www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хирів У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення місто в Самбірському районі Львівської області Розта

Хирів

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хирів (значення).

Хирів — місто в Самбірському районі, Львівської області. Розташоване на Передкарпатті над річкою Стривігор, залізничний вузол.  Недалеко від міста діє пункт пропуску Смільниця — Кросцьєнко, на кордоні з Польщею.

Хирів
У центрі Хирова
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Львівська область
Район Самбірський район
Рада Хирівська міська рада
Засноване —
Перша згадка 1374 р.
Магдебурзьке право 1528 р.
Населення ▲ 4595 (01.01.2017)
 - повне ▲ 4595 (01.01.2017)
Площа 3.95 км²
Поштові індекси 82060—061
Телефонний код +380-3238
Координати 49°32′08″ пн. ш. 22°51′16″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 338 м
Водойма р. Стривігор
Назва мешканців хирів'я́нин
хирів'я́нка
хирів'я́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Хирів
До обл./респ. центру
 - автошляхами 103 км
До Києва
 - автошляхами 644 км
Міська влада
Адреса 82060, Львівська обл., Старосамбірський р-н, м. Хирів
Вебсторінка Хирівська міська рада
Міський голова Королюк Мирослава Ігорівна

 Хирів у Вікісховищі

Мапа
Хирів
Хирів

Походження назви міста Редагувати

Ще в часи Київської Русі, коли тутешні землі входили до Перемиського князівства, назва міста звучала як Хорив.

За однією з легенд, назва міста походить від київського князя Хорива. Як відомо місто Київ заснували троє братів Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь. Після заснування Києва старший брат із сестрою залишилися в ньому господарювати, а Щек та Хорив пішли в Карпати шукати щастя-долі.

Насправді назва міста має більш прозаїчне, але одночасно і переконливіше пояснення. Місто розташоване в місцевості, багатій на соснові ліси, тому в основі його назви лежить слово хыр «сосна», присутнє в чуваській мові. Тепер чуваші заселяють місця, далекі від Хирова, але їхні предки колись проживали в Західній Україні і залишили після себе назви багатьох населених пунктів, таких, як, наприклад, Верин, Гавареччина, Жукотин, Кимир, Кукезів, Куткир, Якторів та багато інших.

Знову ж, Яків Головацький у переліку галицьких міст подає Хирів як видозмінений Прохирів , проте без жодних уточнень.

Історія Редагувати

Територія Хирова була заселена від прадавніх часів. Про це свідчить знахідка 1871 р. римських монет IV ст. н. е. біля залізничної станції.

У часи литовсько-польської держави Редагувати

В історичних джерелах Хирів згадується з 1374 р. Саме в цьому році князь Владислав Опольський видав привілей братам Гербуртам — Герберту і Фредерику (лицарям з Моравії) — на вічне володіння 10-ма селами в Перемишльському повіті. Серед цих сіл назване і село Хирів.

1502—1505 рр. Хирів спустошують татари.

У 1528 р. польський король Сигізмунд І видав Анджеєві Тарлу привілей, яким дозволив «осадити» на території існуючого села містечко Хирів. Хирів отримав герб Тарлів — сокиру. Для швидшого заселення і забудови жителі були звільненні від податків на 14 років. Привілей надавав містечку право проводити щороку по 2 ярмарки і щопонеділка торги. У цьому ж 1528 р. містечку надано магдебурзьке право.

Через три роки (1531) в місті завдяки старанням його власника Анджея Тарла виникає римо-католицька парафія та будується перший, ще дерев'яний, костел. Можна визначити приблизну кількість населення в Хирові 1589 р. на підставі сплати ним податку. Польський історик А. В. Яблоновський вважає, що в містечку було 84 будинки, у яких проживало 420 чоловік. Як і кожне місто, із самого початку існування Хирів мав своє передмістя. Воно носило назву «Хирівська Посада».

У серпні 1604 року в Хирові перебувало приватне українсько-польське військо, яке 20 червня 1605 року захопило Москву.

Потім власниками містечка були Мнішеки: зокрема, сяніцький староста Францішек Бернард Мнішек (син львівського старости Єжи), його син — майбутній волинський воєвода Єжи Ян Вандалін, який мав намір отримати право складування вин у місті в 1664 р.; Юзеф Ян Мнішек.

У часи Габсбургів Редагувати

З 1772 р. Хирів під пануванням Австрії. 1785 р. в місті налічувалося 134 будинки, проживало 1055 осіб. У 1849 р. місто повністю згоріло, через Хирів проходили російські війська, направлені на придушення революції в Угорщині.

1900 р. в місті проживало 3658 осіб, з яких 1292 були українцями. Через Дністровську залізницю (будова 1876/83) з Хирова можна було добратися до Стрия і далі по Залізниці Ерцгерцога Альбрехта до Львова і Станіславова — Чернівців, а із Самбора, Стрия до Мукачева. По Першій Угорсько-галицькій залізниці (з 1872) дорога вела до Перемишля — Кракова і до Будапешту через Лупківський перевал (з 1896 двоколійна залізниця), розміщений на тодішньому кордоні коронного краю Галичини і словацьких земель Транслейтанії.

Залізниця Редагувати

Хирів на карті 1897 залізниць Галичини
Науково-виховний заклад отців єзуїтів (Хирів)

У зв'язку з інтенсивною експлуатацією Бориславського родовища нафти, а також з можливістю швидше перекидати військові частини і техніку на теренах Австро-Угорської імперії, виникла потреба в залізничному сполученні. Концесію на побудову Дністрянської залізниці було видано 5 вересня 1870 року.

У 1872 році через місто було прокладено залізничну колію: 8 травня було відкрито рух до Перемишля, 1 липня — до Кросьценька (див. також Перша угорсько-галицька залізниця).

Ділянка колії Хирів — Самбір — Стрий, Дністрянська залізниця, протяжністю 100,21 км, стала першою державною колією в Австро-Угорщині.

Хирів став важливою вузловою станцією з двома залізничними вокзалами, що значно пожвавило розвиток торгівлі та ремесел.

1914—1918 роки Редагувати

1 серпня 1914 р. розпочалася І Світова війна. Хирів як вузлова станція мав винятково важливе стратегічне значення. Через місто щодня проходило до 40—50 поїздів. Про важливість Хирова як опорного пункту свідчить той факт, що 28 листопада 1914 р. в ньому побував намісник австро-угорського престолу Кароль-Францішек Йозеф, а в квітні 1915 р. російський цар Ніколай (Микола) ІІ.

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 15 000 осіб.

У часи ЗУНР Редагувати

Польські окупаційні війська в Хирові. 1919 рік

За часу існування ЗУНР Хирів став ареною боїв між українськими і польськими (окупаційними) військами. Одна з груп Галицької армії під час проведення Вовчухівської операції УГА мала назву «Хирів». 4 грудня 1918 р. 4 курені групи військ УГА «Хирів» під командуванням генерала Антона Кравса перейшли в наступ, 5 грудня місто було звільнене від польських окупантів. 18—19 грудня в напрямку Хирів — Самбір наступали поляки, які були зупинені наступом УГА на Городок. 20 грудня Хирів знову був окупований польськими шовіністами.

27 березня 1919 року в окупованому польськими шовіністами Хирові відбулися перемовини між делегаціями ЗУНР (склад: М. Лозинський, генерал В. Генбачев (командир ІІІ-го корпусу), підполковник Фідлєр, майор Долєжаль) та Польщі (склад: граф А. Скарбек, полковник М. Куліньскі, капітан Я. Розвадовскі та інші) за участи посла з Парижу генерала Ф. Кернана. Галичани запропонували припинити вогонь, мирні переговори провести в Парижі під опікою Верховної Ради.

У складі польської держави Редагувати

Вихованці Колегії єзуїтів

1924 р. було розпочато будівництво Народного дому, а 1930 р. було відкрито «Народний дім» у Хирівській Посаді. Промисловість у Хирові в міжвоєнний період розвивалася повільно. 1936 р. в Хирові діяли два тартаки, два млини, дві меблеві фабрики і цегельний завод.

30 березня 1931 р. село Посада Хирівська Старосамбірського повіту приєднане до міста. 1 квітня 1932 р. місто передане зі Старосамбірського повіту до Самбірського, а 15 червня 1934 р. — до Добромильського.

1939—1941 Редагувати

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року згідно з пактом Молотова—Ріббентропа лінія розподілу території між Третім Рейхом та СРСР пройшла по ріці Сян. Хирівщина відійшла до радянської зони окупації. 27 листопада 1939 року була створена Дрогобицька область (обласний центр — місто Дрогобич). А 17 січня 1940 року Указом Президії Верховної Ради УРСР у складі області утворено Хирівський район і Хирів став його районним центром.

Під німецько-гітлерівською окупацією Редагувати

Під час ІІ Світової війни Хирів зазнав значних руйнувань. Євреїв Хирова німці відправили в Перемишльське гетто, де згодом усіх розстріляли. Багато українців було відправлено на примусові роботи до Німеччини. Зруйновано синагоги: Стара хирівська синагога та Нова хирівська синагога.

У складі УРСР Редагувати

У серпні 1944 р. Хирів окупували радянські війська. Для боротьби з українськими патріотами в Хирові була створена катівня НКВС (нині там розташована початкова школа). Місто втратило своє транзитне значення, оскільки з прокладенням кордону СРСР — Польща припинився рух по залізниці до Перемишля, Словаччини. Статус прикордонної зони із забороною в'їзду до неї мешканців інших територій перетворив увесь регіон на депресивну зону. Із закриттям колегіуму єзуїтів місто втратило статус науково-навчального центру.

Більшість поляків після війни було переселено до Польщі. Натомість до Хирова прибували українці з тих українських земель, які відійшли до Польщі. Після війни йшло швидке відновлення підприємств. Було створено МТС, у кінці 1970-х рр. у Хирові були відкриті цехи ВО «Полярон» — заводи «Екватор» та «Меридіан». У Хирові до 2003 р. дислокувалась велика військова частина. У кінці 1980-х р. починається українське національне пробудження, і Хирів не залишається осторонь тих процесів. 1989 р. в казармах Хирівської десантної бригади розмістилися підрозділи ЗМОПу (загони міліції особливого призначення). У вільний час змопівці влаштовували в Хирові бешкети. Відповіддю людей на ці дії став масовий стихійний мітинг протесту. А 26 серпня на міському стадіоні під проводом Володимира Горбового, Мирона Коваля, Ярослава Гладкого та Андрія Лесика відбувся великий мітинг і установчі збори місцевого осередку РУХу. У серпні 1991 р. гекачепісти пробували повернути колесо історії назад. У цих подіях своя роль відводилася Хирівській десантній бригаді. Генерал Варенніков наполягав, щоб десантники зайняли всі стратегічні об'єкти Львова. Але командувач Прикарпатським військовим округом не виконав наказу Вареннікова.

У незалежній Україні Редагувати

У місті в районі Посада Хирівська споруджено церкву парафії ПЦУ, названу на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Настоятель — прт. Тарас (Микитин).

Населення Редагувати

Чисельність Редагувати

1890 1921 1970 1998 2001 2017
→ 2 574 ↗ 2 654 ↗ 3 500 ↗ 5 100 ↘ 4 595 ↘ 4 167

Національний склад Редагувати

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 96,78 %
росіяни 2,18 %
інші/не вказали 1,04 %

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,39 %
російська 1,98 %
інші/не вказали 0,63 %

Пам'ятки архітектури Редагувати

Відомі персоналії Редагувати

Гашек у Хирові Редагувати

1916 року в Хирові побував відомий письменник-сатирик Ярослав Гашек, що відображено у творі «Пригоди бравого вояка Швейка»:

«Жандарми були мадяри і, незважаючи на Швейкові протести, відволокли його в етапне управління в Хирові, де зарахували до транспорту російських полонених, призначених працювати на ремонті залізничної колії в напрямку Перемишля…».

Через Хирів пролягає туристичний маршрут «Шляхами бравого вояка Швейка».

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Булгарська топоніміка в Східній Європі
  3. Я. Головацький. Велика Хорватія. - 2. [Поділ країни]. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  4. Ladislaus dux Opoliensis…(лат.)
  5. заснувати
  6. Блавацький П. Похід на Москву. — Київ : Видавець Корбуш, 2020. — 208 с. — ISBN 978-966-2955-49-1.
  7. Matwijowski K. Mniszech Jerzy Jan Wandalin h. własnego (zm. 1693) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 468. (пол.)
  8. Dymnicka-Wołoszyńska H. i Wołoszyński R. W. Mniszech Józef Jan Tadeusz h. własnego (zm. 1797) // Polski Słownik Biograficzny, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 478. (пол.)
  9. Алабинъ П. Четыре войны. Походныя записки въ 1849, 1853, 1854-56, 1877-78 годахъ. — Самара, 1888. — с. 31.
  10. Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.— Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.— 496 с.; іл.— C. 49—50. ISBN 978—617—655—000—6
  11. Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія… C. 50
  12. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл.— С. 23. ISBN 5-7707-7867-9
  13. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР… с. 151—152
  14. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 180—181
  15. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic miasta Chyrowa w powiecie starosamborskim, województwie lwowskiem.
  16. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 (пол.)
  17. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 (пол.)
  18. Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ
  19. https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities
  20. https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities
  21. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hiriv znachennya Hiriv misto v Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovane na Peredkarpatti nad richkoyu Strivigor zaliznichnij vuzol Nedaleko vid mista diye punkt propusku Smilnicya Kroscyenko na kordoni z Polsheyu HirivGerb Hirova Prapor HirovaU centri HirovaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonRada Hirivska miska radaZasnovane Persha zgadka 1374 r Magdeburzke pravo 1528 r Naselennya 4595 01 01 2017 1 povne 4595 01 01 2017 1 Plosha 3 95 km Poshtovi indeksi 82060 061Telefonnij kod 380 3238Koordinati 49 32 08 pn sh 22 51 16 sh d H G OVisota nad rivnem morya 338 mVodojma r StrivigorNazva meshkanciv hiriv ya ninhiriv ya nkahiriv ya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya HirivDo obl resp centru avtoshlyahami 103 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 644 kmMiska vladaAdresa 82060 Lvivska obl Starosambirskij r n m HirivVebstorinka Hirivska miska radaMiskij golova Korolyuk Miroslava Igorivna Hiriv u Vikishovishi MapaHirivHiriv Zmist 1 Pohodzhennya nazvi mista 2 Istoriya 2 1 U chasi litovsko polskoyi derzhavi 2 2 U chasi Gabsburgiv 2 2 1 Zaliznicya 2 2 2 1914 1918 roki 2 3 U chasi ZUNR 2 4 U skladi polskoyi derzhavi 2 5 1939 1941 2 6 Pid nimecko gitlerivskoyu okupaciyeyu 2 7 U skladi URSR 2 8 U nezalezhnij Ukrayini 3 Naselennya 3 1 Chiselnist 3 2 Nacionalnij sklad 3 3 Mova 4 Pam yatki arhitekturi 5 Vidomi personaliyi 6 Gashek u Hirovi 7 Svitlini 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaPohodzhennya nazvi mista RedaguvatiShe v chasi Kiyivskoyi Rusi koli tuteshni zemli vhodili do Peremiskogo knyazivstva nazva mista zvuchala yak Horiv Za odniyeyu z legend nazva mista pohodit vid kiyivskogo knyazya Horiva Yak vidomo misto Kiyiv zasnuvali troye brativ Kij Shek Horiv ta sestra Libid Pislya zasnuvannya Kiyeva starshij brat iz sestroyu zalishilisya v nomu gospodaryuvati a Shek ta Horiv pishli v Karpati shukati shastya doli Naspravdi nazva mista maye bilsh prozayichne ale odnochasno i perekonlivishe poyasnennya Misto roztashovane v miscevosti bagatij na sosnovi lisi tomu v osnovi jogo nazvi lezhit slovo hyr sosna prisutnye v chuvaskij movi Teper chuvashi zaselyayut miscya daleki vid Hirova ale yihni predki kolis prozhivali v Zahidnij Ukrayini i zalishili pislya sebe nazvi bagatoh naselenih punktiv takih yak napriklad Verin Gavarechchina Zhukotin Kimir Kukeziv Kutkir Yaktoriv ta bagato inshih 2 Znovu zh Yakiv Golovackij u pereliku galickih mist podaye Hiriv yak vidozminenij Prohiriv 3 prote bez zhodnih utochnen Istoriya RedaguvatiTeritoriya Hirova bula zaselena vid pradavnih chasiv Pro ce svidchit znahidka 1871 r rimskih monet IV st n e bilya zaliznichnoyi stanciyi U chasi litovsko polskoyi derzhavi Redaguvati V istorichnih dzherelah Hiriv zgaduyetsya z 1374 r Same v comu roci knyaz Vladislav Opolskij vidav privilej bratam Gerburtam Gerbertu i Frederiku licaryam z Moraviyi na vichne volodinnya 10 ma selami v Peremishlskomu poviti Sered cih sil nazvane i selo Hiriv 4 1502 1505 rr Hiriv spustoshuyut tatari U 1528 r polskij korol Sigizmund I vidav Andzheyevi Tarlu privilej yakim dozvoliv osaditi 5 na teritoriyi isnuyuchogo sela mistechko Hiriv Hiriv otrimav gerb Tarliv sokiru Dlya shvidshogo zaselennya i zabudovi zhiteli buli zvilnenni vid podatkiv na 14 rokiv Privilej nadavav mistechku pravo provoditi shoroku po 2 yarmarki i shoponedilka torgi U comu zh 1528 r mistechku nadano magdeburzke pravo Cherez tri roki 1531 v misti zavdyaki starannyam jogo vlasnika Andzheya Tarla vinikaye rimo katolicka parafiya ta buduyetsya pershij she derev yanij kostel Mozhna viznachiti pribliznu kilkist naselennya v Hirovi 1589 r na pidstavi splati nim podatku Polskij istorik A V Yablonovskij vvazhaye sho v mistechku bulo 84 budinki u yakih prozhivalo 420 cholovik Yak i kozhne misto iz samogo pochatku isnuvannya Hiriv mav svoye peredmistya Vono nosilo nazvu Hirivska Posada U serpni 1604 roku v Hirovi perebuvalo privatne ukrayinsko polske vijsko yake 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu 6 Potim vlasnikami mistechka buli Mnisheki zokrema syanickij starosta Francishek Bernard Mnishek sin lvivskogo starosti Yezhi jogo sin majbutnij volinskij voyevoda Yezhi Yan Vandalin yakij mav namir otrimati pravo skladuvannya vin u misti v 1664 r 7 Yuzef Yan Mnishek 8 U chasi Gabsburgiv Redaguvati Z 1772 r Hiriv pid panuvannyam Avstriyi 1785 r v misti nalichuvalosya 134 budinki prozhivalo 1055 osib U 1849 r misto povnistyu zgorilo cherez Hiriv prohodili rosijski vijska napravleni na pridushennya revolyuciyi v Ugorshini 9 1900 r v misti prozhivalo 3658 osib z yakih 1292 buli ukrayincyami Cherez Dnistrovsku zaliznicyu budova 1876 83 z Hirova mozhna bulo dobratisya do Striya i dali po Zaliznici Ercgercoga Albrehta do Lvova i Stanislavova Chernivciv a iz Sambora Striya do Mukacheva Po Pershij Ugorsko galickij zaliznici z 1872 doroga vela do Peremishlya Krakova i do Budapeshtu cherez Lupkivskij pereval z 1896 dvokolijna zaliznicya rozmishenij na todishnomu kordoni koronnogo krayu Galichini i slovackih zemel Translejtaniyi Zaliznicya Redaguvati nbsp Hiriv na karti 1897 zaliznic Galichini nbsp Naukovo vihovnij zaklad otciv yezuyitiv Hiriv U zv yazku z intensivnoyu ekspluataciyeyu Borislavskogo rodovisha nafti a takozh z mozhlivistyu shvidshe perekidati vijskovi chastini i tehniku na terenah Avstro Ugorskoyi imperiyi vinikla potreba v zaliznichnomu spoluchenni Koncesiyu na pobudovu Dnistryanskoyi zaliznici bulo vidano 5 veresnya 1870 roku U 1872 roci cherez misto bulo prokladeno zaliznichnu koliyu 8 travnya bulo vidkrito ruh do Peremishlya 1 lipnya do Kroscenka 10 div takozh Persha ugorsko galicka zaliznicya Dilyanka koliyi Hiriv Sambir Strij Dnistryanska zaliznicya protyazhnistyu 100 21 km stala pershoyu derzhavnoyu koliyeyu v Avstro Ugorshini 11 Hiriv stav vazhlivoyu vuzlovoyu stanciyeyu z dvoma zaliznichnimi vokzalami sho znachno pozhvavilo rozvitok torgivli ta remesel 1914 1918 roki Redaguvati 1 serpnya 1914 r rozpochalasya I Svitova vijna Hiriv yak vuzlova stanciya mav vinyatkovo vazhlive strategichne znachennya Cherez misto shodnya prohodilo do 40 50 poyizdiv Pro vazhlivist Hirova yak opornogo punktu svidchit toj fakt sho 28 listopada 1914 r v nomu pobuvav namisnik avstro ugorskogo prestolu Karol Francishek Jozef a v kvitni 1915 r rosijskij car Nikolaj Mikola II 3 bereznya 1918 roku v misti vidbulos svyato derzhavnosti i miru viche na pidtrimku dij uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na yakomu buli prisutni blizko 15 000 osib 12 U chasi ZUNR Redaguvati nbsp Polski okupacijni vijska v Hirovi 1919 rikZa chasu isnuvannya ZUNR Hiriv stav arenoyu boyiv mizh ukrayinskimi i polskimi okupacijnimi vijskami Odna z grup Galickoyi armiyi pid chas provedennya Vovchuhivskoyi operaciyi UGA mala nazvu Hiriv 4 grudnya 1918 r 4 kureni grupi vijsk UGA Hiriv pid komanduvannyam generala Antona Kravsa perejshli v nastup 5 grudnya misto bulo zvilnene vid polskih okupantiv 18 19 grudnya v napryamku Hiriv Sambir nastupali polyaki yaki buli zupineni nastupom UGA na Gorodok 20 grudnya Hiriv znovu buv okupovanij polskimi shovinistami 13 27 bereznya 1919 roku v okupovanomu polskimi shovinistami Hirovi vidbulisya peremovini mizh delegaciyami ZUNR sklad M Lozinskij general V Genbachev komandir III go korpusu pidpolkovnik Fidlyer major Dolyezhal ta Polshi sklad graf A Skarbek polkovnik M Kulinski kapitan Ya Rozvadovski ta inshi za uchasti posla z Parizhu generala F Kernana Galichani zaproponuvali pripiniti vogon mirni peregovori provesti v Parizhi pid opikoyu Verhovnoyi Radi 14 U skladi polskoyi derzhavi Redaguvati nbsp Vihovanci Kolegiyi yezuyitiv1924 r bulo rozpochato budivnictvo Narodnogo domu a 1930 r bulo vidkrito Narodnij dim u Hirivskij Posadi Promislovist u Hirovi v mizhvoyennij period rozvivalasya povilno 1936 r v Hirovi diyali dva tartaki dva mlini dvi meblevi fabriki i cegelnij zavod 30 bereznya 1931 r selo Posada Hirivska Starosambirskogo povitu priyednane do mista 15 1 kvitnya 1932 r misto peredane zi Starosambirskogo povitu do Sambirskogo 16 a 15 chervnya 1934 r do Dobromilskogo 17 1939 1941 Redaguvati Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku zgidno z paktom Molotova Ribbentropa liniya rozpodilu teritoriyi mizh Tretim Rejhom ta SRSR projshla po rici Syan Hirivshina vidijshla do radyanskoyi zoni okupaciyi 27 listopada 1939 roku bula stvorena Drogobicka oblast oblasnij centr misto Drogobich A 17 sichnya 1940 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR u skladi oblasti utvoreno Hirivskij rajon i Hiriv stav jogo rajonnim centrom Pid nimecko gitlerivskoyu okupaciyeyu Redaguvati Pid chas II Svitovoyi vijni Hiriv zaznav znachnih rujnuvan Yevreyiv Hirova nimci vidpravili v Peremishlske getto de zgodom usih rozstrilyali Bagato ukrayinciv bulo vidpravleno na primusovi roboti do Nimechchini Zrujnovano sinagogi Stara hirivska sinagoga ta Nova hirivska sinagoga U skladi URSR Redaguvati U serpni 1944 r Hiriv okupuvali radyanski vijska Dlya borotbi z ukrayinskimi patriotami v Hirovi bula stvorena kativnya NKVS nini tam roztashovana pochatkova shkola Misto vtratilo svoye tranzitne znachennya oskilki z prokladennyam kordonu SRSR Polsha pripinivsya ruh po zaliznici do Peremishlya Slovachchini Status prikordonnoyi zoni iz zaboronoyu v yizdu do neyi meshkanciv inshih teritorij peretvoriv uves region na depresivnu zonu Iz zakrittyam kolegiumu yezuyitiv misto vtratilo status naukovo navchalnogo centru Bilshist polyakiv pislya vijni bulo pereseleno do Polshi Natomist do Hirova pribuvali ukrayinci z tih ukrayinskih zemel yaki vidijshli do Polshi Pislya vijni jshlo shvidke vidnovlennya pidpriyemstv Bulo stvoreno MTS u kinci 1970 h rr u Hirovi buli vidkriti cehi VO Polyaron zavodi Ekvator ta Meridian U Hirovi do 2003 r dislokuvalas velika vijskova chastina U kinci 1980 h r pochinayetsya ukrayinske nacionalne probudzhennya i Hiriv ne zalishayetsya ostoron tih procesiv 1989 r v kazarmah Hirivskoyi desantnoyi brigadi rozmistilisya pidrozdili ZMOPu zagoni miliciyi osoblivogo priznachennya U vilnij chas zmopivci vlashtovuvali v Hirovi beshketi Vidpoviddyu lyudej na ci diyi stav masovij stihijnij miting protestu A 26 serpnya na miskomu stadioni pid provodom Volodimira Gorbovogo Mirona Kovalya Yaroslava Gladkogo ta Andriya Lesika vidbuvsya velikij miting i ustanovchi zbori miscevogo oseredku RUHu U serpni 1991 r gekachepisti probuvali povernuti koleso istoriyi nazad U cih podiyah svoya rol vidvodilasya Hirivskij desantnij brigadi General Varennikov napolyagav shob desantniki zajnyali vsi strategichni ob yekti Lvova Ale komanduvach Prikarpatskim vijskovim okrugom ne vikonav nakazu Varennikova U nezalezhnij Ukrayini Redaguvati U misti v rajoni Posada Hirivska sporudzheno cerkvu parafiyi PCU 18 nazvanu na chest svyata Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Nastoyatel prt Taras Mikitin Naselennya RedaguvatiChiselnist Redaguvati 1890 1921 1970 1998 2001 2017 2 574 2 654 3 500 5 100 4 595 4 167Nacionalnij sklad Redaguvati Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku 19 Nacionalnist Vidsotokukrayinci 96 78 rosiyani 2 18 inshi ne vkazali 1 04 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 20 21 Mova Vidsotokukrayinska 97 39 rosijska 1 98 inshi ne vkazali 0 63 Pam yatki arhitekturi RedaguvatiKolegiya yezuyitiv i kaplicya svyatogo Josifa konvikt Hirivska ratusha Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici m Hiriv Hirivskij zaliznichnij vokzal Kostel sv Lavrentiya nbsp Hirivskij konvikt nbsp Hirivska ratusha 2017 nbsp Zaliznichnij dvirec nbsp Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici m Hiriv nbsp Kostel sv Lavrentiya 2017 Vidomi personaliyi RedaguvatiUrodzhenciMihajlo Galo psevdo Konik nar 1914 pom 1946 pidpolkovnik UPA posmertno komandir Peremiskogo kurenya UPA TV 26 Lemko Bogdan Galajko nar 24 lyutogo 1984 ukrayinskij vijskovij istorik ta gromadskij diyach Direktor Nacionalnogo Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini Ivan Homa 27 listopada 1923 3 lyutogo 2006 yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Pasternak Yaroslav Ivanovich ukrayinskij arheolog profesor Dem yan Gladilovich gromadskij diyach profesor spivzasnovnik gazeti Dilo Tetyana Kozachenko ukrayinska gromadska diyachka Emiliya Pidvisocka 1975 ukrayinska aktorka Teofil Olshanskij diyach UVO u 1924 roci zdijsniv sprobu zamahu na Prezidenta Polshi St Vojcehovskogo Stefanovich Olshanska Mihajlina ukrayinska malyarka ikonografka grafikesa Brati Koropeyi Ostap Osip Volodimir Yaroslav fundatori OUN v Hirovi Volodimir Prezident asociaciyi likariv SShA Udyana Yedlinska ukrayinska movoznavicya dijsna chlenkinya NTSh Mariya Prokopec poetka Nataliya Chajkovska do shlyubu Gladilovich 12 chervnya 1860 19 listopada 1938 ukrayinska gromadska diyachka Sachek Volodimir Volodimirovich 1988 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2022 Yarina Senchishin poetka i perekladachka Rayevskij Vitalij Anatolijovich General major Nachalnik Aeromobilnih vijsk ZS Ukrayini Roman Bandurskij 29 lipnya 1874 1949 polskij arhitektor MeshkanciYuzef Nikorovich 2 kvitnya 1827 pid Lvovom 6 sichnya 1890 virmenin zhurnalist kompozitor Roman Abragam polskij vijskovij diyach brigadnij general 1938 Nikodim Bernackij polskij skripal i kompozitor Gashek u Hirovi Redaguvati1916 roku v Hirovi pobuvav vidomij pismennik satirik Yaroslav Gashek sho vidobrazheno u tvori Prigodi bravogo voyaka Shvejka nbsp Zhandarmi buli madyari i nezvazhayuchi na Shvejkovi protesti vidvolokli jogo v etapne upravlinnya v Hirovi de zarahuvali do transportu rosijskih polonenih priznachenih pracyuvati na remonti zaliznichnoyi koliyi v napryamku Peremishlya nbsp Cherez Hiriv prolyagaye turistichnij marshrut Shlyahami bravogo voyaka Shvejka Svitlini Redaguvati nbsp Centralna plosha 2017 nbsp Fontan na centralnij ploshi nbsp Centralna vulicya nbsp Pam yatnik radyanskim voyinam nbsp Kam yanicya v centri mistaPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Bulgarska toponimika v Shidnij Yevropi Ya Golovackij Velika Horvatiya 2 Podil krayini www myslenedrevo com ua Procitovano 12 zhovtnya 2021 Ladislaus dux Opoliensis lat zasnuvati Blavackij P Pohid na Moskvu Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Matwijowski K Mniszech Jerzy Jan Wandalin h wlasnego zm 1693 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 T XXI 3 Zeszyt 90 S 468 pol Dymnicka Woloszynska H i Woloszynski R W Mniszech Jozef Jan Tadeusz h wlasnego zm 1797 Polski Slownik Biograficzny 1976 T XXI 3 zeszyt 90 S 478 pol Alabin P Chetyre vojny Pohodnyya zapiski v 1849 1853 1854 56 1877 78 godah Samara 1888 s 31 Yu Tomin Yu Romanishin R Koritko I Parashak Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 496 s il C 49 50 ISBN 978 617 655 000 6 Yu Tomin Yu Romanishin R Koritko I Parashak Persha koliya C 50 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 23 ISBN 5 7707 7867 9 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR s 151 152 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR S 180 181 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 30 marca 1931 r o zmianie granic miasta Chyrowa w powiecie starosamborskim wojewodztwie lwowskiem Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektorych powiatow na obszarze wojewodztwa lwowskiego Dz U 1932 nr 6 poz 36 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow samborskiego i dobromilskiego w wojewodztwie lwowskiem Dz U 1934 nr 48 poz 427 pol Pro parafiyu na sajti Lvivskoyi yeparhiyi UAPC https datatowel in ua pop composition ethnic cities https datatowel in ua pop composition languages cities https socialdata org ua projects mova 2001 Dzherela ta literatura RedaguvatiDanilyuk Yu Z Hiriv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 383 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Posilannya RedaguvatiMisto Hiriv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mista i sela Lvivshini Misto Hiriv Hiriv Chyrow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 669 pol Hiriv Zamki ta Hrami Ukrayini Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 http khyriv net ua history khuriv 1 ua html Piznavalnij blog pro m Hiriv ta dovkolishnyu miscevist FOTO Hirivskij konvikt Olena Krushinska Hiriv Pokinutij gigant Mizhnarodnij turizm Stattya pro Hiriv na portali Mandruyemo Ukrayinoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hiriv amp oldid 40614052