www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мала Житомирська вулиця Мала Жито мирська ву лиця вулиця в Шевченківському районі міста Києва місцевість Старий Київ Про

Мала Житомирська вулиця

Мала́ Жито́мирська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає південним схилом Старокиївського плато від Майдану Незалежності до Володимирського проїзду.

Мала Житомирська вулиця
Київ
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Колишні назви
Навозна, Житомирська, Мала Житомирська, Постишева
радянського періоду (російською) Постышева
Загальні відомості
Протяжність 405 м
Координати початку 50°27′05″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451417° пн. ш. 30.52167° сх. д. / 50.451417; 30.52167Координати: 50°27′05″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451417° пн. ш. 30.52167° сх. д. / 50.451417; 30.52167
Координати кінця 50°27′16″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.518917° сх. д. / 50.45444; 30.518917
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності»
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10991
У проєкті OpenStreetMap r370268
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Мала Житомирська вулиця у Вікісховищі

Прилучається Михайлівський провулок.

Історія Редагувати

Одна з трьох вулиць, що зберегли напрямок з часів Київської Русі — вони сходилися до Лядської брами (залишки були законсервовані у підземному переході під Майданом Незалежності, під час реконструкції площі на початку 2000-х років приблизно на тому ж місті побудований макет брами з фігурою Архістаратига Михайла). У ряді джерел XVIII — початку XIX століття, зокрема на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під назвою Навозна (рос. дореф. Навозная) (походження назви не з'ясовано), а з 1837 року — як Житомирська. Сучасне трасування вулиця отримала в 1840-х роках як продовження теперішньої Великої Житомирської вулиці, що була частиною давнього Житомирського тракту, який відповідав напрямкам пізніших вулиць — Львівської (тепер Січових Стрільців) та Дегтерівської. У 1870-х роках вулиця набула назву Мала Житомирська, з 1963 року — вулиця Постишева, на честь українського радянського партійного і державного діяча П. П. Постишева. Історичну назву вулиці відновлено 1990 року.

Забудова Редагувати

У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи. Вулиця має характерну для містобудування середини XIX — початку XX століття периметральну систему забудови з головними будинками на червоних лініях кварталів та внутрішніми подвір'ями з розташованими у глибині флігелями. Архітектурно-художній вигляд вулиці визначають споруди з насиченим елементами різних архітектурних стилів декором фасадів. Заслуговують на увагу, наприклад, комплекс лазень (№ 3-а, 3/4), в оздобленні якого використано мотиви класицистичної архітектури, садиба № 20, будинки якої вирізняються ошатною пластикою фасадів і широким застосуванням елементів архітектури доби ренесансу (архітектор М. Гарденін, інженер І. Запорожський). До категорії пам'яток архітектури належать також будинки № 5, б, 7, 9-а (Маєток Дмитрієвої), 9-6 (Маєток Чеховича), 11, 12-а (Прибутковий будинок в стилі модерн), 12-6, 13/6, 14, 14-а, 14-б, 15, 17, 18, 19, у проектуванні та спорудженні яких брали участь відомі київські архітектори кінця XIX — початку XX століття: М. Артинов (№ 17), М. Гарденін (№ 13/6, 20, 20-а), М. Казанський (№ 18), А. Краусс (№ 17, 19), В. Ніколаєв (№ 11), І. Ніколаєв (№ 9-а, 9-6), П. Спарро (№ 18, 19), О. Хойнацький (№ 15, 19) та інші.

Галерея пам'яток архітектури та історії Редагувати

Меморіальні дошки Редагувати

Громадський транспорт Редагувати

Маршрути тролейбусів (дані на 2019 рік):

Персоналії Редагувати

Історико-культурне значення вулиці пов'язане з проживанням на ній відомих діячів науки, культури, мистецтва. У будинку № 3/4 мешкали архітектор і художник Василь Кричевський, його сини, майбутні живописці — Василь і Микола Кричевські; в № 5 — скрипаль, альтист К. П'ятигорович; у № 7 — власник відомої в Україні друкарні К. Григорович-Барський, психолог О. Раєвський; в № 10 — балетмейстер П. Вірський, живописець і графік М. Дерегус, архітектор Є. Маринченко; в № 11 — один із засновників київської терапевтичної школи, академії ВУАН Ф. Яновський; в № 12 — вчений у галузі права, академії АН УРСР Б. Бабій; в № 14 (Садиба Мурашка) — живописець і педагог О. О. Мурашко та його вітчим, власник художньої іконостасної майстерні О. І. Мурашко; в № 15 — естрадна співачка Е. Аренс; в № 17 — учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років, герой Шипки М. Мамишев, у цьому будинку, в родині адвоката М. Мазора часто бував письменник Шолом-Алейхем (Ш. Рабинович); у № 19 — письменниця і громадська діячка Н. Суровцова.

У садибі № 4 (не збереглася) з 1864 року до кінця 1870-х років містилася друкарня С. Кульженка (пізніше — на вулиці Новоєлизаветинській, № 4; будинок зруйнований); на початку XX століття — друкарня А. Штерензона. В будинку № 6 на початку XX століття діяли Самаритські курси Товариства допомоги для інтелігентних жінок, на яких викладали відомі вчені та лікарі — професори Київського університету П. Морозов (директор), Т. Лоначевський-Петруняка, Г. Малков, В. Орлов, С. Томашевський, К. Трітшель, В. Чернов, О. Шимановський, Ф. Яновський та інші; у № 7 — Київське відділення Російського музичного товариства і музична школа, де працювали видатні музиканти, композитори, музичні діячі — М. Лисенко, Р. Пфеніг, М. Рігельман, О. Химиченко та інші. У № 11 містилася контора першої в Україні легальної соціал-демократичної газети «Работник»; у садибі № 20, 20-а діяло Київське відділення Товариства поширення освіти серед євреїв у Росії.

На терені сучасної ділянки № 11, яка у середині XIX століття належала урядовцеві С. Запорожському, у 1840—1850 роках мешкав відомий київський лікар С. Алфер'єв, професор Київського університету (з 1846), декан медичного факультету (1850—1854). З 1849 року до початку 1850-х років у нього перебував його племінник, помічник столоначальника Київської казенної палати, в майбутньому письменник М. Лєсков (будинок не зберігся; 1965 року меморіальну дошку на пошанування М. Лєскова помилково встановлено на будинку № 20). З 1858 року С. Алфер'єв жив у власному особняку на вулиці Ярославів Вал, 3.

Примітки Редагувати

  1. План города Кіева 2й и 3й частям съ принадлежащими къ нимъ слободами. Кіевскій Городовой Архитекторъ Колежскій Асессор Андрей Меленскій. 1803 года Сентября 14го дня Планъ Сочиненъ. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 20 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116. (рос. дореф.)
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1963 року № 1665 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 234. Арк. 368–370. [Архівовано з першоджерела 16 серпня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3750. Арк. 146, 147. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  4. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.) [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  5. . kpt.kiev.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 12 березня 2019. 
  6. Васильев B. C. Полвека у печатного станка. — К., 1904. (рос.)
  7. Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1910 год. — К., 1910. (рос.)
  8. Киев: Энцикл. справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого. — К., 1982. (рос.)
  9. Київ: Історичний огляд (карти, ілюстрації, документи) / За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1982
  10. Лесков А. Жизнь Николая Лескова по его личным, семейным и несемейным записям и памятям. — М., 1984. — Т. 1. (рос.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mala Zhito mirska vu licya vulicya v Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Starij Kiyiv Prolyagaye pivdennim shilom Starokiyivskogo plato vid Majdanu Nezalezhnosti do Volodimirskogo proyizdu Mala Zhitomirska vulicyaKiyivMiscevist Starij KiyivRajon ShevchenkivskijKolishni nazviNavozna Zhitomirska Mala Zhitomirska Postishevaradyanskogo periodu rosijskoyu PostyshevaZagalni vidomostiProtyazhnist 405 mKoordinati pochatku 50 27 05 pn sh 30 31 18 sh d 50 451417 pn sh 30 52167 sh d 50 451417 30 52167 Koordinati 50 27 05 pn sh 30 31 18 sh d 50 451417 pn sh 30 52167 sh d 50 451417 30 52167Koordinati kincya 50 27 16 pn sh 30 31 08 sh d 50 45444 pn sh 30 518917 sh d 50 45444 30 518917Poshtovi indeksi 01001TransportNajblizhchi stanciyi metro Majdan Nezalezhnosti Trolejbusi Tr 6 16 18Ruh odnostoronnijPokrittya asfaltZovnishni posilannyaKod u reyestri 10991U proyekti OpenStreetMap r370268Na karti Na karti naselenogo punktuMapa Mala Zhitomirska vulicya u VikishovishiPriluchayetsya Mihajlivskij provulok Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 3 Galereya pam yatok arhitekturi ta istoriyi 4 Memorialni doshki 5 Gromadskij transport 6 Personaliyi 7 Primitki 8 DzherelaIstoriya RedaguvatiOdna z troh vulic sho zberegli napryamok z chasiv Kiyivskoyi Rusi voni shodilisya do Lyadskoyi brami zalishki buli zakonservovani u pidzemnomu perehodi pid Majdanom Nezalezhnosti pid chas rekonstrukciyi ploshi na pochatku 2000 h rokiv priblizno na tomu zh misti pobudovanij maket brami z figuroyu Arhistaratiga Mihajla U ryadi dzherel XVIII pochatku XIX stolittya zokrema na plani mista 1803 roku skladenomu arhitektorom Andriyem Melenskim zaznachena pid nazvoyu Navozna ros doref Navoznaya 1 pohodzhennya nazvi ne z yasovano a z 1837 roku yak Zhitomirska Suchasne trasuvannya vulicya otrimala v 1840 h rokah yak prodovzhennya teperishnoyi Velikoyi Zhitomirskoyi vulici sho bula chastinoyu davnogo Zhitomirskogo traktu yakij vidpovidav napryamkam piznishih vulic Lvivskoyi teper Sichovih Strilciv ta Degterivskoyi U 1870 h rokah vulicya nabula nazvu Mala Zhitomirska z 1963 roku vulicya Postisheva 2 na chest ukrayinskogo radyanskogo partijnogo i derzhavnogo diyacha P P Postisheva Istorichnu nazvu vulici vidnovleno 1990 roku 3 Zabudova RedaguvatiU 1861 roci vidnesena do vulic 1 go rozryadu na nij dozvolyalosya sporudzhuvati lishe kam yani budinki visotoyu ne mensh nizh u dva poverhi 4 Vulicya maye harakternu dlya mistobuduvannya seredini XIX pochatku XX stolittya perimetralnu sistemu zabudovi z golovnimi budinkami na chervonih liniyah kvartaliv ta vnutrishnimi podvir yami z roztashovanimi u glibini fligelyami Arhitekturno hudozhnij viglyad vulici viznachayut sporudi z nasichenim elementami riznih arhitekturnih stiliv dekorom fasadiv Zaslugovuyut na uvagu napriklad kompleks lazen 3 a 3 4 v ozdoblenni yakogo vikoristano motivi klasicistichnoyi arhitekturi sadiba 20 budinki yakoyi viriznyayutsya oshatnoyu plastikoyu fasadiv i shirokim zastosuvannyam elementiv arhitekturi dobi renesansu arhitektor M Gardenin inzhener I Zaporozhskij Do kategoriyi pam yatok arhitekturi nalezhat takozh budinki 5 b 7 9 a Mayetok Dmitriyevoyi 9 6 Mayetok Chehovicha 11 12 a Pributkovij budinok v stili modern 12 6 13 6 14 14 a 14 b 15 17 18 19 u proektuvanni ta sporudzhenni yakih brali uchast vidomi kiyivski arhitektori kincya XIX pochatku XX stolittya M Artinov 17 M Gardenin 13 6 20 20 a M Kazanskij 18 A Krauss 17 19 V Nikolayev 11 I Nikolayev 9 a 9 6 P Sparro 18 19 O Hojnackij 15 19 ta inshi Galereya pam yatok arhitekturi ta istoriyi Redaguvati nbsp Bud 3 4 nbsp Bud 3 A nbsp Bud 5 nbsp Bud 6 nbsp Bud 7 nbsp Bud 8 nbsp Bud 9 B Mayetok Chehovicha nbsp Bud 11 nbsp Bud 12 nbsp Bud 13 6 nbsp Bud 14 Sadiba Murashka nbsp Bud 15 A nbsp Bud 16 3 nbsp Bud 17 nbsp Bud 18 4 nbsp Bud 19 nbsp Bud 20 nbsp Bud 20 A nbsp