Всеукраїнська Рада робітничих депутатів — виборна національна організація українських робітників. Створена 27(14) липня 1917 року на Всеукраїнському робітничому з'їзді в Києві. Після гострої дискусії щодо принципу її формування (територіального чи партійного) дійшли компромісу: 75 членів (52 — від УСДРП та 23 — від УПСР) обрали від територій, а 25 — від партій, персонально (18 — від УСДРП і 7 — від УПСР). 28(15) липня 1917 відбулося її перше засідання, були обрані Виконком з 20 членів (14 — від УСДРП та 6 — від УПСР) та президія Виконкому (I. Маєвський, М. Порш та В. Довженко). Рада в повному складі увійшла до УЦР (члени президії її Виконкому — до Малої ради). Першим документом ради стала її «Декларація», звернена до робітників України.
Джерела та література Редагувати
- Гриценко А. П. Всеукраїнська Рада робітничих депутатів [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання Редагувати
- Всеукраїнська Рада робітничих депутатів [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.