www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макс Вебер вплинув на перебував під впливом віросповідання нім Max WeberВебер у 1894Ім я при народженні Максиміліан Карл

Макс Вебер

Макс Вебер
нім. Max Weber
Вебер у 1894
Ім'я при народженні Максиміліан Карл Еміль Вебер
Псевдо Максиміліан Карл Еміль
Народився 21 квітня 1864(1864-04-21)
Ерфурт, Тюрингія, Саксонія
Помер 14 червня 1920(1920-06-14) (56 років)
Мюнхен, Баварія, Веймарська республіка
·пневмонія
Поховання
Берґфрідгофd : 

Громадянство  Королівство Пруссія,  Німецька імперія,  Веймарська республіка
Національність німець
Місце проживання Ерфурт, Берлін, Мюнхен
Діяльність соціолог, економіст, юрист, політик, громадський діяч
Галузь соціологія релігії, історична наукаd, економіка, соціологія, історія, економіка і соціологія організацій
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, університет Фрайбурга, Віденський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Геттінгенський університет, HU Berlin, Kaiserin Augusta Gymnasiumd і Страсбурзький університет
Науковий керівник Levin Goldschmidtd, August Meitzend і Рудольф Герман Фрідріх Гнейст
Відомі учні Альфред Шюц і Гарольд Ґарфінкель
Знання мов німецька, російська, англійська, італійська і латина
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, університет Фрайбурга, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Віденський університет
Членство Пангерманський союз, German Sociological Associationd, Баварська академія наук, Гайдельберзька академія наук, Гайдельберзька академія наук і Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd
Magnum opus Economy and Societyd, Протестантська етика і дух капіталізму, Science as a Vocationd, Politics as a Vocationd, Wirtschaftsgeschichted, The Religion of Chinad, The Religion of Indiad і Ancient Judaismd
Партія Німецька Демократична партія (1918 р.)
Головував співзасновник
Конфесія агностицизм
Батько Макс Вебер[d]
Мати Helene Weberd
Родичі Макс Вебер ст. — батько, Хелене Вебер — мати, Альфред Вебер, Карл Вебер (брати)
Брати, сестри Вебер Альфред і Karl Weberd
У шлюбі з Маріанна Вебер
Автограф
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вебер (прізвище).

Максиміліа́н Карл Емі́ль Ве́бер (нім. Maximilian Carl Emil Weber; 21 квітня 1864, Ерфурт, Пруссія — 14 червня 1920, Мюнхен, Німеччина), відомий як Макс Вебер (нім. Max Weber) — німецький соціолог, філософ, історик, політичний економіст. Ідеї Вебера справили значний вплив на розвиток суспільних наук, а зокрема — соціології. Поряд із Емілем Дюркгаймом і Карлом Марксом Вебер вважається одним із основоположників соціологічної науки.

Вебер ввів до наукового вжитку термін «соціальна дія». Учений був послідовним прихильником методів антипозитивізму, стверджуючи, що для дослідження соціальних дій більше підходить не суто емпіричний, але «пояснювальний», «інтерпретувальний» метод. У рамках заснованої на ньому концепції розуміючої соціології вчений намагався не лише розглянути ту чи ту соціальну дію, але також розпізнати ціль і сенс того, що відбувається, з точки зору задіяних індивідів. Ядро наукових інтересів Вебера становило вивчення процесів переходу суспільства від традиційного до сучасного: раціоналізації, секуляризації, «розчакловування світу[ru]». Однією із найвідоміших праць вченого стала дисертація про протестантські витоки капіталізму. Дослідження на стику економічної соціології та соціології релігії здобуло розвиток у відомій книзі «Протестантська етика і дух капіталізму», що побачила світ 1905 року. Опонуючи марксистській концепції історичного матеріалізму, Вебер зауважував важливість культурних впливів, справлюваних релігією, — саме в цьому він убачав ключ до розуміння генезу капіталістичної форми господарювання. Як наслідок учений досліджував релігії Китаю[en], Індії та древній юдаїзм, намагаючись знайти в них причини тих процесів, які обумовили відмінності між господарським устроєм Заходу та Сходу.

В іншій своїй відомій праці, «Політика як покликання[en]» (1919), Вебер визначив державу як певний інститут, який володіє монополією на легітимне застосування насилля. Соціолог уперше визначив різні типи суспільної влади, підкреслюючи, що інститути сучасної держави все більшою мірою ґрунтуються на раціонально-правовому типі. Визначив 3 основних типи «чистого панування» та сформував ідеальний тип. Учений вніс певний вклад до розвитку економічної історії, теорії та методології економіки. Дослідження Вебера в галузі раціоналізації суспільства справили вплив на формування критичної теорії, що розвивалась головно в рамках Франкфуртської школи.

Вебер став одним із засновників ліберальної Німецької демократичної партії, яка була утворена після Першої світової війни. Пізніше вчений безуспішно балотувався до німецького парламенту та консультував комісію із розробки нової конституції. Вебер помер 1920 року у віці 56 років, причиною смерті послужила пандемія іспанського грипу та наступна пневмонія. Молодший брат Вебера — Альфред — також став дослідником у галузі соціології.

Біографія Редагувати

Вебер з братами Альфредом та Карлом. 1879 рік.

Дитинство Редагувати

Вебер народився 1864 року в Ерфурті, центральному місті Тюрінгії. Карл Еміль Максиміліан став першим з семи дітей Макса Вебера-старшого, заможного й відомого державного службовця, члена Національної ліберальної партії. Мати Макса-молодшого — Гелена (в дівоцтві Фалленштайн) — мала зокрема французьке гугенотське коріння. Протягом усього життя Гелена Вебер висловлювала відданість своїм моральним принципам. Характер занять Вебера-старшого визначив політичну й академічну природу сімейних дискусій, його салон збирав багато видатних науковців та громадських діячів. Старший син Вебера разом зі своїм братом Альфредом також обрали фах соціолога й економіста, інтелектуальна атмосфера в домі сприяла їхньому розвитку. На Різдво 1876 року тринадцятирічний Макс-молодший подарував батькам два історичних есе, «Про напрям німецької історії, з особливою увагою до постаті Імператора й Папи Римського» та «Про римський імперський період, Костянтина до переселення народів». Заняття з вчителями не справляли на хлопчика особливого враження, до них він ставився байдуже. Та поки викладачі висловлювали обурення його непоштивою поведінкою, Вебер-молодший потай прочитав усі сорок томів повного зібрання творів Гете. До вступу в університет Максиміліан ознайомився з великою кількістю інших творів класиків. Ще до вступу в гімназію 1876 року Макс Вебер захоплювався історичними творами Геродота, Лівія, Тацита, Леопольда фон Ранке, Генріха фон Зібеля, Йоганна Густава Дройзена, Генріха фон Трейчке. З часом відносини між подружжям стали напруженими: батько був схильний до «земних насолод», а мати, як і раніше непохитно слідувала догмам кальвінізму й «прагнула вести аскетичне життя».

Освіта Редагувати

1882 року Вебер вступив на юридичний факультет Гайдельберзького університету. Після річної служби у війську Вебер перевівся у Берлінський університет. Перші кілька років навчання майбутній науковець зі світовим ім'ям провів «вживаючи пиво й займаючись фехтуванням». Під час родинних сварок він дедалі частіше ставав на бік матері, поступово відсторонюючись від батька. Одночасно з навчанням в університеті Вебер працював помічником адвоката, оскільки 1886 року склав іспит, який дозволяв йому займатися адвокатською діяльністю. У другій половині 1880-х років він продовжив вивчати право та історію. 1889 року Вебер отримав ступінь доктора юридичних наук, захистивши історико-правову дисертацію про солідарну відповідальність та роздільні капітали в торгових компаніях італійських міст. Ця праця згодом стала частиною великої розвідки «Про історію середньовічних торгових компаній, з використанням південно-європейських джерел», що була опублікована того ж року. Два роки потому Вебер пройшов процедуру габілітації, темою його нової дисертації стала сільськогосподарська історія Риму та її вплив на публічне та приватне право. Співавтором доктора Вебера тоді виступив Август Мейцен. Ставши правником Вебер почав викладати в Берлінському університеті й давати консультації урядовим органам.

Ранній період наукової діяльності Редагувати

У період між захистом дисертації й габілітацією Вебер займався вивченням сучасної соціальної політики. 1888 році він приєднався до Союзу соціальної політики (нім. Verein für Socialpolitik) — нещодавно створеної професійної асоціації німецьких економістів історичної школи. Представники союзу дотримувалися думки про те, що економічна наука є насамперед інструментом для вирішення соціальних проблем відповідної епохи. Тоді ж Вебер дебютував у політиці, приєднавшись до лівоцентристської організації «Євангельський соціальний конгрес[en]». 1890 року за ініціативи Спілки соціальної політики стартувала програма з вивчення так званого «польського питання», Остфлюхта: польські фермери зі східної частини країни масово мігрували в міста німецького заходу, які динамічно розвивалися. Вебер очолив групу дослідників і став автором значної частини підсумкової доповіді Союзу з даної теми. Доповідь привернула увагу багатьох експертів і стала приводом для широких дискусій, а Вебер уперше заявив про себе як про дослідника в галузі соціології. У 1893—1899 роках Вебер входив до складу праворадикальної політичної організації «Пангерманський союз» (нім. Alldeutscher Verband), члени якої протестували проти подальшої міграції поляків. Проте ступінь підтримки Вебером ідей онімечуванням слов'янського етносу та інших націоналістичних проектів нині є предметом дискусій. Так у низці робіт, зокрема в суперечливій лекції «Національна держава й економічна політика» (1895) соціолог виступає проти імміграції поляків і звинувачує у ситуації, що склалася клас юнкерів, інтересам яких цілком відповідала масова міграція слов'ян.

Після захисту докторської дисертації 1889 року він обіймав професорські посади у Фрайбурзькому, Гайдельберзькому університетах, читав лекції в інших навчальних закладах Німеччини. Окрім лекцій Вебер встигав писати неймовірно велику кількість наукових праць щодо різноманітних сфер і напрямів наукових досліджень. У них Вебер сформував свою власну концепцію бачення принципів соціального існування й функціонування людства як системи.

Портрет Маріанни Вебер, 1896 рік.

