Фрайбург нім Freiburg im Breisgau ˈfʁaɪ bʊʁk ʔɪm ˈbʁaɪ sɡaʊ вимовафайл місто в Німеччині у федеральній землі Баден Вюрте

Фрайбург (нім. Freiburg im Breisgau, [ˈfʁaɪ̯bʊʁk ʔɪm ˈbʁaɪ̯sɡaʊ̯], вимова^файл) — місто в Німеччині, у федеральній землі Баден-Вюртемберг, четверте (після Штутгарта, Мангейма і Карлсруе) за величиною місто в землі. Місто-побратим Львова. Повна назва — Фрайбург-у-Брайсгау, або Фрайбург-ім-Брайсгау.

Фрайбург
Freiburg im Breisgau

герб

прапор

Ратуша

Основні дані

47°59′ пн. ш. 07°51′ сх. д. / 47.983° пн. ш. 7.850° сх. д. / 47.983; 7.850Координати: 47°59′ пн. ш. 07°51′ сх. д. / 47.983° пн. ш. 7.850° сх. д. / 47.983; 7.850

Країна

Німеччина

Регіон

Баден-Вюртемберг

Столиця для

Брейсгау-Верхній Шварцвальд, Фрайбург і Baden^d

Межує з

*— сусідні нас. пункти*
Брейсгау-Верхній Шварцвальд, Еммендінген ^?

Поділ

Altstadt (Freiburg)^d, Neuburg^d, Herdern^d, Zähringen^d, Brühl^d, Hochdorf^d, Waldsee^d, Littenweiler^d, Ebnet^d, Kappel^d, Oberau^d, Wiehre^d, Günterstal^d, Stühlinger^d, Mooswald^d, Betzenhausen^d, Landwasser^d, Lehen^d, Waltershofen^d, Mundenhof^d, Haslach^d, Sankt Georgen^d, Opfingen^d, Tiengen^d, Munzingen^d, Weingarten^d, Rieselfeld^d, Vauban^d

Засновано

153,07 км²

230 940

278 м

Географічна зона

Breisgau^d, Upper Rhine Trinational Metropolitan Region^d

Водойма

Dreisam^d

Назва мешканців

нім. Freiburger, нім. Freiburgerin і нім. Freiburgerinnen

0761

UTC+1 і UTC+2

Номери автомобілів

FR

r62768 ·R

79098–79117

Міська влада

Мер міста

Martin Horn

Вебсайт

www.freiburg.de

Мапа

Фрайбург у Вікісховищі

Розміщення Редагувати

Фрайбург розташований на межі між Шварцвальдом і Верхньорейнською низовиною.

Найближчі великі міста: 60 км південніше — Базель (Швейцарія), близько 86 км на південний схід — Цюрих (Швейцарія), близько 85 км північніше Страсбург (Франція) і близько 140 км північніше — Карлсруе. Столиця федеральної землі — Штуттгарт — міститься близько 200 км північно-східніше від Фрайбурга.

Історія Редагувати

Офіційна дата заснування Фрайбурга — 1120 рік. Цього ж року місту був наданий Засновницький привілей, що став основою фрайбурзькой правової сім'ї, — системи філіації міського права в середньовіччі.

Місцевий феодальний володар маркграф Отто Майсенський виступив фундатором заснування монастиря цистерціанців Альтцелле (1162 р.) і передав їм прилеглі території, на яких знаходились первісні, незаймані «чорні ліси» (нім. «Шварцвальд»). У 1180 р. цистерціанці відкрили тут великі родовища поліметалів, що призвело до прибуття багатьох досвідчених у гірництві ченців (значною мірою з монастиря Валькенрид) та рудокопів без чернечого чину. У 1188 р. поселення гірників отримало статус міста «на вільній горі» («auf dem freien Berg»), назва якого скоротилась у Фрайберг (Freiberg). Місто на довгі роки стало важливим центром видобутку кольорових металів, осередком примно-ження гірничих знань і традицій. Збереглися документи, які підтверджують, що «білі монахи» працювали в рудниках Фрайбергу до XIV ст., а численні легенди та перекази про умілих ченців-гірників живуть у Саксонії досі.

У середині XIV століття місто перейшло під владу австрійських Габсбургів. Легенда розповідає, що у Фрайбурзі проживав чернець Бертольд Шварц — європейський винахідник пороху. У 1457 році ерцгерцог Альбрехт VI Австрійський заснував Фрайбурзький університет Альберта-Людвіга (нім. Albert-Ludwigs-Universität Freiburg), один з найстаріших в Німеччині. У XVI столітті у Фрайбурзі проживав відомий німецький гуманіст Еразм Роттердамський.

У XVII столітті Фрайбург був захоплений французькою армією.

Пам'ятки Редагувати

Фрайбурзький мюнстер — головна історична пам'ятка — будувався протягом 300 років, з початку XIII до початку XVI століття. На відміну від багатьох інших споруд в центрі міста, він не був зруйнований під час Другої світової війни.