www.wikidata.uk-ua.nina.az

Унбеґаун Борис Генрихович Батько Посада Діти Дружина Мати рос Унбегаун Борис Генриховичнім Boris Ottokar Unbegaunнім Bor

Унбеґаун Борис Генрихович

Унбеґаун Борис Генрихович
рос. Унбегаун Борис Генрихович
нім. Boris Ottokar Unbegaun
нім. Boris Ottokar Unbegaun
Народився 4 вересня 1898(1898-09-04)
Москва
Помер 4 березня 1973(1973-03-04) (74 роки)
Нью-Йорк
Країна Російська імперія →  Франція
Національність німець
Діяльність науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник, учасник французького Руху Опору, мовознавець
Alma mater Костянтинівське артилерійське училище, Люблянський університет, Сорбонський університет
Галузь лінгвістика, слов'янознавство, філологія
Заклад Інститут слов'янських досліджень, Страсбурзький університет, Брюссельський вільний університет, Оксфордський університет, Нью-Йоркський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук

Бори́с Ге́нріхович Унбеґа́ун, Унбеґавн Борис, Б.-О. Унбегаун (рос. Унбегаун Борис Генрихович; нім. Boris Ottokar Unbegaun; (*23 серпня (4 вересня) 1895(18950904), м. Москва — †4 березня 1973 р., м. Нью-Йорк) — спеціаліст у слов'янських мовах (філолог), мовознавець-славіст німецького походження, доктор наук і професор, дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) у США. Він студіював у Любляні й Парижі, професор Брюссельського (1936–1953 рр.), Страсбурзького (1937–1953 рр.), Оксфордського (1953–1965 рр.), Колумбійського в Нью-Йорку (1938–1939 рр., 1959–1960 рр., 1965–1971 рр.) і Нью-Йоркського (1964–1973 рр.) університетів. Багато його наукових праць не втратили значущості донині й чекають на публікації українською мовою.

Життєпис Редагувати

Юнаком вступив на навчання у Костянтинівське артилерійське училище у м. Санкт-Петербурзі, яке закінчив у 1917 році. Встигнув побувати на фронті Першої світової війни, після Жовтневого державного перевороту 1917 року він опинився в Білій Армії, після поразки якої оселився в Західній Європі.

На початку 1920-х років став студентом Люблянського університету в Словенії, потім продовжив навчання в Сорбонні, обравши спеціальність славіста. Його вчителями і старшими колегами були Андре Вайан, Антуан Мейє, Андре Мазон та інші. Після цього університету йому запропонували місце роботи в бібліотеці Інституту слов'янських досліджень в Парижі, де він займався також рецензуванням і складанням оглядів з російського мовознавства та літератури.

У 1935 р. захистив докторську дисертацію на тему «Російська мова XVI століття (1500–1550 років)» і опублікував дві книги — про іменні флекції в російській мові XVI століття і про сербську літературну мову XVIII століття. Влітку того ж року познайомився з Мариною Цвєтаєвою, яка характеризувала його в листі як «молодого російськомовного німця — типу Даля, великого і скромного філолога». У 1936 р. з'явилися його перші нариси з російської ономастики (про назви міст).

Під час Другої світової війни після окупації Франції був ув'язнений у Бухенвальді, де пробув до кінця війни (у 1947 році опублікував статтю про слов'янські жаргони в німецьких концтаборах).

Викладав у Страсбурзькому університеті, Брюссельському вільному університеті, з 1948 р. — в Оксфордському університеті. У 1953–1965 роках постійно жив в Оксфорді, працюючи професором порівняльної слов'янської філології. З 1965 року — професор слов'янської лінгвістики в Нью-Йоркському університеті, де залишився до кінця свого життя.

Наукова діяльність Редагувати

Головні праці з сучасної російської мови та її історії (історична морфологія), історії сербської мови (до реформи Вука Караджича) й російської мови як літературних мов, слов'янської етимології, ономастики на широкому історико-культурному тлі. Виявив типи калькування в слов'янських мовах на різних етапах їх розвитку. Українським проблемам присвячені його статті про кафські (Крим) грамоти 1502 р. (1950 р.), про походження назви «рутенці» (1949 р., 1950 р., 1953 р.), про українські запозичення в російській мові 17 століття (1960 р.), про географічні назви 18 століття у південній Україні й Криму (1936 р.) і про типи й структуру українських прізвищ, білоруських прізвищ, польських прізвищ та інших, з великим розділом у його книзі «Російські прізвища» («Russian Surnames», 1972 р.) Розділ названо «Російські прізвища» згідно з його стереотипом колишнього підданого Російської імперії про народи, котрі входили до складу згаданої імперії. У журналі «Revue des Études Slaves» провадив впливові річні огляди публікацій з українського мовознавства (1932–1968 рр.).

