Фрідріх Еберт (нім. Friedrich Ebert; 4 лютого 1871, Гайдельберг, Німецька імперія — 28 лютого 1925, Берлін, Веймарська республіка) — німецький соціал-демократ, один з провідних діячів Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), лідер її правого, «ревізіоніського» крила. Перший рейхсканцлер Німеччини після Листопадової революції 1918 року, перший президент Німеччини (Веймарська республіка, 1919—1925), а також перший в історії Німеччини демократично обраний керівник держави.
| Фрідріх Еберт | |
|---|---|
| Friedrich Ebert | |
| | |
| 23 вересня 1919 — 28 лютого 1925 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Ганс Лютер (в.о.) Вальтер Сімонс (в.о.) Пауль фон Гінденбург |
| Голова Ради Народних Уповноважених Німеччини | |
| 10 листопада 1918 — 13 лютого 1919 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | посада скасована |
| Рейхсканцлер Німеччини | |
| 9 листопада 1918 — 10 листопада 1918 | |
| Монарх | Вільгельм II |
| Попередник | Максиміліан Баденський |
| Наступник | посада скасована |
| Міністр-президент Пруссії | |
| 9 листопада 1918 — 11 листопада 1918 | |
| Монарх | Вільгельм II |
| Попередник | Максиміліан Баденський |
| Наступник | Пауль Гірш |
| Народився | 4 лютого 1871 Гайдельберг, Німецька імперія |
| Помер | 28 лютого 1925 (54 роки) Берлін, Веймарська республіка |
| Похований | Берґфрідгофd :
|
| Відомий як | політик |
| Місце роботи | Bremer Citizen newspaperd |
| Країна | Велике герцогство Баден і Німеччина |
| Політична партія | СДПН |
| Батько | Karl Ebertd |
| Мати | Katharina Ebertd |
| У шлюбі з | (з 1894 р.) Луїза Еберт (1873—1955) |
| Діти | сини Фрідріх (молодший) (1894—1979), Георг (1896—1917), Генріх (1897—1917), Карл (1899—1975) та дочка Амалія (1900—1931) |
| Релігія | католицька церква і нерелігійність |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився у родині кравця. Беручи участь у профспілковому русі, Еберт домігся політичних висот у Соціал-демократичній партії, ставши генеральним секретарем 1905 року та головою партії 1913 року. У серпні Еберт домігся практично одностайної підтримки СДПН додаткових військових асигнувань, стверджуючи, що вибухнула Перша світова війна була необхідною «оборонним» заходом. Така позиція керівництва партії на чолі з Ебертом та Шейдеманом призвела до розколу у партії, внаслідок чого ліве та лівоцентристське крило покинуло партію на початку 1917 року, утворивши Незалежну соціал-демократичну партію Німеччини.
На тлі інших діячів СДПН Фрідріх Еберт відрізнявся прокайзерівськими поглядами. У бесіді з принцом Максом Баденським напередодні Листопадової революції він висловлював сподівання збереження монархії, а проголошення республіки своїм соратником Філіпом Шейдеманом вважав «самовільним». Побоюючись зростаючого впливу комуністичного Союзу Спартака, очолюваного Розою Люксембург та Карлом Лібкнехтом, а також Незалежної соціал-демократичної партії, яка займала центристську позицію, Еберт наприкінці 1918 року уклав секретну домовленість з керівництвом армії, представленим Людендорфом. Армія брала участь у повсюдних сутичках із спартакістами, що призвело до кривавого придушення повстання спартакістів. Водночас після правого Каппського путчу, відбитого силами німецьких робітників, які оголосили загальнодержавний страйк, до більшості його керівників, багато з яких пізніше приєдналися до НСДАП, уряд Еберта поставився поблажливо — як до сили, яка протистоїть «червоній чумі».
Рейхспрезидентство Еберта ознаменувалося важкою економічною кризою і, на тлі програної Німеччиною війни, політичною нестабільністю. У листопаді 1923 року Еберт навіть вступив у конфлікт з власною партією, яка залишила коаліційний уряд Густава Штреземана. В історичній літературі присутні вкрай суперечливі оцінки діяльності Еберта. Хоча Еберт вважав себе прихильником демократії, комуністи та навіть більшість соратників по партії звинувачували його в радикальних антиробітничих заходах і тим самим — у непрямій підтримці нацизму, що зароджувався.
Помер від апендициту.
Фрідріха Еберта не слід плутати з його сином Фрідріхом Ебертом-молодшим[de], який за іронією долі брав участь у створенні НДР та її правлячої партії — Соціалістичної єдиної партії Німеччини.
Посилання Редагувати
- Будинок-музей Фрідріха Еберта [ 31 березня 2001 у Wayback Machine.] (Friedrich-Ebert-Gedenkstätte[de]) в Гайдельберзі
Примітки Редагувати
- ↑ «Mit Worten ermordet»(нім.)
Література Редагувати
- Артемов В.А., Кардашова Є.В. Фрідріх Еберт — перший президент Німеччини. — Воронеж, 2001.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх Еберт
| Попередник: | Рейхсканцлер Німеччини 1918-1919 | Наступник: |
| Максиміліан Баденський | Філіп Шейдеман |
| Попередник: | Президент Німеччини 23 вересня 1919 — 28 лютого 1925 | Наступник: |
| Німецька імперія, імператор Вільгельм II | Пауль фон Гінденбург |