www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рада народних міністрів УНР виконавчий орган влади в УНР попередня назва Генеральний Секретаріат Української Центральної

Рада народних міністрів УНР

Рада народних міністрів УНР — виконавчий орган влади в УНР, попередня назва Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради.

Існувала від 22 січня 1918 року (запроваджена IV Універсалом) до гетьманського перевороту (29 квітня 1918 року, див. Гетьманський уряд) та під час Директорії Української Народної Республіки.

Рада Народних Міністрів творилася на основі домовленностей головних партій про склад кабінету й затверджувалася Українською Центральною Радою. Склад Ради Народних Міністрів пропонував голова УЦР, забезпечивши для неї підтримку більшости членів УЦР.

Перший склад Ради Народних Міністрів у січні 1918 року Редагувати

Посада Час повноважень Партія Портрет Ім'я
голова і міністр внутрішніх справ УСДРП Володимир Винниченко
товариш міністра УПСФ І. Красковський
товариш міністра О. Карпинський
товариш міністра Л. Абрамович
міністр закордонних справ УПСФ Шульгин Олександр Якович
міністр війська і праці УСДРП Порш Микола Володимирович
товариш міністра війська і праці УПСР Жуківський Олександр Тимофійович
міністр судових справ УСДРП Ткаченко Михайло Степанович
міністр продовольчих справ УПСР Ковалевський Микола Миколайович
міністр шляхів Єщенко Володимир Дмитрович
міністр пошти і телеграфу УПСР Шаповал Микита Юхимович
міністр морських справ УСДРП Антонович Дмитро Володимирович
заступник міністра фінансів УСДРП В. Мазуренко
міністр освіти (незалежний соціал-демократ) Стешенко Іван Матвійович
товариш міністра освіти УПСФ П. Холодний
міністр торгу і промисловості УПСР Голубович Всеволод Олександрович
міністр великоруських справ (рос. народно-соц. партія) Д. Одинець
міністр жидівських справ (єврейське об'єднання соц. партій) Моше Зільберфарб
міністр польських справ (поль. дем. центр.) Міцкевич Мечислав Казимирович
державний контролер (єврейський «Бунд») Золотарьов Олександр Йосипович
державний писар Мірний Іван Іванович

Цей кабінет був коаліцією УСДРП, УПСР, УПСФ і національних меншостей.

Унаслідок внутрішньої кризи в УСДРП і УПСР щодо довір'я до кабінету Винниченка, останній 30 січня 1918 подався на димісію, і була утворена нова Рада Народних Міністрів у поміркованому складі з опозиційних елементів тих же партій.

Уряд Голубовича від 18 січня 1918 Редагувати

Посада Час повноважень Партія Портрет Ім'я
голова і міністр закордонних справ УПСР Голубович Всеволод Олександрович
міністр військових справ УПСР Іван Немоловський
міністр внутрішніх справ УПСР Христюк Павло Оникійович
міністр фінансів (близький до УПСР) С. Перепелиця
міністр шляхів (близький до УПСР) Сокович Євген Олександрович
міністр продовольчих справ (близький до УПСР) Ковалевський Микола Миколайович
міністр освіти (близький до УПСР) Григоріїв Никифір Якович
міністр хліборобства (близький до УПСР) Терниченко Аристарх Григорович
міністр судових справ УСДРП(н) Ткаченко Михайло Степанович
міністр морських справ Антонович Дмитро Володимирович
міністр пошти і телеграфу (позапартійний) Сидоренко Григорій Микитович

8 лютого (26 січня) 1918, у зв'язку із стрімким розгортанням збройного конфлікту між УНР та Радянською Росією, Рада Народних Міністрів разом із Центральною Радою була змушена евакуюватись із Києва. При цьому частина міністрів відмовилась покидати столицю. В евакуації було організовано новий склад РНМ, до якого увійшли:

