www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціологія релігії Соціоло гія релі гії галузь релігієзнавства і соціології що досліджує взаємодію релігії та суспільств

Соціологія релігії

Соціоло́гія релі́гії — галузь релігієзнавства і соціології, що досліджує взаємодію релігії та суспільства, вплив релігії на соціальну поведінку індивідів, груп, спільнот. Функціонуючи на межі теології та соціології, вона розглядає релігію передусім як соціальний феномен (але зазвичай окремо від Бога, не звертаючи на нього увагу, бо Він поза суспільством).

Соціологія релігії — наука, що вивчає релігійні явища в лоні суспільства, і суспільні явища в лоні релігії. Центральна тема — взаємодія релігії і суспільства.

Історія науки Редагувати

Засади соціології релігії були сформовані наприкінці XIX ст. старанням німецьких філософів, соціологів Макса Вебера (1864–1920), Георга Зіммеля (1858–1918), французького філософа, соціолога Еміля Дюркгейма (1858–1917), англійського соціолога польського походження, етнографа, антрополога Броніслава Малиновського (1884–1942).

На думку М. Вебера, соціолог, на відміну від теолога й філософа, не повинен торкатися питання про джерело релігії і визначати якусь метафізичну «сутність» релігії. Соціолога цікавить не сутність релігії, а умови її існування. Інакше кажучи, для соціолога релігія цікава лише як особливий тип мотивації соціальної поведінки людей.

Макс Вебер розглядав релігію як соціокультурний інститут, який надає віруючим певне тлумачення світу і забезпечує їх засобами орієнтації в ньому. Релігія також задає систему цінностей і норм, відповідно до яких одні дії забороняються, а інші — дозволяються. Тим самим вона відіграє роль соціального регулятора діяльності людини.

Особливу увагу Макс Вебер приділяв також обумовленості конкретної релігійної ідеології соціально-економічними реаліями суспільства.

Інший підхід до дослідження релігії демонстрував французький соціолог Еміль Дюркгайм. Він розглядав релігію як створений людиною соціальний інститут, що формується як відповідь на окремі умови існування з метою задоволення певних соціальних потреб (див. соціалізація). Джерелом релігії відтак є сам соціальний спосіб існування людей. У релігії суспільство нібито обожнює себе, а зміст і призначення релігії полягає у тому, щоб культивувати соціальне почуття, забезпечити вплив колективу на індивіда.

Еміль Дюркгайм визначив релігію «як цілісну систему вірувань і обрядів, що відносяться до священних речей, тобто до речей особливих, заборонних, як систему таких вірувань і обрядів, які поєднують у єдину моральну громаду,…, всіх тих, хто визнає ці вірування і обряди». Інакше кажучи, священне, релігійне і соціальне певною мірою абстрактно ототожнюються: «священні об'єкти» тлумачаться як символи суспільної єдності, ідентифікації, релігійні настанови є державними законами або тісно з ними корелюють тощо.

Крім того, Дюркгайм визнавав наявність безперервного процесу звільнення всіх сфер громадського життя від впливу релігії. Однак розвиток цього процесу не означає кінця релігійності. Релігія, на його думку, буде існувати завжди, бо не може існувати таке суспільство, яке б не потребувало регулярного пожвавлення і підкріплення колективних почуттів та ідей, що затверджують його єдність та індивідуальність.

Основи Редагувати

Об'єкт: релігійний феномен та взаємовідносини між релігійним досвідом і соціальною структурою. Не віра чи благодать, але їх прояви (технічно — об'єктивізація) у певному суспільстві. Нейтральна дисципліна, не приймає позиції ані «за», ані "проти".

Метод: загальний метод: проблема — гіпотеза — перевірка

Методи соціології:

Головне для неї — соціальний вимір релігії, її вплив на соціальну поведінку. У сфері інтересів цієї галузі не релігія сама по собі, а те, як відбувається процес формування, функціонування релігійних об'єднань, інших інститутів, стосунки всередині них і між ними. Вона виходить з того, що належність індивідів до певної релігійної спільноти не завжди впливає на їх поведінку, а релігійні інститути нерідко визначають дії людей незалежно від їх вірувань, а то й навіть усупереч їм. Поза межами її дослідження перебуває все, на чому зосереджена релігійна поведінка віруючих — Бог, трансцендентне, надприродне. Не переймається вона й сутнісними особливостями релігії. Нині її погляд спрямований на соціальні аспекти розвитку нетрадиційних релігій та неорелігій, екуменістичні тенденції, процеси секуляризації, динаміку релігійності населення та ін.

Отже, соціологія релігії — вивчає форми впливу релігії на суспільство, і суспільства — на релігію; емпірична наука, заснована на спостереженні та інтерпретації релігійних фактів; не нормативна, а індикативна, імовірнісна автономна дисципліна (як в об'єкті, так і в методі), але в діалозі з іншими дисциплінами (богослов'я, етика). В методі відштовхується не від змісту одкровення чи віри, але від «польового» спостереження. Об'єкт аналізує, даючи соціологічну інтерпретацію, а не етичну чи моральну оцінку. Є корисною особливо для пасторальної теології, бо дозволяє пояснити релігійну поведінку і відносини між спільнотою вірних та суспільством. Знаходиться в діалозі з пасторальною теологією (котра надає контекст і матеріал для соціологічного дослідження, а соціологія дає наукову оцінку проблематикам і можливі її рішення) та соціальним вченням Церкви (Павло VI у «Octogesima Adveniens» накреслює 3 головних завдання для суспільного вчення Церкви: 1) аналіз соціальної дійсності, 2) оцінка у світлі принципів віри, 3) практичні пропозиції для вирішення проблем. В першому пункті соціологія релігії і СВЦ збігаються).

Підходи до соціології релігії:

  1. конфесійний,
  2. атеїстичний,
  3. феноменологічний

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sociolo giya reli giyi galuz religiyeznavstva i sociologiyi sho doslidzhuye vzayemodiyu religiyi ta suspilstva vpliv religiyi na socialnu povedinku individiv grup spilnot Funkcionuyuchi na mezhi teologiyi ta sociologiyi vona rozglyadaye religiyu peredusim yak socialnij fenomen ale zazvichaj okremo vid Boga ne zvertayuchi na nogo uvagu bo Vin poza suspilstvom Sociologiya religiyi nauka sho vivchaye religijni yavisha v loni suspilstva i suspilni yavisha v loni religiyi Centralna tema vzayemodiya religiyi i suspilstva Zmist 1 Istoriya nauki 2 Osnovi 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaIstoriya nauki RedaguvatiZasadi sociologiyi religiyi buli sformovani naprikinci XIX st starannyam nimeckih filosofiv sociologiv Maksa Vebera 1864 1920 Georga Zimmelya 1858 1918 francuzkogo filosofa sociologa Emilya Dyurkgejma 1858 1917 anglijskogo sociologa polskogo pohodzhennya etnografa antropologa Bronislava Malinovskogo 1884 1942 Na dumku M Vebera sociolog na vidminu vid teologa j filosofa ne povinen torkatisya pitannya pro dzherelo religiyi i viznachati yakus metafizichnu sutnist religiyi Sociologa cikavit ne sutnist religiyi a umovi yiyi isnuvannya Inakshe kazhuchi dlya sociologa religiya cikava lishe yak osoblivij tip motivaciyi socialnoyi povedinki lyudej Maks Veber rozglyadav religiyu yak sociokulturnij institut yakij nadaye viruyuchim pevne tlumachennya svitu i zabezpechuye yih zasobami oriyentaciyi v nomu Religiya takozh zadaye sistemu cinnostej i norm vidpovidno do yakih odni diyi zaboronyayutsya a inshi dozvolyayutsya Tim samim vona vidigraye rol socialnogo regulyatora diyalnosti lyudini Osoblivu uvagu Maks Veber pridilyav takozh obumovlenosti konkretnoyi religijnoyi ideologiyi socialno ekonomichnimi realiyami suspilstva Inshij pidhid do doslidzhennya religiyi demonstruvav francuzkij sociolog Emil Dyurkgajm Vin rozglyadav religiyu yak stvorenij lyudinoyu socialnij institut sho formuyetsya yak vidpovid na okremi umovi isnuvannya z metoyu zadovolennya pevnih socialnih potreb div socializaciya Dzherelom religiyi vidtak ye sam socialnij sposib isnuvannya lyudej U religiyi suspilstvo nibito obozhnyuye sebe a zmist i priznachennya religiyi polyagaye u tomu shob kultivuvati socialne pochuttya zabezpechiti vpliv kolektivu na individa Emil Dyurkgajm viznachiv religiyu yak cilisnu sistemu viruvan i obryadiv sho vidnosyatsya do svyashennih rechej tobto do rechej osoblivih zaboronnih yak sistemu takih viruvan i obryadiv yaki poyednuyut u yedinu moralnu gromadu vsih tih hto viznaye ci viruvannya i obryadi Inakshe kazhuchi svyashenne religijne i socialne pevnoyu miroyu abstraktno ototozhnyuyutsya svyashenni ob yekti tlumachatsya yak simvoli suspilnoyi yednosti identifikaciyi religijni nastanovi ye derzhavnimi zakonami abo tisno z nimi korelyuyut tosho Krim togo Dyurkgajm viznavav nayavnist bezperervnogo procesu zvilnennya vsih sfer gromadskogo zhittya vid vplivu religiyi Odnak rozvitok cogo procesu ne oznachaye kincya religijnosti Religiya na jogo dumku bude isnuvati zavzhdi bo ne mozhe isnuvati take suspilstvo yake b ne potrebuvalo regulyarnogo pozhvavlennya i pidkriplennya kolektivnih pochuttiv ta idej sho zatverdzhuyut jogo yednist ta individualnist Osnovi RedaguvatiOb yekt religijnij fenomen ta vzayemovidnosini mizh religijnim dosvidom i socialnoyu strukturoyu Ne vira chi blagodat ale yih proyavi tehnichno ob yektivizaciya u pevnomu suspilstvi Nejtralna disciplina ne prijmaye poziciyi ani za ani proti Metod zagalnij metod problema gipoteza perevirkaMetodi sociologiyi opituvannya i statistichnij analiz skladnist interpretaciya rozbizhnist sensu sho vkladayetsya v slova sposterezhennya standartizovane chi vklyuchene osoblivo dlya vivchennya novih ruhiv kros kulturnij porivnyalnij analiz kontent analiz analiz tekstiv propovidej chi religijnoyi literaturi analiz pismovih dzherel istorichnih dokumentiv najposhirenishij Golovne dlya neyi socialnij vimir religiyi yiyi vpliv na socialnu povedinku U sferi interesiv ciyeyi galuzi ne religiya sama po sobi a te yak vidbuvayetsya proces formuvannya funkcionuvannya religijnih ob yednan inshih institutiv stosunki vseredini nih i mizh nimi Vona vihodit z togo sho nalezhnist individiv do pevnoyi religijnoyi spilnoti ne zavzhdi vplivaye na yih povedinku a religijni instituti neridko viznachayut diyi lyudej nezalezhno vid yih viruvan a to j navit usuperech yim Poza mezhami yiyi doslidzhennya perebuvaye vse na chomu zoseredzhena religijna povedinka viruyuchih Bog transcendentne nadprirodne Ne perejmayetsya vona j sutnisnimi osoblivostyami religiyi Nini yiyi poglyad spryamovanij na socialni aspekti rozvitku netradicijnih religij ta neoreligij ekumenistichni tendenciyi procesi sekulyarizaciyi dinamiku religijnosti naselennya ta in Otzhe sociologiya religiyi vivchaye formi vplivu religiyi na suspilstvo i suspilstva na religiyu empirichna nauka zasnovana na sposterezhenni ta interpretaciyi religijnih faktiv ne normativna a indikativna imovirnisna avtonomna disciplina yak v ob yekti tak i v metodi ale v dialozi z inshimi disciplinami bogoslov ya etika V metodi vidshtovhuyetsya ne vid zmistu odkrovennya chi viri ale vid polovogo sposterezhennya Ob yekt analizuye dayuchi sociologichnu interpretaciyu a ne etichnu chi moralnu ocinku Ye korisnoyu osoblivo dlya pastoralnoyi teologiyi bo dozvolyaye poyasniti religijnu povedinku i vidnosini mizh spilnotoyu virnih ta suspilstvom Znahoditsya v dialozi z pastoralnoyu teologiyeyu kotra nadaye kontekst i material dlya sociologichnogo doslidzhennya a sociologiya daye naukovu ocinku problematikam i mozhlivi yiyi rishennya ta socialnim vchennyam Cerkvi Pavlo VI u Octogesima Adveniens nakreslyuye 3 golovnih zavdannya dlya suspilnogo vchennya Cerkvi 1 analiz socialnoyi dijsnosti 2 ocinka u svitli principiv viri 3 praktichni propoziciyi dlya virishennya problem V pershomu punkti sociologiya religiyi i SVC zbigayutsya Pidhodi do sociologiyi religiyi konfesijnij ateyistichnij fenomenologichnijDzherela ta literatura RedaguvatiM Babij Sociologiya religiyi Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 601 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Kislyuk K V Religiyeznavstvo pidruchnik dlya studentiv vuziv K V Kislyuk O M Kucher 5 e vid viprav i dop K Na rod ukr akademiya 2007 S 425 464 Lubskij V I Religiyeznavstvo pidruchnik V I Lubskij V I Teremko M V Lubska K Akademvidav 2002 S 367 381 Chernij A M Religiyeznavstvo posibnik A M Chernij K Akademvidav 2003 S 212 235 Religiyeznavstvo navchalno metodichnij posibnik avtor ukladach V V Bileckij Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2012 220 s Rendell Kollinz Mikrosociologiya religiyi kolektivni ta individualni religijni praktiki Spilne 07 01 2015Posilannya RedaguvatiGromadyanskoyi civilnoyi religiyi koncepciya Sociologiya religiyi Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya nbsp Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sociologiya religiyi amp oldid 36298010