www.wikidata.uk-ua.nina.az

Токмацький район Токма цький райо н ліквідований район України у центрі Запорізької області 17 липня 2020 року в результ

Токмацький район

Токма́цький райо́н — ліквідований район України, у центрі Запорізької області 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи. Колишній районний адміністративний центр — місто Токмак (з 2020 року — адміністративний центр Токмацької міської громади). Населення району становило 22 тис. осіб (2017 р.). Площа району — 1442 км². Був утворений 7 березня 1923 року. На території Токмацького району протікає річка Молочна з притоками Юшанли та Чінгул, а також річки Токмак, Курушан та Куркулак.

Токмацький район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Запорізька область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2325200000
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 17 липня 2020 р.
Населення: ▼ 20 988 (01.11.2020)
Площа: 1442 км²
Густота: 14.55 осіб/км²
Тел. код: +380-6178
Поштові індекси: 71716—71775
Населені пункти та ради
Районний центр: Токмак
Міські ради: 1
Сільські ради: 12
Міста: 1
Села: 55
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Мафтуляк Василь Петрович
Голова РДА: Шевченко Олена Вікторівна
Вебсторінка: Токмацька РДА
Токмацька райрада
Адреса: 71700, Запорізька обл., Токмацький р-н, м. Токмак, вул. Центральна, 45
Мапа

Токмацький район у Вікісховищі

Географія Редагувати

Розташування Редагувати

Район розташовувався у центральній частині Запорізької області, загальна площа — 1442,47 км². Межі району: на півдні Мелітопольський та Приазовський райони, на заході — Михайлівський, на півночі — Оріхівський та Василівський, на сході Пологівський та Чернігівський райони.

На території району розташовувалися 56 населених пунктів, що підпорядковувалися Молочанській міській та 12 сільським радам.

Площа району становила 144 тис. 247 га, сільгоспугідь — 134 тис. га, із них ріллі — 108,1 га. Площа зрошувальних земель становить 7 тис. 02 га. З них у 2003 році зрошувалося 706 га.

Водні ресурси Редагувати

Джерелами централізованого водопостачання є артезіанські свердловини. На території Молочанської міської ради здійснюється видобуток столової мінеральної води для промислового розливу.

На території Токмацького району протікають степові річки:

Уся гідронімія, окрім сучасної назви р. Молочної, має тюркське походження.

Стави розташовані в селах Новогорівка, Скелювате, Очеретувате, Ударнік.

Корисні копалини Редагувати

Родовища корисних копалин місцевого значення, а саме, будівельного піску, розташовані на території Покровської сільської ради, граніту — на території Остриківської сільської ради.

Історія Редагувати

Найдавніші поселення та поховання, відкриті на території району, відносяться до неоліту. У добу бронзи землі заселені племенами ямної, катакомбної, зрубної культур. Сліди перебування скіфів майже відсутні. Пізніших сарматських пам'яток (І століття до н. е. — III століття н. е.), навпаки, знайдено досить багато. В середньовіччя був периферією Хазарського каганату, заселеною болгарськими і аланськими племенами, печенігами і торками. З сер. XI ст. заселяється половцями, які прийшли зі сходу.

У 1103 році відбулася битва між військами Київської Русі з половецьким військом (можливо що десь на території Покровської сільської ради). Перемога здобута влітку того року зміцнила могутність Київської Русі.

Після монгольського завоювання увійшов до складу золотоординського улусу Джучі. 1395 року Золота Орда зазнала тотального руйнування під час карального походу середньоазійського еміра Тимура. Його війська, рухаючись на Крим Муравським шляхом, ймовірно пройшли через землі майбутнього Токмака.

У XV—XVIII століттях степи Надчорномор'я та Приазов'я були місцем кочування ногайських орд.

У середині XVIII століття в урочищах річки Токмак відомі сезонні поселення козаків, які займалися заготівлею риби та мисливством, овчарні стани кримських татар і вірмен.

