БМ-21 «Град»

БМ-21 «Град» (абр. від Бойова́ маши́на, Індекс ГРАУ 9К51) — реактивна система залпового вогню калібру 122 мм. Розроблена в СРСР, випускалася на базі шасі вантажівки Урал-375 із встановленою пусковою установкою 2Б5. БМ-21 «Град» є розвитком установки залпового вогню «Катюша», а також базою для інших систем, зокрема 9К55 «Град-1». Максимальна дальність атаки 42 км.

БМ-21 «Град»
Бойова машина БМ-21 «Град», на базі Урал-4320
Тип	реактивна система залпового вогню
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1963 — нині
Оператори	див. Оператори
Історія виробництва
Виготовлення	1960 — 1988
Виготовлена кількість	понад 8500
Варіанти	див. Модифікації
Характеристики
Вага	суха: 10 870 кг бойова: 15 400 кг
Довжина	7350 мм
Ширина	2400 мм
Висота	3090 мм
Обслуга	3
Калібр	122 мм
Головне озброєння	ПУ 2Б5
Двигун	ЗіЛ-375 180 кс
Трансмісія	6×6
Дорожній просвіт	400 мм
Операційна дальність	по шосе: 400 км
Швидкість	по шосе: 75 км/год
БМ-21 «Град» у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Град (значення).

Історія створення

Розробка системи почалася 30 травня 1960 на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 578-236. Основні роботи відбувались у НДІ-147. Конструкторська задача полягала у створенні пускової установки на базі серійного автомобіля. Перші заводські випробування БМ-21 відбулись у кінці 1961. 28 березня 1963 систему було прийнято на озброєння Збройних сил СРСР, а серійне виробництво було розпочато 1964.

Призначення та склад

БМ-21 «Град» призначена для загальної вогневої підтримки дивізій і бригад, ураження живої сили, бронетехніки і неброньованої техніки, польових укріплень, постановки мінних полів, димових завіс і радіоперешкод, створення осередків загоряння, освітлення поля бою, ведення агітації.

Реактивна система залпового вогню БМ-21 (9К51) складалась з:

• пускової установки (Індекс ГРАУ 2Б5),
• 122-мм некерованих реактивних снарядів (зокрема 9М22, 9М23, М-21ОФ, 9М22У, 9М22С, 9М42, 9М43, 3М16, 9М519-1…7),
• системи управління вогнем,
• транспортно-зарядної машини (наприклад, 9Т450 на основі ЗІЛ-131 зі стелажами 9Ф37).

Для підготовки даних для стрільби в складі батареї РСЗВ БМ-21 була машина управління 1В110 «Береза». Замість неї можуть використовуватись інші системи управління вогнем, зокрема 1В126 «Капустник-Б».

Польова 122-мм дивізіонна реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град» призначена для ураження відкритої і прикритої живої сили, неброньованої техніки і бронетранспортерів у районі зосередження, артилерійських і мінометних батарей, командних пунктів та інших цілей.

Пускова установка складається з артилерійської частини та автомобільного шасі. Артилерійська частина складається з пакета 40 напрямних труб, які встановлені на основу, яка може обертатись та дозволяє наводити у вертикальній та горизонтальній площинах.

Напрямні труби мають довжину близько 3 метрів, діаметр гладкого ствола дорівнює 122,4 мм. Для надання снаряду обертального руху в стінці напрямної труби зроблено П-подібний паз, в якому ковзає штифт снаряду.

Для часткового врівноваження та полегшення наведення система має механізм врівноваження, що складається з двох торсіонів.

Модифікації

Основні

• 9К51 БМ-21 «Град» — базовий варіант РСЗВ з 40-ствольною пусковою установкою на шасі Урал-375;
• 9К54 «Град-В» — авіадесантована РСЗВ з бойовою машиною БМ-21В з 12 напрямними на шасі ГАЗ-66, здатна вести вогонь усіма снарядами БМ-21;
  • «Град-ВД»^[ru] — являє собою гусеничний варіант системи "Град-В" з бойовою машиною БМ-21ВД з 12 напрямними і транспортно-зарядною машиною на базі бронетранспортера БТР-Д.
• 9К55 «Град-1» — РСЗВ з 36 стволами для озброєння артилерійських підрозділів полкової ланки;
  • 9К55-1 «Град-1» — являє собою гусеничний варіант системи «Град-1» з бойовою машиною 9П139 на базі шасі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика» з 36 напрямними та транспортно-заряджувальною машиною 9Т451 на базі багатоцільового тягача МТ.

• 9К59 «Пріма»^[ru] — багатоцільова РСЗВ багатоцільового призначення з 50 стволами;

• А-215 «Град-М» — корабельна РСЗВ для озброєння десантних кораблів ВМФ;

• ДП-62 «Дамба»^[ru] — РСЗВ з бойовою машиною БМ-21ПД для захисту військово-морських баз від водолазів та морських десантів;
• 9П132 «Град-П» — полегшена одноствольна переносна установка для ведення вогню реактивними снарядами «Град-П»;
• 9К510 «Ілюмінація» — реактивна система для стрільби освітлювальними снарядами;

Модифікації бойових машин

• 2Б5  - бойова машина БМ-21 РСЗВ 9К51 на шасі Урал-375Д .
• 2Б17  - бойова машина БМ-21-1 РСЗВ 9К51 на шасі Урал-4320 .
  • 2Б17-1  - експортний варіант бойової машини БМ-21-1 на шасі Урал-4320 , оснащений автоматизованою системою управління наведенням та вогнем.
  • 2Б17М  - модернізована бойова машина БМ-21-1 РСЗВ 9К51М "Торнадо-Г" на шасі Урал-4320 .

• БМ-21-1 — бойова машина в якій традиційний комплект напрямних замінено на пакет одноразових транспортно-пускових контейнерів з композитних матеріалів.

Білорусь

Бойові машини БМ-21 «Град-1А» БелГрад є модернізацією наявних бойових машин «Град» радянського виробництва шляхом перестановки артилерійської частини з шасі автомобіля Урал-375Д на нове доопрацьоване шасі автомобіля МАЗ-6317. Створення почалося 1997, прийнята на озброєння 2001.

Грузія

У 2012 на озброєння грузинської армії був прийнятий місцевий варіант БМ-21 на базі броньованого українського КрАЗ-6322 — ZCRS-122 Magaria.

Казахстан

Державне підприємство «Казтехнології» на виставці озброєнь KADEX 2016 представило власний варіант модернізації, який отримав назву БМ-21 МАРС «Град», або КазГРАД 1КГБК15. Нова установка побудована на шасі КамАЗ з додатковим бронюванням кабіни. На даху кабіни встановлений кулемет калібру 7,62 мм.

Номенклатура боєприпасів включає як старі ракети для БМ-21 «Град», так і нові, керовані, з максимальною дальністю 40 км.

Підготовка до пуску триває не більше 35 секунд, залишає місце пуску машина менш ніж за 20 секунд. Обслуга машини складається з 3 осіб. Підготовку до пуску та сам пуск можна виконати з середини кабіни. Машина обладнана системами супутникової навігації GPS та ГЛОНАСС, сучасними засобами зв'язку.

Узбекистан

Північна Корея

Російська Федерація

2Б26

Бойова машина 2Б26 на виставці присвяченій 275-річчю Мотовіліхінських заводів

Бойові машини 2Б26 є модернізацією наявних бойових машин 2Б5 «Град» перестановкою артилерійської частини з шасі автомобіля Урал-375Д на нове доопрацьоване шасі автомобіля КамАЗ-5350. Модернізацію здійснює ВАТ «Мотовіліхінські заводи». Вперше показана публіці 23 вересня 2011, надходити до російської армії почала 2012. Також брала участь у параді 9 травня 2012 в Ростові-на-Дону. Окрім оновлення шасі, машина має інші вдосконалення, зокрема, навігаційну систему. Обслуга машини 3 особи. Пуск снарядів може відбуватись з кабіни або з виносного пульта.

У січні 2015 одна машина 2Б26 була помічена в Донецьку на озброєнні російських терористів. Установка 2Б26 «Град» з порушенням умов відведення озброєнь була помічена й СММ ОБСЄ, що було зазначено в звіті № 297/2020 від 14 грудня 2020 року.

9К51М «Торнадо-Г»

Бойова машина 2Б17-1 із складу РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г» на Танковому біатлоні 2014 року

Роботи з модернізації РСЗВ «Град» розпочались в 1990-ті в ГНПП «Сплав». Вперше модернізована РСЗВ була представлена в 1998 на показових стрільбах під Оренбургом. Планувалось, що в першому півріччі 2012 будуть завершені державні випробування та відбудеться перша передача 36 бойових машин до Сухопутних військ РФ.

У липні 2012 перші РСЗВ «Торнадо-Г» надійшли на озброєння мотострілецьких підрозділів у Волгограді. 2013 система 9К51М завершила державні випробування і була прийнята на озброєння Російської Федерації.

До складу РСЗВ 9К51М належить нова модернізована бойова машина БМ-21, старі та нові типи 122-мм реактивних снарядів, а також КЗАУВ «Капустник-БМ». Розташована в кабіні бойової машини автоматизована система управління вогнем дозволяє вести вогонь без топогеодезичної підготовки та здійснювати наведення пакету з напрямними без виходу екіпажу із кабіни. Екіпаж зменшено з 3 до 2, тривалість розгортання на непідготованій бойовій позиції скорочено до 6 хвилин, а на підготованій — до 1 хвилини.

Бойові можливості нової системи поліпшені завдяки новим реактивним снарядам. До номенклатури увійшли касетні снаряди з відокремлюваною головною частиною та самоприцілювальними кумулятивними бойовими елементами, що дозволяють ефективно вражати броньовану бойову техніку супротивника.

Системи РСЗВ «Торнадо-Г» згадані в тексті меморандуму від 20 вересня, узгодженого з Мінськими домовленостями про припинення вогню від 9 вересня 2014.

Словаччина

Чеська RM-70, 2018 рік

122 мм реактивна система залпового вогню RM-70 була розроблена в Чехословачинні. Виготовлялася у 1971-89 роках. На озброєнні — з 1972.

Виробництво було збережене на заводі в Дубниця-над-Вахом (Словаччина). У 2010 році знята з озброєння чеської армії. Словаччина продовжує випускати оновлену версію з американською РСЗВ.

Фактично це копія радянського БМ-21 «Град». Як шасі служить Tatra T813 «Kolos» (8×8).

Некеровані ракети для комплексу як радянські (9M22 та 9M28) так і місцевого виробництва.

Україна

В Україні було налагоджено обслуговування та ремонт пускових установок РСЗВ «Град», було створено й низку нових модифікацій.

В березні 2019 року на виставці «Зброя та безпека 2019» КБ «Південне» було представлено реактивний снаряд «Тайфун-1» 9М221Ф. Цей снаряд має аналогічну звичайному 9М22 осколково-фугасну бойову частину масою 18,4 кг, проте вдвічі більшу максимальну дальність (40 км замість 20). Наприкінці 2019 року, з повідомлення пресслужби КБ «Південне» стало відомо, що випробування реактивних снарядів системи залпового вогню «Тайфун-1» вже розпочато. На базі «Тайфун-1» йде розробка керованого снаряда «Тайфун-1М», а також модернізовані версії принципово нових реактивних систем залпового вогню «Тайфун-2» і «Тайфун-4».

29 квітня 2020 року на Одещині відбувся другий етап попередніх випробувань 122-мм реактивних снарядів «Тайфун-1» з пусками на максимальну дальність — 40 км.

БМ-21К

БМ-21К створювалася на основі модернізації більш раннього зразка БМ-21 «Град». Машина зібрана з деталей вітчизняного виробництва, і є першою національною системою залпового реактивного вогню.

БМ-21 К створена державним підприємством 100-ий ХАРЗ спільно з харківським КБ ім. Морозова. Робота зі створення БМ-21 К почалася в 2001 році. Було вирішено замінити російську автомобільну базу УРАЛ-375 на українську КрАЗ-260 з чотиридверною кабіною підвищеного комфорту. Після проходження випробувань на Яворівському військовому полігоні у грудні 2008 на державному рівні було ухвалено рішення щодо виробництва і проведення заводських випробувань у Харкові. Експертна оцінка нового зразка озброєння становить 1 млн гривень.

