www.wikidata.uk-ua.nina.az

Веймарська конституція нім Weimarer Verfassung офіційна назва Конституція Німецької імперії нім Verfassung des Deutschen

Веймарська конституція

Веймарська конституція (нім. Weimarer Verfassung; офіційна назва Конституція Німецької імперії (нім. Verfassung des Deutschen Reichs) або Веймарська імперська конституція (нім. Weimarer Reichsverfassung), скор. WRV) — перша в Німеччині демократична конституція. Була прийнята 31 липня 1919 у Веймарі. Веймарська конституція заснувала в Німеччині республіку, що діє на принципах парламентської демократії і федералізму. Багато засад Веймарської конституції були запозичені з Конституції Паульскірхе 1848, а потім в 1949 були схвалені Основним законом ФРН. За місцем ухвалення конституції Німецька імперія в свій демократичний період з 1919 по 1933 роки дістала назву Веймарської республіки.

Веймарська конституція

Історія Редагувати

Після революції 1848 року, що відбила назріле після Реставрації невдоволення пануючими в багатьох країнах Європи монархічними порядками, 27 березня 1849 після тривалих дебатів Національні збори, що засідали в церкві Паульскірхе у Франкфурті-на-Майні прийняли проект конституції Німецької імперії, яка за місцем свого прийняття дістала назву Конституція Паульскірхе.

Конституцією Паульскірхе передбачалося установлення в Німеччині спадкової монархії в конституційній формі. У цьому зв'язку кайзерівська депутація Національних зборів запропонувала корону кайзера Німеччини королю Пруссії Фрідріху Вільгельму IV. Прусський король відмовився від корони, і тим самим парламент в церкві Святого Павла і прийнята ним конституція зазнали поразки.

16 квітня 1871 набрала чинності так звана Імперська конституція Бісмарка — конституція заснованої в Німеччині кайзерівської імперії. В її основу лягла конституція Північнонімецького союзу 1866. Підготовлена Бісмарком конституція обмежувалися лише встановленням повноважень окремих органів державної влади, в ній були відсутні положення про основні конституційні права. Крім того, конституція Бісмарка передбачала монархічну форму правління. Веймарська конституція, яка змінила конституцію Бісмарка, орієнтувалася на основні цінності Конституції Паульскірхе і містила главу про основні права і свободи.

Вибори в конституційні Веймарські установчі збори відбулись 19 січня 1919. Жінкам були надані як активні, так і пасивні виборчі права. Місця в установчих зборах розподілялися за принципом пропорційного представництва. Соціал-демократична партія Німеччини, ставши найбільшою фракцією, разом з партією Центру і Німецької демократичною партією утворила так звану Веймарську коаліцію.

Перше засідання Національних зборів відбулося 6 лютого 1919 у Веймарі в будівлі Національного театру. В Берліні на той час було важко забезпечити незалежність і безпеку роботи парламентаріїв. Вибравши для засідань Веймар, Національні збори прагнули нагадати про гуманістичні ідеали веймарського класицизму. Однак для такого вибору були і військові причини: в разі атаки запропонований спочатку Ерфурт давав менше можливостей для захисту.

Перший проект конституції в значній мірі був підготовлений державним секретарем імперського відомства внутрішніх справ Гуго Прейссом, який надалі зайняв посаду рейхсміністра внутрішніх справ після відмови Радою народних уповноважених від кандидатури Макса Вебера.

Всі політичні структури кайзерівського періоду, передбачені конституцією Бісмарка, як, наприклад Федеральна рада Німецької імперії, були ліквідовані або втратили своє значення, тому між монархічними і республіканськими партіями розгорнулася серйозна боротьба. 31 липня 1919 Національні збори прийняли конституцію в її остаточній формі (262 — за, 75 — проти, були відсутні 84 депутати). 11 серпня 1919 в Шварцбургу свій підпис під конституцією поставив рейхспрезидент Фрідріх Еберт. Конституція набрала чинності з моменту опублікування 14 серпня 1919. 11 серпня став національним святом Веймарської республіки, нагадуючи «про день народження демократії в Німеччині».