1893 року Вебер одружився з далекою родичкою Маріанною Шнітгер. Дружина соціолога сама займалася наукою, а згодом вона взяла активну участь в боротьбі за права жінок. Після смерті Вебера Маріанна збирала і публікувала праці чоловіка, а її біографічна книга пролила світло на багато сторін життя науковця. Шлюб Веберів був бездітним, навіть висловлюються припущення, що не мала місце консумація. Одруження з Маріанною Шнітгер дозволило Веберу знайти довгоочікувану фінансову незалежність, тож він нарешті зміг покинути будинок сім'ї. 1894 року Вебер з дружиною переїхали до Фрайбурга, де він став університетським викладачем з економіки. Через два роки Вебер зайняв аналогічну посаду в Гайдельберзькому університеті. Там він став центральною постаттю спільноти інтелектуалів, «кола Вебера», до якого входили також Маріанна Вебер, Георг Еллінек, Ернст Трельч, Вернер Зомбарт, Марк Блок, Роберт Міхельс і Дьєрдь Лукач. Продовжуючи діяльність у Союзі соціальної політики і Евангелічному конгресі, Вебер зосередився на вивчення економіки та історії права.

1897 року, через два місяці після важкої сварки з сином помер Вебер-старший. Ця обставина поклала початок депресії (яка з часом посилилася), нервозності й безсонню сина, що негативно позначилося на його здатності викладати. Стан здоров'я змусив Вебера скоротити робочий час і навіть перервати навчальний курс восени 1899 року. Після декількох місяців в санаторії Вебери наприкінці 1900 року вирушили до Італії і повернулися в Гайдельберг лише навесні 1902 року. Проте вже наступного року професор знову відмовився від викладання і не працював зі студентами аж до 1919 року. Хронологія важкого періоду життя й прогресуючих відхилень психіки була детально описана самим Вебером, проте ці записи були знищені Маріанною. Як гадають, причиною цього вчинку став страх розголосу психічних розладів Вебера, що дозволило б нацистам розкритикувати його праці.

Пізній період наукової діяльності Редагувати

Якщо на початку 1890-х років Вебер був дуже продуктивний, то у 1898—1902 роках він не опублікував жодної праці. Звільнившись 1903 року від обов'язків професора, Вебер вступив на посаду помічника редактора в науковому журналі «Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik» («Архів соціальних наук і суспільної політики»), де працював з колегами Едгаром Яффі та Вернером Зомбартом. Наукові інтереси Вебера в цей час були пов'язані з фундаментальними питаннями соціології та інших суспільних наук — його пізні праці становлять винятковий інтерес для сучасних дослідників. 1904 року «Архів» опублікував деякі основоположні праці Вебера, зокрема його найвідоміше дослідження — «Протестантська етика і дух капіталізму». Саме тоді було закладено фундамент його подальших розвідок, присвячених впливу культурних і релігійних чинників на формування економічних інститутів і систем. «Етика» стала єдиним дослідженням Вебера того періоду, яке було видано у форматі книги ще за життя соціолога. Інші праці, написані в перші п'ятнадцять років XX століття й пов'язані з дослідженнями в галузі соціології релігії, соціології права і економічної соціології, були опубліковані після смерті автора.

Політична діяльність Редагувати

1904 року Вебер відвідав США і взяв участь у Конгресі мистецтв і наук, приуроченому до Всесвітньої виставки у Сент-Луїсі. Незважаючи на часткове одужання, Вебер все ще не міг відновити викладання й продовжував дослідження як незалежний науковець завдяки спадку, отриманому 1907 року. 1909 року, розчарувавшись у діяльності Спілки соціальної політики, Вебер разом із Рудольфом Голдшидом[de], Георгом Зіммелем, Фердинандом Тенісом та Вернером Зомбартом став співзасновником Німецької соціологічної асоціації[de]. Він став першим скарбником цієї організації (нім. Deutsche Gesellschaft für Soziologie). 1912 року Вебер вийшов зі складу асоціації і зробив спробу створення політичної партії лівого крила, яка об'єднала б соціал-демократів і лібералів. Ініціатива не увінчалася успіхом, оскільки прихильники ліберальної ідеології не поділяли революційних ідеалів лівих політиків.

Вебер (на передньому плані) і Ернст Толлер (анфас, праворуч від Вебера), 1917 рік.

Після початку Першої світової війни п'ятдесятирічний Вебер добровільно вступив на військову службу і був призначений офіцером резерву. З обов'язку служби він займався організацією армійських лікарень в Хайдельберзі аж до кінця 1915 року. З плином війни його погляди на конфлікт і експансію Німецької імперії змінювалися. На самому початку війни він поділяв погляди націоналістів і підтримував ідею ведення військових дій. У той же час він вважав, що участь у війні є обов'язком Німеччини як одного з провідних держав. Пізніше позиція Вебера кардинально змінилася і вчений став одним з послідовних критиків подальшої експансії імперії і військової політики короля. Він також публічно засуджував ідеї захоплення Бельгії і необмеженої підводної війни. Ще через деякий час Вебер виступив на підтримку конституційних реформ, демократизації німецької політичної системи і введення загального виборчого права.

1918 року Вебер приєднався до Гайдельберзької ради робітників та солдатів. Наступного року він у складі німецької делегації взяв участь у Паризькій мирній конференції. Як радник при Конфіденційному комітеті з конституційної реформи, він посприяв розробці Веймарської конституції (1919). Вебер добре розумів устрій політичної системи США і виступав за створення потужного виборного інституту президентства, який міг би бути противагою бюрократичній владі. Спірною є думка про те, що Вебер наполягав на закріпленні в документі надзвичайних повноважень президента. Стаття 48 Веймарської конституції справді містить положення, яким згодом скористався Адольф Гітлер для підриву інших конституційних норм, придушення опозиції та встановлення тоталітарного режиму.

Могила Вебера в Гайдельберзі.

Вебер безуспішно балотувався до парламенту від Німецької демократичної партії, організації ліберального спрямування, одним із засновників якої був він сам. Вебер виступив як проти Листопадової революції, так і проти ратифікації Версальського мирного договору, й таким чином він став опонентом практично всіх політичних сил Німеччини. Вважають, що саме ця принципова позиція завадила Веберу зайняти державну посаду під час правління Фрідріха Еберта, нового президента від соціал-демократів. У той час постать Вебера була вельми шанована, однак він не мав впливу на політичну ситуацію в країні. Загалом історики досі не досягли консенсусу щодо ролі Вебера у політичному житті Німеччини.

Останні роки життя Редагувати

Після розчарувань у політиці Вебер 1919 року повернувся до викладацької роботи. Після кількох місяців роботи в Відні він переїхав до Мюнхена. У Мюнхені Вебер очолив перший німецький інститут соціології, проте посаду професора соціології він не займав. Його останні лекції зібрано в книгах «Наука як покликання і професія» (нім. Wissenschaft als Beruf, 1918), «Політика як покликання і професія» (нім. Politik als Beruf, 1919) і «Загальна економічна історія» (нім. Wirtschaftsgeschichte, 1923). Баварські колеги та студенти Вебера різко розкритикували його ставлення до Листопадової революції, а представники правого студентства влаштували демонстрацію навпроти будинку вченого. У Мюнхені Вебер заразився Іспанським грипом (так звана іспанка) і 14 червня 1920 року помер від ускладнення грипу — постгрипозної пневмонії. Перед смертю він працював над своїм magnum opus «Господарство і суспільство» (нім. Wirtschaft und Gesellschaft). Цю працю було видано за сприяння Маріанни в 1921—1922 роках.

Ідеї Редагувати

М. Вебер (фото 1894 р.)

Макс Вебер народився в середині 19 ст., тож період його розвитку як людини збігся з періодом важливих змін у суспільстві, коли тривав процес істотного переосмислення людьми всього світового устрою. Після революцій 1848 року світ поглинула ідея лібералізму, якою захопилися дуже широкі маси населення. Всьому світу стало зрозуміло, що народжується суспільство абсолютно нового ґатунку, яке базується на абсолютно нових ідеях. Ця трансформація і перехід від феодальних відносин до капіталістичних не були несподіванкою для людства. Капіталізм органічно народився і поступово поглинув усі сфери життя людей. Вебер виявився реальним очевидцем його розвитку як пануючої ідеології, тому він на власному досвіді міг зробити багато висновків з приводу цього явища. Саме природу виникнення капіталізму Вебер і прагне дослідити в своїй праці. Вивчаючи цю проблему він переконується, що хоча капіталізм і має глибоке історичне підґрунтя, але його активний розвиток в 20 ст. не був історичною закономірністю. Скоріше, він став наслідком поєднання багатьох історичних факторів в окремо взятому регіоні (в Європі), а цей симбіоз спрямував розвиток цілого континенту в русло практичного капіталізму. Власне, «Протестантська етика» і скерована на те, щоб розкрити ту, на його думку, найважливішу сукупність передумов, які сформували той суспільний лад, який зараз домінує. До Вебера було ще декілька видатних праць на цю тему, які намагалися пояснити деякі аспекти тогочасного суспільного життя. Але Вебер найефективніше дослідив саме культурно-духовні аспекти новоєвропейських капіталістичних відносин. Цим він багато в чому суперечив марксовому баченню первинності економічних відносин у становленні всього нового. З одного боку, Макс Вебер визнає в Марксі видатного вченого, який започаткував наукове вивчення капіталізму і побачив в капіталізмі могутній фактор прогресивного розвитку в порівнянні з феодальним типом економіки. З іншого боку, він вважає абсолютно утопічним висновок Карла Маркса з аналізу капіталізму. За словами самого автора: «Протестантською етикою я хотів показати нездатність марксистського принципу за яким, лише економічні стосунки в суспільстві визначають форми суспільної свідомості». Саме тому праці Вебера були такими табуїзованими в Радянському Союзі, де за основу всього нового брали лише матеріальний аспект людського життя. Геніальність мислителя і його «Протестантської етики» в тому, що досліджуючи причини виникнення капіталізму в Європі, ми можемо зробити власний ґрунтовний аналіз головних основотворчих факторів європейського суспільства, прослідкувати характер їхнього розвитку і спробувати особисто зробити прогнози щодо впливу цих факторів на європейське суспільство.

Власне, основне поняття, для пояснення якого була написана «Протестантська етика» можна виразити всього двома словами. Але на думку Вебера ці два слова дозволили людській цивілізації не загинути в собі, а зробити великий крок вперед у напрямку до вдосконалення. Саме Дух капіталізму «винен» у тому, що людство досягло сьогодні такого величезного розвитку. Автор, розкриваючи це поняття, також розкриває його суть, передумови його виникнення та розвитку. Щоб зробити своє дослідження повним Макс Вебер у першому розділі праці детально обстежує те, що він назвав Духом. В цьому він повністю покладається на Бенджаміна Франкліна — на його думку того, хто вперше поєднав доскональне розкриття цього поняття в своїх працях з ефективним практичним їх втіленням. Ця частина праці є настільки практичною, що на неї може покладатися пересічна людина в повсякденному житті, використовуючи її як посібник для життя і виживання в умовах капіталістичної конкуренції. Тут можна багато разів зустріти процитовані слова Франкліна, після яких йдуть невеликі але коректні висновки Вебера. Спираючись на слова американського вченого, автор розкриває риси ментальності, що є необхідною складовою поведінки його сучасників, які прагнуть бачити свій бізнес вдалим і прибутковим. Вебер оперує такими поняттями як час і гроші, кредит і гроші, чесність, пунктуальність, старанність, діловитість, ощадливість, наявність чеснот і видимість чеснот, прагнення до наживи та покликання, традиції. Він на практичних прикладах стикання проявів капіталізму та традиціоналізму показує переваги та недоліки кожного з них, при цьому майже завжди традиціоналізм програє.

Важливе місце у творчості М. Вебера займає дослідження проблематики раціональності. Він її вивчав як у зв'язку з розвитком капіталізму, так як і цілком автономний феномен, що у різних формах йому історично передував (наприклад, М. Вебер пропонує розглядати теологію як форму раціоналізації «спасіння», або ж зміни в музичній мові, як вияв всесвітньої раціоналізації). У двох із чотирьох типів соціальної дії, М. Вебер констатує присутність раціональної компоненти у різних формах: ціле-раціональну дію, що орієнтується на мету, затрати на її досягнення та зовнішній контекст дії, та ціннісно-раціональну, що окрім іншого має певну ціннісну платформу вкорінену в культуру та домінуючі в ній норми.

§ 2. Як і будь-яка дія, соціальна дія також може бути визначена 1. цільово-раціональною [zweckrational]: через очікування поведінки об’єктів у зовнішньому світі та інших людей і використання цих очікувань як «умов» або як «засобів» для раціонального, як успіх, прагнення та зважання власних цілей, - 2. ціннісно-раціональною [wertrationa]: через свідому віру в - етичну, естетичну, релігійну або будь-яку іншу, яку слід інтерпретувати - безумовну внутрішню цінність певної поведінки суто як такої і незалежної від успіху...

Ціннісно-раціональна орієнтованість дій може перебувати в різних відношеннях до цільово-раціональної. Але з точки зору цільової раціональності ціннісна раціональність завжди справді чим більше вона підвищує цінність, на яку орієнтується дія, до абсолютного значення, тим більше стає: ірраціональною, оскільки вона чим менше відображає наслідки дій, тим більше безумовно зосереджується на лише їх [дій] власній цінності (чиста душа, краса, абсолютна доброта, абсолютний обов’язок). Однак абсолютна цільова раціональність дій також є лише в сутності конструктивним граничним випадком.

Оригінальний текст (нім.)

§ 2. Wie jedes Handeln kann auch das soziale Handeln bestimmt sein 1. zweckrational: durch Erwartungen des Verhaltens von Gegenständen der Außenwelt und von anderen Menschen und unter Benutzung dieser Erwartungen als »Bedingungen« oder als »Mittel« für rational, als Erfolg, erstrebte und abgewogene eigne Zwecke, – 2. wertrational: durch bewußten Glauben an den – ethischen, ästhetischen, religiösen oder wie immer sonst zu deutenden – unbedingten Eigenwert eines bestimmten Sichverhaltens rein als solchen und unabhängig vom Erfolg...

Die wertrationale Orientierung des Handelns kann also zur zweckrationalen in verschiedenartigen Beziehungen stehen. Vom Standpunkt der Zweckrationalität aus aber ist Wertrationalität immer, und zwar je mehr sie den Wert, an dem das Handeln orientiert wird, zum absoluten Wert steigert, desto mehr: irrational, weil sie ja um so weniger auf die Folgen des Handelns reflektiert, je unbedingter allein dessen Eigenwert (reine Gesinnung, Schönheit, absolute Güte, absolute Pflichtmäßigkeit) für sie in Betracht kommt. Absolute Zweckrationalität des Handelns ist aber auch nur ein im wesentlichen konstruktiver Grenzfall.

Із цим пов'язане веберівське розмежування формальної та субстантивної раціональності, де перша пов'язана із здатністю здійснювати чіткий розрахунок при прийнятті рішення, а друга є радше виявом стабільних ціннісних орієнтирів як елементу культури. У цьому сенсі, М. Вебер розуміє раціональність і як об'єктивний процес і як властивість суб'єкта, котрий актуалізує своїми діями певні культурні орієнтири в яких існують норми, що обґрунтовують раціональну поведінку. На сучасному етапі здійснюються спроби дещо переглянути субстантивне розуміння раціональності у напрямку до його плюралізації (у тій чи іншій мірі це властиво для концепцій Н. Лумана, Е. Ґіденса тощо), або ж взагалі до його концептулального заперечення, як це роблять постмодерністи. У зв'язку з процесами раціоналізації М. Вебер розглядав також становлення нового модерного соціального порядку як в економічному, так і правовому й політичному вимірах, зростання значення бюрократії на які хоча він і покладав надії на підвищення ефективності управління, але наголошував на потенційних небезпеках, які несе розгалужене правове регулювання.

Інше Редагувати

Головні праці Редагувати

  • Господарство і суспільство
  • Протестантська етика і дух капіталізму
  • Релігія Китаю: конфуціанство і даосизм
  • Релігії Індії: соціологія індуїзму та буддизму
  • Древній юдаїзм
  • Повне зібрання творів М. Вебера німецькою, складається з понад тридцяти об'ємних томів — Олександр Погорілий Читаючи Вебера / Макс Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. — К., 1998. — С. 480.

Праці, перекладені українською Редагувати

  • Соціальні причини занепаду античної культури // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998.- С. 7-32.
  • Господарство і суспільство у Римі періоду імперії // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 33-66.
  • Господарство і суспільство як загальні поняття // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 67-82.
  • Свобода і примус у правових спільнотах // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998.- С. 83-86.
  • Політичні спільноти і господарство // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 87-1-3.
  • Про деякі категорії соціології розуміння // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 104—156.
  • Три чисті типи леґітимного панування // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер ; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998.- С. 157—272.
  • Покликання до політики // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 173—191.
  • «Об'єктивність» соціально-наукового пізнання // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — К., 1998. — С. 192—264.
  • Сенс «свободи від оцінок» у соціальних науках // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 264—309.
  • Про внутрішнє покликання до науки // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998.- С. 310—337.
  • Попередні зауваження до "Зібрання праць із соціології релігії // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 338—354.
  • Аскетичний протестантизм і капіталістичний дух // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 355—380.
  • «Церкви» і «секти» у Північній Америці // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 381—396.
  • Господарська етика світових релігій. Вступ // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 397—436.
  • Напрями і щаблі релігійного заперечення світу // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс ВЕБЕР; перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 437—478. ISBN 966-500-091-8
  • Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер; перекл. з нім. О. Погорілого. — К.: Основи, 1994. 261 с. ISBN 5-7707-5612-8
  • Господарство і суспільство / Макс Вебер; пер. з нім. М. Кушнір. — К.: Всесвіт, 2013. — 1112 c.
  • Вебер, Макс Протестантська етика і дух капіталізму / пер. з англ. Олександр Погорілий. — К.: Наш Формат, 2018. 216 с.ISBN 978-617-7552-28-3.

