www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тарнів Та рнів 3 4 5 іноді Та рнув 6 пол Tarnów нім Tarnau їд טארנא місто в південній Польщі на річці Білій Має статус м

Тарнів

Та́рнів (іноді Та́рнув, пол. Tarnów, нім. Tarnau, їд. טארנא‎) — місто в південній Польщі, на річці Білій. Має статус міста на правах повіту.

Тарнів
Tarnów
вулиця Валова
вулиця Валова
Основні дані
50°02′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 21.000° сх. д. / 50.033; 21.000Координати: 50°02′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 21.000° сх. д. / 50.033; 21.000
Країна Польща
Регіон Малопольське воєводство
Столиця для Тарнівський повіт і Ґміна Тарнів

Межує з

Засновано 1105
Магдебурзьке право 1330
Площа 72,38 км²
Населення 114053 (2011)
· густота 1604 (2008) осіб/км²
Агломерація 214 000
Висота НРМ 209 м
Міста-побратими Біла Церква
Тернопіль
Телефонний код (48) 14
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів KT
GeoNames 757026
OSM r2882148  ·R
SIMC 0981570
Поштові індекси 33-100 до 33-110
Міська влада
Вебсайт tarnow.pl
Мапа
 Тарнів у Вікісховищі

Назва ред.

Польський літописець Ян Длугош виводить назву Тарнова від слова «терен»: в давнину густі зарості цього чагарника вкривали схили гори святого Мартина, розташованої в межах сучасного міста. За літописом, засновник міста Спицімір Лелівіта збудував замок саме у колючих заростях терну. Пізніше, мешканці міста почали виготовляти з тернових ягід наливку та чай, які стали характерною ознакою тарнівської кухні.

Географія ред.

Місто розташоване за 80 км на схід від Кракова і 240 км на захід від Львова.

Найпівнічніша точка Карпат знаходиться в межах міста. Середньорічна температура в місті 8,8°С, через це його називають польським полюсом тепла. Вегетаційний період також найдовший у Польщі — 210—225 днів.

У місті діє вузлова залізнична станція, що має сполучення з Україною.

У місті річки Вонток і Старий Вонток впадають у річку Білу. У північній частині міста бере початок річка Жабниця.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).

Клімат Тарнова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 17 23 26 29 31 32 33 31 25 18 16 33
Середній максимум, °C 1 2 7 12 18 20 22 22 18 13 6 2 12
Середня температура, °C −1 0 4 8 13 16 17 17 14 9 3 1 8
Середній мінімум, °C −4 −3 0 3 8 11 13 12 10 5 1 −1 5
Абсолютний мінімум, °C −27 −25 −19 −6 −2 1 3 3 −2 −6 −15 −21 −27
Днів з опадами 18 16 15 14 13 15 14 12 12 12 16 20 177
Днів з дощем 8 7 10 13 13 15 14 12 12 12 11 12 139
Днів зі снігом 13 12 7 2 0 0 0 0 0 1 6 11 52
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

Середньовічні поселення ред.

Велика Хорватія на середньому та верхньому Дністрі, Закарпатті, Сяні і вдовж гір до верхів'їв Одри, Лаби, Заале і Білої Ельстер процвітала певний час, позбувшись аварського впливу. Рух на південь лехітських племен, одне з яких — вісляни — вклинилося в хорватський масив у районі Кракова і розділило його на дві частини, призвів до поділу Великої Хорватії на дві частини.

Близько XI століття в одному із міських поселень бенедиктинці заснували поселення Малий Тарнів (нині Тарновець), згадане вперше в 1124 році. У 1264 р. у Малому Тарнові зустрічалися Данило Галицький і Болеслав V Сором'язливий з метою делімітації кордонів своїх держав.

Заснування міста ред.

Тарнів був заснований на території селища Великий Тарнів, про яке вперше згадується в літописах у 1309 році. 7 березня 1330 р. Спицімір Лелівіта отримав королівський привілей від Владислава І Локетка на поселення Великий Тарнів. Вже наступного року був збудований мурований замок, який став родовою резиденцією, центром їхніх володінь, який до 1567 р. належало нащадкам Спіціміра династії Тарновських, пізніше під управлінням династій Одровонжих та Любомирських. Місто входило до складу Краківського воєводства королівства Яґеллонів, пізніше Речі Посполитої. З 31 липня 1772 року Тарнів опинився під керуванням імперії Габсбургів у складі королівства Галичини і Володимирії.

XIX століття ред.

Навесні 1809 року Тарнів увійшов до складу Варшавського герцогства, створеного під французькою окупацією. Зміни кордонів на карті Європи після Віденського конгресу знову повернули місто під управління Габсбургів Австрійської імперії.

У грудні 1830 р., дізнавшись про повстання в Польському королівстві, група гімназистів виїхала з Тарнова на допомогу повстанцям. Важливу роль у наступальних операціях відігравав генерал Юзеф Бем, народжений у Тарнові. У повстанні також брав участь тарнівський князь Владислав Санґушко, який під час повстання був ад'ютантом у ранзі лейтенанта. Після поразки у Листопадового повстанні біженці досягли і Тарнова. Деякі з них позитивно вплинули на економічний розвиток міста, наприклад, Францішек Елісевич, який створив фабрику сільськогосподарської техніки в Заблоці.

У лютому 1846 року у Кракові спалахнуло повстання за відновлення Польської держави. Австрійська влада з метою придушення повстання використовувала в своїх цілях невдоволення місцевих жителів, а також поширювали чутки про те, що шляхта планує розпочати силові дії проти селянства, метою яких буде їх масове вбивство. Це дало поштовх для вбивств і грабежів дворянських маєтків. Практично одночасно з краківським почалося повстання селян на Галичині. Місцеві галицькі селяни повстали проти поміщиків і фактично виявилися союзниками австрійського уряду. Галицьке повстання почалося 19 лютого 1846 року і охопило міста Тарнів, Сянік, Новий Сонч тощо. Збройні загони селян пограбували і знищили впродовж декількох днів лютого та березня 1846 понад 500 маєтків (в районі Тарнова було знищено більш ніж 90 % садиб). Убито, часто найжорстокішим способом, від 1200 до 3000 осіб, майже виключно представників шляхти, знаті, державних чиновників, десятки священиків. Коли краківське повстання було придушене і селяни були більше не потрібні австрійській владі, армія в лічені дні відновила контроль австрійської влади.

У березні 1848 р. у Австрійській імперії розпочалася революція, відома під назвою «Весна народів», яка виявила не лише гостру необхідність соціально-економічних перетворень, а й поставила на порядок денний справу національного визволення пригноблених народів. 19 березня «Весна народів»  охопила і Тарнів. Було сформовано Національний комітет, організовано загін національної гвардії та волонтерський рух. 1 квітня з'явився перший журнал польською мовою «Zgoda» (з 4 листопада, «Gazeta Tarnowska Godło: Zgoda»), який став неофіційним вісником Національного комітету. 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, яким скасовувалась панщина на галицьких землях. 10 січня 1849 по всій Галичині було введено воєнний стан. Видання «Gazeta Tarnowska Godło: Zgoda» було заборонене.

У 1855 році було ліквідовано Суд шляхти Тарнова, замість якого був створений районний суд, до якого прикріплювалися повітові суди в Домброві, Дембиці, Мельці, Пілжні, Ропчицях, Радомишлі, Тухуві та Шабно.

У 1855 році було завершено будівництво першої залізничної станції. 20 лютого 1856 р. залізнична лінія з'єднала Тарнів із Краковом, Бохнею та Дембицею. У 1861 року залізничне сполучення досягло і Львова. У 1876 році була введена в експлуатацію залізнична лінія Тарнів — Новий Санч — Лелюхів, що фактично забезпечило залізничне сполучення з Угорщиною. Також було завершено будівництво нових доріг до Цежковича, Домброви і Жабни. У 1859 році Генрих Сансер запустив у експлуатацію перший паровий млин у Галичині, а Йоганн Брейцер відкрив перше кафе в Тарнові. Наступного року Райзла Рубін відкрила фабрику з виробництва готового одягу та крамницю оптової торгівлі одягом. У 1860 році на вулицях Тарнова було встановлено гасове освітлення. У 1878 році з'явилося газове освітлення. В 1861 році запрацювала ощадна каса в місті для кредитування населення, яка була створена за ініціативою громади за підтримки мера міста Адама Моравського. Першим інвестиційним фінансуванням, здійсненим ощадкасою, стала нова будівля міської лікарні. В 1864 році було створено ломбард, в якому позику могли отримати під заставу збанкрутілі підприємці. У 1879 році Бернард Кропф заснував першу гуту у Тарнові. У 1905 році в офісах були встановлені перші телефонні апарати, підключені до урядової мережі. У 1911 році в місті з'явилися перші трамваї.

У 1869 році Тарнів мав 21 779 мешканців і був третім за величиною містом у Галичини після Львова (87 159) та Кракова (49 835).

У 1910 році Тарнів мав 35 278 мешканців і був четвертим за величиною містом Галичини після Львова (206 133), Кракова (137 592) та Перемишля (54 692).

Російська окупація міста почалася 10 листопада 1914 року. Громадські будівлі та школи перетворювалися на казарми та склади. Деякі коменданти міста застосовували репресії проти єврейських жителів Тарнова. Лінія фронту довгий час залишалася по річці Дунайці. 14 січня — 7 квітня та 1-4 травня 1915 р. Тарнів бомбила важка артилерія австро-угорських військ під командою Біадоліні Радловського. 6 травня російські війська було витіснено австро-угорськими та прусськими військами.

Міжвоєнна Польща ред.

У ніч на 30-31 жовтня 1918 року бійці 20-го піхотного полку, піхотинці та скаути Національного комітету визволення роззброїли австрійських солдатів, взяли під свій контроль залізничний вокзал, будівлю австро-угорського банку, поштове відділення та урядові установи, таким чином ставши першим польським містом, яке звільнилося від загарбників. У 1918—1920 рр., під час польсько-української війни та на литовсько-білоруському кордоні під час польсько-більшовицької війни, воював 16-й піхотний полк, розташований в Тарнові.

У 1920—1923 Тарнів був осідком частини уряду УНР і Головного отамана С. Петлюри, евакуйованих зі Станіславова. Уряд Української Народної Республіки в екзилі діяв через різні міністерства й установи. Через опозицію деяких партій до політики екзильного уряду УНР йому не вдалося створити координаційного політичного осередку, а державний центр часто трактовано як окрему партію («уенерівці»). Труднощі середовища УНР почалися з підписання Варшавського договору (у справі Галичини), згодом дехто став орієнтуватись на співпрацю з Польською Республікою (члени уряду вважали це за «орієнтацію на Західну Европу»). Критиковано також ставлення уряду УНР до боротьби українців під Польською республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою республікою, бо він толерував окупацію й обмежувався вимогами «задоволення потреб української меншості». Внутрішнім ресортом керували О. Саліковський, О. Лотоцький, після Другої Світової війни — М. Ветухів (1945—1948). Підпорою екзильного уряду УНР була Українська радикально-демократична партія (колишні есефи), яка давала більшість членів уряду. УСДРП до уряду УНР не входила, але лояльно ставилася до нього. Натомість УПСР під проводом М. Шаповала була рішуче проти екзильного уряду УНР. Так само негативно ставилися й гетьманці (Український союз хліборобів-державників) та націоналісти (ОУН). Постава політичних угруповань Галичини, насамперед УНДО, зазнала еволюції від неґування (через Варшавський договір) до своєрідного толерування і навіть співпраці в конкретних політично-громадянських акціях.

Будівля, в якій у 1920—1922 роках розміщувались Рада, Уряд та Головний Отаман військ і флоту УНР Симон Петлюра. Польща, Тарнів, вул. Краківська, 9

У середині 1920–х у Тарнові сформувалося Центральне еміграційне бюро, засноване діячами Українського Блакитного і Червоного Хрестів та Міністерством здоров'я. На той час діяли Український жіночий союз, Союз українок, Український хор, Українська спілка бухгалтерів і рахівників. У місті друкувалися українські газети, книги, театральні афіші. А науковці з Кам'янець-Подільського університету заснували У Тарнові Національний університет.

Звідси було здійснено ще одну спробу визволення України. Щоб переломити міжнародну ситуацію, яка на початку 1921 року ставала для УНР дедалі гіршою, Рада Республіки скерувала в Україну партизанський загін для підняття національного повстання. Операцію підготував штаб під проводом Юрія Тютюнника. Листопадовий рейд об'єднав бойові групи з Польщі і Румунії. На жаль, ця спроба зазнала поразки.

У двадцятирічний міжвоєнний період у Тарнові проживало від 200 до 300 громадян України. З переїздом уряду УНР до Варшави 1923 український осередок у Тарнові перестав існувати.

5 листопада 1923 року в Тарнові почався загальний страйк, оголошений полком стрілецької кінноти (пол. Pułku Strzelców Konnych). Частини 16-го піхотного полку були тимчасово виведені з міста, а їхнє місце зайняли бійці 53-го Крешовського піхотного полку зі Стрия. Після того було оголошено заборону на збори в місті. Через три дні робітники, що повернулися з мітингу біля Будинку робочих, зіткнулися із поліцією та армією. 7 робітників загинули під час стрілянини по натовпу, і більше 30-ти були поранені.

У 1927 році з Тарнова почали курсувати автобуси до сусідніх повітових міст. Наприкінці цього року в Тарнові було створено 13 автобусних маршрутів. У цьому ж році за ініціативи Юзефа Якубовського — юриста, соціального працівника та мандрівника, у місті відкрився музей. У травні 1927 року розпочалося будівництво заводу добрив і продукції хімічної промисловості у Тарнові-Мосціцах (пол. Zakłady Azotowe w Tarnowie-Mościcach).  У лютому 1928 року почалося будівництво заводських цехів, а через місяць — електростанції. У 1930 році будівництво заводу було повністю завершене. Нині це найбільший хімічний холдинг Польщі, а також провідна компанія з виробництва хімічних речовин у Європі, відома як «Grupa Azoty S.A.».

8-9 серпня 1931 Тарнів був місцем X Загальнопольського з'їзду легіонерів. У 1931 році у Тарнові проживало 44 927 осіб, серед яких 19,330 (43 %) населення складали євреї та 200 осіб українців.

Друга світова війна ред.

На початку Другої світової війни перші німецьке бомбардування міста відбулося 3 вересня 1939 року. За наказом генерала Казимира Фабриці підрозділи 24-ї піхотної дивізії залишили свої позиції на річці Дунаєць, а 7 вересня німецькі війська захопили Тарнів. 25 вересня 1939 року була ліквідована Польська тимчасова міська рада та всі муніципальні комісії. Ернста Кундта було поставлено цивільним комісаром (нім. Stadtkommissar) міста. Більшість польських інституцій закрили, а соціальні та політичні організації були заборонені. Було запроваджено регулювання розподілу харчових продуктів. Почалися арешти і розстріли поляків. З 26 жовтня 1939 року Тарнів став частиною Краківського дистрикту Генерал-губернаторства як окружне місто (нім. Kreishauptmanschaft), що охоплювало три довоєнні повіти: Берестейський, Домбровський і Тарнівський. 14 червня 1940 року з Тарнова 728 в'язнів відправили до концтабору Аушвіц. До 2 жовтня 1943 року до нього було  відправлено 7 тис. поляків.  Менші групи були відправлені до концтаборів Равенсбрюк, KL Gross Rosen, в'язниць Montelupich та Nowy Wiśnicz, а також трудових таборів у Пляшові та Пусткові. За часи німецької окупації у в'язниці Тарнова було ув'язнено понад 25 тисяч поляків, 100 з яких було розстріляно в тюремному дворі. Більшість засуджених до смерті були вивезені до лісів на околиці Тарнова — до сіл Кошиці-Малі,Поремба-Радльна, Воля-Жендзінська, Збилітовська-Ґура та інших.

