www.wikidata.uk-ua.nina.az

ТВ 26 Лемко 26 й Лемківський Тактичний відтинок Лемко належав до Військової округи 6 Сян Перемиська область і Лемківщина

ТВ-26 «Лемко»

26-й (Лемківський) Тактичний відтинок «Лемко» належав до Військової округи-6 «Сян», (Перемиська область і Лемківщина), групи УПА-Захід. Командир ТВ-26 — майор «Рен» (Мізерний Василь) (†24.08.1949)

Сотенний Ярослав Коцьолок («Крилач») приймає звіт 3-го рою 4-ї чоти.

Структура Редагувати

Передісторія Редагувати

Формування повстанських відділів на Перемищині та Лемківщині розпочалося у другій половині 1944 року, коли німецько-радянський фронт стрімко рухався у західному напрямку. Літом цього ж року у різних місцях краю, незалежно один від одного, почали організовуватися групи добровольців, які хотіли приєднатись до лав УПА. Такі збірки відбувалися біля Перемишля, у Ямні Горішній, Коростенко, Великому Висліку, Команчі тощо.

Сотня «Бурлаки» Редагувати

У червні 1944 року, коли німецько-радянський фронт зупинився на околицях Львова, Володимир Щигельський-«Бурлака» через свого заступника Івана Козьоринського отримав зв'язок з ОУН-Б. У розпорядженнях, ймовірно, від заступника проводу ОУН на Закерзонні, Василя Галаси-«Орлана» вказувалось не відступати з німцями, а відійти разом з поліційною станицею Медики, якою він командував, до Бандрівських лісів. Тоді ж, у червні 1944 року він особисто зустрівся з військовим референтом ОУН Яковом Чорнієм-«Ударником» та, дещо пізніше, з Василем Галасою.

25 червня 1944 року Володимир Щигельський разом зі своїми підлеглими та озброєнням вирушили у напрямку Устриків Долішніх та через Бандрівські ліси до Устриків Горішніх. За час маршу загін «Бурлаки», що налічувала 10 осіб, зросла, завдяки добровольцям, до кількості 100 осіб.

Сотня «Лиса» Редагувати

На 1 серпня 1944 року у Ямні Горішній була оголошена збірка добровольців. Напередодні сюди з сіл Трійця, Долішня, Арламова прибула група з близько 30 осіб. Приєднались до них також одна чота, яка раніше вже пройшла загальний вишкіл у Карпатах та підстаршинський у Чорному лісі в околицях Станіславова. Новостворена сотня нараховувала близько 180 осіб, серед яких також близько 10 дівчат — санітарів та розвідниць. Тимчасовим командиром сотні став командир під псевдо «Лис» (прізвище невідоме).

Відповідно до наказу, 2 серпня, сотня вирушила маршем на Лемківщину, де новобранці мали пройти військовий вишкіл. Маршрут пролягав через села Грозьова-Лімна-Ліщава Горішня-Копці-Кузьмина-Малий Борисів-Креців-Рогатинка-г. Дубрівка-Березки-Тирява Волоська-Станькова-Ракова-Пашова-Коринець-Ванькова-Руденки-м. Лісько-р. Сян-Вільхова-Бахлава-Середнє-Бережниця Нижня-Журденка-Загочів'я-Середнє Велике-Балигород.

У цей час в околицях Балигорода уже таборувалась велика група під командою Володимира Щигельського, під тимчасове командування якого підпорядкувалася сотня «Лиса».

Сотні «Євгена» і «Біра» Редагувати

У Вислоці Великому було сформовано новозорганізованою сотнею під командуванням «Євгена». У кінці липня 1944 року, після втечі з німецької тюрми у Кракові, до сотні також приєднався поручник Василь Мізерний-«Рен».

У липні 1944 року в околицях Команчі під керівництвом Василя Шишканця-«Біра» була організована група добровольців, до якої долучилися українські поліціанти з довколишніх станиць. Протягом маршу на схід до них долучились менші боївки ОУН.