Примітки Редагувати

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. https://books.google.com/books?id=6VDjAQAAQBAJ&pg=PT125
  4. https://books.google.com/books?id=6VDjAQAAQBAJ&pg=PT264
  5. ↑ https://books.google.com/books?id=6VDjAQAAQBAJ&pg=PT209
  6. ↑ www.haw.uni-heidelberg.de
    d:Track:Q107212789
  7. https://wsimag.com/es/cultura/47608-max-weber-y-la-razon-moderna
  8. https://www.cambridge.org/core/books/abs/cambridge-companion-to-atheism/atheists-a-psychological-profile/D85096EA26C59B4CC19473DC2252BB16
  9. ↑ Kim, Sung Ho (24 серпня 2007). Max Weber. Stanford Encyclopaedia of Philosophy. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2010. 
  10. Periodical, Sociology Volume 250, September 1999, 'Max Weber'
  11. Sica, Alan (2004). «Max Weber and the New Century». London: Transaction Publishers, p. 24. ISBN 0-7658-0190-6.
  12. ↑ J. Craig Calhoun (2002). . Wiley-Blackwell. с. 165. ISBN 978-0-631-21348-2. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 19 березня 2011. 
  13. ↑ Dirk Käsler (1988). . University of Chicago Press. с. 2. ISBN 978-0-226-42560-3. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011. 
  14. ↑ George Ritzer (29 вересня 2009). . McGraw-Hill. с. 32. ISBN 978-0-07-340438-7. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  15. ↑ Lutz Kaelber Max Weber's Personal Life, 1886—1893 [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.]
  16. Bendix, Reinhard (1 Липня 1977). Max Weber: An Intellectual Portrait. University of California Press. с. 1. ISBN 0-520-03194-6. 
  17. ↑ Kenneth Allan; Kenneth D. Allan (2 листопада 2005). Explorations in Classical Sociological Theory: Seeing the Social World. Pine Forge Press. с. 146. ISBN 978-1-4129-0572-5. 
  18. Weber, Max. «Political Writings». Cambridge University Press, 1994, p. ix.
  19. Lutz Kaelber, Max Weber's Dissertation [ 27 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Bendix (1977). Max Weber. с. 2. ISBN 978-0-520-03194-4. 
  21. ↑ Ludwig M. Lachmann (1970). . Ludwig von Mises Institute. с. 143. ISBN 978-1-61016-072-8. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  22. ↑ Gianfranco Poggi (2006). . Polity. с. 5. ISBN 978-0-7456-3489-0. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  23. Wolfgang Justin Mommsen (1984). Max Weber and German Politics, 1890-1920. University of Chicago Press. с. 19. ISBN 0-226-53399-9. 
  24. Wolfgang J. Mommsen; Michael Steinberg (25 липня 1990). . University of Chicago Press. с. 54–56. ISBN 978-0-226-53399-5. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  25. Eric J. Hobsbawm (1987). . Pantheon Books. с. 152. ISBN 978-0-394-56319-0. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  26. Weber, Max. «Political Writings». University of Cambridge Press, 1994. стор. 1-28.
  27. Marianne Weber [ 20 червня 2002 у Wayback Machine.]. Last accessed on 18 September 2006. Based on Lengermann, P., & Niebrugge-Brantley, J.(1998). The Women Founders: Sociology and Social Theory 1830—1930. New York: McGraw-Hill.
  28. Hartmut Lehmann; Guenther Roth (29 вересня 1995). . Cambridge University Press. с. 95. ISBN 978-0-521-55829-7. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011. 
  29. Paul Honigsheim; Alan Sica (2003). . Transaction Publishers. с. 86. ISBN 978-0-7658-0953-7. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 24 березня 2011. 
  30. ↑ J. Craig Calhoun (2002). . Wiley-Blackwell. с. 166. ISBN 978-0-631-21348-2. Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 19 березня 2011. 
  31. Max Weber; Richard Swedberg (1999). . Princeton University Press. с. 7. ISBN 978-0-691-00906-3. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  32. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 9 березня 2016. 
  33. ↑ Bendix (1977). Max Weber. с. 3. ISBN 978-0-520-03194-4. 
  34. Guenther Roth: «History and sociology in the work of Max Weber», in: British Journal of Sociology, 27(3), 1979
  35. Max Weber; Richard Swedberg (1999). . Princeton University Press. с. 22. ISBN 978-0-691-00906-3. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  36. Iannaccone, Laurence (1998). «Introduction to the Economics of Religion» [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.]. «Journal of Economic Literature» 36, 1465—1496.
  37. Пор.: Otthein Rammstedt, Die Frage der Wertfreiheit und die Gründung der Deutschen Gesellschaft für Soziologie, in: Lars Clausen/Carsten Schlüter[-Knauer] (Hgg.), Hundert Jahre «Gemeinschaft und Gesellschaft», Leske + Budrich, Opladen 1991, S. 549—560.
  38. ↑ Wolfgang J. Mommsen, «The Political and Social Theory of Max Weber», University of Chicago Press, 1992, ISBN 0-226-53400-6, AeL6fb399L7S_Mg0xvwigRHnZsQ Google Print, p.81, l3OeQlt7f9ePLosslRvI8gNY87Q p. 60, XcY p. 327
  39. ↑ Kaesler, Dirk (1989). «Max Weber: An Introduction to His Life and Work». University of Chicago Press, p. 18. [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.] ISBN 0-226-42560-6
  40. Gerth, H. H. and C. Wright Mills (1948). «From Max Weber: Essays in Sociology». London: Routledge (UK), ISBN 0-415-17503-8
  41. Sven Eliaeson, "Constitutional Caesarism: Weber's Politics in their German Context, " in Turner, Stephen (ed) (2000). «The Cambridge Companion to Weber.» Cambridge: Cambridge University Press, HOzFBwFSo6UbjqiH4CYktsAgm8k p. 142.
  42. P. G. C. van Schie; Gerrit Voermann (2006). . LIT Verlag Münster. с. 64. ISBN 978-3-8258-7668-5. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. 
  43. Вебер М. Про внутрішнє покликання до науки// Вебер М. Соціологія. Політика. Загальноісторичні аналізи. — К.: Основи, 1998. — С. 335
  44. Зараз для терміну цільова раціональність використовується інструментальна раціональність. В цитаті збережено оригінальну пунктуацію.
  45. http://www.zeno.org/Soziologie/M/Weber,+Max/Grundriß+der+Soziologie/Wirtschaft+und+Gesellschaft/Erster+Teil.+Soziologische+Kategorienlehre/Kapitel+I.+Soziologische+Grundbegriffe §2:
  46. . Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014. 
  47. Вебер М. Свобода і примус у правових спільнотах/ Вебер М. Соціологія. Політика. Загальноісторичні аналізи. — К.: Основи, 1998. — С. 84-87
  1. англ. "a man who enjoyed earthly pleasures"
  2. англ. "who sought to lead an ascetic life"

Література та джерела Редагувати

  • Н. Ротар. Вебер Макс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.86 ISBN 978-966-611-818-2.
  • Давыдов Ю. Н., Гайденко П. П. История и рациональность. Социология Макса Вебера и веберовский ренессанс. — 1991.
  • Давыдов Ю. Н. Макс Вебер и современная теоретическая социология. — 1998.
  • Korotayev A., Malkov A., Khaltourina D. Introduction to Social Macrodynamics. Moscow: URSS, 2006. ISBN 5-484-00414-4 [3] (Chapter 6: Reconsidering Weber: Literacy and «the Spirit of Capitalism»).
  • Погорілий О. Макс Вебер і його класична праця // Вебер Макс Протестантська етика і дух капіталізму. — К.: Основи, 1994.
  • Погорілий О. Читаючи Вебера. Післямова / Олександр Погорілий // Вебер М. СОЦІОЛОГІЯ. ЗАГАЛЬНОІСТОРИЧНІ АНАЛІЗИ. ПОЛІТИКА / Макс ВЕБЕР; Перекл. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. — Київ, 1998. — С. 479—495.
  • Вебер, Макс. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. О. Погорілого. — К. : Наш Формат, 2018. ISBN 978-617-7552-28-3.
  • Bernhard K. Quensel (2007), Max Webers Konstruktionslogik. Sozialökonomik zwischen Geschichte und Theorie. Nomos. ISBN 978-3-8329-2517-8 [Revisiting Weber's concept of sociology against the background of his juristic and economic provenance within the framework of «social economics»]
  • Roth, Guenther (2001). Max Webers deutsch-englische Familiengeschichte. J.C.B. Mohr (Paul Siebeck). ISBN 3-16-147557-7
  • Radkau, Joachim (2005). Max Weber The most important Weber-biography on Max Weber's life and torments since Marianne Weber.
  • Richard Swedberg «Max Weber as an Economist and as a Sociologist», American Journal of Economics and Sociology
  • William H. Swatos, ed. (1990), Time, Place, and Circumstance: Neo-Weberian Studies in Comparative Religious History. New York: Greenwood Press. ISBN 0-313-26892-4
  • Richard Swedberg, Max Weber and the Idea of Economic Sociology. Princeton: Princeton University Press. ISBN 0-691-07013-X
  • Weber, Marianne (1926/1988). Max Weber: A Biography. New Brunswick: Transaction Books. ISBN 0-471-92333-8
  • Problems in European Civilization, Protestantism and Capitalism: The Weber Thesis and Its Critics, ed: Robert Green, D.C. Heath and Company, 1959.
  • Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. О. Погорілого. — К. : Наш Формат, 2018. ISBN 978-617-7552-28-3
  • Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. — Київ: Основи, 1998. — 534 с. ISBN 966-500-091-8

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Макс Вебер
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс Вебер


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
vplinuv na perebuvav pid vplivom virospovidannya Maks Vebernim Max WeberVeber u 1894Im ya pri narodzhenni Maksimilian Karl Emil VeberPsevdo Maksimilian Karl EmilNarodivsya 21 kvitnya 1864 1864 04 21 Erfurt Tyuringiya SaksoniyaPomer 14 chervnya 1920 1920 06 14 56 rokiv Myunhen Bavariya Vejmarska respublika pnevmoniyaPohovannya Bergfridgofd 1 Gromadyanstvo Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Vejmarska respublikaNacionalnist nimecMisce prozhivannya Erfurt Berlin MyunhenDiyalnist sociolog ekonomist yurist politik gromadskij diyachGaluz sociologiya religiyi istorichna naukad ekonomika sociologiya istoriya ekonomika i sociologiya organizacijAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla universitet Frajburga Videnskij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Gettingenskij universitet HU Berlin Kaiserin Augusta Gymnasiumd i Strasburzkij universitetNaukovij kerivnik Levin Goldschmidtd August Meitzend i Rudolf German Fridrih GnejstVidomi uchni Alfred Shyuc i Garold GarfinkelZnannya mov nimecka 2 rosijska 3 anglijska 4 italijska 5 i latina 5 Zaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana universitet Frajburga Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i Videnskij universitetChlenstvo Pangermanskij soyuz German Sociological Associationd Bavarska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk 6 Gajdelberzka akademiya nauk 6 i Burschenschaft Allemannia zu HeidelbergdMagnum opus Economy and Societyd Protestantska etika i duh kapitalizmu Science as a Vocationd Politics as a Vocationd Wirtschaftsgeschichted The Religion of Chinad The Religion of Indiad i Ancient JudaismdPartiya Nimecka Demokratichna partiya 1918 r Golovuvav spivzasnovnikKonfesiya agnosticizm 7 8 Batko Maks Veber d Mati Helene WeberdRodichi Maks Veber st batko Helene Veber mati Alfred Veber Karl Veber brati Brati sestri Veber Alfred i Karl WeberdU shlyubi z Marianna VeberAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Veber prizvishe Maksimilia n Karl Emi l Ve ber nim Maximilian Carl Emil Weber 21 kvitnya 1864 Erfurt Prussiya 14 chervnya 1920 Myunhen Nimechchina vidomij yak Maks Veber nim Max Weber nimeckij sociolog filosof istorik politichnij ekonomist Ideyi Vebera spravili znachnij vpliv na rozvitok suspilnih nauk a zokrema sociologiyi Poryad iz Emilem Dyurkgajmom i Karlom Marksom Veber vvazhayetsya odnim iz osnovopolozhnikiv sociologichnoyi nauki Veber vviv do naukovogo vzhitku termin socialna diya Uchenij buv poslidovnim prihilnikom metodiv antipozitivizmu stverdzhuyuchi sho dlya doslidzhennya socialnih dij bilshe pidhodit ne suto empirichnij ale poyasnyuvalnij interpretuvalnij metod U ramkah zasnovanoyi na nomu koncepciyi rozumiyuchoyi sociologiyi vchenij namagavsya ne lishe rozglyanuti tu chi tu socialnu diyu ale takozh rozpiznati cil i sens togo sho vidbuvayetsya z tochki zoru zadiyanih individiv Yadro naukovih interesiv Vebera stanovilo vivchennya procesiv perehodu suspilstva vid tradicijnogo do suchasnogo racionalizaciyi sekulyarizaciyi rozchaklovuvannya svitu ru Odniyeyu iz najvidomishih prac vchenogo stala disertaciya pro protestantski vitoki kapitalizmu Doslidzhennya na stiku ekonomichnoyi sociologiyi ta sociologiyi religiyi zdobulo rozvitok u vidomij knizi Protestantska etika i duh kapitalizmu sho pobachila svit 1905 roku Oponuyuchi marksistskij koncepciyi istorichnogo materializmu Veber zauvazhuvav vazhlivist kulturnih vpliviv spravlyuvanih religiyeyu same v comu vin ubachav klyuch do rozuminnya genezu kapitalistichnoyi formi gospodaryuvannya Yak naslidok uchenij doslidzhuvav religiyi Kitayu en Indiyi ta drevnij yudayizm namagayuchis znajti v nih prichini tih procesiv yaki obumovili vidminnosti mizh gospodarskim ustroyem Zahodu ta Shodu V inshij svoyij vidomij praci Politika yak poklikannya en 1919 Veber viznachiv derzhavu yak pevnij institut yakij volodiye monopoliyeyu na legitimne zastosuvannya nasillya Sociolog upershe viznachiv rizni tipi suspilnoyi vladi pidkreslyuyuchi sho instituti suchasnoyi derzhavi vse bilshoyu miroyu gruntuyutsya na racionalno pravovomu tipi Viznachiv 3 osnovnih tipi chistogo panuvannya ta sformuvav idealnij tip Uchenij vnis pevnij vklad do rozvitku ekonomichnoyi istoriyi teoriyi ta metodologiyi ekonomiki Doslidzhennya Vebera v galuzi racionalizaciyi suspilstva spravili vpliv na formuvannya kritichnoyi teoriyi sho rozvivalas golovno v ramkah Frankfurtskoyi shkoli Veber stav odnim iz zasnovnikiv liberalnoyi Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi yaka bula utvorena pislya Pershoyi svitovoyi vijni Piznishe vchenij bezuspishno balotuvavsya do nimeckogo parlamentu ta konsultuvav komisiyu iz rozrobki novoyi konstituciyi Veber pomer 1920 roku u vici 56 rokiv prichinoyu smerti posluzhila pandemiya ispanskogo gripu ta nastupna pnevmoniya Molodshij brat Vebera Alfred takozh stav doslidnikom u galuzi sociologiyi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 Osvita 1 3 Rannij period naukovoyi diyalnosti 1 4 Piznij period naukovoyi diyalnosti 1 5 Politichna diyalnist 1 6 Ostanni roki zhittya 2 Ideyi 3 Inshe 4 Golovni praci 5 Praci perekladeni ukrayinskoyu 6 Primitki 7 Literatura ta dzherela 8 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Veber z bratami Alfredom ta Karlom 1879 rik Ditinstvo Redaguvati Veber narodivsya 1864 roku v Erfurti centralnomu misti Tyuringiyi 9 Karl Emil Maksimilian stav pershim z semi ditej Maksa Vebera starshogo zamozhnogo j vidomogo derzhavnogo sluzhbovcya chlena Nacionalnoyi liberalnoyi partiyi Mati Maksa molodshogo Gelena v divoctvi Fallenshtajn mala zokrema francuzke gugenotske korinnya Protyagom usogo zhittya Gelena Veber vislovlyuvala viddanist svoyim moralnim principam 9 10 Harakter zanyat Vebera starshogo viznachiv politichnu j akademichnu prirodu simejnih diskusij jogo salon zbirav bagato vidatnih naukovciv ta gromadskih diyachiv 9 Starshij sin Vebera razom zi svoyim bratom Alfredom takozh obrali fah sociologa j ekonomista intelektualna atmosfera v domi spriyala yihnomu rozvitku Na Rizdvo 1876 roku trinadcyatirichnij Maks molodshij podaruvav batkam dva istorichnih ese Pro napryam nimeckoyi istoriyi z osoblivoyu uvagoyu do postati Imperatora j Papi Rimskogo ta Pro rimskij imperskij period Kostyantina do pereselennya narodiv 11 Zanyattya z vchitelyami ne spravlyali na hlopchika osoblivogo vrazhennya do nih vin stavivsya bajduzhe Ta poki vikladachi vislovlyuvali oburennya jogo neposhtivoyu povedinkoyu Veber molodshij potaj prochitav usi sorok tomiv povnogo zibrannya tvoriv Gete 12 13 Do vstupu v universitet Maksimilian oznajomivsya z velikoyu kilkistyu inshih tvoriv klasikiv 13 She do vstupu v gimnaziyu 1876 roku Maks Veber zahoplyuvavsya istorichnimi tvorami Gerodota Liviya Tacita Leopolda fon Ranke Genriha fon Zibelya Joganna Gustava Drojzena Genriha fon Trejchke Z chasom vidnosini mizh podruzhzhyam stali napruzhenimi batko buv shilnij do zemnih nasolod prim 1 a mati yak i ranishe nepohitno sliduvala dogmam kalvinizmu j pragnula vesti asketichne zhittya prim 2 14 15 Osvita Redaguvati 1882 roku Veber vstupiv na yuridichnij fakultet Gajdelberzkogo universitetu 16 Pislya richnoyi sluzhbi u vijsku Veber perevivsya u Berlinskij universitet 12 Pershi kilka rokiv navchannya majbutnij naukovec zi svitovim im yam proviv vzhivayuchi pivo j zajmayuchis fehtuvannyam Pid chas rodinnih svarok vin dedali chastishe stavav na bik materi postupovo vidstoronyuyuchis vid batka 14 15 17 Odnochasno z navchannyam v universiteti Veber pracyuvav pomichnikom advokata 12 oskilki 1886 roku sklav ispit yakij dozvolyav jomu zajmatisya advokatskoyu diyalnistyu U drugij polovini 1880 h rokiv vin prodovzhiv vivchati pravo ta istoriyu 12 1889 roku Veber otrimav stupin doktora yuridichnih nauk zahistivshi istoriko pravovu disertaciyu pro solidarnu vidpovidalnist ta rozdilni kapitali v torgovih kompaniyah italijskih mist Cya pracya zgodom stala chastinoyu velikoyi rozvidki Pro istoriyu serednovichnih torgovih kompanij z vikoristannyam pivdenno yevropejskih dzherel sho bula opublikovana togo zh roku 18 Dva roki potomu Veber projshov proceduru gabilitaciyi temoyu jogo novoyi disertaciyi stala silskogospodarska istoriya Rimu ta yiyi vpliv na publichne ta privatne pravo Spivavtorom doktora Vebera todi vistupiv Avgust Mejcen 19 20 Stavshi pravnikom Veber pochav vikladati v Berlinskomu universiteti j davati konsultaciyi uryadovim organam 21 Rannij period naukovoyi diyalnosti Redaguvati U period mizh zahistom disertaciyi j gabilitaciyeyu Veber zajmavsya vivchennyam suchasnoyi socialnoyi politiki 1888 roci vin priyednavsya do Soyuzu socialnoyi politiki nim Verein fur Socialpolitik 22 neshodavno stvorenoyi profesijnoyi asociaciyi nimeckih ekonomistiv istorichnoyi shkoli Predstavniki soyuzu dotrimuvalisya dumki pro te sho ekonomichna nauka ye nasampered instrumentom dlya virishennya socialnih problem vidpovidnoyi epohi Todi zh Veber debyutuvav u politici priyednavshis do livocentristskoyi organizaciyi Yevangelskij socialnij kongres en 23 1890 roku za iniciativi Spilki socialnoyi politiki startuvala programa z vivchennya tak zvanogo polskogo pitannya Ostflyuhta polski fermeri zi shidnoyi chastini krayini masovo migruvali v mista nimeckogo zahodu yaki dinamichno rozvivalisya 9 Veber ocholiv grupu doslidnikiv i stav avtorom znachnoyi chastini pidsumkovoyi dopovidi Soyuzu z danoyi temi 9 22 Dopovid privernula uvagu bagatoh ekspertiv i stala privodom dlya shirokih diskusij a Veber upershe zayaviv pro sebe yak pro doslidnika v galuzi sociologiyi 9 U 1893 1899 rokah Veber vhodiv do skladu pravoradikalnoyi politichnoyi organizaciyi Pangermanskij soyuz nim Alldeutscher Verband chleni yakoyi protestuvali proti podalshoyi