Веймарська конституція формально зберігала свою дію і після приходу до влади Адольфа Гітлера 30 січня 1933. Однак фактично вона здебільшого не діяла. Спочатку після пожежі Рейхстагу 27 лютого 1933 був виданий указ рейхспрезидента «Про захист народу і держави», що анулював мандати 81 депутата рейхстагу від Комуністичної партії Німеччини і тим самим створив необхідну більшість у 2/3 для прийняття змін до конституції, які дозволили прийняти Закон «Про подолання тяжкого становища народу і рейху». Дія цього закону, прийнятого 23 березня 1933, спочатку обмежувалася чотирма роками, проте згодом її неодноразово подовжували. Лише з переходом влади до Контрольної ради 5 червня 1945 Веймарська конституція повністю втратила чинність.

Статті 136, 137, 138, 139 і 141 Веймарської конституції в 1949 були інкорпоровані в Основний закон ФРН. Інші норми Веймарської конституції, що не суперечили Основному закону, діяли як звичаєве право ФРН до 60-х років.

Структура Веймарської конституції Редагувати

Згідно з традиціями конституційного права Німеччини Веймарська конституція складалася з трьох частин. В першу чергу вона розмежовувала у зовнішніх відносинах повноваження імперії і земель (колишніх союзних держав кайзерівської імперії), що входили до її складу. Далі конституція встановлювала органи імперської державної влади та їх повноваження по відношенню один до одного. Третя частина конституційних норм регулювала відносини між державою та громадянами. На відміну від Імперської конституції Бісмарка 1871, Веймарська конституція встановлювала у другій частині обширний перелік основних конституційних прав і свобод.

  • Преамбула
  • Перша частина: Структура і завдання імперії
    • Перший розділ: Імперія і землі
    • Другий розділ: Рейхстаг
    • Третій розділ: рейхспрезидент і імперський уряд
    • Четвертий розділ: Рейхсрат
    • П'ятий розділ: Законодавство імперії
    • Шостий розділ: Управління імперією
    • Сьомий розділ: Правосуддя
  • Друга частина: Основні права та обов'язки німців
    • Перший розділ: Особистість
    • Другий розділ: Суспільство
    • Третій розділ: Релігія і релігійні суспільства
    • Четвертий розділ: Освіта і школа
    • П'ятий розділ: Економіка
  • Перехідні та прикінцеві положення

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Walter Jellinek: Insbesondere: Entstehung und Ausbau der Weimarer Reichsverfassung, in: Gerhard Anschütz / Richard Thoma (Hrsg.): Handbuch des Deutschen Staatsrechts, Bd. I, Tübingen 1930, § 12.
  • Gerhard Anschütz, Die Verfassung des Deutschen Reiches vom 11. August 1919, 14. (Letzte) Aufl., Berlin 1933 (fotomechanischer Nachdruck Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1960)
  • Fritz Poetzsch-Heffter, Handkommentar der Reichsverfassung vom 11. August 1919. Ein Handbuch für Verfassungsrecht und Verfassungspolitik, 3. Aufl., Berlin 1928
  • Eberhard Eichenhofer (Hrsg.), 80 Jahre Weimarer Reichsverfassung — Was ist geblieben?, Mohr Siebeck, Tübingen 1999, ISBN 3-16-147167-9
  • Lars Clausen, Drei soziologische Anläufe in der Verfassungskrise: Tönnies — Weber — Schelsky, in: Uwe Carstens ua (Hgg.), Verfassung, Verfasstheit, Konstitution, Norderstedt 2008, S. 23-39, ISBN 978-3-8370-4858-2
  • Werner Frotscher, Direkte Demokratie in der Weimarer Verfassung, in: Deutsches Verwaltungsblatt (DVBl.) 1989, S. 541–549
  • Christoph Gusy, Die Entstehung der Weimarer Reichsverfassung, in: Juristenzeitung (JZ) 1994, S. 753–763
  • Christoph Gusy, Das Demokratieprinzip der Weimarer Reichsverfassung, in: Juristische Ausbildung (Jura) 1995, S. 226–234
  • Christoph Gusy, Vom Deutschen Reich zur Weimarer Republik, in: Juristenzeitung (JZ) 15-16/1999, S. 758
  • Felix Hammer, Die Verfassung des Deutschen Reichs vom 11. August 1919 — die Weimarer Reichsverfassung, in: Juristische Ausbildung (Jura) 2000, S. 57-63
  • Hans Mommsen, Ist die Weimarer Republik an Fehlkonstruktionen der Reichsverfassung gescheitert?, In: Detlef Lehnert / Christoph Müller (Hgg.): Vom Untertanenverband zur Bürgergenossenschaft, Nomos Verlagsgesellschaft, Baden-Baden 2003, ISBN 3 −8329-0067-5
  • Johannes Rux, Direkte Demokratie in der Weimarer Republik, in: Kritische Vierteljahresschrift für Gesetzgebung und Rechtswissenschaft (KritV) 2002, S. 273–297

