Бердянська округа Не плутати з округою Бердянськ адміністративно територіальним утворенням часів нацистської окупації 19

Не плутати з округою Бердянськ — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.

Бердя́нська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії Української СРР в 1923–1925 роках. Центр — місто Бердянськ.

Бердянська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Катеринославська
Утворена:	1923
Ліквідована:	1925
Населення:	364 609 (1923)
Площа:	7328,7 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Бердянськ
Кількість районних рад:	17
[[Зображення: Карта Бердянської округи, адміністративний поділ після 12 квітня 1923 \|300px\|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія Редагувати

Створена 7 березня 1923 року з Бердянського і частин Велико-Токмацького і Гуляйпільського повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів:

1923 року площа округи становила 670 822 дес. (7328,7 км²), населення — 364 609 осіб (найменша за чисельністю населення округа губернії).

11 червня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: з Мелітопольської округи до Бердянської перечислено Велико-Токмацький район, створено Молочанський (Гольдштадський) район, затверджено нові межі Велико-Токмацького, Петро-Павлівського, Чернігівського районів.

10 грудня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: Ново-Павлівський район перейменований на Андріївський із перенесенням райцентру.

Райони Бердянської округи (1925).

Станом на 1 січня 1925 року Бердянська округа складалася з 11 районів, 124 сільських рад, 500 населених пунктів з територією 762 962 десятини і населенням 349 553 особи.

Райони округи станом на 1 січня 1925 року
№ на карті	Район	Площа, дес.	Площа, км²	Населення (1.01.1925)	Центр
1	Андріївський	95 374	1042	39 519	Андріївка
2	Берестовацький	51 770	565,6	31 915	Берестове
3	Велико-Токмацький	38 603	421,7	31 857	Велика Токмачка
4	Молочанський	94 055	1027,6	34 273	Молочанськ
5	Ново-Спаський	66 867	730,5	26 811	Ново-Спасівка
6	Ногайський	77 318	844,7	33 264	Ногайськ
7	Петропавлівський	54 281	593	25 473	Петро-Павлівка
8	Полозький	75 714	827,2	33 303	Пологи
9	Цареводарівський	81 226	887,4	32 547	Цареводарівка
10	Царе-Констянтинівський	78 515	857,8	36 910	Царе-Костянтинівка
11	Чернигівський	49 239	537,9	23 681	Чернігівка
Загалом	762 962	8335,4	349 553	Бердянськ

Ліквідована 3 червня 1925 року.

При розформуванні округи її територія розподілена між сусідніми округами:

до Запорізької округи Катеринославської губернії відійшов Полозький район, частина розформованого Петропавлівського і село Кінські Роздори Царе-Костянтинівського району;
до Маріупольської округи Донецької губернії — Царе-Костянтинівський (без села Кінські Роздори), Берестовацький, Ново-Спаський (з перейменуванням на Бердянський) райони, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району;
до Мелітопольської округи Катеринославської губернії — Велико-Токмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернигівський, Ногайський (без села Богородицького) райони і частини Андріївського і Петропавлівського; з частин Андріївського, Ногайського і Цареводарівського створений новий Романовський район.

Керівники округи Редагувати

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Редагувати

Антонов (1923—.09.1923)
Прокоф'єв І. С. (.09.1923—1923)
Горбов (1923—1924)
Пєтушков П. Г. (1924—1925)
Кушнаренко Іван Ілліч (1925)

Голови окружного виконавчого комітету Редагувати

Титов М. Ф. (1923—1925)

Примітки Редагувати

Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770–1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
↑ Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. [ з першоджерела 15 квітня 2014.]
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».
Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».

Джерела Редагувати

Бердянский округ (1923–1925) [ 25 травня 2022 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[sivash-1] Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770–1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.

[markova-2] Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. [ з першоджерела 15 квітня 2014.]

[3] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».

[4] Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»

[5] Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».

[6] Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²

[7] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».