www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ямна Горішня пол Jamna Górna неіснуюче нині село що лежало на прадавніх українських землях в долині потічка Ямнянки прит

Ямна Горішня

Ямна Горішня (пол. Jamna Górna) — неіснуюче нині село, що лежало на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р. Сян. Нижче по течії Ямнянки знаходилися також села Ямна Долішня та Трійця, а найближчими містами були Риботичі та Арламів.

Село
Ямна Горішня
пол. Jamna Górna

Координати 49°36′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.600; 22.617Координати: 49°36′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.600; 22.617

Ямна Горішня
Ямна Горішня (Польща)
Ямна Горішня
Ямна Горішня (Підкарпатське воєводство)
 Ямна Горішня у Вікісховищі

Історія ред.

Найстарший документ, що розповідає про заселення берегів Вігора а також його приток, датується 1367 роком. Потік Ямнянка в різних джерелах називається також Ямніцею, Ямнічою, Ямною. Назва походить від слова яма — потік творить заглиблення серед пагорбів. Назва Горішня було додано для відокремлення від заснованої раніше Ямни Долішньої. Перші мешканці прибули з Макової і поселилися на цій землі за волоським правом за сприяння князя Федка Русина. Це були мисливці та бортники (бджолярі). Перші згадки про них на цих теренах маємо в документі від 15 листопада 1511 року, де згадуються бортнарі королівської Ямни Горішньої. У 1565 році в селі проживало 24 господаря на 18 ланах (близько 300 га). Громада мала власного священика. З 1628 року село перебувало у власності Адама Островського та його дружини Софії з роду Шоніковських. А з 1651 року Миколая Оссолінського, при якому війтом був Еліаш (Ілля) Лещинський. З 1674 року відлучена від староства Перемишльського і визначена як власність королівська. У наступні 100 років часто змінювала власника. До 1772 року входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

У 1772 році після першого розподілу Польщі відійшла до власності державної скарбниці імперії Габсбургів, входила до провінції Королівство Галичини та Володимирії, пізніше була продана у приватні руки. У 1812 році за 31000 злотих купив Павло Тишковський, власник маєтку в Риботичах. В руках роду Тишковських гербу Ґодзава частина Ямни та навколишніх земель перебувала до 1920 року. Після смерті Павла Тишковського (17 вересня 1920 року) згідно з його заповітом маєток передано Польській академії знань у Кракові. Під час Галицького повстання 1 березня 1846 року знищено панський двір у селі. В 1848 р. на знак знесення панщини змуровано придорожню капличку (зруйнована в 1950-х роках).

Недалеко від Ямни Горішньої при границі з селом Грузова функціонувала закладена наприкінці XIX століття гута скла, що діяла до 30-х років XX століття. Поряд стояв млин та парова лісопильня, що належали М. Сегалу. З кінця XVIII до середини XX століття діяла також водяна лісопильня.

У 1905—1913 рр. емігрували до США щонайменше 11 осіб. 24 жителі села воювали під час Першої світової війни, 5 загинули, 9 були в російському полоні.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. З 1936 р. в селі діяла читальня «Просвіти». В 1937 громада збудувала простору школу з 6 класами. На 1.01.1939 в селі було 930 жителів, з них 890 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 15 поляків, 15 євреїв. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни (8 осіб воювали, 2 загинули) 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Ямна Горішня, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. 21 особа вивезена до Німеччини на примусові роботи, а 1 ув'язнена до Освенциму й там загинула.

28 липня 1944 року німці покинули цю територію. Від 30 липня до 2 серпня в селі формувалася сотня УПА. Село на наступні 3 роки стало «повстанською столицею». 19 серпня село оточило НКВД і примусово мобілізувало 23 українців до Червоної Армії (4 стали інвалідами, 8 загинуло і 2 пропали безвісти).

В березні 1945 року Ямну Горішню, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Церква ред.

Перша церква Св. Михаїла згадується вже в 1565 році, наступна була збудована в 1843 і простояла до 1946 року, коли була зруйнована. Ця церква належала до парафії у с. Трійця Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В селі також був греко-католицький цвинтар, закладений у XVI столітті, діяв до 1946 року, в 1955 р. зруйнований бульдозером. В 2004 році на місці давнього цвинтаря з'явились два безіменні хрести, а весною 2006 їх налічувалося вже три. Ці хрести встановлені на згадку про похованих повстанців УПА, родин Боровських (жили в Ямні з кінця XVIII ст.) і Шміликів.

Демографія ред.

  • 1565 — 24, священник К. Вольський
  • 1785—373 греко-католики, 12 римо-католиків, 22 юдеї
  • 1840—601 греко-католик
  • 1859—515 греко-католиків
  • 1879—518 греко-католиків
  • 1890—609 греко-католиків, 29 юдеїв
  • 1921—678 греко-католиків, 24 римо-католика, 39 юдеїв (112 дворів)
  • 1929—736 греко-католиків
  • 1939—890 греко-католиків

Виселення ред.

9 вересня 1944 р. між Радянським Союзом та тимчасовим урядом Польщі було підписано договір про прийняття так званої Лінії Керзона як польсько-українського кордону. Згідно з ним частина земель з переважно українським населенням відходила до Польщі (Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина). По той бік кордону опинялися близько мільйона українців. У вересні-жовтні 1944 почалося добровільне переселення, яке в 1945 році стало примусовим. Спроба виселення наприкінці вересня була упереджена УПА в ході кількагодинного бою в лісі Пасіка і польське військо змушене було повернутися до Арламова. 11-12 жовтня 1945 відбулася наступна спроба виселення українців з села Ямна Горішня, частину яких вигнали на територію СРСР, де більшість чоловіків були ув'язнені, а решта оселилися переважно в с. Калинів Самбірсього району Дрогобицької області та в с. Звенигород Бучацького району Тернопільської області в оселі виселених німців. Але значна частина людей ще перед прибуттям 30 полку піхоти Війська польського сховалась у лісі та в сусідньому селі Арламові, котре було виселене раніше, та незабаром повернулися в село. 5 листопада спорожнілі хати виселених українців, ймовірно, спалені УПА задля недопущення поселення поляків.

10 квітня 1947 року в село прибули польські військові й арештували кількох юнаків і кількох дівчат. 1 травня Корпус Внутрішньої Безпеки зігнав жителів до Арламова і кілька днів проводив переслухування з садистськими побоями. Двох українців ув'язнили до Явожна, а поляк солтис Ямни Грабовський після повернення з Явожна не тільки зрікся свого польського походження, але й відмовлявся розмовляти польською мовою. 10-15.05.1947 78 родин (337 осіб) були депортовані на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині. Вночі 20 вересня 1947 р. згоріло 65 порожніх хат, ймовірно, спалені УПА задля недопущення поселення поляків.

У 1950-х роках всі будівлі села були зруйновані, розібрана церква, бульдозерами зрівняли з землею не тільки селянські подвір'я, але й цвинтар. З кінця 1950-х безлюдна територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл належала до відпочинкового комплексу Ради Міністрів, а з 1990-х територія колишніх сіл Ямна Горішня та Ямна Долішня ввійшли до ландшафтного парку «Перемишльське Підгір'я».

Примітки ред.

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
  2. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017. 

Посилання ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yamna Gorishnya pol Jamna Gorna neisnuyuche nini selo sho lezhalo na pradavnih ukrayinskih zemlyah v dolini potichka Yamnyanki pritoki richki Vigor yaka v svoyu chergu ye pritokoyu r Syan Nizhche po techiyi Yamnyanki znahodilisya takozh sela Yamna Dolishnya ta Trijcya a najblizhchimi mistami buli Ribotichi ta Arlamiv Selo Yamna Gorishnya pol Jamna Gorna Koordinati 49 36 pn sh 22 37 sh d 49 600 pn sh 22 617 sh d 49 600 22 617 Koordinati 49 36 pn sh 22 37 sh d 49 600 pn sh 22 617 sh d 49 600 22 617 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1511Visota centru 580 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 Poshtovij indeks 38 710Avtomobilnij kod RBISIMC 0996324GeoNames 770567OSM 1748163 R Gmina Ustriki Dolishni Yamna GorishnyaYamna Gorishnya Polsha Yamna GorishnyaYamna Gorishnya Pidkarpatske voyevodstvo Yamna Gorishnya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Cerkva 2 Demografiya 2 1 Viselennya 3 Primitki 4 Posilannya 5 DzherelaIstoriya red Najstarshij dokument sho rozpovidaye pro zaselennya beregiv Vigora a takozh jogo pritok datuyetsya 1367 rokom Potik Yamnyanka v riznih dzherelah nazivayetsya takozh Yamniceyu Yamnichoyu Yamnoyu Nazva pohodit vid slova yama potik tvorit zagliblennya sered pagorbiv Nazva Gorishnya bulo dodano dlya vidokremlennya vid zasnovanoyi ranishe Yamni Dolishnoyi Pershi meshkanci pribuli z Makovoyi i poselilisya na cij zemli za voloskim pravom za spriyannya knyazya Fedka Rusina Ce buli mislivci ta bortniki bdzholyari Pershi zgadki pro nih na cih terenah mayemo v dokumenti vid 15 listopada 1511 roku de zgaduyutsya bortnari korolivskoyi Yamni Gorishnoyi U 1565 roci v seli prozhivalo 24 gospodarya na 18 lanah blizko 300 ga Gromada mala vlasnogo svyashenika Z 1628 roku selo perebuvalo u vlasnosti Adama Ostrovskogo ta jogo druzhini Sofiyi z rodu Shonikovskih A z 1651 roku Mikolaya Ossolinskogo pri yakomu vijtom buv Eliash Illya Leshinskij Z 1674 roku vidluchena vid starostva Peremishlskogo i viznachena yak vlasnist korolivska U nastupni 100 rokiv chasto zminyuvala vlasnika Do 1772 roku vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi vidijshla do vlasnosti derzhavnoyi skarbnici imperiyi Gabsburgiv vhodila do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi piznishe bula prodana u privatni ruki U 1812 roci za 31000 zlotih kupiv Pavlo Tishkovskij vlasnik mayetku v Ribotichah V rukah rodu Tishkovskih gerbu Godzava chastina Yamni ta navkolishnih zemel perebuvala do 1920 roku Pislya smerti Pavla Tishkovskogo 17 veresnya 1920 roku zgidno z jogo zapovitom mayetok peredano Polskij akademiyi znan u Krakovi Pid chas Galickogo povstannya 1 bereznya 1846 roku znisheno panskij dvir u seli V 1848 r na znak znesennya panshini zmurovano pridorozhnyu kaplichku zrujnovana v 1950 h rokah Nedaleko vid Yamni Gorishnoyi pri granici z selom Gruzova funkcionuvala zakladena naprikinci XIX stolittya guta skla sho diyala do 30 h rokiv XX stolittya Poryad stoyav mlin ta parova lisopilnya sho nalezhali M Segalu Z kincya XVIII do seredini XX stolittya diyala takozh vodyana lisopilnya U 1905 1913 rr emigruvali do SShA shonajmenshe 11 osib 24 zhiteli sela voyuvali pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 5 zaginuli 9 buli v rosijskomu poloni Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu Z 1936 r v seli diyala chitalnya Prosviti V 1937 gromada zbuduvala prostoru shkolu z 6 klasami Na 1 01 1939 v seli bulo 930 zhiteliv z nih 890 ukrayinciv grekokatolikiv 10 ukrayinciv rimokatolikiv 15 polyakiv 15 yevreyiv 1 Selo vhodilo do gmini Ribotiche Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 8 osib voyuvali 2 zaginuli 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Yamna Gorishnya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu 21 osoba vivezena do Nimechchini na primusovi roboti a 1 uv yaznena do Osvencimu j tam zaginula 28 lipnya 1944 roku nimci pokinuli cyu teritoriyu Vid 30 lipnya do 2 serpnya v seli formuvalasya sotnya UPA Selo na nastupni 3 roki stalo povstanskoyu stoliceyu 19 serpnya selo otochilo NKVD i primusovo mobilizuvalo 23 ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi 4 stali invalidami 8 zaginulo i 2 propali bezvisti V berezni 1945 roku Yamnu Gorishnyu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Cerkva red Persha cerkva Sv Mihayila zgaduyetsya vzhe v 1565 roci nastupna bula zbudovana v 1843 i prostoyala do 1946 roku koli bula zrujnovana Cya cerkva nalezhala do parafiyi u s Trijcya Dobromilskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC V seli takozh buv greko katolickij cvintar zakladenij u XVI stolitti diyav do 1946 roku v 1955 r zrujnovanij buldozerom V 2004 roci na misci davnogo cvintarya z yavilis dva bezimenni hresti a vesnoyu 2006 yih nalichuvalosya vzhe tri Ci hresti vstanovleni na zgadku pro pohovanih povstanciv UPA rodin Borovskih zhili v Yamni z kincya XVIII st i Shmilikiv Demografiya red 1565 24 svyashennik K Volskij 1785 373 greko katoliki 12 rimo katolikiv 22 yudeyi 1840 601 greko katolik 1859 515 greko katolikiv 1879 518 greko katolikiv 1890 609 greko katolikiv 29 yudeyiv 1921 678 greko katolikiv 24 rimo katolika 39 yudeyiv 112 dvoriv 1929 736 greko katolikiv 1939 890 greko katolikivViselennya red 9 veresnya 1944 r mizh Radyanskim Soyuzom ta timchasovim uryadom Polshi bulo pidpisano dogovir pro prijnyattya tak zvanoyi Liniyi Kerzona yak polsko ukrayinskogo kordonu Zgidno z nim chastina zemel z perevazhno ukrayinskim naselennyam vidhodila do Polshi Pidlyashshya Holmshina Nadsyannya i Lemkivshina Po toj bik kordonu opinyalisya blizko miljona ukrayinciv U veresni zhovtni 1944 pochalosya dobrovilne pereselennya yake v 1945 roci stalo primusovim Sproba viselennya naprikinci veresnya bula uperedzhena UPA v hodi kilkagodinnogo boyu v lisi Pasika i polske vijsko zmushene bulo povernutisya do Arlamova 11 12 zhovtnya 1945 vidbulasya nastupna sproba viselennya ukrayinciv z sela Yamna Gorishnya chastinu yakih vignali na teritoriyu SRSR de bilshist cholovikiv buli uv yazneni a reshta oselilisya perevazhno v s Kaliniv Sambirsogo rajonu Drogobickoyi oblasti ta v s Zvenigorod Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v oseli viselenih nimciv Ale znachna chastina lyudej she pered pributtyam 30 polku pihoti Vijska polskogo shovalas u lisi ta v susidnomu seli Arlamovi kotre bulo viselene ranishe ta nezabarom povernulisya v selo 5 listopada sporozhnili hati viselenih ukrayinciv jmovirno spaleni UPA zadlya nedopushennya poselennya polyakiv 10 kvitnya 1947 roku v selo pribuli polski vijskovi j areshtuvali kilkoh yunakiv i kilkoh divchat 1 travnya Korpus Vnutrishnoyi Bezpeki zignav zhiteliv do Arlamova i kilka dniv provodiv peresluhuvannya z sadistskimi poboyami Dvoh ukrayinciv uv yaznili do Yavozhna a polyak soltis Yamni Grabovskij pislya povernennya z Yavozhna ne tilki zriksya svogo polskogo pohodzhennya ale j vidmovlyavsya rozmovlyati polskoyu movoyu 10 15 05 1947 78 rodin 337 osib buli deportovani na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini 2 Vnochi 20 veresnya 1947 r zgorilo 65 porozhnih hat jmovirno spaleni UPA zadlya nedopushennya poselennya polyakiv U 1950 h rokah vsi budivli sela buli zrujnovani rozibrana cerkva buldozerami zrivnyali z zemleyu ne tilki selyanski podvir ya ale j cvintar Z kincya 1950 h bezlyudna teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil nalezhala do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv a z 1990 h teritoriya kolishnih sil Yamna Gorishnya ta Yamna Dolishnya vvijshli do landshaftnogo parku Peremishlske Pidgir ya Primitki red Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017 Posilannya red Jamna GornaDzherela red Jamna Dolna i Gorna 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 391 pol Svinko Josip Mihajlovich Yamna znishene selo Peremishlskogo krayu istoriya spogadi Ternopil 2005 Arhivovano 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yamna Gorishnya amp oldid 38225691