Запа́лювальний снаря́д — вид спеціальних артилерійських снарядів, призначений для підпалювання дерев'яних будівель, складів пального та боєприпасів, сухого лісу, інших легкозаймистих об'єктів і підстилаючих поверхонь в районі розташування противника, а також для ураження його живої сили і деяких видів військової техніки (автомашин, тягачів тощо).
Запалювальний снаряд дистанційної дії складається з корпусу, пригвинтної головки, запалювальних елементів (металевих оболонок, заповнених запалювальними речовинами), діафрагми, вибивного заряду і дистанційного підривника (трубки). У польоті форс вогню від детонатора через заданий проміжок часу запалює запальні елементи і вибивний заряд. Порохові гази вибивного заряду зривають пригвинтну головку і з великою швидкістю викидають запальні елементи (температура горіння до 3000 °С).
Запалювальний снаряд зазвичай застосовуються в поєднанні з осколково-фугасними снарядами, щоб ускладнити боротьбу з пожежами. У Другій світовій війні використовувалися бронебійно-запально-трасувальні і зенітні осколково-запально-трасувальні снаряди, споряджені шашкою запального складу. Під час Війни в Кореї 1950—1953 кораблі США застосовували великокаліберні запалювальні снаряди із запальними елементами у вигляді металевих трубочок, заповнених напалмом. Одним з основних типів запалювальних снарядів вважаються снаряди, споряджені фосфором.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 367. — ISBN 00101-236. (рос.)
Посилання Редагувати
- АРТИЛЛЕРИЙСКИЙ СНАРЯД [ 24 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Зажигательные снаряды[недоступне посилання з липня 2019]
- Зажигательное оружие [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Зажигательное оружие противника и защита от него [ 10 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Зажигательное оружие [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)