Потужність двигуна, якщо порівняти з «Градом», збільшена на 60 к. с., і має 240 к. с., запас ходу було збільшено з 400 до 500 км. Суттєвим є те, що кожному з 5 членів екіпажу створено комфортні умови для роботи в бою. Основними перевагами БМ-21 К, за словами її творців, є збільшення її дальності ураження цілі від 20 до 40 км, нова система швидкого перезарядження, можливість ведення точного вогню з максимальною похибкою 90 метрів на відстані 40 км, поява супутникової системи спостереження і наведення на об'єкт, а також підвищення керованості реактивними пострілами.

БМ-21У «Град-М»

БМ-21У «Град-М» — український варіант модернізації радянської установки залпового вогню БМ-21 «Град». Спроєктовано дві машини далекої стрільби «Град» і «Град-М».

Завдяки можливостям КрАЗа вдвічі більшим став боєкомплект. Снаряди летять на два десятки кілометрів і вражають площинні цілі — пункти управління супротивника, аеродроми, стартові позиції ракет. РСЗВ БМ-21У «Град-М» встановлюється на шасі КрАЗ-6322, КрАЗ-6322-120-82.

КрАЗ-6322РА «Бастіон-01 (02)»

Українські системи залпового ракетного вогню Бастіон-01 під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ

КрАЗ-6322РА «Бастіон-01 (02)» — українські бойові комплекси РСЗВ у складі автомобіля-шасі КрАЗ-6322 і артилерійської частини — реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Призначені для знищення живої сили й бойової техніки супротивника, артилерійських і мінометних батарей, руйнування укріплень, опорних пунктів і вузлів опору супротивника. Дальність стрільби комплексу — до 40 км.

РСЗВ «Верба»

Модернізація системи БМ-21 «Град» розробки Харківського конструкторського бюро ім. Морозова. Модернізована система встановлена на шасі КрАЗ і має 5-місну кабіну.

Управління вогнем, прицілювання, заряджання відбуваються в автоматичному режимі з кабіни, без безпосереднього втручання обслуги в роботу РСЗВ. Маса нової системи дорівнює майже 20 тонн, але вона здатна досягати швидкості до 85 км/год.

БМ-21УМ «Берест»

БМ-21УМ «Берест» є глибокою модернізацію БМ-21 «Град» виготовленою Шепетівським ремонтним заводом за власні обігові кошти. Стверджувалося, що у виробництві «Береста» використані лише українські складові, включно із шасі. Система побудована на базі вантажного шасі КрАЗ-5401НЕ, де кабіна вміщує увесь розрахунок, тоді як у «Града» частина бойового розрахунку знаходиться на відкритих сидіннях за кабіною, і модернізованої пускової установки БМ-21 «Град», де замість 40 ракет встановлено 50.

Зарубіжні аналоги РСЗВ «Град» та БМ-21

Польова реактивна система залпового вогню БМ-21 та її складові стали прототипами ряду іноземних систем, включаючи «APRA», «PRL111», «PRL113», BM-11^[ru], «HADID», Lynx (Naiza, Найза)^[ru], «Modular», WR-40 Langusta, T-122 Sakarya.

Китайська Народна Республіка

Боєприпаси

Реактивні снаряди радянського та російського виробництва

Основні снаряди радянського та російського виробництва:

• Осколково-фугасні:
  • 9М21ОФ (9М22У) — основний реактивний снаряд РСЗВ «Град».
  • 9М28Ф
  • 9М53Ф — Має відокремлювану бойову частину, що спускається на парашуті. Створений для РСЗВ 9К59 «Пріма», також може бути використаний модернізованою РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
  • 9М521 — Має підвищену потужність та максимальну дальність стрільби, створений спеціально для модернізованої РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
  • 9М522 — Має відокремлювану головну частину. Як і 9М521 має поліпшені характеристики, створений для РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
• Касетні:
  • 3М16 — з головною частиною для дистанційного встановлення протипіхотних мін;
  • 9М28К — з головною частиною для дистанційного встановлення протитанкових мін;
  • 9М217 — з головною частиною та самонавідними бойовими елементами;
  • 9М218 — з головною частиною з кумулятивно-осколковими бойовими елементами.
• Інші:
  • 9M21 — хімічний;
  • 9М22С — запалювальний;
  • 9М28Д — агітаційний;
  • 9М42 — освітлювальний;
  • 9М43 — димовий;
  • 9М519-1…7 — комплект з 7 снарядів для створення радіоперешкод;

9М22, 9М22У та 9М22С

Також має позначення М-21ОФ та М-21Ф, індекс 9М22, таблиці стрільб ТС-74 створений в НДІ-147 (нині НВО «Сплав»). Був першим, та деякий час єдиним снарядом для РСЗВ «Град».

Осколково-фугасний реактивний снаряд М-21ОФ призначений для знищення та придушення живої сили та техніки супротивника в районах зосередження, артилерійських та мінометних батарей, для руйнування укріплень, опорних пунктів та вузлів спротиву супротивника.

На реактивному снаряді встановлені лопаті стабілізатора, що надають йому обертального руху під час польоту. Для поліпшення купчатості бою на головну частину снаряду надягають спеціальні гальмівні кільця: мале — при дальності стрільби 12-15,9 км, великі — при дальності менше 12 км.

Корпус реактивного двигуна досить довгий, тому він зроблений з двох циліндричних секцій.

Сопловий блок має одне центральне сопло та шість периферійних.

В снаряді використаний головний підривач ударної дії МРВ (МРВ-У). Підривач має три позиції: миттєвої дії, малої, та великої затримки. Бойова частина 9Н22.

На базі снаряду 9М22 створений осколково-хімічний снаряд 9М23 «Лейка».

9М22У — модернізована версія осколково-фугасного реактивного снаряда 9М22 (М-21ОФ). Створений в НДІ-147 (НВО «Сплав»). Має модернізований реактивний двигун з паливом РСТ-4К та бойову частину 9Н22У.

При вибуху головна частина викидає 1640 осколків заданої подрібненості (масою 2,4 г) та 2280 від корпуса (середньою масою 2,9 г). Таким чином теоретично снаряд має викинути 3920 осколків, на практиці ж маса, розміри, та кількість випущених осколків може бути іншою — через неможливість повного контролю за перебігом та впливом детонації на корпус снаряда. Повний залп — 40 реактивних снарядів, таким чином, призводить до детонації 256 кг вибухової речовини та викидання близько 156 800 осколків різної маси.

На базі осколково-фугасного 9М22У снаряда 1971 НВО «Сплав» був створений запалювальний снаряд М-21З (9М22С). Основна відмінність від базового снаряда — встановлення запалювальної бойової частини.

ТТХ снарядів різних виробників

РСЗВ «Град» може використовувати такі снаряди:

Номенклатура боєприпасів
Індекс снаряду	Індекс БЧ	Маса снаряду, кг	Довжина снаряду, мм	Маса БЧ, кг	Маса ВР/ОР, кг	Тип підривника	Дальність стрільби, км
Осколково-фугасні
9М22	9Н51	65,72…66	2870	18,4	6,4	контактний	5…20,4
9М22У	9Н51	66,6…66,78	2870	18,4	6,4	контактний	5…20,4
9М22У-1	9Н51	66,6	2870	18,4	6,4	контактний	5…20,4
9М28Ф	9Н55	56,5	2870	21	6,02	контактний	4…15
9М521	66	2840	21	електронний	15…40
9М522	70	3037	25	4,5	електронний	8…37,5
M-21 OF	66	2750	19,9	контактний	до 20,217
Type 81 (осколково-фугасний)	60	18,3	контактний	до 20
Type 81 (збільшеної дальності)	61	2757	неконтактний	до 30
Type 90A (осколково-фугасний)	61	2757	18,3	контактний	12,7…32,7
Rocket Steel Ball Shell	66,8	2870	19,25	6	контактний	до 20
Arash	65	2815	18,38	контактний	до 21,5
Noor	45	2050	18,35	контактний	до 18
Long Range Rocket	72	3200	18	контактний	до 29
HE Yarmuk	66	2875	20,4	6	контактний	до 20,58
GRAD	66,18	2753	контактний	до 20,13
SPALL	66,18	2753	контактний	до 20,13
LR	46,25	12	6,4	контактний	до 12
EXP-122	70,8	20	контактний	до 24,6
JROF	65,8	2881	6,4	контактний
JROF-K	46,3	1932	6,4	контактний	до 11
Extended Range Artillery Rocket	65,9	2900	18,4	контактний	10…40
Касетні
3М16	3М18	56,4	3019	21,6	5×0,14	безконтактний	2,5…13,4
9М28К	57,7	3019	22,8	3×1,85	безконтактний	2,5…13,4
9М43	56,5	2270	21	5×0,8	безконтактний	5…20,1
9М217	70	3037	25	електронний	8…30
9М218	70	3037	25	електронний	8…30
Type 81 (з КОБЕ)	60,5	2927	18,3	безконтактний	до 20
Type 81 (з мінами)	60	безконтактний	7…15
Type 90A (касетний)	60,5	2927	19	безконтактний	до 32
Fadjr 6	63	2830	32	безконтактний	3,5…6
PLATAN	75,1	3285	безконтактний	до 18
JRKK-G	AGAT	68	безконтактний	6,5…33
Trnovnik	65,8	2780	14,85	безконтактний	6,5…33
Керовані
«Угроза-1М»	66	2870	21	5,0	контактний	1,6…42
Запалювальні
9М22С	9Н510	66	2970	17,8	5,94	контактний	1,5…19,89
9М28С	9Н510	53	2318	17,8	5,94	контактний	1,65…15,07
Агітаційні
9М28Д	9Н511	52,3	2280	17	0,142	безконтактний	1,65…15,42
Освітлювальні
9М42	27	1760	безконтактний	1…5
Постановщик вад КХ/УКХ
9М519(-1…7)	66	3025	18,4	—	безконтактний	4,5…18,3
Хімічні
9М23	9Н56	66,7	19,3	2,9	безконтактний	до 19
9М23М	9Н57	67	19,3	3,1	безконтактний	до 20
9Н58	3,075	безконтактний
Навчальні
9М28ФУЧ-ТР	—	56,5	2870	—	—	—	4…15
9Ф839	74,5	3370	—	—	до 11
9Ф839-1	74,5	3370	—	—	до 11
9Ф839-2	77,8	3378	—	—	до 11

Бойове застосування

Перше використання відбулося в боях за острів Даманський в березні 1969.

Починаючи з 1970-их система БМ-21 «Град» брала участь у майже всіх локальних збройних конфліктах в світі в різних кліматичних зонах.

Бої за острів Даманський

На Даманському вперше були застосовані новітні на той час танки Т-62 і системи залпового вогню БМ-21 «Град». Т-62 і БМ-21 «Град» в музейній експозиції.

Бойове хрещення система БМ-21 «Град» отримала під час збройного конфлікту між Радянським Союзом та Китаєм на острові Даманський на річці Уссурі.

Активна фаза протистояння між двома сторонами почалась 2 березня 1969 року, а вже 15 березня конфлікт сягнув апогею. Тоді китайці кинули в бій декілька рот піхоти при підтримці декількох артилерійських батарей. Бій за острів з використанням бронетехніки (бронетранспортерів і танків Т-62) тривав декілька годин.

Вже до 17-ї години радянські прикордонники були вимушені покинути острів. Китайці посилили мінометний вогонь. Прикордонники не могли дати відповідь, оскільки у них не було артилерії. До того часу в боях загинув начальник Іманського прикордонного загону полковник Д. В. Леонов, були втрачені декілька БТР-ів.

Нарешті, командувач ДВО О. А. Лосік взяв на себе відповідальність та одноосібно вирішив підтримати прикордонників.

Приблизно о 17:10 артилерійський полк, декілька мінометних батарей і дивізіон установок «Град» 135-ї дивізії відкрили вогонь. Він тривав 10 хвилин. Удари були завдані на глибину 20 км по китайській території. Війську супротивника, що висувались до Даманського, була завдана велика шкода. Резерви, пункти живлення, склади були знищені.

Водночас в атаку рушили 5 танків, 12 БТР і 2 мотострілецькі роти 199-мотострілецького полку і одна мотоманеврена група прикордонників. Китайці були вибиті з острова.

Російсько-українська війна

Бойова машина реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» 28 омбр ЗСУ веде вогонь в зонi АТО пiд Донецьком

Огляд

БМ-21 «Град» активно використовують обидві сторони війни на сході України. На озброєні російських військ були помічені бойові машини 2Б26, а в Мінському меморандумі від 20 вересня була згадана російська РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».

Пускова установка БМ-21 «Град» з якої було обстріляне Добропілля. На бортах видно саморобні кріплення для тентового накриття артилерійської частини з метою її приховання.

Перший випадок використання РСЗВ «Град» стався 13 червня 2014 о 8:20. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в'їзді в місто Добропілля Донецької області. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт — і накрила овочебазу, розташовано за 500 метрів за блокпостом^{[відсутнє в джерелі]}. Одна цивільна людина загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту Мерцалове.

Терористи спробували втекти, однак машину довелось залишити. Військовослужбовці ЗСУ виявили в ній таблиці для стрільби з РСЗВ, на якій вказаний номер військової частини 27777 — 18-а гвардійська мотострілецька бригада Російської Федерації. Місце дислокації — станиця Калинівська і аеропорту Ханкала Чеченської республіки. Командир батареї — гвардії капітан Дмитро Афанасьєв.

За даними штабу АТО, станом на березень 2015 на озброєнні російських терористів було понад 420 реактивних систем залпового вогню різних модифікацій. З початку АТО бойовиками було втрачено майже 170 РСЗВ різних модифікацій.

Крім того, вже у січні 2015 року на озброєні російських терористів були помічені суто російські варіанти модернізації — машини 2Б26 «Град-К». Відомості про них потрапляли у звіти СММ ОБСЄ в 2020 та 2021 роках.

Нерозірваний запалювальний снаряд 9М22С було знайдено під Іловайськом у 2014 році. Аналогічний снаряд, який можна сплутати із білим фосфором, ймовірно застосовували у 2022 році. В кінці липня 2014 року на сході України було виявлено обгорілі капсули від снаряда 9М22С, які містили запальну суміш.

12 березня 2022 року було зафіксовано чергове використання російськими загарбниками запалювальних снарядів 9М22С при обстрілах Попасної. А наприкінці березня — Мар'їнки. В травні — захисників Маріуполя на території заводу «Азовсталь».

Обстріли населених пунктів

Російські терористи неодноразово обстрілювали снарядами РСЗВ «Град» населені пункти та невійськові об'єкти. Так, 14 жовтня 2014 під обстріл потрапило селище Сартана. На території селища вибухнуло від 12 до 20 снарядів. Один з них вибухнув на вулиці неподалік місцевого цвинтаря, коли нею йшло кількадесят людей, що повертались з похорон. Вибух забрав життя 7 людей, іще 17 були госпіталізовані з пораненнями різного ступеня тяжкості. Так само снарядами РСЗВ «Град» був обстріляний блокпост під Волновахою 13 січня 2015, внаслідок чого загинуло 12 цивільних осіб — пасажирів автобуса, що проходив контроль. 24 січня російські терористи обстріляли снарядами РСЗВ «Град» східні райони Маріуполя, внаслідок чого загинуло 30 осіб. Російські терористи активно обстрілювали з РСЗВ «Град» й інші населені пункти, наприклад, 11 лютого 2015, під час боїв за Дебальцеве, місто було обстріляно 14 разів, зокрема й реактивними снарядами системи «Град».

У листопаді 2015 року після порівняно тривалого перемир'я, російські терористи знову вдались до обстрілів цивільних об'єктів та населених пунктів з РСЗВ «Град»: 16 листопада були обстріляні житлові сектори населеного пункту Красногорівка, а трохи згодом житлові сектори населеного пункту Горняк Донецької області. Загалом було випущено 12 ракет.

У травні 2017 року російсько-терористичні війська застосували проти жителів Красногорівки «нову» ракетну зброю. Мова йде про виготовлені в кустарний спосіб ракети на «сирійський» манер (IRAM). Противник створив їх на основі двигуна від боєприпасу «Града» та величезної бойової частини. Непрогнозованість точки падіння таких ракет призводить до великих втрат серед мирного населення.

За повідомленнями офіційних осіб та ЗМІ Росія неодноразово застосовувала установки «Град» для обстрілів житлових кварталів і об'єктів цивільної інфраструктури великих міст України під час Російського вторгнення в Україну (2022), ,

Обстріли з території РФ

На початку липня 2014 військовий табір сил АТО під Зеленопіллям був обстріляний з боку державного кордону з Російською Федерацією. Внаслідок обстрілу загинуло до 23 військових, була знищена військова техніка. На основі відкритих даних супутникових знімків Google Earth вдалось встановити можливе розташування вогневих позицій російських бойовиків: менше 1 км від неконтрольованої ділянки на південний схід від села Клуникове.

Російсько-терористичні війська неодноразово здійснювали обстріли і з території Російської Федерації. 17 липня 2014 випадковими свідками було зафіксовано обстріл української території з околиць міста Гуково, Ростовської області, на основі даних супутникового знімання було встановлено ціль удару: розташування українських військових поблизу шахти «Довжанська-Капітальна». 30 липня 2014 року з території Російської Федерації був обстріляний прикордонний пункт пропуску «Маринівка», 15 серпня був розбомблений прикордонний пункт пропуску «Успенка», 9 лютого 2015 із розташованих неподалік Станиці Мітякінської Ростовської області установок «Град» було обстріляне село Комишне поблизу Станиці Луганської.

Друга Карабаська війна

Як поінформувало Міністерство оборони Азербайджану 2 листопада з 00:30 до 02:25 на різних напрямках фронту підрозділами Азербайджанскої Армії було знищено 4 РСЗО БМ-21 «Град» вірменських збройних сил.

Встановлені як пам'ятник

Місце знаходження	Фото
Спадщанський ліс — музей партизанської слави біля м. Путивль	[1]^[недоступне посилання з серпня 2019]

Оператори

РСЗВ БМ-21 впродовж кількох десятиліть у великій кількості вироблялась оборонною промисловістю СРСР, і наразі є наймасовішою машиною даного класу. Виробництво цих машин налагоджено в Китаї, Єгипті, Іраку, Ірані, Румунії і ПАР. Перебуває на озброєнні понад 30 країн.

Республіка Абхазія — 1 БМ-21, станом на 2008  Азербайджан — 43 БМ-21, станом на 2012  Алжир — 48 БМ-21, станом на 2012  Ангола — 50 БМ-21, станом на 2012  Вірменія — 47 БМ-21, станом на 2012  Афганістан — певна кількість, станом на 2010  Білорусь — 126 БМ-21, станом на 2012  Болгарія — 124 БМ-21, станом на 2012  Боснія і Герцеговина — 5 БМ-21, станом на 2012  Бурунді — 12 БМ-21, станом на 2012  Угорщина — більше 62 БМ-21 на зберіганні, станом на 2007  Венесуела — 24 одиниці БМ-21, станом на 2012, поставлені в 2011 році із Росії. Контракт укладений 2009  В'єтнам — 350 БМ-21, станом на 2012  Гвінея — поставлено 18 одиниць БМ-21  Грузія — 13 БМ-21, станом на 2012  Еквадор — 18 БМ-21, станом на 2012  Еритрея — 35 БМ-21, станом на 2012  Ефіопія — близько 50 БМ-21, станом на 2012  Єгипет — 60 БМ-21, станом на 2012  Ємен — 280 БМ-21, із них близько 150 боєздатних, станом на 2012  Замбія — 30 БМ-21, із них боєздатних вважають 12, станом на 2012  Ізраїль — 58 БМ-21 на зберіганні, станом на 2012  Індія — близько 150 БМ-21, станом на 2012  Іран — 100 БМ-21, станом на 2012  Ірак — певна кількість БМ-21, станом на 2012, всього поставлено 154 одиниці БМ-21  Казахстан — 100 БМ-21, станом на 2014  Камбоджа — 8 БМ-21, станом на 2012  Камерун — 20 БМ-21, станом на 2012  Кенія — повідомляють про 11 БМ-21, станом на 2010  Кіпр — 4 БМ-21, станом на 2012  Киргизстан — 21 БМ-21, станом на 2014 Конго — 10 БМ-21, станом на 2012  ДР Конго — 24 БМ-21, станом на 2012  Північна Корея — певна кількість, станом на 2012  Кот-д'Івуар — 6 БМ-21, станом на 2012  Куба — 175 БМ-14 и БМ-21, станом на 2012, всього поставлено 178 одиниць БМ-21  Ліван — 22 БМ-21, станом на 2012  Лівія — певна кількість БМ-21, станом на 2012  Малі — 2 БМ-21, станом на 2012  Марокко — 35 БМ-21, станом на 2012  Мозамбік — 12 БМ-21, станом на 2012  Монголія — 130 БМ-21, станом на 2012  Молдова — поставлено 14 одиниць БМ-21  М'янма — ймовірно, певна кількість, станом на 2012  Намібія — 5 БМ-21, станом на 2012  Нігерія — поставлено 11 одиниць БМ-21  Нікарагуа — 18 БМ-21, станом на 2012  Перу — 14 БМ-21, станом на 2014 Південна Осетія — 23 БМ-21, станом на 2008 Південний Ємен — 54 одиниці БМ-21 поставлені СРСР в період з 1973 по 1975 роки

Південний Судан — 15 БМ-21, станом на 2012  Польща — 219 БМ-21, станом на 2008  Північна Македонія — 6 БМ-21, станом на 2012  Росія: Сухопутні війська Росії — 2500 БМ-21, з них 1700 на зберіганні, станом на 2012 Берегові війська ВМФ Росії — 36 БМ-21, станом на 2012 Північний Ємен — 70 одиниць БМ-21 поставлені із СРСР в період з 1980 по 1981  Сейшельські Острови — поставлено 2 одиниці БМ-21  Сирія — до 300 БМ-21, станом на 2012  Сомалі — 10 одиниць БМ-21 поставлені з СРСР 1976  Судан — 90 БМ-21, станом на 2012  США — 75 одиниць БМ-21 поставлено в період з 1992 по 2010 (63 із Румунії, іще 12 із України)  Таджикистан — 10 БМ-21, станом на 2014  Танзанія — 58 БМ-21, станом на 2012  Туркменістан — 56 БМ-21, станом на 2012  Уганда — певна кількість БМ-21, станом на 2012  Узбекистан — 36 БМ-21, станом на 2012  Україна — 315 станом на 2021 рік.  Хорватія — 31 БМ-21, станом на 2012

Україна

Станом на 2012 рік Україна мала 315 одиниць БМ-21 «Град».

У 2019 році державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод» повідомило, що ним опановано виробництво напрямних труб для БМ-21 «Град» та успішні випробування в липні того ж року на одному з військових полігонів. Випробувано було чотири напрямні труби. Завод заявляє, що опанував повний цикл виробництва цього елементу наймасовішої реактивної системи залпового вогню в ЗСУ.

Навесні 2022 року Україна отримала певну кількість RM-70 як міжнародну технічну допомогу для відбиття великої російської навали.

Галерея

Див. також

• Номенклатура боєприпасів до РСЗВ «Град»
• 9П132 «Град-П» — переносна модифікація РСЗВ «Град»
• 9К55 «Град-1» — модифікація для озброєння морської піхоти
• 9К54 «Град-В» — модифікація для десантування
• 9К57 «Ураган» — РСЗВ калібром 220 мм
• 9К58 «Смерч» — РСЗВ калібром 300 мм, та її сучасна полегшена версія 9А52-4 «Кама» та модернізована 9К515 «Торнадо-С»
• Системи-попередники:
  • «Катюша»
  • БМ-20
  • БМ-24