Формування Лемківського загону Редагувати

У Жерниці Вижній відділ Володимира Щигельського зустрівся з Мирославом Онишкевичем-«Орестом», на той час заступником командира Військової Округи УПА «Буг». Він на особистій зустрічі з Щигельським закріпив за ним командування новосформованим відділом. Тоді ж Володимир Щигельський прибрав собі повстанське псевдо «Бурлака».

5 серпня 1944 року у селі Гучвиці сотня «Бурлаки» зійшлася з двома сотнями новобранців під командою «Лиса» та «Біра». Після цього Мирослав Онишкевич провів реорганізацію всіх відділів, зробивши з них три сотні по 70 вояків у кожній. Володимира Щигельського було призначено командиром куреня до складу якого входили його сотня, сотні «Біра» та «Пугача» (Володимира Качора).

Вже наступного дня новосформований курінь отримав завдання виконати акцію проти польських бойовиків у місті Балигород. Після її виконання відділ відступив до села Стежниця, біля якого відбувся бій повстанців із радянськими партизанами, в результаті якого упівці понесли перші втрати — 6 вбитих.

У селі Жерниця Вижня до куреня приєдналася група (близько 100 осіб) під командою окружного провідника Служби Безпеки «Лугового». Разом з ним прийшов, знайомий Щигельському з часів Карпатської Січі та Перемиської поліційної школи, Василь Мізерний-«Рен». 7 серпня було проведено нову реорганізацію відділів, з яких створено три сотні. «Бурлака» залишився командиром другої сотні, натомість командування куренем передано «Ренові».

Підшукував найбільш догідний для вишколу лісовий масив в околицях сіл Ступосани-Насічне, так зване Букове Бердо, і туди завів свої сотні. Вже в короткому часі командир Рен нав'язав контакт з командою Тактичного Відтинка УПА. Головна Команда УПА затвердила командира Рена на пості курінного та поручила йому перевести всі потрібні персональні зміни й вишколювання куреня.

Вишкіл на Буковому Берді Редагувати

Зважаючи на те, що більшість новобранців не мала військового вишколу, було вирішено провести в Карпатах вишкілький табір. Місце для нього на полонині Букове Бердо (висота 1335 метрів) обрав сам Василь Мізерний. Обрано воно було дуже розумно з тактичного погляду, оскільки було важкодоступним і створювало чудові умови в разі ворожого нападу. У цьому місці 18 серпня 1944 року було закладено вишкільний табір, який пробув тут до 24 вересня.

Після того як курінь був підготовлений і став цілком сформованою боєздатною одиницею Василь Мізерний-«Рен» вислав представників до командування Дрогобицької Військової Округи УПА «Маківка», які повинні були отримати подальші інструкції. До складу делегації, поряд з курінним ад'ютантом Василем Шишканенцем-«Біром», увійшли сотенним «Бурлака», «Бульбою» (прізвище невідоме) та курінний лікар Модестом Ріпецьким-«Гориславом». Делегація прибула до штабу ВО, що дислокувався тоді в околицях Турки, 15 вересня 1944 року. Прийняв їх особисто командир ВО «Маківка» Іван Белейович-«Дзвінчук». Вислухавши повстанців, він передав «Рену» наказ переходити фронт, рухаючись у тил Червоної армії, уникаючи боїв з нею.

25 вересня 1944 року, Лемківський загін у кількості понад двох тисяч бійців, вирушив у Карпатський рейд на Станіславівщину.

Формування Тактичного відтинку Редагувати

Навесні 1945 року було створено підпільний Закерзонський Край ОУН, до якого увійшли всі українські етнічні землі Польщі. Він поділявся на три округи: 1-ша округа включала два надрайони «Холодний Яр» (Перемищина) та «Бескид» (Лемківщина), з останньої пізніше було виокремлено надрайон «Верховина» (Західну Лемківщину), 2-га округа з надрайоном «Батурин» (Ярославщина, Любачівщина і Грубешівщина) та 3-я округа з двома надрайонами «Левада» (Томашівщина й Холмщина) і «Лиман» (Підляшшя).

У цей самий час у межах Закерзонського Краю було відновлено 6-ту ВО «Сян» УПА, яка охоплювала територію усього Закерзоння. До його складу входило три Тактичні відтинки, а саме 26-й ТВ «Лемко», 27-й ТВ «Бастіон» і 28-й ТВ «Данилів» (виділений з колишньої Львівської ВО-2). З усіх трьох лише відтинок «Лемко» мав два курені: «Перемиський» і «Лемківський», результат поділу колишнього Лемківського загону, який під командою «Рена» перейшов фронт і був розділений на два курені, один з них Перемиський під невдалим командуванням «Євгена». Після повернення у терен з Карпатського рейду відділи обох куренів були демобілізовані і протягом 1945 року вони були відновлені й реформовані. Почот ТВ «Лемко» складався з командира, його заступника (командира Перемиського куреня), професійного кресляра, вишкільного старшини, писаря і канцелярійних сил.

Примітки Редагувати

  1. Сотенний «Бурлака» / За ред. В.В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. –с.26-28
  2. Сотенний «Бурлака» / За ред. В.В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — С. 28
  3. Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — С. 7—8
  4. Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — С. 9—12
  5. С. Г. Початки УПА на Лемківщині // Вісті комбатанта. 1964 — № 4
  6. Сотенний «Бурлака» / За ред.. В.В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — с.28
  7. ↑ Сотенний «Бурлака» / За ред.. В.В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — с.29-30
  8. Літопис УПА. Т.33: Тактичний відтинок УПА 26-ий «Лемко»: Лемківщині і Перемищина (Документи і матеріяли) / Ред. П. Й. Потчний, І. Лико. — Торонто-Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2001. — С. 7—10

