www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порш Микола Володимирович Мико ла Володи мирович По рш нар 19 жовтня 1879 18791019 Лубни Лубенський повіт Полтавська губ

Порш Микола Володимирович

Мико́ла Володи́мирович По́рш (нар. 19 жовтня 1879(18791019), Лубни, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — пом. 16 квітня 1944, Еберсвальде, Третій Рейх) — політичний і громадський діяч Російської імперії й УНР, економіст, публіцист, один із теоретиків українського соціал-демократичного руху.

Микола Порш
Микола Порш
1 (13) листопада 1917 — 18 березня 1918
Прем'єр-міністр: Винниченко → Голубович
Попередник: посада заснована
Наступник: Леонід Михайлів
18 (31) грудня 1917 — 16 (29) січня 1918
Прем'єр-міністр: Володимир Винниченко
Попередник: Симон Петлюра
Наступник: Іван Немоловський
2 січня 1919 — 16 березня 1921
Міністр: Чехівський → Мацієвич → Темницький → Лівицький
Попередник: Федір Штейнгель
Наступник: Роман Смаль-Стоцький
 
Народження: 19 жовтня 1879(1879-10-19)
Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть: 16 квітня 1944(1944-04-16) (64 роки)
Еберсвальде, Третій Рейх
Поховання: Берлін
Національність: німецько-єврейське походження
Країна: Російська імперія →  УНР
Освіта: Імператорський університет Святого Володимира
Партія: РУП → УСДРП

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Провідний діяч РУП (фактичний лідер з 1903 року) та УСДРП (з 1905 року). Активний член Української Центральної Ради, з листопада 1917 року — генеральний секретар праці і військових справ, посол УНР у Німеччині (у 1919-1920 роках)

Біографія Редагувати

Перші роки Редагувати

Микола Володимирович Порш народився 19 жовтня 1879 року в німецько-єврейській дворянській родині у місті Лубни однойменного повіту Полтавської губернії, що на той час входило до складу Російської імперії. Батько Миколи був за фахом юристом.

Навчався в Лубенській гімназії, де входив до українського гімназійного гуртка, заснованого Володимиром Шеметом. Пізніше навчався в Імператорському університеті Святого Володимира. З 1890-х років Порш, що дотримувався марксистських поглядів, брав участь в українському національному відродженні і незабаром приєднався до гуртка РУП, і у 1903 фактично очолив його.

У 1905 році він змінив Дмитра Антоновича, разом з яким раніше редагував газету «Праця», як лідер РУП і зайнявся створенням нової програми партії, в основу якої лягала орієнтація на пролетаріат. Під час внутрішньопартійної дискусії щодо національного питання, внаслідок якої РУП розкололася, Порш відстоював ідею незалежності України й осібного існування української партії, на противагу групі Маркіяна Меленевського та Олександра Скорописа-Йолтуховського, які вийшли з РУП і приєдналися до РСДРП на правах автономної Української Соціал-Демократичної Спілки.

1906 року, незабаром після заснування УСДРП, Порш разом з Дмитром Антоновичем, Володимиром Винниченком і Симоном Петлюрою став одним з її лідерів.

Українська революція Редагувати

Після Лютневої революції став членом Київського губернського виконкому Ради об'єднаних громадських організацій. Брав участь у роботі Всеукраїнського робітничого з'їзду 11-14 (24–27) липня 1917 року у Києві, де головував на заключному засіданні з'їзду 14 (27) липня 1917 року, на якому відбулися вибори Всеукраїнської ради робітничих депутатів у складі 100 осіб (70 представників фракції УСДРП та 30 — УПСР).

На першому засіданні Всеукраїнської ради робітничих депутатів 15 (28) липня 1917 року Миколу Порша було обрано її головою, членом виконкому, а також до президії виконкому, члени якого мали поповнити Малу Раду Української Центральної Ради. Таким чином Микола Порш став членом УЦР та Малої Ради (Комітету Української Центральної Ради).

У вересні 1917, полемізуючи під час внутрішньопартійної дискусії з Володимиром Винниченком та Борисом Мартосом, вказував на протилежність економічних інтересів України і Росії, висловлювався за політичну незалежність України. Тоді ж він взяв участь у Демократичній нараді в Петрограді та став членом Предпарламенту Росії[ru].

В уряді УНР Редагувати

1 (13) листопада 1917 року Порш був призначений Генеральним секретарем праці УНР, а з 18 (31) грудня став Генеральним секретарем військових справ. Тож протягом півтора місяця, до кінця січня 1918 року, керував роботою одразу двох генеральних міністерств.

Був серед тих, хто досить жорстко відреагував на Маніфест петроградської (більшовицької) Ради народних комісарів до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради від 3 грудня 1917 року. Так, на Всеукраїнському з'їзді рад робітничих, селянських i солдатських депутатів України у Києві (4–6 (17–19) грудня 1917 року) він виступив із різким закликом відхилити вимоги ультиматуму і підтримати Центральну Раду.

За наказом Порша, керівництво обороною УНР від більшовиків було зосереджено в руках начальника 1-ї Сердюцької дивізії, полковника Юрія Капкана. У цей час відбувалася стихійна демобілізація, солдати після років в окопах масово покидали фронт.

26 грудня (8 січня) на засіданні Генерального секретаріату Порш доповідав: «Армія з кожним днем розвалюється. Військові частини зменшуються, як більшовицькі, так і українські». Відтак уряд доручив Генеральному секретарству військових справ «приступити до організації добровольчеської армії на платних підставах, яко начаток міліційної армії».

3 (16) січня Мала Рада, за поданням Порша, прийняла закон «Про народну армію», який регламентував основні засади створення української армії на основі народної міліції. Як відзначають дослідники, ця політика була схожою на ту, яку проводили інші уряди, що постали на уламках колишньої імперії. Зокрема, Раднарком розпочав демобілізацію раніше уряду УНР, а Декрет про створення Червоної армії був виданий лише через 12 днів, після аналогічного українського закону «Про народну армію».

16 (29) січня 1918 року залишив посаду генерального секретаря військових справ, продовжив діяльність в уряді УНР в якості генерального секретаря праці до березня 1918 року.

25 січня (7 лютого) Центральною Радою УНР було прийнято Закон «Про 8-годинний робочий день», який був підготований і внесений на затвердження Ради Міністерством праці УНР під головуванням Миколи Порша.

14 березня 1918 року Микола Порш очолив комісію у справах товарообміну із Центральними державами при Раді народних міністрів УНР. 22 квітня 1918 року Микола Порш інформував уряд, що у перебігу перемовин з товарообміну з Центральними державами з усіх пунктів було досягнуто згоди. Він також виклав основні пункти договору щодо цін на товари, додавши, що німецька сторона намагалася відмінити монополію на закордонні товари. В результаті обміну думками було вирішено доручити державній комісії зберігати монополію лише на товари української промисловості. 23 квітня 1918 року від імені України Микола Порш підписав «Господарський договір між УНР, Німеччиною і Австро-Угорщиною».

19 квітня 1918 року він — голова української делегації на мирних переговорах із РСФРР.

Був активним противником втручання німецького окупаційного командування у внутрішні справи УНР.

Після гетьманського перевороту Редагувати

За часів Української Держави Микола Порш займав антигетьманську позицію — став активним учасником опозиційної урядові організації — Українського національного союзу.

27 липня 1918 заарештований разом з Симоном Петлюрою за звинуваченням у підготовці повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. Був звільнений напередодні повстання Директорії.

2 січня 1919 Радою народних міністрів УНР призначений послом УНР у Німеччині. Прибув у Берлін 10 лютого, перед цим встигнувши взяти участь в організації Трудового конгресу народу України та в IV з'їзді (10–12 січня 1919 року) УСДРП.

Після розколу УСДРП примкнув до правої «офіційної соціал-демократичної» фракції (разом з Винниченком, Петлюрою та Ісааком Мазепою), що обстоювала потребу «трудової демократії», повільної соціалізації головних галузей народного господарства та підтримку Директорії.

На посаді посла Микола Порш займався:

  • передачею у розпорядження уряду УНР грошових вкладів Української Держави;
  • забезпеченням, спільно із Українською Фінансовою агентурою в Німеччині, доставки урядові УНР українських грошових знаків, що виготовлялися у німецькій державній друкарні;
  • організацією повернення на Батьківщину українців-військовополонених;
  • налагодженням закупівлі спорядження і ліків для українського війська;
  • налагодженням стосунків з нейтральними державами і країнами Антанти та створенням антибільшовицького блоку держав чорноморсько-балтійської смуги.

Після Першої світової війни з'явилась низка так званих «окраїнних держав» в результаті розпаду Австро-Угорської, Османської, Німецької та Російської імперій і постало питання оборони їх національних інтересів. Це стало підставою для створення регіональних дипломатичних і військово-політичних союзів. На той час широко обговорювалося створення «Болто-Чорноморського союзу». Деякі українські державні діячі та дипломати того часу, зокрема Порш, вважали, що УНР має стати його центром разом з: балтійськими і кавказькими країнами, Польщею, Королівством Румунія та Кубанню. Невдовзі, у серпні 1920 року на так званій, Булдурській конференції, за участі Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії, Польщі й УНР, відбулася спроба створення оборонного союзу, однак ідея не була реалізована в зв'язку рядом нездоланних розбіжностей в політиці учасників.

26 серпня 1920 року Микола Порш з Карлсбада відіслав міністру закордонних справ Андрію Ніковському заяву про свою відставку. Відставка була прийнята 16 березня 1921 року. Після своєї відставки оселився в Німеччині.

В еміграції Редагувати

В еміграції жив у Німеччині. Писав праці з економіки, перекладав на українську мову твори Карла Маркса.

За спогадами його дружини Оксани, вміщеними у нарисі Андрія Жука «Пам'яті Миколи Порша», він помер у місті Еберсвальде 16 квітня 1944 і згодом похований у Берліні на православному цвинтарі.

Бібліографія Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Михайло Ковальчук. Війна з Раднаркомом. Чи дійсно Центральна Рада провалила оборону України? // Історична правда. 08.02.2018
  2. ↑ Військові сили більшовиків та Української Центральної Ради у війні грудня 1917 — березня 1918 рр. Частина 1. Стара чи нова армія?
  3. Микола Порш – державний і громадсько-політичний діяч, посол Української Народної Республіки в Німеччині. www.hai-nyzhnyk.in.ua. Процитовано 12 грудня 2020. 
  4. ↑ Володимир Матвієнко. Балто-Чорноморський союз // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1 : А — Л. — С. 90. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X. (укр.)
  5. Олексій Волович (30 травня 2016). . Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. 
  6. Андрій Жук. Пам'яті Миколи Порша (1877—1944) // Сучасність, 1962, № 1(13), с. 52-66.

Посилання Редагувати

Порш Микола Володимирович
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Файли у Вікісховищі?

Література та джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Volodi mirovich Po rsh nar 19 zhovtnya 1879 18791019 Lubni Lubenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya pom 16 kvitnya 1944 Ebersvalde Tretij Rejh politichnij i gromadskij diyach Rosijskoyi imperiyi j UNR ekonomist publicist odin iz teoretikiv ukrayinskogo social demokratichnogo ruhu Mikola PorshMikola PorshPrapor 1 j Generalnij sekretar praci UNR1 13 listopada 1917 18 bereznya 1918Prem yer ministr Vinnichenko GolubovichPoperednik posada zasnovanaNastupnik Leonid MihajlivPrapor 2 j Generalnij sekretar vijskovih sprav UNR18 31 grudnya 1917 16 29 sichnya 1918Prem yer ministr Volodimir VinnichenkoPoperednik Simon PetlyuraNastupnik Ivan NemolovskijPrapor Posol UNR u Nimechchini2 sichnya 1919 16 bereznya 1921Ministr Chehivskij Maciyevich Temnickij LivickijPoperednik Fedir ShtejngelNastupnik Roman Smal Stockij Narodzhennya 19 zhovtnya 1879 1879 10 19 Lubni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 16 kvitnya 1944 1944 04 16 64 roki Ebersvalde Tretij RejhPohovannya BerlinNacionalnist nimecko yevrejske pohodzhennyaKrayina Rosijska imperiya UNROsvita Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraPartiya RUP USDRP Mediafajli u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahProvidnij diyach RUP faktichnij lider z 1903 roku ta USDRP z 1905 roku Aktivnij chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi z listopada 1917 roku generalnij sekretar praci i vijskovih sprav posol UNR u Nimechchini u 1919 1920 rokah Zmist 1 Biografiya 1 1 Pershi roki 1 2 Ukrayinska revolyuciya 1 2 1 V uryadi UNR 1 2 2 Pislya getmanskogo perevorotu 1 3 V emigraciyi 2 Bibliografiya 3 Primitki 4 Posilannya 5 Literatura ta dzherelaBiografiya RedaguvatiPershi roki Redaguvati Mikola Volodimirovich Porsh narodivsya 19 zhovtnya 1879 roku v nimecko yevrejskij dvoryanskij rodini u misti Lubni odnojmennogo povitu Poltavskoyi guberniyi sho na toj chas vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi Batko Mikoli buv za fahom yuristom Navchavsya v Lubenskij gimnaziyi de vhodiv do ukrayinskogo gimnazijnogo gurtka zasnovanogo Volodimirom Shemetom Piznishe navchavsya v Imperatorskomu universiteti Svyatogo Volodimira Z 1890 h rokiv Porsh sho dotrimuvavsya marksistskih poglyadiv brav uchast v ukrayinskomu nacionalnomu vidrodzhenni i nezabarom priyednavsya do gurtka RUP i u 1903 faktichno ocholiv jogo U 1905 roci vin zminiv Dmitra Antonovicha razom z yakim ranishe redaguvav gazetu Pracya yak lider RUP i zajnyavsya stvorennyam novoyi programi partiyi v osnovu yakoyi lyagala oriyentaciya na proletariat Pid chas vnutrishnopartijnoyi diskusiyi shodo nacionalnogo pitannya vnaslidok yakoyi RUP rozkololasya Porsh vidstoyuvav ideyu nezalezhnosti Ukrayini j osibnogo isnuvannya ukrayinskoyi partiyi na protivagu grupi Markiyana Melenevskogo ta Oleksandra Skoropisa Joltuhovskogo yaki vijshli z RUP i priyednalisya do RSDRP na pravah avtonomnoyi Ukrayinskoyi Social Demokratichnoyi Spilki 1906 roku nezabarom pislya zasnuvannya USDRP Porsh razom z Dmitrom Antonovichem Volodimirom Vinnichenkom i Simonom Petlyuroyu stav odnim z yiyi lideriv Ukrayinska revolyuciya Redaguvati Dokladnishe Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi stav chlenom Kiyivskogo gubernskogo vikonkomu Radi ob yednanih gromadskih organizacij Brav uchast u roboti Vseukrayinskogo robitnichogo z yizdu 11 14 24 27 lipnya 1917 roku u Kiyevi de golovuvav na zaklyuchnomu zasidanni z yizdu 14 27 lipnya 1917 roku na yakomu vidbulisya vibori Vseukrayinskoyi radi robitnichih deputativ u skladi 100 osib 70 predstavnikiv frakciyi USDRP ta 30 UPSR Na pershomu zasidanni Vseukrayinskoyi radi robitnichih deputativ 15 28 lipnya 1917 roku Mikolu Porsha bulo obrano yiyi golovoyu chlenom vikonkomu a takozh do prezidiyi vikonkomu chleni yakogo mali popovniti Malu Radu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Takim chinom Mikola Porsh stav chlenom UCR ta Maloyi Radi Komitetu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U veresni 1917 polemizuyuchi pid chas vnutrishnopartijnoyi diskusiyi z Volodimirom Vinnichenkom ta Borisom Martosom vkazuvav na protilezhnist ekonomichnih interesiv Ukrayini i Rosiyi vislovlyuvavsya za politichnu nezalezhnist Ukrayini Todi zh vin vzyav uchast u Demokratichnij naradi v Petrogradi ta stav chlenom Predparlamentu Rosiyi ru V uryadi UNR Redaguvati Dokladnishe Rada narodnih ministriv UNR1 13 listopada 1917 roku Porsh buv priznachenij Generalnim sekretarem praci UNR a z 18 31 grudnya stav Generalnim sekretarem vijskovih sprav Tozh protyagom pivtora misyacya do kincya sichnya 1918 roku keruvav robotoyu odrazu dvoh generalnih ministerstv Buv sered tih hto dosit zhorstko vidreaguvav na Manifest petrogradskoyi bilshovickoyi Radi narodnih komisariv do ukrayinskogo narodu z ultimativnimi vimogami do Centralnoyi Radi vid 3 grudnya 1917 roku Tak na Vseukrayinskomu z yizdi rad robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ Ukrayini u Kiyevi 4 6 17 19 grudnya 1917 roku vin vistupiv iz rizkim zaklikom vidhiliti vimogi ultimatumu i pidtrimati Centralnu Radu Za nakazom Porsha kerivnictvo oboronoyu UNR vid bilshovikiv bulo zoseredzheno v rukah nachalnika 1 yi Serdyuckoyi diviziyi polkovnika Yuriya Kapkana 1 U cej chas vidbuvalasya stihijna demobilizaciya soldati pislya rokiv v okopah masovo pokidali front 26 grudnya 8 sichnya na zasidanni Generalnogo sekretariatu Porsh dopovidav Armiya z kozhnim dnem rozvalyuyetsya Vijskovi chastini zmenshuyutsya yak bilshovicki tak i ukrayinski 2 Vidtak uryad doruchiv Generalnomu sekretarstvu vijskovih sprav pristupiti do organizaciyi dobrovolcheskoyi armiyi na platnih pidstavah yako nachatok milicijnoyi armiyi 1 3 16 sichnya Mala Rada za podannyam Porsha prijnyala zakon Pro narodnu armiyu yakij reglamentuvav osnovni zasadi stvorennya ukrayinskoyi armiyi na osnovi narodnoyi miliciyi Yak vidznachayut doslidniki cya politika bula shozhoyu na tu yaku provodili inshi uryadi sho postali na ulamkah kolishnoyi imperiyi Zokrema Radnarkom rozpochav demobilizaciyu ranishe uryadu UNR 1 a Dekret pro stvorennya Chervonoyi armiyi buv vidanij lishe cherez 12 dniv pislya analogichnogo ukrayinskogo zakonu Pro narodnu armiyu 2 16 29 sichnya 1918 roku zalishiv posadu generalnogo sekretarya vijskovih sprav prodovzhiv diyalnist v uryadi UNR v yakosti generalnogo sekretarya praci do bereznya 1918 roku 25 sichnya 7 lyutogo Centralnoyu Radoyu UNR bulo prijnyato Zakon Pro 8 godinnij robochij den yakij buv pidgotovanij i vnesenij na zatverdzhennya Radi Ministerstvom praci UNR pid golovuvannyam Mikoli Porsha 14 bereznya 1918 roku Mikola Porsh ocholiv komisiyu u spravah tovaroobminu iz Centralnimi derzhavami pri Radi narodnih ministriv UNR 22 kvitnya 1918 roku Mikola Porsh informuvav uryad sho u perebigu peremovin z tovaroobminu z Centralnimi derzhavami z usih punktiv bulo dosyagnuto zgodi Vin takozh viklav osnovni punkti dogovoru shodo cin na tovari dodavshi sho nimecka storona namagalasya vidminiti monopoliyu na zakordonni tovari V rezultati obminu dumkami bulo virisheno doruchiti derzhavnij komisiyi zberigati monopoliyu lishe na tovari ukrayinskoyi promislovosti 23 kvitnya 1918 roku vid imeni Ukrayini Mikola Porsh pidpisav Gospodarskij dogovir mizh UNR Nimechchinoyu i Avstro Ugorshinoyu 19 kvitnya 1918 roku vin golova ukrayinskoyi delegaciyi na mirnih peregovorah iz RSFRR Buv aktivnim protivnikom vtruchannya nimeckogo okupacijnogo komanduvannya u vnutrishni spravi UNR Pislya getmanskogo perevorotu Redaguvati Za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi Mikola Porsh zajmav antigetmansku poziciyu stav aktivnim uchasnikom opozicijnoyi uryadovi organizaciyi Ukrayinskogo nacionalnogo soyuzu 27 lipnya 1918 zaareshtovanij razom z Simonom Petlyuroyu za zvinuvachennyam u pidgotovci povstannya proti getmana Pavla Skoropadskogo Buv zvilnenij naperedodni povstannya Direktoriyi 2 sichnya 1919 Radoyu narodnih ministriv UNR priznachenij poslom UNR u Nimechchini Pribuv u Berlin 10 lyutogo pered cim vstignuvshi vzyati uchast v organizaciyi Trudovogo kongresu narodu Ukrayini ta v IV z yizdi 10 12 sichnya 1919 roku USDRP Pislya rozkolu USDRP primknuv do pravoyi oficijnoyi social demokratichnoyi frakciyi razom z Vinnichenkom Petlyuroyu ta Isaakom Mazepoyu sho obstoyuvala potrebu trudovoyi demokratiyi povilnoyi socializaciyi golovnih galuzej narodnogo gospodarstva ta pidtrimku Direktoriyi Na posadi posla Mikola Porsh zajmavsya 3 peredacheyu u rozporyadzhennya uryadu UNR groshovih vkladiv Ukrayinskoyi Derzhavi zabezpechennyam spilno iz Ukrayinskoyu Finansovoyu agenturoyu v Nimechchini dostavki uryadovi UNR ukrayinskih groshovih znakiv sho vigotovlyalisya u nimeckij derzhavnij drukarni organizaciyeyu povernennya na Batkivshinu ukrayinciv vijskovopolonenih nalagodzhennyam zakupivli sporyadzhennya i likiv dlya ukrayinskogo vijska nalagodzhennyam stosunkiv z nejtralnimi derzhavami i krayinami Antanti ta stvorennyam antibilshovickogo bloku derzhav chornomorsko baltijskoyi smugi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni z yavilas nizka tak zvanih okrayinnih derzhav v rezultati rozpadu Avstro Ugorskoyi Osmanskoyi Nimeckoyi ta Rosijskoyi imperij i postalo pitannya oboroni yih nacionalnih interesiv Ce stalo pidstavoyu dlya stvorennya regionalnih diplomatichnih i vijskovo politichnih soyuziv Na toj chas shiroko obgovoryuvalosya stvorennya Bolto Chornomorskogo soyuzu Deyaki ukrayinski derzhavni diyachi ta diplomati togo chasu zokrema Porsh vvazhali sho UNR maye stati jogo centrom razom z baltijskimi i kavkazkimi krayinami Polsheyu Korolivstvom Rumuniya ta Kubannyu 4 Nevdovzi u serpni 1920 roku na tak zvanij Buldurskij konferenciyi za uchasti Latviyi Litvi Estoniyi Finlyandiyi Polshi j UNR vidbulasya sproba stvorennya oboronnogo soyuzu 5 odnak ideya ne bula realizovana v zv yazku ryadom nezdolannih rozbizhnostej v politici uchasnikiv 4 26 serpnya 1920 roku Mikola Porsh z Karlsbada vidislav ministru zakordonnih sprav Andriyu Nikovskomu zayavu pro svoyu vidstavku Vidstavka bula prijnyata 16 bereznya 1921 roku Pislya svoyeyi vidstavki oselivsya v Nimechchini V emigraciyi Redaguvati V emigraciyi zhiv u Nimechchini Pisav praci z ekonomiki perekladav na ukrayinsku movu tvori Karla Marksa Za spogadami jogo druzhini Oksani vmishenimi u narisi Andriya Zhuka Pam yati Mikoli Porsha vin pomer u misti Ebersvalde 16 kvitnya 1944 i zgodom pohovanij u Berlini na pravoslavnomu cvintari 6 Bibliografiya RedaguvatiAvtonomiya Ukrayini u svitli social demokratichnoyi kritiki Vilna Ukrayina 1906 Chislo 4 Pro avtonomiyu Ukrayini 1907 Statistika zemlevolodinnya v 1905 r i mobilizaciya zemelnoyi vlasnosti na Ukraini vid 1877 r po 1905 r Vidnosini Ukrayini do inshih regioniv Rosiyi na robitnichomu rinku na osnovi materialiv pershogo vselyudnogo perepisu Literaturno naukovij vistnik 1912 2 Avtonomiya Ukrayini i social demokratiya 1917 Ukrayina v derzhavnomu byudzheti Rosiyi Katerinoslav Kamenyar 1918 32 s Primitki Redaguvati a b v Mihajlo Kovalchuk Vijna z Radnarkomom Chi dijsno Centralna Rada provalila oboronu Ukrayini Istorichna pravda 08 02 2018 a b Vijskovi sili bilshovikiv ta Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi u vijni grudnya 1917 bereznya 1918 rr Chastina 1 Stara chi nova armiya Mikola Porsh derzhavnij i gromadsko politichnij diyach posol Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v Nimechchini www hai nyzhnyk in ua Procitovano 12 grudnya 2020 a b Volodimir Matviyenko Balto Chornomorskij soyuz Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 A L S 90 760 s ISBN 966 316 039 X ukr Oleksij Volovich 30 travnya 2016 Balto Chornomorskij Soyuz perspektivi realizaciyi chastina 1 Nezalezhnij analitichnij centr geopolitichnih doslidzhen Borisfen Intel ukr Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 Andrij Zhuk Pam yati Mikoli Porsha 1877 1944 Suchasnist 1962 1 13 s 52 66 Posilannya RedaguvatiPorsh Mikola Volodimirovichu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Fajli u Vikishovishi Porsh Mikola Volodimirovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 127 128 Porsh Mikola Volodimirovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Porsh Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1443 1000 ekz Marko Bojcun Social demokratiya v Ukrayini Historians in ua 2017 10 chervnya Enciklopediya KiyevaLiteratura ta dzherela RedaguvatiOstashko T S Porsh Mikola Volodimirovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 433 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 V I Golovchenko Porsh Mikola Volodimirovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Soldatenko Porsh Mikola Volodimirovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 600 ISBN 978 966 611 818 2 Zhuk A Pam yati Mikoli Porsha 1877 1944 Suchasnist 1962 1 S 52 66 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Porsh Mikola Volodimirovich amp oldid 40573429