Під час патрулювання та відстеження ворожої ДРГ в секторі «М», поблизу села Павлопіль (Волноваський районДонецька область) автомобіль батальйону «Донбас» наїхав на протитанкову міну, Михайло загинув, ще двоє бійців дістали поранень. Після прощання у Маріуполі воїна поховали в Червонограді.
Троє бійців 37-го батальйону прийшли на виручку побратимам з батальйону «Донбас», які підірвалися на міні в секторі «М» поблизу села Павлопіль (Волноваський районДонецька область). Під час руху військовики підірвалися на «розтяжці» з міною неподалік села Пищевик. Роман загинув, інші дістали поранень.
Був вбитий співслужбовцем під час виконання службових обов'язків у розташуванні військової частини, по вул. Нахімова у місті Маріуполь (Донецька область).
Загинув від вогнепального поранення під містом Дружківка (Донецька область), де ніс службу з охорони військових об'єктів. Обставини не уточнено. Похований 17 жовтня 2015 року на міському кладовищі у Чорноморську.
019771977. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).
12 жовтня на узбіччі польової дороги поблизу села Райгородка (Новоайдарський район) за напрямком до села Трьохізбенка (Луганська область) було знайдено тіло військовослужбовця. Згідно з лікарським свідоцтвом, смерть настала від множинних переломів кісток тазу, тупої травми тулубу. Відкрите кримінальне провадження за статтею Умисне вбивство.
Загинув близько 17:00 внаслідок обстрілу російськими бойовиками з гранатомету шахти «Бутівка», в районі між містом Авдіївка та селом Спартак під Донецьком. Ще двоє бійців дістали важкі поранення. Похований у Дніпропетровську.
За даними Книги пам'яті, загинув поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район)Донецької області, підірвавшись на «ростяжці». За даними ІАЦ РНБО, поблизу смт Новотроїцьке військові підірвалися на вибуховому пристрої, один загинув, ще одного поранено.
21 жовтня бойовики «ЛНР» передали тіло загиблого українській стороні у присутності СММ ОБСЄ в Україні. За їх словами, військовий загинув 19 жовтня у перестрілці поблизу блок-посту сепаратистів біля селища Голубівське (Попаснянський районЛуганська область)[джерело?].
Близько 16:00 під Маріуполем на території пансіонату «Світлана» в селі МелекінеДонецька область, де базується військова частина, врізався на мотоциклі у вимуруваний басейн. Від отриманих травм помер на місці.
12 жовтня, в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка», поблизу смт Новотошківське (Луганська область), під час виконання бойового завдання підірвався на «розтяжці». Від вибуху Олександр втратив руку та багато крові. Помер не приходячи до свідомості у Харківському військовому шпиталі. Похований в с. Уїздці.
01978-08-2121 серпня1978, ЗолотоношаЧеркаська область. Військовослужбовець 55-го окремого автомобільного батальйону. Мобілізований 17 березня 2015 року. З 19 серпня перебував у зоні проведення АТО. Без батька залишился 9-річний син.
22 жовтня поблизу смт Талаківка під Маріуполем був важко поранений у голову в результаті мінометного обстрілу блокпосту російськими бойовиками. Помер о 5:00 під час транспортування до Дніпропетровського шпиталю.
Загинув від кульового поранення поблизу села Кам'янка (Донецька область). Тіло військовослужбовця знайшли на світанку у бліндажі. Похований у Ковтунівці.
01965-06-1212 червня1965, 50 років, Севастополь. Проживав у м. БучаКиївська область. Зенітник зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). 1970 року сім'я переїхала до білоруського міста Пінськ, де Олексій закінчив школу. Вступив до Київського ПТУ №14 на спеціалізацію монтажник радіоапаратури і приладів. Строкову армійську службу проходив в Актюбинську та Оленєгорську. Учасник війни в Афганістані. 1986 року вступив до Київського політехнікуму зв'язку на спеціальність «технік лінійних споруд зв'язку». Усе життя працював зв'язківцем. Добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований 29 квітня 2015 року. Пройшов перепідготовку в смт Десна. Нагороджений пам'ятною медаллю «Захиснику Батьківщини» (посмертно). Залишилися дружина та дорослий син.
Загинув поблизу села Водяне (Ясинуватський район), внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї диверсійно-розвідувальною групою противника, яка у сутінках підібралась впритул до позицій українських військових. Андрій першим помітив диверсантів, встиг попередити побратимів і відкрив вогонь. Врятував своїх товаришів, а сам загинув від розривної кулі противника. Похований у Вороньках. ЗМІ з посиланням на військових і Генштаб, повідомили про одного загиблого під час обстрілу з 17:25 до 18:10 в районі Піски — Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком. Російські бойовики вели обстріл збоку Донецького аеропорту.
01981-10-2020 жовтня1981, Велика БагачкаПолтавська область. Проживав у м. Полтава. Старший сержант, військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ). Після проходження строкової служби в армії, служив за контрактом. Потім працював у ПАТ «Полтавагаз». Призваний за мобілізацією 8 серпня 2014 року, ніс службу у військовій частині в Чугуєві на Харківщині. В серпні 2015 року був переведений до артилерійської бригади, подав рапорт на продовження служби, в жовтні 2015 року був направлений до зони АТО. Залишилися батьки.
13 жовтня, під час патрулювання місцевості поблизу м. Волноваха (Донецька область), внаслідок підриву на «розтяжці» з міною дістав важких поранень. Помер у реанімаційному відділенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. Похований в селищі Велика Багачка.
Загинув поблизу селищ Верхньоторецьке та Красний Партизан (Ясинуватський район) Донецької області, під час огляду місцевості (для інженерного обладнання окопів), підірвавшись на невідомому вибуховому пристрої. За іншими даними, Сергій разом із двома побратимами був у наряді, та коли почув шурхіт в лісосмузі, поповз у розвідку. З лісосмуги вилетіли дві гранати, Сергій дістав важких поранень від вибуху. Противник відкрив вогонь, і протягом 40 хвилин бою до Сергія не могли дістатися, він тримався до останніх сил, навіть відстрілювався. Помер дорогою до лікарні. Похований у рідному с. Новопушкарівка.
Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті СватовеЛуганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. За даними ІАЦ РНБО, внаслідок надзвичайної події загинув один військовослужбовець, ще двох було поранено. Серед цивільних — 1 загиблий та 1 поранений. 2 листопада під завалами знайшли тіла ще двох загиблих бійців. Поховали Тараса у с. Завадівка .
Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті СватовеЛуганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. Під час розчищення завалів на складі 2 листопада знайшли тіла ще двох військовослужбовців, які зникли безвісти після пожежі на складі. Похований у с. Нова Лішня.
Близько 19:30 через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті СватовеЛуганська область виникла пожежа, від детонації осколки снарядів розліталися по місту, пошкоджено багато будівель. Під час розчищення завалів на складі 2 листопада знайшли тіла двох військовослужбовців, які зникли безвісти після пожежі на складі.
З 15:15 до 15:45 російські бойовики з гранатометів та стрілецької зброї обстріляли позиції українських захисників поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Двоє бійців дістали поранень. Юрія, який був у важкому стані, не встигли довести до шпиталю, він помер. Похований у Павлограді.
Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область). Під час виконання бойового завдання у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька двоє офіцерів ЗСУ підірвалися на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Від вибуху Володимиру відірвало ноги, він загинув на місці. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.
01976-05-1818 травня1976, БуриньСумська область. Проживав у м. Рава-РуськаЖовківський районЛьвівська область. Капітан, заступник командира 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). За фахом — військовий, закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Був миротворцем у Косово. Служив у військовій частині у Раві-Руській, після звільнення з лав ЗСУ працював на Рава-Руському шпалопросочувальному заводі. Добровольцем пішов на фронт під час мобілізації у серпні 2014 року, спочатку служив у 4-му батальйоні 24-ї ОМБр, був командиром роти, обороняв 31-й і 29-й блокпости на трасі «Бахмутка» на Луганщині. У вересні 2015 року відмовився від демобілізації та погодився продовжити службу в АТО ще на півроку. Залишилася мати.
Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область). Під час виконання бойового завдання у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька двоє офіцерів ЗСУ підірвалися на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Віталій дістав важкі поранення, помер дорогою до лікарні. Поховають Віталія на міському цвинтарі у Раві Руській, поруч із дружиною.
Помер в районі міста Волноваха (Донецька область). За повідомленням деяких ЗМІ, загибель могла бути не від бойових дій.
2900
Грод Євген Іванович
01981-09-1717 вересня1981, ЧортківТернопільська область. Мешкав у м. КоломияІвано-Франківська область. Старший сержант, навідник 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригада (Житомир). Народився в сім'ї військового. Пройшов армійську службу, навчався у Військово-інженерному інституті при Подільському державному аграрно-технічному університеті в м. Кам'янець-Подільський. В подальшому працював у столярному цеху та в автомайстерні в Коломиї. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилася дружина та однорічна донька.
Помер від серцевої недостатності під час несення служби у розташуванні підрозділу в с. Олександропіль (Костянтинівський район) Донецької області. Похований у Дубравці.
01975-05-1313 травня1975, Латвія. Мешкав у м. Володимир-ВолинськийВолинська область, та у м. Чернівці. Молодший лейтенант, заступник командира артилерійської батареї по роботі з особовим складом 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Займався спортом, писав вірші. Закінчив Харківське танкове училище, служив у Володимирі-Волинському. В 1990-х роках звільнився зі Збройний сил. Мобілізований у серпні 2015 року як доброволець. Залишилася дружина та двоє малолітніх синів у Чернівцях.
Помер під час виконання військового обов'язку в смт Станиця Луганська (Луганська область). Причиною смерті став тромб, що відірвався та спричинив зупинку серця. Похований у Чернівцях.
Помер в зоні АТО. Рідним повідомили, що у Володимира стався інсульт, у нього виявили пухлину в голові, зробили операцію. Чоловік був у комі та так і не прокинувся після наркозу. Похований у Бурштині.
01978-01-1212 січня1978, Чернігів. Старший прапорщик, розвідник — гранатометник оперативно-бойової прикордонної комендатури «Чернігів» Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Навчався в Чернігівському музичному училищі імені Ревуцького. Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, де отримав вищу музичну освіту за спеціальністю викладач музики та диригент оркестру. Маючи досвід військової служби музикантом, у 2010 році пішов на прикордонну службу. Протягом 5 років служив на посаді інспектора відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління ДПСУ. Кілька місяців виконував завдання в зоні АТО на Донеччині, був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону». Залишилася вагітна дружина.
Поблизу смт Курахівка (Донецька область) зміна прикордонних нарядів, що слідувала до контрольного пункту «Георгіївка» на службовому автомобілі «Кугуар», потрапила у ДТП. Під час руху транспортний засіб злетів у кювет та перекинувся. Один з прикордонників загинув, ще 6 отримали травми різного ступеню тяжкості. Похований у Чернігові.
Військовослужбовці (військові підрозділи не уточнено). Не підтверджено.
Волонтери і військові повідомляють про нічні атаки, а також обстріли з мінометів, АГС і стрілецької зброї. Зокрема під Горлівкою були обстріляні позиції 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Повідомляється про двох загиблих і багато поранених бійців.
Трагічно загинув в Луганській області. Під час заняття з тактичної підготовки командир відділення показував вправу для виконання і випадково приєднав до автомата заряджений магазин. Анатолій потрапив під лінію вогню, на ньому не було бронежилету. Похований на Алеї Слави хмельницького кладовища Ракове.
Під час розвідки поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області військовослужбовці натрапили на «розтяжку». Анатолій накрив собою вибухівку, врятувавши життя своїх бойових товарищів. Похований у Миколаєві на Матвієвському кладовищі.
Загинув під Красногорівкою (Донецька область). Похований у с. Куликівка. ЗМІ з посиланням на правоохоронців повідомляли, що в місті Красногорівка (Мар'їнський районДонецька область) на вулиці знайдений мертвим військовий з вогнепальним пораненням голови. За попередніми даними, солдат покінчив життя самогубством.
