Зава́дівка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на правому березі річки Рогозянка (притока Росі) за 7 км на південний захід від смт Володарка. Через село проходить автошлях Р17. Населення становить 880 осіб.
село Завадівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Володарська селищна громада |
Облікова картка | облікова картка на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | 1707 |
Населення | ~880 |
Поштовий індекс | 09350 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 176 м |
Водойми | р. Рогозянка |
Відстань до районного центру | 42 км |
Найближча залізнична станція | Слобідський Пост |
Відстань до залізничної станції | 28 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09350, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Завадівка, вул. Шкільна, буд. 30 |
Карта | |
Завадівка | |
Завадівка | |
Мапа | |
Завадівка у Вікісховищі |
Історія
Територія села заселялась ще з III—IV століття н. е. Тут селились землеробські племена черняхівської культури.
Назва Завадівка, ймовірно, походить від польського «завадзіць» — перешкода. З цього місцеві краєзнавці роблять висновок, що «Завада» в минулому мала сторожове призначення для Володарського замку, залога якого певний час складалась із надвірних козаків. А можливо, це була назва водної перешкоди, якою була Рогозянка на дорозі до Володарщини.
Завадівські землі заселялися нерівномірно, переважно це були хутори, на яких оселялися поселенці-шляхтичі, а тому Завадівка відома з середини XVIII століття під назвою Володарських хуторів і належала до Володарського ключа. У 1785 році Володарські хутори були в орендному утриманні Войцеха Діяківського, керуючого графа Мединського. Згодом Діяківський з братами викупив у власність все поселення, яке було перейменоване на Завадівку. Його нащадки на середину XIX ст. зберегли за собою тільки незначну частину земель.
Активно завадівські землі заселяються після третього поділу Польщі у 1795 році. Вільні шляхтичі поселялися на праву сторону від Рогозянки. На хуторі за лісовим масивом Дубина жила родина Бухонських, яка охороняла його з давніх-давен. Крайній від Дубини оселився Ковальський, а далі по вулиці — Барицькі, Вербицькі, Чопівські. На вигоні оселилися родини Білецьких, Годинських, Ганецьких, Завадських, Патківських, Бариловичів, Барганівських, Ільніцьких, Шоломіцьких, Годлевських, Бачинських тощо. Лінгвістичний аналіз дає змогу стверджувати, що це були родини польських переселенців.
1840 року володарський поміщик Леопольд Абрамович придбав землі у Завадівці. Він переселив Бухонських, Ковальських, Барицьких, Тульвінських, Юхимовичів до центру села, а на місці їхніх поселень наказав будувати будинок для управителя маєтком і господарські будівлі. Орні землі поблизу села поміщик забрав собі, а шляхтичам земельні наділи були нарізані за Березовим Яром і біля могили Орлиха. За наказом нового власника селяни збудували на переїзді через Рогозянку високу греблю, поряд був збудований ставок, до якого від будинку вели паркові алеї. На греблі згодом було збудовано водяний млин.
Поміщик Абрамович почав заселяти Завадівку кріпаками, яких переводив із інших своїх маєтків. Село розбудовувалося у дві лінії: у верхній лінії були помешкання шляхтичів, а у нижній, до протоки, — оселі кріпаків.
Урочище Зелюньки поміщик у 1846 році наказав обкопати канавою й організував тут вирощування посівного матеріалу цукрових буряків. Тут поселився агроном-управитель, було зведено приміщення для прислуги та робітників.
Після інвентарної реформи 1847—1848 рр. селянам Завадівки належало 561 га землі, тоді як поміщикові належало 1239 гектарів. Поміщицьке господарство спеціалізувалось в основному на вирощуванні коноплі, зернових, а згодом — на вирощуванні цукрових буряків.
На 1860 рік у Завадівці проживало православних — 581 особа. Значною була греко-католицька громада — 102 особи. Ще в 1791 році в селі була збудована церква Воздвиження Хреста Чесного Господнього. Вона належала греко-католицькій громаді села аж до 1839 року, коли УГКЦ була заборонена російським царизмом після польського національно-визвольного повстання 1830—1831 рр. В тому ж році вона була перебудована, поставлений новий іконостас, і її було підпорядковано Білоцерківській єпархії РПЦ. Церкві належало 60 десятин землі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Володарської волості Сквирського повіту Київської губернії мешкало 713 осіб, налічувалось 67 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1370 осіб (663 чоловічої статі та 707 — жіночої), з яких 1220 — православної віри.