Посада Партія Портрет Ім'я
Голова РНМ УПСР В. О. Голубович
Міністр закордонних справ УПСР М. М. Любинський
Міністр військових справ О. Т. Жуківський
Міністр внутрішніх справ УСДРП(н) М. С. Ткаченко
Міністр земельних справ УПСР М. М. Ковалевський
Міністр судових справ УПСФ С. П. Шелухін
Міністр фінансів Климович Петро Титович
Міністр пошт і телеграфу Г. М. Сидоренко
Міністр народної освіти УПСФ В. К. Прокопович
Міністр шляхів сполучення Є. О. Сокович
Міністр праці УСДРП Михайлів Леонід Дмитрович
Міністр торгівлі і промислу УПСФ І. А. Фещенко-Чопівський
Міністр харчових справ Коліух Д. В.
Державний контролер УПСФ О. Г. Лотоцький
Державний секретар УПСР П. О. Христюк

Безпосередньо перед гетьманським переворотом члени УПСФ вийшли з Ради Народних Міністрів.

Згідно з конституцією УНР, ухваленою 29 квітня 1918, Рада Народних Міністрів була «вищою виконавчою владою» в УНР; її мав творити голова Всенародних Зборів у порозумінні з Радою Старшин, а затверджувати Збори. Рада Народних Міністрів була індивідуально і колективно відповідальна перед Зборами, які могли висловити Раді Народних Міністрів і окремим членам вотум недовір'я. Члени Всенародних Зборів під час перебування в Раді Народних Міністрів мали тільки дорадчий голос на сесіях Зборів.

Утворений виконавчий орган влади за гетьмана П. Скоропадського мав назву Ради Міністрів.

За Директорії УНР була відновлена Рада Народних Міністрів, яка в принципі мала творитися і діяти у дусі конституційних засад Української Центральної Ради.

Трудовий Конгрес оформив тимчасовий конституційний статус Ради Народних Міністрів, визначаючи її як «виконавчу владу УНР», яка запрошується Директорією і в час між сесіями Конгресу є відповідальна перед нею. Директорія була наглядовим і вищим законодавчим органом щодо Ради Народних Міністрів; остання мала завдання опрацьовувати законопроєкти. Але в практиці були часті розходження щодо компетенцій між Директорією і Радою Народних Міністрів, бо перша втручалася у практичну політику і навіть в адміністрацію.

Уряд Чехівського від 26 грудня 1918 Редагувати

26 грудня 1918 р. було утворено перший уряд Директорії, який очолив соціал-демократ В. Чехівський. В уряді було 6 соціал-демократів, по 4 соціал-революціонери і соціал-самостійники, 3 соціал-федералісти, один єврейський соціал-демократ і один безпартійний.

За цього уряду було проведено Конгрес Трудового Народу України, проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.

Перші тижні діяльності уряду були періодом найвищого тріумфу Директорії, а далі її сили невпинно занепадали. Розпочалася інтервенція більшовицьких військ в Україну (17 листопада 1918 р. в Курську було створено Українську революційну військову раду, а 20 листопада — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України). 3 січня 1919 р. червоні війська зайняли Харків, більшовицька республіка отримала офіційну назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).

Голова українського уряду В. Чехівський надіслав три ноти (31 грудня, 3 і 4 січня) до Ради Народних Комісарів Росії із запитанням: «З яких причин російське совітське військо робить наступ на територію УНР?». У відповідь 6 січня 1919 р. до Києва надійшла радіотелеграма, підписана народним комісаром закордонних справ Г. Чичеріним, в якій демагогічно заявлялось: «Ніякого війська Радянської Росії на Україні немає. Військова акція на українській території проводиться між військами Директорії і військами Українського Совітського Уряду, який є цілком незалежним». До Москви виїхала для ведення переговорів українська делегація на чолі С. Мазуренком. Доки велись переговори, тривав наступ більшовицьких військ. І лише на сорок другий день неоголошеної агресії — 16 січня уряд та Директорія офіційно оголосили стан війни з РСФРР. Але сили були нерівними, і 2 лютого уряд переїхав до Вінниці.

Продовжуються безуспішні пошуки надійної зовнішньополітичної підтримки. Державна нарада у Вінниці прийняла рішення про переговори з Антантою. На вимогу Антанти про виведення із Директорії В. Винниченка, С. Петлюри як головних провідників більшовицького курсу 9 лютого В. Винниченко виходить із Директорії, С. Петлюра — із соціал-демократичної партії, а уряд В. Чехівського подає у відставку.

Посада Час повноважень Партія Портрет Ім'я
голова і міністр закордонних справ УСДРП Чехівський Володимир Мусійович
міністр військових справ Осецький Олександр Вікторович,
згодом Греків Олександр Петрович
міністр внутрішніх справ УПСР Мицюк Олександр Корнійович
міністр фінансів Мазуренко Василь Петрович
міністр шляхів УНРП Пилипчук Пилип Каленикович
міністр продовольчих справ УСДРП Мартос Борис Миколайович
міністр освіти Холодний Петро Іванович,
невдовзі — Огієнко Іван Іванович
міністр земельних справ Шаповал Микита Юхимович
міністр юстиції Шелухін Сергій Павлович
міністр морських справ Білинський Михайло Іванович
міністр пошти і телеграфу УПСР Штефан Іван Дем'янович
міністр торгівлі й промисловості УПСР Остапенко Сергій Степанович
міністр мистецтва Антонович Дмитро
міністр народного здоров'я УСДРП Матюшенко Борис Павлович
міністр праці Михайлів Леонід Дмитрович
міністр преси і пропаганди УСРП Назарук Осип
міністр жидівських справ Поалей-Ціон Ревуцький Аврам
керуючий управлінням культів УПСС Липа Іван Львович
виконувач обов'язків державного секретаря Сніжко Ілля Михайлович,
згодом Корчинський Михайло Агафонович
державний контролер УПСС Симонів Дмитро Львович


Це була широка коаліція нац. партій, які згуртувалися за гетьманату в Укр. Нац. Союзі і підтримали повстання. В уряді переважали соц. партії.

Уряд Остапенка від 13 лютого 1919 Редагувати

Щоб створити можливість для переговорів між Директорією і Антантою про допомогу у війні проти більшовиків, 13 лютого 1919 у Вінниці сформовано Раду Народних Міністрів без чл. УСДРП та УПСР у складі:

Посада Час повноважень Партія Портрет Ім'я
голова (вийшов із УПСР) Остапенко Сергій Степанович
міністр закордонних справ (УПСФ) Мацієвич Костянтин Андріанович
міністр внутрішніх справ (УНРП) Чижевський Григорій Павлович
міністр військових справ (соціал-самостійник) Шаповал Олександр Андрійович
міністр морських справ Білинський Михайло Іванович
міністр господарства Фещенко-Чопівський Іван Адріянович
міністр фінансів (соціал-самостійник) Кривецький Михайло Єремійович
міністр земельних справ (УНРП) Архипенко Євген Порфирович
міністр освіти Огієнко Іван
міністр віровизнання Липа Іван Львович
міністр юстиції Маркович Дмитро Васильович
міністр народного здоров'я Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович
міністр шляхів Пилипчук Пилип Каленикович
міністр преси та інформації УСРП Назарук Осип Тадейович
державний секретар Корчинський Михайло Агафонович
державний контролер УПСС Симонів Дмитро Львович

Це був уряд з правіших та позапартійних елементів — фахівців. Одночасно з Директорії вийшов Володимир Винниченко, а її головою став Симон Петлюра, який залишив УСДРП.

Уряд Мартоса від 9 квітня 1919 Редагувати

Після невдалих переговорів з Антантою, які викликали недовір'я серед ліво настроєної більшості до уряду Остапенка, 9 квітня 1919 у Рівному була сформована нова Рада Народних Міністрів із чл. УСДРП, УПСР та зах.-укр. соціалістів у складі:

Уряд Мазепи від 29 серпня 1919 року Редагувати

У кін. серпня 1919 Рада Народних Міністрів була переформована під головуванням

Після укладення Варшавського договору з Польщею уряд Ісаака Мазепи димісіонував.

Уряд Прокоповича від 26 травня 1920 Редагувати

Сформований 26 травня 1920 р. після димісії (відставки) уряду І.Мазепи.

Посада Партія Портрет Ім'я
голова Прокопович В'ячеслав Костянтинович
заступник голови і мінстр юстиції Лівицький Андрій Миколайович
міністр закордонних справ (УПСФ) Ніковський Андрій Васильович
міністр внутрішніх справ (УПСФ) Саліковський Олександр Хомич
міністр військових справ Сальський Володимир Петрович
міністр народного господарства Архипенко Євген Порфирович
міністр фінансів (позапартійний) Барановський Христофор Антонович
міністр земельних справ Мазепа Ісаак Прохорович
міністр освіти Холодний Петро Іванович
міністр віровизнання Огієнко Іван
міністр народного здоров'я (поль. меншість) Станіслав Стемповський
міністр шляхів Тимошенко Сергій Прокопович
міністр пошт і телеграфів (позапартійний) Косенко Іларіон Федорович
державний секретар Оніхімовський Віктор Павлович

Це був останній уряд, що ще діяв на частині українських земель; за партійним окладом був поміркований, складався в більшості з правих соціал-демократів, УПСФ і позапартійних.

З початку 1921 уряд УНР став екзильним. Раду Народних Міністрів очолювали В. Прокопович, П. Пилипчук, А. Лівицький. Після того, як обов'язки голови Директорії перебрав А. Лівицький (1926), кабінет очолював з незначними змінами аж до 1939 В. Прокопович. Члени уряду перебували в осередках найбільшого скупчення політичної еміграції — у Варшаві, Празі й Парижі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Соломон Ґольдельман. Т. 182 : Жидівська національна автономія в Україні. 1917-1920 = Die jüdische nationale Autonomie in der Ukraine. 1917-1920 / С. І. Ґольдельман. – Мюнхен; Париж;Єрусалим: Дніпрова хвиля. – 1967. – 138, [2 c.] [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rada narodnih ministriv UNR vikonavchij organ vladi v UNR poperednya nazva Generalnij Sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Isnuvala vid 22 sichnya 1918 roku zaprovadzhena IV Universalom do getmanskogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku div Getmanskij uryad ta pid chas Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rada Narodnih Ministriv tvorilasya na osnovi domovlennostej golovnih partij pro sklad kabinetu j zatverdzhuvalasya Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu Sklad Radi Narodnih Ministriv proponuvav golova UCR zabezpechivshi dlya neyi pidtrimku bilshosti chleniv UCR Zmist 1 Pershij sklad Radi Narodnih Ministriv u sichni 1918 roku 2 Uryad Golubovicha vid 18 sichnya 1918 3 Uryad Chehivskogo vid 26 grudnya 1918 4 Uryad Ostapenka vid 13 lyutogo 1919 5 Uryad Martosa vid 9 kvitnya 1919 6 Uryad Mazepi vid 29 serpnya 1919 roku 7 Uryad Prokopovicha vid 26 travnya 1920 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaPershij sklad Radi Narodnih Ministriv u sichni 1918 roku RedaguvatiPosada Chas povnovazhen Partiya Portret Im yagolova i ministr vnutrishnih sprav USDRP nbsp Volodimir Vinnichenkotovarish ministra UPSF nbsp I Kraskovskijtovarish ministra nbsp O Karpinskijtovarish ministra L Abramovichministr zakordonnih sprav UPSF nbsp Shulgin Oleksandr Yakovichministr vijska i praci USDRP nbsp Porsh Mikola Volodimirovichtovarish ministra vijska i praci UPSR nbsp Zhukivskij Oleksandr Timofijovichministr sudovih sprav USDRP nbsp Tkachenko Mihajlo Stepanovichministr prodovolchih sprav UPSR nbsp Kovalevskij Mikola Mikolajovichministr shlyahiv nbsp Yeshenko Volodimir Dmitrovichministr poshti i telegrafu UPSR nbsp Shapoval Mikita Yuhimovichministr morskih sprav USDRP nbsp Antonovich Dmitro Volodimirovichzastupnik ministra finansiv USDRP V Mazurenkoministr osviti nezalezhnij social demokrat nbsp Steshenko Ivan Matvijovichtovarish ministra osviti UPSF nbsp P Holodnijministr torgu i promislovosti UPSR nbsp Golubovich Vsevolod Oleksandrovichministr velikoruskih sprav ros narodno soc partiya nbsp D Odinecministr zhidivskih sprav 1 yevrejske ob yednannya soc partij nbsp Moshe Zilberfarbministr polskih sprav pol dem centr Mickevich Mechislav Kazimirovichderzhavnij kontroler yevrejskij Bund Zolotarov Oleksandr Josipovichderzhavnij pisar nbsp Mirnij Ivan IvanovichCej kabinet buv koaliciyeyu USDRP UPSR UPSF i nacionalnih menshostej Unaslidok vnutrishnoyi krizi v USDRP i UPSR shodo dovir ya do kabinetu Vinnichenka ostannij 30 sichnya 1918 podavsya na dimisiyu i bula utvorena nova Rada Narodnih Ministriv u pomirkovanomu skladi z opozicijnih elementiv tih zhe partij Uryad Golubovicha vid 18 sichnya 1918 RedaguvatiPosada Chas povnovazhen Partiya Portret Im yagolova i ministr zakordonnih sprav UPSR nbsp Golubovich Vsevolod Oleksandrovichministr vijskovih sprav UPSR Ivan Nemolovskijministr vnutrishnih sprav UPSR nbsp Hristyuk Pavlo Onikijovichministr finansiv blizkij do UPSR S Perepelicyaministr shlyahiv blizkij do UPSR nbsp Sokovich Yevgen Oleksandrovichministr prodovolchih sprav blizkij do UPSR nbsp Kovalevskij Mikola Mikolajovichministr osviti blizkij do UPSR nbsp Grigoriyiv Nikifir Yakovichministr hliborobstva blizkij do UPSR nbsp Ternichenko Aristarh Grigorovichministr sudovih sprav USDRP n nbsp Tkachenko Mihajlo Stepanovichministr morskih sprav nbsp Antonovich Dmitro Volodimirovichministr poshti i telegrafu pozapartijnij nbsp Sidorenko Grigorij Mikitovich8 lyutogo 26 sichnya 1918 u zv yazku iz strimkim rozgortannyam zbrojnogo konfliktu mizh UNR ta Radyanskoyu Rosiyeyu Rada Narodnih Ministriv razom iz Centralnoyu Radoyu bula zmushena evakuyuvatis iz Kiyeva Pri comu chastina ministriv vidmovilas pokidati stolicyu V evakuaciyi bulo organizovano novij sklad RNM do yakogo uvijshli Posada Partiya Portret Im yaGolova RNM UPSR nbsp V O GolubovichMinistr zakordonnih sprav UPSR nbsp M M LyubinskijMinistr vijskovih sprav nbsp O T ZhukivskijMinistr vnutrishnih sprav USDRP n nbsp M S TkachenkoMinistr zemelnih sprav UPSR nbsp M M KovalevskijMinistr sudovih sprav UPSF nbsp S P SheluhinMinistr finansiv nbsp Klimovich Petro TitovichMinistr posht i telegrafu nbsp G M SidorenkoMinistr narodnoyi osviti UPSF nbsp V K ProkopovichMinistr shlyahiv spoluchennya nbsp Ye O SokovichMinistr praci USDRP Mihajliv Leonid DmitrovichMinistr torgivli i promislu UPSF nbsp I A Feshenko ChopivskijMinistr harchovih sprav Koliuh D V Derzhavnij kontroler UPSF nbsp O G LotockijDerzhavnij sekretar UPSR nbsp P O HristyukBezposeredno pered getmanskim perevorotom chleni UPSF vijshli z Radi Narodnih Ministriv Zgidno z konstituciyeyu UNR uhvalenoyu 29 kvitnya 1918 Rada Narodnih Ministriv bula vishoyu vikonavchoyu vladoyu v UNR yiyi mav tvoriti golova Vsenarodnih Zboriv u porozuminni z Radoyu Starshin a zatverdzhuvati Zbori Rada Narodnih Ministriv bula individualno i kolektivno vidpovidalna pered Zborami yaki mogli visloviti Radi Narodnih Ministriv i okremim chlenam votum nedovir ya Chleni Vsenarodnih Zboriv pid chas perebuvannya v Radi Narodnih Ministriv mali tilki doradchij golos na sesiyah Zboriv Utvorenij vikonavchij organ vladi za getmana P Skoropadskogo mav nazvu Radi Ministriv Za Direktoriyi UNR bula vidnovlena Rada Narodnih Ministriv yaka v principi mala tvoritisya i diyati u dusi konstitucijnih zasad Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Trudovij Kongres oformiv timchasovij konstitucijnij status Radi Narodnih Ministriv viznachayuchi yiyi yak vikonavchu vladu UNR yaka zaproshuyetsya Direktoriyeyu i v chas mizh sesiyami Kongresu ye vidpovidalna pered neyu Direktoriya bula naglyadovim i vishim zakonodavchim organom shodo Radi Narodnih Ministriv ostannya mala zavdannya opracovuvati zakonoproyekti Ale v praktici buli chasti rozhodzhennya shodo kompetencij mizh Direktoriyeyu i Radoyu Narodnih Ministriv bo persha vtruchalasya u praktichnu politiku i navit v administraciyu Uryad Chehivskogo vid 26 grudnya 1918 Redaguvati26 grudnya 1918 r bulo utvoreno pershij uryad Direktoriyi yakij ocholiv social demokrat V Chehivskij V uryadi bulo 6 social demokrativ po 4 social revolyucioneri i social samostijniki 3 social federalisti odin yevrejskij social demokrat i odin bezpartijnij Za cogo uryadu bulo provedeno Kongres Trudovogo Narodu Ukrayini progolosheno Akt Zluki UNR i ZUNR Pershi tizhni diyalnosti uryadu buli periodom najvishogo triumfu Direktoriyi a dali yiyi sili nevpinno zanepadali Rozpochalasya intervenciya bilshovickih vijsk v Ukrayinu 17 listopada 1918 r v Kursku bulo stvoreno Ukrayinsku revolyucijnu vijskovu radu a 20 listopada Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Ukrayini 3 sichnya 1919 r chervoni vijska zajnyali Harkiv bilshovicka respublika otrimala oficijnu nazvu Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika USRR Golova ukrayinskogo uryadu V Chehivskij nadislav tri noti 31 grudnya 3 i 4 sichnya do Radi Narodnih Komisariv Rosiyi iz zapitannyam Z yakih prichin rosijske sovitske vijsko robit nastup na teritoriyu UNR U vidpovid 6 sichnya 1919 r do Kiyeva nadijshla radiotelegrama pidpisana narodnim komisarom zakordonnih sprav G Chicherinim v yakij demagogichno zayavlyalos Niyakogo vijska Radyanskoyi Rosiyi na Ukrayini nemaye Vijskova akciya na ukrayinskij teritoriyi provoditsya mizh vijskami Direktoriyi i vijskami Ukrayinskogo Sovitskogo Uryadu yakij ye cilkom nezalezhnim Do Moskvi viyihala dlya vedennya peregovoriv ukrayinska delegaciya na choli S Mazurenkom Doki velis peregovori trivav nastup bilshovickih vijsk I lishe na sorok drugij den neogoloshenoyi agresiyi 16 sichnya uryad ta Direktoriya oficijno ogolosili stan vijni z RSFRR Ale sili buli nerivnimi i 2 lyutogo uryad pereyihav do Vinnici Prodovzhuyutsya bezuspishni poshuki nadijnoyi zovnishnopolitichnoyi pidtrimki Derzhavna narada u Vinnici prijnyala rishennya pro peregovori z Antantoyu Na vimogu Antanti pro vivedennya iz Direktoriyi V Vinnichenka S Petlyuri yak golovnih providnikiv bilshovickogo kursu 9 lyutogo V Vinnichenko vihodit iz Direktoriyi S Petlyura iz social demokratichnoyi partiyi a uryad V Chehivskogo podaye u vidstavku Posada Chas povnovazhen Partiya Portret Im yagolova i ministr zakordonnih sprav USDRP nbsp Chehivskij Volodimir Musijovichministr vijskovih sprav nbsp Oseckij Oleksandr Viktorovich zgodom Grekiv Oleksandr Petrovichministr vnutrishnih sprav UPSR nbsp Micyuk Oleksandr Kornijovichministr finansiv Mazurenko Vasil Petrovichministr shlyahiv UNRP nbsp Pilipchuk Pilip Kalenikovichministr prodovolchih sprav USDRP nbsp Martos Boris Mikolajovichministr osviti nbsp Holodnij Petro Ivanovich nevdovzi Ogiyenko Ivan Ivanovichministr zemelnih sprav nbsp Shapoval Mikita Yuhimovichministr yusticiyi nbsp Sheluhin Sergij Pavlovichministr morskih sprav nbsp Bilinskij Mihajlo Ivanovichministr poshti i telegrafu UPSR Shtefan Ivan Dem yanovichministr torgivli j promislovosti UPSR nbsp Ostapenko Sergij Stepanovichministr mistectva nbsp Antonovich Dmitroministr narodnogo zdorov ya USDRP nbsp Matyushenko Boris Pavlovichministr praci Mihajliv Leonid Dmitrovichministr presi i propagandi USRP nbsp Nazaruk Osipministr zhidivskih sprav Poalej Cion Revuckij Avramkeruyuchij upravlinnyam kultiv UPSS nbsp Lipa Ivan Lvovichvikonuvach obov yazkiv derzhavnogo sekretarya nbsp Snizhko Illya Mihajlovich zgodom Korchinskij Mihajlo Agafonovichderzhavnij kontroler UPSS Simoniv Dmitro LvovichCe bula shiroka koaliciya nac partij yaki zgurtuvalisya za getmanatu v Ukr Nac Soyuzi i pidtrimali povstannya V uryadi perevazhali soc partiyi Uryad Ostapenka vid 13 lyutogo 1919 RedaguvatiShob stvoriti mozhlivist dlya peregovoriv mizh Direktoriyeyu i Antantoyu pro dopomogu u vijni proti bilshovikiv 13 lyutogo 1919 u Vinnici sformovano Radu Narodnih Ministriv bez chl USDRP ta UPSR u skladi Posada Chas povnovazhen Partiya Portret Im yagolova vijshov iz UPSR nbsp Ostapenko Sergij Stepanovichministr zakordonnih sprav UPSF nbsp Maciyevich Kostyantin Andrianovichministr vnutrishnih sprav UNRP nbsp Chizhevskij Grigorij Pavlovichministr vijskovih sprav social samostijnik nbsp Shapoval Oleksandr Andrijovichministr morskih sprav nbsp Bilinskij Mihajlo Ivanovichministr gospodarstva nbsp Feshenko Chopivskij Ivan Adriyanovichministr finansiv social samostijnik Kriveckij Mihajlo Yeremijovichministr zemelnih sprav UNRP nbsp Arhipenko Yevgen Porfirovichministr osviti nbsp Ogiyenko Ivanministr viroviznannya nbsp Lipa Ivan Lvovichministr yusticiyi nbsp Markovich Dmitro Vasilovichministr narodnogo zdorov ya nbsp Korchak Chepurkivskij Ovksentij Vasilovichministr shlyahiv nbsp Pilipchuk Pilip Kalenikovichministr presi ta informaciyi USRP nbsp Nazaruk Osip Tadejovichderzhavnij sekretar nbsp Korchinskij Mihajlo Agafonovichderzhavnij kontroler UPSS Simoniv Dmitro LvovichCe buv uryad z pravishih ta pozapartijnih elementiv fahivciv Odnochasno z Direktoriyi vijshov Volodimir Vinnichenko a yiyi golovoyu stav Simon Petlyura yakij zalishiv USDRP Uryad Martosa vid 9 kvitnya 1919 RedaguvatiPislya nevdalih peregovoriv z Antantoyu yaki viklikali nedovir ya sered livo nastroyenoyi bilshosti do uryadu Ostapenka 9 kvitnya 1919 u Rivnomu bula sformovana nova Rada Narodnih Ministriv iz chl USDRP UPSR ta zah ukr socialistiv u skladi gol i min finansiv Martos Boris Mikolajovich zastupnik gol i yusticiyi A Livickij USDRP ministri zakordonni spravi V Temnickij gal USDP vnutr I Mazepa USDRP vijsk G Sirotenko UPSR z lipnya V Petriv morsk M Zlobin shlyahi M Shadlun USDRP praci O Bezpalko buk USDP narodnogo zdorov ya M Bilous USDRP i gal USDP piznishe Dmitro Odrina UPSR zem opravi M Kovalevskij zgodom min nar gospodarstva stav T Cherkaskij UPSR poshta i telegraf I Palivoda UPSR osvita A Krushelnickij gal radikal piznishe N Grigoriyiv viroviznannya Mirovich Kostyantin Kostyantinovich zhidivskih sprav P Krasnij Poalej Cion derzh sekretar I Lizanivskij UPSR Uryad Mazepi vid 29 serpnya 1919 roku RedaguvatiU kin serpnya 1919 Rada Narodnih Ministriv bula pereformovana pid golovuvannyam Isaaka Mazepi in zmini v skladi uryadu zakordonnih sprav A Livickij USDRP nar gospodarstvo Shadlun Mikola Yakimovich presa i propaganda Cherkaskij Teofan shlyahi S Timoshenko USDRP viroviznannya Ogiyenko Ivan vijsk z listopada 1919 V Salskij Pislya ukladennya Varshavskogo dogovoru z Polsheyu uryad Isaaka Mazepi dimisionuvav Uryad Prokopovicha vid 26 travnya 1920 RedaguvatiSformovanij 26 travnya 1920 r pislya dimisiyi vidstavki uryadu I Mazepi Posada Partiya Portret Im yagolova nbsp Prokopovich V yacheslav Kostyantinovichzastupnik golovi i minstr yusticiyi nbsp Livickij Andrij Mikolajovichministr zakordonnih sprav UPSF nbsp Nikovskij Andrij Vasilovichministr vnutrishnih sprav UPSF nbsp Salikovskij Oleksandr Homichministr vijskovih sprav nbsp Salskij Volodimir Petrovichministr narodnogo gospodarstva nbsp Arhipenko Yevgen Porfirovichministr finansiv pozapartijnij nbsp Baranovskij Hristofor Antonovichministr zemelnih sprav nbsp Mazepa Isaak Prohorovichministr osviti nbsp Holodnij Petro Ivanovichministr viroviznannya nbsp Ogiyenko Ivanministr narodnogo zdorov ya pol menshist nbsp Stanislav Stempovskijministr shlyahiv nbsp Timoshenko Sergij Prokopovichministr posht i telegrafiv pozapartijnij nbsp Kosenko Ilarion Fedorovichderzhavnij sekretar Onihimovskij Viktor PavlovichCe buv ostannij uryad sho she diyav na chastini ukrayinskih zemel za partijnim okladom buv pomirkovanij skladavsya v bilshosti z pravih social demokrativ UPSF i pozapartijnih Z pochatku 1921 uryad UNR stav ekzilnim Radu Narodnih Ministriv ocholyuvali V Prokopovich P Pilipchuk A Livickij Pislya togo yak obov yazki golovi Direktoriyi perebrav A Livickij 1926 kabinet ocholyuvav z neznachnimi zminami azh do 1939 V Prokopovich Chleni uryadu perebuvali v oseredkah najbilshogo skupchennya politichnoyi emigraciyi u Varshavi Prazi j Parizhi Div takozh RedaguvatiUryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Spisok ministriv zakordonnih sprav Ukrayini Spisok ministriv vnutrishnih sprav Ukrayini Spisok ministriv oboroni Ukrayini Spisok ministriv yusticiyi Ukrayini Spisok ministriv finansiv UkrayiniPrimitki Redaguvati Solomon Goldelman T 182 Zhidivska nacionalna avtonomiya v Ukrayini 1917 1920 Die judische nationale Autonomie in der Ukraine 1917 1920 S I Goldelman Myunhen Parizh Yerusalim Dniprova hvilya 1967 138 2 c Arhivovano 8 sichnya 2019 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiGolovchenko V I Ukrayinsko antantivski peregovori 1919 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Soldatenko V F Rada narodnih ministriv UNR Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 98 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Dniprenko N K red 2007 Pershi uryadi Ukrayini stanovlennya vikonavchoyi vladi u 1917 1920 rokah ukrayinskoyu Kiyiv GALS 96 s 36 ISBN 978 966 96853 0 8 Posilannya RedaguvatiRada narodnih ministriv UNR Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rada narodnih ministriv UNR amp oldid 39724791