www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лещава Горішня пол Leszczawa Górna село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населен

Лещава-Горішня

Лещава-Горішня (пол. Leszczawa Górna) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 122 особи (2011).

Село
Лещава-Горішня
пол. Leszczawa Górna


Координати 49°39′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.650° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.650; 22.450Координати: 49°39′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.650° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.650; 22.450

Лещава-Горішня
Лещава-Горішня (Польща)
Лещава-Горішня
Лещава-Горішня (Підкарпатське воєводство)

Географія Редагувати

Село розташоване на відстані 6 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 28 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія Редагувати

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село Ліщава-Горішня засноване в 15 столітті на волоському праві. Належало до власності Гумницьких (пол. Humnickich).

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Ліщава-Горішня відійшло до імперії Габсбургів.

В 1794 році в Ліщаві-Горішній коштом родини Гумницьких збудовано парафіяльну церкву святого Михаїла Архангела (каплиця парафіяльна знаходилася в Кузьмині), після Другої світової війни й виселення українського населення церква не використовувалась і завалилась в 70-х роках 20 століття.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Кузьміна Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 1230 жителів, з них 990 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду, 50 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Ліщава-Горішня, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

Біля цього села 28 жовтня 1944 року УПА провела найбільшу на теренах Польщі битву з радянськими військами НКВД.

В березні 1945 року Ліщава-Горішня, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 67 21 34 12
Жінки 55 10 28 17
Разом 122 31 62 29

Персоналії Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела, посилання та література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018. 
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  5. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  8. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
  9. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  11. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  12. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  13. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  14. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
  15. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leshava Gorishnya pol Leszczawa Gorna selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 122 osobi 2011 1 Selo Leshava Gorishnya pol Leszczawa Gorna Koordinati 49 39 pn sh 22 27 sh d 49 650 pn sh 22 450 sh d 49 650 22 450 Koordinati 49 39 pn sh 22 27 sh d 49 650 pn sh 22 450 sh d 49 650 22 450 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 122 osobi 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599385GeoNames 766400OSM r6855023 RLeshava GorishnyaLeshava Gorishnya Polsha Leshava GorishnyaLeshava Gorishnya Pidkarpatske voyevodstvo Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Personaliyi 5 Div takozh 6 Dzherela posilannya ta literatura 7 PrimitkiGeografiya RedaguvatiSelo roztashovane na vidstani 6 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 28 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 54 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva 2 Istoriya RedaguvatiV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo 3 Selo Lishava Gorishnya zasnovane v 15 stolitti na voloskomu pravi Nalezhalo do vlasnosti Gumnickih pol Humnickich V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Lishava Gorishnya vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv V 1794 roci v Lishavi Gorishnij koshtom rodini Gumnickih zbudovano parafiyalnu cerkvu svyatogo Mihayila Arhangela kaplicya parafiyalna znahodilasya v Kuzmini pislya Drugoyi svitovoyi vijni j viselennya ukrayinskogo naselennya cerkva ne vikoristovuvalas i zavalilas v 70 h rokah 20 stolittya Dokladnishe Cerkva svyatogo Mihayila Arhangela v Leshavi GorishnijPislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Kuzmina Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 1230 zhiteliv z nih 990 ukrayinciv grekokatolikiv 120 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 60 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 50 yevreyiv 4 Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Lishava Gorishnya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu 5 rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 6 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev 7 Bilya cogo sela 28 zhovtnya 1944 roku UPA provela najbilshu na terenah Polshi bitvu z radyanskimi vijskami NKVD Dokladnishe Bitva pid Leshavoyu GorishnoyuV berezni 1945 roku Lishava Gorishnya yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi 8 Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli 9 pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini 10 11 Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi 12 viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv 13 Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyahUkrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini 14 U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Naselennya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 15 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 67 21 34 12Zhinki 55 10 28 17Razom 122 31 62 291785 290 greko katolikiv 89 rimo katolikiv 10 yevreyiv 1840 676 greko katolikiv 1859 670 greko katolikiv 1879 739 greko katolikiv 1899 700 greko katolikiv 1926 790 greko katolikiv 1929 1092 meshkanci 1938 1064 greko katolikiPersonaliyi RedaguvatiNajduk Josip Mihajlovich 1934 2015 ukrayinskij aktor kompozitor Div takozh RedaguvatiRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Leshava DolishnyaDzherela posilannya ta literatura RedaguvatiLeshava 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 169 pol Primitki Redaguvati a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Operativnaya svodka za 31 iyulya Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Informaciya Drogobickogo oblvijskkomatu nachalniku shtabu Lvivskogo oblasnogo okrugu sekretaryu Drogobickogo obkomu KP b U golovi Drogobickogo oblvikonkomu nachalniku oblupravlinnya NKDB po Drogobickij oblasti pro vidmovu ukrayinskoyi molodi sluzhiti v lavah chervonoyi armiyi Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 List zhiteliv s Dolgobichiv Grubeshivskogo povitu Holmshini sekretaryu CK KP b U M Hrushovu na sajti Teritoriya teroru Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Petro Mirchuk Ukrayinska povstanska armiya 1942 1952 Chastina II Druga bolshevicka okupaciya Na Zakerzonni Myunhen 1953 repr Lviv 1991 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Pereselennya ukrayinciv z Polshi do URSR u 1944 1946 rr na sajti Teritoriya teroru Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Ugoda mizh Uryadom Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki i Polskim Komitetom Nacionalnogo vizvolennya pro evakuaciyu ukrayinskogo naselennya z teritoriyi Polshi i polskih gromadyan z teritoriyi URSR Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Dokumentalni videokadri Deportaciya ukrayinciv Zakerzonnya 2 polovina 1940 h rr na sajti Teritoriya teroru Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL Arhivovano 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leshava Gorishnya amp oldid 38908954