Згодом на кошти сільської громади та поміщика у 1906 році було збудовано кам'яну церкву. За радянської епохи приміщення церкви, що збереглося і нині, сильно постраждало під час переобладнання під сільський клуб.
Саме при церкві 1860 року священиком Іваном Прокоповичем Бутовським була відкрита перша в Завадівці церковнопарафіяльна школа. Розміщувалася вона в будинку священика, і в ній навчалося 18 учнів. У подальшому до завадівської школи стали запрошувати і світських вчителів, серед яких відомими є Данило Якубович Зарубенко та Тимофій Самійлович Корнилюк. Останнім дореволюційним наставником місцевої приходської школи був священик Макарій Іванович Нечаєвський, призначений до Завадівської парафії та школи в 1909 році. На 1915 рік у школі вже навчалося 40 хлопчиків і 8 дівчаток.
1878 року Завадівка, як посаг за дочкою Абрамовича Аделею, перейшла у володіння поміщика Руліковського. За нього у Завадівці над ставком було зведено поміщицький будинок, побудовано читальню, поряд розташувався будинок для челяді — «офіцини». Останнім власником завадівських земель був поміщик Кобилянський.
Неоднозначно завадівчани зустріли революційні події 1917 року: частина з них залишалися прибічниками Центральної Ради, частина орієнтувалася на більшовиків. Сільський ревком очолив Іщук Михайло.
Ситуація змінилася в роки НЕПу, коли селяни добровільно почали об'єднуватися у кооперативи. У 1922 році в Завадівці виник сільськогосподарський кооператив «Рось», а на землях Дружби — СОЗ.
У 1929—1933 роках у селі було проведено насильницьку колективізацію, і створено два колгоспи. Після 1939 року вони носили назви ім. XVIII партійного з'їзду (до 1938 року ім. Балицького) в с. Завадівка, а на землях СОЗу — ім. Леніна.
Жахливий Голодомор, що охопив обидва завадівські господарства, забрав, за неповними даними, життя 285 осіб. У часи колективізації були розкуркулені господарства, а їх мешканці позбавлені навіть житла, яке відійшло до колгоспного майна.
У 1937—1938 рр. були заарештовані й засуджені до розстрілу трійкою при УНКВС у Київській області колгоспники Діяківський Франц Йосипович, Козуленко Іван Михайлович, Вербицький Роман Іванович, до речі, поляк. Колгоспник Годинський Павло Михайлович був засуджений до 10-ти років сталінських таборів. Всі ці «вороги народу» були посмертно реабілітовані у 1989 р. за відсутністю складу будь-якого злочину.
У роки гітлерівської окупації господарству села було завдано значної шкоди. 128 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. У перші дні окупації були розстріляні член ВКП(б) Буднік Григор та співробітник НКВС Юрченко Д. А., який намагався підірвати автомобіль з ворожими солдатами. Були заарештовані за підозрою в нелояльності до окупаційних властей і не повернулися в рідне село колгоспники Снитко Михайло, Стадник Григор, Коцюк Степан. У роки окупації діяла місцева церква, у якій службу правив священик Ломаков Олександр Степанович, згодом він виїхав з району. 217 завадівчан героїчно билися на фронтах Другої світової війни, 103 воїни не повернулися до рідної домівки.
На момент визволення від окупантів у самій Завадівці було 232 двори, проживали 913 жителів. Було створено 4 рільничих бригади й одна городня. В них працювали 340 осіб.
На 31 грудня 1945 року на території Завадівської сільської ради проживало 1185 осіб: чоловіків — 430, жінок — 755. У місцевій школі, яку очолювала Ільніцька Ольга Михайлівна навчалося 285 учнів: хлопців — 133, дівчат — 152.
11 серпня 1950 року на загальних зборах колгоспників було прийнято рішення про об'єднання двох колгоспів в один — колгосп ім. XVIII партз'їзду, головою колгоспу залишився Барилович Павло Тимофанович. Саме з його діяльністю колгосп досяг високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розбудовується сільська інфраструктура.