migraciyi polyakiv Prote stupin pidtrimki Veberom idej onimechuvannyam slov yanskogo etnosu ta inshih nacionalistichnih proektiv nini ye predmetom diskusij 24 25 Tak u nizci robit zokrema v superechlivij lekciyi Nacionalna derzhava j ekonomichna politika 1895 sociolog vistupaye proti immigraciyi polyakiv i zvinuvachuye u situaciyi sho sklalasya klas yunkeriv interesam yakih cilkom vidpovidala masova migraciya slov yan 26 Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi 1889 roku vin obijmav profesorski posadi u Frajburzkomu Gajdelberzkomu universitetah chitav lekciyi v inshih navchalnih zakladah Nimechchini Okrim lekcij Veber vstigav pisati nejmovirno veliku kilkist naukovih prac shodo riznomanitnih sfer i napryamiv naukovih doslidzhen U nih Veber sformuvav svoyu vlasnu koncepciyu bachennya principiv socialnogo isnuvannya j funkcionuvannya lyudstva yak sistemi nbsp Portret Marianni Veber 1896 rik 1893 roku Veber odruzhivsya z dalekoyu rodichkoyu Mariannoyu Shnitger Druzhina sociologa sama zajmalasya naukoyu a zgodom vona vzyala aktivnu uchast v borotbi za prava zhinok 9 27 Pislya smerti Vebera Marianna zbirala i publikuvala praci cholovika a yiyi biografichna kniga prolila svitlo na bagato storin zhittya naukovcya 28 29 Shlyub Veberiv buv bezditnim navit vislovlyuyutsya pripushennya sho ne mala misce konsumaciya 17 Odruzhennya z Mariannoyu Shnitger dozvolilo Veberu znajti dovgoochikuvanu finansovu nezalezhnist tozh vin nareshti zmig pokinuti budinok sim yi 15 1894 roku Veber z druzhinoyu pereyihali do Frajburga de vin stav universitetskim vikladachem z ekonomiki 20 21 Cherez dva roki Veber zajnyav analogichnu posadu v Gajdelberzkomu universiteti 20 21 Tam vin stav centralnoyu postattyu spilnoti intelektualiv kola Vebera do yakogo vhodili takozh Marianna Veber Georg Ellinek Ernst Trelch Verner Zombart Mark Blok Robert Mihels i Dyerd Lukach 9 Prodovzhuyuchi diyalnist u Soyuzi socialnoyi politiki i Evangelichnomu kongresi 9 Veber zoseredivsya na vivchennya ekonomiki ta istoriyi prava 30 1897 roku cherez dva misyaci pislya vazhkoyi svarki z sinom pomer Veber starshij 9 31 Cya obstavina poklala pochatok depresiyi yaka z chasom posililasya nervoznosti j bezsonnyu sina sho negativno poznachilosya na jogo zdatnosti vikladati 12 20 Stan zdorov ya zmusiv Vebera skorotiti robochij chas i navit perervati navchalnij kurs voseni 1899 roku Pislya dekilkoh misyaciv v sanatoriyi Veberi naprikinci 1900 roku virushili do Italiyi i povernulisya v Gajdelberg lishe navesni 1902 roku Prote vzhe nastupnogo roku profesor znovu vidmovivsya vid vikladannya i ne pracyuvav zi studentami azh do 1919 roku Hronologiya vazhkogo periodu zhittya j progresuyuchih vidhilen psihiki bula detalno opisana samim Veberom prote ci zapisi buli znisheni Mariannoyu Yak gadayut prichinoyu cogo vchinku stav strah rozgolosu psihichnih rozladiv Vebera sho dozvolilo b nacistam rozkritikuvati jogo praci 9 32 Piznij period naukovoyi diyalnosti Redaguvati Yaksho na pochatku 1890 h rokiv Veber buv duzhe produktivnij to u 1898 1902 rokah vin ne opublikuvav zhodnoyi praci Zvilnivshis 1903 roku vid obov yazkiv profesora Veber vstupiv na posadu pomichnika redaktora v naukovomu zhurnali Archiv fur Sozialwissenschaft und Sozialpolitik Arhiv socialnih nauk i suspilnoyi politiki 33 de pracyuvav z kolegami Edgarom Yaffi ta Vernerom Zombartom 9 34 Naukovi interesi Vebera v cej chas buli pov yazani z fundamentalnimi pitannyami sociologiyi ta inshih suspilnih nauk jogo pizni praci stanovlyat vinyatkovij interes dlya suchasnih doslidnikiv 30 1904 roku Arhiv opublikuvav deyaki osnovopolozhni praci Vebera zokrema jogo najvidomishe doslidzhennya Protestantska etika i duh kapitalizmu 35 Same todi bulo zakladeno fundament jogo podalshih rozvidok prisvyachenih vplivu kulturnih i religijnih chinnikiv na formuvannya ekonomichnih institutiv i sistem 36 Etika stala yedinim doslidzhennyam Vebera togo periodu yake bulo vidano u formati knigi she za zhittya sociologa Inshi praci napisani v pershi p yatnadcyat rokiv XX stolittya j pov yazani z doslidzhennyami v galuzi sociologiyi religiyi sociologiyi prava i ekonomichnoyi sociologiyi buli opublikovani pislya smerti avtora 9 Politichna diyalnist Redaguvati 1904 roku Veber vidvidav SShA i vzyav uchast u Kongresi mistectv i nauk priurochenomu do Vsesvitnoyi vistavki u Sent Luyisi Nezvazhayuchi na chastkove oduzhannya Veber vse she ne mig vidnoviti vikladannya j prodovzhuvav doslidzhennya yak nezalezhnij naukovec zavdyaki spadku otrimanomu 1907 roku 21 33 1909 roku rozcharuvavshis u diyalnosti Spilki socialnoyi politiki Veber razom iz Rudolfom Goldshidom de Georgom Zimmelem Ferdinandom Tenisom ta Vernerom Zombartom stav spivzasnovnikom Nimeckoyi sociologichnoyi asociaciyi de 37 Vin stav pershim skarbnikom ciyeyi organizaciyi nim Deutsche Gesellschaft fur Soziologie 9 1912 roku Veber vijshov zi skladu asociaciyi i zrobiv sprobu stvorennya politichnoyi partiyi livogo krila yaka ob yednala b social demokrativ i liberaliv Iniciativa ne uvinchalasya uspihom oskilki prihilniki liberalnoyi ideologiyi ne podilyali revolyucijnih idealiv livih politikiv 38 nbsp Veber na perednomu plani i Ernst Toller anfas pravoruch vid Vebera 1917 rik Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni p yatdesyatirichnij Veber dobrovilno vstupiv na vijskovu sluzhbu i buv priznachenij oficerom rezervu Z obov yazku sluzhbi vin zajmavsya organizaciyeyu armijskih likaren v Hajdelberzi azh do kincya 1915 roku 33 39 Z plinom vijni jogo poglyadi na konflikt i ekspansiyu Nimeckoyi imperiyi zminyuvalisya 38 39 40 Na samomu pochatku vijni vin podilyav poglyadi nacionalistiv i pidtrimuvav ideyu vedennya vijskovih dij U toj zhe chas vin vvazhav sho uchast u vijni ye obov yazkom Nimechchini yak odnogo z providnih derzhav Piznishe poziciya Vebera kardinalno zminilasya i vchenij stav odnim z poslidovnih kritikiv podalshoyi ekspansiyi imperiyi i vijskovoyi politiki korolya 9 Vin takozh publichno zasudzhuvav ideyi zahoplennya Belgiyi i neobmezhenoyi pidvodnoyi vijni She cherez deyakij chas Veber vistupiv na pidtrimku konstitucijnih reform demokratizaciyi nimeckoyi politichnoyi sistemi i vvedennya zagalnogo viborchogo prava 9 1918 roku Veber priyednavsya do Gajdelberzkoyi radi robitnikiv ta soldativ Nastupnogo roku vin u skladi nimeckoyi delegaciyi vzyav uchast u Parizkij mirnij konferenciyi Yak radnik pri Konfidencijnomu komiteti z konstitucijnoyi reformi vin pospriyav rozrobci Vejmarskoyi konstituciyi 1919 33 Veber dobre rozumiv ustrij politichnoyi sistemi SShA i vistupav za stvorennya potuzhnogo vibornogo institutu prezidentstva yakij mig bi buti protivagoyu byurokratichnij vladi 9 Spirnoyu ye dumka pro te sho Veber napolyagav na zakriplenni v dokumenti nadzvichajnih povnovazhen prezidenta Stattya 48 Vejmarskoyi konstituciyi spravdi mistit polozhennya yakim zgodom skoristavsya Adolf Gitler dlya pidrivu inshih konstitucijnih norm pridushennya opoziciyi ta vstanovlennya totalitarnogo rezhimu 41 nbsp Mogila Vebera v Gajdelberzi Veber bezuspishno balotuvavsya do parlamentu vid Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi organizaciyi liberalnogo spryamuvannya odnim iz zasnovnikiv yakoyi buv vin sam 9 42 Veber vistupiv yak proti Listopadovoyi revolyuciyi tak i proti ratifikaciyi Versalskogo mirnogo dogovoru j takim chinom vin stav oponentom praktichno vsih politichnih sil Nimechchini 9 Vvazhayut sho same cya principova poziciya zavadila Veberu zajnyati derzhavnu posadu pid chas pravlinnya Fridriha Eberta novogo prezidenta vid social demokrativ 39 U toj chas postat Vebera bula velmi shanovana odnak vin ne mav vplivu na politichnu situaciyu v krayini 9 Zagalom istoriki dosi ne dosyagli konsensusu shodo roli Vebera u politichnomu zhitti Nimechchini Ostanni roki zhittya Redaguvati Pislya rozcharuvan u politici Veber 1919 roku povernuvsya do vikladackoyi roboti Pislya kilkoh misyaciv roboti v Vidni vin pereyihav do Myunhena 9 21 33 U Myunheni Veber ocholiv pershij nimeckij institut sociologiyi prote posadu profesora sociologiyi vin ne zajmav Jogo ostanni lekciyi zibrano v knigah Nauka yak poklikannya i profesiya nim Wissenschaft als Beruf 1918 Politika yak poklikannya i profesiya nim Politik als Beruf 1919 i Zagalna ekonomichna istoriya nim Wirtschaftsgeschichte 1923 9 Bavarski kolegi ta studenti Vebera rizko rozkritikuvali jogo stavlennya do Listopadovoyi revolyuciyi a predstavniki pravogo studentstva vlashtuvali demonstraciyu navproti budinku vchenogo 38 U Myunheni Veber zarazivsya Ispanskim gripom tak zvana ispanka i 14 chervnya 1920 roku pomer vid uskladnennya gripu postgripoznoyi pnevmoniyi 9 Pered smertyu vin pracyuvav nad svoyim magnum opus Gospodarstvo i suspilstvo nim Wirtschaft und Gesellschaft Cyu pracyu bulo vidano za spriyannya Marianni v 1921 1922 rokah Ideyi Redaguvati nbsp M Veber foto 1894 r Maks Veber narodivsya v seredini 19 st tozh period jogo rozvitku yak lyudini zbigsya z periodom vazhlivih zmin u suspilstvi koli trivav proces istotnogo pereosmislennya lyudmi vsogo svitovogo ustroyu Pislya revolyucij 1848 roku svit poglinula ideya liberalizmu yakoyu zahopilisya duzhe shiroki masi naselennya Vsomu svitu stalo zrozumilo sho narodzhuyetsya suspilstvo absolyutno novogo gatunku yake bazuyetsya na absolyutno novih ideyah Cya transformaciya i perehid vid feodalnih vidnosin do kapitalistichnih ne buli nespodivankoyu dlya lyudstva Kapitalizm organichno narodivsya i postupovo poglinuv usi sferi zhittya lyudej Veber viyavivsya realnim ochevidcem jogo rozvitku yak panuyuchoyi ideologiyi tomu vin na vlasnomu dosvidi mig zrobiti bagato visnovkiv z privodu cogo yavisha Same prirodu viniknennya kapitalizmu Veber i pragne dosliditi v svoyij praci Vivchayuchi cyu problemu vin perekonuyetsya