Праці Редагувати

  • Russian surnames. — Oxford: Clarendon Press, 1972 р.; російський переклад: Унбегаун Б.-О. // «Русские фамилии». — г. Москва: изд. «Прогресс», 1989 г. (та популярне перевидання)
  • La langue russe au XVIe siècle (1500–1550). — P.: Inst. d'Études Slaves de l'Univ. de Paris, 1935.
  • Les débuts de la langue littéraire chez les Serbes. — P.: Champion, 1935.
  • Grammaire russe. — Lyon-Paris, IAC, 1951 (англійський переклад: Russian grammar. Oxford: Clarendon Press, 1957; німецький переклад: Russische Grammatik. — Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1969)
  • L'Origine du nom des Ruthènes. — Winnipeg: Acad. ukrainienne libre des sciences, 1953.
  • A bibliographical guide to the Russian language. — Oxford: Clarendon Press, 1953.
  • Russian versification. — Oxford: Clarendon Press, 1956.
  • Drei russische Grammatiken des 18. Jahrhunderts. Nachdr. der Ausg. von 1706, 1731 und 1750. — München: Fink, 1969.
  • Studies in Slavic Linguistics and Poetics. — New York: New York University Press, 1969.
  • Selected papers on Russian and Slavonic philology. — Oxford: Clarendon Press 1969.
  • Catalogue des périodiques slaves et relatifs aux études slaves des bibliothèques de Paris, Paris, Librairie ancienne Honoré Champion, 1929
  • Les Religions des Celtes, des Germains et des anciens Slaves, in: Albert Grenier, Les Religions étrusque et romaine, Paris, Presses universitaires de France, 1948 (avec Joseph Vendryès et Ernest Tonnelat)
  • Russische Grammatik, Göttingen, Vandehoeck & Ruprecht, 1969

