Аеродро́м, також Лето́вище — спеціально підготовлені земельні ділянки або ділянки водної поверхні, зі спорудами й обладнанням, що забезпечують зліт, посадку, розміщення та обслуговування повітряних суден.
Згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України, «Аеродром — ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування повітряних суден».
Летовище гарантує зліт та посадку повітряних суден. Окрім цього, летовище гарантує зліт та посадку деяких видів птахів, наприклад голубів, що можуть перешкоджати роботі.
Термінологія
Слово аеродром походить від фр. aérodrome, утвореного від aéro («літак», скорочення від aéroplane) і компонента -drome (за зразком hippodrome).
Окупація українських земель СРСР, геноцидів, русифікації спрямовані на винищення української культури та мови — насильно насаджувалась російська мова та інші атрибути окупації. Внаслідок цих подій, у суспільному просторі панувала термінологія російської мови, зокрема вже раніше запозичене російською аеропорт. Після Відновлення незалежности України у 1991 році, спостерігається тенденція відродження питомо українського відповідника летовище.
Лето́вище − місце зльоту й посадки літальних апаратів. Значення: те саме, що аеропорт, те саме, що аеродром, також злітна смуга..
Види летовищ
Летовища бувають військові та цивільні.
- за обладнанням, поділяються на постійні й польові (тимчасові),
- за технічними характеристиками льотних смуг — на класи.
- Цивільні (для перевезення цивільних пасажирів і вантажів, входять до складу аеропортів):
- Трасові — для виконання авіаційних рейсів;
- Навчальні — для навчання і тренування курсантів льотних училищ;
- Заводські — для випробування повітряних суден після ремонту на авіаремонтних заводах;
- Для виконання авіаційних робіт.
- Експериментальні (для випробування авіаційної техніки на авіаційних заводах і полігонах)
- Державні:
- військові (для вирішення завдань оборонного характеру, несення бойового чергування, перекидання військ тощо)
- Навчальні (для навчання льотного, штурманського і технічного складу військової авіації)
- спортивні (для навчально-тренувальних і показових польотів на літаках, вертольотах, дельтапланах, планерах, парапланах, виконання парашутних стрибків)
- Також існують приватні летовища та льотні поля
На цивільних аеродромах дислокуються (базуються) цивільні авіапідприємства (авіакомпанії), на військових — військові частини Міністерства Оборони та інших силових відомств, на експериментальних аеродромах — організації, що здійснюють випробування авіатехніки (льотно-випробувальні станції авіазаводів, науково-дослідні установи різних відомств — як цивільних, так і військових), на навчальних — літні та авіаційно-технічні училища (цивільні або військові), на спортивних — авіаспортклуби і подібні організації. Існує низка аеродромів спільного базування, на яких поряд з цивільною авіацією, розміщується і військова.
У деяких країнах, для позначення військових аеродромів нерідко застосовується термін авіабаза, запозичений з англійської мови (air base), де він активно використовується (особливо в США).
Види цивільних аеродромів згідно ICAO
Згідно ІСАО Annex 14 кожному цивільному аеродрому[сумнівно ] надається код, що складається з двох показників: цифра індексу довжини ЗПС та літера індексу ширини ЗПС (згідно розмаху крил та ширини бази зовнішнього головного шасі (outer main gear wheel span))
Індекс довжини ЗПС:
Цифра коду | Референтна довжина ЗПС | Типове ПС |
---|---|---|
1 | < 800 м | De Havilland Canada DHC-6/Piper PA-31 |
2 | 800 м, але < 1200 м | ATR42/Bombardier Dash 8 Q300 |
3 | 1200 м, але < 1800 м | Saab 340/Bombardier Regional Jet CRJ-200 |
4 | > 1800 м | Boeing 737-700/Airbus A-320 |
Індекс ширини ЗПС:
Літера коду | Розмах крил | Ширина бази шасі | Типове ПС |
---|---|---|---|
A | < 15 м | < 4,5 м | Piper PA-31/Cessna 404 titan |
B | 15 м, але < 24 м | 4,5 м, але < 6 м | Bombardier Regional Jet CRJ-200/De Havilland DHC-6 |
C | 24 м, але < 36 м | 6 м, але < 9 м | Boeing 737—700/Airbus A-320/Embraer ERJ 190—100 |
D | 36 м, але < 52 м | 9 м, але < 14 м | B767/Airbus A-310 |
E | 52 м, але < 65 м | 9 м, але < 14 м | B777/B787 series/A330 |
F | 65 м, але < 80 м | 14 м, але < 16 м | Boeing 747-8/Airbus A-380-800 |
Класи летовищ України та типи відповідних повітряних суден визначено нормативами ДАС:
Елементи летовища
Основні елементи летовища: літне поле (літні смуги, місця стоянки літаків і вирулювальні доріжки); обладнання для навігації, зв'язку і ремонту літаків, ангари, житлові та побутові споруди тощо.
Літна смуга постійного летовища має злітно-посадкову смугу довжиною 2-3 км, шириною 50-80 м з твердим покриттям (зазвичай цементобетонним), обладнану світлосигнальною системою. Довжина літної смуги польового летовища — 2500 м, ширина — 300 м.
Аеровокзальний комплекс (термінал)
Містить власне аеровокзал, призначений для обслуговування пасажирів. В аеровокзалі базуються більшість служб, що обслуговують пасажирів від миті входу на територію летовища до вильоту і від часу подачі трапа до літака, до покидання летовища:
- Представництва авіакомпаній;
- Служба організації пасажирських перевезень;
- Служби безпеки;
- Багажна служба;
- Служби прикордонного, імміграційного і митного контролю;
- Різні організації та підприємства, спрямовані на відпочинок, розваги пасажирів та інше: ресторани і кафе, точки торгівлі періодикою та сувенірами, магазини і тощо.
Вантажний комплекс
Приймає до відправлення, оформлює, обробляє, завантажує на борт повітряних суден вантаж та пошту. Оснащується критим опалювальним складом, засобами доставляння і механізованого навантаження-розвантаження, засобами обробки вантажу «в навал» і в контейнерах.
Див. також
- Аеропорт
- Гідроаеродром
- Аеродром гірський
- Аеродром для спортивних, аматорських повітряних суден
- Аеродром ізольований
- Аеродром призначення
- Аеродром спільного базування
- Аеродром спільного використання
- Аеродромна диспетчерська вишка
- Аеродромна кліматологічна інформація
- Аеродромна кліматологічна таблиця
- Аеродромна мережа України
- Аеродромне диспетчерське обслуговування
- Аеродромне обладнання
- Світлосигнальна система аеродрому
- Аеродромний вогонь
- Аеродромний диспетчерський пункт
- Аеродромний метеорологічний орган
- Аеродромний пожежно-рятувальний комплекс
- Аеродромний рух
- Злітно-посадкова смуга
- Вертодром
Примітки
- A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.), Page 29.
- ДСТУ 3228-95: Аеродроми цивільні. Терміни та визначення.
- ↑ Постанова КМУ Про затвердження Положення про використання повітряного простору України № 401 від 29 березня 2002 [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Летовище // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Летовище // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Галина Сюта. Аеродром — летовище [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Культура мови
- Шевчук С. В. Мовні скарби українського народу // Науково-інформаційний вісник Академія наук вищої школи України|Академії наук вищої школи України, № 2 (79). — березень-квітень 2012. [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- летовище – Вільний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 22 липня 2023.
- . www.skybrary.aero (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Аеродром [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