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Олекса Конопадський — «Островерха» О. Спомини чотового Островерха: хроніка Тактичних відтинків УПА «Левко» і «Маківка» 1944—1948, Мюнхен: «До зброї»,1953, 167 с.
  • Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.
  • Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — 152 с. — (Герої УПА).
  • С. Г. Початки УПА на Лемківщині // Вісті комбатанта. 1964. — № 4.
  • Літопис УПА. Т. 33: Тактичний відтинок УПА 26-й «Лемко»: Лемківщині і Перемищина (Документи і матеріяли) / Ред. П. Й. Потчний, І.Лико. — Торонто-Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2001. — 899 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
26 j Lemkivskij Taktichnij vidtinok Lemko nalezhav do Vijskovoyi okrugi 6 Syan Peremiska oblast i Lemkivshina grupi UPA Zahid Komandir TV 26 major Ren Mizernij Vasil 24 08 1949 Sotennij Yaroslav Kocolok Krilach prijmaye zvit 3 go royu 4 yi choti Zmist 1 Struktura 2 Peredistoriya 2 1 Sotnya Burlaki 2 2 Sotnya Lisa 2 3 Sotni Yevgena i Bira 2 4 Formuvannya Lemkivskogo zagonu 2 4 1 Vishkil na Bukovomu Berdi 3 Formuvannya Taktichnogo vidtinku 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaStruktura Redaguvati1 j lemkivskij kurin kurinnij Ren Mizernij Vasil 11 1945 rozpushenij 1947 24 08 1949 Vidd 94 Udarniki 1 sotennij Didik Grigorovich Franc sotennij Brodich Grobelskij Roman 8 02 1949 Vidd 96 Udarniki 3 sotennij Burij Masnik Volodimir sotennij Bir Vasil Shishkaninec 28 02 1948 Vidd 95a Udarniki 5 sotennij Hrin Stebelskij Stepan Vidd 95b Udarniki 8 sotennij Stah sotennij Krilach Yaroslav Kocolok sotennij Stah 2 j Peremiskij kurin kurinnij Konik Mihajlo Galo 7 01 1946 kurinnij Bajda Savchenko Mikola Vidd 95 Udarniki 2 sotennij Gromenko Duda Mihajlo sotennij Orskij Dmitro Karvanskij 7 01 1946 sotennij Gromenko Duda Mihajlo 7 07 1950 Vidd 94a Udarniki 4 sotennij Burlaka Shigelskij Volodimir 7 04 1949 Vidd 96a Udarniki 6 sotennij Baron sotennij Zrub sotennij Yar Kucher Mihajlo sotennij Krilach Yaroslav Kocolok 13 06 1947 Vidd 94b Udarniki 7 sotennij Lastivka Grigorij Yankivskij 5 06 1947 Vidd bez nazvi sot Voron Peredistoriya RedaguvatiFormuvannya povstanskih viddiliv na Peremishini ta Lemkivshini rozpochalosya u drugij polovini 1944 roku koli nimecko radyanskij front strimko ruhavsya u zahidnomu napryamku Litom cogo zh roku u riznih miscyah krayu nezalezhno odin vid odnogo pochali organizovuvatisya grupi dobrovolciv yaki hotili priyednatis do lav UPA Taki zbirki vidbuvalisya bilya Peremishlya u Yamni Gorishnij Korostenko Velikomu Visliku Komanchi tosho Sotnya Burlaki Redaguvati U chervni 1944 roku koli nimecko radyanskij front zupinivsya na okolicyah Lvova Volodimir Shigelskij Burlaka cherez svogo zastupnika Ivana Kozorinskogo otrimav zv yazok z OUN B U rozporyadzhennyah jmovirno vid zastupnika provodu OUN na Zakerzonni Vasilya Galasi Orlana vkazuvalos ne vidstupati z nimcyami a vidijti razom z policijnoyu staniceyu Mediki yakoyu vin komanduvav do Bandrivskih lisiv Todi zh u chervni 1944 roku vin osobisto zustrivsya z vijskovim referentom OUN Yakovom Chorniyem Udarnikom ta desho piznishe z Vasilem Galasoyu 1 25 chervnya 1944 roku Volodimir Shigelskij razom zi svoyimi pidleglimi ta ozbroyennyam virushili u napryamku Ustrikiv Dolishnih ta cherez Bandrivski lisi do Ustrikiv Gorishnih Za chas marshu zagin Burlaki sho nalichuvala 10 osib zrosla zavdyaki dobrovolcyam do kilkosti 100 osib 2 Sotnya Lisa Redaguvati Na 1 serpnya 1944 roku u Yamni Gorishnij bula ogoloshena zbirka dobrovolciv Naperedodni syudi z sil Trijcya Dolishnya Arlamova pribula grupa z blizko 30 osib Priyednalis do nih takozh odna chota yaka ranishe vzhe projshla zagalnij vishkil u Karpatah ta pidstarshinskij u Chornomu lisi v okolicyah Stanislavova Novostvorena sotnya narahovuvala blizko 180 