Виноски

1. Таблицы стрельбы осколочно-фугасными реактивными снарядами М-21ОФ. ТС-74, ТС-74М, ТС-74Б. (вид. Изд-е 2-е). М.: Воениздат МО СССР. 1975. 
2. Призначений для РСЗВ 9К51М, у складі 9К51 може бути використаний лише за наявності ручного встановлювача електронних підривачів.
3. Снаряд виробництва Болгарії.
4. Снаряд виробництва Китаю.
5. Снаряд виробництва Китаю.
6. Снаряд виробництва Китаю.
7. Снаряд виробництва Китаю.
8. Китайська копія снаряду 9М22 для поставок до Ірану.
9. Вкорочена модифікація снаряду Arash. Виробництво в Ірані.
10. Подовжена модифікація снаряду Arash. Виробництво в Ірані.
11. Снаряд виробництва Пакистану.
12. Снаряд виробництва Польщі.
13. Снаряд виробництва Польщі. Містить 6500 готових вражаючих елементів
14. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 56 бойових елементів по 280 грамів калібром 38 мм і бронепробивністю гомогенної сталевої броні 110…130 мм по нормалі.
15. Снаряд виробництва Словаччини. Модернізований варіант снаряду 9М22 зі збільшеною дальністю.
16. Снаряд виробництва Словаччини.
17. Снаряд виробництва Словаччини.
18. Снаряд виробництва Туреччини.
19. Касетна головна частина містить 5 протипіхотних мін ПОМ-2.
20. Касетна головна частина містить 3 протитанкових міни ПТМ-3.
21. Касетна головна частина містить 5 димових елементів з червоним фосфором, що створюють димову завісу розмірами 1000×800 метрів, тривалістю до 5,3 хв.
22. Касетна головна частина містить 2 самонавідний кумулятивних бойових елементів з бронепробивністю 60…70 мм під кутом 30°.
23. Касетна головна частина містить 180 осколків та 45 кумулятивно-осколкових бойових елементів, що пробивають по нормалі гомогенну броню 100…120 мм завтовшки.
24. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина містить 39 бойових елементів Type 90 калібру 40 мм.
25. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина може містити протипіхотні або протитанкові міни.
26. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина містить 39 бойових елементів калібру 42,2&bnsp;мм, або невстановлену кількість мін діаметром 114 мм
27. Снаряд виробництва Ірану. Касетна головна частина містить 8 протитанкових або протипіхотних мін.
28. Снаряд виробництва Польщі. Касетна головна частина містить 5 протитанкових мін.
29. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 56 бойових елементів по 280 грамів калібру 38 мм та бронепробивністю гомогенної сталевої броні 110…130 мм по нормалі.
30. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 63 бойових елементів по 131 грам калібру 38 мм і бронепробивністю гомогенної сталевої броні 100 мм по нормалі.
31. Головна частина снаряду має лазерну голівку з комбінованою системою самонаведення на кінцевому відрізку траєкторії.
32. Забезпечує освітлення місцевості радіусом до 500 метрів протягом не менше 90 секунд.
33. Забезпечує загороджувальні шумові перешкоди в діапазоні частот від 1,5 до 120 МГц протягом не менше 60 хвилин.
34. Отруйна речовина Р-33 (VX).
35. Отруйна речовина Р-35 (зарин).
36. Отруйна речовина Р-55 (зоман).
37. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим хибною тепловою ціллю типу «Дрозд».
38. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим хибною тепловою ціллю типу «Дієз».
39. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим радіолокаційним відбивачем.

Примітки

1. Экономические известия (30 березня 2014). ((рос.)). Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
2. Реактивная система залпового огня БМ‑21 "Град". Справка ((рос.)). РИА Новости. Процитовано 6 червня 2014. 
3. ((рос.)). army.lv. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
4. 8 корпус. ((рос.)). ak-inzt.net. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
5. Информационно-новостная система «Ракетная техника». ((рос.)). КАТАЛОГ МИРОВОГО ВООРУЖЕНИЯ WORLDWEAPON.RU. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
6. (Шумилин, 2004; с. 11)
7. (Шумилин, 2004; с. 19)
8. . Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 14 лютого 2015. 
9. . Army Recognition. 2 червня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016. 
10. . Новости ВПК. 3 червня 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016. 
11. С.В. Гуров (г.Тула) (26-02-2012). Ракетная Техника. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
12. . Military Today. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 13-02-2015. 
13. . Експрес. 24 січня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
14. . Обозреватель. 23 січня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
15. . Inform Napalm (ua). 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020. 
16. Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 25
17. Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 27
18. В гособоронзаказ не включили непроверенную технику (рос.). Ъ-Новости. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 3 березня 2012. 
19. Военные осваивают реактивные системы «Торнадо-Г» на YouTube
20. . РИА «Новости». 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2013. 
21. Поставки РСЗО «Торнадо-С» и «Торнадо-Г» возобновятся в этом году (рос.). ЦАМТО. 3 квітня 2013. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2013. 
22. Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 26
23. . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
24. . Українська Правда. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
25. . Мілітарний. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
26. . Ukrainian Military Pages. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 січня 2020. 
27. . Ukrainian Military Pages. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. 
28. . Ліга.Новости. 03.12.2015. Архів оригіналу за 4 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015. 
29. Шрамович, В'ячеслав (9 жовтня 2018). Нові "Гради", БМП і українські вертольоти: новинки озброєнь-2018. BBC News Україна. 
30. Ridzwan Rahmat, (28 грудня 2016). . IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 3 січня 2017. 
31. Карпенко, с. 13
32. Карпенко, с. 14
33. Карпенко, с. 15
34. . ОАО «НПО „Сплав“». Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
35. . Geneva International Centre for Humanitarian Demining. 16 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017. 
36. Карпенко А. В. «Оружие России». Современные реактивные системы залпового огня. — СПб. : Бастион. — С. 14-15, 20-21, 27-29, 34, 37.
37. Гуров С. В. Полевая реактивная система М-21. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013. 
38. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 5. Боеприпасы наземной артиллерии. Группа 13. Боеприпасы, боевые части ракет и взрывчатые вещества. Класс 1340. Неуправляемые ракеты, их боевое оснащение и составные части. Том 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 141—147. с. 848. ISBN 5-93799-023-4. 
39. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 18. Химические боеприпасы. Группа 13. Боеприпасы, боевые части ракет и взрывчатые вещества. Класс 1320. Боеприпасы и артиллерийские выстрелы калибром свыше 125 мм. Том 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 443. с. 848. ISBN 5-93799-023-4. 
40. Jane's Ammunition Handbook 2003—2004
41. Гуров С. В. Полевая реактивная система М-21 (Реактивная система залпового огня 9К51 «Град») // Реактивные системы залпового огня. Обзор. — Тула : ФГУП «ГНПП „Сплав“», 2010. — С. 145—162, 168—171, 259.
42. . Русские танки №33 2011 - РС30 БМ-21 "Град". 8-12-2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 28 жовтня 2015. 
43. . УНІАН. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015. 
44. Терористи використали "Град" для обстрілу міста Добропілля. Тексти. 13 червня 2014. 
45. . Укрінформ. 14 червня 2014. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 11 лютого 2015. 
46. . 5 канал. 15 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
47. . УНІАН. 15 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
48. . УНІАН. 16 березня 2015. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
49. . Дзеркало Тижня. 16 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
50. Safronov Taras (10 листопада 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
51. Safronov Taras (23 листопада 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
52. Q&A: Зажигательное оружие в Украине [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Human Rights Watch, 20.03.2022. (рос.)
53. David Hambling. ‘White Phosphorus’ Claimed To Be Used In Ukraine May Really Be Russian Napalm Weapon [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Forbes, 25.03.2022.
54. Тарас Сафронов (27 березня 2022). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022. 
55. . Український мілітарний портал. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
56. . Мілітарний. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022. 
57. . informator.lg.ua. 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
58. . 5 канал. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
59. . Ліга.новости. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
60. Автобус під Волновахою обстріляли три «Гради» з Докучаєвська - прокуратура. Укрінформ. 19 січня 2015. ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
61. . Укрінформ. 11 лютого 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
62. . Міністерство оборони України. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2015. 
63. Андрій Шор (Травень 29, 2017). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 26 червня 2017. 
64. [Російська армія обстріляла Харків із "Градів" - А. Геращенко https://interfax.com.ua/news/general/803808.html] Перевірте схему |url= (довідка). 28 лютого 2022. 
65. . 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
66. . Радіо «Свобода». 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
67. . ТСН. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
68. . ТСН. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
69. . Ukraine@War. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
70. . InformNapalm. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 лютого 2015. 
71. . Левый Берег. 16 липня 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
72. . Зеркало Недели. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
73. Timmi Allen, Sean Case, Eliot Higgins, Veli-Pekka Kivimäki, Iggy Ostanin, Aric Toler (17 лютого 2015). . Bellingcat. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 17 лютого 2015. 
74. . РБК Україна. 30 липня 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015. 
75. . УНІАН. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015. 
76. . Радіо «Свобода». 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015. 
77. . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
78. Численность и вооружения армий Грузии, Южной Осетии и Абхазии (рос.). Газета.Ру. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 2 вересня 2012. 
79. The Military Balance 2012. — P. 92.
80. The Military Balance 2012. — P. 316.
81. The Military Balance 2012. — P. 421.
82. The Military Balance 2012. — P. 89.
83. The Military Balance 2010. — P. 356.
84. The Military Balance 2012. — P. 94.
85. The Military Balance 2012. — P. 99.
86. The Military Balance 2012. — P. 97.
87. The Military Balance 2012. — P. 424.
88. The Military Balance 2007. — P. 122.
89. The Military Balance 2012. — P. 405.
90. . Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 9 лютого 2015. 
91. The Military Balance 2012. — P. 292.
92. География распространения (рос.). ОАО «Мотовилихинские заводы». Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 жовтня 2011. 
93. The Military Balance 2012. — P. 117.
94. The Military Balance 2012. — P. 387.
95. The Military Balance 2012. — P. 434.
96. The Military Balance 2012. — P. 320.
97. The Military Balance 2012. — P. 355.
98. The Military Balance 2012. — P. 460.
99. The Military Balance 2012. — P. 329.
100. The Military Balance 2012. — P. 244.
101. The Military Balance 2012. — P. 324.
102. The Military Balance 2012. — P. 327.
103. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 14 лютого 2015. 
104. The Military Balance 2012. — P. 232.
105. The Military Balance 2012. — P. 425.
106. The Military Balance 2010. — P. 312.
107. The Military Balance 2012. — P. 102.
108. . Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 14 лютого 2015. 
109. The Military Balance 2012. — P. 429.
110. The Military Balance 2012. — P. 431.
111. The Military Balance 2012. — P. 257.
112. The Military Balance 2012. — P. 385.
113. The Military Balance 2012. — P. 335.
114. The Military Balance 2012. — P. 337.
115. The Military Balance 2012. — P. 443.
116. The Military Balance 2012. — P. 340.
117. The Military Balance 2012. — P. 445.
118. The Military Balance 2012. — P. 267.
119. The Military Balance 2012. — P. 268.
120. The Military Balance 2012. — P. 397.
121. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 14 лютого 2015. 
122. Вооруженные силы Южной Осетии (рос.). Осетинское радио и телевидение. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 2 вересня 2012. 
123. The Military Balance 2012. — P. 454.
124. . Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2015. 
125. The Military Balance 2012. — P. 135.
126. The Military Balance 2012. — P. 193.
127. The Military Balance 2012. — P. 196.
128. The Military Balance 2012. — P. 349.
129. The Military Balance 2012. — P. 455.
130. United States of America Report (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2012. 
131. John Pike. . Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 23 грудня 2014. 
132. The Military Balance 2012. — P. 457.
133. The Military Balance 2012. — P. 290.
134. The Military Balance 2012. — P. 459.
135. The Military Balance 2012. — P. 291.
136. The Military Balance 2021. — P. 209.
137. The Military Balance 2012. — P. 101.
138. The Military Balance 2012. — P. 166.
139. . Український мілітарний портал. 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019. 

Джерела

• Украинский арсенал: БМ-21 «Град» [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• Карпенко А. В. «Оружие России». Современные реактивные системы залпового огня. — СПб. : Бастион. — 76 с.
• С. Шумилин (2004). БМ-21 ГРАД Реактивная Система Залпового Огня. Военные машины 28. Кировское общество любителей военной техники и моделизма. с. 56. 

Посилання

• Информационно-новостная система «Ракетная техника». Полевая реактивная система М-21 ((рос.)). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
• УНІАН (8 травня 2009). У Украины отныне будет своя система залпового огня ((рос.)). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
• . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014. 
• 8 корпус. ((рос.)). ak-inzt.net. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 6 червня 2014.