Протита́нкова мі́на (ПТМ) — інженерний боєприпас (міна), призначений для знищення або виведення з ладу танків і інших броньованих машин противника.
Характеристики та устрій Редагувати
Протитанкові міни складаються із заряду вибухової речовини, детонатора (замикача), датчика цілі, підривника і корпусу (з металу, дерева, пластмас; відомі безкорпусні конструкції — з вибухової речовини підвищеної потужності. Деякі типи протитанкових мін мають пристрої (запобіжники), що забезпечують безпеку при установці, елементи невитягуваності та незнешкоджуваності, які ускладнюють зняття і знешкодження, а також самоліквідатори, що викликають вибух міни або що приводять її в безпечний стан через заданий проміжок часу.
Сучасні протитанкові міни, які знаходяться на озброєнні армій багатьох країн, частіше використовуються безкорпусні варіанти з детонаторами з пластмаси. Такі міни не виявляються індукційними міношукачами і для розвідників зазвичай не несуть небезпеки, оскільки спрацьовують при тиску на них вагою не менше ніж 180 кг.
Класифікація протитанкових мін Редагувати
За способом приведення в дію протитанкові міни поділяються на некеровані і керовані. Некеровані міни вибухають від дії танку (БМП, БТР тощо), автомашини і тому подібне на детонатор (датчик цілі детонатора), а також після закінчення заданого часу. Керовані міни переводяться в бойове положення або спрацьовують по команді, переданій по радіо або дротам.
За термінами спрацьовування протитанкові міни бувають миттєвої дії — що вибухають при дії уражаємого об'єкту і сповільненої дії (МСД) — що автоматично спрацьовують або приходять в бойове положення після закінчення заданого часу.
Залежно від конструкції детонатору протитанкові міни поділяються на контактні та неконтактні. Контактні спрацьовують при безпосередньому наїзді танку на їх детонатор (датчик цілі детонатора), а неконтактні — від дії фізичного поля цілі (магнітного, акустичного, вібраційного).
За способами установки розрізняють такі протитанкові міни: витягуванні, які можна витягати з місця установки, та невитягуванні — що вибухають при такій спробі.
За способом спричинення шкоди протитанкові міни діляться:
- протигусеничні;
- протидніщеві;
- протибортові.
За типом датчика цілі протитанкові міни бувають:
- натискної дії;
- магнітної дії;
- теплової дії;
- похилої дії;
- сейсмічної дії;
- інфрачервоної дії.
Див. також Редагувати
- Протипіхотна міна
- Протитранспортна міна
- Морська міна
- AT2 (міна)
Джерела Редагувати
- Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 311-313. — ISBN 00101-134. (рос.)
Посилання Редагувати
- 1. Энциклопедия вооружения [ 25 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Противотанковые мины [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Противотанковые и противопехотные мины [ 7 квітня 2011 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протитанкова міна |