osib sered yakih takozh blizko 10 divchat sanitariv ta rozvidnic Timchasovim komandirom sotni stav komandir pid psevdo Lis prizvishe nevidome 3 Vidpovidno do nakazu 2 serpnya sotnya virushila marshem na Lemkivshinu de novobranci mali projti vijskovij vishkil Marshrut prolyagav cherez sela Grozova Limna Lishava Gorishnya Kopci Kuzmina Malij Borisiv Kreciv Rogatinka g Dubrivka Berezki Tiryava Voloska Stankova Rakova Pashova Korinec Vankova Rudenki m Lisko r Syan Vilhova Bahlava Serednye Berezhnicya Nizhnya Zhurdenka Zagochiv ya Serednye Velike Baligorod 4 U cej chas v okolicyah Baligoroda uzhe taboruvalas velika grupa pid komandoyu Volodimira Shigelskogo pid timchasove komanduvannya yakogo pidporyadkuvalasya sotnya Lisa Sotni Yevgena i Bira Redaguvati U Visloci Velikomu bulo sformovano novozorganizovanoyu sotneyu pid komanduvannyam Yevgena U kinci lipnya 1944 roku pislya vtechi z nimeckoyi tyurmi u Krakovi do sotni takozh priyednavsya poruchnik Vasil Mizernij Ren U lipni 1944 roku v okolicyah Komanchi pid kerivnictvom Vasilya Shishkancya Bira bula organizovana grupa dobrovolciv do yakoyi doluchilisya ukrayinski policianti z dovkolishnih stanic Protyagom marshu na shid do nih doluchilis menshi boyivki OUN 5 Formuvannya Lemkivskogo zagonu Redaguvati U Zhernici Vizhnij viddil Volodimira Shigelskogo zustrivsya z Miroslavom Onishkevichem Orestom na toj chas zastupnikom komandira Vijskovoyi Okrugi UPA Bug Vin na osobistij zustrichi z Shigelskim zakripiv za nim komanduvannya novosformovanim viddilom Todi zh Volodimir Shigelskij pribrav sobi povstanske psevdo Burlaka 5 serpnya 1944 roku u seli Guchvici sotnya Burlaki zijshlasya z dvoma sotnyami novobranciv pid komandoyu Lisa ta Bira Pislya cogo Miroslav Onishkevich proviv reorganizaciyu vsih viddiliv zrobivshi z nih tri sotni po 70 voyakiv u kozhnij Volodimira Shigelskogo bulo priznacheno komandirom kurenya do skladu yakogo vhodili jogo sotnya sotni Bira ta Pugacha Volodimira Kachora 6 Vzhe nastupnogo dnya novosformovanij kurin otrimav zavdannya vikonati akciyu proti polskih bojovikiv u misti Baligorod Pislya yiyi vikonannya viddil vidstupiv do sela Stezhnicya bilya yakogo vidbuvsya bij povstanciv iz radyanskimi partizanami v rezultati yakogo upivci ponesli pershi vtrati 6 vbitih U seli Zhernicya Vizhnya do kurenya priyednalasya grupa blizko 100 osib pid komandoyu okruzhnogo providnika Sluzhbi Bezpeki Lugovogo Razom z nim prijshov znajomij Shigelskomu z chasiv Karpatskoyi Sichi ta Peremiskoyi policijnoyi shkoli Vasil Mizernij Ren 7 serpnya bulo provedeno novu reorganizaciyu viddiliv z yakih stvoreno tri sotni Burlaka zalishivsya komandirom drugoyi sotni natomist komanduvannya kurenem peredano Renovi 7 Pidshukuvav najbilsh dogidnij dlya vishkolu lisovij masiv v okolicyah sil Stuposani Nasichne tak zvane Bukove Berdo i tudi zaviv svoyi sotni Vzhe v korotkomu chasi komandir Ren nav yazav kontakt z komandoyu Taktichnogo Vidtinka UPA Golovna Komanda UPA zatverdila komandira Rena na posti kurinnogo ta poruchila jomu perevesti vsi potribni personalni zmini j vishkolyuvannya kurenya Vishkil na Bukovomu Berdi Redaguvati Zvazhayuchi na te sho bilshist novobranciv ne mala vijskovogo vishkolu bulo virisheno provesti v Karpatah vishkilkij tabir Misce dlya nogo na polonini Bukove Berdo visota 1335 metriv obrav sam Vasil Mizernij Obrano vono bulo duzhe rozumno z taktichnogo poglyadu oskilki bulo vazhkodostupnim i stvoryuvalo chudovi umovi v razi vorozhogo napadu U comu misci 18 serpnya 1944 roku bulo zakladeno vishkilnij tabir yakij probuv tut do 24 veresnya Pislya togo yak kurin buv pidgotovlenij i stav cilkom sformovanoyu boyezdatnoyu odiniceyu Vasil Mizernij Ren vislav predstavnikiv do komanduvannya Drogobickoyi Vijskovoyi Okrugi UPA Makivka yaki povinni buli otrimati podalshi instrukciyi Do skladu