Стихійно і в незначній мірі заселятися таврійські землі почали після Російсько-Турецької війни 1768–1774 років та ліквідації у 1775 році Запорозької Січі.

Мелітопольський повіт (1784–1842) Редагувати

1784 року Токмаччина увійшла до створеного Мелітопольського повіту Таврійської області. Першими поселенцями на території сучасного міста Токмак були державні селяни з Полтавщини та Чернігівщини, які переселені у 1791–1792 роках.

1796 року землі Токмаччини увійшли до новоствореного Маріупольського повіту, в с. Великий Токмак розміщені адміністративні установи.

1801 року повітовим містом став Оріхів.

З 1803 року на Токмаччині засновуються німецькі поселення менонітів та лютеран Гальбштадт (Молочанськ), Мунтау, Шинау, Фішау та багато інших.

1842 року, після сильної пожежі у м. Оріхові, адміністративні установи знову переведені до Великого Токмака.

Бердянський повіт (1842—1923) Редагувати

У 1842 році створено новий повіт з центром у м. Бердянськ. Під час Кримської війни адміністративні установи 1854–1855 року знаходились у Великому Токмаку.

У 1882 році у м. Великий Токмак починає працювати завод по виробництву сільгоспарського інвентарю, починає розвиватися промисловість.

Після Першої світової та громадянської війн відбуваються нові соціально-економічні перетворення, викликані зміною державної влади та політичного режиму.

Токмаччина входила до складу Бердянського повіту до адміністративної реформи 1923 р.

Великотокмацький район (1923—1962) Редагувати

Станом на 1 січня 1930 року район складався з 11 сільських рад: Ленінської, Шевченківської, Нижнє-Куркулацької, Солодко-Балківської, Роботинської, Ново-Прокопівської, Очеретоватівської, Скелюватської, Остряківської, Ново-Михайлівської, Новоказанкуватської.

Токмацький район Редагувати

1962 року район перейменовано на Токмацький.

Промисловість Редагувати

З промисловості на території району працюють підприємства переробної та добувної галузі. На території Токмацького району функціонують 155 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання та власності, в тому числі 121 фермерських господарств.

Діючі підприємства райони:

  • ТОВ «Нафтохімпродукт»
  • ВАТ «Молочанський плодорозсадник»
  • ВАТ «Запорізький Племптахорадгосп-Репродуктор»
  • ТОВ «Агроколос»

Ліквідовані підприємства:

  • ТОВ «Токмак-Енергодизель»
  • ТОВ «Токмацький гранітний кар'єр»
  • ТОВ НВФ «Енергомаш»
  • ВАТ «Молочанський молочноконсервний комбінат»
  • Українсько-американське ТОВ «Олічік»
  • Державне сільськогосподарське підприємство «Запоріжшовк».

Транспорт Редагувати

Мережа автошляхів району становила 373,5 км, які перебувають на балансі держави та передані в експлуатаційне утримання філії «Токмацький райавтодор», в тому числі:

  • державні (регіональні) — 37,7 км;
  • місцеві — 335,8 км.

Станом на 2020 рік в районі нараховувалися доріг комунальної власності 142,073 км, в тому числі з твердим покриттям — 120,188 км.

Населення Редагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 13 425 2669 1909 3984 3342 1465 56
Жінки 15 061 2514 1695 3793 3937 2860 262


Соціальна сфера Редагувати

Мережу закладів галузі «Культура» у Токмацькому районі станом на 1 січня 2012 року складали: 30 клубних закладів, 22 сільські бібліотеки-філії, 2 Молочанські міські бібліотеки-філії, центральна районна бібліотека, районний організаційно-методичний центр, Молочанська дитяча школа мистецтв та її класи у селах Запоріжжя, Лагідне, Кохане, чотири музеї на громадських засадах: музей історії дослідницького господарства «Токмацьке», музей ТОВ Агрофірми «Єдність», музей села Новопрокопівка, музей КСП «Родина», на обліку знаходиться 59 пам'ятки історії, 139 археології та близько 10 пам'яток архітектури.

Лікувальна мережа Токмацького району налічувала 36 лікувально-профілактичних заклади: Молочанська районна лікарня, 5 — амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 12 ФАПів, 18 ФП.

Туристичний потенціал Редагувати

Території та об'єкти природно-заповідного фонду:

  • Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка вздовж балки»
  • Ландшафтний заказник «Захисне лісове насадження на хвилястій місцевості»
  • Ландшафтний заказник «Ґрунтозахисне лісонасадження»
  • Ландшафтний заказник «Балка Найвер»
  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Успенівська»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Цілинна балка»
  • Ботанічний заказник «Лісосмуга з підліском глоду»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ентомологічний заказник «Узлісся на острогах балки»
  • Ботанічний заказник «Балка Чистопільська»
  • Ентомологічний заказник «Балка Відлога»
  • Ентомологічний заказник «Заліснена балка»
  • Ентомологічний заказник «Заплава річки Чінгул»
  • Ботанічний заказник «Балка Мирнівська»
  • Ботанічний заказник «Балка Рівна»
  • Ботанічний заказник «Цілинна балка з ділянкою лісу»
  • Луговський піщаний кар'єр
  • Південний схил пойми річки Молочна
  • Віковий дуб черешчатий
  • 150-річний дуб
  • Група вікових дубів
  • Заплава річки Чінгул

Історико-культурні та археологічні пам'ятки Редагувати

  • Пам'ятний знак на умовному місці битви князя В. Мономаха, с. Жовтневе
  • Військовий меморіальний комплекс, с. Чапаєвка
  • Курганний могильник, с. Чапаєвка
  • Курганний могильник, с. Новогорівка
  • Курган, с. Червоногірка
  • Курган «Макартет», с. Жовтневе

Історико-архітектурні споруди Редагувати

  • Вітряний млин, 1888 р.
  • Млин Вільямса (кінець XIX — початок XX століття).
  • Будинок початку XX століття, де розміщувався ревком у 1917—1918 роках.
  • Будівля чавуноливарного цеху заводу Франца і Шредера (початку XX століття).

Традиційні свята та фестивалі Редагувати

  • Фестиваль «Срібна купальська роса» (у липні)
  • Театралізоване свято «Легенда сивого степу» (у червні)
  • День села (у жовтні)
  • Фестиваль народних звичаїв та обрядів «Збережемо самобутність» (у жовтні).

Визначні особи Редагувати

Політика Редагувати

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Токмацького району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,11% (проголосували 9 340 із 18 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,18% (3 006 виборців); Юлія Тимошенко — 13,39% (1 251 виборців), Сергій Тігіпко — 12,40% (1 158 виборців), Михайло Добкін — 8,78% (820 виборців), Вадим Рабінович — 6,71% (627 виборців), Олег Ляшко — 6,50% (607 виборців), Анатолій Гриценко — 6,05% (565 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,55%.

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 21 квітня 2020 року № 294/2020-рп «Про призначення О.Шевченко головою Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. 
  3. Створений рішенням Запорізької обласної ради № 30 від 28 березня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Токмацького району Запорізької області»
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 квітня 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Токмацький район
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tokma ckij rajo n likvidovanij rajon Ukrayini u centri Zaporizkoyi oblasti 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi Kolishnij rajonnij administrativnij centr misto Tokmak z 2020 roku administrativnij centr Tokmackoyi miskoyi gromadi Naselennya rajonu stanovilo 22 tis osib 2017 r Plosha rajonu 1442 km Buv utvorenij 7 bereznya 1923 roku Na teritoriyi Tokmackogo rajonu protikaye richka Molochna z pritokami Yushanli ta Chingul a takozh richki Tokmak Kurushan ta Kurkulak Tokmackij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zaporizka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastKod KOATUU 2325200000Utvorenij 7 bereznya 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 20 988 01 11 2020 Plosha 1442 km Gustota 14 55 osib km Tel kod 380 6178Poshtovi indeksi 71716 71775Naseleni punkti ta radiRajonnij centr TokmakMiski radi 1Silski radi 12Mista 1Sela 55Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Maftulyak Vasil PetrovichGolova RDA Shevchenko Olena Viktorivna 1 Vebstorinka Tokmacka RDATokmacka rajradaAdresa 71700 Zaporizka obl Tokmackij r n m Tokmak vul Centralna 45MapaTokmackij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Roztashuvannya 1 2 Vodni resursi 1 3 Korisni kopalini 2 Istoriya 2 1 Melitopolskij povit 1784 1842 2 2 Berdyanskij povit 1842 1923 2 3 Velikotokmackij rajon 1923 1962 2 4 Tokmackij rajon 3 Promislovist 4 Transport 5 Naselennya 6 Socialna sfera 7 Turistichnij potencial 7 1 Istoriko kulturni ta arheologichni pam yatki 7 2 Istoriko arhitekturni sporudi 7 3 Tradicijni svyata ta festivali 7 4 Viznachni osobi 8 Politika 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRoztashuvannya Redaguvati Rajon roztashovuvavsya u centralnij chastini Zaporizkoyi oblasti zagalna plosha 1442 47 km Mezhi rajonu na pivdni Melitopolskij ta Priazovskij rajoni na zahodi Mihajlivskij na pivnochi Orihivskij ta Vasilivskij na shodi Pologivskij ta Chernigivskij rajoni Vasilivskij rajon Orihivskij rajon Pologivskij rajonMihajlivskij rajon nbsp Tokmak Chernigivskij rajonMelitopolskij rajon Priazovskij rajonNa teritoriyi rajonu roztashovuvalisya 56 naselenih punktiv sho pidporyadkovuvalisya Molochanskij miskij ta 12 silskim radam Plosha rajonu stanovila 144 tis 247 ga silgospugid 134 tis ga iz nih rilli 108 1 ga Plosha zroshuvalnih zemel stanovit 7 tis 02 ga Z nih u 2003 roci zroshuvalosya 706 ga Vodni resursi Redaguvati Dzherelami centralizovanogo vodopostachannya ye artezianski sverdlovini Na teritoriyi Molochanskoyi miskoyi radi zdijsnyuyetsya vidobutok stolovoyi mineralnoyi vodi dlya promislovogo rozlivu Na teritoriyi Tokmackogo rajonu protikayut stepovi richki Karachokrak liva pritoka Dnipra Molochna kolishnya Syuten z pritokami Tokmak Kayinkulak Chingul Kurkulak Kurushan Begim Chokrak Yushanli Usya gidronimiya okrim suchasnoyi nazvi r Molochnoyi maye tyurkske pohodzhennya Stavi roztashovani v selah Novogorivka Skelyuvate Ocheretuvate Udarnik Korisni kopalini Redaguvati Rodovisha korisnih kopalin miscevogo znachennya a same budivelnogo pisku roztashovani na teritoriyi Pokrovskoyi silskoyi radi granitu na teritoriyi Ostrikivskoyi silskoyi radi Istoriya RedaguvatiNajdavnishi poselennya ta pohovannya vidkriti na teritoriyi rajonu vidnosyatsya do neolitu U dobu bronzi zemli zaseleni plemenami yamnoyi katakombnoyi zrubnoyi kultur Slidi perebuvannya skifiv majzhe vidsutni Piznishih sarmatskih pam yatok I stolittya do n e III stolittya n e navpaki znajdeno dosit bagato V serednovichchya buv periferiyeyu Hazarskogo kaganatu zaselenoyu bolgarskimi i alanskimi plemenami pechenigami i torkami Z ser XI st zaselyayetsya polovcyami yaki prijshli zi shodu U 1103 roci vidbulasya bitva mizh vijskami Kiyivskoyi Rusi z poloveckim vijskom mozhlivo sho des na teritoriyi Pokrovskoyi silskoyi radi Peremoga zdobuta vlitku togo roku zmicnila mogutnist Kiyivskoyi Rusi Pislya mongolskogo zavoyuvannya uvijshov do skladu zolotoordinskogo ulusu Dzhuchi 1395 roku Zolota Orda zaznala totalnogo rujnuvannya pid chas karalnogo pohodu serednoazijskogo emira Timura Jogo vijska ruhayuchis na Krim Muravskim shlyahom jmovirno projshli cherez zemli majbutnogo Tokmaka U XV XVIII stolittyah stepi Nadchornomor ya ta Priazov ya buli miscem kochuvannya nogajskih ord U seredini XVIII stolittya v urochishah richki Tokmak vidomi sezonni poselennya kozakiv yaki zajmalisya zagotivleyu ribi ta mislivstvom ovcharni stani krimskih tatar i virmen Stihijno i v neznachnij miri zaselyatisya tavrijski zemli pochali pislya Rosijsko Tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv ta likvidaciyi u 1775 roci Zaporozkoyi Sichi Melitopolskij povit 1784 1842 Redaguvati 1784 roku Tokmachchina uvijshla do stvorenogo Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi oblasti Pershimi poselencyami na teritoriyi suchasnogo mista Tokmak buli derzhavni selyani z Poltavshini ta Chernigivshini yaki pereseleni u 1791 1792 rokah 1796 roku zemli Tokmachchini uvijshli do novostvorenogo Mariupolskogo povitu v s Velikij Tokmak rozmisheni administrativni ustanovi 1801 roku povitovim mistom stav Orihiv Z 1803 roku na Tokmachchini zasnovuyutsya nimecki poselennya menonitiv ta lyuteran Galbshtadt Molochansk Muntau Shinau Fishau ta bagato inshih 1842 roku pislya silnoyi pozhezhi u m Orihovi administrativni ustanovi znovu perevedeni do Velikogo Tokmaka Berdyanskij povit 1842 1923 Redaguvati U 1842 roci stvoreno novij povit z centrom u m Berdyansk Pid chas Krimskoyi vijni administrativni ustanovi 1854 1855 roku znahodilis u Velikomu Tokmaku U 1882 roci u m Velikij Tokmak pochinaye pracyuvati zavod po virobnictvu silgosparskogo inventaryu pochinaye rozvivatisya promislovist Pislya Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi vijn vidbuvayutsya novi socialno ekonomichni peretvorennya viklikani zminoyu derzhavnoyi vladi ta politichnogo rezhimu Tokmachchina vhodila do skladu Berdyanskogo povitu do administrativnoyi reformi 1923 r Velikotokmackij rajon 1923 1962 Redaguvati Stvorenij 7 bereznya 1923 roku zgidno z postanovoyu Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo komitetu Vhodiv do Melitopolskoyi okrugi Katerinoslavskoyi guberniyi Administrativnim centrom rajonu stav Velikij Tokmak Stanom na 1 sichnya 1930 roku rajon skladavsya z 11 silskih rad Leninskoyi Shevchenkivskoyi Nizhnye Kurkulackoyi Solodko Balkivskoyi Robotinskoyi Novo Prokopivskoyi Ocheretovativskoyi Skelyuvatskoyi Ostryakivskoyi Novo Mihajlivskoyi Novokazankuvatskoyi 2 veresnya 1930 roku koli administrativnij rozpodil na okrugi buv likvidovanij rajon uvijshov do skladu Dnipropetrovskoyi oblasti 10 sichnya 1939 roku rajon peredanij do skladu Zaporizkoyi oblasti Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rr Velikotokmackij rajon vhodiv do Galbshtadtskoyi okrugi Dnipropetrovskogo generalnogo okrugu U roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi rajonu tochilis krovoprolitni boyi osoblivo na Prishibskih visotah Tokmackij rajon Redaguvati 1962 roku rajon perejmenovano na Tokmackij Promislovist RedaguvatiZ promislovosti na teritoriyi rajonu pracyuyut pidpriyemstva pererobnoyi ta dobuvnoyi galuzi Na teritoriyi Tokmackogo rajonu funkcionuyut 155 silskogospodarskih pidpriyemstv riznih form gospodaryuvannya ta vlasnosti v tomu chisli 121 fermerskih gospodarstv Diyuchi pidpriyemstva rajoni TOV Naftohimprodukt VAT Molochanskij plodorozsadnik VAT Zaporizkij Plemptahoradgosp Reproduktor TOV Agrokolos Likvidovani pidpriyemstva TOV Tokmak Energodizel TOV Tokmackij granitnij kar yer TOV NVF Energomash VAT Molochanskij molochnokonservnij kombinat Ukrayinsko amerikanske TOV Olichik Derzhavne silskogospodarske pidpriyemstvo Zaporizhshovk Transport RedaguvatiMerezha avtoshlyahiv rajonu stanovila 373 5 km yaki perebuvayut na balansi derzhavi ta peredani v ekspluatacijne utrimannya filiyi Tokmackij rajavtodor v tomu chisli derzhavni regionalni 37 7 km miscevi 335 8 km Stanom na 2020 rik v rajoni narahovuvalisya dorig komunalnoyi vlasnosti 142 073 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 120 188 km Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 2 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 13 425 2669 1909 3984 3342 1465 56Zhinki 15 061 2514 1695 3793 3937 2860 262Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki56 85 262 90 80 84 285 271 75 79 763 549 70 74 993 555 65 69 819 1004 60 64 1367 479 55 59 649 841 50 54 922 1018 45 49 999 1147 40 44 1070 1065 35 39 994 872 30 34 832 900 25 29 897 883 20 24 840 1026 15 20 855 1198 10 14 1119 876 5 9 821 595 0 4 574 Socialna sfera RedaguvatiMerezhu zakladiv galuzi Kultura u Tokmackomu rajoni stanom na 1 sichnya 2012 roku skladali 30 klubnih zakladiv 22 silski biblioteki filiyi 2 Molochanski miski biblioteki filiyi centralna rajonna biblioteka rajonnij organizacijno metodichnij centr Molochanska dityacha shkola mistectv ta yiyi klasi u selah Zaporizhzhya Lagidne Kohane chotiri muzeyi na gromadskih zasadah muzej istoriyi doslidnickogo gospodarstva Tokmacke muzej TOV Agrofirmi Yednist muzej sela Novoprokopivka muzej KSP Rodina na obliku znahoditsya 59 pam yatki istoriyi 139 arheologiyi ta blizko 10 pam yatok arhitekturi Likuvalna merezha Tokmackogo rajonu nalichuvala 36 likuvalno profilaktichnih zakladi Molochanska rajonna likarnya 5 ambulatorij zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini 12 FAPiv 18 FP Turistichnij potencial RedaguvatiTeritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Entomologichnij zakaznik Cilinna dilyanka vzdovzh balki Landshaftnij zakaznik Zahisne lisove nasadzhennya na hvilyastij miscevosti Landshaftnij zakaznik Gruntozahisne lisonasadzhennya Landshaftnij zakaznik Balka Najver Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Balka Uspenivska 3 Botanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Botanichnij zakaznik Cilinna balka Botanichnij zakaznik Lisosmuga z pidliskom glodu Botanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Entomologichnij zakaznik Uzlissya na ostrogah balki Botanichnij zakaznik Balka Chistopilska Entomologichnij zakaznik Balka Vidloga Entomologichnij zakaznik Zalisnena balka Entomologichnij zakaznik Zaplava richki Chingul Botanichnij zakaznik Balka Mirnivska Botanichnij zakaznik Balka Rivna Botanichnij zakaznik Cilinna balka z dilyankoyu lisu Lugovskij pishanij kar yer Pivdennij shil pojmi richki Molochna Vikovij dub chereshchatij 150 richnij dub Grupa vikovih dubiv Zaplava richki ChingulIstoriko kulturni ta arheologichni pam yatki Redaguvati Pam yatnij znak na umovnomu misci bitvi knyazya V Monomaha s Zhovtneve Vijskovij memorialnij kompleks s Chapayevka Kurgannij mogilnik s Chapayevka Kurgannij mogilnik s Novogorivka Kurgan s Chervonogirka Kurgan Makartet s ZhovtneveIstoriko arhitekturni sporudi Redaguvati Vitryanij mlin 1888 r Mlin Vilyamsa kinec XIX pochatok XX stolittya Budinok pochatku XX stolittya de rozmishuvavsya revkom u 1917 1918 rokah Budivlya chavunolivarnogo cehu zavodu Franca i Shredera pochatku XX stolittya Tradicijni svyata ta festivali Redaguvati Festival Sribna kupalska rosa u lipni Teatralizovane svyato Legenda sivogo stepu u chervni Den sela u zhovtni Festival narodnih zvichayiv ta obryadiv Zberezhemo samobutnist u zhovtni Viznachni osobi Redaguvati Bezruchko Marko vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR narodivsya v m Velikij Tokmak Danilenko Valentin Mikolajovich 1913 1982 ukrayinskij arheolog narodivsya v seli Novomihajlivka Berdyanskogo uyizdu zgodom selo vhodilo do Veliko Tokmackogo rajonu Denisenko Vasil Semenovich istorik ta etnograf nalezhav do naukovoyi shkoli M S Grushevskogo narodivsya v m Velikij Tokmak Yefimenko Petro Savich 1835 1907 istorik etnograf narodivsya na hutori pid B Tokmakom mozhlivo v seli Nizhnij Kurkulak nini selo Pokrovske Ivchenko Oleksandr Georgijovich radyanskij aviakonstruktor kerivnik rozrobki porshnevih piznishe turboreaktivnih dviguniv dlya bagatoh tipiv litakiv narodivsya v m B Tokmak Kicenko Mikola Petrovich 1921 1982 narodivsya v seli Nizhnij Kurkulak nini selo Pokrovske zhurnalist krayeznavec partijnij i radyanskij pracivnik odin iz organizatoriv Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika na ostrovi Hortici ta Muzeyu istoriyi zaporozkogo kozactva Chechet Grigorij Gerasimovich 1870 1922 konstruktor litayuchih pristroyiv narodivsya v seli Kayi Kulak nini selo Ostrikivka Politika RedaguvatiChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tokmackogo rajonu bulo stvoreno 37 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 50 11 progolosuvali 9 340 iz 18 638 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 32 18 3 006 viborciv Yuliya Timoshenko 13 39 1 251 viborciv Sergij Tigipko 12 40 1 158 viborciv Mihajlo Dobkin 8 78 820 viborciv Vadim Rabinovich 6 71 627 viborciv Oleg Lyashko 6 50 607 viborciv Anatolij Gricenko 6 05 565 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 55 4 Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 21 kvitnya 2020 roku 294 2020 rp Pro priznachennya O Shevchenko golovoyu Tokmackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Stvorenij rishennyamZaporizkoyi oblasnoyi radi 30 vid 28 bereznya 2013 roku Pro ogoloshennya teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Tokmackogo rajonu Zaporizkoyi oblasti ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 8 kvitnya 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tokmackij rajonTokmak Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Agentstvo strategichnih doslidzhen Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tokmackij rajon amp oldid 39460023