Гри́цики звича́йні (Capsella bursa-pastoris L., Capsella hyrcana Grosch.) — однорічна або багаторічна зелена рослина з родини капустяних (Brassicaceae).
Грицики звичайні | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
Рід: | Грицики (Capsella) |
Вид: | Грицики звичайні (C. bursa-pastoris) |
Біноміальна назва | |
Capsella bursa-pastoris |
Міжнародна назва роду походить від латинського слова, що означає «сумка». Видова назва у перекладі з латинської мови — «пастухова». Місцеві назва — дика гречка, горобинець, горобине око тощо.
Морфологічна характеристика Редагувати
Однорічна трав'яниста рослина (10—15 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Прикореневі листки зібрані в розетці, перистороздільні, з трикутними, гострими, зубчастими частками, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні, сидячі, при основі стрілоподібні, стеблообгортні.
Квітки дрібні, правильні, зібрані у верхівкову китицю. Чашолистків і пелюсток по чотири, чашолистки яйцеподібні, пелюстки (2—3 мм завдовжки) білі, майже вдвоє більша від чашолистків. Тичинок шість, з них дві коротші за інші. Маточка одна, з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і головчастою приймочкою.
Плід — стиснутий з боків трикутно-оберненосерцеподібний стручечок (5—8 мм завширшки).
Екологічна приуроченість Редагувати
Росте як бур'ян на лісокультурних площах, лісових розсадниках, поблизу доріг, жител. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні— червні.
Поширення Редагувати
Природний ареал Редагувати
- Африка
- Азія
- Аравійський півострів: Саудівська Аравія; Ємен
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Дагестан, Передкавказзя
- Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
- Західна Азія: Афганістан; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Сирія; Туреччина
- Індійський субконтинент: Пакистан
- Європа
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; європейська частина Росії; Україна
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Словаччина; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
- Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації Редагувати
- Африка
- Субсахарська Африка: Кенія; Танзанія; Уганда; Еритрея; Ефіопія; Зімбабве; Заїр; Лесото; Південно-Африканська Республіка
- Макаронезія: Португалія — Азорські острови; Іспанія — Канарські острови
- Індійський океан: Маврикій; Реюньйон
- Китай
- Східна Азія: Японія; Корея
- Далекий Схід Росії
- Сибір: Східний Сибір; Західний Сибір
- Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Шрі Ланка
- Австралазія
- Північна Америка
- Канада; Мексика; Сполучені Штати Америки
- Субарктична Америка: Гренландія
- Тихий океан
- Південна Америка
Ареал культивування Редагувати
Трапляються грицики по всій Україні. Заготовляють їх в усіх областях України.
Практичне використання Редагувати
Лікарська, вітамінозна, харчова, медоносна, кормова рослина.
У медицині Редагувати
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У науковій медицині використовують надземну частину — Herba bursae pastoris, яку рекомендують проти різноманітних внутрішніх кровотеч (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових), а також при надмірних менструаціях. Препарати грициків посилюють перистальтику кишківника, рекомендуються при застуді, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин, ревматизмі.
У народній медицині грицики використовують як кровоспинний засіб, при блюванні (токсикозі) у вагітних жінок, при гіпертонічній хворобі, гастриті та виразці шлунка, при запаленнях і піску в сечовому міхурі, при туберкульозі, простуді, геморої, жовчних каменях, нетриманні сечі, жіночих хворобах, легкому перебігу шигельозу. Сік з свіжої рослини п'ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо вживають для промивання ран, для компресів або розтирання при пораненнях чи контузії.
У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослини. У ветеринарній практиці грицики застосовують при кривавих проносах і сечі у великої рогатої худоби, при маткових кровотечах і послабленні тонусу матки.
У харчуванні Редагувати
У траві грициків містяться алкалоїд бурсин, ефірні олії, сірковмісні й дубильні речовини, сапоніни, холін, яблучна, винна і лимонна кислоти, фітонциди, багато калію, залізо, мідь, хром, манган та інші мікроелементи. Листки містять вітамін С (90-170 мг%), провітамін А (10-12 мг%), вітаміни К, В2, D. Вітаміну А у грициків удвічі більше за моркву, а вітаміну В2 — у півтори рази за капусту.
Молоді рослини ніжні й смачні, придатні для приготування салатів, як приправа до м'ясних страв, їх додають у борщі, супи; з протертих листків готують пюре. Насіння грициків містить олію (27,9 — 30 %), тому його використовують як замінник гірчиці.
Рослина популярна в Китаї, де її вирощують на невгіддях як салатне зілля. Листя використовується в китайській кухні не лише для салатів, а й для юшок, овочевого пюре, борщів тощо. У густонаселених районах деяких східних країн грицики культивують на городах, де вони розвиваються в грубу рослину з соковитим великим листям. У Японії та Індії листя грициків додають до юшок. Стара зелень дає поживні та смачні бульйони. З вареного листя готують юшкове пюре. А до м'ясних страв додають на смак висушене й розтерте листя. У Білорусі та на Кавказі з листя грициків готують юшки та борщі. У Франції ніжне зілля цієї рослини — обов'язковий компонент гострих салатів.
Перетерте на порошок сухе листя, надто насіння мають гіркуватий пряний присмак, можуть заміняти гірчицю.
Рослина задовільно поїдається худобою, медонос.
Збирання, переробка та зберігання Редагувати
Збирають надземну частину під час цвітіння, зрізуючи ножами, серпами, а при суцільних заростях скошують косами. Сушать на відкритому повітрі, на горищах під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Суху речовину пресують у тюки вагою по 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — три роки.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.26
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
Джерела Редагувати
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Грицики звичайні. CAPSELLA BURSA-PASTORIS L. [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання Редагувати
- Грицики звичайні // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 128. — ISBN 5-88500-055-7.
- ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris L.) [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія