Пискоровичі (пол. Piskorowice) — село в Польщі, у гміні Лежайськ Лежайського повіту Підкарпатського воєводства (етнічна українська територія Надсяння, північна Ярославщина). Населення — 1329 осіб (2011).
Село Греко-католицька каплиця св. Івана Євангелиста Координати 50°14′07″ пн. ш. 22°31′44″ сх. д. / 50.235277780027772110° пн. ш. 22.52888889002777972° сх. д.Координати: 50°14′07″ пн. ш. 22°31′44″ сх. д. / 50.235277780027772110° пн. ш. 22.52888889002777972° сх. д.
Пискоровичі у Вікісховищі |
Історія ред.
На 01.01.1939 в селі проживало 2740 мешканців, з них 2340 українців-грекокатоликів, 130 українців-римокатоликів, 210 поляків і 60 євреїв.
Бійня у Пискоровичах ред.
В українських Пискоровичах в ніч з 17 квітня на 18 квітня 1945 р. озброєні польські підрозділи з відділу Народного Військового З'єднання під керівництвом Юзефа Задзерського (псевдо «Волиняк») без жодного приводу розстріляли в приміщенні школи майже 200 (за українськими джерелами — 358) українців з Пискорович та навколишніх сіл, які під захистом декількох вояків Червоної Армії очікували тут транспорту для переселення до інших районів УРСР. Всього жертвами підпільних польських військових загонів у 1944–1947 роках стали 1344 громадян української національності з Пискорович та його присілків, також були вбиті лояльні до українців поляки.
В с. Пискоровичі поряд із с. Павлокома (366 жертв), с. Гораєць (198 жертв), с. Березка (180 жертв), с. Малковичі (154 жертви), та с. Бахів (90 жертв) було вбито одну з найбільших кількість цивільного населення польськими озброєними групами під час етноциду українців 1943–1948 роках.
Частину українців добровільно-примусово виселили в СРСР (1365 осіб — 301 родина). Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
2 грудня 2007 р. на приміщенні школи с. Пискоровичі встановлена пам'ятна таблиця на польській та українській мовах наступного тексту:
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 638 | 133 | 445 | 60 |
Жінки | 691 | 149 | 409 | 133 |
Разом | 1329 | 282 | 854 | 193 |
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- Ґжеґож Мотика «Українці — за Збруч!»
- Євген Місило. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР. Збірник документів. — с. 245.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 20 березня 2015.
- Переселення українців з Надсяння в 1944—1947 роках у спогадах самих переселенців [ 2011-08-25 у Wayback Machine.] Спогади Фещур Володимира Олександровича
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- . Архів оригіналу за 28.09.2013. Процитовано 26.09.2013.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Іван Молодій — «Косар». Пискоровичі. Пискоровичі, моя любов, моє горе…— У кн.: Закерзоння. Спомини вояків УПА. Т. 3 / Серія підпільних мемуарів за редакцією Богдана Гука.— Варшава: «Тирса», 1997.— С. 7—248. ISBN 83-906203-3-2
- На кожному, хто вбиває, Господь кладе знак убивці до самого кінця…[недоступне посилання з липня 2019]
- Розповідь Анни Гаранюк (дівоче прізвище Козелко), народилась 1924 року у Пискоровичах (пол. Relacja Anny Haraniuk, nazwisko panieńskie Kozełko, ur. w 1924 w Piskorowicach)
Посилання ред.
- Piskorowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 229. (пол.)
Див. також ред.
- Різанина в Березці
- Різанина в Бахові
- Трагедія села Павлокоми
- Різанина в Сівчині
- Різанина в Сагрині
- Партизани (Бостон)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |