhiv 1985 1990 Vesnyani vodi 1990 Bogdan Hmelnickij ta jogo soratniki Krivonis ta Bogun 2000 Robiv ilyustraciyi do tvoriv T Shevchenka Ivana Le D Furmanova Literatura red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 468 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 482 ISBN 5 88500 071 9 Igor Sharov Anatolij Tolstouhov Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2007 ISBN 966 505 134 2Primitki red U Kolegiumi prezentuvali vistavku hudozhnici Oksani Poltavec GujdiDzherela red Sajt Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Slavetni ZaporizhciPosilannya red Poltavec Viktor Vasilovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 247 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poltavec Viktor Vasilovich amp oldid 40815049