У травні 1955 року загальні збори колгоспників серед багатьох рішень затвердили договір про проведення електролінії на суму 500 крб. та придбання легкового автомобіля. 1960 року загальна площа орних земель у колгоспі становила 1948,8 га, (1236 га займала цариця полів — кукурудза). Крім вирощування зернових та зернобобових, у господарстві розводили овець, птицю, займалися виробництвом меду та розведенням товарної риби. Особливу гордість становило розведення породистих коней, навіть існував свій іподром. У селі працювали цегельний завод, млин, пилорама, кіноустановка.
На 1965 рік у двох селах проживало 1267 жителів. Кількість дворів нараховувала 390 одиниць. У цьому ж році було відкрито нове відділення зв'язку, діяли три заклади торгівлі, побудовано нове приміщення телятника, склад мінеральних добрив, продовжувалося будівництво шосейної дороги по селу. В 1966 році були механізовані процеси з видалення гною із ферм, роздачі кормів, доїння. У 1966 році розпочато будівництво нового приміщення середньої школи. У 70 — 80 рр. потужно працював місцевий цегельний завод. Нарощує темпи випуску продукції колгоспний консервний завод, який очолював Вовчок Олексій Пилипович. Значний прибуток до сільського бюджету приносив місцевий свиновідгодівельний комплекс.
В кінці 70-х на початку 80-х років яскраво грає у першості району сільська команда футболістів, провідним гравцем якої був уродженець села В. П. Сліпчук, колишній гравець першолігової «Буковини».
Популярним і знаним у районі став аматорський хор завадівського сільського клубу, який очолював Зайчук П. М. Завадівчани гастролювали селами району, їх запрошували й у сусідні райони.
У 1991 році за головування І. В. Міняйла колгосп ім. XVIII партійного з'їзду був перейменований у колгосп «Рось», у 1994 році колгосп «Рось» реорганізований у КАП «Рось». 1996 року було проведено розпаювання земель і 643 жителі Завадівки отримали земельні паї. 2000 році КАП «Рось» було реорганізовано в ПОП «Рось», а в 2002 році на його базі було створено ПСП «Діар». Крім цього сільськогосподарського підприємства, частину земельних паїв орендує ТОВ «Володарка-Комбікорм» та ФГ «Рось».
В 2012 році було відновлено футбольну команду, під назвою ФК «Рось» с. Завадівка. В першому чемпіонаті Володарського району команда посіла четверту сходинку турнірної таблиці.
Легенда про село
Влітку, восени чи взимку
стань над Россю на хвилинку,
подивись як вода грає,
рибка із дна випливає.
Тут спокійно й завжди гарно,
ріка хвилі несе плавно,
а вода собі дзюркоче,
розказати легенду хоче.
Що ж послухаємо казку —
хай століття скинуть маску!
Бачим вершників багато,
що ж це в них? Спортивне свято,
може кінські перегони?
Ні, всі зібрані в загони.
Дивний одяг люди мають,
а на сонці — мечі грають.
Це — орда. Вона несеться
в край, куди лиш заманеться,
топче, ріже, убиває,
палить й в рабство забирає!
Нападали сини вражі й на Вкраїну.
Хлібні ниви будуть стоптані жахливо,
як пройде тут військо хана
чи Батия, чи Шайтана.
От природа і повстала —
у ліси людей сховала.
Розлилася й Рось болотом -
не проскачеш вже галопом,
на заваді вода стала
й шлях в нападників забрала.
Люди ж довго не барились,
в цьому місці поселились.
Між болотом та водою,
поміж миром та війною.
Рось — Завада величали,
село ж Завадівка назвали
Вірш «Завадівка»
(Костянтин Кравець, 9 червня 2014 р.)
Завадівка на Трійцю чарівна
В нагоді показалася привітно, Мов дівчина з далекого села,-
Нескривджена красива і тендітна.
Повітрям кришталевим пройняла
І тишею на вушко шепотіла, Пташок вечірнім співом залила,-
У спокої думки мої ловила…
Про літню молоду її красу
У надбаних городах біля хати, Ранішню світанкову ту росу, Що вміє діамантами блищати.
Ставків під верболозами туман
І плюхкіт карасів понад водою, Про різнотрав'я пахощів дурман
Над скошеною свіжою травою.
Поля із жита хвилями лягли
Пухнасті і скуйовджені дощами, Вже соком наливаються вони, Красуючись барвистими квітками
Червоних маків, наче у вінку
Завадівські навкруг поля пшениці, Розкинувши свою красу п'янку, Кольором насолоджують зіниці…
Суницями горби тут поросли
Красивими, духмяними й смачними, Спускаючись полого до води, Я літо це запам'ятаю з ними.
З ставами, що кущами заплели, Й місточками у них для риболовлі, З підлісками ще повними води,-
Вони батьки думок моїх промовних…:
Село вкраїнське, ти колиска душ, Дітей незбайдужілих своїх мати, Серця ж бо їх прокинутися змуш, Пісень дочутись й віршів прочитати.
В яких вже написали ще до нас
Кобзар із Котляревським та братами, Що прийде довгоочікуваний час, Коли ж бо вже не будемо волами!
Й на повні груди волю ми вдихнем, Розпрямимося звернуті до неба, Брехню й наругу разом проженем, Й нарешті зрозумієм,- що нам треба.
І кожен з нас умом своїм дійде, До чого нам разом тягнутись треба, І в собі врешті кожен віднайде
У пошуку нагальну ту потребу.
А хто негоден буде — розгнівить
Просвітлений народ увесь і Бога, Щасливу Батьківщину залишить
Вигнанцем, й нелегка буде дорога…
В красотах сіл, плекається душа, Завадівок таких по Україні
Безмеж багато, тож не заважа
Нехай нам, їх надбання солов'їні
У душах зберегти і у серцях, Й не тільки зберегти, а й відродити
Ніхто й ніколи, й з гордістю в очах
В Завадівок краю щасливо жити…
Дітей ростити, у мирі і красі, Потрібне розповісти й показати, Бо ж всі ми українці, і в душі
Та серці, Україна наша мати!
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 872 | 98.75% |
російська | 10 | 1.13% |
білоруська | 1 | 0.12% |
Усього | 893 | 100% |
Відомі люди
У різний час у Завадівці проживали та навчалися у місцевій школі доктор історичних наук Бачинський П. П., доктор медичних наук Годинська М. П., доктор педагогічних наук Прозор Г. Н., генерал-майор СБУ Кулінський М. Й.
- Ковальський Тарас Володимирович (1992—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
- В'їзд у село
- Вулиця Шевченка
- Вулиця Гагаріна
- Вулиця Середня
- Вулиця Середня
- Вулиця Шкільна
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Церква
- Цегельний завод
- Річка Рогозянка
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Див. також
Примітки
- Мартиролог, Київська, стор. 304
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела
- Zawadówka 5.) nad rzeczką Rohoźną, dopływem Rosi, powiat skwirski, w I okręgu policyjnym, gmina i parafia katolicka Wołodarka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 478. (пол.)
Посилання
- http://foto-planeta.com/np/22697/zavadovka.html [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Погода у селі
- Сайт Володарської РДА [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- офіційний сайт футбольної команди ФК «Рось» с. Завадівка [ 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Володарського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavadivka Zava divka selo v Ukrayini u Volodarskij selishnij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Rogozyanka pritoka Rosi za 7 km na pivdennij zahid vid smt Volodarka Cherez selo prohodit avtoshlyah R17 Naselennya stanovit 880 osib selo ZavadivkaKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Bilocerkivskij rajonGromada Volodarska selishna gromadaOblikova kartka oblikova kartka na sajti VRU Osnovni daniZasnovane 1707Naselennya 880Poshtovij indeks 09350Geografichni daniGeografichni koordinati 49 30 18 pn sh 29 51 38 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 176 mVodojmi r RogozyankaVidstan do rajonnogo centru 42 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Slobidskij PostVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 28 kmMisceva vladaAdresa radi 09350 Kiyivska obl Bilocerkivskij r n s Zavadivka vul Shkilna bud 30KartaZavadivkaZavadivkaMapa Zavadivka u VikishovishiIstoriyaTeritoriya sela zaselyalas she z III IV stolittya n e Tut selilis