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vejmarska konstituciya nim Weimarer Verfassung oficijna nazva Konstituciya Nimeckoyi imperiyi nim Verfassung des Deutschen Reichs abo Vejmarska imperska konstituciya nim Weimarer Reichsverfassung skor WRV persha v Nimechchini demokratichna konstituciya Bula prijnyata 31 lipnya 1919 u Vejmari Vejmarska konstituciya zasnuvala v Nimechchini respubliku sho diye na principah parlamentskoyi demokratiyi i federalizmu Bagato zasad Vejmarskoyi konstituciyi buli zapozicheni z Konstituciyi Paulskirhe 1848 a potim v 1949 buli shvaleni Osnovnim zakonom FRN Za miscem uhvalennya konstituciyi Nimecka imperiya v svij demokratichnij period z 1919 po 1933 roki distala nazvu Vejmarskoyi respubliki Vejmarska konstituciya Zmist 1 Istoriya 2 Struktura Vejmarskoyi konstituciyi 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPislya revolyuciyi 1848 roku sho vidbila nazrile pislya Restavraciyi nevdovolennya panuyuchimi v bagatoh krayinah Yevropi monarhichnimi poryadkami 27 bereznya 1849 pislya trivalih debativ Nacionalni zbori sho zasidali v cerkvi Paulskirhe u Frankfurti na Majni prijnyali proekt konstituciyi Nimeckoyi imperiyi yaka za miscem svogo prijnyattya distala nazvu Konstituciya Paulskirhe Konstituciyeyu Paulskirhe peredbachalosya ustanovlennya v Nimechchini spadkovoyi monarhiyi v konstitucijnij formi U comu zv yazku kajzerivska deputaciya Nacionalnih zboriv zaproponuvala koronu kajzera Nimechchini korolyu Prussiyi Fridrihu Vilgelmu IV Prusskij korol vidmovivsya vid koroni i tim samim parlament v cerkvi Svyatogo Pavla i prijnyata nim konstituciya zaznali porazki 16 kvitnya 1871 nabrala chinnosti tak zvana Imperska konstituciya Bismarka konstituciya zasnovanoyi v Nimechchini kajzerivskoyi imperiyi V yiyi osnovu lyagla konstituciya Pivnichnonimeckogo soyuzu 1866 Pidgotovlena Bismarkom konstituciya obmezhuvalisya lishe vstanovlennyam povnovazhen okremih organiv derzhavnoyi vladi v nij buli vidsutni polozhennya pro osnovni konstitucijni prava Krim togo konstituciya Bismarka peredbachala monarhichnu formu pravlinnya Vejmarska konstituciya yaka zminila konstituciyu Bismarka oriyentuvalasya na osnovni cinnosti Konstituciyi Paulskirhe i mistila glavu pro osnovni prava i svobodi Vibori v konstitucijni Vejmarski ustanovchi zbori vidbulis 19 sichnya 1919 Zhinkam buli nadani yak aktivni tak i pasivni viborchi prava Miscya v ustanovchih zborah rozpodilyalisya za principom proporcijnogo predstavnictva Social demokratichna partiya Nimechchini stavshi najbilshoyu frakciyeyu razom z partiyeyu Centru i Nimeckoyi demokratichnoyu partiyeyu utvorila tak zvanu Vejmarsku koaliciyu Pershe zasidannya Nacionalnih zboriv vidbulosya 6 lyutogo 1919 u Vejmari v budivli Nacionalnogo teatru V Berlini na toj chas bulo vazhko zabezpechiti nezalezhnist i bezpeku roboti parlamentariyiv Vibravshi dlya zasidan Vejmar Nacionalni zbori pragnuli nagadati pro gumanistichni ideali vejmarskogo klasicizmu Odnak dlya takogo viboru buli i vijskovi prichini v razi ataki zaproponovanij spochatku Erfurt davav menshe mozhlivostej dlya zahistu Pershij proekt konstituciyi v znachnij miri buv pidgotovlenij derzhavnim sekretarem imperskogo vidomstva vnutrishnih sprav Gugo Prejssom yakij nadali zajnyav posadu rejhsministra vnutrishnih sprav pislya vidmovi Radoyu narodnih upovnovazhenih vid kandidaturi Maksa Vebera Vsi politichni strukturi kajzerivskogo periodu peredbacheni konstituciyeyu Bismarka yak napriklad Federalna rada Nimeckoyi imperiyi buli likvidovani abo vtratili svoye znachennya tomu mizh monarhichnimi i respublikanskimi partiyami rozgornulasya serjozna borotba 31 lipnya 1919 Nacionalni zbori prijnyali konstituciyu v yiyi ostatochnij formi 262 za 75 proti buli vidsutni 84 deputati 11 serpnya 1919 v Shvarcburgu svij pidpis pid konstituciyeyu postaviv rejhsprezident Fridrih Ebert Konstituciya nabrala chinnosti z momentu opublikuvannya 14 serpnya 1919 11 serpnya stav nacionalnim svyatom Vejmarskoyi respubliki nagaduyuchi pro den narodzhennya demokratiyi v Nimechchini Vejmarska konstituciya formalno zberigala svoyu diyu i pislya prihodu do vladi Adolfa Gitlera 30 sichnya 1933 Odnak faktichno vona zdebilshogo ne diyala Spochatku pislya pozhezhi Rejhstagu 27 lyutogo 1933 buv vidanij ukaz rejhsprezidenta Pro zahist narodu i derzhavi sho anulyuvav mandati 81 deputata rejhstagu vid Komunistichnoyi partiyi Nimechchini i tim samim stvoriv neobhidnu bilshist u 2 3 dlya prijnyattya zmin do konstituciyi yaki dozvolili prijnyati Zakon Pro podolannya tyazhkogo stanovisha narodu i rejhu Diya cogo zakonu prijnyatogo 23 bereznya 1933 spochatku obmezhuvalasya chotirma rokami prote zgodom yiyi neodnorazovo podovzhuvali Lishe z perehodom vladi do Kontrolnoyi radi 5 chervnya 1945 Vejmarska konstituciya povnistyu vtratila chinnist Statti 136 137 138 139 i 141 Vejmarskoyi konstituciyi v 1949 buli inkorporovani v Osnovnij zakon FRN Inshi normi Vejmarskoyi konstituciyi sho ne superechili Osnovnomu zakonu diyali yak zvichayeve pravo FRN do 60 h rokiv Struktura Vejmarskoyi konstituciyi RedaguvatiZgidno z tradiciyami konstitucijnogo prava Nimechchini Vejmarska konstituciya skladalasya z troh chastin V pershu chergu vona rozmezhovuvala u zovnishnih vidnosinah povnovazhennya imperiyi i zemel kolishnih soyuznih derzhav kajzerivskoyi imperiyi sho vhodili do yiyi skladu Dali konstituciya vstanovlyuvala organi imperskoyi derzhavnoyi vladi ta yih povnovazhennya po vidnoshennyu odin do odnogo Tretya chastina konstitucijnih norm regulyuvala vidnosini mizh derzhavoyu ta gromadyanami Na vidminu vid Imperskoyi konstituciyi Bismarka 1871 Vejmarska konstituciya vstanovlyuvala u drugij chastini obshirnij perelik osnovnih konstitucijnih prav i svobod Preambula Persha chastina Struktura i zavdannya imperiyi Pershij rozdil Imperiya i zemli Drugij rozdil Rejhstag Tretij rozdil rejhsprezident i imperskij uryad Chetvertij rozdil Rejhsrat P yatij rozdil Zakonodavstvo imperiyi Shostij rozdil Upravlinnya imperiyeyu Somij rozdil Pravosuddya Druga chastina Osnovni prava ta obov yazki nimciv Pershij rozdil Osobistist Drugij rozdil Suspilstvo Tretij rozdil Religiya i religijni suspilstva Chetvertij rozdil Osvita i shkola P yatij rozdil Ekonomika Perehidni ta prikincevi polozhennyaDiv takozh RedaguvatiKonstituciya Paulskirhe Imperska konstituciya Bismarka Vejmarski ustanovchi zboriLiteratura RedaguvatiWalter Jellinek Insbesondere Entstehung und Ausbau der Weimarer Reichsverfassung in Gerhard Anschutz Richard Thoma Hrsg Handbuch des Deutschen Staatsrechts Bd I Tubingen 1930 12 Gerhard Anschutz Die Verfassung des Deutschen Reiches vom 11 August 1919 14 Letzte Aufl Berlin 1933 fotomechanischer Nachdruck Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1960 Fritz Poetzsch Heffter Handkommentar der Reichsverfassung vom 11 August 1919 Ein Handbuch fur Verfassungsrecht und Verfassungspolitik 3 Aufl Berlin 1928 Eberhard Eichenhofer Hrsg 80 Jahre Weimarer Reichsverfassung Was ist geblieben Mohr Siebeck Tubingen 1999 ISBN 3 16 147167 9 Lars Clausen Drei soziologische Anlaufe in der Verfassungskrise Tonnies Weber Schelsky in Uwe Carstens ua Hgg Verfassung Verfasstheit Konstitution Norderstedt 2008 S 23 39 ISBN 978 3 8370 4858 2 Werner Frotscher Direkte Demokratie in der Weimarer Verfassung in Deutsches Verwaltungsblatt DVBl 1989 S 541 549 Christoph Gusy Die Entstehung der Weimarer Reichsverfassung in Juristenzeitung JZ 1994 S 753 763 Christoph Gusy Das Demokratieprinzip der Weimarer Reichsverfassung in Juristische Ausbildung Jura 1995 S 226 234 Christoph Gusy Vom Deutschen Reich zur Weimarer Republik in Juristenzeitung JZ 15 16 1999 S 758 Felix Hammer Die Verfassung des Deutschen Reichs vom 11 August 1919 die Weimarer Reichsverfassung in Juristische Ausbildung Jura 2000 S 57 63 Hans Mommsen Ist die Weimarer Republik an Fehlkonstruktionen der Reichsverfassung gescheitert In Detlef Lehnert Christoph Muller Hgg Vom Untertanenverband zur Burgergenossenschaft Nomos Verlagsgesellschaft Baden Baden 2003 ISBN 3 8329 0067 5 Johannes Rux Direkte Demokratie in der Weimarer Republik in Kritische Vierteljahresschrift fur Gesetzgebung und Rechtswissenschaft KritV 2002 S 273 297Posilannya RedaguvatiVejmarska konstituciya Arhivovano 10 bereznya 2022 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Tekst Vejmarskoyi konstituciyi 1 Arhivovano 20 kvitnya 2010 u Wayback Machine angl nim 2 Arhivovano 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Stattya pro Vejmarsku konstituciyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vejmarska konstituciya amp oldid 36028377