01988-08-044 серпня1988, КузнецовськРівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Мобілізований як доброволець у березні 2015 року. Залишилися батьки та брат.
Був важко поранений 8 листопада поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Помер від поранень у Харківському військовому шпиталі. Похований у Кузнецовську.
В ніч на 13 листопада, під час обстрілу російськими бойовиками опорного пункту поблизу смт Зайцеве, на північ від міста Горлівка (Донецька область), двоє українських військовослужбовців дістали поранень. Інтенсивний бій з використанням стрілецької зброї і гранатометів тривав близько години. Володимир помер від поранень дорогою до шпиталю.
Після повернення з відпустки до м. Маріуполь, Василя вбили серед ночі у місті, тіло знайшли з ножовими пораненнями. Ведеться слідство, в тому числі розглядається версія самогубства. За словами батьків, Василь розповідав про конфлікт з командиром. Похований на Старому кладовищі Нововолинська.
01974-08-3131 серпня1974, Вовківці (Шепетівський район)Хмельницька область. Солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Грицівське сільськогосподарське училище, де здобув професію «тракторист-машиніст». Після строкової служби в армії працював трактористом-машиністом в колгоспній спілці «Нива». Останні роки працював в охоронних фірмах. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися дружина та син.
Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) від отриманого вогнепального поранення, несумісного з життям. Похований на Кременецькому кладовищі м. Дубно.
ЗМІ повідомили про трагедію на позиціях 14-ї бригади, — солдат повернувся з бою, розстріляв трьох своїх соратників і після цього застрелився сам (за іншою версією, був вбитий вогнем у відповідь). За повідомленням волонтерки у Фейсбук, ще один боєць 14-ї бригади (п'ятий) був смертельно поранений у живіт кулею снайпера поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) — не підтверджено. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО внаслідок бойових дій загинули 5 військовослужбовців, ще 4 отримали поранення. Андрій Лисенко на брифінгу уточнив, що це сталося під час бойових зіткнень в районі смт Верхньоторецьке та міста Мар'їнка (Донецька область), таким чином в штабі АТО підтвердили загибель 4 (а не 5) військових у Мар'їнці.
01978-03-3131 березня1978, Знам'янкаКіровоградська область. Солдат, кулеметник 9-ї роти 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч пп В0927. Закінчив професійно-технічне училище № 12 за спеціальністю «помічник машиніста електровоза». 1996—1999 роках працював слюсарем ЖЕК. Потім працював на залізниці за спеціальністю. З 2001 року продовжив роботу в ТЧ-7 помічником машиніста електровозу. У 2011 році був переведений до служби приміського руху структурного підрозділу РПЧ-9 «Одеса — Застава 1» помічником машиніста електропоїзду. На фронт пішов добровольцем 10 липня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та неповнолітня донька.
Був тяжко поранений у бою поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський районДонецька область) від розриву фугасу, що потрапив в окоп. Помер від численних осколкових поранень і кровотечі під час транспортування до військового шпиталю Покровська. Похований у Знам'янці на Васинському кладовищі. 4 листопада 2016 року на честь Сергія названо електропоїзд.
На сторінці «Батальйон ОУН» у Facebook повідомляється, що о 5-й годині ранку 14 листопада в районі Донецького аеропорту відбулася атака сепаратистів на позиції ЗСУ. В лавах 93-ї бригади — 5 загиблих.
Вдень група саперів виконувала завдання поблизу міста Авдіївка (Донецька область) у полі між українською позицією «Бутівка» і позицією противника «Зеніт». Російські бойовики відкрили вогонь зі 120-мм мінометів по БМП, яка прикривала саперів. Через обстріли здетонували міни на ґрунті. Віталій загинув у свій день народження, ще 8 бійців дістали поранень. Один з поранених, командир роти, перебуває в комі з перебитим хребтом.
01986-06-066 червня1986, БердичівЖитомирська область. Солдат, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин), в/ч пп В4052. 2014 року пішов добровольцем до Житомирського 10-го БТО «Полісся». Відслуживши рік, повернувся додому, але згодом знову вирушив на передову до побратимів (10-й батальйон увійшов до складу 59-ї ОМБр). Залишилися батьки, вагітна дружина та маленький син 2012 р.н.
Близько 18:15, в районі опорного пункту, розташованого на північ від міста Золоте (Попаснянський районЛуганська область), троє військовослужбовців підірвалися на радіокерованому фугасі та загинули 19.11.2015 року медики ЗСУ забрали з підконтрольної «ЛНР» території тіло сапера, який підірвався на фугасі поблизу міста Золоте..
О 13:00 на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине (Новоайдарський районЛуганська область) сталася ДТП. Водій КАМАЗу виїхав на зустрічну смугу, де скоїв лобове зіткнення з військовим КРАЗом, у кузові якого їхали військові (з Львівщини та Тернопільщини) у напрямку Сєвєродонецька. Внаслідок зіткнення загинули жінка-військовослужбовець, яка перебувала у кабіні КРАЗу, і пасажир КАМАЗу, вісім чоловік травмовані (два водія та шість пасажирів-військовослужбовців ЗСУ). Поховання у с. Жилинці (Ярмолинецький район).
Під час обстрілу російськими бойовиками поблизу смт Зайцеве, на північ від міста Горлівка (Донецька область), отримав осколкове поранення в голову. Упродовж п'яти днів Володимир перебував у комі, помер у військово-клінічному центрі в м. Харків. Похований у Тягуні.
2930
Береговий Костянтин Едуардович
01962-06-3030 червня1962, 53 роки, Суми. Прапорщик, начальник складу взводу роти матеріального забезпечення 81-ї десантно-штурмової бригади. 1980 року пішов до армії на строкову службу, потім залишився служити за контрактом, до квітня 1995 року. Мобілізований 31 січня 2015 року. Залишилися дружина, син та батьки.
Помер у зоні проведення АТО в Донецькій області від колото-різаних поранень, отриманих внаслідок сварки з місцевим жителім. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального міського кладовища м. Суми ЗМІ з посиланням на правоохоронців повідомляли, що 19 листопада в одній з квартир у м. Дружківка Донецької області внаслідок сварки вбито мешканця цієї квартири, 53-річного військовослужбовця ЗСУ.
Під час обстеження території північніше «Бахмутської траси», поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, внаслідок підриву на осколково-загороджувальній міні загинув на місці.
Під час обстеження території північніше «Бахмутської траси», поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, внаслідок підриву на осколково-загороджувальній міні дістав важкого поранення, помер в лікарні Сєвєродонецька.
2934
Євич Олег Сергійович (Позивний «Джон»)
019881988, Ліщинівка (Христинівський район)Черкаська область. Військовослужбовець ЗСУ (військовий підрозділ не уточнено). Після закінчення школи працював у місцевому колгоспі, відслужив строкову службу в армії, потім працював у лісництві. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилася 78-річна бабуся, яка його виростила.
01975-09-1414 вересня1975, Тернопіль. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював начальником охорони на одному з підприємств в Тернополі. Призваний за мобілізацією в серпні 2014 року, з листопада перебував в зоні АТО, воював в районі с. Кримське, на 31-му блокпості траси «Бахмутка» на Луганщині. У серпні 2015 року був комісований за станом здоров'я. Залишилися батьки, брат.
На Луганщині у Володимира почалися болі в шлунку, влітку 2015 року його з лінії фронту забрала «швидка» з кровотечею, діагностували рак шлунку 4-го ступеню. Перебував у лікарнях Харкова та Львова, де зробили операцію. Останній час був у 2-й лікарні м. Тернопіль. Тернополяни допомагали родині грошима на дорогі препарати. 21 листопада Володимиру погіршало, в ніч на 22 листопада він помер. Похований на Микулинецькому кладовищі.
Вранці поблизу села Малинове (Станично-Луганський район) Луганської області автомобіль Volkswagen сил АТО підірвався на вибуховому пристрої. Один військовослужбовець, 1984 р.н., загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні. Поховали Андрія у с. Дубровиця.
Вранці поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область) підірвався на фугасі автомобіль сил АТО. Один військовослужбовець загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні.
Помер в Опіковому центрі м. Києва внаслідок опіків 70 % тіла, отриманих під час пожежі в польовому таборі ЗСУ в Донецькій області, де близько 7-ї години ранку 17 жовтня від іскри загорівся намет. Після прощання у Новодністровську, похований в с. Виноградне (Мурованокуриловецький район) Вінницької області, де проживає його мати.
У місті Маріуполь (Донецька область) на території пансіонату «Блакитна хвиля», за місцем дислокації батальйону «Львів», було знайдене тіло бійця з вогнепальним пораненням у скроню. Поруч з тілом була табельна зброя. Кримінальне провадження розпочато за 1 ч. с. 115 КК України (умисне вбивство).
2941
Міхно Іван Вікторович
01974-02-011 лютого1974, ЛуганкаПетрівський районКіровоградська область. Молодший сержант, старший механік-водій (БМП) 28-ї ОМБр. З 1994 року працював водієм в СВК «Агрофірма Маріампольська», пізніше — в ТОВ «Граніт Груп» на Петрівському кар'єрі. Мобілізований у липні 2015 року.
01979-06-1010 червня1979, НадорожнаТлумацький районІвано-Франківська область. Молодший сержант, командир взводу 6-ї роти 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Львівський технікум зв'язку та Львівський державний університет телекомунікацій за спеціальністю «технічне обслуговування та ремонт апаратури зв'язку». Відслужив строкову службу. З 2001 року працював в Івано-Франківській філії ПАТ «Укртелеком». Пізніше став підприємцем, займався монтажем світлового та звукового обладнання. З перших днів війни пішов добровольцем, спочатку воював у батальйоні «Донбас». З 14 січня 2015 року воював під Донецьком. Залишилися дружина та двоє синів.
Місце й обставини не уточнено. Загинув під час виконання військового обов'язку у зоні АТО. Прим. Батальйон «Донбас-Україна» несе службу в Луганській області.
Загинув поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський районДонецька область). Обставини не уточнено. Після прощання у Луцьку похований на кладовищі села Омельне (Ківерцівський район). Прим. На хресті вказана дата смерті 25 жовтня. За даними Книги пам'яті, загинув 23 листопада у с. Сонцівка (Колишнє Красне). За повідомленням прокуратури Донецької області, 19 листопада військовослужбовець (ім'я та в/ч не уточнюється) самовільно залишив місце розташування бригади у с. Красне Покровського району та оселився у місцевих жителів, з якими познайомився. Через кілька днів, під час сварки його задушили, а тіло вкинули в колодязь на території покинутого домоволодіння.
Загинув у селі Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області. У свідоцтві про смерть написано, що «помер від вогнепальної вибухової травми живота». Похований у Носівці Прим. Щодо визначення військової частини. В Райгородці на блокпостах несли службу бійці 16-го ОМПБ 92-ї ОМБр.
019841984, проживав у с. ЛісконогиНовгород-Сіверський районЧернігівська область. Військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Коли Ігор був у 8 класі, його сім'я переїхала до с. Лісконоги. Призваний під час четвертої хвилі мобілізації, після підготовки на Яворівському полігоні вирушив до зони АТО, у березні 2015 року. Після контузії проходив лікування у Києві. Залишилися мати, брат, цивільна дружина та її дочка-дошкільня.
Помер у реанімації міській лікарні Маріуполя (Донецька область) від вогнепального поранення в голову що отримав на блокпості в Мангуші. За попередніми даними, солдат покінчив життя самогубством. Як розповіли правоохоронці, напередодні нацгвардієць посварився зі своєю дівчиною й перебував у депресивному стані. Похований у с. Літиня.
01971-12-044 грудня1971, Сокіл (Рожищенський район)Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Молодший сержант, військовослужбовець 15-ї окремої понтонної роти, в/ч пп В5341 (Приазовське). Мобілізований 11 березня 2015 року, проходив навчання на Рівненському полігоні. Залишилися батьки, дружина та троє неповнолітніх дітей, — дві доньки та син.