Bud 20 B nbsp Bud 20 V nbsp Bud 20 GMemorialni doshki RedaguvatiTarasovi Shevchenku perebuvav 1859 v budinku Gudovskogo sho stoyav na comu misci do 1979 2 4 Gromadskij transport RedaguvatiMarshruti trolejbusiv dani na 2019 rik 5 6 Minskij masiv Majdan Nezalezhnosti 16 vul Akademika Tupolyeva Majdan Nezalezhnosti 18 vul Soshenka Majdan Nezalezhnosti Personaliyi RedaguvatiIstoriko kulturne znachennya vulici pov yazane z prozhivannyam na nij vidomih diyachiv nauki kulturi mistectva U budinku 3 4 meshkali arhitektor i hudozhnik Vasil Krichevskij jogo sini majbutni zhivopisci Vasil i Mikola Krichevski v 5 skripal altist K P yatigorovich u 7 vlasnik vidomoyi v Ukrayini drukarni K Grigorovich Barskij psiholog O Rayevskij v 10 baletmejster P Virskij zhivopisec i grafik M Deregus arhitektor Ye Marinchenko v 11 odin iz zasnovnikiv kiyivskoyi terapevtichnoyi shkoli akademiyi VUAN F Yanovskij v 12 vchenij u galuzi prava akademiyi AN URSR B Babij v 14 Sadiba Murashka zhivopisec i pedagog O O Murashko ta jogo vitchim vlasnik hudozhnoyi ikonostasnoyi majsterni O I Murashko v 15 estradna spivachka E Arens v 17 uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv geroj Shipki M Mamishev u comu budinku v rodini advokata M Mazora chasto buvav pismennik Sholom Alejhem Sh Rabinovich u 19 pismennicya i gromadska diyachka N Surovcova U sadibi 4 ne zbereglasya z 1864 roku do kincya 1870 h rokiv mistilasya drukarnya S Kulzhenka piznishe na vulici Novoyelizavetinskij 4 budinok zrujnovanij na pochatku XX stolittya drukarnya A Shterenzona V budinku 6 na pochatku XX stolittya diyali Samaritski kursi Tovaristva dopomogi dlya inteligentnih zhinok na yakih vikladali vidomi vcheni ta likari profesori Kiyivskogo universitetu P Morozov direktor T Lonachevskij Petrunyaka G Malkov V Orlov S Tomashevskij K Tritshel V Chernov O Shimanovskij F Yanovskij ta inshi u 7 Kiyivske viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva i muzichna shkola de pracyuvali vidatni muzikanti kompozitori muzichni diyachi M Lisenko R Pfenig M Rigelman O Himichenko ta inshi U 11 mistilasya kontora pershoyi v Ukrayini legalnoyi social demokratichnoyi gazeti Rabotnik u sadibi 20 20 a diyalo Kiyivske viddilennya Tovaristva poshirennya osviti sered yevreyiv u Rosiyi Na tereni suchasnoyi dilyanki 11 yaka u seredini XIX stolittya nalezhala uryadovcevi S Zaporozhskomu u 1840 1850 rokah meshkav vidomij kiyivskij likar S Alfer yev profesor Kiyivskogo universitetu z 1846 dekan medichnogo fakultetu 1850 1854 Z 1849 roku do pochatku 1850 h rokiv u nogo perebuvav jogo pleminnik pomichnik stolonachalnika Kiyivskoyi kazennoyi palati v majbutnomu pismennik M Lyeskov budinok ne zberigsya 1965 roku memorialnu doshku na poshanuvannya M Lyeskova pomilkovo vstanovleno na budinku 20 Z 1858 roku S Alfer yev zhiv u vlasnomu osobnyaku na vulici Yaroslaviv Val 3 6 7 8 9 10 Primitki Redaguvati Plan goroda Kieva 2j i 3j chastyam s prinadlezhashimi k nim slobodami Kievskij Gorodovoj Arhitektor Kolezhskij Asessor Andrej Melenskij 1803 goda Sentyabrya 14go dnya Plan Sochinen Masshtab v 1 anglijskom dyujmѣ 20 sazhen Nauk arhiv In tu arheologiyi NAN Ukrayini f 14 spr 116 ros doref Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 29 zhovtnya 1963 roku 1665 Pro najmenuvannya ta perejmenuvannya vulic i plosh m Kiyeva Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 234 Ark 368 370 Arhivovano z pershodzherela 16 serpnya 2013 Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ vid 3 kvitnya 1990 roku 329 Pro povernennya vulicyam istorichnih nazv Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 3750 Ark 146 147 Byuleten vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ 1990 3 S 20 21 Arhivovano z pershodzherela 8 bereznya 2013 Vѣdomost o razdѣlenii ulic na razryady v g Kievѣ po VYSOChAJShE utverzhdennomu 11 maya 1861 goda planu DAKO f 35 op 1 spr 535 ark 1 3 ros doref Arhivovano 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine Rozklad ruhu pasazhirskogo transportu u misti Kiyiv KP Kiyivpastrans kpt kiev ua Arhiv originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 12 bereznya 2019 Vasilev B C Polveka u pechatnogo stanka K 1904 ros Kalendar Spravochnaya i adresnaya kniga g Kieva na 1910 god K 1910 ros Kiev Encikl spravochnik Pod red A V Kudrickogo K 1982 ros Kiyiv Istorichnij oglyad karti ilyustraciyi dokumenti Za red A V Kudrickogo K 1982 Leskov A Zhizn Nikolaya Leskova po ego lichnym semejnym i nesemejnym zapisyam i pamyatyam M 1984 T 1 ros Dzherela RedaguvatiMala Zhitomirska vulicya Veb enciklopediya Kiyeva Mala Zhitomirska vul Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 135 Mala Zhitomirska vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 130 ISBN 5 88500 070 0 Mala Zhitomirska vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 151 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 1214 s ISBN 966 95478 2 2 Mala Zhitomirska vulicya Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 450 ros Mala Zhitomirska vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva Malakov D V Mala i Velika Zhitomirski K Libid 2017 88 s Tvij Kiyiv ISBN 966 06 0737 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mala Zhitomirska vulicya amp oldid 40465683