Примітки Редагувати

  1. ↑ стор. 3461, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  2. ↑ Record #120102366 // Gemeinsame Normdatei — Leipzig: Deutschen Nationalbibliothek, 2012–2014 (нім.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Unbegaun Boris Genrihovichros Unbegaun Boris Genrihovichnim Boris Ottokar Unbegaunnim Boris Ottokar UnbegaunNarodivsya 4 veresnya 1898 1898 09 04 MoskvaPomer 4 bereznya 1973 1973 03 04 74 roki Nyu JorkKrayina Rosijska imperiya FranciyaNacionalnist nimecDiyalnist naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetu pismennik uchasnik francuzkogo Ruhu Oporu movoznavecAlma mater Kostyantinivske artilerijske uchilishe Lyublyanskij universitet Sorbonskij universitetGaluz lingvistika slov yanoznavstvo filologiyaZaklad Institut slov yanskih doslidzhen Strasburzkij universitet Bryusselskij vilnij universitet Oksfordskij universitet Nyu Jorkskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukBori s Ge nrihovich Unbega un Unbegavn Boris 1 B O Unbegaun ros Unbegaun Boris Genrihovich nim Boris Ottokar Unbegaun 23 serpnya 4 veresnya 1895 18950904 m Moskva 2 4 bereznya 1973 r m Nyu Jork 2 specialist u slov yanskih movah filolog movoznavec slavist nimeckogo pohodzhennya doktor nauk i profesor 2 dijsnij chlen Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk 1 UVAN u SShA Vin studiyuvav u Lyublyani j Parizhi profesor Bryusselskogo 1936 1953 rr Strasburzkogo 1937 1953 rr Oksfordskogo 1953 1965 rr Kolumbijskogo v Nyu Jorku 1938 1939 rr 1959 1960 rr 1965 1971 rr i Nyu Jorkskogo 1964 1973 rr universitetiv 1 Bagato jogo naukovih prac ne vtratili znachushosti donini j chekayut na publikaciyi ukrayinskoyu movoyu Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiYunakom vstupiv na navchannya u Kostyantinivske artilerijske uchilishe u m Sankt Peterburzi yake zakinchiv u 1917 roci Vstignuv pobuvati na fronti Pershoyi svitovoyi vijni pislya Zhovtnevogo derzhavnogo perevorotu 1917 roku vin opinivsya v Bilij Armiyi pislya porazki yakoyi oselivsya v Zahidnij Yevropi Na pochatku 1920 h rokiv stav studentom Lyublyanskogo universitetu v Sloveniyi potim prodovzhiv navchannya v Sorbonni obravshi specialnist slavista Jogo vchitelyami i starshimi kolegami buli Andre Vajan Antuan Mejye Andre Mazon ta inshi Pislya cogo universitetu jomu zaproponuvali misce roboti v biblioteci Institutu slov yanskih doslidzhen v Parizhi de vin zajmavsya takozh recenzuvannyam i skladannyam oglyadiv z rosijskogo movoznavstva ta literaturi U 1935 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rosijska mova XVI stolittya 1500 1550 rokiv i opublikuvav dvi knigi pro imenni flekciyi v rosijskij movi XVI stolittya i pro serbsku literaturnu movu XVIII stolittya Vlitku togo zh roku poznajomivsya z Marinoyu Cvyetayevoyu yaka harakterizuvala jogo v listi yak molodogo rosijskomovnogo nimcya tipu Dalya velikogo i skromnogo filologa U 1936 r z yavilisya jogo pershi narisi z rosijskoyi onomastiki pro nazvi mist Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya okupaciyi Franciyi buv uv yaznenij u Buhenvaldi de probuv do kincya vijni u 1947 roci opublikuvav stattyu pro slov yanski zhargoni v nimeckih konctaborah Vikladav u Strasburzkomu universiteti Bryusselskomu vilnomu universiteti z 1948 r v Oksfordskomu universiteti U 1953 1965 rokah postijno zhiv v Oksfordi pracyuyuchi profesorom porivnyalnoyi slov yanskoyi filologiyi Z 1965 roku profesor slov yanskoyi lingvistiki v Nyu Jorkskomu universiteti de zalishivsya do kincya svogo zhittya Naukova diyalnist RedaguvatiGolovni praci z suchasnoyi rosijskoyi movi ta yiyi istoriyi istorichna morfologiya istoriyi serbskoyi movi do reformi Vuka Karadzhicha j rosijskoyi movi yak literaturnih mov slov yanskoyi etimologiyi onomastiki na shirokomu istoriko kulturnomu tli 1 Viyaviv tipi kalkuvannya v slov yanskih movah na riznih etapah yih rozvitku Ukrayinskim problemam prisvyacheni jogo statti pro kafski Krim gramoti 1502 r 1950 r pro pohodzhennya nazvi rutenci 1949 r 1950 r 1953 r pro ukrayinski zapozichennya v rosijskij movi 17 stolittya 1960 r pro geografichni nazvi 18 stolittya u pivdennij Ukrayini j Krimu 1936 r i pro tipi j strukturu ukrayinskih prizvish biloruskih prizvish polskih prizvish ta inshih z velikim rozdilom u jogo knizi Rosijski prizvisha Russian Surnames 1972 r 1 Rozdil nazvano Rosijski prizvisha zgidno z jogo stereotipom kolishnogo piddanogo Rosijskoyi imperiyi pro narodi kotri vhodili do skladu zgadanoyi imperiyi U zhurnali Revue des Etudes Slaves provadiv vplivovi richni oglyadi publikacij z ukrayinskogo movoznavstva 1932 1968 rr 1 Praci RedaguvatiRussian surnames Oxford Clarendon Press 1972 r rosijskij pereklad Unbegaun B O Russkie familii g Moskva izd Progress 1989 g ta populyarne perevidannya La langue russe au XVIe siecle 1500 1550 P Inst d Etudes Slaves de l Univ de Paris 1935 Les debuts de la langue litteraire chez les Serbes P Champion 1935 Grammaire russe Lyon Paris IAC 1951 anglijskij pereklad Russian grammar Oxford Clarendon Press 1957 nimeckij pereklad Russische Grammatik Gottingen Vandenhoeck amp Ruprecht 1969 L Origine du nom des Ruthenes Winnipeg Acad ukrainienne libre des sciences 1953 A bibliographical guide to the Russian language Oxford Clarendon Press 1953 Russian versification Oxford Clarendon Press 1956 Drei russische Grammatiken des 18 Jahrhunderts Nachdr der Ausg von 1706 1731 und 1750 Munchen Fink 1969 Studies in Slavic Linguistics and Poetics New York New York University Press 1969 Selected papers on Russian and Slavonic philology Oxford Clarendon Press 1969 Catalogue des periodiques slaves et relatifs aux etudes slaves des bibliotheques de Paris Paris Librairie ancienne Honore Champion 1929 Les Religions des Celtes des Germains et des anciens Slaves in Albert Grenier Les Religions etrusque et romaine Paris Presses universitaires de France 1948 avec Joseph Vendryes et Ernest Tonnelat Russische Grammatik Gottingen Vandehoeck amp Ruprecht 1969Primitki Redaguvati a b v g d e stor 3461 tom 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 2000 r ISBN 5 7707 4048 5 a b v Record 120102366 Gemeinsame Normdatei Leipzig Deutschen Nationalbibliothek 2012 2014 nim Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Magidoff Robert Shevelov George Y Simmons J S G and Taranovski Kiril eds Studies in Slavic Linguistics and Poetics in Honour of Boris O Unbegaun New York New York University Press 1968 angl Tolstoj N I Ob avtore etoj knigi Unbegaun B O Russkie familii g Moskva izd Progress 1989 g ros Posilannya RedaguvatiRecord 120102366 Gemeinsame Normdatei Leipzig Deutschen Nationalbibliothek 2012 2014 nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Unbegaun Boris Genrihovich amp oldid 21465427