zemlerobski plemena chernyahivskoyi kulturi Nazva Zavadivka jmovirno pohodit vid polskogo zavadzic pereshkoda Z cogo miscevi krayeznavci roblyat visnovok sho Zavada v minulomu mala storozhove priznachennya dlya Volodarskogo zamku zaloga yakogo pevnij chas skladalas iz nadvirnih kozakiv A mozhlivo ce bula nazva vodnoyi pereshkodi yakoyu bula Rogozyanka na dorozi do Volodarshini Zavadivski zemli zaselyalisya nerivnomirno perevazhno ce buli hutori na yakih oselyalisya poselenci shlyahtichi a tomu Zavadivka vidoma z seredini XVIII stolittya pid nazvoyu Volodarskih hutoriv i nalezhala do Volodarskogo klyucha U 1785 roci Volodarski hutori buli v orendnomu utrimanni Vojceha Diyakivskogo keruyuchogo grafa Medinskogo Zgodom Diyakivskij z bratami vikupiv u vlasnist vse poselennya yake bulo perejmenovane na Zavadivku Jogo nashadki na seredinu XIX st zberegli za soboyu tilki neznachnu chastinu zemel Aktivno zavadivski zemli zaselyayutsya pislya tretogo podilu Polshi u 1795 roci Vilni shlyahtichi poselyalisya na pravu storonu vid Rogozyanki Na hutori za lisovim masivom Dubina zhila rodina Buhonskih yaka ohoronyala jogo z davnih daven Krajnij vid Dubini oselivsya Kovalskij a dali po vulici Baricki Verbicki Chopivski Na vigoni oselilisya rodini Bileckih Godinskih Ganeckih Zavadskih Patkivskih Barilovichiv Barganivskih Ilnickih Sholomickih Godlevskih Bachinskih tosho Lingvistichnij analiz daye zmogu stverdzhuvati sho ce buli rodini polskih pereselenciv 1840 roku volodarskij pomishik Leopold Abramovich pridbav zemli u Zavadivci Vin pereseliv Buhonskih Kovalskih Barickih Tulvinskih Yuhimovichiv do centru sela a na misci yihnih poselen nakazav buduvati budinok dlya upravitelya mayetkom i gospodarski budivli Orni zemli poblizu sela pomishik zabrav sobi a shlyahticham zemelni nadili buli narizani za Berezovim Yarom i bilya mogili Orliha Za nakazom novogo vlasnika selyani zbuduvali na pereyizdi cherez Rogozyanku visoku greblyu poryad buv zbudovanij stavok do yakogo vid budinku veli parkovi aleyi Na grebli zgodom bulo zbudovano vodyanij mlin Pomishik Abramovich pochav zaselyati Zavadivku kripakami yakih perevodiv iz inshih svoyih mayetkiv Selo rozbudovuvalosya u dvi liniyi u verhnij liniyi buli pomeshkannya shlyahtichiv a u nizhnij do protoki oseli kripakiv Urochishe Zelyunki pomishik u 1846 roci nakazav obkopati kanavoyu j organizuvav tut viroshuvannya posivnogo materialu cukrovih buryakiv Tut poselivsya agronom upravitel bulo zvedeno primishennya dlya prislugi ta robitnikiv Pislya inventarnoyi reformi 1847 1848 rr selyanam Zavadivki nalezhalo 561 ga zemli todi yak pomishikovi nalezhalo 1239 gektariv Pomishicke gospodarstvo specializuvalos v osnovnomu na viroshuvanni konopli zernovih a zgodom na viroshuvanni cukrovih buryakiv Na 1860 rik u Zavadivci prozhivalo pravoslavnih 581 osoba Znachnoyu bula greko katolicka gromada 102 osobi She v 1791 roci v seli bula zbudovana cerkva Vozdvizhennya Hresta Chesnogo Gospodnogo Vona nalezhala greko katolickij gromadi sela azh do 1839 roku koli UGKC bula zaboronena rosijskim carizmom pislya polskogo nacionalno vizvolnogo povstannya 1830 1831 rr V tomu zh roci vona bula perebudovana postavlenij novij ikonostas i yiyi bulo pidporyadkovano Bilocerkivskij yeparhiyi RPC Cerkvi nalezhalo 60 desyatin zemli Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Volodarskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 713 osib nalichuvalos 67 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij i vitryanij mlini Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1370 osib 663 cholovichoyi