www.wikidata.uk-ua.nina.az

СУ 100 радянська самохідно артилерійська установка САУ періоду Другої світової війни класу винищувачів танків середня по

СУ-100

СУ-100 — радянська самохідно-артилерійська установка (САУ) періоду Другої світової війни, класу винищувачів танків, середня по масі. Була створена на базі середнього танка Т-34-85 конструкторським бюро Уралмашзавода наприкінці 1943 — початку 1944 року як подальший розвиток САУ СУ-85 зважаючи на недостатні можливості останньої в боротьбі з німецькими важкими танками. Серійний випуск СУ-100 був розпочатий на Уралмашзаводі в серпні 1944 року і тривав, за різними даними, до березня 1946 або ж до початку 1948 року. Крім того, в 1951–1956 роках її виробництво за радянської ліцензії здійснювалося в Чехословаччині. Всього в СРСР і Чехословаччині було випущено від 4772 до 4976 САУ цього типу.

СУ-100
Тип винищувач танків
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні з 1944
Оператори
Історія виробництва
Виробник
Виготовлення 1944–1956
Виготовлена
кількість		 від 4772 до 4976, за різними даними
Характеристики
Вага 31,6
Довжина 6460
Довжина ствола 56
Ширина 3000
Висота 2245
Обслуга 4
Калібр нарізна протитанкова гармата
Підвищення −3…+20°
Траверс ±8°
Приціл телескопічний шарнірний ТШ-19, панорама Герца, бічний рівень.
Броня сталева катаная й лита, гомогенна
Лоб: верх: 75 / 50°, низ: 45 / 55°
Борт: верх: 45 / 40°, низ: 45 / 0°
Корма: верх: 45 / 48°, низ: 45 / 45°
Дах: 20
Днище: 20
Башта: маска гармати: 40—110, борт: 45 / 0—20°, корма: 45 / 0°, дах: 20
Головне
озброєння
 100-мм Д-10С обр. 1944
боєкомплект: 33
Двигун V-подібний 12 — циліндровий дизельний рідинного охолодження
520
Питома потужність 16,4
Підвіска підвіска Крісті
тиск на ґрунт: 0,8
Дорожній просвіт 400
Паливо дизльне
Швидкість шосе: 50
бездоріжжя: 20
Прохідність підйом: 35°
стінка: 0,73
рів: 2,5
брід: 1,3
СУ-100 у Вікісховищі

Перше бойове застосування СУ-100 відбулося в січні 1945 року, і надалі СУ-100 використовувалися в ряді операцій Німецько-радянської війни і Радянсько-японської війни, але в цілому їх бойове застосування було обмеженим. Після війни СУ-100 неодноразово модернізувалася і протягом кількох десятиліть залишалася на озброєнні Радянської армії. СУ-100 також поставлялися союзникам СРСР і брали участь у ряді післявоєнних локальних конфліктів, у тому числі найбільш активно — в ході арабо-ізраїльських воєн. До кінця XX століття СУ-100 була знята з озброєння в більшості країн що її використовували, але, тим не менш, в деяких з них, станом на 2007 рік, все ще залишається в строю.

Історія створення і виробництва Редагувати

Передумови до створення Редагувати

Винищувач танків СУ-85

Першою САУ класу винищувачів танків, запущеної в серійне виробництво в СРСР, стала СУ-85. Вона була створена на базі середнього танка Т-34 та штурмової гармати СУ-122 і запущена у виробництво влітку 1943 року. 85-мм гармата Д-5С дозволяла СУ-85 ефективно боротися з середніми танками противника на дистанціях більше кілометра, а на менших дистанціях і пробивати лобову броню важких танків. Разом з тим, вже перші місяці застосування СУ-85 показали, що потужність її гармати недостатня для ефективної боротьби з тяжкими танками противника, такими як «Пантера» і "Тигр «, які, володіючи перевагою в вогневої потужності і захисту, а також ефективними прицільними системами, нав'язували бій з дальніх дистанцій.

29 серпня 1943 року було видано розпорядження ДКО про якнайшвидше створення більш ефективних протитанкових засобів. У виконання розпорядження у вересні — жовтні на Уралмашзаводі був, в числі низки інших САУ на базі Т-34, виконаний ескізний проект установки 122-мм гармати Д-25 в зміненому корпусі СУ-85. Подальше опрацювання проекту показало, що така переробка викличе збільшення маси САУ на 2,5 тонни, а також зниження боєкомплекту і скорострільності. В цілому вивчення представлених варіантів показало, що установка на САУ по типу СУ-85 122-мм гармати або 152-мм гаубиці Д-15 викличе перевантаження ходової частини і зниження рухливості машини, тому вирішено було залишити ці гармати для озброєння важких танків і САУ. З іншого боку, інтерес викликав проект збільшеної рубки з посиленим бронюванням, застосований на СУ-Д-15.

Альтернативним напрямком, на який покладалися надії у той період, стала розробка довгоствольних 85-мм гармат з більшою початковою швидкістю снаряда — „великої потужності“ за термінологією того часу. Але хоча був виготовлений і випробуваний ряд таких гармат, у тому числі і САУ, роботи в цьому напрямку закінчилися невдачею — нові гармати на стрільбах показали зовсім незадовільну живучість, часті були випадки розриву ствола. До того ж, результати обстрілу трофейних німецьких танків виявили низьку ефективність високошвидкісних, але легких 85-мм снарядів проти встановленої під раціональними кутами нахилу броні високої твердості, в порівнянні з важкими снарядами великих калібрів. Нарешті, опрацювання показували, що озброєння з 85-мм гармати не використало повністю всіх можливостей САУ на шасі Т-34.

Створення прототипу Редагувати

Проведені на початку листопада 1943 року МВТУ, Уралмашзавод і Техуправлінням НКО розрахунки показали, що найбільш раціональним був перехід до 100-107-мм калібру. Оскільки випуск 107-мм гармат, таких як гармата М-60, був припинений ще в 1941 році, було вирішено створювати нову танкову і самохідну гармату на основі балістики морської 100-мм гармати Б-34, про що 11 листопада був виданий відповідний наказ НКО. Розробка проекту САУ з ним була здійснена в конструкторському бюро Уралмашзавода з ініціативи головного конструктора Л. І. Горлицького. Головним інженером проекту був призначений М. В. Курін. Ескізний проект САУ був переданий НКТП і УБА 5 грудня 1943 року. За підсумками його розгляду ДКО 27 грудня прийняв постанову № 4851 про озброєння важкого танка ІС і середньої САУ 100-мм гарматою, яка зобов'язала ЦАКБ розробити проект відповідної гармати для установки в СУ-85. НКТП же наказом № 765 від 28 грудня зобов'язав Уралмашзавод:

  • До 15 січня 1944 року — закінчити проектні роботи по САУ на базі Т-34, озбрєної 100-мм гарматою конструкції ЦАКБ;
  • До 20 лютого — виготовити прототип САУ і провести його заводські випробування з гарматою, яку повинен був поставити завод № 92 до 25 січня;
  • До 25 лютого — передати прототип на державні випробування.

Однак при вивченні присланих ЦАКБ креслень розробленої ними гармати С-34, яка спочатку призначалася для озброєння важкого танка ІС-2, на Уралмашзаводі прийшли до висновку, що через занадто великі розміри гармати по ширині розміщення її в корпусі СУ-85 зажадало б занадто серйозної переробки конструкції САУ, що включала збільшення ширини корпусу, зміна його форми і перехід на торсіонну підвіску. ЦАКБ наполягало на подібному варіанті, не погоджуючись на внесення змін у конструкцію своєї гармати, але за розрахунками Уралмашзавода, переробка САУ приводила б до збільшення її маси на 3,5-3,8 тонни в порівнянні з СУ-85 і перенесенню термінів готовності не менш як на три місяці, що категорично не влаштовувало замовника. У результаті, як і раніше в подібній ситуації, що виникла при проектуванні СУ-85, Уралмашзавод зв'язався з заводом № 9, в результаті спільної роботи з конструкторами якого була створена 100-мм гармата Д-10С, яка підходила для установки в корпус СУ-85 без внесення в останній значних змін і при цьому мала меншу масу, ніж С-34. У зв'язку з цим у січні 1944 року Управлінням самохідної артилерії були висунуті уточнені вимоги до проекту САУ, що отримала до того часу позначення СУ-100, що передбачали озброєння гарматою Д-10С, збільшення товщини лобового бронювання до 75 мм, застосування нових оглядових приладів Mk.IV (МК-IV) та командирської башточки, при збереженні маси САУ в межах 31 тонни.

Однак до гармати Б-34, боєприпаси якої передбачалося використовувати, були в наявності лише осколково-фугасні і дистанційні осколкові снаряди, і, як з'ясувалося до того часу, закінчення розробки бронебійного снаряда до неї очікувалося не раніше другого півріччя 1944 року. Неминуча затримка з готовністю САУ дозволила начальнику ЦАКБ В. Грабіну наполягти на створенні самохідної установки з гарматою С-34. В результаті переговорів НКТП 30 квітня видав наказ про виготовлення до 8 травня прототипу з цією гарматою, що одержав позначення СУ-100-2, і проведення його порівняльних випробувань спільно з СУ-100. При цьому НКВ і ГАУ все ж таки визнали внесення глибоких змін в корпус СУ-85 неприйнятним і дозволили заводу виробити мінімальні переробки гармати для можливості його встановлення в існуючий корпус САУ, хоча б і з деякими дефектами. При цьому внесення в конструкцію С-34 всіх змін, необхідних для його ефективної установки в СУ-85, робило б її майже ідентичною спеціально розробленої для цієї мети Д-10С.

Тим часом, прототип з гарматою Д-10С, що одержав позначення „Об'єкт 138“, був виготовлений Уралмашзаводом спільно з заводом № 50 в лютому 1944 року і успішно пройшов заводські випробування, що складалися з 30 пострілів і 150 км пробігу. Після цього прототип 3 березня був відправлений на державні випробування на АНІОП, в ході яких машина пройшла 864 км і зробила 1040 пострілів. У підсумку державна комісія визнала її придатною для прийняття на озброєння після внесення в конструкцію деяких доробок, і 14 квітня Уралмашзаводу було дано розпорядження про початок негайної підготовки до серійного виробництва нової САУ.

Прототип СУ-100-2 був виготовлений заводом № 9 в квітні — травні 1944 року з використанням гармати, знятої з дослідного танка ІС-5. Паралельно з цим завершено другий прототип СУ-100, побудований з урахуванням поліпшень, рекомендованих комісією. 24 — 28 червня він пройшов державні випробування на АНІОПі. За підсумками випробувань, в ході яких САУ пройшла 250 км і зробила 923 постріли, державна комісія рекомендувала її для прийняття на озброєння, зазначивши, що СУ-100 забезпечує ураження танків „Пантера“ і „Тигр“ із дистанції 1500 м не залежно від точки влучення, але пробиває тільки бортову броню САУ „Фердинанд“, хоча і з дистанції до 2000 м. СУ-100-2 прибула на АНІОП на початку липня і в тому ж обсязі пройшла державні випробування, за підсумками яких була визнана гіршою в порівнянні з СУ-100 і не рекомендована до прийняття на озброєння. СУ-100 ж була прийнята на озброєння РСЧА наказом ДКО № 6131 від 3 липня 1944 року.

Серійне виробництво Редагувати

СУ-100 раннього випуску з литою носовою балкою

Поки на Уралмашзаводі розгорталася підготовка до виробництва СУ-100, за пропозицією Л. І. Горлицького був розроблений проект перехідної САУ СУ-85м, що являла собою корпус СУ-100 з озброєнням з 85-мм гармати Д-5С-85, яка встановлювалася на СУ-85. Крім моделі гармати, СУ-85 м відрізнялася від СУ-100 лише аналогічними СУ-85 поворотним механізмом, похідним кріпленням і маскою гармати, прицілом і боєукладкою на шістдесят 85-мм пострілів. СУ-85 м дозволяла раніше впровадити поліпшення СУ-100 — більш потужне лобове бронювання і кращі прилади спостереження — в серійному виробництві, але основною причиною появи цієї не запланованої раніше САУ стала небоєспроможність в той період 100-мм гармати, випуск бронебійних снарядів Б-412Б до якої був освоєний тільки в листопаді 1944 року. Перша СУ-85 м була виготовлена в липні 1944 року, а в серпні вона повністю змінила СУ-85 на складальних лініях Уралмашзавода. Випуск СУ-85 м тривав до листопада того ж року, протягом трьох місяців — паралельно з СУ-100, небоєздатними в той період через відсутність бронебійних снарядів; всього було випущено 315 САУ цього типу.

Серійне виробництво самої СУ-100 почалося на Уралмашзаводі у вересні 1944 hjre. Перші випущені машини були ідентичні другому прототипу, і надалі в ході серійного виробництва в конструкцію САУ вносилися в основному технологічні зміни. Так, була ліквідована балка, яка з'єднувала лобові бронеплити, а з'єднання передніх підкрилків з лобовим листом було переведено на спосіб „в чверть“, а з кормовим листом броньової рубки — з „в шип“ на „встик“. Крім цього, було посилено з'єднання рубки з корпусом, а ряд відповідальних зварних швів був переведений на зварювання аустенітними електродами.

Дані про обсяги і терміни випуску СУ-100 дещо різняться. Так, достеменно відомо, що випуск СУ-100 на Уралмашзаводі вівся щонайменше до березня 1946 року, з темпом близько 200 машин на місяць у воєнний час. Всього за цей період було випущено 3037 машин. За документами РГАЕ, омський завод № 174 в 1947 році випустив 198 СУ-100, і ще 6 — на початку 1948 рік року, хоча історик М. Барятинський піддає цю інформацію під сумнів, відзначаючи малоймовірність випуску разової серії після річної перерви. У західних джерелах, що ґрунтуються на донесеннях розвідки США, наводяться дані про випуск СУ-100 в СРСР з 1948 по 1956 з темпом близько 1000 САУ в рік, але радянськими даними це не підтверджується, і, як зазначає Барятинський, могло з'явитися наслідком прийняття розвідкою модернізації СУ-100 що вироблялася в той період за випуск нових машин. Випуск СУ-100 в повоєнний час був також відновлений в Чехословаччині, де в 1951-1956 роках по ліцензії випустили ще 1420 САУ цього типу.

Випуск СУ-100 на Уралмашзаводі
Рік/місяць 1944 1945 1946 Всього
9 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 2 3
Випуск 40 90 150 220 210 215 211 214 210 210 200 200 165 160 140 150 50 100 102 3037

Подальший розвиток Редагувати

Незважаючи на негативні результати попереднього опрацювання можливості створення середньої САУ з 122-мм гарматою, роботи в цьому напрямі були продовжені. Однією з причин цього стала затримка з розробкою бронебійного снаряда до Д-10С, освоєння у виробництві якого очікувалося не раніше осені 1944 року, в той час як всі необхідні боєприпаси до 122-мм гармати Д-25 вироблялися ще з 1930-х років. У травні 1944 року на Уралмашзаводі був розроблений проект САУ СУ-122П, дослідний зразок якої був виготовлений до вересня того ж року. Від серійної СУ-100 вона відрізнялася лише установкою 122-мм гармати Д-25С з 26 пострілами до неї. За результатами випробувань прототипу, СУ-122П була визнана придатною для прийняття на озброєння, але в серійне виробництво поставлена так і не була. Причини цього не вказувалися, але як вказує М. Барятинський, це могло бути наслідком того, що нечисленні переваги СУ-122П в ролі винищувача танків перевішувалися її недоліками: хоча 122-мм гармата в порівнянні з 100-мм мала трохи більшу фактичну бронепробивність по броні німецької бронетехніки, а також відрізнялася більш потужним осколково-фугасним снарядом, САУ з нею відрізнялася меншим боєкомплектом і значно знизилася скорострільність, а виліт ствола що збільшився створював ще більші проблеми в порівнянні з СУ-100; крім цього, існували побоювання, що віддача 122-мм гармати може виявитися занадто сильною для шасі Т-34-85. На цьому, у зв'язку з практичним вичерпанням можливостей САУ на базі Т-34 з переднім розташуванням бойового відділення, розвиток цієї лінії, що йде з СУ-122, припинилося. У подальших роботах по середнім САУ використовувалися вже заново спроектовані базові шасі, а увага конструкторів перейшло до компонування з кормовим розташуванням бойового відділення.

Опис конструкції Редагувати

Компонування СУ-100 в цілому повторювала компоновку базового танка: САУ мала розташовані в лобовій частині об'єднані відділення управління та бойове відділення, і розташоване в кормі моторно-трансмісійне відділення. Екіпаж СУ-100 складався з чотирьох чоловік: механіка-водія, командира, навідника і заряджаючого.

Броньовий корпус Редагувати

СУ-100 мала диференційоване протиснарядне бронювання із застосуванням раціональних кутів нахилу броні. Броньовий корпус САУ виконувався конструктивно як єдине ціле з рубкою і збирався за допомогою зварювання з катаних листів і плит броньової сталі товщиною 20, 45 і 75 мм. Лобова частина корпуса складалася з двох з'єднаних клином плит: верхній, товщиною 75 мм, розташована під нахилом в 50° до вертикалі, і 45-мм нижньої, що мала нахил в 55°. Спочатку плити з'єднувалися між собою через литу балку, як і на базовому танку, але на машинах пізніх випусків перейшли до безпосереднього з'єднання плит. Борти корпусу виконувалися з 45-мм бронеплит і в нижній частині були вертикальними, верхня ж їх частина в районі моторно-трансмісійного відділення розташовувалася під нахилом в 40°, тоді як в районі бойового відділення плити, які утворювали борти рубки, мали нахил лише в 20° . У вирізі в правій бортовій плиті рубки монтувалася командирська башточка циліндрової форми, також виконувалася з 45-мм бронеплити. Корма корпусу була утворена верхньою та нижньою 45-мм плитами, які розміщувалися під нахилом, відповідно, в 48° і 45°, тоді як 45-мм корма рубки була вертикальною. Днище і дах корпусу і рубки, як і надгусеничні полки, виготовлялися з 20-мм бронелистів. Маска гармати складалася з литих рухомої і нерухомої частин складної форми і мала в лобовій частині товщину до 110 мм.

Місце механіка-водія знаходилося зліва в лобовій частині корпусу, командир розташовувався в башточці праворуч від гармати, позаду нього знаходився заряджаючий, а місце навідника розміщувалося зліва від гармати. Для посадки і висадки екіпажу в бронекорпус були: люк у даху командирської башточки і люк механіка-водія у верхній лобовій плиті, аналогічні на Т-34-85, і люк в кормовій частині даху рубки, на машинах ранніх випусків — двостулковий, з другої стулкою в кормовій плиті рубки, як на СУ-85, але надалі від другої стулки відмовилися. Крім цього, в правій частині днища бойового відділення був десантний люк. Двостулковий люк в передній частині даху рубки служив для установки гарматної панорами. Крім цього, в лобовій плиті над люком механіка-водія, а також в бортах і кормі рубки були отвори що закривалися броньовими заглушками для стрільби з особистої зброї. Вентиляція бойового відділення здійснювалася за допомогою двох вентиляторів, встановлених в даху рубки. Доступ до агрегатів двигуна і трансмісії, як і на базовому танку, здійснювався через люки в даху моторно-трансмісійного відділення і відкидну верхню кормову плиту.

Озброєння Редагувати

Основною зброєю СУ-100 була 100-мм нарізна гармата Д-10С зр. 1944 (індекс «С» — самохідний варіант), що мала довжину ствола в 56 калібрів/5608 мм. Гармата забезпечувала бронебійним снарядам початкову швидкість в 897 м/с, а його максимальна дулова енергія становила 6,36 МДж / 648 тс·м. Д-10С мала напівавтоматичний горизонтальний клиновий затвор, електромагнітний і механічний спуски і компенсуючий механізм пружинного типу для забезпечення плавності наведення у вертикальній площині. Противідкатні пристрої гармати складалися з гідравлічного гальма відкату й гідропневматичного накатника, що розташовувалися над стволом гармати ліворуч і праворуч, відповідно. Маса ствола гармати із затвором і відкривальним механізмом становила 1435 кг.

Гармата встановлювалася в лобовій плиті рубки в литій рамці на подвійних цапфах, які давали можливість її наведення у вертикальній площині в межах від −3 до +20° і в горизонтальній ±8°. Наведення здійснювалося за допомогою ручного підйомного механізму секторного типу і поворотного механізму гвинтового типу. Максимальна довжина відкоту при пострілі не перевищувала 570 мм. Наведення на ціль при стрільбі прямою наводкою здійснювалося за допомогою телескопічного шарнірного прицілу ТШ-19, що мав збільшення 4× і поле зору 16°, а при стрільбі з закритих позицій — за допомогою панорами Герца і бічного Ватерпасу. Технічна скорострільність гармати становила 4-6 пострілів у хвилину.

Боєкомплект гармати складався з 33 унітарних пострілів, які розміщувалися в п'яти укладках в рубці, розміщених на стелажах в задній частині (8) і з лівого борту (17) бойового відділення, а також на підлозі праворуч (8). У роки Німецько-радянської війни в боєкомплект гармати входили постріли з гостроголовими і тупоголовими каліберними бронебійними, осколковими і осколково-фугасними снарядами. У післявоєнні роки в боєкомплект був введений постріл з більш ефективним бронебійним снарядом УБР-41Д із захисним і балістичним наконечниками, а пізніше — з підкаліберним і необертальними кумулятивними снарядами. Штатний боєкомплект САУ в 1960-х роках складався з 16 осколково-фугасних, 10 бронебійних і 7 кумулятивних снарядів.

Боєприпаси гармати Д-10С
Марка пострілу Тип снаряду Марка снаряду Маса пострілу, кг Маса снаряду, кг Маса ВР, г Марка підривника Дульна швидкість, м/с Дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м Рік прийому на озброєння
Бронебійні снаряди
УБР-412 бронебійний гостроголовий, трасуючий БР-412 30,10 15,88 65 МД-8 897 1040 1944
УБР-412Б бронебійний тупоголовий з балістичним наконечником, трасуючий БР-412Б 30,10 15,88 65 МД-8 897 1040 1944
УБР-412Д бронебійний гостроголовий із захисним і балістичним наконечниками, трасуючий БР-412Д 30,40 15,88 61 МД-8 887 1070 1953
3УБМ6 бронебійний подкалиберний з серцевиною з карбіду вольфраму, неоперений, з піддоном, що відокремлюється 3БМ8 н/д н/д — — 1415 1660 1966
УБК9 кумулятивний необертальний, трасуючий БК5М н/д н/д н/д ГПВ-2 н/д н/д 1961
Осколково-фугасні снаряди
УО-412 морська осколкова граната О-412 н/д 15,94 н/д РГМ 898 1200
УОФ-412 осколково-фугасний ОФ-412 30,20 15,60 1460 РГМ 900 1100
УОФ-412У осколково-фугасний, із зменшеним зарядом ОФ-412 27,10 15,60 1460 РГМ 600 730
Таблиця бронепробивності для Д-10С
Снаряд / Відстань, м 500 1000 1500 2000 3000
БР-412
(кут зустрічі 90°) 155 135 115; 116 100; 99 75
(кут зустрічі 60°) 125 110 95 80; 87 60
БР-412Б
(кут зустрічі 90°) 160; 162 150; 149 135; 132 125; 124 105
(кут зустрічі 60°) 130 120 110 100 85
(кут зустрічі 35°) 73 68 62 57 н/д
БР-412Д
(кут зустрічі 90°) 200 185 170 155 125
(кут зустрічі 60°) 150 140 130 120 100
3БМ8
(кут зустрічі 90°) н/д н/д н/д 290 н/д
(кут зустрічі 30°) н/д н/д н/д 80 н/д
БК5М
(кут зустрічі 90°) 390 на будь-якій дистанції
(кут зустрічі 30°) 180 на будь-якій дистанції
Слід пам'ятати, що в різний час і в різних країнах використовувалися різні методики визначення бронепробивності. Як наслідок, пряме порівняння з аналогічними даними інших гармат часто виявляється неможливим.

Для ближньої самооборони САУ комплектувалася двома 7,62-мм пістолетами-кулеметами ППШ-41, 1420 патронами до них в 20 дискових магазинах, 4 протитанковими гранатами і 24 ручними осколковими протипіхотними гранатами оборонного типу Ф-1 . З кінця 1950-х років ППШ був замінений автоматом АК-47. У роки Німецько-радянської війни СУ-100 іноді в польових умовах додатково оснащувалися ручними кулеметами, але штатною така конфігурація не була.

Засоби спостереження і зв'язку Редагувати

Перископічний прилад Mk.IV

Найкращий огляд серед членів екіпажу мав командир, який мав для цього командирську башточку, аналогічну такій що застосовувалася на Т-34-85. По периметру башточки мав п'ять оглядових щілин, що забезпечували круговий огляд, з швидкозмінними захисними триплексними склоблоками з внутрішньої сторони але без броньових заслінок. Крім цього, під обертовим дахом башточки був установлений перископічний оглядовий прилад Mk.IV (МК-4). Аналогічним приладом, який розміщувався в лівій стулці люка гарматної панорами, володів навідник. Механік-водій в небойових умовах міг вести спостереження за місцевістю через свій люк, в бою ж йому для цього служили два перископічних оглядових прилади в кришці люка, що мали броньові заслінки. Для заряджаючого єдиним засобом спостереження могла служити оглядова щілину в кормі рубки.

При модернізації, яка проводилася наприкінці 1950-х — початку 1960-х років, прилад МК-4 командира був замінений на бінокулярну командирську панораму ТПКУ-2 . На відміну від МК-4 з його одноразовим збільшенням, ТПКУ-2Б мав п'ятикратне збільшення і поле зору в 7,5° по горизонту, дозволяючи розпізнавати цілі на дальності до 3 кілометрів, а також був забезпечений координатною і далекомірною шкалами. Також при модернізації СУ-100 оснащувалися пасивним приладом нічного бачення механіка-водія БВН, що працював за рахунок підсвічування фарою ФГ-10 з інфрачервоним світлофільтром. При модернізації в другій половині 1960-х СУ-100 оснащувалися більш досконалим бінокулярним приладом ТВН-2, що забезпечував дальність спостереження в 50-60 метрів і поле зору у 30°, при підсвічуванні фарами ФГ-10 або ФГ-125.

Для зовнішнього зв'язку на СУ-100 встановлювалася радіостанція 9РМ або 9РС. 9РМ являла собою комплект із передавача, приймача і умформерів (одноякорних мотор-генераторів) для їх живлення, що приєднуються до бортової електромережі напругою 12 В . З технічної точки зору вона була дуплексною ламповою короткохвильовою радіостанцією вихідною потужністю 20 Вт, що працює на передачу в діапазоні частот від 4 до 5,625 МГц (відповідно довжини хвиль від 53,3 до 75 м), а на прийом — від 3,75 до 6 МГц (довжини хвиль від 50 до 80 м). Різний діапазон передавача і приймача пояснювався тим обставиною, що для двостороннього зв'язку «САУ — САУ» призначався діапазон 4-5,625 МГц, а розширений діапазон приймача використовувався для однобічного зв'язку «штаб — САУ». На стоянці дальність зв'язку в телефонному режимі (голосовий, амплітудна модуляція несучої) при відсутності перешкод досягала 20 км, в русі вона зменшувалася до 15 км. Телеграфний режим передачі інформації у радіостанції 9Р відсутній. На основній частині СУ-100 встановлювалася радіостанція 9РС, що відрізнялася від 9РМ виконанням в одному компактному блоці, можливістю живлення від бортової електромережі напругою 24 В, а також дещо меншою максимальною дальністю зв'язку — 18-20 км з місця і 12-15 км у русі. Для внутрішнього зв'язку САУ оснащувалася танковим переговорним пристроєм ТПУ-3-бісФ. При модернізації в другій половині 1960-х САУ оснащувалася радіостанцією Р-113.

Двигун і трансмісія Редагувати

СУ-100 оснащувалася чотиритактним V-подібним 12 — циліндровим дизельним двигуном рідинного охолодження, моделі В-2-34. Максимальна потужність двигуна — 500 к.с при 1800 об/хв, номінальна — 450 к.с. при 1750 об/хв, експлуатаційна — 400 к.с. при 1700 об/хв. Пуск мотора проводився стартером СТ-700 потужністю 15 к.с. (11 кВт) або стисненим повітрям з двох балонів. Дизель В-2-34 оснащувався двома повітряочисниками типу «Циклон», два трубчастих радіатори системи охолодження двигуна встановлювалися по обидва боки від нього. Внутрішні паливні баки на СУ-100 розташовувалися по бортах корпусу, в проміжках між кожухами пружин підвіски, їх загальна ємність становила 400 л. Крім них САУ комплектувалася чотирма зовнішніми додатковими циліндричними паливними баками ємністю 95 л. кожен, що розташовувалися по два вздовж бортів моторно-трансмісійного відділення і не пов'язаними з паливною системою двигуна. З кінця 1950-х років на СУ-100 встановлювалися дороблені двигуни В-2-34М або В-2-34М11, разом з більш досконалими пов'язаними з ними системами, насамперед повітряочисниками ВТІ-3 з ежекційним відсмоктуванням пилу.

До складу трансмісії СУ-100 входили:

  • Багатодисковий головний фрикціон сухого тертя «сталь по сталі»;
  • П'ятиступінчаста механічна коробка передач з постійним зачепленням шестерень (5 передач вперед і 1 назад);
  • Два багатодискових бортових фрикційних з сухим тертям «сталь по сталі» і стрічковими гальмами з чавунними накладками;
  • Два простих однорядних бортових редуктори.

Всі приводи керування трансмісією — механічні, механік-водій керував поворотом і гальмуванням САУ двома важелями під обидві руки по обидва боки свого робочого місця.

Ходова частина Редагувати

Ходова частина СУ-100 була майже ідентична базовому танку Т-34. Стосовно до одного борту, до її складу входили 5 двосхилих опорних котків великого діаметра (830 мм) з гумовими бандажами, що мали підвіску Крісті, ведуче колесо і лінивець . Підтримуючі котки були відсутні, верхня гілка гусеничної стрічки спиралася на опорні котки машини. Тягові колеса гребневого зачеплення розташовувалися позаду, а лінивці з механізмом натягнення гусениці — спереду. Від базового танка і інших серійних САУ на його базі ходова частина СУ-100 відрізнялася лише посиленням підвіски передніх котків шляхом установки їх на трьох кульковальницях і збільшення діаметра дроту пружин підвіски з 30 до 34 мм. Гусенична стрічка складалася з 72 штампованих сталевих траків шириною 500 мм з розташуванням траків що чергувалися з гребенем і без нього. Для поліпшення прохідності на траки могли встановлюватися ґрунтозачепи різної конструкції, що кріпилися болтами до кожного четвертого або шостого траку. З другої половини 1960-х на СУ-100 встановлювалися штамповані опорні котки від танка Т-44М.

Протипожежне обладнання Редагувати

Самохідно-артилерійська установка оснащувалася стандартним для радянської бронетехніки тетрахлорним переносним вогнегасником. Гасіння пожежі в машині потрібно було виконувати в протигазах — при попаданні тетрахлориду вуглецю на гарячі поверхні відбувалася хімічна реакція часткового заміщення хлору атмосферним киснем з утворенням фосгену — сильнодіючої отруйної речовини задушливої дії.

Використовувалась Редагувати

Карта операторів СУ-100. Країни, де СУ-100 залишається на озброєнні, виділені яскраво-червоним, де перебувала на озброєнні в минулому — темно-червоним
  •  СРСР.
  •  Албанія — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Алжир — 50 СУ-100 на консервації, станом на 2007 рік.
  •  Ангола — деяка кількість СУ-100 залишається у військах, за станом на 2007 рік.
  •  Болгарія — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  В'єтнам — деяка кількість СУ-100 залишається у військах, за станом на 2007 рік.
  •  НДР — не менше 23 СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Єгипет — не менше 100 СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Ємен — 30 СУ-100, станом на 2007 рік.
  •  КНР — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Північна Корея — деяка кількість СУ-100, дані про наявність на 2007 рік відсутні..
  •  Куба — 100 СУ-100, станом на 2007 рік.
  •  Марокко — 8 СУ-100, станом на 2007 рік.
  •  Польща — не менше 25 або 26 СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Румунія — 48 СУ-100, станом на 2007 рік.
  •  Сирія — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Словаччина — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Чехія — деяка кількість СУ-100, зняті з озброєння.
  •  Чехословаччина — порядка 1000 СУ-100, перейшли до Чехії та Словаччини.
  •  Югославія — деяка кількість СУ-100, перейшли до новостворених після розпаду держав.

Організаційно-штатна структура Редагувати

У РСЧА СУ-100 поступали на озброєння самохідно-артилерійських полків і самохідно-артилерійських бригад. Полки були основною тактичною одиницею самохідної артилерії. Самохідно-артилерійські полки СУ-100 комплектувалися за прийнятим в 1944 році штатом № 010/462, по якому полк налічував 318 чоловік і мав 21 САУ. Структура такого полку була наступною:

  • Командир полку

Формування самохідно-артилерійських бригад почалося наприкінці 1944 року у зв'язку з труднощами управління самохідно-артилерійськими полками, число яких до того часу перевищила дві сотні, і організації їх постачання та масованого застосування. Середні самохідно-артилерійські бригади формувалися на базі окремих танкових бригад і комплектувалися СУ-100, спочатку замінюють СУ-85 м, по штатам № 010/500, 010/462 , 010/526, 010/527, 010/504-506 і 010/514, згідно з якими в них налічувалося 1492 людини і 65 середніх і 3 легких САУ. Структура бригади включала в себе:

  • Командир бригади

Польські середні самохідно-артилерійські полки, включаючи укомплектований СУ-100, також комплектувалися за зразком радянського штату № 010/462.

Експлуатація та бойове застосування Редагувати

Німецько-радянська війна Редагувати

Перші СУ-100 були направлені на фронтові випробування у вересні 1944 року й отримали задовільну оцінку військ за високі можливості гармати і хорошу маневреність. Але так як освоєння у виробництві бронебійного снаряда БР-412Б затяглося до жовтня того ж року, спочатку серійні СУ-100 надходили лише у військово-навчальні заклади, і лише в листопаді були сформовані і відправлені на фронт перші збройні ними самохідно-артилерійські полки. В кінці року були сформовані перші самохідно-артилерійські бригади, озброєних СУ-100: 207-ма Ленінградська, 208-ма Двінська і 209-та.

Без урахування фронтових випробувань восени 1944 року, за даними Управління самохідної артилерії, вперше СУ-100 були застосовані в бою в січні 1945 року в ході Будапештської операції. В умовах, коли радянські війська вели стратегічний наступ, СУ-100 нерідко застосовувалися при завершенні прориву тактичної глибини оборони противника в ролі штурмових гармат, як наприклад, в Східно-Прусської операції, де були задіяні 381-й і 1207-й самохідно-артилерійські полки. При цьому самохідно-артилерійські частини йшли в атаку або з ходу, або з підготовкою в стислі терміни.

СУ-100 в полі

Перші самохідно-артилерійські бригади СУ-100 були відправлені на фронт на початку лютого 1945 року: 207-ма і 209-та — на 2-й Український, а 208-ма — на 3-й Український фронт. В цілому, через порівняно пізнью появу, застосування СУ-100 на більшості ділянок фронту носило обмежений характер. Найбільш масово СУ-100 були застосовані в ході балатонської операції, коли вони були використані при відбитті контратаки 6-ї танкової армії СС 6 — 16 березня 1945 року. При цьому були задіяні 207-ма, 208-ма і 209-та самохідно-артилерійські бригади, а також кілька окремих самохідно-артилерійських полків СУ-100. Так, протягом 10 березня, відбиваючи контратаку сил противника, істотної шкоди йому завдали екіпажі 1951-го і 1953-го полків. СУ-100 командира батареї старшого лейтенанта А. Кочерги, а також бойові машини молодших лейтенантів Ворожбіцкого і Самаріна, підбили і спалили по три німецьких танки і САУ. На іншій ділянці фронту батарея 1952-го полку під командуванням капітана Васильєва підбила три важких танка Pz.Kpfw.VI Ausf.B «Королівський тигр», не зазнавши власних втрат. У той же день 1953-й полк був переданий 5-му кавалерійському корпусу і отримав завдання організувати засідку і знищити німецькі війська, які намагалися прорватися з оточення в районі Шімонторніа. Замаскувавши свої машини в лісі, через який готувалися провести атаку німці, екіпажі організували приховані вогневі позиції. Вранці 11 березня в атаку пішли 14 німецьких танків, включаючи важкі. За сигналом САУ вийшли на позиції та раптово відкрили вогонь з дистанції 1500 метрів. Незважаючи на велику відстань, німці втратили відразу три танки і змушені були припинити атаку. Батарея при цьому витратила 6 унітарних пострілів. СУ-100 в ході операції відіграли значну роль у відбитті німецьких танкових атак і показали себе високоефективним засобом в боротьбі з німецькою важкою бронетехнікою, включаючи і важкі танки «Тигр II». У боях 11 — 12 березня, за великих втрат радянських танків, в їх ролі задіялися СУ-100, але через їх уразливість в ближньому бою був відданий наказ про оснащення кожної САУ ручним кулеметом для самооборони від ворожої піхоти. За підсумками операції СУ-100 заслужили надзвичайно високу оцінку командування.

До березня 1945 року 4 танкова армія 1-го Українського фронту отримала 1727-й самохідно-артилерійський полк, який взяв активну участь в Верхньо-Сілезької операції, зокрема, у відбитті контрудару елітної парашутно-танкової дивізії «Герман Геринг» 18 березня. Всього за період операції з 15 по 22 березня втрати склали 15 (в тому числі 4 безповоротно) СУ-100 з 21 наявних на момент початку операції машин; більшість втрат було понесено від артвогню супротивника, а три самохідки застрягли в болоті.

У ході підготовки до Берлінської операції, в кінці березня 1945 року 1-ша гвардійська танкова армія отримала 27 СУ-100, крім того, 14 квітня армії був підпорядкований 11-й танковий корпус, який мав 14 САУ цього типу. 2-га гвардійська танкова армія отримала наприкінці 31 березня СУ-100, а на початку квітня — ще 15 машин цього типу. 4-та гвардійська танкова армія до моменту початку Берлінської операції також була поповнена технікою і мала у своєму складі 28 СУ-100 (10 машин в 6-му механізованому корпусі і 18 в 10-м танковому корпусі у складі 416-го гвардійського самохідно-артилерійського полку). З самого початку берлінської наступальної операції СУ-100 взяли в ній найактивнішу участь, що призводило до неминучих втрат — так, 17 квітня при прориві в районі Зеєловських висот 1-я гвардійська танкова армія втратила 2 СУ-100 (у тому числі одна згоріла), 19 квітня — 7 машин даного типу. 2-я гвардійська танкова армія з 16 по 21 квітня втратила 5 СУ-100, 4-та гвардійська танкова армія з 16 по 22 квітня — 18 СУ-100 (в тому числі 6 безповоротно, причому дві машини стали жертвами Фаустпатронів). Застосовувалися СУ-100 і безпосередньо при штурмі Берліна, зокрема, вступаючи в бій за місто, 1-ша гвардійська танкова армія мала 17 боєготових СУ-100. В умовах міських боїв, самохідки придавались окремим стрілецькою частинам і підрозділам в цілях їх посилення; так, станом на 24 квітня зі складу 95 танкова бригада 9 танкового корпусу (7 Т-34-85 і 5 СУ-100) була додана 7-му стрілецькому корпусу . Станом на 28 квітня, у складі штурмуючої Берлін 3-ї ударної армії було в наявності 33 СУ-100 у складі 1818-го, 1415-го та 1049-го самохідно-артилерійських полків і 95-ї танкової бригади. За підсумками Берлінської операції, 2-га гвардійська танкова армія втратила безповоротно 7 СУ-100, в тому числі 5 машин безпосередньо в місті, 3-тя — 4 СУ-100, 4-я — 3 СУ-100 (з 23 квітня по 2 травня). Основною причиною втрат став артвогонь супротивника.

У березні — травні 1945 року була сформована четверта озброєна СУ-100 самохідно-артилерійська бригада — 231-ша, але в бойових діях в Європі вона узяти участі вже не встигла . Крім бойових дій на радянсько-німецькому фронті, 208-ма і 231-ша самохідно-артилерійські бригади у складі 6-ї гвардійської танкової армії брали участь в бойових діях проти Японії в серпні 1945 року.

Післявоєнне застосування в СРСР Редагувати

Модернізована СУ-100 з характерними деталями у вигляді штампованих котків від Т-44 і додаткових ящиків для спорядження на бортах

Після закінчення війни СУ-100 активно використовувалася Радянською армією ще протягом декількох десятиліть. З кінця 1950-х і по другу половину 1960-х років СУ-100 проходили поступову модернізацію паралельно з базовим танком Т-34-85. В ході модернізації САУ одержали більш сучасні прилади спостереження і радіостанцію, більш надійну модифікацію двигуна і ряд менш значних змін.

СУ-100 використовувалися радянськими військами при придушенні Угорського повстання в 1956 році і в ході операції «Дунай» в 1968 році. У міру передачі іншим країнам, списання зношених машин і постановки САУ в парки на тривале зберігання, до 1980-х років СУ-100 у військах практично не залишилося. Тим не менш, вони ще використовувалися Обмеженим контингентом радянських військ в Афганістані в 1979 — 1980-х роках.

У 1981 році на Борисовському танкоремонтному заводі 121 СУ-100 була обладнана апаратурою розробки 38 НДІ та БТТ, що перетворювала їх в автоматичні самохідні мішені, здатні до прямолінійного руху і стрільби єдиним зарядженим на гарматі холостим пострілом. Переобладнані таким чином СУ-100 використовувалися в навчаннях «Захід-81», «Захід-83», «Захід-84» та «Осінь-88». Вже після фактичного зняття з озброєння зняті з зберігання СУ-100 брали участь у парадах Дня Перемоги 1985 і 1990 років. Сімка СУ-100 пройшла і в історичній частині ювілейного параду 2010 року разом з дев'ятьма Т-34-85.

СУ-100 в інших країнах Редагувати

СУ-100 у військовому музеї у Свідніку в Словаччині

У роки Другої світової війни СУ-100 союзникам СРСР практично не поставлялися. Народна армія Польщі 1 травня 1945 року почала формування 46-го полку самохідної артилерії, озброєння якого повинні були складати СУ-100 , але до 9 травня полк отримав тільки 2 машини. Після цього постачання були припинені, так як за станом на 1949 в наявності значилися всі ті ж 2 САУ. У 1951–1952 роках Польщею була закуплена в СРСР партія озброєння, що включала 173 СУ-100 і ІСУ-122М. Станом на 31 грудня 1954 року в польських військах налічувалося, за різними даними, 25 або 26 СУ-100. У Чехословаччину радянські СУ-100 почали надходити лише в післявоєнний період, ще більше тисячі вироблених в самій Чехословаччині САУ, за вирахуванням поставок іншим країнам, надійшли в Народну армію Чехословаччини в 1950-х роках. СУ-100 поставлялися і іншим союзникам СРСР по Варшавському договору. Національна народна армія НДР станом на 1 березня 1956 року мала 23 САУ, які залишалися на озброєнні самохідно-артилерійського полку 9-ї танкової дивізії до початку 1960-х років. Партію СУ-100, в числі іншого озброєння, закупила в СРСР Болгарія в 1952–1956 роках. Крім цього, мали СУ-100 на озброєнні Румунія і Албанія. В останній СУ-100 залишалися на озброєнні щонайменше до 1995 року. Єдиною з європейських країн, куди СУ-100 поставлялися за межі Варшавського договору, стала Югославія, яка отримала кілька десятків САУ цього типу. В ході розпаду Югославії СУ-100 використовувалися в громадянській війні, опинившись в арміях протиборчих держав.

Ареною найбільш активного бойового застосування СУ-100 в післявоєнному періоді став Близький Схід. При переозброєнні єгипетської армії після арабо-ізраїльської війни 1948 року, СРСР через Чехословаччину в числі іншої бронетехніки поставив в Єгипет в 1953 році 100 СУ-100. Ці САУ були використані єгипетськими військами в ході Суецької кризи в 1956 році. При цьому, за ізраїльськими даними, в ході операції «Кадеш» єгиптянами були втрачені 6 СУ-100. Чотири СУ-100, виділені в окремий підрозділ з 53-ї артилерійської батареї, застосовувалися єгипетськими військами як мобільна артилерія при обороні Порт-Саїду, але були підбиті британськими парашутистами 5 листопада. Кілька СУ-100 було на складі єгипетських військ, відправлених в Ємен для підтримки республіканського повстання. Сам Ємен теж отримав в подальшому декілька десятків САУ.

Захоплена ізраїльськими військами єгипетська СУ-100 в музеї бронетехніки в Латруном

До 1967 року СУ-100 все ще залишалися на озброєнні Єгипту і в ході Шестиденної війни використовувалися при відбитті ізраїльського наступу на Синайському фронті, в ході якого була втрачена 51 СУ-100. Сирія між 1964 і 1967 роками отримала від СРСР деяку кількість СУ-100, які в сирійської армії були введені до складу протитанкових рот, надавали бронетанковим і механізованим бригадам . У єгипетській армії, в кожній з п'яти піхотних дивізій, зосереджених для наступу на Синайському фронті в Війні Судного дня в 1973 році, було по батальйону СУ-100. Сирія також використовувала їх у ході війни, з самого початку наступу сирійських військ на Голанських висотах СУ-100 рухалися в авангарді військ серед бойових порядків піхоти. За деякими даними, СУ-100 були також на озброєнні Ірак а перед початком Іракської війни

СУ-100 поставлялися СРСР в Китай, КНДР і В'єтнам, але дані про їх бойовому застосуванню у збройних конфліктах в тому регіоні, зокрема, у В'єтнамській війні, відсутні. Після 1959 року СУ-100 поставлялися і на Кубу, і в 1961 році кубинські САУ використовувалися при відбитті вторгнення в затоці Свиней. Деяка кількість СУ-100 отримали Алжир і Марокко, а також Ангола, де вони використовувалися в ході громадянської війни.

Оцінка проекту Редагувати

Завдяки використанню відпрацьованої бази серії середніх САУ на базі Т-34, СУ-100 була запущена в серію з мінімальними змінами у виробництві: 72% деталей САУ запозичувалися від Т-34-85, 4% — від СУ-122, 7,5% — від СУ-85, і тільки 16,5% проектувалися заново. З іншого боку, СУ-100 успадкувала і негативні сторони базового танка, такі як застаріла конструкція підвіски або розміщення паливних баків в бойовому відділенні, а також невигідну для САУ компоновку. Ряд проблем викликала і установка більш потужної гармати, що вичерпала запас розвитку базового шасі. Велика маса 100-мм гармати і потовщення лобової броні призвели до перевантаження передніх котків, в результаті чого, навіть незважаючи на посилення пружин підвіски, забезпечити гарантійний пробіг в 3000 км, необхідний ГРАУ, для СУ-100 так і не вдалося, що в поєднанні зі зменшеним запасом ходу трохи знижувало мобільність озброєних СУ-100 частин. Станом на 1948 рік, гарантійний пробіг СУ-100 становив лише 1000 км. Виліт ствола на СУ-100 ще більш збільшився порівняно з СУ-85, утруднюючи маневрування на пересіченій місцевості і в населених пунктах; збільшувався ризик утикання ствола в ґрунт, що могло призвести до поломки механізмів або засмічення каналу ствола, який створював небезпеку його розриву при подальшому пострілі. Крім цього, порівняно великі розміри і вага 100-мм унітарних пострілів знизили боєкомплект САУ в півтора рази і привели до деякого зниження скорострільності, але за рахунок цього в багато раз зростала вогнева міць самохідної установки, залишивши її в класі середніх за масою при настільки потужному і досить великому калібрі гармати без зайвого збільшення бойової маси машини. З прийняттям на озброєння СУ-100 РСЧА отримала високоефективний протитанковий засіб з виключно потужним озброєнням, здатний боротися з усіма серійними зразками німецької бронетехніки. Навіть в післявоєнний період, незважаючи на активне вдосконалення конструкції танків, СУ-100, хоча і з перемінним успіхом, продовжувала зберігати ефективність проти них, що багато в чому було зумовлено спільністю гармати з основним радянським танком першого післявоєнного періоду — Т-54.

Озброєння, захищеність і рухливість Редагувати

У роки Німецько-радянської війни бронепробивність Д-10С дозволяла їй вражати лобову броню більшості німецьких танків і САУ. Як показували випробування СУ-100 на АНІОПі, Д-10С виявилася здатна пробивати лобову броню «Тигра» і «Пантери», включаючи верхню лобову плиту останньої, яка пробивалася на дистанції 1500 метрів, перевершуючи розрахункові можливості гармати. Бортова броня німецьких танків, навіть на самих важких серійних зразках вертикальна або розташована з незначними кутами нахилу і не перевищувала 82 мм, як і лобова броня основних масових середніх танків і САУ — Pz.Kpfw.IV і [ [StuG III|StuG.III]] / IV, пробивалася з відстані 2000 метрів і більше, тобто практично на всіх реальних дистанціях бою.

Певну проблему для 100-мм гармати представляла лише лобова броня танка «Тигр II» та випущених малими серіями САУ «Фердинанд» і «Ягдтигр». Разом з тим, як показали випробування обстрілом бронекорпуса трофейного «Тигра II», проведені в Кубинці, попадання в лобову броню 3-4 бронебійних або осколково-фугасних 100-мм снарядів з дистанції 500–1000 метрів призводило до утворення в ній тріщин, сколів і руйнування зварних швів, що приводили в кінцевому підсумку до виходу танка з ладу. Попадання в кромки або стики лобових бронеплит з дистанції в 500–600 метрів приводили до наскрізного пробиття, але 180-мм лобова плита башти пробивалася тільки при стрільбі в упор. Аналогічну лобову броню корпусу мала і САУ «Ягдтигр». Лобова 200-мм броня «Фердинанда» Д-10С не пробивалася, але від попадань в неї з дистанції в 1500 метрів на випробуваннях САУ вийшла з ладу через утворення відколів з внутрішньої сторони броні. Але протитанкові можливості Д-10С в ході війни були використані не повною мірою через відсутність до неї сучасних за тими мірками бронебійних снарядів — гостроголові з бронебійним наконечником снаряди для радянських танкових і протитанкових гармат були розроблені лише в післявоєнний період на основі трофейних німецьких боєприпасів.

Можливості осколково-фугасного снаряда Д-10С, що містив 1,46 кг вибухової речовини і давав близько 500 великих осколків з дистанцією ураження 22 метри по фронту і 9 метрів в глибину проти піхоти що залягла, або, відповідно, 31 і 13 метрів проти такої що стоїть , ще більш розширювали спектр можливого застосування СУ-100. Хоча її осколково-фугасний снаряд і поступався вдвічі за масою заряду снарядам 122-мм гармат, що складали озброєння радянських важких танків і САУ, він в тій же мірі перевершував містячи 0,65-0,74 кг вибухової речовини снаряди 85-мм гармат, якими оснащувалися середні танки і САУ. Єдиним винятком була середня САУ СУ-122, озброєна 122-мм гаубицею, чий заряд містив 3,67 кг вибухової речовини. Однак до другої половини 1944 року СУ-122, чий випуск припинився за рік до цього, стали вкрай рідкісні у військах, при тому, що в період наступу РСЧА загострилася потреба в САУ саме такого типу, які поєднали потужність 122-мм снаряда з рухливістю середнього танка. СУ-100, по загальній мобільності лише незначно поступалася Т-34-85, хоча і не могла повною мірою замінити СУ-122, змогла тим не менше згладити гостроту цієї проблеми . Посилене в порівнянні з СУ-122 і СУ-85 бронювання також сприяло більш ефективному її використанню в ролі штурмової гармати, але відсутність кулемета, як і на інших радянських середніх САУ, було серйозним недоліком при такому її застосуванні, майже не залишаючи їй в ближньому бою засобів оборони від піхоти супротивника.

Захищеність СУ-100 на полі бою в порівнянні з базовим танком і СУ-85 також значно підвищилася за рахунок доведення найбільш вражаємої в бою деталі бронекорпуса — верхньої лобової — до 75 мм, що збільшило її товщину по ходу снаряда до 117 мм . На нормальних дистанціях бою вона не пробивалася найбільш поширеними німецькими танковими і протитанковими гарматами — 75-мм KwK.40 і PaK.40 з довжиною ствола, відповідно, 48 і 46 калібрів, а на дистанціях понад 1000–1500 метрів вона забезпечувала певний захист і від більш потужних танкових гармат KwK.42 і KwK.36. Однак броня високої твердості, аналогічна застосовувалася на Т-34, зберегла і тенденцію до утворення вторинних осколків з тильної сторони при обстрілі снарядами калібром 75 мм і вище, навіть якщо останні і не пробивали броню. Крім того, в лобовій броні були ослаблені місця у вигляді маски гармати, люка механіка-водія і нижнього лобового листа, хоча вірогідність попадання в останній була порівняно мала.

Із закінченням Другої світової і початком холодної війни, потенційним супротивником для СУ-100 стала бронетехніка Великої Британії і США. Броня всіх їх середніх/крейсерських танків військового періоду пробивалася Д-10С на всіх реальних дистанціях стрільби. Небезпека СУ-100 представляла і для середніх/основних бойових танків першого покоління, представлених M26 / M46 в США і «Центуріоном» у Великій Британії. Наскрізне пробиття лобової броні перших, навіть у найбільш снарядостійкій області верхньої лобової деталі, досягалося з дистанції в 1100 метрів, а при попаданні в менш захищені лоб башти або нижню лобову деталь — і більше. Межа тильної міцності (МТМ) складала понад 2500 м. Трохи більшими показниками стійкості володів і «Центуріон» ранніх модифікацій. Бортова ж броня корпусу і башти майже всіх західних танків аж до 1970-х вражалась при обстрілі на курсових кутах понад 60° на будь-якій дистанції прицільної стрільби, і на курсових кутах в 25-30° — на звичайних дистанціях бою. Разом з тим і бронювання радянської САУ могло забезпечити захист лише від вогню застарілих танків, тоді як нові західні машини не мали проблем з пробиттям броні СУ-100 калібернимі снарядами на нормальних дистанціях бою і підкаліберними — з дистанції до 2000 метрів.

Але з розвитком бронезахисту західних танків Д-10 через відставання в розробці сучасних боєприпасів до неї поступово почала втрачати ефективність, навіть незважаючи на появу в боєкомплекті більш досконалого каліберного бронебійного снаряда Б-412Д. Так, лобова броня танка M47 пробивалася нею лише з дистанції в 400–700 метрів. M48 і M60, а також «Центуріони» пізніх модифікацій з посиленим бронюванням і зовсім вражалися каліберними снарядами лише в районі маски гармати, або при малоймовірному попаданні в нижню лобову деталь.

Лише до 1960-м років появу в боєкомплекті необертових кумулятивних і підкаліберних снарядів з піддоном, що відокремлюється знову зробило СУ-100 небезпечним протитанковим засобом, чия ефективність знижувалася лише застарілою системою управління вогнем і вже неадекватним бронезахистом. Підкаліберний снаряд мав дальність прямого пострілу 1660 метрів по цілі двометрової висоти і з дистанції до 2000 метрів міг вражати лоб башти всіх серійних західних танків 1960-х років, хоча проти їх лобової броні корпусу він був менш ефективний через властивої снарядам такого типу схильності до рикошету при значних кутах нахилу броні. Кумулятивний же снаряд відрізнявся меншою дальністю прямого пострілу і точністю, але міг пробивати броню практично всіх серійних західних танків незалежно від місця попадання, аж до появи машин з комбінованою бронею наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Аналоги Редагувати

Jagdpanzer IV/70

У роки Другої світової війни аналогічні СУ-100 самохідні артилерійські установки — винищувачі танків закритої безбаштової компоновки з протиснарядним бронюванням — серійно вироблялися тільки в Німеччині і частково в Італії, хоча САУ останньої більшою мірою відносилися до класу штурмових гармат. Найбільш близькою до СУ-100 і найбільш досконалою з німецьких САУ цього типу була Jagdpanzer IV/70, що базувалася на шасі найбільш масового середнього танка Pz.Kpfw.IV і запущена у виробництво в серпні 1944 року.

Маючи незначну перевагу в лобовому бронюванні, Jagd.Pz.IV поступалася СУ-100 в бортовому бронюванні. При цьому її захищеність додатково знижувалася падінням якості німецької броні в останні роки війни через дефіцит легуючих матеріалів, що приводив насамперед до підвищеної крихкості броні. 75-мм гармата StuK.42, що встановлювалася на Jagd.Pz.IV, була приблизно рівноцінна Д-10С в табличній бронепробивності каліберних бронебійних снарядів; наявність підкаліберних снарядів значно підвищувало її можливості в цьому плані, але через крайній дефіцит цих снарядів на практиці вони використовувалися вкрай рідко. Але при цьому все одно StuK.42 мала в 2,3 рази меншу вагу снаряда і майже вдвічі меншу дулову енергію, що в певних умовах додатково знижувало її фактичну бронепробивність в порівнянні з більш потужною Д-10. Ще легшим в порівнянні з боєприпасами радянської САУ був 75-мм осколково-фугасний снаряд протитанкової гармати StuK.42, марки Sprgr.42 масою всього 5,74 кг, з причини високої початкової швидкості снаряда через велику довжину ствола, корпус осколкової гранати мав товсті стінки і зменшений заряд вибухової речовини всього у 620 г литого аммотола, що сильно знижувало її можливості в боротьбі з не броньованими цілями і ні в яке порівняння не йде з потужною 15,6 кг сталевою осколково-фугасною гранатою ОФ-412 споряджену 1,46 кг литого тротилу. З іншого боку, до переваг Jagd.Pz.IV ставилися наявність оборонного курсового 7,92-мм кулемета MG-42, низька висота машини, найнижча для машин подібного класу, більш якісне виготовлення бронебійних снарядів і снарядів в цілому, також наявність захисного і балістичного ковпачка БР снарядів, більший боєкомплект — 55 пострілів проти 33 у СУ-100, і дещо більша скорострільність через удвічі меншу масу 75-мм унітарних пострілів. Jagd.Pz.IV базувалася на шасі відпрацьованого у виробництві і доведеного до порівняно високого ступеня надійності Pz.Kpfw.IV, але вона, як і СУ-100, страждала від перевантаженості передніх котків, причому ще в більшій мірі, через менші можливості базового шасі.

Більш високі характеристики мала САУ «Ягдпантера», що базувалася на шасі танка «Пантера», хоча порівняння її з СУ-100 не цілком правомірно, так як по масі 45-тонна «Ягдпантера» відносилася до важких САУ. Маючи трохи більш потужний лобовий і бортовий захист, чиї характеристики, втім, знижувалися все тим же падінням якості броні, «Ягдпантера» несла 88-мм гармату KwK.43, яка значно перевершує Д-10С в табличній бронепробивності навіть каліберних снарядів але поступається по дуловій енергії. «Ягдпантера» мала курсовий кулемет для ближньої оборони від ворожої піхоти, перевершувала СУ-100 в скорострільності гармати та несла боєкомплект із 57 пострілів, хоча по потужності осколково-фугасного снаряда KwK.43 все одно поступалася Д-10С. Недоліком німецької САУ було і менш надійне базове шасі «Пантери», яка навіть до кінця війни залишалася найменш надійним танком вермахту. Решта близькі за класом більш легкі німецькі, як і всі італійські САУ, значно поступалися СУ-100.

Збережені екземпляри Редагувати

СУ-100, встановлена на пам'ятнику радянським воїнам-визволителям в Алушті

Завдяки її довголіттю, порівняно велика кількість СУ-100 збереглося в країнах, де вона в минулому складалася на озброєнні, передусім у країнах колишнього СРСР, а також Чехії і Словаччини. Десятки САУ встановлені як пам'ятки або в складі меморіальних комплексів, або знаходяться в експозиціях різних музеїв. Деяка кількість САУ, захоплених ізраїльськими військами в ході арабо-ізраїльських воєн, потрапило і в інші країни.

СУ-100 у Музеї Революції в Гавані
  •  Росія:
    • Воронеж, Музей-Діорама, 2 примірники
  •  Велика Британія:
    • Бронетанковий музей в Бовінгтон.
    • Імперський військовий музей в Даксфорді.
  •  Ізраїль:
  •  Франція — дві СУ-100 в бронетанковому музеї в Сомюрі.
  •  США — музей Абердинського випробувального полігону.
  •  Куба — музей Революції в Гавані. Напис на постаменті говорить, що з цієї САУ під час бою на Плайя-Хірон в квітні 1961 р. Фідель Кастро особисто вразив американське судно «Х'юстон».
  •  Німеччина
    • Танковий музей в Мюнстері

СУ-100 в літературі та кіно Редагувати

СУ-100 знімалися в ряді радянських фільмів про німецько-радянську війну. Найбільш відомим прикладом участі СУ-100 в кінематографі є фільм «На війні як на війні», знятий за однойменною повістю Віктора Курочкіна. Хоча по книзі головні герої воювали на СУ-85, у фільмі вона була замінена на СУ-100. Крім радянських, СУ-100 знімалася в американському фільм The Misfit Brigade, де САУ виконувала роль німецького винищувача танків в роки Другої світової війни.

СУ-100 в сувенірній і ігрової індустрії Редагувати

Масштабна модель СУ-100

У модельній індустрії СУ-100 представлена слабко в порівнянні з більш відомими зразками бронетехніки періоду Другої світової війни. Збірні пластикові масштабні моделі САУ випускалися рядом виробників. Серед сучасних фірм моделі СУ-100 в масштабі 1:35 випускають російська «Зірка» і пропонує перепаковані моделі «Зірки» німецька Revell, а також китайська Dragon Models. Такі виробники як українська UM або молдавська AER, а також ряд інших, випускають пластикові або смоляні моделі СУ-100 в масштабі 1:72 і в менш розповсюдженому 1:76. Існують також набори для побудови паперової моделі-копії СУ-100 в масштабі 1:25. У ряді видань модельної та військово-історичної спрямованості також публікувалися креслення для самостійної побудови моделі.

СУ-100 представлена в ряді комп'ютерних ігор, як присвячених подіям Другої світової, так і післявоєнним конфліктів. Найбільш широко представлена СУ-100 в стратегіях різної спрямованості: стратегіях в реальному часі, таких як Sudden Strike 3: Arms for Victory, «Протистояння: Азія у вогні», «У тилу ворога 2: Брати по зброї», «Бліцкриг», «Бліцкриг II» і «Карибська криза» і варгеймах, таких як Combat Mission II: Barbarossa to Berlin і отримавша високі оцінки критиків за реалістичність «Друга світова». Набагато рідше, але СУ-100 зустрічається і в іграх інших жанрів: танковому симуляторі T-72: Balkans On Fire! і декількох частинах авіасимулятора «Іл-2 Штурмовик», як керована комп'ютером ціль. СУ-100 також можна побачити серед моделей радянської техніки MMO-гри «World of Tanks».

Варто відзначити, що відображення тактико-технічних характеристик бронетехніки і особливостей її вживання в бою в багатьох комп'ютерних іграх далеке від реальності.

Зноски Редагувати

  1. ↑ З урахуванням СУ-85 м, інакше — від 4457 до 4661 одиниць.
  2. З урахуванням СУ-85 м, інакше — у вересні того ж року.
  3. У 1960-х роках і пізніше був розроблений ряд більш сучасних боєприпасів для сімейства гармат Д-10, що включає оперення підкаліберні снаряди, але дані про комплектування ними СУ-100 відсутні.
  4. Розрахункові дані НКВ від 4 травня 1944 року.
  5. Зважаючи закритості КНДР і високого рівня секретності, що оточує північнокорейські збройні сили, доступна у відкритих джерелах інформація про них в значній мірі носить оцінний характер.
  6. Модифікація гармати Д-10 — Д-10С, встановлена на СУ-100 і перша в ряду його танкових модифікацій — Д-10Т відрізнялися лише деталями гарматної люльки, залежали від установки в рубці САУ або башті танка, і, як і наступні модифікації Д-10Т, були повністю взаємозамінні в іншому, включаючи активно удосконалювані боєприпаси.
  7. Межа, до якої тильна сторона броні при попаданні залишається неушкодженою.
  8. Єдине обмеження накладалося підривником кумулятивного снаряда, спрацьовує лише при кутах зустрічі з бронею понад 13°.

Примітки Редагувати

  1. ↑ М. Барятинский. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 15.
  2. ↑ С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 11. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  3. ↑ Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 324. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  4. ↑ М. Барятинський. Бронетанкова техніка СРСР № 1 (16) / 1998.
  5. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — 450 p. — ISBN 1-85743-437-4.
  6. М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 10.
  7. Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 309. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  8. ↑ Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 312. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  9. ↑ О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1941—1945. — Москва : Експринт, 2005. — Т. 2. — С. 315. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «СБМ_315» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 24. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  11. ↑ Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 313. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  12. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 13.
  13. ↑ Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 314. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  14. Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 315. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  15. ↑ О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1941—1945. — Москва : Експринт, 2005. — Т. 2. — С. 316. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «СБМ_316» визначена кілька разів з різним вмістом
  16. ↑ О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1941—1945. — Москва : Експринт, 2005. — Т. 2. — С. 323. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «СБМ_323» визначена кілька разів з різним вмістом
  17. Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 318. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  18. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 14. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Б 14» визначена кілька разів з різним вмістом
  19. ↑ М. Н. Свірін. Д-25: Альтернатив не було! // Полігон. — Москва : Полігон, 2001. — № 3(7). — С. 35.
  20. L. Ness. Jane's World War II Tanks and Fighting Vehicles: The Complete Guide. — London : Jane's Information Group / Harper Collins Publishers, 2002. — P. 158. — ISBN 0-00711-228-9.
  21. ↑ А. Г. Солянкін та ін. Радянські середні самохідні артилерійські установки 1941-1945. — С. 20.
  22. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 5. — С. 52.
  23. Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 320. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  24. Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — С. 322. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  25. О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1941—1945. — Москва : Експринт, 2005. — Т. 2. — С. 317. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
  26. М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 20.
  27. ↑ А. Г. Солянкін та ін. Радянські середні самохідні артилерійські установки 1941-1945. — С. 19.
  28. ↑ М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 9. — С. 49.
  29. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 9. — С. 46.
  30. ↑ М. Н. Свірін. Артилерійське озброєння радянських танків 1940-1945. — Москва : Експрінт, 1999. — С. 38. — (Армада - Вертикаль № 4) — 2000 прим.
  31. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 22.
  32. А. Б. Широкорад. Енциклопедія вітчизняної артилерії / За заг. ред. А. Є. Тараса. — Мінськ : Харвест, 2000. — С. 626. — (Бібліотека військової історії) — ISBN 9-85433-703-0.
  33. ↑ М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 9. — С. 52.
  34. ↑ С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 200. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  35. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 9. — С. 56.
  36. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 9. — С. 53.
  37. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 26.
  38. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2008. — № 12. — С. 48.
  39. М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2009. — № 1. — С. 45.
  40. ↑ О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1941—1945. — Москва : Експринт, 2005. — Т. 2. — С. 102. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
  41. ↑ А. Г. Солянкін та ін. Радянські середні самохідні артилерійські установки 1941-1945. — С. 21.
  42. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 29.
  43. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 154. — ISBN 1-85743-437-4.
  44. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 154. — ISBN 1-85743-437-4.
  45. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 261. — ISBN 1-85743-437-4.
  46. ↑ J. Ledwoch. Bułgaria 1945-1955. — Warszawa : Wydawnictwo Militaria, 2009. — P. 15. — (Wydawnictwo Militaria № 313 / Zimna Wojna № 2) — ISBN 978-8-372 -19313-1.
  47. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 104. — ISBN 1-85743-437-4.
  48. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 278. — ISBN 1-85743-437-4.
  49. ↑ М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 73.
  50. ↑ S. J. Zaloga. Tank Battles of the Mid-East Wars. (1) The Wars of 1948-1973. — Tsuen Wan : Concord Publications, 1996. — P. 4. — (Armor at War № 8 (7008)) — ISBN 9-62361-612 -0.
  51. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 221. — ISBN 1-85743-437-4.
  52. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 248. — ISBN 1-85743-437-4.
  53. ↑ M. Baryatinsky. SU-85/100/122. — Warszawa : Wydawnictwo Militaria, 2005. — P. 69. — (Wydawnictwo Militaria № 240 / Tank Power № 20) — ISBN 8 - 37219-240-5.
  54. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — 450 p. — ISBN 1-85743-437-4.
  55. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 357. — ISBN 1-85743-437-4.
  56. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 70. — ISBN 1-85743-437-4.
  57. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 237. — ISBN 1-85743-437-4.
  58. ↑ J. Ledwoch. Polska 1945-1955. — Warszawa : Wydawnictwo Militaria, 2008. — P. 43. — (Wydawnictwo Militaria № 307 / Zimna Wojna № 1) — ISBN 978-8-372 -19307-0.
  59. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 134. — ISBN 1-85743-437-4.
  60. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 138. — ISBN 1-85743-437-4.
  61. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 244. — ISBN 1-85743-437-4.
  62. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 144. — ISBN 1-85743-437-4.
  63. The Military Balance 2007 / C. Langton. — London : Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — P. 106. — ISBN 1-85743-437-4.
  64. ↑ (англійською). Global Security. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 25 вересня 2009. 
  65. М. Коломієць, М. Макаров. Самохідна артилерія Червоної армії. — С. 33.
  66. ↑ М. Коломієць, М. Макаров. Самохідна артилерія Червоної армії. — С. 37.
  67. ↑ А. Чубачін. Самохідна установка музей № 18. — 1000 прим.
  68. ↑ М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 64.
  69. ↑ М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 27.
  70. ↑ Ісаєв А. В. Берлін 45-го. Бій у лігві звіра. — Москва : Яуза, Ексмо, 2007. — 720 с.
  71. В. Маліков. Довгожителька // Техніка - молоді. — Москва : Техніка - молоді, 1997. — № 10. — С. 45.
  72. М. Усов. Від «телетанка» до «танку-роботу» // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2009. — № 4. — С. 7.
  73. М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 72.
  74. J. Ledwoch. Polska 1945-1955. — Warszawa : Wydawnictwo Militaria, 2008. — P. 38. — (Wydawnictwo Militaria № 307 / Zimna Wojna № 1) — ISBN 978-8-372 -19307-0.
  75. The remains of Albania’s defences. Jane’s Intelligence Review (англійською). Jane's Information Group. 1 июля 1995. Процитовано 25 вересня 2009. 
  76. S. J. Zaloga. Tank Battles of the Mid-East Wars. (1) The Wars of 1948-1973. — Tsuen Wan : Concord Publications, 1996. — P. 5. — (Armor at War № 8 (7008)) — ISBN 9-62361-612 -0.
  77. J. Laffin. Arab Armies of the Middle East Wars. 1948-73. — London : Osprey Publishing, 1982. — P. 17. — (Men-at-Arms № 128) — ISBN 0-85045-451-4.
  78. S. Dunstan. The Yom Kippur War 1973 (2). The Sinai. — Oxford : Osprey Publishing, 2003. — P. 24. — (Campaign № 126) — ISBN 1-84176-221-0.
  79. S. Dunstan. The Yom Kippur War 1973 (1). The Golan Heights. — Oxford : Osprey Publishing, 2003. — P. 35. — (Campaign № 126) — ISBN 1-84176-220-2.
  80. . Jane’s International Security News (англійською). Jane's Information Group. 13 жовтня 2000. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 25 вересня 2009. 
  81. М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 75.
  82. М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 23.
  83. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Т-54/55_91 не вказано текст
  84. М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — С. 76.
  85. М. Б. Барятинський. «Королівський Тигр». Останній аргумент Гітлера. — Москва : Яуза, Колекція, Ексмо, 2008. — С. 49. — (Арсенал колекція) — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-26648-7.
  86. А. Б. Широкорад. Енциклопедія вітчизняної артилерії / За заг. ред. А. Є. Тараса. — Мінськ : Харвест, 2000. — С. 625. — (Бібліотека військової історії) — ISBN 9-85433-703-0.
  87. {{книга|автор = М. Б. Барятинський.|Заголовок = Середній танк Т-62|місце = Москва|видавництво = Моделіст-конструктор|рік = 2004|сторінки = 2|сторінок = 32|серія = Бронеколлекція № 2 (53) / 2004|тираж = 3000} }
  88. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 120. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  89. А. Б. Широкорад. Енциклопедія вітчизняної артилерії / За заг. ред. А. Є. Тараса. — Мінськ : Харвест, 2000. — С. 862. — (Бібліотека військової історії) — ISBN 9-85433-703-0.
  90. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 132. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  91. А. Ісаєв. У пошуках оптимуму // Полігон. — Москва : Полігон, 2000. — № 2. — С. 9.
  92. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 139. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  93. ↑ М. В. Павлов, І. В. Павлов. Вітчизняні броньовані машини 1945-1965 рр. // Техніка та озброєння: вчора, сьогодні, завтра. — Москва : ТЕХІНФОРМ, 2009. — № 3. — С. 45.
  94. ↑ А. Б. Широкорад. Енциклопедія вітчизняної артилерії / За заг. ред. А. Є. Тараса. — Мінськ : Харвест, 2000. — С. 627. — (Бібліотека військової історії) — ISBN 9-85433-703-0.
  95. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 149. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  96. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 159, 175. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  97. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 200. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  98. P. Chamberlain, H. L. Doyle. Encyclopedia of German Tanks of World War Two. A complete illustrated history of German battle tanks, armoured cars, self-propelled guns and semi-tracked vehicles, 1933-1945 / T. L. Jentz. — London : Arms and Armour Press, 1978. — P. 104. — ISBN 0-85368-202-X.
  99. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 80. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  100. С. Устьянцев, Д. Колмаков. Т-54/55. — Нижній Тагіл : Уралвагонзавод / Медіа-Принт, 2006. — С. 72. — (Бойові машини Уралвагонзавода № 3) — 4500 прим. — ISBN 5-98485-026-5.
  101. М. Барятинський. Самохідні установки на базі Т-34. — С. 31.
  102. T. Jentz, H. Doyle. Kingtiger Heavy Tank 1942-1945. — видання 1997. — London : Osprey Publishing, 1993. — P. 36. — (New Vanguard № 1) — ISBN 1-85532-282-X.
  103. http://www.vacaloca.se/La[недоступне посилання з липня 2019] Habana 2/slides/PICT0358.html
  104. UZTM SU-100 in «The Misfit Brigade, 1987». IMCDb.org (англійською). Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 3 жовтня 2009. 
  105. S. Butts. (16 травня 2007). Theatre of War Review (англійською). IGN. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 8 березня 2009. 
  106. . Battlefront (англійською). Архів .battlefront.com/products/t72 / оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 19 вересня 2009. 
  107. Моделі радянських танків з щоденників розробників, Ігровий журнал «PC ігри», листопад 2009 року, стор 128 −129.

Література Редагувати

  • М. Б. Барятинський. Самохідки. В одному строю з танками. — Москва : Яуза, Колекція, Ексмо, 2007. — 96 с. — (Арсенал колекція) — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-23790-6.
  • М. Б. Барятинський. Самохідні установки на базі № 1 (28) / 2000.
  • О. Г. Солянкін, М. В. Павлов, І. В. Павлов, І. Г. Желтов. Радянські середні самохідні артилерійські установки фонд. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-079-4.
  • Свірін М. М. Самохідки Сталіна. Історія радянської САУ 1919—1945. — М. : Яуза, Ексмо, 2008. — 384 с. — (Війна і ми. Радянські танки) — 10000 прим. — ISBN 978-5-699-20527-1, ББК 68.513 С24.
  • М. Коломієць, М. Макаров. Самохідна артилерія Червоної армії. — Москва : Стратегія КМ, 2002. — 83 с. — (Фронтова ілюстрація № 4/2002)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SU-100
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
SU 100 radyanska samohidno artilerijska ustanovka SAU periodu Drugoyi svitovoyi vijni klasu vinishuvachiv tankiv serednya po masi Bula stvorena na bazi serednogo tanka T 34 85 konstruktorskim byuro Uralmashzavoda naprikinci 1943 pochatku 1944 roku yak podalshij rozvitok SAU SU 85 zvazhayuchi na nedostatni mozhlivosti ostannoyi v borotbi z nimeckimi vazhkimi tankami Serijnij vipusk SU 100 buv rozpochatij na Uralmashzavodi v serpni 1944 roku zn 2 i trivav za riznimi danimi do bereznya 1946 1 abo zh do pochatku 1948 2 roku Krim togo v 1951 1956 rokah yiyi virobnictvo za radyanskoyi licenziyi zdijsnyuvalosya v Chehoslovachchini Vsogo v SRSR i Chehoslovachchini bulo vipusheno vid 4772 1 do 4976 2 SAU cogo tipu zn 1 SU 100Tip vinishuvach tankivShema klasichnaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni z 1944Operatori SRSR ChehoslovachchinaIstoriya virobnictvaVirobnik SRSRVigotovlennya 1944 1956Vigotovlenakilkist vid 4772 do 4976 za riznimi danimi zn 1 HarakteristikiVaga 31 6Dovzhina 6460Dovzhina stvola 56Shirina 3000Visota 2245Obsluga 4Kalibr narizna protitankova garmataPidvishennya 3 20 Travers 8 Pricil teleskopichnij sharnirnij TSh 19 panorama Gerca bichnij riven Bronya staleva katanaya j lita gomogennaLob verh 75 50 niz 45 55 Bort verh 45 40 niz 45 0 Korma verh 45 48 niz 45 45 Dah 20Dnishe 20Bashta maska garmati 40 110 bort 45 0 20 korma 45 0 dah 20Golovneozbroyennya 100 mm D 10S obr 1944boyekomplekt 33Dvigun V podibnij 12 cilindrovij dizelnij ridinnogo oholodzhennya520Pitoma potuzhnist 16 4Pidviska pidviska Kristitisk na grunt 0 8Dorozhnij prosvit 400Palivo dizlneShvidkist shose 50bezdorizhzhya 20Prohidnist pidjom 35 stinka 0 73riv 2 5brid 1 3SU 100 u VikishovishiPershe bojove zastosuvannya SU 100 vidbulosya v sichni 1945 roku 3 i nadali SU 100 vikoristovuvalisya v ryadi operacij Nimecko radyanskoyi vijni i Radyansko yaponskoyi vijni ale v cilomu yih bojove zastosuvannya bulo obmezhenim 4 Pislya vijni SU 100 neodnorazovo modernizuvalasya i protyagom kilkoh desyatilit zalishalasya na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi SU 100 takozh postavlyalisya soyuznikam SRSR i brali uchast u ryadi pislyavoyennih lokalnih konfliktiv u tomu chisli najbilsh aktivno v hodi arabo izrayilskih voyen Do kincya XX stolittya SU 100 bula znyata z ozbroyennya v bilshosti krayin sho yiyi vikoristovuvali ale tim ne mensh v deyakih z nih stanom na 2007 rik vse she zalishayetsya v stroyu 5 Zmist 1 Istoriya stvorennya i virobnictva 1 1 Peredumovi do stvorennya 1 2 Stvorennya prototipu 1 3 Serijne virobnictvo 1 4 Podalshij rozvitok 2 Opis konstrukciyi 2 1 Bronovij korpus 2 2 Ozbroyennya 2 3 Zasobi sposterezhennya i zv yazku 2 4 Dvigun i transmisiya 2 5 Hodova chastina 2 6 Protipozhezhne obladnannya 3 Vikoristovuvalas 4 Organizacijno shtatna struktura 5 Ekspluataciya ta bojove zastosuvannya 5 1 Nimecko radyanska vijna 5 2 Pislyavoyenne zastosuvannya v SRSR 5 3 SU 100 v inshih krayinah 6 Ocinka proektu 6 1 Ozbroyennya zahishenist i ruhlivist 6 2 Analogi 7 Zberezheni ekzemplyari 8 SU 100 v literaturi ta kino 9 SU 100 v suvenirnij i igrovoyi industriyi 10 Znoski 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaIstoriya stvorennya i virobnictva RedaguvatiPeredumovi do stvorennya Redaguvati nbsp Vinishuvach tankiv SU 85Pershoyu SAU klasu vinishuvachiv tankiv zapushenoyi v serijne virobnictvo v SRSR stala SU 85 Vona bula stvorena na bazi serednogo tanka T 34 ta shturmovoyi garmati SU 122 i zapushena u virobnictvo vlitku 1943 roku 85 mm garmata D 5S dozvolyala SU 85 efektivno borotisya z serednimi tankami protivnika na distanciyah bilshe kilometra a na menshih distanciyah i probivati lobovu bronyu vazhkih tankiv Razom z tim vzhe pershi misyaci zastosuvannya SU 85 pokazali sho potuzhnist yiyi garmati nedostatnya dlya efektivnoyi borotbi z tyazhkimi tankami protivnika takimi yak Pantera i Tigr yaki volodiyuchi perevagoyu v vognevoyi potuzhnosti i zahistu a takozh efektivnimi pricilnimi sistemami nav yazuvali bij z dalnih distancij 6 29 serpnya 1943 roku bulo vidano rozporyadzhennya DKO pro yaknajshvidshe stvorennya bilsh efektivnih protitankovih zasobiv U vikonannya rozporyadzhennya u veresni zhovtni na Uralmashzavodi buv v chisli nizki inshih SAU na bazi T 34 vikonanij eskiznij proekt ustanovki 122 mm garmati D 25 v zminenomu korpusi SU 85 7 Podalshe opracyuvannya proektu pokazalo sho taka pererobka vikliche zbilshennya masi SAU na 2 5 tonni a takozh znizhennya boyekomplektu i skorostrilnosti 8 V cilomu vivchennya predstavlenih variantiv pokazalo sho ustanovka na SAU po tipu SU 85 122 mm garmati abo 152 mm gaubici D 15 vikliche perevantazhennya hodovoyi chastini i znizhennya ruhlivosti mashini tomu virisheno bulo zalishiti ci garmati dlya ozbroyennya vazhkih tankiv i SAU 9 Z inshogo boku interes viklikav proekt zbilshenoyi rubki z posilenim bronyuvannyam zastosovanij na SU D 15 8 Alternativnim napryamkom na yakij pokladalisya nadiyi u toj period stala rozrobka dovgostvolnih 85 mm garmat z bilshoyu pochatkovoyu shvidkistyu snaryada velikoyi potuzhnosti za terminologiyeyu togo chasu Ale hocha buv vigotovlenij i viprobuvanij ryad takih garmat u tomu chisli i SAU roboti v comu napryamku zakinchilisya nevdacheyu novi garmati na strilbah pokazali zovsim nezadovilnu zhivuchist chasti buli vipadki rozrivu stvola Do togo zh rezultati obstrilu trofejnih nimeckih tankiv viyavili nizku efektivnist visokoshvidkisnih ale legkih 85 mm snaryadiv proti vstanovlenoyi pid racionalnimi kutami nahilu broni visokoyi tverdosti v porivnyanni z vazhkimi snaryadami velikih kalibriv 10 Nareshti opracyuvannya pokazuvali sho ozbroyennya z 85 mm garmati ne vikoristalo povnistyu vsih mozhlivostej SAU na shasi T 34 9 Stvorennya prototipu Redaguvati Provedeni na pochatku listopada 1943 roku MVTU Uralmashzavod i Tehupravlinnyam NKO rozrahunki pokazali sho najbilsh racionalnim buv perehid do 100 107 mm kalibru Oskilki vipusk 107 mm garmat takih yak garmata M 60 buv pripinenij she v 1941 roci bulo virisheno stvoryuvati novu tankovu i samohidnu garmatu na osnovi balistiki morskoyi 100 mm garmati B 34 pro sho 11 listopada buv vidanij vidpovidnij nakaz NKO 11 Rozrobka proektu SAU z nim bula zdijsnena v konstruktorskomu byuro Uralmashzavoda z iniciativi golovnogo konstruktora L I Gorlickogo Golovnim inzhenerom proektu buv priznachenij M V Kurin Eskiznij proekt SAU buv peredanij NKTP i UBA 5 grudnya 1943 roku Za pidsumkami jogo rozglyadu DKO 27 grudnya prijnyav postanovu 4851 pro ozbroyennya vazhkogo tanka IS i serednoyi SAU 100 mm garmatoyu yaka zobov yazala CAKB rozrobiti proekt vidpovidnoyi garmati dlya ustanovki v SU 85 11 9 NKTP zhe nakazom 765 vid 28 grudnya zobov yazav Uralmashzavod 12 Do 15 sichnya 1944 roku zakinchiti proektni roboti po SAU na bazi T 34 ozbryenoyi 100 mm garmatoyu konstrukciyi CAKB Do 20 lyutogo vigotoviti prototip SAU i provesti jogo zavodski viprobuvannya z garmatoyu yaku povinen buv postaviti zavod 92 do 25 sichnya Do 25 lyutogo peredati prototip na derzhavni viprobuvannya Odnak pri vivchenni prislanih CAKB kreslen rozroblenoyi nimi garmati S 34 yaka spochatku priznachalasya dlya ozbroyennya vazhkogo tanka IS 2 na Uralmashzavodi prijshli do visnovku sho cherez zanadto veliki rozmiri garmati po shirini rozmishennya yiyi v korpusi SU 85 zazhadalo b zanadto serjoznoyi pererobki konstrukciyi SAU sho vklyuchala zbilshennya shirini korpusu zmina jogo formi i perehid na torsionnu pidvisku CAKB napolyagalo na podibnomu varianti ne pogodzhuyuchis na vnesennya zmin u konstrukciyu svoyeyi garmati ale za rozrahunkami Uralmashzavoda pererobka SAU privodila b do zbilshennya yiyi masi na 3 5 3 8 tonni v porivnyanni z SU 85 i perenesennyu terminiv gotovnosti ne mensh yak na tri misyaci sho kategorichno ne vlashtovuvalo zamovnika U rezultati yak i ranishe v podibnij situaciyi sho vinikla pri proektuvanni SU 85 Uralmashzavod zv yazavsya z zavodom 9 v rezultati spilnoyi roboti z konstruktorami yakogo bula stvorena 100 mm garmata D 10S yaka pidhodila dlya ustanovki v korpus SU 85 bez vnesennya v ostannij znachnih zmin i pri comu mala menshu masu nizh S 34 12 13 U zv yazku z cim u sichni 1944 roku Upravlinnyam samohidnoyi artileriyi buli visunuti utochneni vimogi do proektu SAU sho otrimala do togo chasu poznachennya SU 100 sho peredbachali ozbroyennya garmatoyu D 10S zbilshennya tovshini lobovogo bronyuvannya do 75 mm zastosuvannya novih oglyadovih priladiv Mk IV MK IV ta komandirskoyi bashtochki pri zberezhenni masi SAU v mezhah 31 tonni 13 Odnak do garmati B 34 boyepripasi yakoyi peredbachalosya vikoristovuvati buli v nayavnosti lishe oskolkovo fugasni i distancijni oskolkovi snaryadi i yak z yasuvalosya do togo chasu zakinchennya rozrobki bronebijnogo snaryada do neyi ochikuvalosya ne ranishe drugogo pivrichchya 1944 roku Neminucha zatrimka z gotovnistyu SAU dozvolila nachalniku CAKB V Grabinu napolyagti na stvorenni samohidnoyi ustanovki z garmatoyu S 34 14 V rezultati peregovoriv NKTP 30 kvitnya vidav nakaz pro vigotovlennya do 8 travnya prototipu z ciyeyu garmatoyu sho oderzhav poznachennya SU 100 2 i provedennya jogo porivnyalnih viprobuvan spilno z SU 100 Pri comu NKV i GAU vse zh taki viznali vnesennya glibokih zmin v korpus SU 85 neprijnyatnim i dozvolili zavodu virobiti minimalni pererobki garmati dlya mozhlivosti jogo vstanovlennya v isnuyuchij korpus SAU hocha b i z deyakimi defektami Pri comu vnesennya v konstrukciyu S 34 vsih zmin neobhidnih dlya jogo efektivnoyi ustanovki v SU 85 robilo b yiyi majzhe identichnoyu specialno rozroblenoyi dlya ciyeyi meti D 10S 15 Tim chasom prototip z garmatoyu D 10S sho oderzhav poznachennya Ob yekt 138 buv vigotovlenij Uralmashzavodom spilno z zavodom 50 v lyutomu 1944 roku 16 i uspishno projshov zavodski viprobuvannya sho skladalisya z 30 postriliv i 150 km probigu Pislya cogo prototip 3 bereznya buv vidpravlenij na derzhavni viprobuvannya na ANIOP v hodi yakih mashina projshla 864 km i zrobila 1040 postriliv U pidsumku derzhavna komisiya viznala yiyi pridatnoyu dlya prijnyattya na ozbroyennya pislya vnesennya v konstrukciyu deyakih dorobok i 14 kvitnya Uralmashzavodu bulo dano rozporyadzhennya pro pochatok negajnoyi pidgotovki do serijnogo virobnictva novoyi SAU 12 Prototip SU 100 2 buv vigotovlenij zavodom 9 v kvitni travni 1944 roku z vikoristannyam garmati znyatoyi z doslidnogo tanka IS 5 17 Paralelno z cim zaversheno drugij prototip SU 100 pobudovanij z urahuvannyam polipshen rekomendovanih komisiyeyu 24 28 chervnya vin projshov derzhavni viprobuvannya na ANIOPi Za pidsumkami viprobuvan v hodi yakih SAU projshla 250 km i zrobila 923 postrili derzhavna komisiya rekomenduvala yiyi dlya prijnyattya na ozbroyennya zaznachivshi sho SU 100 zabezpechuye urazhennya tankiv Pantera i Tigr iz distanciyi 1500 m ne zalezhno vid tochki vluchennya ale probivaye tilki bortovu bronyu SAU Ferdinand hocha i z distanciyi do 2000 m 12 SU 100 2 pribula na ANIOP na pochatku lipnya i v tomu zh obsyazi projshla derzhavni viprobuvannya za pidsumkami yakih bula viznana girshoyu v porivnyanni z SU 100 i ne rekomendovana do prijnyattya na ozbroyennya SU 100 zh bula prijnyata na ozbroyennya RSChA nakazom DKO 6131 vid 3 lipnya 1944 roku 12 Serijne virobnictvo Redaguvati nbsp SU 100 rannogo vipusku z litoyu nosovoyu balkoyuPoki na Uralmashzavodi rozgortalasya pidgotovka do virobnictva SU 100 za propoziciyeyu L I Gorlickogo buv rozroblenij proekt perehidnoyi SAU SU 85m sho yavlyala soboyu korpus SU 100 z ozbroyennyam z 85 mm garmati D 5S 85 yaka vstanovlyuvalasya na SU 85 Krim modeli garmati SU 85 m vidriznyalasya vid SU 100 lishe analogichnimi SU 85 povorotnim mehanizmom pohidnim kriplennyam i maskoyu garmati pricilom i boyeukladkoyu na shistdesyat 85 mm postriliv 18 SU 85 m dozvolyala ranishe vprovaditi polipshennya SU 100 bilsh potuzhne lobove bronyuvannya i krashi priladi sposterezhennya v serijnomu virobnictvi ale osnovnoyu prichinoyu poyavi ciyeyi ne zaplanovanoyi ranishe SAU stala neboyespromozhnist v toj period 100 mm garmati vipusk bronebijnih snaryadiv B 412B do yakoyi buv osvoyenij tilki v listopadi 1944 roku 19 20 Persha SU 85 m bula vigotovlena v lipni 1944 roku a v serpni vona povnistyu zminila SU 85 na skladalnih liniyah Uralmashzavoda 18 Vipusk SU 85 m trivav do listopada togo zh roku protyagom troh misyaciv paralelno z SU 100 neboyezdatnimi v toj period cherez vidsutnist bronebijnih snaryadiv vsogo bulo vipusheno 315 SAU cogo tipu 4 Serijne virobnictvo samoyi SU 100 pochalosya na Uralmashzavodi u veresni 1944 hjre Pershi vipusheni mashini buli identichni drugomu prototipu i nadali v hodi serijnogo virobnictva v konstrukciyu SAU vnosilisya v osnovnomu tehnologichni zmini Tak bula likvidovana balka yaka z yednuvala lobovi bronepliti a z yednannya perednih pidkrilkiv z lobovim listom bulo perevedeno na sposib v chvert a z kormovim listom bronovoyi rubki z v ship na vstik Krim cogo bulo posileno z yednannya rubki z korpusom a ryad vidpovidalnih zvarnih shviv buv perevedenij na zvaryuvannya austenitnimi elektrodami 21 Dani pro obsyagi i termini vipusku SU 100 desho riznyatsya Tak dostemenno vidomo sho vipusk SU 100 na Uralmashzavodi vivsya shonajmenshe do bereznya 1946 roku z tempom blizko 200 mashin na misyac u voyennij chas Vsogo za cej period bulo vipusheno 3037 mashin 1 Za dokumentami RGAE omskij zavod 174 v 1947 roci vipustiv 198 SU 100 i she 6 na pochatku 1948 rik roku 2 22 hocha istorik M Baryatinskij piddaye cyu informaciyu pid sumniv vidznachayuchi malojmovirnist vipusku razovoyi seriyi pislya richnoyi perervi 1 U zahidnih dzherelah sho gruntuyutsya na donesennyah rozvidki SShA navodyatsya dani pro vipusk SU 100 v SRSR z 1948 po 1956 z tempom blizko 1000 SAU v rik ale radyanskimi danimi ce ne pidtverdzhuyetsya i yak zaznachaye Baryatinskij moglo z yavitisya naslidkom prijnyattya rozvidkoyu modernizaciyi SU 100 sho viroblyalasya v toj period za vipusk novih mashin 1 Vipusk SU 100 v povoyennij chas buv takozh vidnovlenij v Chehoslovachchini de v 1951 1956 rokah po licenziyi vipustili she 1420 SAU cogo tipu 1 Vipusk SU 100 na Uralmashzavodi 1 Rik misyac 1944 1945 1946 Vsogo9 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 2 3Vipusk 40 90 150 220 210 215 211 214 210 210 200 200 165 160 140 150 50 100 102 3037Podalshij rozvitok Redaguvati Nezvazhayuchi na negativni rezultati poperednogo opracyuvannya mozhlivosti stvorennya serednoyi SAU z 122 mm garmatoyu roboti v comu napryami buli prodovzheni Odniyeyu z prichin cogo stala zatrimka z rozrobkoyu bronebijnogo snaryada do D 10S osvoyennya u virobnictvi yakogo ochikuvalosya ne ranishe oseni 1944 roku v toj chas yak vsi neobhidni boyepripasi do 122 mm garmati D 25 viroblyalisya she z 1930 h rokiv 23 U travni 1944 roku na Uralmashzavodi buv rozroblenij proekt SAU SU 122P doslidnij zrazok yakoyi buv vigotovlenij do veresnya togo zh roku Vid serijnoyi SU 100 vona vidriznyalasya lishe ustanovkoyu 122 mm garmati D 25S z 26 postrilami do neyi 16 Za rezultatami viprobuvan prototipu SU 122P bula viznana pridatnoyu dlya prijnyattya na ozbroyennya ale v serijne virobnictvo postavlena tak i ne bula Prichini cogo ne vkazuvalisya ale yak vkazuye M Baryatinskij ce moglo buti naslidkom togo sho nechislenni perevagi SU 122P v roli vinishuvacha tankiv perevishuvalisya yiyi nedolikami hocha 122 mm garmata v porivnyanni z 100 mm mala trohi bilshu faktichnu broneprobivnist po broni nimeckoyi bronetehniki 19 a takozh vidriznyalasya bilsh potuzhnim oskolkovo fugasnim snaryadom SAU z neyu vidriznyalasya menshim boyekomplektom i znachno znizilasya skorostrilnist a vilit stvola sho zbilshivsya stvoryuvav she bilshi problemi v porivnyanni z SU 100 krim cogo isnuvali poboyuvannya sho viddacha 122 mm garmati mozhe viyavitisya zanadto silnoyu dlya shasi T 34 85 1 24 Na comu u zv yazku z praktichnim vicherpannyam mozhlivostej SAU na bazi T 34 z perednim roztashuvannyam bojovogo viddilennya rozvitok ciyeyi liniyi sho jde z SU 122 pripinilosya U podalshih robotah po serednim SAU vikoristovuvalisya vzhe zanovo sproektovani bazovi shasi a uvaga konstruktoriv perejshlo do komponuvannya z kormovim roztashuvannyam bojovogo viddilennya 25 Opis konstrukciyi RedaguvatiKomponuvannya SU 100 v cilomu povtoryuvala komponovku bazovogo tanka SAU mala roztashovani v lobovij chastini ob yednani viddilennya upravlinnya ta bojove viddilennya i roztashovane v kormi motorno transmisijne viddilennya Ekipazh SU 100 skladavsya z chotiroh cholovik mehanika vodiya komandira navidnika i zaryadzhayuchogo Bronovij korpus Redaguvati SU 100 mala diferencijovane protisnaryadne bronyuvannya iz zastosuvannyam racionalnih kutiv nahilu broni Bronovij korpus SAU vikonuvavsya konstruktivno yak yedine cile z rubkoyu i zbiravsya za dopomogoyu zvaryuvannya z katanih listiv i plit bronovoyi stali tovshinoyu 20 45 i 75 mm Lobova chastina korpusa skladalasya z dvoh z yednanih klinom plit verhnij tovshinoyu 75 mm roztashovana pid nahilom v 50 do vertikali i 45 mm nizhnoyi sho mala nahil v 55 Spochatku pliti z yednuvalisya mizh soboyu cherez litu balku yak i na bazovomu tanku ale na mashinah piznih vipuskiv perejshli do bezposerednogo z yednannya plit 26 Borti korpusu vikonuvalisya z 45 mm broneplit i v nizhnij chastini buli vertikalnimi verhnya zh yih chastina v rajoni motorno transmisijnogo viddilennya roztashovuvalasya pid nahilom v 40 todi yak v rajoni bojovogo viddilennya pliti yaki utvoryuvali borti rubki mali nahil lishe v 20 U virizi v pravij bortovij pliti rubki montuvalasya komandirska bashtochka cilindrovoyi formi takozh vikonuvalasya z 45 mm bronepliti Korma korpusu bula utvorena verhnoyu ta nizhnoyu 45 mm plitami yaki rozmishuvalisya pid nahilom vidpovidno v 48 i 45 todi yak 45 mm korma rubki bula vertikalnoyu Dnishe i dah korpusu i rubki yak i nadgusenichni polki vigotovlyalisya z 20 mm bronelistiv Maska garmati skladalasya z litih ruhomoyi i neruhomoyi chastin skladnoyi formi i mala v lobovij chastini tovshinu do 110 mm 21 Misce mehanika vodiya znahodilosya zliva v lobovij chastini korpusu komandir roztashovuvavsya v bashtochci pravoruch vid garmati pozadu nogo znahodivsya zaryadzhayuchij a misce navidnika rozmishuvalosya zliva vid garmati Dlya posadki i visadki ekipazhu v bronekorpus buli lyuk u dahu komandirskoyi bashtochki i lyuk mehanika vodiya u verhnij lobovij pliti analogichni na T 34 85 i lyuk v kormovij chastini dahu rubki na mashinah rannih vipuskiv dvostulkovij z drugoyi stulkoyu v kormovij pliti rubki yak na SU 85 ale nadali vid drugoyi stulki vidmovilisya Krim cogo v pravij chastini dnisha bojovogo viddilennya buv desantnij lyuk 27 Dvostulkovij lyuk v perednij chastini dahu rubki sluzhiv dlya ustanovki garmatnoyi panorami Krim cogo v lobovij pliti nad lyukom mehanika vodiya a takozh v bortah i kormi rubki buli otvori sho zakrivalisya bronovimi zaglushkami dlya strilbi z osobistoyi zbroyi Ventilyaciya bojovogo viddilennya zdijsnyuvalasya za dopomogoyu dvoh ventilyatoriv vstanovlenih v dahu rubki Dostup do agregativ dviguna i transmisiyi yak i na bazovomu tanku zdijsnyuvavsya cherez lyuki v dahu motorno transmisijnogo viddilennya i vidkidnu verhnyu kormovu plitu Ozbroyennya Redaguvati Osnovnoyu zbroyeyu SU 100 bula 100 mm narizna garmata D 10S zr 1944 indeks S samohidnij variant sho mala dovzhinu stvola v 56 kalibriv 5608 mm Garmata zabezpechuvala bronebijnim snaryadam pochatkovu shvidkist v 897 m s a jogo maksimalna dulova energiya stanovila 6 36 MDzh 648 ts m 28 D 10S mala napivavtomatichnij gorizontalnij klinovij zatvor elektromagnitnij i mehanichnij spuski i kompensuyuchij mehanizm pruzhinnogo tipu dlya zabezpechennya plavnosti navedennya u vertikalnij ploshini Protividkatni pristroyi garmati skladalisya z gidravlichnogo galma vidkatu j gidropnevmatichnogo nakatnika sho roztashovuvalisya nad stvolom garmati livoruch i pravoruch vidpovidno 29 Masa stvola garmati iz zatvorom i vidkrivalnim mehanizmom stanovila 1435 kg Garmata vstanovlyuvalasya v lobovij pliti rubki v litij ramci na podvijnih capfah yaki davali mozhlivist yiyi navedennya u vertikalnij ploshini v mezhah vid 3 do 20 i v gorizontalnij 8 Navedennya zdijsnyuvalosya za dopomogoyu ruchnogo pidjomnogo mehanizmu sektornogo tipu i povorotnogo mehanizmu gvintovogo tipu Maksimalna dovzhina vidkotu pri postrili ne perevishuvala 570 mm Navedennya na cil pri strilbi pryamoyu navodkoyu zdijsnyuvalosya za dopomogoyu teleskopichnogo sharnirnogo pricilu TSh 19 sho mav zbilshennya 4 i pole zoru 16 a pri strilbi z zakritih pozicij za dopomogoyu panorami Gerca i bichnogo Vaterpasu 21 Tehnichna skorostrilnist garmati stanovila 4 6 postriliv u hvilinu 30 Boyekomplekt garmati skladavsya z 33 unitarnih postriliv yaki rozmishuvalisya v p yati ukladkah v rubci rozmishenih na stelazhah v zadnij chastini 8 i z livogo bortu 17 bojovogo viddilennya a takozh na pidlozi pravoruch 8 U roki Nimecko radyanskoyi vijni v boyekomplekt garmati vhodili postrili z gostrogolovimi i tupogolovimi kalibernimi bronebijnimi oskolkovimi i oskolkovo fugasnimi snaryadami U pislyavoyenni roki v boyekomplekt buv vvedenij postril z bilsh efektivnim bronebijnim snaryadom UBR 41D iz zahisnim i balistichnim nakonechnikami a piznishe z pidkalibernim i neobertalnimi kumulyativnimi snaryadami Shtatnij boyekomplekt SAU v 1960 h rokah skladavsya z 16 oskolkovo fugasnih 10 bronebijnih i 7 kumulyativnih snaryadiv 31 Boyepripasi garmati D 10S 31 32 zn 3 Marka postrilu Tip snaryadu Marka snaryadu Masa postrilu kg Masa snaryadu kg Masa VR g Marka pidrivnika Dulna shvidkist m s Dalnist pryamogo postrilu po cili visotoyu 2 m Rik prijomu na ozbroyennyaBronebijni snaryadiUBR 412 bronebijnij gostrogolovij trasuyuchij BR 412 30 10 15 88 65 MD 8 897 1040 1944UBR 412B bronebijnij tupogolovij z balistichnim nakonechnikom trasuyuchij BR 412B 30 10 15 88 65 MD 8 897 1040 1944UBR 412D bronebijnij gostrogolovij iz zahisnim i balistichnim nakonechnikami trasuyuchij BR 412D 30 40 15 88 61 MD 8 887 1070 1953 33 3UBM6 bronebijnij podkalibernij z sercevinoyu z karbidu volframu neoperenij z piddonom sho vidokremlyuyetsya 3BM8 n d n d 1415 1660 34 1966 28 UBK9 kumulyativnij neobertalnij trasuyuchij BK5M n d n d n d GPV 2 n d n d 1961 33 Oskolkovo fugasni snaryadiUO 412 morska oskolkova granata O 412 n d 15 94 n d RGM 898 1200UOF 412 oskolkovo fugasnij OF 412 30 20 15 60 1460 RGM 900 1100UOF 412U oskolkovo fugasnij iz zmenshenim zaryadom OF 412 27 10 15 60 1460 RGM 600 730Tablicya broneprobivnosti dlya D 10S 35 Snaryad Vidstan m 500 1000 1500 2000 3000BR 412 kut zustrichi 90 155 135 115 116 31 100 99 31 75 kut zustrichi 60 125 110 95 80 87 30 60BR 412B kut zustrichi 90 160 162 31 150 149 31 135 132 31 125 124 31 105 kut zustrichi 60 130 120 110 100 85 kut zustrichi 35 19 zn 4 73 68 62 57 n dBR 412D kut zustrichi 90 200 185 170 155 125 kut zustrichi 60 150 140 130 120 1003BM8 34 kut zustrichi 90 n d n d n d 290 n d kut zustrichi 30 n d n d n d 80 n dBK5M kut zustrichi 90 390 na bud yakij distanciyi 34 kut zustrichi 30 180 na bud yakij distanciyi 36 Slid pam yatati sho v riznij chas i v riznih krayinah vikoristovuvalisya rizni metodiki viznachennya broneprobivnosti Yak naslidok pryame porivnyannya z analogichnimi danimi inshih garmat chasto viyavlyayetsya nemozhlivim Dlya blizhnoyi samooboroni SAU komplektuvalasya dvoma 7 62 mm pistoletami kulemetami PPSh 41 1420 patronami do nih v 20 diskovih magazinah 4 protitankovimi granatami i 24 ruchnimi oskolkovimi protipihotnimi granatami oboronnogo tipu F 1 21 Z kincya 1950 h rokiv PPSh buv zaminenij avtomatom AK 47 1 U roki Nimecko radyanskoyi vijni SU 100 inodi v polovih umovah dodatkovo osnashuvalisya ruchnimi kulemetami ale shtatnoyu taka konfiguraciya ne bula 37 Zasobi sposterezhennya i zv yazku Redaguvati nbsp Periskopichnij prilad Mk IVNajkrashij oglyad sered chleniv ekipazhu mav komandir yakij mav dlya cogo komandirsku bashtochku analogichnu takij sho zastosovuvalasya na T 34 85 Po perimetru bashtochki mav p yat oglyadovih shilin sho zabezpechuvali krugovij oglyad z shvidkozminnimi zahisnimi tripleksnimi skloblokami z vnutrishnoyi storoni ale bez bronovih zaslinok Krim cogo pid obertovim dahom bashtochki buv ustanovlenij periskopichnij oglyadovij prilad Mk IV MK 4 Analogichnim priladom yakij rozmishuvavsya v livij stulci lyuka garmatnoyi panorami volodiv navidnik Mehanik vodij v nebojovih umovah mig vesti sposterezhennya za miscevistyu cherez svij lyuk v boyu zh jomu dlya cogo sluzhili dva periskopichnih oglyadovih priladi v krishci lyuka sho mali bronovi zaslinki Dlya zaryadzhayuchogo yedinim zasobom sposterezhennya mogla sluzhiti oglyadova shilinu v kormi rubki 27 Pri modernizaciyi yaka provodilasya naprikinci 1950 h pochatku 1960 h rokiv prilad MK 4 komandira buv zaminenij na binokulyarnu komandirsku panoramu TPKU 2 Na vidminu vid MK 4 z jogo odnorazovim zbilshennyam TPKU 2B mav p yatikratne zbilshennya i pole zoru v 7 5 po gorizontu dozvolyayuchi rozpiznavati cili na dalnosti do 3 kilometriv a takozh buv zabezpechenij koordinatnoyu i dalekomirnoyu shkalami 38 Takozh pri modernizaciyi SU 100 osnashuvalisya pasivnim priladom nichnogo bachennya mehanika vodiya BVN sho pracyuvav za rahunok pidsvichuvannya faroyu FG 10 z infrachervonim svitlofiltrom Pri modernizaciyi v drugij polovini 1960 h SU 100 osnashuvalisya bilsh doskonalim binokulyarnim priladom TVN 2 sho zabezpechuvav dalnist sposterezhennya v 50 60 metriv i pole zoru u 30 pri pidsvichuvanni farami FG 10 abo FG 125 1 39 Dlya zovnishnogo zv yazku na SU 100 vstanovlyuvalasya radiostanciya 9RM abo 9RS 31 9RM yavlyala soboyu komplekt iz peredavacha prijmacha i umformeriv odnoyakornih motor generatoriv dlya yih zhivlennya sho priyednuyutsya do bortovoyi elektromerezhi naprugoyu 12 V Z tehnichnoyi tochki zoru vona bula dupleksnoyu lampovoyu korotkohvilovoyu radiostanciyeyu vihidnoyu potuzhnistyu 20 Vt sho pracyuye na peredachu v diapazoni chastot vid 4 do 5 625 MGc vidpovidno dovzhini hvil vid 53 3 do 75 m a na prijom vid 3 75 do 6 MGc dovzhini hvil vid 50 do 80 m Riznij diapazon peredavacha i prijmacha poyasnyuvavsya tim obstavinoyu sho dlya dvostoronnogo zv yazku SAU SAU priznachavsya diapazon 4 5 625 MGc a rozshirenij diapazon prijmacha vikoristovuvavsya dlya odnobichnogo zv yazku shtab SAU Na stoyanci dalnist zv yazku v telefonnomu rezhimi golosovij amplitudna modulyaciya nesuchoyi pri vidsutnosti pereshkod dosyagala 20 km v rusi vona zmenshuvalasya do 15 km Telegrafnij rezhim peredachi informaciyi u radiostanciyi 9R vidsutnij 40 Na osnovnij chastini SU 100 vstanovlyuvalasya radiostanciya 9RS sho vidriznyalasya vid 9RM vikonannyam v odnomu kompaktnomu bloci mozhlivistyu zhivlennya vid bortovoyi elektromerezhi naprugoyu 24 V a takozh desho menshoyu maksimalnoyu dalnistyu zv yazku 18 20 km z miscya i 12 15 km u rusi 40 Dlya vnutrishnogo zv yazku SAU osnashuvalasya tankovim peregovornim pristroyem TPU 3 bisF 31 Pri modernizaciyi v drugij polovini 1960 h SAU osnashuvalasya radiostanciyeyu R 113 1 Dvigun i transmisiya Redaguvati SU 100 osnashuvalasya chotiritaktnim V podibnim 12 cilindrovim dizelnim dvigunom ridinnogo oholodzhennya modeli V 2 34 Maksimalna potuzhnist dviguna 500 k s pri 1800 ob hv nominalna 450 k s pri 1750 ob hv ekspluatacijna 400 k s pri 1700 ob hv Pusk motora provodivsya starterom ST 700 potuzhnistyu 15 k s 11 kVt abo stisnenim povitryam z dvoh baloniv Dizel V 2 34 osnashuvavsya dvoma povitryaochisnikami tipu Ciklon dva trubchastih radiatori sistemi oholodzhennya dviguna vstanovlyuvalisya po obidva boki vid nogo Vnutrishni palivni baki na SU 100 roztashovuvalisya po bortah korpusu v promizhkah mizh kozhuhami pruzhin pidviski yih zagalna yemnist stanovila 400 l Krim nih SAU komplektuvalasya chotirma zovnishnimi dodatkovimi cilindrichnimi palivnimi bakami yemnistyu 95 l kozhen sho roztashovuvalisya po dva vzdovzh bortiv motorno transmisijnogo viddilennya i ne pov yazanimi z palivnoyu sistemoyu dviguna 41 Z kincya 1950 h rokiv na SU 100 vstanovlyuvalisya dorobleni dviguni V 2 34M abo V 2 34M11 razom z bilsh doskonalimi pov yazanimi z nimi sistemami nasampered povitryaochisnikami VTI 3 z ezhekcijnim vidsmoktuvannyam pilu 1 Do skladu transmisiyi SU 100 vhodili 31 Bagatodiskovij golovnij frikcion suhogo tertya stal po stali P yatistupinchasta mehanichna korobka peredach z postijnim zacheplennyam shesteren 5 peredach vpered i 1 nazad Dva bagatodiskovih bortovih frikcijnih z suhim tertyam stal po stali i strichkovimi galmami z chavunnimi nakladkami Dva prostih odnoryadnih bortovih reduktori Vsi privodi keruvannya transmisiyeyu mehanichni mehanik vodij keruvav povorotom i galmuvannyam SAU dvoma vazhelyami pid obidvi ruki po obidva boki svogo robochogo miscya 41 Hodova chastina Redaguvati Hodova chastina SU 100 bula majzhe identichna bazovomu tanku T 34 Stosovno do odnogo bortu do yiyi skladu vhodili 5 dvoshilih opornih kotkiv velikogo diametra 830 mm z gumovimi bandazhami sho mali pidvisku Kristi veduche koleso i linivec Pidtrimuyuchi kotki buli vidsutni verhnya gilka gusenichnoyi strichki spiralasya na oporni kotki mashini Tyagovi kolesa grebnevogo zacheplennya roztashovuvalisya pozadu a linivci z mehanizmom natyagnennya gusenici speredu Vid bazovogo tanka i inshih serijnih SAU na jogo bazi hodova chastina SU 100 vidriznyalasya lishe posilennyam pidviski perednih kotkiv shlyahom ustanovki yih na troh kulkovalnicyah i zbilshennya diametra drotu pruzhin pidviski z 30 do 34 mm 31 41 Gusenichna strichka skladalasya z 72 shtampovanih stalevih trakiv shirinoyu 500 mm z roztashuvannyam trakiv sho cherguvalisya z grebenem i bez nogo Dlya polipshennya prohidnosti na traki mogli vstanovlyuvatisya gruntozachepi riznoyi konstrukciyi sho kripilisya boltami do kozhnogo chetvertogo abo shostogo traku Z drugoyi polovini 1960 h na SU 100 vstanovlyuvalisya shtampovani oporni kotki vid tanka T 44M 1 Protipozhezhne obladnannya Redaguvati Samohidno artilerijska ustanovka osnashuvalasya standartnim dlya radyanskoyi bronetehniki tetrahlornim perenosnim vognegasnikom Gasinnya pozhezhi v mashini potribno bulo vikonuvati v protigazah pri popadanni tetrahloridu vuglecyu na garyachi poverhni vidbuvalasya himichna reakciya chastkovogo zamishennya hloru atmosfernim kisnem z utvorennyam fosgenu silnodiyuchoyi otrujnoyi rechovini zadushlivoyi diyi Vikoristovuvalas Redaguvati nbsp Karta operatoriv SU 100 Krayini de SU 100 zalishayetsya na ozbroyenni vidileni yaskravo chervonim de perebuvala na ozbroyenni v minulomu temno chervonim nbsp SRSR nbsp Albaniya deyaka kilkist SU 100 42 znyati z ozbroyennya 43 nbsp Alzhir 50 SU 100 na konservaciyi stanom na 2007 rik 44 nbsp Angola deyaka kilkist SU 100 zalishayetsya u vijskah za stanom na 2007 rik 45 nbsp Bolgariya deyaka kilkist SU 100 46 znyati z ozbroyennya 47 nbsp V yetnam deyaka kilkist SU 100 zalishayetsya u vijskah za stanom na 2007 rik 48 nbsp NDR ne menshe 23 SU 100 znyati z ozbroyennya 49 nbsp Yegipet ne menshe 100 SU 100 50 znyati z ozbroyennya 51 nbsp Yemen 30 SU 100 stanom na 2007 rik 52 nbsp KNR deyaka kilkist SU 100 53 znyati z ozbroyennya 54 nbsp Pivnichna Koreya deyaka kilkist SU 100 42 dani pro nayavnist na 2007 rik vidsutni 55 zn 5 nbsp Kuba 100 SU 100 stanom na 2007 rik 56 nbsp Marokko 8 SU 100 stanom na 2007 rik 57 nbsp Polsha ne menshe 25 abo 26 SU 100 58 znyati z ozbroyennya 59 nbsp Rumuniya 48 SU 100 stanom na 2007 rik 60 nbsp Siriya deyaka kilkist SU 100 42 znyati z ozbroyennya 61 nbsp Slovachchina deyaka kilkist SU 100 znyati z ozbroyennya 62 nbsp Chehiya deyaka kilkist SU 100 znyati z ozbroyennya 63 nbsp Chehoslovachchina poryadka 1000 SU 100 perejshli do Chehiyi ta Slovachchini 42 nbsp Yugoslaviya deyaka kilkist SU 100 perejshli do novostvorenih pislya rozpadu derzhav 64 Organizacijno shtatna struktura RedaguvatiU RSChA SU 100 postupali na ozbroyennya samohidno artilerijskih polkiv i samohidno artilerijskih brigad Polki buli osnovnoyu taktichnoyu odiniceyu samohidnoyi artileriyi Samohidno artilerijski polki SU 100 komplektuvalisya za prijnyatim v 1944 roci shtatom 010 462 po yakomu polk nalichuvav 318 cholovik i mav 21 SAU Struktura takogo polku bula nastupnoyu 65 Komandir polku Shtab polku Vzvod upravlinnya z komandirskoyi SU 100 4 batareyi SU 100 po 5 mashin v kozhnij Rota avtomatnikiv Sapernij vzvod Sluzhbi tilu Vzvod boyepostachannya Remontnij vzvod Transportnij vzvod Polkovij medichnij punkt Gospodarske viddilennyaFormuvannya samohidno artilerijskih brigad pochalosya naprikinci 1944 roku u zv yazku z trudnoshami upravlinnya samohidno artilerijskimi polkami chislo yakih do togo chasu perevishila dvi sotni i organizaciyi yih postachannya ta masovanogo zastosuvannya Seredni samohidno artilerijski brigadi formuvalisya na bazi okremih tankovih brigad 66 i komplektuvalisya SU 100 spochatku zaminyuyut SU 85 m po shtatam 010 500 010 462 010 526 010 527 010 504 506 i 010 514 zgidno z yakimi v nih nalichuvalosya 1492 lyudini i 65 serednih i 3 legkih SAU 67 Struktura brigadi vklyuchala v sebe 66 Komandir brigadi Shtab brigadi Rota upravlinnya z dvoma komandirskimi SU 100 rozviduvalna rota z troma legkimi SAU SU 76 3 polki SU 100 za shtatom 010 462 Zenitno kulemetna rota z dev yatma DShK Sluzhbi tilu Rota tehnichnogo zabezpechennya Viddil kontrrozvidki Smersh Okremij strileckij vzvod Smersh Polski seredni samohidno artilerijski polki vklyuchayuchi ukomplektovanij SU 100 takozh komplektuvalisya za zrazkom radyanskogo shtatu 010 462 67 Ekspluataciya ta bojove zastosuvannya RedaguvatiNimecko radyanska vijna Redaguvati Pershi SU 100 buli napravleni na frontovi viprobuvannya u veresni 1944 roku j otrimali zadovilnu ocinku vijsk za visoki mozhlivosti garmati i horoshu manevrenist 9 Ale tak yak osvoyennya u virobnictvi bronebijnogo snaryada BR 412B zatyaglosya do zhovtnya togo zh roku spochatku serijni SU 100 nadhodili lishe u vijskovo navchalni zakladi i lishe v listopadi buli sformovani i vidpravleni na front pershi zbrojni nimi samohidno artilerijski polki 3 V kinci roku buli sformovani pershi samohidno artilerijski brigadi ozbroyenih SU 100 207 ma Leningradska 208 ma Dvinska i 209 ta 68 Bez urahuvannya frontovih viprobuvan voseni 1944 roku za danimi Upravlinnya samohidnoyi artileriyi vpershe SU 100 buli zastosovani v boyu v sichni 1945 roku v hodi Budapeshtskoyi operaciyi 3 V umovah koli radyanski vijska veli strategichnij nastup SU 100 neridko zastosovuvalisya pri zavershenni prorivu taktichnoyi glibini oboroni protivnika v roli shturmovih garmat yak napriklad v Shidno Prusskoyi operaciyi de buli zadiyani 381 j i 1207 j samohidno artilerijski polki Pri comu samohidno artilerijski chastini jshli v ataku abo z hodu abo z pidgotovkoyu v stisli termini 68 nbsp SU 100 v poliPershi samohidno artilerijski brigadi SU 100 buli vidpravleni na front na pochatku lyutogo 1945 roku 207 ma i 209 ta na 2 j Ukrayinskij a 208 ma na 3 j Ukrayinskij front 68 V cilomu cherez porivnyano piznyu poyavu zastosuvannya SU 100 na bilshosti dilyanok frontu nosilo obmezhenij harakter 4 Najbilsh masovo SU 100 buli zastosovani v hodi balatonskoyi operaciyi koli voni buli vikoristani pri vidbitti kontrataki 6 yi tankovoyi armiyi SS 6 16 bereznya 1945 roku Pri comu buli zadiyani 207 ma 208 ma i 209 ta samohidno artilerijski brigadi a takozh kilka okremih samohidno artilerijskih polkiv SU 100 Tak protyagom 10 bereznya vidbivayuchi kontrataku sil protivnika istotnoyi shkodi jomu zavdali ekipazhi 1951 go i 1953 go polkiv SU 100 komandira batareyi starshogo lejtenanta A Kochergi a takozh bojovi mashini molodshih lejtenantiv Vorozhbickogo i Samarina pidbili i spalili po tri nimeckih tanki i SAU Na inshij dilyanci frontu batareya 1952 go polku pid komanduvannyam kapitana Vasilyeva pidbila tri vazhkih tanka Pz Kpfw VI Ausf B Korolivskij tigr ne zaznavshi vlasnih vtrat U toj zhe den 1953 j polk buv peredanij 5 mu kavalerijskomu korpusu i otrimav zavdannya organizuvati zasidku i znishiti nimecki vijska yaki namagalisya prorvatisya z otochennya v rajoni Shimontornia Zamaskuvavshi svoyi mashini v lisi cherez yakij gotuvalisya provesti ataku nimci ekipazhi organizuvali prihovani vognevi poziciyi Vranci 11 bereznya v ataku pishli 14 nimeckih tankiv vklyuchayuchi vazhki Za signalom SAU vijshli na poziciyi ta raptovo vidkrili vogon z distanciyi 1500 metriv Nezvazhayuchi na veliku vidstan nimci vtratili vidrazu tri tanki i zmusheni buli pripiniti ataku Batareya pri comu vitratila 6 unitarnih postriliv SU 100 v hodi operaciyi vidigrali znachnu rol u vidbitti nimeckih tankovih atak i pokazali sebe visokoefektivnim zasobom v borotbi z nimeckoyu vazhkoyu bronetehnikoyu vklyuchayuchi i vazhki tanki Tigr II 69 U boyah 11 12 bereznya za velikih vtrat radyanskih tankiv v yih roli zadiyalisya SU 100 ale cherez yih urazlivist v blizhnomu boyu buv viddanij nakaz pro osnashennya kozhnoyi SAU ruchnim kulemetom dlya samooboroni vid vorozhoyi pihoti Za pidsumkami operaciyi SU 100 zasluzhili nadzvichajno visoku ocinku komanduvannya 69 Do bereznya 1945 roku 4 tankova armiya 1 go Ukrayinskogo frontu otrimala 1727 j samohidno artilerijskij polk yakij vzyav aktivnu uchast v Verhno Silezkoyi operaciyi zokrema u vidbitti kontrudaru elitnoyi parashutno tankovoyi diviziyi German Gering 18 bereznya Vsogo za period operaciyi z 15 po 22 bereznya vtrati sklali 15 v tomu chisli 4 bezpovorotno SU 100 z 21 nayavnih na moment pochatku operaciyi mashin bilshist vtrat bulo poneseno vid artvognyu suprotivnika a tri samohidki zastryagli v boloti 70 U hodi pidgotovki do Berlinskoyi operaciyi v kinci bereznya 1945 roku 1 sha gvardijska tankova armiya otrimala 27 SU 100 krim togo 14 kvitnya armiyi buv pidporyadkovanij 11 j tankovij korpus yakij mav 14 SAU cogo tipu 2 ga gvardijska tankova