Під час німецької окупації євреям на своїх крамницях, ресторанах, кафе було наказано малювати зірку Давида. На той час їм належало майже 50 % таких закладів у Тарнові. З 4 жовтня 1939 року євреям було наказано носити пов'язку на рукаві із жовтою зіркою Давида. Згодом було наказано звільняти з роботи всіх євреїв, які працювали в «арійських» ресторанах, кафе, магазинах і складах. 9 листопада 1939 року німці пограбували та підпалили синагоги  та молитовні будинки в Тарнові. У березні 1941 року євреям було наказано залишити свої оселі та виїхати до східної частини міста, де було утворене Тарнівське гетто. З червня по листопад 1942 року з гетто почали вивозити євреїв в основному до табору смерті в Белжицях. За три хвилі депортації було знищено бл. 40 тис. євреїв. Негайному знищенню підлягали літні люди після 60 років та діти до 13 років. У вересні 1943 року гетто було ліквідовано службою СС «Hauptsturmführer Amon Göth». У лютому 1944 року група, яка займалася зачищенням району гетто від трупів, була депортована до табору Пляшова.

Під час Другої світової війни в місті діяв Український допомоговий комітет.

17-18 січня 1945 року останні війська 17-ї німецької армії залишили Тарнів. Під час відступу німці знищили за собою шосейні та залізничні мости, підпалили вантажні та залізничні станції. Було знищено бл. 50 % міських будівель. На ранок 18 січня 1945 року Тарнів зайняли радянські війська і трохи пізніше за ними прибула «ініціативна група» з Ряшева, щоб взяти владу від імені комуністичної ради Тимчасового уряду Республіки Польща. На чолі групи стояв Станіслав Крох, випускник школи НКВС у Куйбишеві, організатор і перший керівник повітового управління громадської безпеки. Фактично до грудня 1945 року Тарнів залишався під контролем радянських військ.

У ПНР ред.

У червні 1945 року мером міста обрано Евгеніуша Сіта, який тісно співпрацював до війни з комуністами. Одразу ж після обрання місцевих органів почалася відбудова міста. Після відновлення комунального господарства почалося відбудова Азотного заводу. У 1949 році побудована фабрика електродвигунів (пізніше отримала назву «Тамель»), а поблизу старого цегельного заводу  була створена Фабрика кераміки та скляного посуду. Також побудовано було кондитерське, шкіряне, плодоовочеве (на основі колишньої пивоварні Сангушки) та лісопромислове підприємства. У 1951 році колійно-ремонтний завод було переобладнано на механізований завод із виробництва зброї, охолоджуючих пристроїв і верстатів.

З жовтня 1945 р. до середини 1948 р. у Тарнівській в'язниці було страчено 15 політичних в'язнів. 1 липня 1945 року члени антикомуністичного підпілля звільнили 35 осіб з Тарнівської в'язниці, де більшість ув'язнених були бойовиками Армії Крайової. За час існування в'язниці усього було засуджено 182 особи, у тому числі 46 осіб до смертної кари (24 особи були страчені).

У 1951 р. до складу міста додалися містечка Чишув, Клікова, Мосціце, Гумниська, Ржедзин, частини громад Завади та Тарновця, а також присілок Червоний з громади Кошиці-Великі. Площа міста зросла з 17,6 до 53 км². У 1958 році приєднався Кшишп, а через рік — до Кошиці-Великі й Збилітовська-Ґура. Площа Тарнова зросла до 72 км².

У жовтні 1956 році у Тарнові почалися повстання робітників проти деспотичного уряду та соціальної несправедливості. На механічному заводі був створений Тимчасовий революційний комітет, який практично взяв на себе владу. Директора та його прибічників було вигнано або вивезено на тачках за ворота заводу. На Азотному заводі взяла на себе керування робітнича рада на чолі з Адамом Боричком. Було зміщено першого секретаря Польської об'єднаної робітничої партії, а за участі журналіста видання «Po Prostu» Ришарда Вишневського, створився новий революційний комітет, що складався з представників інтелігенції та не був пов'язаний з керівництвом підприємств. На багатьох заводах Тарнова новий комітет вигнав директорів і керівників відділів, які залякували  працівників. 26 жовтня 1956 року в приміщенні театру відбулися масові збори, організовані революційним комітетом. На зборах колишні працівники місцевої служби безпеки, партійні секретарі та члени муніципальної національної ради суворо засуджені. З основних вимог було покарання деспотичних суддів, проти яких свідчили офіцери управління безпеки. Під час зборів було оголошено про допомогу угорським повстанцям у боротьбі проти радянської армії в Будапешті, масово надаючи кров пораненим та фінансову допомогу.

20 березня 1968 року на знак солідарності з варшавськими студентами в Тарнові бл. 1500 студентів та робітників зібралися на площі Казимира Келикого, вимагаючи звільнення ув'язнених. На Краківській та Валовій вулицях студенти перетнулися з загонами ЗОМО та ОРМО. Під час цих подій поліція затримала 116 осіб.

1 червня 1975 року Тарнів став адміністративним центром Тарнівського воєводства, раніше місто перебувало в Краківському воєводстві. Після адміністративної реформи 1998 року Тарнів став складовою частиною Малопольського воєводства.

1 липня 1980 року в знак протесту проти підвищення цін на м'ясо на кілька годин зупинилися роботи на фабриці спеціалізованої обробки «Ponar» (нині Механізований завод). Протести працівників спалахнули також у комунікаційних компаніях та на Азотному заводі. 13 грудня 1981 року, після оголошення воєнного стану, було затримано декілька людей з Тарнова. 15 грудня 1981 року ЗОМО увірвалися до будівлі фабрики «Понар», щоб зупинити страйк, який, проте, тривав до 18 грудня.

Від 1987 року в Тарнові почав відбуватися щорічний кінофестиваль, а з 1997 — фестиваль кінокомедії «Talia».

Сучасний період ред.

Політичні зміни сприяли реконструкції самоврядування Тарнова. 27 травня 1990 року в Тарнові відбулися перші муніципальні вибори після 1945 року. Більшість промислових підприємств після 1990 року були реконструйовані або приватизовані.

У 2013 році був заарештований мер міста Ришард Шигала у зв'язку з корупційними аферами. 13 листопада 2017 року районний суд Тарнова засудив колишнього мера до 3 років ув'язнення.

У 2015 році в місті відкрилося Почесне консульство України.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 53940 9823 37462 6655
Жінки 60113 9332 35835 14946
Разом 114053 19155 73297 21601

Пам'ятки ред.

Сакральна архітектура і цвинтарі ред.

  • Базиліка Різдва Богородиці (XIV ст.)
  • Дерев'яний костел Богородиці (1458)
  • Дерев'яний костел Воздвиження Святого Хреста (1772—1776)
  • Дерев'яний костел Святої Трійці (1595—1597)
  • Костел Святої Родини (1752—1776)
  • Латинський собор, в якому збереглися чимало мистецьких надгробків з епітафіями, зокрема, князя Януша Острозького.
  • Єврейський цвинтар (1583)
  • Старий цвинтар (XVIII ст.)

Фортифікаційні споруди та палаци ред.

  • Залишки оборонних мурів (XIV—XVI ст.)
  • Руїни замку Тарновських (XIV ст.)
  • Шлюбний палац (1880)

Інші пам'ятки архітектури ред.

  • Залізничний вокзал (1855)
  • Мавзолей генерала Юзефа Бема (1929)
  • Миква (1904)
  • Миколаївський дім (1524) (найстаріший будинок у місті)
  • Ратуша (XIV ст.)
  • Флорецький дім (XVI ст.)

Музеї ред.

  • Етнографічний музей, ul. Krakowska 10
  • Єпархіальний музей, Pl. Katedralny 6
  • Краєзнавчий музей, Pl. Rynek 20-21

Економіка ред.

У місті базується провідний виробник добрив і продукції хімічної промисловості у Польщі і в Європі — Grupa Azoty S.A.. ‎

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

Мешканці ред.

Померли ред.

Поховані ред.

Міжнародна співпраця ред.