sho hocha kapitalizm i maye gliboke istorichne pidgruntya ale jogo aktivnij rozvitok v 20 st ne buv istorichnoyu zakonomirnistyu Skorishe vin stav naslidkom poyednannya bagatoh istorichnih faktoriv v okremo vzyatomu regioni v Yevropi a cej simbioz spryamuvav rozvitok cilogo kontinentu v ruslo praktichnogo kapitalizmu Vlasne Protestantska etika i skerovana na te shob rozkriti tu na jogo dumku najvazhlivishu sukupnist peredumov yaki sformuvali toj suspilnij lad yakij zaraz dominuye Do Vebera bulo she dekilka vidatnih prac na cyu temu yaki namagalisya poyasniti deyaki aspekti togochasnogo suspilnogo zhittya Ale Veber najefektivnishe doslidiv same kulturno duhovni aspekti novoyevropejskih kapitalistichnih vidnosin Cim vin bagato v chomu superechiv marksovomu bachennyu pervinnosti ekonomichnih vidnosin u stanovlenni vsogo novogo Z odnogo boku Maks Veber viznaye v Marksi vidatnogo vchenogo yakij zapochatkuvav naukove vivchennya kapitalizmu i pobachiv v kapitalizmi mogutnij faktor progresivnogo rozvitku v porivnyanni z feodalnim tipom ekonomiki Z inshogo boku vin vvazhaye absolyutno utopichnim visnovok Karla Marksa z analizu kapitalizmu Za slovami samogo avtora Protestantskoyu etikoyu ya hotiv pokazati nezdatnist marksistskogo principu za yakim lishe ekonomichni stosunki v suspilstvi viznachayut formi suspilnoyi svidomosti Same tomu praci Vebera buli takimi tabuyizovanimi v Radyanskomu Soyuzi de za osnovu vsogo novogo brali lishe materialnij aspekt lyudskogo zhittya Genialnist mislitelya i jogo Protestantskoyi etiki v tomu sho doslidzhuyuchi prichini viniknennya kapitalizmu v Yevropi mi mozhemo zrobiti vlasnij gruntovnij analiz golovnih osnovotvorchih faktoriv yevropejskogo suspilstva proslidkuvati harakter yihnogo rozvitku i sprobuvati osobisto zrobiti prognozi shodo vplivu cih faktoriv na yevropejske suspilstvo Vlasne osnovne ponyattya dlya poyasnennya yakogo bula napisana Protestantska etika mozhna viraziti vsogo dvoma slovami Ale na dumku Vebera ci dva slova dozvolili lyudskij civilizaciyi ne zaginuti v sobi a zrobiti velikij krok vpered u napryamku do vdoskonalennya Same Duh kapitalizmu vinen u tomu sho lyudstvo dosyaglo sogodni takogo velicheznogo rozvitku Avtor rozkrivayuchi ce ponyattya takozh rozkrivaye jogo sut peredumovi jogo viniknennya ta rozvitku Shob zrobiti svoye doslidzhennya povnim Maks Veber u pershomu rozdili praci detalno obstezhuye te sho vin nazvav Duhom V comu vin povnistyu pokladayetsya na Bendzhamina Franklina na jogo dumku togo hto vpershe poyednav doskonalne rozkrittya cogo ponyattya v svoyih pracyah z efektivnim praktichnim yih vtilennyam Cya chastina praci ye nastilki praktichnoyu sho na neyi mozhe pokladatisya peresichna lyudina v povsyakdennomu zhitti vikoristovuyuchi yiyi yak posibnik dlya zhittya i vizhivannya v umovah kapitalistichnoyi konkurenciyi Tut mozhna bagato raziv zustriti procitovani slova Franklina pislya yakih jdut neveliki ale korektni visnovki Vebera Spirayuchis na slova amerikanskogo vchenogo avtor rozkrivaye risi mentalnosti sho ye neobhidnoyu skladovoyu povedinki jogo suchasnikiv yaki pragnut bachiti svij biznes vdalim i pributkovim Veber operuye takimi ponyattyami yak chas i groshi kredit i groshi chesnist punktualnist starannist dilovitist oshadlivist nayavnist chesnot i vidimist chesnot pragnennya do nazhivi ta poklikannya tradiciyi Vin na praktichnih prikladah stikannya proyaviv kapitalizmu ta tradicionalizmu pokazuye perevagi ta nedoliki kozhnogo z nih pri comu majzhe zavzhdi tradicionalizm prograye Vazhlive misce u tvorchosti M Vebera zajmaye doslidzhennya problematiki racionalnosti Vin yiyi vivchav yak u zv yazku z rozvitkom kapitalizmu tak yak i cilkom avtonomnij fenomen sho u riznih formah jomu istorichno pereduvav napriklad M Veber proponuye rozglyadati teologiyu yak formu racionalizaciyi spasinnya 43 abo zh zmini v muzichnij movi yak viyav vsesvitnoyi racionalizaciyi U dvoh iz chotiroh tipiv socialnoyi diyi M Veber konstatuye prisutnist racionalnoyi komponenti u riznih formah cile racionalnu diyu sho oriyentuyetsya na metu zatrati na yiyi dosyagnennya ta zovnishnij kontekst diyi ta cinnisno racionalnu sho okrim inshogo maye pevnu cinnisnu platformu vkorinenu v kulturu ta dominuyuchi v nij normi 2 Yak i bud yaka diya socialna diya takozh mozhe buti viznachena 1 cilovo racionalnoyu zweckrational 44 cherez ochikuvannya povedinki ob yektiv u zovnishnomu sviti ta inshih lyudej i vikoristannya cih ochikuvan yak umov abo yak zasobiv dlya racionalnogo yak uspih pragnennya ta zvazhannya vlasnih cilej 2 cinnisno racionalnoyu wertrationa cherez svidomu viru v etichnu estetichnu religijnu abo bud yaku inshu yaku slid interpretuvati bezumovnu vnutrishnyu cinnist pevnoyi povedinki suto yak takoyi i nezalezhnoyi vid uspihu Cinnisno racionalna oriyentovanist dij mozhe perebuvati v riznih vidnoshennyah do cilovo racionalnoyi Ale z tochki zoru cilovoyi racionalnosti cinnisna racionalnist zavzhdi spravdi chim bilshe vona pidvishuye cinnist na yaku oriyentuyetsya diya do absolyutnogo znachennya tim bilshe staye irracionalnoyu oskilki vona chim menshe vidobrazhaye naslidki dij tim bilshe bezumovno zoseredzhuyetsya na lishe yih dij vlasnij cinnosti chista dusha krasa absolyutna dobrota absolyutnij obov yazok Odnak absolyutna cilova racionalnist dij takozh ye lishe v sutnosti konstruktivnim granichnim vipadkom 45 Originalnij tekst nim 2 Wie jedes Handeln kann auch das soziale Handeln bestimmt sein 1 zweckrational durch Erwartungen des Verhaltens von Gegenstanden der Aussenwelt und von anderen Menschen und unter Benutzung dieser Erwartungen als Bedingungen oder als Mittel fur rational als Erfolg erstrebte und abgewogene eigne Zwecke 2 wertrational durch bewussten Glauben an den ethischen asthetischen religiosen oder wie immer sonst zu deutenden unbedingten Eigenwert eines bestimmten Sichverhaltens rein als solchen und unabhangig vom Erfolg Die wertrationale Orientierung des Handelns kann also zur zweckrationalen in verschiedenartigen Beziehungen stehen Vom Standpunkt der Zweckrationalitat aus aber ist Wertrationalitat immer und zwar je mehr sie den Wert an dem das Handeln orientiert wird zum absoluten Wert steigert desto mehr irrational weil sie ja um so weniger auf die Folgen des Handelns reflektiert je unbedingter allein dessen Eigenwert reine Gesinnung Schonheit absolute Gute absolute Pflichtmassigkeit fur sie in Betracht kommt Absolute Zweckrationalitat des Handelns ist aber auch nur ein im wesentlichen konstruktiver Grenzfall Iz cim pov yazane veberivske rozmezhuvannya formalnoyi ta substantivnoyi racionalnosti de persha pov yazana iz zdatnistyu zdijsnyuvati chitkij rozrahunok pri prijnyatti rishennya a druga ye radshe viyavom stabilnih cinnisnih oriyentiriv yak elementu kulturi U comu sensi M Veber rozumiye racionalnist i yak ob yektivnij proces i yak vlastivist sub yekta kotrij aktualizuye svoyimi diyami pevni kulturni oriyentiri v yakih isnuyut normi sho obgruntovuyut racionalnu povedinku Na suchasnomu etapi zdijsnyuyutsya sprobi desho pereglyanuti substantivne rozuminnya racionalnosti u napryamku do jogo plyuralizaciyi u tij chi inshij miri ce vlastivo dlya koncepcij N Lumana E Gidensa tosho abo zh vzagali do jogo konceptulalnogo zaperechennya yak ce roblyat postmodernisti 46 U zv yazku z procesami racionalizaciyi M Veber rozglyadav takozh stanovlennya novogo modernogo socialnogo poryadku yak v ekonomichnomu tak i pravovomu j politichnomu vimirah zrostannya znachennya byurokratiyi na yaki hocha vin i pokladav nadiyi na pidvishennya efektivnosti upravlinnya ale nagoloshuvav na potencijnih nebezpekah yaki nese rozgaluzhene pravove regulyuvannya 47 Inshe RedaguvatiBrat Maksa Vebera Alfred Veber 1868 1958 takozh vidomij nimeckij ekonomist i sociolog ByurokratiyaGolovni praci RedaguvatiGospodarstvo i suspilstvo Protestantska etika i duh kapitalizmu Religiya Kitayu konfucianstvo i daosizm Religiyi Indiyi sociologiya induyizmu ta buddizmu Drevnij yudayizm Povne zibrannya tvoriv M Vebera nimeckoyu skladayetsya z ponad tridcyati ob yemnih tomiv Oleksandr Pogorilij Chitayuchi Vebera Maks Veber Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika K 1998 S 480 Praci perekladeni ukrayinskoyu RedaguvatiSocialni prichini zanepadu antichnoyi kulturi Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 7 32 Gospodarstvo i suspilstvo u Rimi periodu imperiyi Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 33 66 Gospodarstvo i suspilstvo yak zagalni ponyattya Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 67 82 Svoboda i primus u pravovih spilnotah Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 83 86 Politichni spilnoti i gospodarstvo Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 87 1 3 Pro deyaki kategoriyi sociologiyi rozuminnya Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 104 156 Tri chisti tipi legitimnogo panuvannya Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 157 272 Poklikannya do politiki Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 173 191 Ob yektivnist socialno naukovogo piznannya Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo K 1998 S 192 264 Sens svobodi vid ocinok u socialnih naukah Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 264 309 Pro vnutrishnye poklikannya do nauki Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 310 337 Poperedni zauvazhennya do Zibrannya prac iz sociologiyi religiyi Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks Veber Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 338 354 Asketichnij protestantizm i kapitalistichnij duh Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 355 380 Cerkvi i sekti u Pivnichnij Americi Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 381 396 Gospodarska