armiya otrimala naprikinci 31 bereznya SU 100 a na pochatku kvitnya she 15 mashin cogo tipu 4 ta gvardijska tankova armiya do momentu pochatku Berlinskoyi operaciyi takozh bula popovnena tehnikoyu i mala u svoyemu skladi 28 SU 100 10 mashin v 6 mu mehanizovanomu korpusi i 18 v 10 m tankovomu korpusi u skladi 416 go gvardijskogo samohidno artilerijskogo polku 70 Z samogo pochatku berlinskoyi nastupalnoyi operaciyi SU 100 vzyali v nij najaktivnishu uchast sho prizvodilo do neminuchih vtrat tak 17 kvitnya pri prorivi v rajoni Zeyelovskih visot 1 ya gvardijska tankova armiya vtratila 2 SU 100 u tomu chisli odna zgorila 19 kvitnya 7 mashin danogo tipu 2 ya gvardijska tankova armiya z 16 po 21 kvitnya vtratila 5 SU 100 4 ta gvardijska tankova armiya z 16 po 22 kvitnya 18 SU 100 v tomu chisli 6 bezpovorotno prichomu dvi mashini stali zhertvami Faustpatroniv 70 Zastosovuvalisya SU 100 i bezposeredno pri shturmi Berlina zokrema vstupayuchi v bij za misto 1 sha gvardijska tankova armiya mala 17 boyegotovih SU 100 V umovah miskih boyiv samohidki pridavalis okremim strileckoyu chastinam i pidrozdilam v cilyah yih posilennya tak stanom na 24 kvitnya zi skladu 95 tankova brigada 9 tankovogo korpusu 7 T 34 85 i 5 SU 100 bula dodana 7 mu strileckomu korpusu Stanom na 28 kvitnya u skladi shturmuyuchoyi Berlin 3 yi udarnoyi armiyi bulo v nayavnosti 33 SU 100 u skladi 1818 go 1415 go ta 1049 go samohidno artilerijskih polkiv i 95 yi tankovoyi brigadi Za pidsumkami Berlinskoyi operaciyi 2 ga gvardijska tankova armiya vtratila bezpovorotno 7 SU 100 v tomu chisli 5 mashin bezposeredno v misti 3 tya 4 SU 100 4 ya 3 SU 100 z 23 kvitnya po 2 travnya Osnovnoyu prichinoyu vtrat stav artvogon suprotivnika 70 U berezni travni 1945 roku bula sformovana chetverta ozbroyena SU 100 samohidno artilerijska brigada 231 sha ale v bojovih diyah v Yevropi vona uzyati uchasti vzhe ne vstigla 68 Krim bojovih dij na radyansko nimeckomu fronti 208 ma i 231 sha samohidno artilerijski brigadi u skladi 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi brali uchast v bojovih diyah proti Yaponiyi v serpni 1945 roku 68 Pislyavoyenne zastosuvannya v SRSR Redaguvati nbsp Modernizovana SU 100 z harakternimi detalyami u viglyadi shtampovanih kotkiv vid T 44 i dodatkovih yashikiv dlya sporyadzhennya na bortahPislya zakinchennya vijni SU 100 aktivno vikoristovuvalasya Radyanskoyu armiyeyu she protyagom dekilkoh desyatilit Z kincya 1950 h i po drugu polovinu 1960 h rokiv SU 100 prohodili postupovu modernizaciyu paralelno z bazovim tankom T 34 85 V hodi modernizaciyi SAU oderzhali bilsh suchasni priladi sposterezhennya i radiostanciyu bilsh nadijnu modifikaciyu dviguna i ryad mensh znachnih zmin 1 SU 100 vikoristovuvalisya radyanskimi vijskami pri pridushenni Ugorskogo povstannya v 1956 roci i v hodi operaciyi Dunaj v 1968 roci 53 U miru peredachi inshim krayinam spisannya znoshenih mashin i postanovki SAU v parki na trivale zberigannya do 1980 h rokiv SU 100 u vijskah praktichno ne zalishilosya Tim ne mensh voni she vikoristovuvalisya Obmezhenim kontingentom radyanskih vijsk v Afganistani v 1979 1980 h rokah 71 U 1981 roci na Borisovskomu tankoremontnomu zavodi 121 SU 100 bula obladnana aparaturoyu rozrobki 38 NDI ta BTT sho peretvoryuvala yih v avtomatichni samohidni misheni zdatni do pryamolinijnogo ruhu i strilbi yedinim zaryadzhenim na garmati holostim postrilom Pereobladnani takim chinom SU 100 vikoristovuvalisya v navchannyah Zahid 81 Zahid 83 Zahid 84 ta Osin 88 72 Vzhe pislya faktichnogo znyattya z ozbroyennya znyati z zberigannya SU 100 brali uchast u paradah Dnya Peremogi 1985 i 1990 rokiv 73 Simka SU 100 projshla i v istorichnij chastini yuvilejnogo paradu 2010 roku razom z dev yatma T 34 85 SU 100 v inshih krayinah Redaguvati nbsp SU 100 u vijskovomu muzeyi u Svidniku v SlovachchiniU roki Drugoyi svitovoyi vijni SU 100 soyuznikam SRSR praktichno ne postavlyalisya Narodna armiya Polshi 1 travnya 1945 roku pochala formuvannya 46 go polku samohidnoyi artileriyi ozbroyennya yakogo povinni buli skladati SU 100 ale do 9 travnya polk otrimav tilki 2 mashini 42 Pislya cogo postachannya buli pripineni tak yak za stanom na 1949 v nayavnosti znachilisya vsi ti zh 2 SAU 58 U 1951 1952 rokah Polsheyu bula zakuplena v SRSR partiya ozbroyennya sho vklyuchala 173 SU 100 i ISU 122M 74 Stanom na 31 grudnya 1954 roku v polskih vijskah nalichuvalosya za riznimi danimi 25 abo 26 SU 100 58 U Chehoslovachchinu radyanski SU 100 pochali nadhoditi lishe v pislyavoyennij period she bilshe tisyachi viroblenih v samij Chehoslovachchini SAU za virahuvannyam postavok inshim krayinam nadijshli v Narodnu armiyu Chehoslovachchini v 1950 h rokah 42 SU 100 postavlyalisya i inshim soyuznikam SRSR po Varshavskomu dogovoru Nacionalna narodna armiya NDR stanom na 1 bereznya 1956 roku mala 23 SAU yaki zalishalisya na ozbroyenni samohidno artilerijskogo polku 9 yi tankovoyi diviziyi do pochatku 1960 h rokiv 49 Partiyu SU 100 v chisli inshogo ozbroyennya zakupila v SRSR Bolgariya v 1952 1956 rokah 46 Krim cogo mali SU 100 na ozbroyenni Rumuniya i Albaniya 49 V ostannij SU 100 zalishalisya na ozbroyenni shonajmenshe do 1995 roku 75 Yedinoyu z yevropejskih krayin kudi SU 100 postavlyalisya za mezhi Varshavskogo dogovoru stala Yugoslaviya yaka otrimala kilka desyatkiv SAU cogo tipu V hodi rozpadu Yugoslaviyi SU 100 vikoristovuvalisya v gromadyanskij vijni opinivshis v armiyah protiborchih derzhav 64 Arenoyu najbilsh aktivnogo bojovogo zastosuvannya SU 100 v pislyavoyennomu periodi stav Blizkij Shid Pri pereozbroyenni yegipetskoyi armiyi pislya arabo izrayilskoyi vijni 1948 roku SRSR cherez Chehoslovachchinu v chisli inshoyi bronetehniki postaviv v Yegipet v 1953 roci 100 SU 100 50 Ci SAU buli vikoristani yegipetskimi vijskami v hodi Sueckoyi krizi v 1956 roci Pri comu za izrayilskimi danimi v hodi operaciyi Kadesh yegiptyanami buli vtracheni 6 SU 100 Chotiri SU 100 vidileni v okremij pidrozdil z 53 yi artilerijskoyi batareyi zastosovuvalisya yegipetskimi vijskami yak mobilna artileriya pri oboroni Port Sayidu ale buli pidbiti britanskimi parashutistami 5 listopada 50 Kilka SU 100 bulo na skladi yegipetskih vijsk vidpravlenih v Yemen dlya pidtrimki respublikanskogo povstannya Sam Yemen tezh otrimav v podalshomu dekilka desyatkiv SAU 49 nbsp Zahoplena izrayilskimi vijskami yegipetska SU 100 v muzeyi bronetehniki v LatrunomDo 1967 roku SU 100 vse she zalishalisya na ozbroyenni Yegiptu i v hodi Shestidennoyi vijni vikoristovuvalisya pri vidbitti izrayilskogo nastupu na Sinajskomu fronti v hodi yakogo bula vtrachena 51 SU 100 76 Siriya mizh 1964 i 1967 rokami otrimala vid SRSR deyaku kilkist SU 100 yaki v sirijskoyi armiyi buli vvedeni do skladu protitankovih rot nadavali bronetankovim i mehanizovanim brigadam 77 U yegipetskij armiyi v kozhnij z p yati pihotnih divizij zoseredzhenih dlya nastupu na Sinajskomu fronti v Vijni Sudnogo dnya v 1973 roci bulo po bataljonu SU 100 78 Siriya takozh vikoristovuvala yih u hodi vijni z samogo pochatku nastupu sirijskih vijsk na Golanskih visotah SU 100 ruhalisya v avangardi vijsk sered bojovih poryadkiv pihoti 79 Za deyakimi danimi SU 100 buli takozh na ozbroyenni Irak a pered pochatkom Irakskoyi vijni 80 SU 100 postavlyalisya SRSR v Kitaj KNDR i V yetnam ale dani pro yih bojovomu zastosuvannyu u zbrojnih konfliktah v tomu regioni zokrema u V yetnamskij vijni vidsutni 49 53 Pislya 1959 roku SU 100 postavlyalisya i na Kubu i v 1961 roci kubinski SAU vikoristovuvalisya pri vidbitti vtorgnennya v zatoci Svinej 81 Deyaka kilkist SU 100 otrimali Alzhir i Marokko a takozh Angola de voni vikoristovuvalisya v hodi gromadyanskoyi vijni 4 Ocinka proektu RedaguvatiZavdyaki vikoristannyu vidpracovanoyi bazi seriyi serednih SAU na bazi T 34 SU 100 bula zapushena v seriyu z minimalnimi zminami u virobnictvi 72 detalej SAU zapozichuvalisya vid T 34 85 4 vid SU 122 7 5 vid SU 85 i tilki 16 5 proektuvalisya zanovo 82 Z inshogo boku SU 100 uspadkuvala i negativni storoni bazovogo tanka taki yak zastarila konstrukciya pidviski abo rozmishennya palivnih bakiv v bojovomu viddilenni a takozh nevigidnu dlya SAU komponovku Ryad problem viklikala i ustanovka bilsh potuzhnoyi garmati sho vicherpala zapas rozvitku bazovogo shasi Velika masa 100 mm garmati i potovshennya lobovoyi broni prizveli do perevantazhennya perednih kotkiv v rezultati chogo navit nezvazhayuchi na posilennya pruzhin pidviski zabezpechiti garantijnij probig v 3000 km neobhidnij GRAU dlya SU 100 tak i ne vdalosya 15 sho v poyednanni zi zmenshenim zapasom hodu trohi znizhuvalo mobilnist ozbroyenih SU 100 chastin Stanom na 1948 rik garantijnij probig SU 100 stanoviv lishe 1000 km 83 Vilit stvola na SU 100 she bilsh zbilshivsya porivnyano z SU 85 utrudnyuyuchi manevruvannya na peresichenij miscevosti i v naselenih punktah zbilshuvavsya rizik utikannya stvola v grunt sho moglo prizvesti do polomki mehanizmiv abo zasmichennya kanalu stvola yakij stvoryuvav nebezpeku jogo rozrivu pri podalshomu postrili Krim cogo porivnyano veliki rozmiri i vaga 100 mm unitarnih postriliv znizili boyekomplekt SAU v pivtora razi i priveli do deyakogo znizhennya skorostrilnosti 84 ale za rahunok cogo v bagato raz zrostala vogneva mic samohidnoyi ustanovki zalishivshi yiyi v klasi serednih za masoyu pri nastilki potuzhnomu i dosit velikomu kalibri garmati bez zajvogo zbilshennya bojovoyi masi mashini Z prijnyattyam na ozbroyennya SU 100 RSChA otrimala visokoefektivnij protitankovij zasib z viklyuchno potuzhnim ozbroyennyam zdatnij borotisya z usima serijnimi zrazkami nimeckoyi bronetehniki Navit v pislyavoyennij period nezvazhayuchi na aktivne vdoskonalennya konstrukciyi tankiv SU 100 hocha i z pereminnim uspihom prodovzhuvala zberigati efektivnist proti nih sho bagato v chomu bulo zumovleno spilnistyu garmati z osnovnim radyanskim tankom pershogo pislyavoyennogo periodu T 54 zn 6 Ozbroyennya zahishenist i ruhlivist Redaguvati U roki Nimecko radyanskoyi vijni broneprobivnist D 10S dozvolyala yij vrazhati lobovu bronyu bilshosti nimeckih tankiv i SAU Yak pokazuvali viprobuvannya SU 100 na ANIOPi D 10S viyavilasya zdatna probivati lobovu bronyu Tigra i Panteri vklyuchayuchi verhnyu lobovu plitu ostannoyi yaka probivalasya na distanciyi 1500 metriv perevershuyuchi rozrahunkovi mozhlivosti garmati 12 Bortova bronya nimeckih tankiv navit na samih vazhkih serijnih zrazkah vertikalna abo roztashovana z neznachnimi kutami nahilu i ne perevishuvala 82 mm yak i lobova bronya osnovnih masovih serednih tankiv i SAU Pz Kpfw IV i StuG III StuG III IV probivalasya z vidstani 2000 metriv i bilshe tobto praktichno na vsih realnih distanciyah boyu 12 Pevnu problemu dlya 100 mm garmati predstavlyala lishe lobova bronya tanka Tigr II ta vipushenih malimi seriyami SAU Ferdinand i Yagdtigr Razom z tim yak pokazali viprobuvannya obstrilom bronekorpusa trofejnogo Tigra II provedeni v Kubinci popadannya v lobovu bronyu 3 4 bronebijnih abo oskolkovo fugasnih 100 mm snaryadiv z distanciyi 500 1000 metriv prizvodilo do utvorennya v nij trishin skoliv i rujnuvannya zvarnih shviv sho privodili v kincevomu pidsumku do vihodu tanka z ladu Popadannya v kromki abo stiki lobovih broneplit z distanciyi v 500 600 metriv privodili do naskriznogo probittya ale 180 mm lobova plita bashti probivalasya tilki pri strilbi v upor 85 Analogichnu lobovu bronyu korpusu mala i SAU Yagdtigr Lobova 200 mm bronya Ferdinanda D 10S ne probivalasya ale vid popadan v neyi z distanciyi v 1500 metriv na viprobuvannyah SAU vijshla z ladu cherez utvorennya vidkoliv z vnutrishnoyi storoni broni 86 Ale protitankovi mozhlivosti D 10S v hodi vijni buli vikoristani ne povnoyu miroyu cherez vidsutnist do neyi suchasnih za timi mirkami bronebijnih snaryadiv gostrogolovi z bronebijnim nakonechnikom snaryadi dlya radyanskih tankovih i protitankovih garmat buli rozrobleni lishe v pislyavoyennij period na osnovi trofejnih nimeckih boyepripasiv 87 Mozhlivosti oskolkovo fugasnogo snaryada D 10S sho mistiv 1 46 kg vibuhovoyi rechovini i davav blizko 500 velikih oskolkiv z distanciyeyu urazhennya 22 metri po frontu i 9 metriv v glibinu proti pihoti sho zalyagla abo vidpovidno 31 i 13 metriv proti takoyi sho stoyit 88 she bilsh rozshiryuvali spektr mozhlivogo zastosuvannya SU 100 Hocha yiyi oskolkovo fugasnij snaryad i postupavsya vdvichi za masoyu zaryadu snaryadam 122 mm garmat sho skladali ozbroyennya radyanskih vazhkih tankiv i SAU vin v tij zhe miri perevershuvav mistyachi 0 65 0 74 kg vibuhovoyi rechovini snaryadi 85 mm garmat yakimi osnashuvalisya seredni tanki i SAU 89 Yedinim vinyatkom bula serednya SAU SU 122 ozbroyena 122 mm gaubiceyu chij zaryad mistiv 3 67 kg vibuhovoyi rechovini Odnak do drugoyi polovini 1944 roku SU 122 chij vipusk pripinivsya za rik do cogo stali vkraj ridkisni u vijskah pri tomu sho v period nastupu RSChA zagostrilasya potreba v SAU same takogo tipu yaki poyednali potuzhnist 122 mm snaryada z ruhlivistyu serednogo tanka SU 100 po zagalnij mobilnosti lishe neznachno postupalasya T 34 85 hocha i ne mogla povnoyu miroyu zaminiti SU 122 zmogla tim ne menshe zgladiti gostrotu ciyeyi problemi 37 Posilene v porivnyanni z SU 122 i SU 85 bronyuvannya takozh spriyalo bilsh efektivnomu yiyi vikoristannyu v roli shturmovoyi garmati ale vidsutnist kulemeta yak i na inshih radyanskih serednih SAU bulo serjoznim nedolikom pri takomu yiyi zastosuvanni majzhe ne zalishayuchi yij v blizhnomu boyu zasobiv oboroni vid pihoti suprotivnika Zahishenist SU 100 na poli boyu v porivnyanni z bazovim tankom i SU 85 takozh znachno pidvishilasya za rahunok dovedennya najbilsh vrazhayemoyi v boyu detali bronekorpusa verhnoyi lobovoyi do 75 mm sho zbilshilo yiyi tovshinu po hodu snaryada do 117 mm Na normalnih distanciyah boyu vona ne probivalasya najbilsh poshirenimi nimeckimi tankovimi i protitankovimi garmatami 75 mm KwK 40 i PaK 40 z dovzhinoyu stvola vidpovidno 48 i 46 kalibriv a na distanciyah ponad 1000 1500 metriv vona zabezpechuvala pevnij zahist i vid bilsh potuzhnih tankovih garmat KwK 42 i KwK 36 Odnak bronya visokoyi tverdosti analogichna zastosovuvalasya na T 34 zberegla i tendenciyu do utvorennya vtorinnih oskolkiv z tilnoyi storoni pri obstrili snaryadami kalibrom 75 mm i vishe navit yaksho ostanni i ne probivali bronyu Krim togo v lobovij broni buli oslableni miscya u viglyadi maski garmati lyuka mehanika vodiya i nizhnogo lobovogo lista hocha virogidnist popadannya v ostannij bula porivnyano mala Iz zakinchennyam Drugoyi svitovoyi i pochatkom holodnoyi vijni potencijnim suprotivnikom dlya SU 100 stala bronetehnika Velikoyi Britaniyi i SShA Bronya vsih yih serednih krejserskih tankiv vijskovogo periodu probivalasya D 10S na vsih realnih distanciyah strilbi Nebezpeka SU 100 predstavlyala i dlya serednih osnovnih bojovih tankiv pershogo pokolinnya predstavlenih M26 M46 v SShA i Centurionom u Velikij Britaniyi Naskrizne probittya lobovoyi broni pershih navit u najbilsh snaryadostijkij oblasti verhnoyi lobovoyi detali dosyagalosya z distanciyi v 1100 metriv 90 a pri popadanni v mensh zahisheni lob bashti abo nizhnyu lobovu detal i bilshe Mezha tilnoyi micnosti MTM zn 7 skladala ponad 2500 m 91 Trohi bilshimi pokaznikami stijkosti volodiv i Centurion rannih modifikacij 92 Bortova zh bronya korpusu i bashti majzhe vsih zahidnih tankiv azh do 1970 h vrazhalas pri obstrili na kursovih kutah ponad 60 na bud yakij distanciyi pricilnoyi strilbi i na kursovih kutah v 25 30 na zvichajnih distanciyah boyu 93 94 Razom z tim i bronyuvannya radyanskoyi SAU moglo zabezpechiti zahist lishe vid vognyu zastarilih tankiv todi yak novi zahidni mashini ne mali problem z probittyam broni SU 100 kalibernimi snaryadami na normalnih distanciyah boyu i pidkalibernimi z distanciyi do 2000 metriv Ale z rozvitkom bronezahistu zahidnih tankiv D 10 cherez vidstavannya v rozrobci suchasnih boyepripasiv do neyi postupovo pochala vtrachati efektivnist navit nezvazhayuchi na poyavu v boyekomplekti bilsh doskonalogo kalibernogo bronebijnogo snaryada B 412D Tak lobova bronya tanka M47 probivalasya neyu lishe z distanciyi v 400 700 metriv 95 M48 i M60 a takozh Centurioni piznih modifikacij z posilenim bronyuvannyam i zovsim vrazhalisya kalibernimi snaryadami lishe v rajoni maski garmati abo pri malojmovirnomu popadanni v nizhnyu lobovu detal 96 93 94 Lishe do 1960 m rokiv poyavu v boyekomplekti neobertovih kumulyativnih i pidkalibernih snaryadiv z piddonom sho vidokremlyuyetsya znovu zrobilo SU 100 nebezpechnim protitankovim zasobom chiya efektivnist znizhuvalasya lishe zastariloyu sistemoyu upravlinnya vognem i vzhe neadekvatnim bronezahistom Pidkalibernij snaryad mav dalnist pryamogo postrilu 1660 metriv po cili dvometrovoyi visoti i z distanciyi do 2000 metriv mig vrazhati lob bashti vsih serijnih zahidnih tankiv 1960 h rokiv hocha proti yih lobovoyi broni korpusu vin buv mensh efektivnij cherez vlastivoyi snaryadam takogo tipu shilnosti do rikoshetu pri znachnih kutah nahilu broni Kumulyativnij zhe snaryad vidriznyavsya menshoyu dalnistyu pryamogo postrilu i tochnistyu ale mig probivati bronyu praktichno vsih serijnih zahidnih tankiv nezalezhno vid miscya popadannya azh do poyavi mashin z kombinovanoyu broneyu naprikinci 1970 h na pochatku 1980 h rokiv zn 8 97 94 Analogi Redaguvati nbsp Jagdpanzer IV 70U roki Drugoyi svitovoyi vijni analogichni SU 100 samohidni artilerijski ustanovki vinishuvachi tankiv zakritoyi bezbashtovoyi komponovki z protisnaryadnim bronyuvannyam serijno viroblyalisya tilki v Nimechchini i chastkovo v Italiyi hocha SAU ostannoyi bilshoyu miroyu vidnosilisya do klasu shturmovih garmat Najbilsh blizkoyu do SU 100 i najbilsh doskonaloyu z nimeckih SAU cogo tipu bula Jagdpanzer IV 70 sho bazuvalasya na shasi najbilsh masovogo serednogo tanka Pz Kpfw IV i zapushena u virobnictvo v serpni 1944 roku 98 Mayuchi neznachnu perevagu v lobovomu bronyuvanni Jagd Pz IV postupalasya SU 100 v bortovomu bronyuvanni Pri comu yiyi zahishenist dodatkovo znizhuvalasya padinnyam yakosti nimeckoyi broni v ostanni roki vijni cherez deficit leguyuchih materialiv sho privodiv nasampered do pidvishenoyi krihkosti broni 99 75 mm garmata StuK 42 sho vstanovlyuvalasya na Jagd Pz IV bula priblizno rivnocinna D 10S v tablichnij broneprobivnosti kalibernih bronebijnih snaryadiv nayavnist pidkalibernih snaryadiv znachno pidvishuvalo yiyi mozhlivosti v comu plani ale cherez krajnij deficit cih snaryadiv na praktici voni vikoristovuvalisya vkraj ridko 100 Ale pri comu vse odno StuK 42 mala v 2 3 razi menshu vagu snaryada i majzhe vdvichi menshu dulovu energiyu sho v pevnih umovah dodatkovo znizhuvalo yiyi faktichnu broneprobivnist v porivnyanni z bilsh potuzhnoyu D 10 She legshim v porivnyanni z boyepripasami radyanskoyi SAU buv 75 mm oskolkovo fugasnij snaryad protitankovoyi garmati StuK 42 marki Sprgr 42 masoyu vsogo 5 74 kg z prichini visokoyi pochatkovoyi shvidkosti snaryada cherez veliku dovzhinu stvola korpus oskolkovoyi granati mav tovsti stinki i zmenshenij zaryad vibuhovoyi rechovini vsogo u 620 g litogo ammotola sho silno znizhuvalo yiyi mozhlivosti v borotbi z ne bronovanimi cilyami i ni v yake porivnyannya ne jde z potuzhnoyu 15 6 kg stalevoyu oskolkovo fugasnoyu granatoyu OF 412 sporyadzhenu 1 46 kg litogo trotilu Z inshogo boku do perevag Jagd Pz IV stavilisya nayavnist oboronnogo kursovogo 7 92 mm kulemeta MG 42 nizka visota mashini najnizhcha dlya mashin podibnogo klasu bilsh yakisne vigotovlennya bronebijnih snaryadiv i snaryadiv v cilomu takozh nayavnist zahisnogo i balistichnogo kovpachka BR snaryadiv bilshij boyekomplekt 55 postriliv proti 33 u SU 100 i desho bilsha skorostrilnist cherez udvichi menshu masu 75 mm unitarnih postriliv Jagd Pz IV bazuvalasya na shasi vidpracovanogo u virobnictvi i dovedenogo do porivnyano visokogo stupenya nadijnosti Pz Kpfw IV ale vona yak i SU 100 strazhdala vid perevantazhenosti perednih kotkiv prichomu she v bilshij miri cherez menshi mozhlivosti bazovogo shasi Bilsh visoki harakteristiki mala SAU Yagdpantera sho bazuvalasya na shasi tanka Pantera hocha porivnyannya yiyi z SU 100 ne cilkom pravomirno tak yak po masi 45 tonna Yagdpantera vidnosilasya do vazhkih SAU Mayuchi trohi bilsh potuzhnij lobovij i bortovij zahist chiyi harakteristiki vtim znizhuvalisya vse tim zhe padinnyam yakosti broni Yagdpantera nesla 88 mm garmatu KwK 43 yaka znachno perevershuye D 10S v tablichnij broneprobivnosti navit kalibernih snaryadiv ale postupayetsya po dulovij energiyi Yagdpantera mala kursovij kulemet dlya blizhnoyi oboroni vid vorozhoyi pihoti perevershuvala SU 100 v skorostrilnosti garmati ta nesla boyekomplekt iz 57 postriliv hocha po potuzhnosti oskolkovo fugasnogo snaryada KwK 43 vse odno postupalasya D 10S 101 Nedolikom nimeckoyi SAU bulo i mensh nadijne bazove shasi Panteri yaka navit do kincya vijni zalishalasya najmensh nadijnim tankom vermahtu 102 Reshta blizki za klasom bilsh legki nimecki yak i vsi italijski SAU znachno postupalisya SU 100 Zberezheni ekzemplyari Redaguvati nbsp SU 100 vstanovlena na pam yatniku radyanskim voyinam vizvolitelyam v AlushtiZavdyaki yiyi dovgolittyu porivnyano velika kilkist SU 100 zbereglosya v krayinah de vona v minulomu skladalasya na ozbroyenni peredusim u krayinah kolishnogo SRSR a takozh Chehiyi i Slovachchini Desyatki SAU vstanovleni yak pam yatki abo v skladi memorialnih kompleksiv abo znahodyatsya v ekspoziciyah riznih muzeyiv Deyaka kilkist SAU zahoplenih izrayilskimi vijskami v hodi arabo izrayilskih voyen potrapilo i v inshi krayini 49 nbsp SU 100 u Muzeyi Revolyuciyi v Gavani nbsp Rosiya Voronezh Muzej Diorama 2 primirniki nbsp Velika Britaniya Bronetankovij muzej v Bovington Imperskij vijskovij muzej v Daksfordi nbsp Izrayil Muzej izrayilskogo tankovogo korpusu v Latruni Muzej Bateyu ha osef v Tel Avivi nbsp Franciya dvi SU 100 v bronetankovomu muzeyi v Somyuri nbsp SShA muzej Aberdinskogo viprobuvalnogo poligonu nbsp Kuba muzej Revolyuciyi v Gavani Napis na postamenti govorit sho z ciyeyi SAU pid chas boyu na Plajya Hiron v kvitni 1961 r Fidel Kastro osobisto vraziv amerikanske sudno H yuston 103 nbsp Nimechchina Tankovij muzej v MyunsteriSU 100 v literaturi ta kino RedaguvatiSU 100 znimalisya v ryadi radyanskih filmiv pro nimecko radyansku vijnu Najbilsh vidomim prikladom uchasti SU 100 v kinematografi ye film Na vijni yak na vijni znyatij za odnojmennoyu povistyu Viktora Kurochkina Hocha po knizi golovni geroyi voyuvali na SU 85 u filmi vona bula zaminena na SU 100 Krim radyanskih SU 100 znimalasya v amerikanskomu film The Misfit Brigade de SAU vikonuvala rol nimeckogo vinishuvacha tankiv v roki Drugoyi svitovoyi vijni 104 SU 100 v suvenirnij i igrovoyi industriyi Redaguvati nbsp Masshtabna model SU 100U modelnij industriyi SU 100 predstavlena slabko v porivnyanni z bilsh vidomimi zrazkami bronetehniki periodu Drugoyi svitovoyi vijni Zbirni plastikovi masshtabni modeli SAU vipuskalisya ryadom virobnikiv Sered suchasnih firm modeli SU 100 v masshtabi 1 35 vipuskayut rosijska Zirka i proponuye perepakovani modeli Zirki nimecka Revell a takozh kitajska Dragon Models Taki virobniki yak ukrayinska UM abo moldavska AER a takozh ryad inshih vipuskayut plastikovi abo smolyani modeli SU 100 v masshtabi 1 72 i v mensh rozpovsyudzhenomu 1 76 Isnuyut takozh nabori dlya pobudovi paperovoyi modeli kopiyi SU 100 v masshtabi 1 25 U ryadi vidan modelnoyi ta vijskovo istorichnoyi spryamovanosti takozh publikuvalisya kreslennya dlya samostijnoyi pobudovi modeli SU 100 predstavlena v ryadi komp yuternih igor yak prisvyachenih podiyam Drugoyi svitovoyi tak i pislyavoyennim konfliktiv Najbilsh shiroko predstavlena SU 100 v strategiyah riznoyi spryamovanosti strategiyah v realnomu chasi takih yak Sudden Strike 3 Arms for Victory Protistoyannya Aziya u vogni U tilu voroga 2 Brati po zbroyi Blickrig Blickrig II i Karibska kriza i vargejmah takih yak Combat Mission II Barbarossa to Berlin i otrimavsha visoki ocinki kritikiv za realistichnist Druga svitova 105 Nabagato ridshe ale SU 100 zustrichayetsya i v igrah inshih zhanriv tankovomu simulyatori T 72 Balkans On Fire 106 i dekilkoh chastinah aviasimulyatora Il 2 Shturmovik yak kerovana komp yuterom cil SU 100 takozh mozhna pobachiti sered modelej radyanskoyi tehniki MMO gri World of Tanks 107 Varto vidznachiti sho vidobrazhennya taktiko tehnichnih harakteristik bronetehniki i osoblivostej yiyi vzhivannya v boyu v bagatoh komp yuternih igrah daleke vid realnosti Znoski Redaguvati a b Z urahuvannyam SU 85 m inakshe vid 4457 do 4661 odinic Z urahuvannyam SU 85 m inakshe u veresni togo zh roku U 1960 h rokah i piznishe buv rozroblenij ryad bilsh suchasnih boyepripasiv dlya simejstva garmat D 10 sho vklyuchaye operennya pidkaliberni snaryadi ale dani pro komplektuvannya nimi SU 100 vidsutni Rozrahunkovi dani NKV vid 4 travnya 1944 roku Zvazhayuchi zakritosti KNDR i visokogo rivnya sekretnosti sho otochuye pivnichnokorejski zbrojni sili dostupna u vidkritih dzherelah informaciya pro nih v znachnij miri nosit ocinnij harakter Modifikaciya garmati D 10 D 10S vstanovlena na SU 100 i persha v ryadu jogo tankovih modifikacij D 10T vidriznyalisya lishe detalyami garmatnoyi lyulki zalezhali vid ustanovki v rubci SAU abo bashti tanka i yak i nastupni modifikaciyi D 10T buli povnistyu vzayemozaminni v inshomu vklyuchayuchi aktivno udoskonalyuvani boyepripasi Mezha do yakoyi tilna storona broni pri popadanni zalishayetsya neushkodzhenoyu Yedine obmezhennya nakladalosya pidrivnikom kumulyativnogo snaryada spracovuye lishe pri kutah zustrichi z broneyu ponad 13 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 15 a b v S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 11 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 a b v Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 324 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b v g M Baryatinskij Bronetankova tehnika SRSR 1 16 1998 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 450 p ISBN 1 85743 437 4 M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 10 Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 309 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 312 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b v g O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1941 1945 Moskva Eksprint 2005 T 2 S 315 2000 prim ISBN 5 94038 074 3 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva SBM 315 viznachena kilka raziv z riznim vmistom S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 24 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 a b Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 313 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b v g d e zh M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 13 a b Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 314 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 315 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1941 1945 Moskva Eksprint 2005 T 2 S 316 2000 prim ISBN 5 94038 074 3 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva SBM 316 viznachena kilka raziv z riznim vmistom a b O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1941 1945 Moskva Eksprint 2005 T 2 S 323 2000 prim ISBN 5 94038 074 3 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva SBM 323 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 318 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 a b M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 14 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva B 14 viznachena kilka raziv z riznim vmistom a b v M N Svirin D 25 Alternativ ne bulo Poligon Moskva Poligon 2001 3 7 S 35 L Ness Jane s World War II Tanks and Fighting Vehicles The Complete Guide London Jane s Information Group Harper Collins Publishers 2002 P 158 ISBN 0 00711 228 9 a b v g A G Solyankin ta in Radyanski seredni samohidni artilerijski ustanovki 1941 1945 S 20 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 5 S 52 Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 320 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 S 322 Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1941 1945 Moskva Eksprint 2005 T 2 S 317 2000 prim ISBN 5 94038 074 3 M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 20 a b A G Solyankin ta in Radyanski seredni samohidni artilerijski ustanovki 1941 1945 S 19 a b M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 9 S 49 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 9 S 46 a b M N Svirin Artilerijske ozbroyennya radyanskih tankiv 1940 1945 Moskva Eksprint 1999 S 38 Armada Vertikal 4 2000 prim a b v g d e zh i k l m n M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 22 A B Shirokorad Enciklopediya vitchiznyanoyi artileriyi Za zag red A Ye Tarasa Minsk Harvest 2000 S 626 Biblioteka vijskovoyi istoriyi ISBN 9 85433 703 0 a b M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 9 S 52 a b v S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 200 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 9 S 56 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 9 S 53 a b M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 26 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2008 12 S 48 M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2009 1 S 45 a b O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1941 1945 Moskva Eksprint 2005 T 2 S 102 2000 prim ISBN 5 94038 074 3 a b v A G Solyankin ta in Radyanski seredni samohidni artilerijski ustanovki 1941 1945 S 21 a b v g d e M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 29 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 154 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 154 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 261 ISBN 1 85743 437 4 a b J Ledwoch Bulgaria 1945 1955 Warszawa Wydawnictwo Militaria 2009 P 15 Wydawnictwo Militaria 313 Zimna Wojna 2 ISBN 978 8 372 19313 1 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 104 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 278 ISBN 1 85743 437 4 a b v g d e M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 73 a b v S J Zaloga Tank Battles of the Mid East Wars 1 The Wars of 1948 1973 Tsuen Wan Concord Publications 1996 P 4 Armor at War 8 7008 ISBN 9 62361 612 0 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 221 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 248 ISBN 1 85743 437 4 a b v M Baryatinsky SU 85 100 122 Warszawa Wydawnictwo Militaria 2005 P 69 Wydawnictwo Militaria 240 Tank Power 20 ISBN 8 37219 240 5 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 450 p ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 357 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 70 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 237 ISBN 1 85743 437 4 a b v J Ledwoch Polska 1945 1955 Warszawa Wydawnictwo Militaria 2008 P 43 Wydawnictwo Militaria 307 Zimna Wojna 1 ISBN 978 8 372 19307 0 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 134 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 138 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 244 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 144 ISBN 1 85743 437 4 The Military Balance 2007 C Langton London Routlege The International Institute for Strategic Studies 2007 P 106 ISBN 1 85743 437 4 a b Ground Forces Serbia anglijskoyu Global Security Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2009 M Kolomiyec M Makarov Samohidna artileriya Chervonoyi armiyi S 33 a b M Kolomiyec M Makarov Samohidna artileriya Chervonoyi armiyi S 37 a b A Chubachin Samohidna ustanovka muzej 18 1000 prim a b v g d M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 64 a b M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 27 a b v g Isayev A V Berlin 45 go Bij u ligvi zvira Moskva Yauza Eksmo 2007 720 s V Malikov Dovgozhitelka Tehnika molodi Moskva Tehnika molodi 1997 10 S 45 M Usov Vid teletanka do tanku robotu Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2009 4 S 7 M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 72 J Ledwoch Polska 1945 1955 Warszawa Wydawnictwo Militaria 2008 P 38 Wydawnictwo Militaria 307 Zimna Wojna 1 ISBN 978 8 372 19307 0 The remains of Albania s defences Jane s Intelligence Review anglijskoyu Jane s Information Group 1 iyulya 1995 Procitovano 25 veresnya 2009 S J Zaloga Tank Battles of the Mid East Wars 1 The Wars of 1948 1973 Tsuen Wan Concord Publications 1996 P 5 Armor at War 8 7008 ISBN 9 62361 612 0 J Laffin Arab Armies of the Middle East Wars 1948 73 London Osprey Publishing 1982 P 17 Men at Arms 128 ISBN 0 85045 451 4 S Dunstan The Yom Kippur War 1973 2 The Sinai Oxford Osprey Publishing 2003 P 24 Campaign 126 ISBN 1 84176 221 0 S Dunstan The Yom Kippur War 1973 1 The Golan Heights Oxford Osprey Publishing 2003 P 35 Campaign 126 ISBN 1 84176 220 2 Jane s Sentinel examines the forces in the region Jane s International Security News anglijskoyu Jane s Information Group 13 zhovtnya 2000 Arhiv originalu za 28 serpnya 2008 Procitovano 25 veresnya 2009 M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 75 M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 23 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu T 54 55 91 ne vkazano tekst M B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami S 76 M B Baryatinskij Korolivskij Tigr Ostannij argument Gitlera Moskva Yauza Kolekciya Eksmo 2008 S 49 Arsenal kolekciya 4000 prim ISBN 978 5 699 26648 7 A B Shirokorad Enciklopediya vitchiznyanoyi artileriyi Za zag red A Ye Tarasa Minsk Harvest 2000 S 625 Biblioteka vijskovoyi istoriyi ISBN 9 85433 703 0 kniga avtor M B Baryatinskij Zagolovok Serednij tank T 62 misce Moskva vidavnictvo Modelist konstruktor rik 2004 storinki 2 storinok 32 seriya Bronekollekciya 2 53 2004 tirazh 3000 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 120 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 A B Shirokorad Enciklopediya vitchiznyanoyi artileriyi Za zag red A Ye Tarasa Minsk Harvest 2000 S 862 Biblioteka vijskovoyi istoriyi ISBN 9 85433 703 0 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 132 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 A Isayev U poshukah optimumu Poligon Moskva Poligon 2000 2 S 9 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 139 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 a b M V Pavlov I V Pavlov Vitchiznyani bronovani mashini 1945 1965 rr Tehnika ta ozbroyennya vchora sogodni zavtra Moskva TEHINFORM 2009 3 S 45 a b v A B Shirokorad Enciklopediya vitchiznyanoyi artileriyi Za zag red A Ye Tarasa Minsk Harvest 2000 S 627 Biblioteka vijskovoyi istoriyi ISBN 9 85433 703 0 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 149 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 159 175 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 200 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 P Chamberlain H L Doyle Encyclopedia of German Tanks of World War Two A complete illustrated history of German battle tanks armoured cars self propelled guns and semi tracked vehicles 1933 1945 T L Jentz London Arms and Armour Press 1978 P 104 ISBN 0 85368 202 X S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 80 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 S Ustyancev D Kolmakov T 54 55 Nizhnij Tagil Uralvagonzavod Media Print 2006 S 72 Bojovi mashini Uralvagonzavoda 3 4500 prim ISBN 5 98485 026 5 M Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi T 34 S 31 T Jentz H Doyle Kingtiger Heavy Tank 1942 1945 vidannya 1997 London Osprey Publishing 1993 P 36 New Vanguard 1 ISBN 1 85532 282 X http www vacaloca se La nedostupne posilannya z lipnya 2019 Habana 2 slides PICT0358 html UZTM SU 100 in The Misfit Brigade 1987 IMCDb org anglijskoyu Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2009 S Butts 16 travnya 2007 Theatre of War Review anglijskoyu IGN Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 8 bereznya 2009 T72 Balkans on Fire Game Overview Battlefront anglijskoyu Arhiv battlefront com products t72 originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 19 veresnya 2009 Modeli radyanskih tankiv z shodennikiv rozrobnikiv Igrovij zhurnal PC igri listopad 2009 roku stor 128 129 Literatura RedaguvatiM B Baryatinskij Samohidki V odnomu stroyu z tankami Moskva Yauza Kolekciya Eksmo 2007 96 s Arsenal kolekciya 4000 prim ISBN 978 5 699 23790 6 M B Baryatinskij Samohidni ustanovki na bazi 1 28 2000 O G Solyankin M V Pavlov I V Pavlov I G Zheltov Radyanski seredni samohidni artilerijski ustanovki fond 2000 prim ISBN 5 94038 079 4 Svirin M M Samohidki Stalina Istoriya radyanskoyi SAU 1919 1945 M Yauza Eksmo 2008 384 s Vijna i mi Radyanski tanki 10000 prim ISBN 978 5 699 20527 1 BBK 68 513 S24 M Kolomiyec M Makarov Samohidna artileriya Chervonoyi armiyi Moskva Strategiya KM 2002 83 s Frontova ilyustraciya 4 2002 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SU 100Statti ta fotografiyi cite web url http armor kiev ua Tanks WWII SU100 7Ctitle Samohidna ustanovka SU 100 work Brone sajt Chobitka Vasiya accessdate 2009 10 05 archiveurl https www webcitation org 5w9WxAgZR url http armor kiev ua Tanks WWII SU100 7Carchivedate 3D2011 01 31 7Cdeadurl 3Dno 7D 7D cite web url http www battlefield ru su100 html 7Ctitle Samohidna nedostupne posilannya z veresnya 2019 ustanovka SU 100 work The Russian Battlefield accessdate 2009 10 05 archiveurl https www webcitation org 5w9WyKxzG url http www battlefield ru ru tank development 29 sp guns 57 su100 html 7Carchivedate 3D2011 01 31 7Cdeadurl 3Dno 7D 7D cite web url http bronetehnika narod ru su100 su100 2 html 7Ctitle Samohidna ustanovka SU 100 accessdate 2009 10 05 archiveurl https www webcitation org 5w9X1EdR8 url http bronetehnika narod ru su100 su100 2 html 7Carchivedate 3D2011 01 31 7Cdeadurl 3Dno 7D 7D cite web url http scalemodels ru modules photo viewcat cid 127 html 7Ctitle SU 100 m Sevastopol work Scalemodels ru accessdate 2009 10 05 archiveurl https www webcitation org 5w9X4xI3h url http scalemodels ru modules photo viewcat cid 127 html 7Carchivedate 3D2011 01 31 7Cdeadurl 3Dno 7D 7D cite web url http pblinov narod ru galleries spg su100 strogino index html 7Ctitle Radyanska SAU SU 100 pislyavoyennogo vipusku m Moskva accessdate 2009 10 05 archiveurl https www webcitation org 5w9X6bKrU url http pblinov narod ru galleries spg su100 strogino index html 7Carchivedate 3D2011 01 31 7Cdeadurl 3Dno 7D 7DVideoVijskova sprava SU 100 na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title SU 100 amp oldid 40387472