stati ta 707 zhinochoyi z yakih 1220 pravoslavnoyi viri Zgodom na koshti silskoyi gromadi ta pomishika u 1906 roci bulo zbudovano kam yanu cerkvu Za radyanskoyi epohi primishennya cerkvi sho zbereglosya i nini silno postrazhdalo pid chas pereobladnannya pid silskij klub Same pri cerkvi 1860 roku svyashenikom Ivanom Prokopovichem Butovskim bula vidkrita persha v Zavadivci cerkovnoparafiyalna shkola Rozmishuvalasya vona v budinku svyashenika i v nij navchalosya 18 uchniv U podalshomu do zavadivskoyi shkoli stali zaproshuvati i svitskih vchiteliv sered yakih vidomimi ye Danilo Yakubovich Zarubenko ta Timofij Samijlovich Kornilyuk Ostannim dorevolyucijnim nastavnikom miscevoyi prihodskoyi shkoli buv svyashenik Makarij Ivanovich Nechayevskij priznachenij do Zavadivskoyi parafiyi ta shkoli v 1909 roci Na 1915 rik u shkoli vzhe navchalosya 40 hlopchikiv i 8 divchatok 1878 roku Zavadivka yak posag za dochkoyu Abramovicha Adeleyu perejshla u volodinnya pomishika Rulikovskogo Za nogo u Zavadivci nad stavkom bulo zvedeno pomishickij budinok pobudovano chitalnyu poryad roztashuvavsya budinok dlya chelyadi oficini Ostannim vlasnikom zavadivskih zemel buv pomishik Kobilyanskij Neodnoznachno zavadivchani zustrili revolyucijni podiyi 1917 roku chastina z nih zalishalisya pribichnikami Centralnoyi Radi chastina oriyentuvalasya na bilshovikiv Silskij revkom ocholiv Ishuk Mihajlo Situaciya zminilasya v roki NEPu koli selyani dobrovilno pochali ob yednuvatisya u kooperativi U 1922 roci v Zavadivci vinik silskogospodarskij kooperativ Ros a na zemlyah Druzhbi SOZ U 1929 1933 rokah u seli bulo provedeno nasilnicku kolektivizaciyu i stvoreno dva kolgospi Pislya 1939 roku voni nosili nazvi im XVIII partijnogo z yizdu do 1938 roku im Balickogo v s Zavadivka a na zemlyah SOZu im Lenina Zhahlivij Golodomor sho ohopiv obidva zavadivski gospodarstva zabrav za nepovnimi danimi zhittya 285 osib U chasi kolektivizaciyi buli rozkurkuleni gospodarstva a yih meshkanci pozbavleni navit zhitla yake vidijshlo do kolgospnogo majna Mist ta gazoprovid cherez richku Rogozyanku U 1937 1938 rr buli zaareshtovani j zasudzheni do rozstrilu trijkoyu pri UNKVS u Kiyivskij oblasti kolgospniki Diyakivskij Franc Josipovich Kozulenko Ivan Mihajlovich Verbickij Roman Ivanovich do rechi polyak Kolgospnik Godinskij Pavlo Mihajlovich buv zasudzhenij do 10 ti rokiv stalinskih taboriv Vsi ci vorogi narodu buli posmertno reabilitovani u 1989 r za vidsutnistyu skladu bud yakogo zlochinu U roki gitlerivskoyi okupaciyi gospodarstvu sela bulo zavdano znachnoyi shkodi 128 yunakiv i divchat buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini U pershi dni okupaciyi buli rozstrilyani chlen VKP b Budnik Grigor ta spivrobitnik NKVS Yurchenko D A yakij namagavsya pidirvati avtomobil z vorozhimi soldatami Buli zaareshtovani za pidozroyu v neloyalnosti do okupacijnih vlastej i ne povernulisya v ridne selo kolgospniki Snitko Mihajlo Stadnik Grigor Kocyuk Stepan U roki okupaciyi diyala misceva cerkva u yakij sluzhbu praviv svyashenik Lomakov Oleksandr Stepanovich zgodom vin viyihav z rajonu 217 zavadivchan geroyichno bilisya na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 103 voyini ne povernulisya do ridnoyi domivki Na moment vizvolennya vid okupantiv u samij Zavadivci bulo 232 dvori prozhivali 913 zhiteliv Bulo stvoreno 4 rilnichih brigadi j odna gorodnya V nih pracyuvali 340 osib Na 31 grudnya 1945 roku na teritoriyi Zavadivskoyi silskoyi radi prozhivalo 1185 osib cholovikiv 430 zhinok 755 U miscevij shkoli yaku ocholyuvala Ilnicka Olga Mihajlivna navchalosya 285 uchniv hlopciv 133 divchat 152 Hudozhno oformlena avtobusna zupinka 11 serpnya 1950 roku na zagalnih zborah kolgospnikiv bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya dvoh kolgospiv v odin kolgosp im XVIII partz yizdu golovoyu kolgospu zalishivsya Barilovich Pavlo Timofanovich Same z jogo diyalnistyu kolgosp dosyag visokih pokaznikiv u virobnictvi silskogospodarskoyi produkciyi rozbudovuyetsya silska infrastruktura Svitanok vul Gagarina U travni 1955 roku zagalni zbori kolgospnikiv sered bagatoh rishen zatverdili dogovir pro provedennya elektroliniyi na sumu 500 krb ta pridbannya legkovogo avtomobilya 1960 roku zagalna plosha ornih zemel u kolgospi stanovila 1948 8 ga 1236 ga zajmala caricya poliv kukurudza Krim viroshuvannya zernovih ta zernobobovih u gospodarstvi rozvodili ovec pticyu zajmalisya virobnictvom medu ta rozvedennyam tovarnoyi ribi Osoblivu gordist stanovilo rozvedennya porodistih konej navit isnuvav svij ipodrom U seli pracyuvali cegelnij zavod mlin pilorama kinoustanovka Na 1965 rik u dvoh selah prozhivalo 1267 zhiteliv Kilkist dvoriv narahovuvala 390 odinic U comu zh roci bulo vidkrito nove viddilennya zv yazku diyali tri zakladi torgivli pobudovano nove primishennya telyatnika sklad mineralnih dobriv prodovzhuvalosya budivnictvo shosejnoyi dorogi po selu V 1966 roci buli mehanizovani procesi z vidalennya gnoyu iz ferm rozdachi kormiv doyinnya U 1966 roci rozpochato budivnictvo novogo primishennya serednoyi shkoli U 70 80 rr potuzhno pracyuvav miscevij cegelnij zavod Naroshuye tempi vipusku produkciyi kolgospnij konservnij zavod yakij ocholyuvav Vovchok Oleksij Pilipovich Znachnij pributok do silskogo byudzhetu prinosiv miscevij svinovidgodivelnij kompleks V kinci 70 h na pochatku 80 h rokiv yaskravo graye u pershosti rajonu silska komanda futbolistiv providnim gravcem yakoyi buv urodzhenec sela V P Slipchuk kolishnij gravec persholigovoyi Bukovini Populyarnim i znanim u rajoni stav amatorskij hor zavadivskogo silskogo klubu yakij ocholyuvav Zajchuk P M Zavadivchani gastrolyuvali selami rajonu yih zaproshuvali j u susidni rajoni U 1991 roci za golovuvannya I V Minyajla kolgosp im XVIII partijnogo z yizdu buv perejmenovanij u kolgosp Ros u 1994 roci kolgosp Ros reorganizovanij u KAP Ros 1996 roku bulo provedeno rozpayuvannya zemel i 643 zhiteli Zavadivki otrimali zemelni payi 2000 roci KAP Ros bulo reorganizovano v POP Ros a v 2002 roci na jogo bazi bulo stvoreno PSP Diar Krim cogo silskogospodarskogo pidpriyemstva chastinu zemelnih payiv orenduye TOV Volodarka Kombikorm ta FG Ros V 2012 roci bulo vidnovleno futbolnu komandu pid nazvoyu FK Ros s Zavadivka V pershomu chempionati Volodarskogo rajonu komanda posila chetvertu shodinku turnirnoyi tablici Legenda pro seloVlitku voseni chi vzimku stan nad Rossyu na hvilinku podivis yak voda graye ribka iz dna viplivaye Tut spokijno j zavzhdi garno rika hvili nese plavno a voda sobi dzyurkoche rozkazati legendu hoche Sho zh posluhayemo kazku haj stolittya skinut masku Bachim vershnikiv bagato sho zh ce v nih Sportivne svyato mozhe kinski peregoni Ni vsi zibrani v zagoni Divnij odyag lyudi mayut a na sonci mechi grayut Ce orda Vona nesetsya v kraj kudi lish zamanetsya topche rizhe ubivaye palit j v rabstvo zabiraye Napadali sini vrazhi j na Vkrayinu Hlibni nivi budut stoptani zhahlivo yak projde tut vijsko hana chi Batiya chi Shajtana Ot priroda i povstala u lisi lyudej shovala Rozlilasya j Ros bolotom ne proskachesh vzhe galopom na zavadi voda stala j shlyah v napadnikiv zabrala Lyudi zh dovgo ne barilis v comu misci poselilis