etika svitovih religij Vstup Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 397 436 Napryami i shabli religijnogo zaperechennya svitu Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Maks VEBER perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 437 478 ISBN 966 500 091 8 Protestantska etika i duh kapitalizmu Maks Veber perekl z nim O Pogorilogo K Osnovi 1994 261 s ISBN 5 7707 5612 8 Gospodarstvo i suspilstvo Maks Veber per z nim M Kushnir K Vsesvit 2013 1112 c Veber Maks Protestantska etika i duh kapitalizmu per z angl Oleksandr Pogorilij K Nash Format 2018 216 s ISBN 978 617 7552 28 3 Primitki Redaguvati Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https books google com books id 6VDjAQAAQBAJ amp pg PT125 https books google com books id 6VDjAQAAQBAJ amp pg PT264 a b https books google com books id 6VDjAQAAQBAJ amp pg PT209 a b www haw uni heidelberg de d Track Q107212789 https wsimag com es cultura 47608 max weber y la razon moderna https www cambridge org core books abs cambridge companion to atheism atheists a psychological profile D85096EA26C59B4CC19473DC2252BB16 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu Kim Sung Ho 24 serpnya 2007 Max Weber Stanford Encyclopaedia of Philosophy Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2010 Periodical Sociology Volume 250 September 1999 Max Weber Sica Alan 2004 Max Weber and the New Century London Transaction Publishers p 24 ISBN 0 7658 0190 6 a b v g d J Craig Calhoun 2002 Classical sociological theory Wiley Blackwell s 165 ISBN 978 0 631 21348 2 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2011 a b Dirk Kasler 1988 Max Weber an introduction to his life and work University of Chicago Press s 2 ISBN 978 0 226 42560 3 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 a b George Ritzer 29 veresnya 2009 Contemporary Sociological Theory and Its Classical Roots The Basics McGraw Hill s 32 ISBN 978 0 07 340438 7 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 a b v Lutz Kaelber Max Weber s Personal Life 1886 1893 Arhivovano 4 chervnya 2011 u Wayback Machine Bendix Reinhard 1 Lipnya 1977 Max Weber An Intellectual Portrait University of California Press s 1 ISBN 0 520 03194 6 a b Kenneth Allan Kenneth D Allan 2 listopada 2005 Explorations in Classical Sociological Theory Seeing the Social World Pine Forge Press s 146 ISBN 978 1 4129 0572 5 Weber Max Political Writings Cambridge University Press 1994 p ix Lutz Kaelber Max Weber s Dissertation Arhivovano 27 veresnya 2009 u Wayback Machine a b v g Bendix 1977 Max Weber s 2 ISBN 978 0 520 03194 4 a b v g d Ludwig M Lachmann 1970 The legacy of Max Weber Ludwig von Mises Institute s 143 ISBN 978 1 61016 072 8 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 a b Gianfranco Poggi 2006 Weber a short introduction Polity s 5 ISBN 978 0 7456 3489 0 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Wolfgang Justin Mommsen 1984 Max Weber and German Politics 1890 1920 University of Chicago Press s 19 ISBN 0 226 53399 9 Wolfgang J Mommsen Michael Steinberg 25 lipnya 1990 Max Weber and German Politics 1890 1920 University of Chicago Press s 54 56 ISBN 978 0 226 53399 5 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Eric J Hobsbawm 1987 The age of empire 1875 1914 Pantheon Books s 152 ISBN 978 0 394 56319 0 Arhiv originalu za 18 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Weber Max Political Writings University of Cambridge Press 1994 stor 1 28 Marianne Weber Arhivovano 20 chervnya 2002 u Wayback Machine Last accessed on 18 September 2006 Based on Lengermann P amp Niebrugge Brantley J 1998 The Women Founders Sociology and Social Theory 1830 1930 New York McGraw Hill Hartmut Lehmann Guenther Roth 29 veresnya 1995 Weber s Protestant Ethic Origins Evidence Contexts Cambridge University Press s 95 ISBN 978 0 521 55829 7 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 Paul Honigsheim Alan Sica 2003 The unknown Max Weber Transaction Publishers s 86 ISBN 978 0 7658 0953 7 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2011 a b J Craig Calhoun 2002 Classical sociological theory Wiley Blackwell s 166 ISBN 978 0 631 21348 2 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2011 Max Weber Richard Swedberg 1999 Essays in economic sociology Princeton University Press s 7 ISBN 978 0 691 00906 3 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Why Work The New Yorker Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 9 bereznya 2016 a b v g d Bendix 1977 Max Weber s 3 ISBN 978 0 520 03194 4 Guenther Roth History and sociology in the work of Max Weber in British Journal of Sociology 27 3 1979 Max Weber Richard Swedberg 1999 Essays in economic sociology Princeton University Press s 22 ISBN 978 0 691 00906 3 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Iannaccone Laurence 1998 Introduction to the Economics of Religion Arhivovano 15 lipnya 2011 u Wayback Machine Journal of Economic Literature 36 1465 1496 Por Otthein Rammstedt Die Frage der Wertfreiheit und die Grundung der Deutschen Gesellschaft fur Soziologie in Lars Clausen Carsten Schluter Knauer Hgg Hundert Jahre Gemeinschaft und Gesellschaft Leske Budrich Opladen 1991 S 549 560 a b v Wolfgang J Mommsen The Political and Social Theory of Max Weber University of Chicago Press 1992 ISBN 0 226 53400 6 AeL6fb399L7S Mg0xvwigRHnZsQ Google Print p 81 l3OeQlt7f9ePLosslRvI8gNY87Q p 60 XcY p 327 a b v Kaesler Dirk 1989 Max Weber An Introduction to His Life and Work University of Chicago Press p 18 Arhivovano 21 chervnya 2013 u Wayback Machine ISBN 0 226 42560 6 Gerth H H and C Wright Mills 1948 From Max Weber Essays in Sociology London Routledge UK ISBN 0 415 17503 8 Sven Eliaeson Constitutional Caesarism Weber s Politics in their German Context in Turner Stephen ed 2000 The Cambridge Companion to Weber Cambridge Cambridge University Press HOzFBwFSo6UbjqiH4CYktsAgm8k p 142 P G C van Schie Gerrit Voermann 2006 The dividing line between success and failure a comparison of liberalism in the Netherlands and Germany in the 19th and 20th centuries LIT Verlag Munster s 64 ISBN 978 3 8258 7668 5 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 Veber M Pro vnutrishnye poklikannya do nauki Veber M Sociologiya Politika Zagalnoistorichni analizi K Osnovi 1998 S 335 Zaraz dlya terminu cilova racionalnist vikoristovuyetsya instrumentalna racionalnist V citati zberezheno originalnu punktuaciyu http www zeno org Soziologie M Weber Max Grundriss der Soziologie Wirtschaft und Gesellschaft Erster Teil Soziologische Kategorienlehre Kapitel I Soziologische Grundbegriffe 2 Sheluhin V Racionalnist u dobu piznogo Modernu do rozvitku metodologichnoyi osnovi rozuminnya ontologiyi mnozhinnosti Visnik KNU imeni Tarasa Shevchenka Sekciya Sociologiya 2013 4 S 75 79 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Veber M Svoboda i primus u pravovih spilnotah Veber M Sociologiya Politika Zagalnoistorichni analizi K Osnovi 1998 S 84 87 angl a man who enjoyed earthly pleasures angl who sought to lead an ascetic life Literatura ta dzherela RedaguvatiN Rotar Veber Maks Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 86 ISBN 978 966 611 818 2 Davydov Yu N Gajdenko P P Istoriya i racionalnost Sociologiya Maksa Vebera i veberovskij renessans 1991 Davydov Yu N Maks Veber i sovremennaya teoreticheskaya sociologiya 1998 Korotayev A Malkov A Khaltourina D Introduction to Social Macrodynamics Moscow URSS 2006 ISBN 5 484 00414 4 3 Chapter 6 Reconsidering Weber Literacy and the Spirit of Capitalism Pogorilij O Maks Veber i jogo klasichna pracya Veber Maks Protestantska etika i duh kapitalizmu K Osnovi 1994 Pogorilij O Chitayuchi Vebera Pislyamova Oleksandr Pogorilij Veber M SOCIOLOGIYa ZAGALNOISTORIChNI ANALIZI POLITIKA Maks VEBER Perekl z nim pislyam ta koment O Pogorilogo Kiyiv 1998 S 479 495 Veber Maks Protestantska etika i duh kapitalizmu Per z nim O Pogorilogo K Nash Format 2018 ISBN 978 617 7552 28 3 Bernhard K Quensel 2007 Max Webers Konstruktionslogik Sozialokonomik zwischen Geschichte und Theorie Nomos ISBN 978 3 8329 2517 8 Revisiting Weber s concept of sociology against the background of his juristic and economic provenance within the framework of social economics Roth Guenther 2001 Max Webers deutsch englische Familiengeschichte J C B Mohr Paul Siebeck ISBN 3 16 147557 7 Radkau Joachim 2005 Max Weber The most important Weber biography on Max Weber s life and torments since Marianne Weber Richard Swedberg Max Weber as an Economist and as a Sociologist American Journal of Economics and Sociology William H Swatos ed 1990 Time Place and Circumstance Neo Weberian Studies in Comparative Religious History New York Greenwood Press ISBN 0 313 26892 4 Richard Swedberg Max Weber and the Idea of Economic Sociology Princeton Princeton University Press ISBN 0 691 07013 X Weber Marianne 1926 1988 Max Weber A Biography New Brunswick Transaction Books ISBN 0 471 92333 8 Problems in European Civilization Protestantism and Capitalism The Weber Thesis and Its Critics ed Robert Green D C Heath and Company 1959 Veber M Protestantska etika i duh kapitalizmu Per z nim O Pogorilogo K Nash Format 2018 ISBN 978 617 7552 28 3 Veber M Sociologiya Zagalnoistorichni analizi Politika Kiyiv Osnovi 1998 534 s ISBN 966 500 091 8Posilannya RedaguvatiVeber Maks Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Maks VeberVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maks VeberK Yu Galushko Veber Weber Maks Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 452 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Veber Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 317 ISBN 966 7492 00 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maks Veber amp oldid 40625230