delegaciyi poryad z kurinnim ad yutantom Vasilem Shishkanencem Birom uvijshli sotennim Burlaka Bulboyu prizvishe nevidome ta kurinnij likar Modestom Ripeckim Gorislavom Delegaciya pribula do shtabu VO sho dislokuvavsya todi v okolicyah Turki 15 veresnya 1944 roku Prijnyav yih osobisto komandir VO Makivka Ivan Belejovich Dzvinchuk Visluhavshi povstanciv vin peredav Renu nakaz perehoditi front ruhayuchis u til Chervonoyi armiyi unikayuchi boyiv z neyu 7 25 veresnya 1944 roku Lemkivskij zagin u kilkosti ponad dvoh tisyach bijciv virushiv u Karpatskij rejd na Stanislavivshinu Formuvannya Taktichnogo vidtinku RedaguvatiNavesni 1945 roku bulo stvoreno pidpilnij Zakerzonskij Kraj OUN do yakogo uvijshli vsi ukrayinski etnichni zemli Polshi Vin podilyavsya na tri okrugi 1 sha okruga vklyuchala dva nadrajoni Holodnij Yar Peremishina ta Beskid Lemkivshina z ostannoyi piznishe bulo viokremleno nadrajon Verhovina Zahidnu Lemkivshinu 2 ga okruga z nadrajonom Baturin Yaroslavshina Lyubachivshina i Grubeshivshina ta 3 ya okruga z dvoma nadrajonami Levada Tomashivshina j Holmshina i Liman Pidlyashshya U cej samij chas u mezhah Zakerzonskogo Krayu bulo vidnovleno 6 tu VO Syan UPA yaka ohoplyuvala teritoriyu usogo Zakerzonnya Do jogo skladu vhodilo tri Taktichni vidtinki a same 26 j TV Lemko 27 j TV Bastion i 28 j TV Daniliv vidilenij z kolishnoyi Lvivskoyi VO 2 Z usih troh lishe vidtinok Lemko mav dva kureni Peremiskij i Lemkivskij rezultat podilu kolishnogo Lemkivskogo zagonu yakij pid komandoyu Rena perejshov front i buv rozdilenij na dva kureni odin z nih Peremiskij pid nevdalim komanduvannyam Yevgena Pislya povernennya u teren z Karpatskogo rejdu viddili oboh kureniv buli demobilizovani i protyagom 1945 roku voni buli vidnovleni j reformovani Pochot TV Lemko skladavsya z komandira jogo zastupnika komandira Peremiskogo kurenya profesijnogo kreslyara vishkilnogo starshini pisarya i kancelyarijnih sil 8 Primitki Redaguvati Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 26 28 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 S 28 Ivan Dmitrik Lis Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 S 7 8 Ivan Dmitrik Lis Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 S 9 12 S G Pochatki UPA na Lemkivshini Visti kombatanta 1964 4 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 28 a b Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 29 30 Litopis UPA T 33 Taktichnij vidtinok UPA 26 ij Lemko Lemkivshini i Peremishina Dokumenti i materiyali Red P J Potchnij I Liko Toronto Lviv Vidavnictvo Litopis UPA 2001 S 7 10Posilannya RedaguvatiMapa TV 26 Lemko Ivan Dmitrik U lisah Lemkivshini Suchasnist 1977 Pereklad raportu fragmenti komandira 26 Taktichnogo vidtinku Vasilya Mizernogo Rena na im ya komanduvacha VI Vijskovogo okrugu UPA Miroslava Onishkevicha Oresta vid 21 veresnya 1947 roku P Sodol ORGANIZACIJNA STRUKTURA UPA P Mirchuk Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 ORGANIZACIJNA STRUKTURA UPA nedostupne posilannya z chervnya 2019 Verifikaciya starshinskih stupeniv UPA O VOVK Korotkij naris diyalnosti UPA ta yiyi zapillya na PZUZ i v prileglih regionah u 1943 1946 pp Vogon i zbroya UPA na Zakerzonni Literatura RedaguvatiOleksa Konopadskij Ostroverha O Spomini chotovogo Ostroverha hronika Taktichnih vidtinkiv UPA Levko i Makivka 1944 1948 Myunhen Do zbroyi 1953 167 s Ivan Dmitrik Lis Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 160 s Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 152 s Geroyi UPA S G Pochatki UPA na Lemkivshini Visti kombatanta 1964 4 Litopis UPA T 33 Taktichnij vidtinok UPA 26 j Lemko Lemkivshini i Peremishina Dokumenti i materiyali Red P J Potchnij I Liko Toronto Lviv Vidavnictvo Litopis UPA 2001 899 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title TV 26 Lemko amp oldid 38702926