Mizh bolotom ta vodoyu pomizh mirom ta vijnoyu Ros Zavada velichali selo zh Zavadivka nazvali Virsh Zavadivka Kostyantin Kravec 9 chervnya 2014 r Zavadivka na Trijcyu charivna V nagodi pokazalasya privitno Mov divchina z dalekogo sela Neskrivdzhena krasiva i tenditna Povitryam krishtalevim projnyala I tisheyu na vushko shepotila Ptashok vechirnim spivom zalila U spokoyi dumki moyi lovila Pro litnyu molodu yiyi krasu U nadbanih gorodah bilya hati Ranishnyu svitankovu tu rosu Sho vmiye diamantami blishati Stavkiv pid verbolozami tuman I plyuhkit karasiv ponad vodoyu Pro riznotrav ya pahoshiv durman Nad skoshenoyu svizhoyu travoyu Polya iz zhita hvilyami lyagli Puhnasti i skujovdzheni doshami Vzhe sokom nalivayutsya voni Krasuyuchis barvistimi kvitkami Chervonih makiv nache u vinku Zavadivski navkrug polya pshenici Rozkinuvshi svoyu krasu p yanku Kolorom nasolodzhuyut zinici Sunicyami gorbi tut porosli Krasivimi duhmyanimi j smachnimi Spuskayuchis pologo do vodi Ya lito ce zapam yatayu z nimi Z stavami sho kushami zapleli J mistochkami u nih dlya ribolovli Z pidliskami she povnimi vodi Voni batki dumok moyih promovnih Selo vkrayinske ti koliska dush Ditej nezbajduzhilih svoyih mati Sercya zh bo yih prokinutisya zmush Pisen dochutis j virshiv prochitati V yakih vzhe napisali she do nas Kobzar iz Kotlyarevskim ta bratami Sho prijde dovgoochikuvanij chas Koli zh bo vzhe ne budemo volami J na povni grudi volyu mi vdihnem Rozpryamimosya zvernuti do neba Brehnyu j narugu razom prozhenem J nareshti zrozumiyem sho nam treba I kozhen z nas umom svoyim dijde Do chogo nam razom tyagnutis treba I v sobi vreshti kozhen vidnajde U poshuku nagalnu tu potrebu A hto negoden bude rozgnivit Prosvitlenij narod uves i Boga Shaslivu Batkivshinu zalishit Vignancem j nelegka bude doroga V krasotah sil plekayetsya dusha Zavadivok takih po Ukrayini Bezmezh bagato tozh ne zavazha Nehaj nam yih nadbannya solov yini U dushah zberegti i u sercyah J ne tilki zberegti a j vidroditi Nihto j nikoli j z gordistyu v ochah V Zavadivok krayu shaslivo zhiti Ditej rostiti u miri i krasi Potribne rozpovisti j pokazati Bo zh vsi mi ukrayinci i v dushi Ta serci Ukrayina nasha mati NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 872 98 75 rosijska 10 1 13 biloruska 1 0 12 Usogo 893 100 Vidomi lyudiU riznij chas u Zavadivci prozhivali ta navchalisya u miscevij shkoli doktor istorichnih nauk Bachinskij P P doktor medichnih nauk Godinska M P doktor pedagogichnih nauk Prozor G N general major SBU Kulinskij M J Kovalskij Taras Volodimirovich 1992 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaV yizd u selo Vulicya Shevchenka Vulicya Gagarina Vulicya Serednya Vulicya Serednya Vulicya Shkilna Silska rada Shkola Budinok kulturi Cerkva Cegelnij zavod Richka Rogozyanka Pam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiMartirolog Kiyivska stor 304 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 81 X 270 120 s ros doref https socialdata org ua projects mova 2001 DzherelaZawadowka 5 nad rzeczka Rohozna doplywem Rosi powiat skwirski w I okregu policyjnym gmina i parafia katolicka Wolodarka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 478 pol Posilannyahttp foto planeta com np 22697 zavadovka html 1 grudnya 2018 u Wayback Machine Pogoda u seli Sajt Volodarskoyi RDA 4 bereznya 2016 u Wayback Machine oblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 oficijnij sajt futbolnoyi komandi FK Ros s Zavadivka 9 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volodarskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi