92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка (92 ОШБр, в/ч А0501, пп В6250) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Чугуївський район, Харківська область. Належить до Оперативного командування «Схід».
| 92-га окрема штурмова бригада (2023—дотепер) 92-га окрема механізована бригада 6-та механізована дивізія (1999—2000) | |
|---|---|
| Нарукавний знак бригади | |
| На службі | 1999 — дотепер |
| Країна | Україна |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип | Механізовані війська |
| У складі | ОК «Схід» |
| Базування | Харківська область, Клугино-Башкирівка |
| Оборонець | кошовий отаман Іван Сірко |
| Гасло | «Собі — честь, Україні — слава!» |
| Війни/битви | |
| Нагороди | |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник Федосенко Павло Юрійович |
| Знаки розрізнення | |
| Польовий нарукавний знак | |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Бригада створена у 2000 році на базі 6-ї дивізії Національної гвардії України. 2011 року її штат скоротили і планували ліквідувати до 2015 року. З початком російсько-української війни 2014 року незначні сили бригади перебували у Харківській області і лише в серпні 2014 року ротно-тактична група була направлена на Донбас у спробі деблокувати оточені під Іловайськом війська. Надалі брала участь у багатьох боях, зокрема у захопленні спецпризначенців ГРУ під Щастям. З 2022 року брала участь у відбитті російського повномасштабного вторгнення на харківському напрямі, і у осінньому контрнаступі.
Бригаду названо на честь Івана Сірка — кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.
Історія Редагувати
У грудні 1999 року 6-ту дивізію Національної гвардії України передано до Збройних сил України та перейменовано на 6-ту механізовану дивізію. Надалі дивізія переформована на 92 окрему механізовану бригаду.
Указом Президента України від 30.10.2000 № 1173 за бригадою зберігалися раніше присвоєні почесні найменування та державні нагороди. Бригада стала називатися «92 окрема механізована Ропшинська орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригада».
2011 року відбулося скорочення штату бригади. Пізніше саму бригаду вирішили ліквідувати до 2015 року, а на її базі залишити лише складську зону.
У квітні 2012 року зенітний ракетно-артилерійський дивізіон бригади готувався забезпечувати безпеку проведення футбольних матчів Євро-2012 в Донецьку.
Станом на 2013 рік 104 солдати з бригади брали участь у місіях ООН з підтримання миру в Лівані, Ліберії, Сьєрра-Леоне, колишній Югославії.
Російсько-українська війна Редагувати
У середині березня 2014 року підрозділи бригади вирушили в район російсько-українського кордону Харківської області. На той час Росія вже окупувала Крим і здійснювала військові маневри неподалік українського кордону. Кількість особового складу і боєздатної техніки бригади була незначна, навесні і майже все літо ці підрозділи у боях на Донбасі участі не брали.
Бої за Іловайськ Редагувати
Тривалий час бригада була одним із останніх резервів ЗСУ і зберігалася для оборони Харківського напрямку від можливого російського вторгнення. Криза українських сил у зоні бойових дій на Донбасі змусила, зрештою, залучити і її. Бойова група 92 окремої механізованої бригади висунулася з Чугуєва в район Іловайська 23 серпня 2014 року.
27 серпня 2014 року відбулася спроба силами бригади прорвати ззовні російське кільце оточення під Іловайськом і деблокувати українські підрозділи. Посилена ротно-тактична група бригади, що мала 276 бійців, 4 танки, три САУ та більше десятка БТР, прибула у Комсомольське з Харківської області за наказом командування АТО. Планувалося, що РТГр бригади зустріне загін 42 БТрО в районі с. Колоски й разом вийдуть на допомогу оточеним українським формуванням. РТГр рухалася звивистим маршрутом і під вечір 27-го числа зупинилася на ґрунтовій дорозі Новозарівка-Войкове. Протягом ночі майже всю техніку колони знищили артилерійськими обстрілами з мінометів, систем залпового вогню та ствольної артилерії. Станом на 28 серпня загинуло 10 чоловік — Руслан Батраченко, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний та Володимир Усенко. Екіпаж САУ Артема Звоненка формально вважається зниклим безвісти після її вибуху. Техніка колони була частково знищена, а решта була захоплена російськими силами.
Бої на Луганщині Редагувати
22 вересня від отриманих раніше поранень помер солдат бригади Безбатько Віталій Олександрович.
У подальшому бійці 92 бригади брали участь у боях під Станицею Луганською, Щастям і Бахмуткою. 14 жовтня від серцевого нападу біля міста Щастя помер солдат Шаповалов Олександр Григорович. 14 листопада вбитий співслужбовцями біля села Бударки (Вовчанський район Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією) солдат Станіслав Прохоров.
15 грудня 2014 року поблизу с. Лобачеве Новоайдарського району відбувся бій з диверсійно-розвідувальною групою проросійських бойовиків. 3 групи розвідників 92 бригади загальною кількістю 20 осіб вистежили ДРГ противника чисельністю у 9 осіб і в результаті бою знищили 3-х бойовиків і взяли двох полонених. 18 грудня біля міста Щастя підірвався на «розтяжці» солдат Микола Демиденко. 2 березня під Щастям загинув солдат 92 бригади Баришполець Євген Володимирович. 5 квітня 2015-го під Щастям загинув старший солдат Олексій Федорченко. 1 червня 2015 року солдат Андрій Рудницький помер від поранень, які отримав під Щастям.
Бої під Дебальцевим Редагувати
27 січня 2015 року танки бригади стали на опорних пунктах «Валера», «Серьога» і «Льоха» на східних рубежах дебальцівського виступу. Вже 28 числа відбувся бій, у якому танкісти підбили колону техніки супротивника — 3 танки й вантажівки. У бою загорівся танк Василя Божка, який вдалося загасити.
12 лютого підрозділ бригади з єдиним танком, командиром якого був Василь Божок, відправили в район Логвиного. Надійшла інформація, що з Вуглегірська висунулися 5 танків проросійських сил. У бою танк 92 бригади зміг підбити 3 танки супротивника, після чого був змушений відійти.
Бої біля Станиці Луганської Редагувати
16 травня 2015 року поблизу м. Щастя на Луганщині військовими 92 окремої механізованої бригади захоплені в полон військові 3-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ РФ Олександр Александров і Євген Єрофєєв. Під час бою загинув український військовик, молодший сержант Вадим Пугачов. 29 травня 2015 року Президент України Петро Порошенко нагородив учасників затримання російських спецпризначенців.
23 березня 2016 року Державний концерн «Укроборонпром» передав 92 окремій механізованій бригаді 16 бронетранспортерів БТР-4 та 18 вітчизняних 120-мм мінометів М120-15 «Молот».
24 січня 2018 року з полону терористів звільнений старший солдат Роман Савков.
16 березня 2018 року один із підрозділів бригади виконав успішне практичне випробування нових БТР-4Е з подолання водних перешкод на 235-му міжвидовому центрі підготовки частин та підрозділів ОК «Південь» Сухопутних військ ЗС України Широкий лан, що на Миколаївщині.
29 грудня 2018 року в рамках робочої поїздки на Харківщину Міністр оборони Степан Полторак вручив ордери на квартири у новобудовах військовослужбовцям 92-ї окремої механізованої бригади. Нове житло належить до категорії штатно-посадового — квартири перебувають у власності військової частини та закріплені за конкретними посадами. Командири рот, начальники штабів батальйонів, командири батальйонів і офіцери управління бригади — всього 80 офіцерів 92-ї бригади отримали квартири у двох будинках у селі Клугино-Башкирівка, де дислокується частина.
11 вересня 2019 року було повідомлено, що в районі м. Ясинувата — с. Спартак бійці бригади поранили командира роти розвідки 11-ї мотострілецької бригади окупаційних російських військ, який невдовзі від поранень помер.
З 29 листопада 2021 року зведена механізована рота 92-ї бригади взяла участь у міжнародних навчаннях Combined Resolve XVI. Вперше Збройні Сили України в цих маневрах представлені підрозділом, озброєним новітніми зразками бронетехніки українського виробництва — БТР-4Е, БРЕМ-4РМ та санітарно-евакуаційною машиною БММ-4С.
Російське вторгнення в Україну (2022) Редагувати
Під час російського вторгнення 2022 року бригада брала участь в обороні Харкова на Чугуївському напрямку.
8 вересня 2022 року президент Зеленський відмітив заслуги бригади при контрнаступі на Харківщині в районі Балаклії.
Під час вересневого контрнаступу бригада захопила танк Т-90А, що за припущенням належав 27-й мотострілецькій бригаді. Танк у 2023 році було передано до США. В 2023 році була перейменована на 92-у окрему штурмову бригаду.
Структура Редагувати
- управління (штаб бригади)
- 1-й механізований батальйон БТР-4Е
- 2-й механізований батальйон БТР-4Е
- 3-й механізований батальйон БТР-4Е
- 22-й окремий мотопіхотний батальйон.
- танковий батальйон Т-64БВ (1 та 2 танкові роти), Т-64БМ2 (3 танкова рота)
- бригадна артилерійська група:
- батарея управління та артилерійської розвідки
- самохідно-артилерійський дивізіон 2С1 «Гвоздика»
- самохідно-артилерійський дивізіон 2С3 «Акація»
- реактивний артилерійський дивізіон БМ-21 «Град»
- протитанковий артилерійський дивізіон МТ-12 «Рапіра»
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- взвод снайперів
- розвідувальна рота
- вузол зв'язку
- рота радіоелектронної боротьби
- радіолокаційна рота
- група інженерного забезпечення
- рота РХБ захисту
- батальйон матеріально-технічного забезпечення
- ремонтно-відновлювальний батальйон
- медична рота
- комендантський взвод
Оснащення Редагувати
23 грудня 2019 року бригаді передали 12 БТР-4, які були виготовлені ХКБМ в рамках контракту 2016 року, що був поновлений між Міністерством оборони та Укроборонпромом.
13 серпня 2020 року ХКБМ передало Міністерству оборони України фінальні чотири БТР-4Е, чим виконало контрактні зобов'язання 2016 року з виготовлення 45 машин для 92-ї бригади.
6 грудня 2021 року бригада отримала 10 БТР-4Е та 3 танки Т-64БМ2, в рамках відзначення 30-ї річниці створення Збройних сил України у Харкові. Раніше бригаді вже були передані 7 танків модифікації Т-64БМ2, які брали участь у військовому параді в Києві 24 серпня 2021 року.
Традиції Редагувати
У 2000 році Указом Президента України була затверджена повна офіційна назва з'єднання: «92 окрема механізована Ропшинська орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригада».
У 2007 році командування бригади клопотало перед Верховним Головнокомандувачем про те, щоб бригаді було присвоєно ще одне ім'я — «Чугуївська».
З 18 листопада 2015 року в рамках загальновійськової реформи з найменування було виключено радянські почесні назви. За Указом Президента України повна офіційна назва з'єднання: «92 окрема механізована бригада».
22 серпня 2019 року Президент України присвоїв бригаді почесне найменування: «92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка».
6 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».
Символіка Редагувати
Нарукавна емблема до парадного, парадно-вихідного та повсякденного однострою має вигляд геральдичного щита, перетятого в основі палісадним поділом на зелений і золотий. Щит оздоблено кантом синього кольору. Центральним елементом емблеми є золоті схрещені стилізовані рушниці запорізьких козаків «яничарки». Палісадний поділ щита є стилізованим зображенням Запорізької Січі, укріплення якої були обнесені частоколом (палісадом), і вказує на почесне найменування частини імені кошового отамана Івана Сірка, який обирався кошовим Запорізької Січі двадцять років поспіль. Схрещені рушниці та кольорова гамма нарукавної емблеми вказують на приналежність частини до механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України.
Вшанування загиблих Редагувати
6 травня 2020 року, у День піхоти, на території місця дислокації бригади відкрили Меморіал Слави загиблим воїнам.
Командири Редагувати
- (2000—2005) полковник Назаркін В'ячеслав Миколайович
- (2007—2011) полковник Гузченко Сергій Вікторович
- (2011—2013) полковник Козак Володимир Станіславович
- (2013—2017) полковник Ніколюк Віктор Дмитрович
- (2017—2020) полковник Кокорєв Володимир Володимирович
- (2020) полковник Федосенко Павло Юрійович
Начальники штабу Редагувати
- (2013—2015) підполковник Клочков Владислав Вікторович
- (2020 по т.ч) полковник Коренюк Роман Михайлович
Герої України Редагувати
Інциденти Редагувати
Прізвище комбрига Віктора Ніколюка згадувалося в контексті історії з убивством волонтера, згідно зі словами Анатолія Матіоса співробітника СБУ, Андрія «Ендрю» Галущенка і співробітника Державної фіскальної служби Дмитра Жарука, під час розстрілу під Щастям 2 вересня 2015 року, які займалися викриттям шляхів контрабанди у зоні АТО. Однією з версій ситуації було перекриття наркотрафіку. 11 грудня 2015 року в Башкирівці правоохоронці провели обшук у квартирі Ніколюка, тоді як той знаходився зі своєю бригадою на виконанні бойового завдання в місті Щастя. Ніколюк відкинув звинувачення та у відповідь подав до суду позов на військову прокуратуру. За його словами, бригаді навмисно псують репутацію, щоб зіпсувати відносини армії з патріотами і знизити рівень взаємодопомоги. Жодних ґрунтовних доказів супроти Ніколюка прокуратура так і не навела.
Пізніше, 12 лютого 2016 року Краматорський міський суд взяв під варту демобілізованого старшину окремої розвідроти 92 ОМБр Олександра Свідра за підозрою в розстрілі мобільної групи в сірій зоні під Щастям. 14 лютого було взято під варту ще одного розвідника бригади Павла Долженка. У березні того ж року було вчинено напад на квартиру Кирила Вереса.
Згодом суд звільнив підозрюваних у вбивстві Олександра Свідра та Павла Долженка з-під варти, залишивши підозрюваними у вбивстві. Олександр Свідро повернувся в запас, а Павло Долженко проходить службу в складі ЗСУ і надалі. Кримінальна справа щодо них закрита.
Пізніше в ході розслідування 23 серпня 2017 року Краматорський суд засудив заочно та виніс вирок у вбивстві двох та замаху на вбивство чотирьох, двом проросійським бойовикам ― Сергію Лук'янову (позивний Террикон) і Армену Багіряну (позивний Баггі).
Втрати Редагувати
За даними Української правди, 48 воїнів бригади загинуло станом на грудень 2017 року.
Станом на січень 2018 року, за даними Книги Пам'яті, бригада втратила 75 осіб загиблими.
У травні 2020 року на території пункту постійної дислокації бригади на Харківщині було встановлено пам'ятний знак з іменами 63 загиблих.
Галерея Редагувати
- Навчання з використанням лазертегу в грудні 2021
Примітки Редагувати
- ↑ . www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
- ↑ . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ГАЛАУР, Володимир (16 грудня 2015). . Урядовий Кур’єр. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- . BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- . Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- http://bmpd.livejournal.com/979201.html [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] Харьковская 92-я механизированная бригада все-таки доехала до АТО]
- Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
- . tyzhden.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 вересня 2016.
- Цензор.НЕТ. (ru-RU). Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ . Українська правда. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 16 березня 2017.
- Цензор.НЕТ. (ru-RU). Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 26 вересня 2016.
- . tyzhden.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
- . www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
- . http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- “Маємо хороші новини з Харківщини”: Зеленський сказав слова подяки п’ятьом бригадам. novynarnia.com (укр.). 7 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
- Трофейний Т-90А із України може мати "таємничого покупця" в США, бо танк везуть дуже дивно | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 15 квітня 2023.
- Тепер ми 92 ОКРЕМА ШТУРМОВА БРИГАДА ІМЕНІ КОШОВОГО ОТАМАНА ІВАНА СІРКА. До вашої уваги пісня, яку написав військовослужбовець нашої бригади з цієї... | By 92 ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка, Офіційна сторінка | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
- Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 23 травня 2016.
- . Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 11 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 серпня 2019.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №315/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу".
- . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- Командиром 92-й омбр вместо Николюка назначен Кокорев [ 22 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- . Харків Times (укр.). 6 травня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- . zmina.info (укр.). 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- . OBOZREVATEL PLUS (укр.). 29 вересня 2017. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
- . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 25 січня 2018.
- . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
Посилання Редагувати
- Офіційні втрати [ 28 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Військові частини Сухопутних військ за родами військ [Архівовано 17 вересня 2015 у Archive.is] // Ukrainian Military Pages
- Перемирие которого нет. Ситуация на фронте из первых уст. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- . http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.