www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бухенвальд Бухенва льд нім Buchenwald ˈbuːxənvalt буковий ліс нацистський концентраційний табір розташований за 6 миль в

Бухенвальд

Бухенва́льд (нім. Buchenwald [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс») — нацистський концентраційний табір, розташований за 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.

Бухенвальд
Тип нацистські концентраційні табори
концентраційний табір
музей
Засновано липень 1937
Розпущено 11 квітня 1945
Країна  Німеччина ·  Німеччина
Розташування Веймар
51°01′16″ пн. ш. 11°14′56″ сх. д. / 51.02119800002777339° пн. ш. 11.24899900002777642° сх. д. / 51.02119800002777339; 11.24899900002777642Координати: 51°01′16″ пн. ш. 11°14′56″ сх. д. / 51.02119800002777339° пн. ш. 11.24899900002777642° сх. д. / 51.02119800002777339; 11.24899900002777642
Керівник Карл-Отто Кох
Hermann Pisterd
Материнська
організація		 СС
Дочірня(і)
організація(ї)		 Концтабір Ессен-Гумбольдтштрассе
Вебсайт: buchenwald.de
 Бухенвальд у Вікісховищі

Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.

Бухенвальд до 1945 року Редагувати

За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуали.

В'язні Бухенвальду

Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, Аушвіц — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. Ільза Кох, дружина командувача табору Карла-Отто Коха, зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.

Повстання і звільнення Редагувати

На початку квітня 1945 року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.

4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень Гвідон Дамазин, в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь. Текст радіограми: «Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».

To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us.

Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».

KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army.

Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках . Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США.

З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті

16 квітня американці привели в табір жителів міста Веймар з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір.

Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.

Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.

Суд над керівництвом табору Редагувати

У квітні 1947 року Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС князь Йозіас Вальдек-Пірмонтський, під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, постали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.

Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.

Бухенвальд за часів радянської окупації Редагувати

В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року.

За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини

Виноски Редагувати

  1. Hackett D. A. The Buchenwald report — NYC: Perseus Books Group, 2007. — 424 p.
    d:Track:Q4046698d:Track:Q111235452d:Track:Q60
  2. United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933-1945 / G. P. Megargee — IU Press, 2009.
    d:Track:Q238990d:Track:Q1503027d:Track:Q6946780d:Track:Q11130954
  3. Nuremberg Trials Project — 2016.
    d:Track:Q78909371
  4. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  5. https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри
  6. https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald
  7. ↑ Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945 (нім.). Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012. 
  8. Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі [ 16 грудня 2010 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Konzentrationslager Buchenwald

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buhenva ld nim Buchenwald ˈbuːxenvalt bukovij lis nacistskij koncentracijnij tabir roztashovanij za 6 mil vid mista Vajmar v Tyuringiyi na teritoriyi kolishnoyi NDR v centralnij Nimechchini zasnovanij gitlerivcyami vlitku 1937 roku diyav 8 rokiv do 1945 roku V Buhenvaldi za ves period jogo isnuvannya vidbuvali uv yaznennya blizko 250 tis osib riznih nacionalnostej z nih ponad 55 tis bulo zakatovano BuhenvaldTip nacistski koncentracijni tabori 1 koncentracijnij tabir 2 muzejZasnovano lipen 1937 3 Rozpusheno 11 kvitnya 1945Krayina Nimechchina Nimechchina 4 Roztashuvannya Vejmar51 01 16 pn sh 11 14 56 sh d 51 02119800002777339 pn sh 11 24899900002777642 sh d 51 02119800002777339 11 24899900002777642 Koordinati 51 01 16 pn sh 11 14 56 sh d 51 02119800002777339 pn sh 11 24899900002777642 sh d 51 02119800002777339 11 24899900002777642Kerivnik Karl Otto Koh Hermann PisterdMaterinskaorganizaciya SSDochirnya i organizaciya yi Konctabir Essen GumboldtshtrasseVebsajt buchenwald de Buhenvald u VikishovishiPislya vijni v Buhenvaldi vidkrito pam yatnik zhertvam nacizmu Zmist 1 Buhenvald do 1945 roku 2 Povstannya i zvilnennya 3 Sud nad kerivnictvom taboru 4 Buhenvald za chasiv radyanskoyi okupaciyi 5 Vinoski 6 Posilannya 7 LiteraturaBuhenvald do 1945 roku RedaguvatiZa chas isnuvannya koncentracijnogo taboru cherez nogo projshli ponad 250 tisyach osib i 56 tisyach zaginuli Perevazhna chastina zagiblih yevreyi ta politichni v yazni ale takozh radyanski ukrayinski vklyuchno vijskovopoloneni cigani ta gomoseksuali nbsp V yazni BuhenvalduBuhenvald ne buv taborom smerti yak napriklad Aushvic u tabori ne bulo gazovih kamer abo inshogo oblashtuvannya dlya masovogo vbivstva Prote v Buhenvaldi bulo vbito ta zakatovano bagato uv yaznenih inshi ginuli vid golodu ta hvorob abo cherez provedennya medichnih eksperimentiv nad lyudmi Ilza Koh druzhina komanduvacha taboru Karla Otto Koha zazhila sumnoyi slavi tim sho mala abazhuri vigotovleni z lyudskoyi shkiri Dlya cogo vidbiralisya v yazni kotri mali vikarbuvani na svoyij shkiri najbilsh mistecki tatuyuvannya yih zatrimuvali ta vbivali ukolami pid kerivnictvom Karla Bejgs odnogo z chleniv Kapos Povstannya i zvilnennya RedaguvatiNa pochatku kvitnya 1945 roku esesivci vivezli z taboru kilka tisyach yevreyiv Odnak zdijsniti masovu evakuaciyu v yazniv namichenu na 5 kvitnya 1945 roku nacistam ne vdalosya Uv yazneni vidmovlyalisya vihoditi na shikuvannya a starshih po barakah hovali V ostanni tizhni isnuvannya Buhenvalda internacionalna pidpilna zbrojna organizaciya uv yaznenih gotuvala povstannya priznachene na 1 kvitnya potim na 8 abo 9 kvitnya 4 kvitnya 1945 roku chastini amerikanskoyi 6 yi bronetankovoyi diviziyi i 89 yi pihotnoyi divizij zvilnili Ordruf odin z dopomizhnih taboriv Buhenvalda Ce buv pershij nacistskij tabir yakij zvilnili amerikanski vijska V cej chas grupa uv yaznenih za dopomogoyu samorobnogo radioperedavacha namagalasya vijti na zv yazok z amerikanskimi abo radyanskimi vijskami Cim zajmalisya polskij v yazen Gvidon Damazin v minulomu inzhener radioamator i rosijskij vijskovopolonenij Kostyantin Ivanovich Leonov Opivnochi 8 kvitnya yim vdalosya peredati radiogramu amerikanskij armiyi i otrimati vidpovid Tekst radiogrami Soyuznikam Armiyi generala Pattona Na zv yazku koncentracijnij tabir Buhenvald SOS Prosimo pro dopomogu Voni hochut nas evakuyuvati SS hochut nas znishiti nbsp To the Allies To the army of General Patton This is the Buchenwald concentration camp SOS We request help They want to evacuate us The SS wants to destroy us nbsp Vidpovid prijshla cherez kilka hvilin Konctabir Buhenvald Trimajtesya Pospishayemo do vas na dopomogu Komanduvannya Tretoyu armiyi nbsp KZ Bu Hold out Rushing to your aid Staff of Third Army nbsp Povstannya pochalosya 11 kvitnya shturmom storozhovih vezh Povstali diyali organizovano v skladi zazdalegid viznachenih pidrozdiliv atakuyuchi ohoronu odnochasno v dekilkoh napryamkah 5 6 Potim bula zahoplena komendatura kolishni uv yazneni zajnyali krugovu oboronu U toj zhe den o 15 15 u zvilnenij tabir uvijshli pidrozdili Tretoyi armiyi SShA Z blizko 250 000 uv yaznenih yaki projshli cherez Buhenvald z dnya jogo zasnuvannya blizko 56 000 pomerli abo buli vbiti 7 16 kvitnya amerikanci priveli v tabir zhiteliv mista Vejmar z metoyu pokazati yim tabir i te sho vidbuvalosya v nomu dlya mozhlivogo majbutnogo svidchennya na mizhnarodnomu procesi Bilshist z zhiteliv zayavlyali sho nichogo ne znayut pro cej tabir 7 Koli amerikanske vijsko zvilnilo tabir u 1945 roci u tabori v zhahlivih umovah perebuvalo 20 000 v yazniv Nevdovzi pislya vizvolennya radyanski specsluzhbi pochali vikoristovuvati Buhenvald dlya uv yaznennya novoyi hvili polonenih Sud nad kerivnictvom taboru RedaguvatiU kvitni 1947 roku Obergrupenfyurer SS i general Vaffen SS knyaz Jozias Valdek Pirmontskij pid yurisdikciyeyu yakogo znahodivsya tabir ta 30 zlochinnih chleniv shtabu taboru vklyuchno zi zlovidomoyu Ilze Koh postali pered sudom Vijskovogo Tribunalu SShA Sud vidbuvsya v koncentracijnomu tabori Dahau poblizu Myunhena Knyaz Jozias buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya 8 chervnya 1948 roku termin zmenshili do 20 rokiv 1 grudnya 1950 roku zvilnenij za stanom zdorov ya Buhenvald za chasiv radyanskoyi okupaciyi RedaguvatiV 1945 roci tabir opinivsya v radyanskij okupacijnij zoni ta buv peretvorenij na specialnij tabir NKVS yakij isnuvav do 1950 roku Za chas isnuvannya taboru NKVS cherez nogo projshli 28 tisyach osib 7 tisyach z yakih zaginuli Perevazhna chastina zagiblih za chasiv radyanskoyi okupaciyi internovani osobi sho pomerli vnaslidok golodu ta za vidsutnosti medichnoyi dopomogi Pri comu riven smertnosti buv vishij za nacistski chasi I tam yak stalo zgodom vidomo chinili voyenni zlochini 8 Vinoski Redaguvati Hackett D A The Buchenwald report NYC Perseus Books Group 2007 424 p d Track Q4046698d Track Q111235452d Track Q60 United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 G P Megargee IU Press 2009 d Track Q238990d Track Q1503027d Track Q6946780d Track Q11130954 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 archINFORM 1994 d Track Q265049 https gazeta ua articles history buhenvaldska vidma ilze koh robila abazhuri iz lyudskoyi shkiri 830964 Arhivovano 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Buhenvaldska vidma Ilze Koh robila abazhuri iz lyudskoyi shkiri https www bradford delong com 2015 04 liveblogging world war ii april 10 1945 buchenwald html Arhivovano 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Liveblogging World War II April 10 1945 Buchenwald a b Konzentrationslager Buchenwald 1937 1945 nim Stiftung Gedenkstatten Buchenwald und Mittelbau Dora Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Vladislav Grinevich Rozdumi pro pam yat Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi Arhivovano 16 grudnya 2010 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 46 826 11 17 grudnya 2010Posilannya Redaguvati60 rokiv zvilnennya Buhenvalda Arhivovano 3 veresnya 2005 u Wayback Machine Svidoctva ochevidciv ta spisok radyanskih vijskovopolonennih Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Oficijnij sajt Buhenvalda Arhivovano 6 bereznya 2018 u Wayback Machine nim angl fr Buhenvald zhiva istoriya Buhenvald Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Spisok vsih konctaboriv ta yih filialiv nim Svidki Yegovi v Buhenvaldi nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konzentrationslager BuchenwaldLiteratura RedaguvatiKulinich I M Buhenvald Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buhenvald amp oldid 40494076