Прапор країни Місто, регіон Країна Документ про співпрацю Дата підписання документу
Біла Церква (Київська область) Україна Договір «Про партнерську співпрацю між Гміною міста Тарнува в Республіці Польща та міською радою міста Біла Церква в Україні» 7 вересня 2007 р.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
  3. Грушевський М. Історія України-Руси.
  4. Тарнів // Енциклопедія Українознавства… — Т. 8. — С. 3133
  5. ↑ Тарнів і регіон [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Тарнів : Тарнівський центр інформації.
  6. . Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 червня 2017. 
  7. Клімат Тарнова
  8. Войтович Л. Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету, 2010. — Вип. 45. — С. 47.
  9. ↑ Encyklopedia Tarnowa, hasło: Historia, Tarnów, 2010, s. 156.(пол.)
  10. Dzieje-Tarnowa(пол.)
  11. J. Leniek, F. Herzig, F. Leśniak, Dzieje miasta Tarnowa, Tarnów 1911, s. 165.(пол.)
  12. K. Moskal, hasło: Bernardyńskie kościoły w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 50.(пол.)
  13. K. Moskal, hasło: Pałac w Gumniskach w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 296.(пол.)
  14. Spis osób pochowanych na Starym Cmentarzu w Tarnowie(пол.)
  15. Wiśniewski, Wojciech: Jeszcze o Macieju Boguszu Stęczyńskim i rabacji 1846 roku: nieznany poemat o rzezi galicyjskiej, Płaj, T. 32 (2006), s. 27-45(пол.)
  16. Весна народів // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
  17. R. Banach, hasło: Król Michał w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 219.(пол.)
  18. W. Kołodziej hasło: Kasa Oszczędności Miasta Tarnowa w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 193.(пол.)
  19. ↑ K. Moskal, hasło: Ludność, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 244.(пол.)
  20. M. Olejnik, hasło: Przewrót wojskowy w nocy z 30 na 31 X 1918 w Tarnowie w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 346.(пол.)
  21. Sribnyak I. Historia utrwalona w dokumentach: źródłowe znaczenie zebrań archiwalnych Ossolineum dla rekonstrukcji działalności Rządu Ukraińskiej Republiki Ludowej na Emigracji (na przykładzie kolekcji 22/53) // Czasopismo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich. — Wrocław, 2018. — Zeszyt 29. — S.155-173.(пол.)
  22. Державний центр Української Народної Республіки // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
  23. A. Majcher-Węgrzynek, hasło: Kino Marzenie, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 198.(пол.)
  24. R. Lichwała, hasło: Zakłady Azotowe w Tarnowie-Mościcach, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 511—514.(пол.)
  25. A. Bartosz, hasło: Muzealnictwo, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 270—274.(пол.)
  26. J. Bochenek, Na posterunku, Tarnów 1947, s. 8(пол.)
  27. ↑ K. Bańburski, K. Koprowski, K. Moskal, A. Szpunar, hasło: Historia w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 161.(пол.)
  28. J. Matrejek, Cz. Sterkowicz, J. Suda, hasło: Więzienia, w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 487. (пол.)
  29. GETTO W TARNOWIE(пол.)
  30. [Janusz Kozioł, Zagłada tarnowskich Żydów, «Galicyjski Tygodnik Informacyjny TEMI» (24 (1922)). ISSN 0208-7007(пол.)]
  31. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
  32. Moskal K., Trusz M. Rozwój przestrzenny // Encyklopedia Tarnowa / red. A. Niedojadło. — Tarnów, 2010. — S. 375. (пол.)
  33. W. Kutek, M. Żychowska, hasło: Wolność i Niezawisłość w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 497.(пол.)
  34. Jelonek A., Terytorium i ludność miasta Tarnowa // Praca zbiorowa, Studia z geografii średnich miast w Polsce. Problematyka Tarnowa, PWN, 1971, s. 36-37.(пол.)
  35. P. Markowicz, hasło: Zakładowy Klub Sportowy Unia Tarnów w: Encyklopedia Tarnowa, red. A. Niedojadło, Tarnów 2010, s. 511.(пол.)
  36. . Архів оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 13 червня 2012. 
  37. . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 26 січня 2019. 
  38. Małopolskiego U.M.W., Subregionalny Program Rozwoju — Serwis Instytucji Zarządzającej Regionalnym Programem Operacyjnym Województwa Małopolskiego(пол.)
  39. Prezydent Tarnowa aresztowany(пол.)
  40. Gąsiorek R., Tarnów. Ryszard Ścigała skazany na karę trzech lat więzienia(пол.)
  41. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016. 
  42. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  43. Тарнув (Тарнів)

Джерела ред.

Посилання ред.

Тарнув
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Галичина»
Портал «Польща»
Тарнув у Вікісховищі?
Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ta rniv 3 4 5 inodi Ta rnuv 6 pol Tarnow nim Tarnau yid טארנא misto v pivdennij Polshi na richci Bilij Maye status mista na pravah povitu TarnivTarnowGerb Praporvulicya Valovavulicya ValovaOsnovni dani50 02 pn sh 21 00 sh d 50 033 pn sh 21 000 sh d 50 033 21 000 Koordinati 50 02 pn sh 21 00 sh d 50 033 pn sh 21 000 sh d 50 033 21 000Krayina PolshaRegion Malopolske voyevodstvoStolicya dlya Tarnivskij povit i Gmina TarnivMezhuye z susidni nas punktiTarnivskij povit Gmina Tarniv Gmina Lisya Gura Gmina Zhabno Gmina Skshishuv Gmina Veshhoslavice Zasnovano 1105Magdeburzke pravo 1330Plosha 72 38 km Naselennya 114053 2011 1 gustota 1604 2008 2 osib km Aglomeraciya 214 000Visota NRM 209 mMista pobratimi Bila Cerkva TernopilTelefonnij kod 48 14Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KTGeoNames 757026OSM r2882148 RSIMC 0981570Poshtovi indeksi 33 100 do 33 110Miska vladaVebsajt tarnow plMapa Tarniv u VikishovishiV indeksi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin ye rozdil pid nazvoyu Tarnow Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 3 1 Serednovichni poselennya 3 2 Zasnuvannya mista 3 3 XIX stolittya 3 4 Mizhvoyenna Polsha 3 5 Druga svitova vijna 3 6 U PNR 3 7 Suchasnij period 4 Demografiya 5 Pam yatki 5 1 Sakralna arhitektura i cvintari 5 2 Fortifikacijni sporudi ta palaci 5 3 Inshi pam yatki arhitekturi 5 4 Muzeyi 6 Ekonomika 7 Vidomi lyudi 7 1 Urodzhenci 7 2 Meshkanci 7 3 Pomerli 7 4 Pohovani 8 Mizhnarodna spivpracya 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaNazva red Polskij litopisec Yan Dlugosh vivodit nazvu Tarnova vid slova teren v davninu gusti zarosti cogo chagarnika vkrivali shili gori svyatogo Martina roztashovanoyi v mezhah suchasnogo mista Za litopisom zasnovnik mista Spicimir Lelivita zbuduvav zamok same u kolyuchih zarostyah ternu Piznishe meshkanci mista pochali vigotovlyati z ternovih yagid nalivku ta chaj yaki stali harakternoyu oznakoyu tarnivskoyi kuhni 5 Geografiya red Misto roztashovane za 80 km na shid vid Krakova i 240 km na zahid vid Lvova Najpivnichnisha tochka Karpat znahoditsya v mezhah mista Serednorichna temperatura v misti 8 8 S cherez ce jogo nazivayut polskim polyusom tepla 5 Vegetacijnij period takozh najdovshij u Polshi 210 225 dniv U misti diye vuzlova zaliznichna stanciya sho maye spoluchennya z Ukrayinoyu Dokladnishe Tarniv stanciya U misti richki Vontok i Starij Vontok vpadayut u richku Bilu U pivnichnij chastini mista bere pochatok richka Zhabnicya Klimat red Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya morskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 17 8 C 64 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 1 7 S 29 F 7 Klimat TarnovaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 12 17 23 26 29 31 32 33 31 25 18 16 33Serednij maksimum C 1 2 7 12 18 20 22 22 18 13 6 2 12Serednya temperatura C 1 0 4 8 13 16 17 17 14 9 3 1 8Serednij minimum C 4 3 0 3 8 11 13 12 10 5 1 1 5Absolyutnij minimum C 27 25 19 6 2 1 3 3 2 6 15 21 27Dniv z opadami 18 16 15 14 13 15 14 12 12 12 16 20 177Dniv z doshem 8 7 10 13 13 15 14 12 12 12 11 12 139Dniv zi snigom 13 12 7 2 0 0 0 0 0 1 6 11 52Dzherelo WeatherbaseIstoriya red Serednovichni poselennya red Velika Horvatiya na serednomu ta verhnomu Dnistri Zakarpatti Syani i vdovzh gir do verhiv yiv Odri Labi Zaale i Biloyi Elster procvitala pevnij chas pozbuvshis avarskogo vplivu Ruh na pivden lehitskih plemen odne z yakih vislyani vklinilosya v horvatskij masiv u rajoni Krakova i rozdililo jogo na dvi chastini prizviv do podilu Velikoyi Horvatiyi na dvi chastini 8 Blizko XI stolittya v odnomu iz miskih poselen benediktinci zasnuvali poselennya Malij Tarniv nini Tarnovec zgadane vpershe v 1124 roci 9 U 1264 r u Malomu Tarnovi zustrichalisya Danilo Galickij i Boleslav V Sorom yazlivij z metoyu delimitaciyi kordoniv svoyih derzhav Zasnuvannya mista red Tarniv buv zasnovanij na teritoriyi selisha Velikij Tarniv pro yake vpershe zgaduyetsya v litopisah u 1309 roci 7 bereznya 1330 r Spicimir Lelivita otrimav korolivskij privilej vid Vladislava I Loketka na poselennya Velikij Tarniv 10 Vzhe nastupnogo roku buv zbudovanij murovanij zamok yakij stav rodovoyu rezidenciyeyu centrom yihnih volodin yakij do 1567 r nalezhalo nashadkam Spicimira dinastiyi Tarnovskih piznishe pid upravlinnyam dinastij Odrovonzhih ta Lyubomirskih Misto vhodilo do skladu Krakivskogo voyevodstva korolivstva Yagelloniv piznishe Rechi Pospolitoyi 9 Z 31 lipnya 1772 roku Tarniv opinivsya pid keruvannyam imperiyi Gabsburgiv u skladi korolivstva Galichini i Volodimiriyi 11 XIX stolittya red Navesni 1809 roku Tarniv uvijshov do skladu Varshavskogo gercogstva stvorenogo pid francuzkoyu okupaciyeyu Zmini kordoniv na karti Yevropi pislya Videnskogo kongresu znovu povernuli misto pid upravlinnya Gabsburgiv Avstrijskoyi imperiyi 12 U grudni 1830 r diznavshis pro povstannya v Polskomu korolivstvi grupa gimnazistiv viyihala z Tarnova na dopomogu povstancyam Vazhlivu rol u nastupalnih operaciyah vidigravav general Yuzef Bem narodzhenij u Tarnovi U povstanni takozh brav uchast tarnivskij knyaz Vladislav Sangushko yakij pid chas povstannya buv ad yutantom u ranzi lejtenanta Pislya porazki u Listopadovogo povstanni bizhenci dosyagli i Tarnova Deyaki z nih pozitivno vplinuli na ekonomichnij rozvitok mista napriklad Francishek Elisevich yakij stvoriv fabriku silskogospodarskoyi tehniki v Zabloci 13 U lyutomu 1846 roku u Krakovi spalahnulo povstannya za vidnovlennya Polskoyi derzhavi Avstrijska vlada z metoyu pridushennya povstannya vikoristovuvala v svoyih cilyah nevdovolennya miscevih zhiteliv a takozh poshiryuvali chutki pro te sho shlyahta planuye rozpochati silovi diyi proti selyanstva metoyu yakih bude yih masove vbivstvo Ce dalo poshtovh dlya vbivstv i grabezhiv dvoryanskih mayetkiv Praktichno odnochasno z krakivskim pochalosya povstannya selyan na Galichini Miscevi galicki selyani povstali proti pomishikiv i faktichno viyavilisya soyuznikami avstrijskogo uryadu Galicke povstannya pochalosya 19 lyutogo 1846 roku i ohopilo mista Tarniv Syanik Novij Sonch tosho Zbrojni zagoni selyan pograbuvali i znishili vprodovzh dekilkoh dniv lyutogo ta bereznya 1846 ponad 500 mayetkiv v rajoni Tarnova bulo znisheno bilsh nizh 90 sadib Ubito chasto najzhorstokishim sposobom vid 1200 do 3000 osib majzhe viklyuchno predstavnikiv shlyahti znati derzhavnih chinovnikiv desyatki svyashenikiv Koli krakivske povstannya bulo pridushene i selyani buli bilshe ne potribni avstrijskij vladi armiya v licheni dni vidnovila kontrol avstrijskoyi vladi 14 15 U berezni 1848 r u Avstrijskij imperiyi rozpochalasya revolyuciya vidoma pid nazvoyu Vesna narodiv yaka viyavila ne lishe gostru neobhidnist socialno ekonomichnih peretvoren a j postavila na poryadok dennij spravu nacionalnogo vizvolennya prignoblenih narodiv 19 bereznya Vesna narodiv ohopila i Tarniv Bulo sformovano Nacionalnij komitet organizovano zagin nacionalnoyi gvardiyi ta volonterskij ruh 1 kvitnya z yavivsya pershij zhurnal polskoyu movoyu Zgoda z 4 listopada Gazeta Tarnowska Godlo Zgoda yakij stav neoficijnim visnikom Nacionalnogo komitetu 16 kvitnya 1848 r cisar pidpisav specialnij patent yakim skasovuvalas panshina na galickih zemlyah 10 sichnya 1849 po vsij Galichini bulo vvedeno voyennij stan Vidannya Gazeta Tarnowska Godlo Zgoda bulo zaboronene 16 U 1855 roci bulo likvidovano Sud shlyahti Tarnova zamist yakogo buv stvorenij rajonnij sud do yakogo prikriplyuvalisya povitovi sudi v Dombrovi Dembici Melci Pilzhni Ropchicyah Radomishli Tuhuvi ta Shabno 17 U 1855 roci bulo zaversheno budivnictvo pershoyi zaliznichnoyi stanciyi 20 lyutogo 1856 r zaliznichna liniya z yednala Tarniv iz Krakovom Bohneyu ta Dembiceyu U 1861 roku zaliznichne spoluchennya dosyaglo i Lvova U 1876 roci bula vvedena v ekspluataciyu zaliznichna liniya Tarniv Novij Sanch Lelyuhiv sho faktichno zabezpechilo zaliznichne spoluchennya z Ugorshinoyu Takozh bulo zaversheno budivnictvo novih dorig do Cezhkovicha Dombrovi i Zhabni U 1859 roci Genrih Sanser zapustiv u ekspluataciyu pershij parovij mlin u Galichini a Jogann Brejcer vidkriv pershe kafe v Tarnovi Nastupnogo roku Rajzla Rubin vidkrila fabriku z virobnictva gotovogo odyagu ta kramnicyu optovoyi torgivli odyagom U 1860 roci na vulicyah Tarnova bulo vstanovleno gasove osvitlennya U 1878 roci z yavilosya gazove osvitlennya V 1861 roci zapracyuvala oshadna kasa v misti dlya kredituvannya naselennya yaka bula stvorena za iniciativoyu gromadi za pidtrimki mera mista Adama Moravskogo Pershim investicijnim finansuvannyam zdijsnenim oshadkasoyu stala nova budivlya miskoyi likarni V 1864 roci bulo stvoreno lombard v yakomu poziku mogli otrimati pid zastavu zbankrutili pidpriyemci U 1879 roci Bernard Kropf zasnuvav pershu gutu u Tarnovi U 1905 roci v ofisah buli vstanovleni pershi telefonni aparati pidklyucheni do uryadovoyi merezhi U 1911 roci v misti z yavilisya pershi tramvayi 18 U 1869 roci Tarniv mav 21 779 meshkanciv i buv tretim za velichinoyu mistom u Galichini pislya Lvova 87 159 ta Krakova 49 835 19 U 1910 roci Tarniv mav 35 278 meshkanciv i buv chetvertim za velichinoyu mistom Galichini pislya Lvova 206 133 Krakova 137 592 ta Peremishlya 54 692 Rosijska okupaciya mista pochalasya 10 listopada 1914 roku Gromadski budivli ta shkoli peretvoryuvalisya na kazarmi ta skladi Deyaki komendanti mista zastosovuvali represiyi proti yevrejskih zhiteliv Tarnova Liniya frontu dovgij chas zalishalasya po richci Dunajci 14 sichnya 7 kvitnya ta 1 4 travnya 1915 r Tarniv bombila vazhka artileriya avstro ugorskih vijsk pid komandoyu Biadolini Radlovskogo 6 travnya rosijski vijska bulo vitisneno avstro ugorskimi ta prusskimi vijskami Mizhvoyenna Polsha red U nich na 30 31 zhovtnya 1918 roku bijci 20 go pihotnogo polku pihotinci ta skauti Nacionalnogo komitetu vizvolennya rozzbroyili avstrijskih soldativ vzyali pid svij kontrol zaliznichnij vokzal budivlyu avstro ugorskogo banku poshtove viddilennya ta uryadovi ustanovi takim chinom stavshi pershim polskim mistom yake zvilnilosya vid zagarbnikiv U 1918 1920 rr pid chas polsko ukrayinskoyi vijni ta na litovsko biloruskomu kordoni pid chas polsko bilshovickoyi vijni voyuvav 16 j pihotnij polk roztashovanij v Tarnovi 20 U 1920 1923 Tarniv buv osidkom chastini uryadu UNR i Golovnogo otamana S Petlyuri evakujovanih zi Stanislavova Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili diyav cherez rizni ministerstva j ustanovi Cherez opoziciyu deyakih partij do politiki ekzilnogo uryadu UNR jomu ne vdalosya stvoriti koordinacijnogo politichnogo oseredku a derzhavnij centr chasto traktovano yak okremu partiyu uenerivci Trudnoshi seredovisha UNR pochalisya z pidpisannya Varshavskogo dogovoru u spravi Galichini zgodom dehto stav oriyentuvatis na spivpracyu z Polskoyu Respublikoyu chleni uryadu vvazhali ce za oriyentaciyu na Zahidnu Evropu Kritikovano takozh stavlennya uryadu UNR do borotbi ukrayinciv pid Polskoyu respublikoyu Korolivstvom Rumuniya i Chehoslovackoyu respublikoyu bo vin toleruvav okupaciyu j obmezhuvavsya vimogami zadovolennya potreb ukrayinskoyi menshosti Vnutrishnim resortom keruvali O Salikovskij O Lotockij pislya Drugoyi Svitovoyi vijni M Vetuhiv 1945 1948 Pidporoyu ekzilnogo uryadu UNR bula Ukrayinska radikalno demokratichna partiya kolishni esefi yaka davala bilshist chleniv uryadu USDRP do uryadu UNR ne vhodila ale loyalno stavilasya do nogo Natomist UPSR pid provodom M Shapovala bula rishuche proti ekzilnogo uryadu UNR Tak samo negativno stavilisya j getmanci Ukrayinskij soyuz hliborobiv derzhavnikiv ta nacionalisti OUN Postava politichnih ugrupovan Galichini nasampered UNDO zaznala evolyuciyi vid neguvannya cherez Varshavskij dogovir do svoyeridnogo toleruvannya i navit spivpraci v konkretnih politichno gromadyanskih akciyah 21 nbsp Budivlya v yakij u 1920 1922 rokah rozmishuvalis Rada Uryad ta Golovnij Otaman vijsk i flotu UNR Simon Petlyura Polsha Tarniv vul Krakivska 9U seredini 1920 h u Tarnovi sformuvalosya Centralne emigracijne byuro zasnovane diyachami Ukrayinskogo Blakitnogo i Chervonogo Hrestiv ta Ministerstvom zdorov ya Na toj chas diyali Ukrayinskij zhinochij soyuz Soyuz ukrayinok Ukrayinskij hor Ukrayinska spilka buhgalteriv i rahivnikiv U misti drukuvalisya ukrayinski gazeti knigi teatralni afishi A naukovci z Kam yanec Podilskogo universitetu zasnuvali U Tarnovi Nacionalnij universitet Zvidsi bulo zdijsneno she odnu sprobu vizvolennya Ukrayini Shob perelomiti mizhnarodnu situaciyu yaka na pochatku 1921 roku stavala dlya UNR dedali girshoyu Rada Respubliki skeruvala v Ukrayinu partizanskij zagin dlya pidnyattya nacionalnogo povstannya Operaciyu pidgotuvav shtab pid provodom Yuriya Tyutyunnika Listopadovij rejd ob yednav bojovi grupi z Polshi i Rumuniyi Na zhal cya sproba zaznala porazki U dvadcyatirichnij mizhvoyennij period u Tarnovi prozhivalo vid 200 do 300 gromadyan Ukrayini Z pereyizdom uryadu UNR do Varshavi 1923 ukrayinskij oseredok u Tarnovi perestav isnuvati 22 5 listopada 1923 roku v Tarnovi pochavsya zagalnij strajk ogoloshenij polkom strileckoyi kinnoti pol Pulku Strzelcow Konnych Chastini 16 go pihotnogo polku buli timchasovo vivedeni z mista a yihnye misce zajnyali bijci 53 go Kreshovskogo pihotnogo polku zi Striya Pislya togo bulo ogolosheno zaboronu na zbori v misti Cherez tri dni robitniki sho povernulisya z mitingu bilya Budinku robochih zitknulisya iz policiyeyu ta armiyeyu 7 robitnikiv zaginuli pid chas strilyanini po natovpu i bilshe 30 ti buli poraneni 23 U 1927 roci z Tarnova pochali kursuvati avtobusi do susidnih povitovih mist Naprikinci cogo roku v Tarnovi bulo stvoreno 13 avtobusnih marshrutiv U comu zh roci za iniciativi Yuzefa Yakubovskogo yurista socialnogo pracivnika ta mandrivnika u misti vidkrivsya muzej U travni 1927 roku rozpochalosya budivnictvo zavodu dobriv i produkciyi himichnoyi promislovosti u Tarnovi Moscicah pol Zaklady Azotowe w Tarnowie Moscicach U lyutomu 1928 roku pochalosya budivnictvo zavodskih cehiv a cherez misyac elektrostanciyi U 1930 roci budivnictvo zavodu bulo povnistyu zavershene 24 Nini ce najbilshij himichnij holding Polshi a takozh providna kompaniya z virobnictva himichnih rechovin u Yevropi vidoma yak Grupa Azoty S A 25 8 9 serpnya 1931 Tarniv buv miscem X Zagalnopolskogo z yizdu legioneriv U 1931 roci u Tarnovi prozhivalo 44 927 osib sered yakih 19 330 43 naselennya skladali yevreyi ta 200 osib ukrayinciv 19 Druga svitova vijna red Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pershi nimecke bombarduvannya mista vidbulosya 3 veresnya 1939 roku Za nakazom generala Kazimira Fabrici pidrozdili 24 yi pihotnoyi diviziyi zalishili svoyi poziciyi na richci Dunayec 26 a 7 veresnya nimecki vijska zahopili Tarniv 25 veresnya 1939 roku bula likvidovana Polska timchasova miska rada ta vsi municipalni komisiyi Ernsta Kundta bulo postavleno civilnim komisarom nim Stadtkommissar mista Bilshist polskih institucij zakrili a socialni ta politichni organizaciyi buli zaboroneni Bulo zaprovadzheno regulyuvannya rozpodilu harchovih produktiv 27 Pochalisya areshti i rozstrili polyakiv Z 26 zhovtnya 1939 roku Tarniv stav chastinoyu Krakivskogo distriktu General gubernatorstva yak okruzhne misto nim Kreishauptmanschaft sho ohoplyuvalo tri dovoyenni poviti Berestejskij Dombrovskij i Tarnivskij 14 chervnya 1940 roku z Tarnova 728 v yazniv vidpravili do konctaboru Aushvic Do 2 zhovtnya 1943 roku do nogo bulo vidpravleno 7 tis polyakiv Menshi grupi buli vidpravleni do konctaboriv Ravensbryuk KL Gross Rosen v yaznic Montelupich ta Nowy Wisnicz a takozh trudovih taboriv u Plyashovi ta Pustkovi Za chasi nimeckoyi okupaciyi u v yaznici Tarnova bulo uv yazneno ponad 25 tisyach polyakiv 100 z yakih bulo rozstrilyano v tyuremnomu dvori Bilshist zasudzhenih do smerti buli vivezeni do lisiv na okolici Tarnova do sil Koshici Mali Poremba Radlna Volya Zhendzinska Zbilitovska Gura ta inshih 28 Pid chas nimeckoyi okupaciyi yevreyam na svoyih kramnicyah restoranah kafe bulo nakazano malyuvati zirku Davida Na toj chas yim nalezhalo majzhe 50 takih zakladiv u Tarnovi Z 4 zhovtnya 1939 roku yevreyam bulo nakazano nositi pov yazku na rukavi iz zhovtoyu zirkoyu Davida Zgodom bulo nakazano zvilnyati z roboti vsih yevreyiv yaki pracyuvali v arijskih restoranah kafe magazinah i skladah 9 listopada 1939 roku nimci pograbuvali ta pidpalili sinagogi ta molitovni budinki v Tarnovi U berezni 1941 roku yevreyam bulo nakazano zalishiti svoyi oseli ta viyihati do shidnoyi chastini mista de bulo utvorene Tarnivske getto 29 Z chervnya po listopad 1942 roku z getto pochali vivoziti yevreyiv v osnovnomu do taboru smerti v Belzhicyah Za tri hvili deportaciyi bulo znisheno bl 40 tis yevreyiv Negajnomu znishennyu pidlyagali litni lyudi pislya 60 rokiv ta diti do 13 rokiv U veresni 1943 roku getto bulo likvidovano sluzhboyu SS Hauptsturmfuhrer Amon Goth U lyutomu 1944 roku grupa yaka zajmalasya zachishennyam rajonu getto vid trupiv bula deportovana do taboru Plyashova 30 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v misti diyav Ukrayinskij dopomogovij komitet 31 17 18 sichnya 1945 roku ostanni vijska 17 yi nimeckoyi armiyi zalishili Tarniv Pid chas vidstupu nimci znishili za soboyu shosejni ta zaliznichni mosti pidpalili vantazhni ta zaliznichni stanciyi Bulo znisheno bl 50 miskih budivel Na ranok 18 sichnya 1945 roku Tarniv zajnyali radyanski vijska i trohi piznishe za nimi pribula iniciativna grupa z Ryasheva shob vzyati vladu vid imeni komunistichnoyi radi Timchasovogo uryadu Respubliki Polsha Na choli grupi stoyav Stanislav Kroh vipusknik shkoli NKVS u Kujbishevi organizator i pershij kerivnik povitovogo upravlinnya gromadskoyi bezpeki Faktichno do grudnya 1945 roku Tarniv zalishavsya pid kontrolem radyanskih vijsk 32 U PNR red U chervni 1945 roku merom mista obrano Evgeniusha Sita yakij tisno spivpracyuvav do vijni z komunistami Odrazu zh pislya obrannya miscevih organiv pochalasya vidbudova mista Pislya vidnovlennya komunalnogo gospodarstva pochalosya vidbudova Azotnogo zavodu 27 U 1949 roci pobudovana fabrika elektrodviguniv piznishe otrimala nazvu Tamel a poblizu starogo cegelnogo zavodu bula stvorena Fabrika keramiki ta sklyanogo posudu Takozh pobudovano bulo konditerske shkiryane plodoovocheve na osnovi kolishnoyi pivovarni Sangushki ta lisopromislove pidpriyemstva U 1951 roci kolijno remontnij zavod bulo pereobladnano na mehanizovanij zavod iz virobnictva zbroyi oholodzhuyuchih pristroyiv i verstativ 27 Z zhovtnya 1945 r do seredini 1948 r u Tarnivskij v yaznici bulo stracheno 15 politichnih v yazniv 1 lipnya 1945 roku chleni antikomunistichnogo pidpillya zvilnili 35 osib z Tarnivskoyi v yaznici de bilshist uv yaznenih buli bojovikami Armiyi Krajovoyi Za chas isnuvannya v yaznici usogo bulo zasudzheno 182 osobi u tomu chisli 46 osib do smertnoyi kari 24 osobi buli stracheni 33 U 1951 r do skladu mista dodalisya mistechka Chishuv Klikova Moscice Gumniska Rzhedzin chastini gromad Zavadi ta Tarnovcya a takozh prisilok Chervonij z gromadi Koshici Veliki Plosha mista zrosla z 17 6 do 53 km U 1958 roci priyednavsya Kshishp a cherez rik do Koshici Veliki j Zbilitovska Gura Plosha Tarnova zrosla do 72 km 34 U zhovtni 1956 roci u Tarnovi pochalisya povstannya robitnikiv proti despotichnogo uryadu ta socialnoyi nespravedlivosti Na mehanichnomu zavodi buv stvorenij Timchasovij revolyucijnij komitet yakij praktichno vzyav na sebe vladu Direktora ta jogo pribichnikiv bulo vignano abo vivezeno na tachkah za vorota zavodu Na Azotnomu zavodi vzyala na sebe keruvannya robitnicha rada na choli z Adamom Borichkom Bulo zmisheno pershogo sekretarya Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi a za uchasti zhurnalista vidannya Po Prostu Risharda Vishnevskogo stvorivsya novij revolyucijnij komitet sho skladavsya z predstavnikiv inteligenciyi ta ne buv pov yazanij z kerivnictvom pidpriyemstv Na bagatoh zavodah Tarnova novij komitet vignav direktoriv i kerivnikiv viddiliv yaki zalyakuvali pracivnikiv 26 zhovtnya 1956 roku v primishenni teatru vidbulisya masovi zbori organizovani revolyucijnim komitetom Na zborah kolishni pracivniki miscevoyi sluzhbi bezpeki partijni sekretari ta chleni municipalnoyi nacionalnoyi radi suvoro zasudzheni Z osnovnih vimog bulo pokarannya despotichnih suddiv proti yakih svidchili oficeri upravlinnya bezpeki Pid chas zboriv bulo ogolosheno pro dopomogu ugorskim povstancyam u borotbi proti radyanskoyi armiyi v Budapeshti masovo nadayuchi krov poranenim ta finansovu dopomogu 27 20 bereznya 1968 roku na znak solidarnosti z varshavskimi studentami v Tarnovi bl 1500 studentiv ta robitnikiv zibralisya na ploshi Kazimira Kelikogo vimagayuchi zvilnennya uv yaznenih Na Krakivskij ta Valovij vulicyah studenti peretnulisya z zagonami ZOMO ta ORMO Pid chas cih podij policiya zatrimala 116 osib 35 1 chervnya 1975 roku Tarniv stav administrativnim centrom Tarnivskogo voyevodstva ranishe misto perebuvalo v Krakivskomu voyevodstvi Pislya administrativnoyi reformi 1998 roku Tarniv stav skladovoyu chastinoyu Malopolskogo voyevodstva 36 1 lipnya 1980 roku v znak protestu proti pidvishennya cin na m yaso na kilka godin zupinilisya roboti na fabrici specializovanoyi obrobki Ponar nini Mehanizovanij zavod Protesti pracivnikiv spalahnuli takozh u komunikacijnih kompaniyah ta na Azotnomu zavodi 13 grudnya 1981 roku pislya ogoloshennya voyennogo stanu bulo zatrimano dekilka lyudej z Tarnova 15 grudnya 1981 roku ZOMO uvirvalisya do budivli fabriki Ponar shob zupiniti strajk yakij prote trivav do 18 grudnya 27 Vid 1987 roku v Tarnovi pochav vidbuvatisya shorichnij kinofestival a z 1997 festival kinokomediyi Talia 37 Suchasnij period red Politichni zmini spriyali rekonstrukciyi samovryaduvannya Tarnova 27 travnya 1990 roku v Tarnovi vidbulisya pershi municipalni vibori pislya 1945 roku Bilshist promislovih pidpriyemstv pislya 1990 roku buli rekonstrujovani abo privatizovani 38 U 2013 roci buv zaareshtovanij mer mista Rishard Shigala u zv yazku z korupcijnimi aferami 39 13 listopada 2017 roku rajonnij sud Tarnova zasudiv kolishnogo mera do 3 rokiv uv yaznennya 40 U 2015 roci v misti vidkrilosya Pochesne konsulstvo Ukrayini 41 Demografiya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 42 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 53940 9823 37462 6655Zhinki 60113 9332 35835 14946Razom 114053 19155 73297 21601Pam yatki red Sakralna arhitektura i cvintari red Bazilika Rizdva Bogorodici XIV st Derev yanij kostel Bogorodici 1458 Derev yanij kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta 1772 1776 Derev yanij kostel Svyatoyi Trijci 1595 1597 Kostel Svyatoyi Rodini 1752 1776 Latinskij sobor v yakomu zbereglisya chimalo misteckih nadgrobkiv z epitafiyami zokrema knyazya Yanusha Ostrozkogo Yevrejskij cvintar 1583 Starij cvintar XVIII st Fortifikacijni sporudi ta palaci red Zalishki oboronnih muriv XIV XVI st Ruyini zamku Tarnovskih XIV st Shlyubnij palac 1880 Inshi pam yatki arhitekturi red Zaliznichnij vokzal 1855 Mavzolej generala Yuzefa Bema 1929 Mikva 1904 Mikolayivskij dim 1524 najstarishij budinok u misti Ratusha XIV st Floreckij dim XVI st Muzeyi red Etnografichnij muzej ul Krakowska 10 Yeparhialnij muzej Pl Katedralny 6 Krayeznavchij muzej Pl Rynek 20 21 43 Ekonomika red U misti bazuyetsya providnij virobnik dobriv i produkciyi himichnoyi promislovosti u Polshi i v Yevropi Grupa Azoty S A Vidomi lyudi red Urodzhenci red Stella Bloh 1897 1999 amerikanska hudozhnicya tancivnicya ta zhurnalistka Emil Brig 1924 2002 Geroj Izrayilyu Yan Amor Tarnovskij derzhavnij politichnij vijskovij diyach Polskogo korolivstva zasnovnik mista Ternopolya Marcin Vrona rezhiser scenarist ta prodyuser Yacek Dukaj pismennik Vilgelm Sasnal 29 grudnya 1972 suchasnij polskij hudozhnik Anni Ondra cheska kinoaktorka Tomash Zelishevskij 26 travnya 1955 polskij rok muzikant barabanshik gurtu Budka Suflera Meshkanci red Ivan Ogiyenko mitropolit Ilarion Dante Baranovskij 1882 1925 direktor Teatru v Tarnovi v 1916 roci Pomerli red Yanush Ostrozkij knyaz magnat Yan Shepanik vinahidnik Pohovani red Yan Amor Tarnovskij Yan Kshishtof Tarnovskij Shepanik Yan Yunakiv Mikola Leontijovich general polkovnik Armiyi UNR Mizhnarodna spivpracya red Prapor krayini Misto region Krayina Dokument pro spivpracyu Data pidpisannya dokumentu nbsp Bila Cerkva Kiyivska oblast Ukrayina Dogovir Pro partnersku spivpracyu mizh Gminoyu mista Tarnuva v Respublici Polsha ta miskoyu radoyu mista Bila Cerkva v Ukrayini 7 veresnya 2007 r Div takozh red Derzhavna Visha Profesijna Shkola u TarnoviPrimitki red a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 nedostupne posilannya Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tarniv Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 8 S 3133 a b v Tarniv i region Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Tarniv Tarnivskij centr informaciyi Slovniki Ukrayini on line Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2017 Klimat Tarnova Vojtovich L Prikarpattya v drugij polovini I tisyacholittya n n najdavnishi knyazivstva Arhivovano 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Visnik Lvivskogo universitetu 2010 Vip 45 S 47 a b Encyklopedia Tarnowa haslo Historia Tarnow 2010 s 156 pol Dzieje Tarnowa pol J Leniek F Herzig F Lesniak Dzieje miasta Tarnowa Tarnow 1911 s 165 pol K Moskal haslo Bernardynskie koscioly w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 50 pol K Moskal haslo Palac w Gumniskach w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 296 pol Spis osob pochowanych na Starym Cmentarzu w Tarnowie pol Wisniewski Wojciech Jeszcze o Macieju Boguszu Steczynskim i rabacji 1846 roku nieznany poemat o rzezi galicyjskiej Plaj T 32 2006 s 27 45 pol Vesna narodiv Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 R Banach haslo Krol Michal w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 219 pol W Kolodziej haslo Kasa Oszczednosci Miasta Tarnowa w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 193 pol a b K Moskal haslo Ludnosc w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 244 pol M Olejnik haslo Przewrot wojskowy w nocy z 30 na 31 X 1918 w Tarnowie w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 346 pol Sribnyak I Historia utrwalona w dokumentach zrodlowe znaczenie zebran archiwalnych Ossolineum dla rekonstrukcji dzialalnosci Rzadu Ukrainskiej Republiki Ludowej na Emigracji na przykladzie kolekcji 22 53 Czasopismo Zakladu Narodowego imienia Ossolinskich Wroclaw 2018 Zeszyt 29 S 155 173 pol Derzhavnij centr Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 A Majcher Wegrzynek haslo Kino Marzenie w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 198 pol R Lichwala haslo Zaklady Azotowe w Tarnowie Moscicach w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 511 514 pol A Bartosz haslo Muzealnictwo w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 270 274 pol J Bochenek Na posterunku Tarnow 1947 s 8 pol a b v g d K Banburski K Koprowski K Moskal A Szpunar haslo Historia w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 161 pol J Matrejek Cz Sterkowicz J Suda haslo Wiezienia w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 487 pol GETTO W TARNOWIE pol Janusz Koziol Zaglada tarnowskich Zydow Galicyjski Tygodnik Informacyjny TEMI 24 1922 ISSN 0208 7007 pol Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo Yuliyana Seredyaka 1975 S 130 131 Moskal K Trusz M Rozwoj przestrzenny Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 S 375 pol W Kutek M Zychowska haslo Wolnosc i Niezawislosc w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 497 pol Jelonek A Terytorium i ludnosc miasta Tarnowa Praca zbiorowa Studia z geografii srednich miast w Polsce Problematyka Tarnowa PWN 1971 s 36 37 pol P Markowicz haslo Zakladowy Klub Sportowy Unia Tarnow w Encyklopedia Tarnowa red A Niedojadlo Tarnow 2010 s 511 pol Spoleczne i polityczne zroznicowanie aglomeracji w Polsce waniliowe centrum mozaika przedmiesc pol Arhiv originalu za 13 chervnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2012 Tarnow najbardziej innowacyjny pol Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 26 sichnya 2019 Malopolskiego U M W Subregionalny Program Rozwoju Serwis Instytucji Zarzadzajacej Regionalnym Programem Operacyjnym Wojewodztwa Malopolskiego pol Prezydent Tarnowa aresztowany pol Gasiorek R Tarnow Ryszard Scigala skazany na kare trzech lat wiezienia pol U Polshi z yavilos she odne Pochesne konsulstvo Ukrayini Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 2 lipnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Tarnuv Tarniv Dzherela red Tarniv Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 8 S 3133 Tarnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 196 pol S 196 204 pol Posilannya red Tarnuvu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Galichina nbsp Portal Polsha nbsp Tarnuv u Vikishovishi Tarnivskij centr informaciyi Oficjalna strona miasta Tarnowa pol Tarnowskie Centrum Informacji pol Secesyjny Tarnow Zabytki secesji w Tarnowie pol Tarnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 197 pol pol Tarnow Dawniej pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tarniv amp oldid 38831115