www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дуда Михайло Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дуда У Вікіпедії є статті про інші значення цьог

Дуда Михайло Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дуда.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громенко.

Михайло Іванович Дуда (псевдо: Громенко, Зиновій), (21 листопада 1921(19211121), с. Сороки-Львівські, Львівське воєводство — 7 липня 1950, біля с. Танява, Болехівська міськрада, Станіславська область) — український військовий діяч, поручник Української повстанської армії, командир «Залізної сотні» (Ударники-2), що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко» оперативної групи УПА-Захід.

Михайло Дуда
 Сотник
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1921(1921-11-21)
с. Сороки-Львівські, Львівське воєводство,
Польська республіка
Смерть 7 липня 1950(1950-07-07) (28 років)
біля с. Танява, Болехівська міськрада, Станіславська область, Українська РСР,  СРСР
Псевдо «Громенко», «Зиновій»
Військова служба
Роки служби 1941—1950
Приналежність  Третій Рейх
 Українська держава (1941)
Вид ЗС  Вермахт
 УПА
Формування Роланд
ТВ-26 «Лемко»
Війни / битви Друга світова війна і Бої в Бірчі та околицях
Командування
червень 1944-листопад 1944 Сотня куреня «Лемківщина»
серпень 1945-жовтень 1947 Сотня «Ударники-2» («Залізна сотня»)
Нагороди та відзнаки

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу, Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го кл. та Срібного Хреста Заслуги 2-го кл..

Один із двох діячів УПА, які тричі були нагороджені Хрестом Бойової Заслуги. Другим був Василяшко Василь-«Перемога».

Дитинство ред.

У мальовничому селі Сороки-Львівські (за деякими даними в сусідньому с. Муроване), тепер Пустомитівського району що на Львівщині, 21 листопада 1921 року у простій, але інтелегентній і побожній сім'ї Івана Дуди народився син Михайло.

Від раннього дитячого віку звик Михась не марнувати даремно час. Уже в місцевій народній школі, відзначався здібностями і наполегливістю, дуже старанно й послідовно займався самоосвітою. Завдяки тому набув різнобічні знання з історії, географії і літератури. Найбільше захоплювався військовими формуваннями княжих і козацьких часів України, а з новітньої доби — бойовими діями армії УНР і ЗУНР. Ідеалами воїнів-борців за національну незалежність були для нього Українські Січові Стрільці.

За свідченнями сестри Михайла Марії, він особисто знав Степана Бандеру, який навчався у Дублянах і час від часу бував у селі.

Початок боротьби ред.

Член ОУН від 1937, в 1939 направлений на диверсійну підготовку до Німеччини, де в 1941 вступив до батальйону «Роланд».

В УПА від 1943, передусім як інструктор в унтер-офіцерській школі.

Командири Перемиського Куреня УПА. Зліва направо сидять: надр. СБ «Старий», лікар «Сян» (Вільгельм Вельніке), сотен. «Громенко»; стоять: рай. «Верниволя», кур. лікар «Шувар», бунч. «Соколенко», курінний «Байда», кур. дантист «Зубченко», пвх. «Євген»; сидять на стовбурі: капелан о. «Кадило», окр. СБ «Потап», бунч. «Буркун», ндр. УЧХ «Скала», сотен. «Крилач», зв'язкова «Мотря», сотен. «Ластівка», підп. «Лісовик», заст. сотен. «Лагідний»; стоять на стовбурі: стр. «Білий» і сан. «Кивай». Світлина зроблена 19 квітня 1947 р. Знимкував сотен. «Бурлака».

У травні 1944 року «Громенко» знаходився у Перемишльському Передгір'ї і у Бещадах, як хорунжий. Скерований Василем Сидором «Шелестом» на посаду командира сотні УПА, яку мав організувати. Спочатку він проводив військові вишколи. У червні на керованому ним вишколі біля Тростянця в Бірчанщині навчалося близько 40 вояків. З вишкільників та добровольців зорганізував першу сотню УПА у Надсянні. Від червня 1944 був командиром створеної ним сотні.

Сотня на чолі з «Громенком», вирушила на південь 27 липня 1944 року. Базуючись згодом у селах Бережниця Вишня і Жерниця Вишня під Балигородом, відділ поповнився добровольцями та займався вишколом. З початком радянського наступу, у вересні 1944 року, сотня «Громенка» відійшла на південний схід в напрямі Букового Берда у Західних Бещадах.

У вересні сотня «Громенка» в складі загону «Лемківщина» бере участь у Карпатському рейді, переходячи фронтову лінію на терени нинішньої Івано-Франківської області. Сотня повернулася назад у листопаді, на терени Воєнної Округи 6 «Сян». За підсумками рейду «Громенко» був відзначений «Срібним Хрестом бойової заслуги» ІІ кляси. Згідно із рішенням місцевого командування, через тодішні обставини, сотня «Громенка» демобілізується. 23 жовтня 1945 року демобілізацію сотні провели в Тисовій Фединський Василь «Павук» і повітовий оргмоб Бірчанщини «Старий»-«Пастернак».

У першій половині 1945 року «Громенко» займається організацією та військовим вишколом Самооборонних Кущевих Відділів (СКВ) на терені Перемиського надрайону. За доручення командування відновив свою сотню на базі старих кадрів та рекрутів із СКВ. Сотня отримує назву «Ударник-2» та кодове число —відділ 95. Від серпня 1945 «Громенко» командир сотні «Ударники-2», яка стає першою сотнею Перемиського куреня.

Протягом осені 1945 року та зими 1945—1946 рр. «Громенко» бере участь у боях із поляками, двічі поранений, 22 жовтня 1945 — важко поранений. В лютому 1946 року підвищений до поручника та відзначений орденом «Золотий Хрест Бойової Заслуги» ІІ кляси, за героїзм та вміле командування відділом у боях.

У 1946—1947 рр. сотня «Громенка» активно охороняє українське населення Перемиського надрайону. Спершу від вивозу до УРСР, а весною 1947 року проти польської «Акції Вісла».

Незважаючи на брак харчів (у 1946 році на Закерзонні майже не було українських сіл), командування УПА залишалось на цих теренах і наганяло страх, як на поляків, так і на більшовиків. Польща, Чехословаччина і Москва уклали 7 квітня 1947 року пакт трьох — так званий трикутник смерті, для повного знищення УПА.

Рейд на Захід (червень-вересень 1947) ред.

Стан відділів УПА, без належного харчування, без своїх рідних був украй пригнічений. Щоденні бої виснажували вояків. Проти сотні Громенка, за польськими даними, воювали 8-а піхотна дивізія, частина 9-ї піхотної дивізії та 1-а дивізія Корпусу внутрішньої безпеки.

25 травня 1947 року командир «Громенко», як і інші підпільники бойових сотень, одержав лист Проводу УПА зі словами:

Сотня «Громенка» стала однією з двох груп, рейдової частини (складом близько 500 бійців) Петра Миколенка-«Байди» — одного з командирів оперативної групи УПА-Захід.

Опівночі 17 червня 1947 році сотня «Громенка» залишила терени Закерзоня і перейшовши Західну Лемківщину, просувалася важкодоступними долинами Великих Татр і перейшла у Малі Татри. Тут їм заступили дорогу чехословацькі війська в складі стрілецької дивізії, курсантів старшинської школи і мобілізованих для боротьби з УПА колишніх чехословацьких партизанів.

Командир «Громенко» — обрав партизанську тактику — розчленував свою групу на дрібні відділи, які просувалися на Захід фронтом завширшки 50 км. Серйозними перешкодами на його шляху були ріки Ваг, Морава, Влтава та інші, що їх пильно вартували війська.

Через Чехословаччину і Австрію маршрутом Преров, Простейов, Требіг, Пісен, Пільзно група «Громенка» пробилася до Баварії. Після 99 днів маршу, важких боїв, подолавши тисячі кілометрів, 5 вересня 1947 року перші частини УПА сотні «Громенка», командир відділу Футала Лев-«Лагідний», прийшли до Західної Німеччини щоб повідомити світові про збройну боротьбу вояків УПА проти загарбників. А 10 вересня 1947 туди дійшов і сам «Громенко». Ця дорога на Захід, описана в автобіографічній книжці Михайла Дуди («Громенка») «У Великому Рейді». Сотня «Громенка» була єдина, яка прибула на захід як бойова одиниця, з усієї сотні дійшло — 60 вояків. Всього із Закерзоння пробралося близько 350.

За даними Петра Содоля протягом 1947-48 до Західної Німеччини прийшли рейдом із Закерзоння усього 140 вояків із десятьох різних сотень, із-серед яких — 49 із сотні «Громенка».

Після зустрічі з американцями воїнам УПА було запропоновано пройти медичне обстеження. Серед тих, кому необхідно було підлікуватися, був і Громенко. Йому треба було залікувати п'яте поранення. В лікарні Громенко отримав подяку від Проводу ОУН і особисто провідника Степана Бандери за успішний рейд.

Боротьба із-за кордону ред.

Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): Михайло Дуда «Громенко»‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, Петро Миколенко «Байда»; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», Модест Ріпецький «Горислав», Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», Лев Футала «Лагідний». Регенсбург‚ 1947 р.
(м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: Микола Фриз («Вернигора»)‚ Петро Миколенко («Байда»), Михайло Озимко (“Залізняк”), Роман Боднар («Сагайдачний»), Михайло Борис («Жан»)‚ Модест Ріпецький («Горислав»), Степан Ґоляш («Мар»)‚ Михайло Дуда («Громенко»), Зиновій Соколюк (“Семенів”).

УПА продовжило боротьбу і за кордоном. Сам Михайло у 1948—1949 роках був членом Місії УПА. В цей період з діаспори на рідні терени різними шляхами направлялися зв'язкові. Допомогти УПА на повоєнному етапі боротьби виявили бажання західні розвідки. Один з керівників англійської розвідки Кім Філбі організував перевезення літаками упістів в Україну. Проте, як виявилось пізніше, Філбі вже працював на Москву і ця співпраця з МДБ спричинила багато жертв. Колишній шеф служби розвідки ЗЧ ОУН Степан Мудрик стверджував, що вже з 1946 року МДБ робило спроби впровадити свого агента у Провід УПА. Можливо, цим пояснюється той факт, що 31 травня 1950 року «Громенко» полетів на зустріч з «Чупринкою» (Роман Шухевич) тоді, коли той загинув ще 5 березня 1950 року.

Повернення і загибель ред.

31 травня 1950 група з чотирьох кур'єрів, якою керував «Громенко», була скинута на парашутах на території УРСР біля с. Танява Болехівського району на Івано-Франківщині. Але пілот скинув зв'язкових далеко від місця умовлених зв'язкових пунктів, і при тому сталося нещастя. Парашут Дуди завис на дереві. Якраз в той час недалеко відбувалося весілля, хтось завважив спуск парашутистів і люди почала бігти, щоб подивитись. М. Дуда думав, що це облава, перерізав стропи і впав на землю, зламавши ногу. Зв'язківці опинилися в критичній сутуації — вони були розконспіровані, мали важко пораненого, не мали зв'язку і мали несамовиту погоню МВД.

Житель Таняви Кедик, який першим вийшов на парашутистів, розповів, що це була неділя, у селі — весілля. Десь близько третьої години ночі мотори літака приглушили веселі мелодії цимбал. І багато односельчан бачило, як один за одним четверо парашутистів плавно спускалися і ховалися за верхівки сосен. Кедик розповів, що найбільше контактували з парашутистами батько і син Макоти із Болехова, а також Катерина Бунек із хутора Криве Сколівського району. Вони допомогли їм сховатися, доставляли ліки, харчі.

Для розшуку і ліквідації парашутистів була виділена добре озброєна і обізнана група працівників Станіславського і Дрогобицького управління МДБ при координації дій двох працівників міністерства Держбезпеки СРСР. Тому парашутистам і зв'язковим доводилося, майже щоденно, змінювати місце дислокації. Більше місяця парашутистам вдавалося уникати зустрічей з гебістами, але 7 липня 1950-го року «Громенко» з іще одним парашутистом «Юрком» та керівник Стрийського районного проводу ОУН «Лев» і його заступник «Крутий» (Кравець) були оточені. Відбиваючись до останнього набою, командир «Громенко» покінчив з життям. Так вчинили і його побратими, а «Крутий» потрапив в полон.

Обставини загибелі (доповідна записка Секретарю ЦК КП(б)У) ред.

Нагороди ред.

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. командир сотні, хорунжий УПА Михайло Дуда — «Громенко» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу.
  • Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. командир сотні УПА Михайло Дуда — «Громенко» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 2 класу.
  • Згідно з Постановою УГВР від 20.07.1950 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/50 від 28.07.1950 р. командир сотні, сотник УПА Михайло Дуда — «Громенко» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Пам'ять ред.

Сам Михайло Дуда попри неймовірно важкі умови боротьби зумів залишити спогади про ці часи «У великому рейді», які написав у 1949, коли вирішив вертатися в Україну, «щоби слава не пропала», як казав він. Його розповідь починається блокадою польськими військами теренів дій УПА у квітні 1947 і кінчається приходом сотні в окуповану військами США Західну Німеччину:

М. Дуда вибрав Зеновія Соколюка на літературного редактора, бо поважав його як політвиховника. Вони обидва провели немало часу на обробку різних деталей. Вони врахували також завваги курінного Петра Миколенка («Байди»). Спогади появилися друком 1952 р. у видавницві Місії УПА при ЗП УГВР в Мюнхені «До зброї». Проте не вийшли в світ бо Президія ЗП УГВР заборонила їх розсилку до читачів, не маючи даних про долю Михайла Дуди в Україні. Вони зберігалися на якомусь складі в Мюнхені і пропали безслідно, коли в 1967 році помер шеф Місії УПА полковник Іван Бутковський («Гуцул»).

Про сотню Громенка було знято художній фільм:

На думку Гжегожа Мотики, Громенко був найздібнішим командиром УПА в Закерзонському Краї.

  • 1.01.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 015), Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 018) та Золотий хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 007) передані Марії Смолій, сестрі Михайла Дуди — «Громенка».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995.
  2. ↑ . Архів оригіналу за 5 листопада 2009. Процитовано 26 грудня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  4. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  5. наказ ГВШ УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р
  6. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  7. Грицько-Цяпка Д. Ліс — наш батько… — С. 49; Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 14… — С. 47.
  8. . Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 26 грудня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 28 квітня 2015. 

Література ред.

  • Перемиська Воєнна округа УПА «Сян» (1944 р.) / В. Мороз // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 259—335.
  • Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach. Walki polsko-ukraińskie w Polsce 1943—1948», Warszawa 1998, ISBN 83-7233-065-4
  • Grzegorz Motyka — «Ukraińska partyzantka 1942—1960», Warszawa 2006, ISBN 83-7399-163-8

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Duda U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromenko Mihajlo Ivanovich Duda psevdo Gromenko Zinovij 1 21 listopada 1921 19211121 s Soroki Lvivski Lvivske voyevodstvo 7 lipnya 1950 bilya s Tanyava Bolehivska miskrada Stanislavska oblast ukrayinskij vijskovij diyach poruchnik Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi komandir Zaliznoyi sotni Udarniki 2 sho vhodila do 2 go Peremiskogo kurenya 26 go Teritorialnogo vidtinku Lemko operativnoyi grupi UPA Zahid Mihajlo Duda SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya 21 listopada 1921 1921 11 21 s Soroki Lvivski Lvivske voyevodstvo Polska respublikaSmert 7 lipnya 1950 1950 07 07 28 rokiv bilya s Tanyava Bolehivska miskrada Stanislavska oblast Ukrayinska RSR SRSRPsevdo Gromenko Zinovij Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1941 1950Prinalezhnist Tretij Rejh Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS Vermaht UPAFormuvannya Roland TV 26 Lemko Vijni bitvi Druga svitova vijna i Boyi v Birchi ta okolicyahKomanduvannyacherven 1944 listopad 1944 Sotnya kurenya Lemkivshina serpen 1945 zhovten 1947 Sotnya Udarniki 2 Zalizna sotnya Nagorodi ta vidznakiLicar Zolotogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 1 go klasu Zolotogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 2 go kl ta Sribnogo Hresta Zaslugi 2 go kl 2 Odin iz dvoh diyachiv UPA yaki trichi buli nagorodzheni Hrestom Bojovoyi Zaslugi Drugim buv Vasilyashko Vasil Peremoga Zmist 1 Ditinstvo 2 Pochatok borotbi 3 Rejd na Zahid cherven veresen 1947 4 Borotba iz za kordonu 5 Povernennya i zagibel 6 Obstavini zagibeli dopovidna zapiska Sekretaryu CK KP b U 7 Nagorodi 8 Pam yat 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaDitinstvo red U malovnichomu seli Soroki Lvivski za deyakimi danimi v susidnomu s Murovane 2 teper Pustomitivskogo rajonu sho na Lvivshini 21 listopada 1921 roku u prostij ale intelegentnij i pobozhnij sim yi Ivana Dudi narodivsya sin Mihajlo Vid rannogo dityachogo viku zvik Mihas ne marnuvati daremno chas Uzhe v miscevij narodnij shkoli vidznachavsya zdibnostyami i napoleglivistyu duzhe staranno j poslidovno zajmavsya samoosvitoyu Zavdyaki tomu nabuv riznobichni znannya z istoriyi geografiyi i literaturi Najbilshe zahoplyuvavsya vijskovimi formuvannyami knyazhih i kozackih chasiv Ukrayini a z novitnoyi dobi bojovimi diyami armiyi UNR i ZUNR Idealami voyiniv borciv za nacionalnu nezalezhnist buli dlya nogo Ukrayinski Sichovi Strilci Za svidchennyami sestri Mihajla Mariyi vin osobisto znav Stepana Banderu yakij navchavsya u Dublyanah i chas vid chasu buvav u seli Pochatok borotbi red Chlen OUN vid 1937 v 1939 napravlenij na diversijnu pidgotovku do Nimechchini de v 1941 vstupiv do bataljonu Roland V UPA vid 1943 peredusim yak instruktor v unter oficerskij shkoli nbsp Komandiri Peremiskogo Kurenya UPA Zliva napravo sidyat nadr SB Starij likar Syan Vilgelm Velnike soten Gromenko stoyat raj Vernivolya kur likar Shuvar bunch Sokolenko kurinnij Bajda kur dantist Zubchenko pvh Yevgen sidyat na stovburi kapelan o Kadilo okr SB Potap bunch Burkun ndr UChH Skala soten Krilach zv yazkova Motrya soten Lastivka pidp Lisovik zast soten Lagidnij stoyat na stovburi str Bilij i san Kivaj Svitlina zroblena 19 kvitnya 1947 r Znimkuvav soten Burlaka U travni 1944 roku Gromenko znahodivsya u Peremishlskomu Peredgir yi i u Beshadah yak horunzhij Skerovanij Vasilem Sidorom Shelestom na posadu komandira sotni UPA yaku mav organizuvati Spochatku vin provodiv vijskovi vishkoli U chervni na kerovanomu nim vishkoli bilya Trostyancya v Birchanshini navchalosya blizko 40 voyakiv Z vishkilnikiv ta dobrovolciv zorganizuvav pershu sotnyu UPA u Nadsyanni 3 Vid chervnya 1944 buv komandirom stvorenoyi nim sotni Sotnya na choli z Gromenkom virushila na pivden 27 lipnya 1944 roku Bazuyuchis zgodom u selah Berezhnicya Vishnya i Zhernicya Vishnya pid Baligorodom viddil popovnivsya dobrovolcyami ta zajmavsya vishkolom 4 Z pochatkom radyanskogo nastupu u veresni 1944 roku sotnya Gromenka vidijshla na pivdennij shid v napryami Bukovogo Berda u Zahidnih Beshadah U veresni sotnya Gromenka v skladi zagonu Lemkivshina bere uchast u Karpatskomu rejdi perehodyachi frontovu liniyu na tereni ninishnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti Sotnya povernulasya nazad u listopadi na tereni Voyennoyi Okrugi 6 Syan Za pidsumkami rejdu Gromenko buv vidznachenij Sribnim Hrestom bojovoyi zaslugi II klyasi 5 Zgidno iz rishennyam miscevogo komanduvannya cherez todishni obstavini sotnya Gromenka demobilizuyetsya 6 23 zhovtnya 1945 roku demobilizaciyu sotni proveli v Tisovij Fedinskij Vasil Pavuk i povitovij orgmob Birchanshini Starij Pasternak 7 U pershij polovini 1945 roku Gromenko zajmayetsya organizaciyeyu ta vijskovim vishkolom Samooboronnih Kushevih Viddiliv SKV na tereni Peremiskogo nadrajonu Za doruchennya komanduvannya vidnoviv svoyu sotnyu na bazi starih kadriv ta rekrutiv iz SKV Sotnya otrimuye nazvu Udarnik 2 ta kodove chislo viddil 95 Vid serpnya 1945 Gromenko komandir sotni Udarniki 2 yaka staye pershoyu sotneyu Peremiskogo kurenya Protyagom oseni 1945 roku ta zimi 1945 1946 rr Gromenko bere uchast u boyah iz polyakami dvichi poranenij 22 zhovtnya 1945 vazhko poranenij V lyutomu 1946 roku pidvishenij do poruchnika ta vidznachenij ordenom Zolotij Hrest Bojovoyi Zaslugi II klyasi za geroyizm ta vmile komanduvannya viddilom u boyah U 1946 1947 rr sotnya Gromenka aktivno ohoronyaye ukrayinske naselennya Peremiskogo nadrajonu Spershu vid vivozu do URSR a vesnoyu 1947 roku proti polskoyi Akciyi Visla Nezvazhayuchi na brak harchiv u 1946 roci na Zakerzonni majzhe ne bulo ukrayinskih sil komanduvannya UPA zalishalos na cih terenah i naganyalo strah yak na polyakiv tak i na bilshovikiv Polsha Chehoslovachchina i Moskva uklali 7 kvitnya 1947 roku pakt troh tak zvanij trikutnik smerti dlya povnogo znishennya UPA Rejd na Zahid cherven veresen 1947 red Stan viddiliv UPA bez nalezhnogo harchuvannya bez svoyih ridnih buv ukraj prignichenij Shodenni boyi visnazhuvali voyakiv Proti sotni Gromenka za polskimi danimi voyuvali 8 a pihotna diviziya chastina 9 yi pihotnoyi diviziyi ta 1 a diviziya Korpusu vnutrishnoyi bezpeki 25 travnya 1947 roku komandir Gromenko yak i inshi pidpilniki bojovih soten oderzhav list Provodu UPA zi slovami Teper zhde Vas tyazhke zavdannya yake musite vikonati z chestyu Vidhoditi tudi kudi velit nakaz Iti do vilnogo svitu i roz yasnyuvati pro borotbu UPA i zlochini komuni Sotnya Gromenka stala odniyeyu z dvoh grup rejdovoyi chastini skladom blizko 500 bijciv Petra Mikolenka Bajdi odnogo z komandiriv operativnoyi grupi UPA Zahid Opivnochi 17 chervnya 1947 roci sotnya Gromenka zalishila tereni Zakerzonya i perejshovshi Zahidnu Lemkivshinu prosuvalasya vazhkodostupnimi dolinami Velikih Tatr i perejshla u Mali Tatri Tut yim zastupili dorogu chehoslovacki vijska v skladi strileckoyi diviziyi kursantiv starshinskoyi shkoli i mobilizovanih dlya borotbi z UPA kolishnih chehoslovackih partizaniv Komandir Gromenko obrav partizansku taktiku rozchlenuvav svoyu grupu na dribni viddili yaki prosuvalisya na Zahid frontom zavshirshki 50 km Serjoznimi pereshkodami na jogo shlyahu buli riki Vag Morava Vltava ta inshi sho yih pilno vartuvali vijska Cherez Chehoslovachchinu i Avstriyu marshrutom Prerov Prostejov Trebig Pisen Pilzno grupa Gromenka probilasya do Bavariyi Pislya 99 dniv marshu vazhkih boyiv podolavshi tisyachi kilometriv 5 veresnya 1947 roku pershi chastini UPA sotni Gromenka komandir viddilu Futala Lev Lagidnij prijshli do Zahidnoyi Nimechchini shob povidomiti svitovi pro zbrojnu borotbu voyakiv UPA proti zagarbnikiv A 10 veresnya 1947 tudi dijshov i sam Gromenko Cya doroga na Zahid opisana v avtobiografichnij knizhci Mihajla Dudi Gromenka U Velikomu Rejdi Sotnya Gromenka bula yedina yaka pribula na zahid yak bojova odinicya z usiyeyi sotni dijshlo 60 voyakiv Vsogo iz Zakerzonnya probralosya blizko 350 Za danimi Petra Sodolya protyagom 1947 48 do Zahidnoyi Nimechchini prijshli rejdom iz Zakerzonnya usogo 140 voyakiv iz desyatoh riznih soten iz sered yakih 49 iz sotni Gromenka 8 Pislya zustrichi z amerikancyami voyinam UPA bulo zaproponovano projti medichne obstezhennya Sered tih komu neobhidno bulo pidlikuvatisya buv i Gromenko Jomu treba bulo zalikuvati p yate poranennya V likarni Gromenko otrimav podyaku vid Provodu OUN i osobisto providnika Stepana Banderi za uspishnij rejd Borotba iz za kordonu red nbsp Chleni RCh UPA sidyat zliva napravo Mihajlo Duda Gromenko chlen upravi taboru Di Pi Volodimir Klish Petro Mikolenko Bajda stoyat zliva napravo Volodimir Homin Charskij Berkut Modest Ripeckij Gorislav Petro Gnatyuk Dorosh Bogdan Yano Kruk Melodiya Lev Futala Lagidnij Regensburg 1947 r nbsp m Regensburg 3 03 1948 Zliva napravo Mikola Friz Vernigora Petro Mikolenko Bajda Mihajlo Ozimko Zaliznyak Roman Bodnar Sagajdachnij Mihajlo Boris Zhan Modest Ripeckij Gorislav Stepan Golyash Mar Mihajlo Duda Gromenko Zinovij Sokolyuk Semeniv UPA prodovzhilo borotbu i za kordonom Sam Mihajlo u 1948 1949 rokah buv chlenom Misiyi UPA V cej period z diaspori na ridni tereni riznimi shlyahami napravlyalisya zv yazkovi Dopomogti UPA na povoyennomu etapi borotbi viyavili bazhannya zahidni rozvidki Odin z kerivnikiv anglijskoyi rozvidki Kim Filbi organizuvav perevezennya litakami upistiv v Ukrayinu Prote yak viyavilos piznishe Filbi vzhe pracyuvav na Moskvu i cya spivpracya z MDB sprichinila bagato zhertv Kolishnij shef sluzhbi rozvidki ZCh OUN Stepan Mudrik stverdzhuvav sho vzhe z 1946 roku MDB robilo sprobi vprovaditi svogo agenta u Provid UPA Mozhlivo cim poyasnyuyetsya toj fakt sho 31 travnya 1950 roku Gromenko poletiv na zustrich z Chuprinkoyu Roman Shuhevich todi koli toj zaginuv she 5 bereznya 1950 roku Povernennya i zagibel red 31 travnya 1950 grupa z chotiroh kur yeriv yakoyu keruvav Gromenko bula skinuta na parashutah na teritoriyi URSR bilya s Tanyava Bolehivskogo rajonu na Ivano Frankivshini Ale pilot skinuv zv yazkovih daleko vid miscya umovlenih zv yazkovih punktiv i pri tomu stalosya neshastya Parashut Dudi zavis na derevi Yakraz v toj chas nedaleko vidbuvalosya vesillya htos zavvazhiv spusk parashutistiv i lyudi pochala bigti shob podivitis M Duda dumav sho ce oblava pererizav stropi i vpav na zemlyu zlamavshi nogu Zv yazkivci opinilisya v kritichnij sutuaciyi voni buli rozkonspirovani mali vazhko poranenogo ne mali zv yazku i mali nesamovitu pogonyu MVD Zhitel Tanyavi Kedik yakij pershim vijshov na parashutistiv rozpoviv sho ce bula nedilya u seli vesillya Des blizko tretoyi godini nochi motori litaka priglushili veseli melodiyi cimbal I bagato odnoselchan bachilo yak odin za odnim chetvero parashutistiv plavno spuskalisya i hovalisya za verhivki sosen Kedik rozpoviv sho najbilshe kontaktuvali z parashutistami batko i sin Makoti iz Bolehova a takozh Katerina Bunek iz hutora Krive Skolivskogo rajonu Voni dopomogli yim shovatisya dostavlyali liki harchi Dlya rozshuku i likvidaciyi parashutistiv bula vidilena dobre ozbroyena i obiznana grupa pracivnikiv Stanislavskogo i Drogobickogo upravlinnya MDB pri koordinaciyi dij dvoh pracivnikiv ministerstva Derzhbezpeki SRSR Tomu parashutistam i zv yazkovim dovodilosya majzhe shodenno zminyuvati misce dislokaciyi Bilshe misyacya parashutistam vdavalosya unikati zustrichej z gebistami ale 7 lipnya 1950 go roku Gromenko z ishe odnim parashutistom Yurkom ta kerivnik Strijskogo rajonnogo provodu OUN Lev i jogo zastupnik Krutij Kravec buli otocheni Vidbivayuchis do ostannogo naboyu komandir Gromenko pokinchiv z zhittyam Tak vchinili i jogo pobratimi a Krutij potrapiv v polon Obstavini zagibeli dopovidna zapiska Sekretaryu CK KP b U red Cilkom tayemno Sekretaryu Centralnogo Komitetu KP b U tov MELNIKOVU L G Dopovidna zapiskaB dopovnennya do mogo povidomlennya telefonom 24 chervnya 1950 roku dopovidayu Vam pro vzhiti zahodi z rozshuku i likvidaciyi parashutistiv skinutih inozemnim litakom 31 travnya 1950 roku poblizu sela Tanyava Bolehivskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti Dlya rozshuku i likvidaciyi parashutistiv bula vidilena grupa bilsh dosvidchenih pracivnikiv Stanislavskogo i Drogobickogo oblasnih upravlin MGB pri koordinaciyi dij dvoh pracivnikiv Ministerstva derzhbezpeki URSR Ciyeyu grupoyu operativnimi zahodami buli viyavleni osobi sho bezposeredno kontaktuvali z parashutistami Pastuh Kedik zhitel sela Tanyava Bolehivskogo rajonu mislivec Makota i jogo sin meshkanci mista Bolehova i Bunek Katerina meshkanka sela Krivec Sokalskogo rajonu Drogobickoyi oblasti Rozrobkoyu cih osib bulo vstanovleno sho vsi voni pidtrimuvali zv yazok z OUN osobisto zustrichalis z parashutistami i nadavali yim dopomogu a same Pastuh Kedik pershim 31 travnya c r pobachiv dvoh parashutistiv i odnomu z nih poranenomu nadav prihistok a 3 chervnya c r zv yazav yih zi stanichnim OUN sela Tanyava Feduniv Bunek Katerina zv yazalas z parashutistami 2 chervnya 1950 r Do dnya yiyi zatrimannya 19 chervnya c r vihodila na yavki zabezpechuvala produktami harchuvannya i medikamentami Mislivec Makota meshkanec mista Bolehova zustriv dvoh parashutistiv 2 chervnya 1950 roku v lisovomu masivi poblizu mista Bolehova vstanoviv z nimi zv yazok zabezpechuvav yih produktami i medikamentami do 2 lipnya c r za sho otrimav vid parashutista naruchnij godinnik Piddani dopitu vishevkazani ta inshi osobi nazvali miscya svoyih zustrichej z parashutistami v lisovomu masivi roztashovanomu v trikutniku naselenih punktiv Bolehiv Morshin Tanyava U svoyih pokazah Kedik Bunek Makota ta in detalno opisali prikmeti dvoh parashutistiv yih odyag i ozbroyennya voni vkazali sho odin z parashutistiv nizkogo rostu vikom 30 35 rokiv volossya rude oblichchya shiroke gubi tovsti Cej parashutist samostijno hoditi ne mig tak yak vin pid chas prizemlennya popav na derevo i otrimav travmu nogi vnaslidok chogo ves chas znahodivsya v shalashi lisovogo masivu i likuvavsya Drugij parashutist serednogo rostu volossya dovge zlegka hvilyaste oblichchya vidovzhene Cej parashutist ves chas znahodivsya bilya poranenoge parashutista yakogo ohoronyav likuvav perenosiv z odnogo miscya na inshe i nazivav jogo Druzhe komandir Ci dani perekrivalis agenturoyu MGB Dlya likvidaciyi vishevkazanih parashutistiv buv rozroblenij plan chekistsko vijskovoyi operaciyi yaka bula pochata 7 lipnya c r U hodi operaciyi togo zh dnya vbito dva parashutisti fotokartochki 1 2 i opis do nih dodayutsya Za pokazami areshtovanih yaki ranishe osobisto zustrichalisya z cimi parashutistami nayavnist u nih novogo ozbroyennya amerikanskogo pohodzhennya a takozh osobistih rechej anglijskogo i amerikanskogo zrazka nayavnist inozemnoyi valyuti ta inshih ne viklikaye niyakih sumniviv sho ce ti sami parashutisti yaki buli skinuti inozemnim litakom 31 travnya 1950 roku v rajoni naselenogo punktu sela Tanyava Bolehivskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti Razom z parashutistami vbitij kerivnik Strijskogo rajonnogo provodu OUN bandglavar za klichkoyu Lev fotokartochka 3 dodayetsya i zahoplenij zhivim jogo zamisnik za klichkoyu Krutij za prizvishem Kravec yaki v moment chekistsko vijskovoyi operaciyi znahodilis u parashutistiv na zv yazku Yak vstanovleno Lev i Krutij organizovuvali zv yazok parashutistam v kerivnij centr OUN Ha poperednomu dopiti Krutij rozpoviv sho chotiri parashutisti pribuli v zahidni o6lasti Ukrayini z amerikanskoyi okupacijnoyi zoni Nimechchini z metoyu vstanoviti zv yazok z chlenom centralnogo Provodu OUN Shuhevichem i sho krim cih dvoh ubitih yaki nim opiznani she dva parashutisti z miscevim banditom za klichkoyu Poltavec napravilis na zv yazok z kerivnikom okruzhnogo provodu OUN mayuchi na uvazi sho cherez okruzhnogo providnika voni doberutsya do Shuhevicha Operaciya po likvidaciyi dvoh parashutistiv sho zalishilisya trivaye Dodayu dodatkovi fotoznimki ozbroyennya odyagu ta inshih rechej ubitih parashutistiv fotokartochki 4 11 Sekretar Stanislavskogo obkomu KP b U M Slon CDAGO F 1 op 24 spr 31 ark 148 149 Originalnij tekst ros Sov ershenno sekretno Sekretaryu Centralnogo Komiteta KP b U tov MELNIKOVU L G Dokladnaya zapiskaB dopolnenie k moemu soobsheniyu po telefonu 24 iyunya 1950 goda dokladyvayu Vam o prinyatyh merah rozyska i likvidacii parashyutistov sbroshennyh inostrannym samoletom 31 maya 1950 goda vblizi sela Tanyava Bolevskogo rajona Stanislavskoj oblasti Dlya rozyska i likvidacii parashyutistov byla vydelena gruppa bolee opytnyh rabotnikov Stanislavskogo i Drogobychskogo oblasnyh upravlenij MGB pri koordinacii dejstvij dvuh rabotnikov Ministerstva gosbezopasnosti USSR Etoj gruppoj operativnymi meropriyatiyami byli vyyavleny neposredstvenno soprikasayushiesya s parashyutistami takie lica Pastuh Kedyk zhitel sela Tanyava Bolehovskogo rajona ohotnik Makota i ego syn zhiteli goroda Bolehova i Bunek Ekaterina zhitelnica sela Krivec Sokolskogo rajona Drogobychskoj oblasti Razrabotkoj etih lic bylo ustanovleno chto vse oni podderzhivali svyaz s OUN lichno vstrechalis s parashyutistami i okazyvali im pomosh a imenno Pastuh Kedyk pervym 31 maya s g uvidel dvuh parashyutistov i odnomu iz nih ranenomu predostavil ukrytie a 3 iyunya s g svyazal ih so stanichnym OUN sela Tanyava Feduniv Bunek Ekaterina svyazalas s parashyutistami 2 iyunya 1950 g Do dnya ee zaderzhaniya 19 iyunya s g vyhodila na yavki obespechivala produktami pitaniya i medikamentami Ohotnik Makota zhitel goroda Bolehova vstretil dvuh parashyutistov 2 iyunya 1950 goda v lesnom massive vblizi goroda Bolehov ustanoviv s nimi svyaz obespechival ih produktami i medikamentami do 2 iyulya s g za chto poluchil ot parashyutista ruchnye chasy Podvergnuty doprosu vysheukazannye i drugie lica nazvali mesta svoih vstrech s parashyutistami v lesnom massive raspolozhennom v trehugolnike naselennyh punktov Bolehov Morshin Tanyava B svoih pokazaniyah i Kedyk Bunek Makota i dr podrobno opisali primety dvuh parashyutistov ih odezhdu i vooruzhenie oni pokazali chto odin iz parashyutistov nizkogo rosta vozrastom 30 35 let volosy ryzhie lico shirokoe guby tolstye Etot parashyutist samostoyatelno hodit ne mog tak kak on vo vremya prizemleniya popal na derevo i poluchil travmu nogi vsledstvie chego vse vremya nahodilsya v shalashe lesnogo massiva i lechilsya Vtoroj parashyutist srednego rosta volosy dlinnye slegka volnistye lico prodolgovatoe Etot parashyutist vse vremya nahodilsya vozle ranenogo parashyutista kotorogo ohranyal lechil perenosil s odnogo mesta na drugoe i nazyval ego Druzhe komandyr Eti dannye perekryvalis agenturoj MGB Dlya likvidacii vysheukazannyh parashyutistov byl razrabotan plan chekistsko vojskovoj operacii kotoraya byla nachata 7 iyulya s g B hode operacii togo zhe dnya ubito dva parashyutista fotokartochki 1 2 i opisanie k nim prilagayutsya Po pokazaniyam arestovannyh ranee lichno vstrechavshihsya s etimi parashyutistami nalichie novogo vooruzheniya u nih amerikanskogo proishozhdeniya a takzhe lichnyh veshej anglijskogo i amerikanskogo obrazca nalichie inostrannoj valyuty i drugih ne vyzyvaet nikakogo somneniya chto eto te samye parashyutisty kotorye byli sbrosheny inostrannym samoletom 31 maya 1950 goda v rajone naselennogo punkta sela Tanyava Bolehovskogo rajona Stanislavskoj oblasti Vmeste s parashyutistami ubit rukovoditel Stryjskogo rajonnogo provoda OUN bandglavar po klichke Lev fotokartochka 3 prilagaetsya i zahvachen zhivym ego zamestitel po klichke Krutij po familii Kravec kotorye v moment chekistsko vojskovoj operacii nahodilis u parashyutistov na svyazi Kak ustanovleno Lev i Krutij organizovyvali svyaz parashyutistam v rukovodyashij centr OUN Na predvaritelnom doprose Krutij rasskazal chto chetyre parashyutista pribyli v zapadnye o6lasti Ukrainy iz amerikanskoj okkupacionnoj zony Germanii s celyu ustanovit svyaz s chlenom centralnogo Provoda OUN Shuhevichem i chto krome etih dvuh ubityh kotorye im opoznany eshe dva parashyutista s mestnym banditom po klichke Poltavec napravilis na svyaz s rukovoditelem okruzhogo provoda OUN imeya vvidu chto cherez okruzhnogo provodnika oni doberurtsya do Shuhevicha Operaciya po likvidacii ostavshihsya dvuh parashyutistov prodolzhaetsya Prilagayu dopolnitelnye fotosnimki vooruzheniya odezhdy i drugih veshej izyatyh u ubityh parashyutistov fotokartochki 4 11 Sekretar Stanislavskogo obkoma KP b U M Slon CDAGO F 1 op 24 spr 31 ark 148 149Nagorodi red Zgidno z Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 1 45 vid 25 04 1945 r komandir sotni horunzhij UPA Mihajlo Duda Gromenko nagorodzhenij Sribnim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu 9 Zgidno z Postanovoyu UGVR vid 8 02 1946 r i Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 1 46 vid 15 02 1946 r komandir sotni UPA Mihajlo Duda Gromenko nagorodzhenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu Zgidno z Postanovoyu UGVR vid 20 07 1950 r i Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 1 50 vid 28 07 1950 r komandir sotni sotnik UPA Mihajlo Duda Gromenko nagorodzhenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu Pam yat red Sam Mihajlo Duda popri nejmovirno vazhki umovi borotbi zumiv zalishiti spogadi pro ci chasi U velikomu rejdi yaki napisav u 1949 koli virishiv vertatisya v Ukrayinu shobi slava ne propala yak kazav vin Jogo rozpovid pochinayetsya blokadoyu polskimi vijskami tereniv dij UPA u kvitni 1947 i kinchayetsya prihodom sotni v okupovanu vijskami SShA Zahidnu Nimechchinu Mihajlo Duda U velikomu rejdi spogadi Arhivovano 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine M Duda vibrav Zenoviya Sokolyuka na literaturnogo redaktora bo povazhav jogo yak politvihovnika Voni obidva proveli nemalo chasu na obrobku riznih detalej Voni vrahuvali takozh zavvagi kurinnogo Petra Mikolenka Bajdi Spogadi poyavilisya drukom 1952 r u vidavnicvi Misiyi UPA pri ZP UGVR v Myunheni Do zbroyi Prote ne vijshli v svit bo Prezidiya ZP UGVR zaboronila yih rozsilku do chitachiv ne mayuchi danih pro dolyu Mihajla Dudi v Ukrayini Voni zberigalisya na yakomus skladi v Myunheni i propali bezslidno koli v 1967 roci pomer shef Misiyi UPA polkovnik Ivan Butkovskij Gucul Pro sotnyu Gromenka bulo znyato hudozhnij film Zalizna sotnyaNa dumku Gzhegozha Motiki Gromenko buv najzdibnishim komandirom UPA v Zakerzonskomu Krayi 1 01 2018 r vid imeni Koordinacijnoyi radi z vshanuvannya pam yati nagorodzhenih Licariv OUN i UPA u Lvovi Sribnij hrest bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu 015 Zolotij hrest bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu 018 ta Zolotij hrest bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu 007 peredani Mariyi Smolij sestri Mihajla Dudi Gromenka Div takozh red nbsp nbsp Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA nbsp nbsp nbsp Komandiri UPA nbsp Licari OUN ta UPAPrimitki red Litopis UPA Toronto 1989 Lviv 1995 a b Borotba sotni Gromenka proti vorogiv ukrayinskogo narodu Arhiv originalu za 5 listopada 2009 Procitovano 26 grudnya 2012 Litopis UPA Nova seriya T 9 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi t 33 Taktichnij vidtinok UPA 26 j Lemko Lemkivshina i Peremishina dokumenti i materiyali Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 nakaz GVSh UPA ch 1 45 vid 25 04 1945 r Karpatskij rejd zagonu UPA Lemkivshina Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Gricko Cyapka D Lis nash batko S 49 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi T 14 S 47 Petro Sodol ORGANIZACIJNA STRUKTURA UPA Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 26 grudnya 2012 LICARI SRIBNOGO HRESTA BOJOVOYi ZASLUGI 1 GO TA 2 GO KLASIV Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 28 kvitnya 2015 Literatura red Peremiska Voyenna okruga UPA Syan 1944 r V Moroz Ukrayinskij vizvolnij ruh nauk zb Lviv 2012 Zbirnik 17 S 259 335 Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach Walki polsko ukrainskie w Polsce 1943 1948 Warszawa 1998 ISBN 83 7233 065 4 Grzegorz Motyka Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 ISBN 83 7399 163 8Posilannya red M Zaliznyak horunzhij UPA ZA 99 DNIV REJDOM VID PEREMIShLYa DO PASSAV Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine M Zaliznyak horunzhij UPA ZA 99 DNIV REJDOM VID PEREMIShLYa DO PASSAV Prodovzhennya Igor Marshalok pleminnik Mihajla Gromenka Vshanuvannya pam yati sotennogo UPA Mihajla Dudi Gromenka Vip 5 zima 2000 Litopis Arhivovano 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Mihajlo Duda Gromenko Voyenno istorichnij forum Vipiska iz operativnogo zvedennya 5 go prikordonnogo zagonu 31 travnya 1950 r GDA SB Ukrayini Foto zagiblih parashutistiv 1 GDA SB Ukrayini Foto zagiblih parashutistiv 2 R Zabilij Diti pidpillya nedityacha gra u vijnu Arhivovano 13 lipnya 2011 u Wayback Machine 28 lyutogo 1947 Kiyiv Dovidka Upravlinnya po borotbi z banditizmom MVS URSR pro formuvannya UPA ta OUN B sho diyali na teritoriyi Polshi Arhivovano 8 grudnya 2017 u Wayback Machine Roman BEDNARChIK pidpolkovnik zapasu Tayemnicyu rozkrito Nezborima naciya Chislo 7 221 Lipen 2004 r Arhivovano 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pro spomini sotnika Mihajla Dudi Gromenka Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Akciya B ili ohota za UPA Vshanuvali pam yat povstanskogo komandira Gromenka Gazeta Golos narodu 31 11 serpnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Duda Mihajlo Ivanovich amp oldid 38179213