www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецька філософія філософія німецькомовного простору Через фрагментовану німецьку історію німецька філософія природно п

Німецька філософія

Німецька філософія — філософія німецькомовного простору. Через фрагментовану німецьку історію німецька філософія, природно, почала формувати справді національний профіль порівняно пізно — але німецькі філософи завжди робили значний внесок у європейську інтелектуальну історію.

Тільки з XVIII століття почав розвиватися типово німецький підхід до філософії, що охоплював не лише зміст і мову, але й характер філософів. Німецька філософія надовго залишається академічною справою; громадськість не бере участі в дебатах, в обговоренні питань.

У своєму університетському середовищі німецькі філософи вважають за краще вирішувати проблеми, що виникають внаслідок наукових розробок з дисциплін відповідної епохи. Філософські школи та течії також пристосовуються до цієї тенденції.

Середньовіччя Редагувати

Передумови для розвитку гуманітарних наук були створені разом з Карлом Великим в епоху Каролінгського та Отонського[en] Відродження шляхом створення монастирських та палацових шкіл, в яких викладалося «лат. septem artes liberales»: Сім вільних мистецтв. В основному використовувалися стародавні тексти, написані виключно латинською мовою.

Першу німецьку філософську термінологію створив швейцарець Ноткер Лабео; але це не включено до письмових робіт XVII століття. Цей розвиток філософської мови в основному здійснювався в контексті німецької містики, головним представником якої є Майстер Екхарт. Інший представник німецької містики — Хільдегард фон Бінген.

У середньовіччі Альберт Магнус став найважливішим представником німецької філософії, яка повністю перебувала під загальноєвропейським впливом схоластики.

На початку XV століття Ніколаус фон Куес визначив найблагороднішим завданням філософії діалектичне мислення, як збіг протилежностей[de] лат. coincidentia oppositorum. Це суттєво контрастує з переважаючим тоді логічним розумінням суперечливості мислення, як брехні. Він першим уточнив свій метод мислення з математичними міркуваннями щодо поняття нескінченності: У нескінченно великому колі кола і лінії збігаються й стають однаковими. У нескінченно малій сфері поверхня і точка співпадають. Своєю філософією Микола Кузанський перевершив багатьох мислителів, зокрема Коперника і Кеплера, які сильно визначали розвій у першу половину наступного століття.

Гуманізм, Реформація й коперніканський поворот — 16-е століття Редагувати

Системна філософія в 17-му столітті Редагувати

До XVII століття переважали закон та натурфілософія (Парацельс).

Першим універсальним мислителем тогочасної сучасності був Лейбніц, який з середини XVII ст. працював у м. Берліні. Він був засновником німецького раціоналізму. Своєю теорією монад він намагався пояснити світ, який, з одного боку, враховував механістичний світогляд французького мислителя Декарта, але з іншого боку також повинен був дотримуватися сумісності з релігійними уявленнями того часу. З цією метою він запропонував раціоналістично-ідеалістичну думку, в центрі якої монада, живі, прості одиниці, з яких будувався світ у цілому. Оскільки Бог представляє первісну монаду, то використано цю функцію, щоби пристосувати всі монади до гармонійно упорядкованого космосу і, таким чином, створити так звану заздалегідь встановлену гармонію. Ось чому Лейбніц вважав, що наш світ найкращий із усіх можливих.

Християн Томазій був першим, хто використав німецьку мову у своїх філософських працях, що до того часу були написані латинською мовою. Також Томазій прочитав першу лекцію в університеті на німецькій мові в 1687 році.

Німецьке Просвітництво у 18 столітті Редагувати

Німецьке Просвітництво — частина інтелектуального руху, що розпочався у XVII-XVIII століттях. Століття справило вплив на різні сфери життя Європи. Його коріння можна знайти переважно у Франції та Англії. Важливими представниками німецького Просвітництва були Християн Томазій, Христіан Вольф, Мозес Мендельсон, Лесінг, Кант, Гердер та багато інших.

Наприкінці 1680-х років Томасій оголосив, що тепер читатиме лекції німецькою мовою. Це також означало розрив із схоластичною філософією ортодоксального богослов'я, а також звернення до повсякденної мови та повсякденних проблем. Питання мудрості він поставив у центр свого мислення і закликав своїх читачів та студентів мислити самостійно. Ця вимога була принципово новою. До цього часу шкільна філософія повинна була міркувати про авторитетні думки духовних осіб. Цього було недостатньо для Томасія, проте він, скоріше, вимагав розпитувати владу. Цей вид філософського мислення, що включав власний досвід і власні читання різних авторів, він назвав еклектизмом. «Червона нитка» веде від еклектики до концепції Канта про зрілість.

Так звана «критична філософія» Канта задала чотири основних питання:

  • Що я можу знати?
  • Що я повинен зробити?
  • На що я можу сподіватися?
  • Хто така людина?

Відповіді на ці запитання Кант шукав у своїх трьох найважливіших роботах — критиці. У кожному із зауважень досліджуювалися можливості пізнання певного розділу реальності та розроблялися системи категорій для їх опису. У 1781 р. з'явилася праця «Критика чистого розуму», в якій він досліджував математику, природничі та метафізичні науки щодо їх можливостей. «Критика практичного розуму» (1788) досліджувала етику, політику та право, тоді як «Критика судження» 1790 р. стосувалася виробництва художніх творів, технічних пристроїв та знань, що з них можна отримати.

Хоча він сам дав найдокладнішу відповідь на свої чотири основних запитання того часу, він не пропустив відповіді на це питання своїм відомим есе: Що таке Просвітництво 1784 року, щоби спонукати інших задуматися над цим питанням. Він сам продемонстрував сміливість, необхідну для того, щоби думати власноруч і позбутися будь-якого патерналізму у великій кількості окремих наукових нарисів та статей, орієнтованих на питання того часу.

Вік машин Редагувати

Кантова філософія, що завершила цілий розділ філософії, вела суперечку між емпіриками та раціоналістами, стала відправною точкою для нових дискусій та філософських систем.

Німецькі ідеалісти посилалися на так зване ідеалістичне опрацювання проблеми «річ-у-собі» у першому виданні «Критики чистого розуму», тоді як реалісти спиралися на реалістичний варіант у другому виданні цієї ж роботи.

Завдяки німецькому ідеалізму німецька філософія здобула світову популярність. Основними його представниками були Фіхте, Шелінг та Гегель, зокрема, Гегель мав шкільну освіту в декількох напрямках; гегельянство і марксизм ґрунтуються, серед іншого, на його мисленні.

Друга половина XIX століття було під знаком індустріалізації й висунуло відповідні філософії: це речення, мабуть, знайшло б підтримку людини, котра вигадала речення Буття визначає свідомість. Цей вислів був одним із керівних принципів філософії Карла Маркса. Великий прогрес науки і техніки у мисленні Маркса призвів також до соціальної теорії, що базується на природних законах, і детермінованому погляді на історію.

Другою важливою тенденцією в XIX ст. була філософією життя з головними представниками Ділтеєм, Шопенгауером та Ніцше.

Таємниця реальності Редагувати

Своїми новими науковими висновками XIX століття похитнуло духовну безпеку, яку було відновлено в останню епоху після секуляризації. Гейзенберга невизначеність відносини, Ейнштейна теорія відносності, і Зигмунда Фрейда психоаналітичні теорії, щоби назвати тільки три важливих приклади, що вплинули на образ життя епохи і, таким чином, на мистецтво (абстрактне мистецтво, Кандинський), науку та філософію. На початку XX ст. Неокантіанство й феноменологія стали найважливішими новими течіями філософії.

Німецька філософія після Другої світової війни Редагувати

Після Другої світової війни німецька філософія зосередилася на темах з антропології, соціології, етики та філософії мови.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Peter-André Alt: Aufklärung, Stuttgart, 2007 — S.22.

Джерела Редагувати

  • (нім.) Clemens Albrecht, Günter C. Behrmann, Michael Bock (Hrg.): Die intellektuelle Gründung der Bundesrepublik. Eine Wirkungsgeschichte der Frankfurter Schule. Campus, Frankfurt/M., 1999 — ISBN 3-593-36638-X
  • (нім.) Gösta Gantner: Das Ende der «Deutschen Philosophie». Zäsuren und Spuren eines Neubeginns bei Karl Jaspers, Martin Heidegger und Theodor W. Adorno. In: Hans Braun, Uta Gerhardt, Everhard Holtmann (Hrsg.): Die lange Stunde Null. Gelenkter sozialer Wandel in Westdeutschland nach 1945. Nomos, Baden-Baden, 2007 — S.175–202 — ISBN 978-3-8329-2870-4
  • (нім.) Jens Hacke: Philosophie der Bürgerlichkeit. Die liberalkonservative Begründung der Bundesrepublik (Bürgerlichkeit/N.F.; Bd. 3). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen, 2006 — ISBN 978-3-525-36842-8 (zugl. Dissertation der Humboldt-Universität Berlin 2004).
  • (нім.) Christoph Helferich: Geschichte der Philosophie. Von den Anfängen bis zur Gegenwart und östliches Denken. 7. Aufl. Dtv, München, 2009 — ISBN 978-3-423-30706-2
  • (нім.) Nikolaus Knoepffler (Hrsg.): Von Kant bis Nietzsche. Schlüsseltexte der klassischen deutschen Philosophie. 3. vollständig neu bearbeitete und erweiterte Auflage, Herbert Utz Verlag, München, 2010 — ISBN 978-3-8316-0965-9
  • (нім.) Martina Plümacher: Identität in Krisen. Selbstverständigungen und Selbstverständnisse der Philosophie in der Bundesrepublik Deutschland nach 1945 (Philosophie und Geschichte der Wissenschaften; Bd. 30). Lang, Frankfurt/M. 1995 — ISBN 3-631-48719-3 (zugleich Dissertation, Universität Bremen 1993).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nimecka filosofiya filosofiya nimeckomovnogo prostoru Cherez fragmentovanu nimecku istoriyu nimecka filosofiya prirodno pochala formuvati spravdi nacionalnij profil porivnyano pizno ale nimecki filosofi zavzhdi robili znachnij vnesok u yevropejsku intelektualnu istoriyu Tilki z XVIII stolittya pochav rozvivatisya tipovo nimeckij pidhid do filosofiyi sho ohoplyuvav ne lishe zmist i movu ale j harakter filosofiv Nimecka filosofiya nadovgo zalishayetsya akademichnoyu spravoyu gromadskist ne bere uchasti v debatah v obgovorenni pitan U svoyemu universitetskomu seredovishi nimecki filosofi vvazhayut za krashe virishuvati problemi sho vinikayut vnaslidok naukovih rozrobok z disciplin vidpovidnoyi epohi Filosofski shkoli ta techiyi takozh pristosovuyutsya do ciyeyi tendenciyi Zmist 1 Serednovichchya 2 Gumanizm Reformaciya j kopernikanskij povorot 16 e stolittya 3 Sistemna filosofiya v 17 mu stolitti 4 Nimecke Prosvitnictvo u 18 stolitti 5 Vik mashin 6 Tayemnicya realnosti 7 Nimecka filosofiya pislya Drugoyi svitovoyi vijni 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaSerednovichchya RedaguvatiPeredumovi dlya rozvitku gumanitarnih nauk buli stvoreni razom z Karlom Velikim v epohu Karolingskogo ta Otonskogo en Vidrodzhennya shlyahom stvorennya monastirskih ta palacovih shkil v yakih vikladalosya lat septem artes liberales Sim vilnih mistectv V osnovnomu vikoristovuvalisya starodavni teksti napisani viklyuchno latinskoyu movoyu Pershu nimecku filosofsku terminologiyu stvoriv shvejcarec Notker Labeo ale ce ne vklyucheno do pismovih robit XVII stolittya Cej rozvitok filosofskoyi movi v osnovnomu zdijsnyuvavsya v konteksti nimeckoyi mistiki golovnim predstavnikom yakoyi ye Majster Ekhart Inshij predstavnik nimeckoyi mistiki Hildegard fon Bingen U serednovichchi Albert Magnus stav najvazhlivishim predstavnikom nimeckoyi filosofiyi yaka povnistyu perebuvala pid zagalnoyevropejskim vplivom sholastiki Na pochatku XV stolittya Nikolaus fon Kues viznachiv najblagorodnishim zavdannyam filosofiyi dialektichne mislennya yak zbig protilezhnostej de lat coincidentia oppositorum Ce suttyevo kontrastuye z perevazhayuchim todi logichnim rozuminnyam superechlivosti mislennya yak brehni Vin pershim utochniv svij metod mislennya z matematichnimi mirkuvannyami shodo ponyattya neskinchennosti U neskinchenno velikomu koli kola i liniyi zbigayutsya j stayut odnakovimi U neskinchenno malij sferi poverhnya i tochka spivpadayut Svoyeyu filosofiyeyu Mikola Kuzanskij perevershiv bagatoh misliteliv zokrema Kopernika i Keplera yaki silno viznachali rozvij u pershu polovinu nastupnogo stolittya Gumanizm Reformaciya j kopernikanskij povorot 16 e stolittya RedaguvatiMikola Kopernik Reformaciya Lyuter Gumanizm z Italiyi VidrodzhennyaSistemna filosofiya v 17 mu stolitti RedaguvatiDo XVII stolittya perevazhali zakon ta naturfilosofiya Paracels Pershim universalnim mislitelem togochasnoyi suchasnosti buv Lejbnic yakij z seredini XVII st pracyuvav u m Berlini Vin buv zasnovnikom nimeckogo racionalizmu Svoyeyu teoriyeyu monad vin namagavsya poyasniti svit yakij z odnogo boku vrahovuvav mehanistichnij svitoglyad francuzkogo mislitelya Dekarta ale z inshogo boku takozh povinen buv dotrimuvatisya sumisnosti z religijnimi uyavlennyami togo chasu Z ciyeyu metoyu vin zaproponuvav racionalistichno idealistichnu dumku v centri yakoyi monada zhivi prosti odinici z yakih buduvavsya svit u cilomu Oskilki Bog predstavlyaye pervisnu monadu to vikoristano cyu funkciyu shobi pristosuvati vsi monadi do garmonijno uporyadkovanogo kosmosu i takim chinom stvoriti tak zvanu zazdalegid vstanovlenu garmoniyu Os chomu Lejbnic vvazhav sho nash svit najkrashij iz usih mozhlivih Hristiyan Tomazij buv pershim hto vikoristav nimecku movu u svoyih filosofskih pracyah sho do togo chasu buli napisani latinskoyu movoyu Takozh Tomazij prochitav pershu lekciyu v universiteti na nimeckij movi v 1687 roci 1 Nimecke Prosvitnictvo u 18 stolitti RedaguvatiNimecke Prosvitnictvo chastina intelektualnogo ruhu sho rozpochavsya u XVII XVIII stolittyah Stolittya spravilo vpliv na rizni sferi zhittya Yevropi Jogo korinnya mozhna znajti perevazhno u Franciyi ta Angliyi Vazhlivimi predstavnikami nimeckogo Prosvitnictva buli Hristiyan Tomazij Hristian Volf Mozes Mendelson Lesing Kant Gerder ta bagato inshih Naprikinci 1680 h rokiv Tomasij ogolosiv sho teper chitatime lekciyi nimeckoyu movoyu Ce takozh oznachalo rozriv iz sholastichnoyu filosofiyeyu ortodoksalnogo bogoslov ya a takozh zvernennya do povsyakdennoyi movi ta povsyakdennih problem Pitannya mudrosti vin postaviv u centr svogo mislennya i zaklikav svoyih chitachiv ta studentiv misliti samostijno Cya vimoga bula principovo novoyu Do cogo chasu shkilna filosofiya povinna bula mirkuvati pro avtoritetni dumki duhovnih osib Cogo bulo nedostatno dlya Tomasiya prote vin skorishe vimagav rozpituvati vladu Cej vid filosofskogo mislennya sho vklyuchav vlasnij dosvid i vlasni chitannya riznih avtoriv vin nazvav eklektizmom Chervona nitka vede vid eklektiki do koncepciyi Kanta pro zrilist Tak zvana kritichna filosofiya Kanta zadala chotiri osnovnih pitannya Sho ya mozhu znati Sho ya povinen zrobiti Na sho ya mozhu spodivatisya Hto taka lyudina Vidpovidi na ci zapitannya Kant shukav u svoyih troh najvazhlivishih robotah kritici U kozhnomu iz zauvazhen doslidzhuyuvalisya mozhlivosti piznannya pevnogo rozdilu realnosti ta rozroblyalisya sistemi kategorij dlya yih opisu U 1781 r z yavilasya pracya Kritika chistogo rozumu v yakij vin doslidzhuvav matematiku prirodnichi ta metafizichni nauki shodo yih mozhlivostej Kritika praktichnogo rozumu 1788 doslidzhuvala etiku politiku ta pravo todi yak Kritika sudzhennya 1790 r stosuvalasya virobnictva hudozhnih tvoriv tehnichnih pristroyiv ta znan sho z nih mozhna otrimati Hocha vin sam dav najdokladnishu vidpovid na svoyi chotiri osnovnih zapitannya togo chasu vin ne propustiv vidpovidi na ce pitannya svoyim vidomim ese Sho take Prosvitnictvo 1784 roku shobi sponukati inshih zadumatisya nad cim pitannyam Vin sam prodemonstruvav smilivist neobhidnu dlya togo shobi dumati vlasnoruch i pozbutisya bud yakogo paternalizmu u velikij kilkosti okremih naukovih narisiv ta statej oriyentovanih na pitannya togo chasu Vik mashin RedaguvatiKantova filosofiya sho zavershila cilij rozdil filosofiyi vela superechku mizh empirikami ta racionalistami stala vidpravnoyu tochkoyu dlya novih diskusij ta filosofskih sistem Nimecki idealisti posilalisya na tak zvane idealistichne opracyuvannya problemi rich u sobi u pershomu vidanni Kritiki chistogo rozumu todi yak realisti spiralisya na realistichnij variant u drugomu vidanni ciyeyi zh roboti Zavdyaki nimeckomu idealizmu nimecka filosofiya zdobula svitovu populyarnist Osnovnimi jogo predstavnikami buli Fihte Sheling ta Gegel zokrema Gegel mav shkilnu osvitu v dekilkoh napryamkah gegelyanstvo i marksizm gruntuyutsya sered inshogo na jogo mislenni PeredmarshDruga polovina XIX stolittya bulo pid znakom industrializaciyi j visunulo vidpovidni filosofiyi ce rechennya mabut znajshlo b pidtrimku lyudini kotra vigadala rechennya Buttya viznachaye svidomist Cej visliv buv odnim iz kerivnih principiv filosofiyi Karla Marksa Velikij progres nauki i tehniki u mislenni Marksa prizviv takozh do socialnoyi teoriyi sho bazuyetsya na prirodnih zakonah i determinovanomu poglyadi na istoriyu Zvernennya do empirichnih znan PozitivizmDrugoyu vazhlivoyu tendenciyeyu v XIX st bula filosofiyeyu zhittya z golovnimi predstavnikami Dilteyem Shopengauerom ta Nicshe Tayemnicya realnosti RedaguvatiSvoyimi novimi naukovimi visnovkami XIX stolittya pohitnulo duhovnu bezpeku yaku bulo vidnovleno v ostannyu epohu pislya sekulyarizaciyi Gejzenberga neviznachenist vidnosini Ejnshtejna teoriya vidnosnosti i Zigmunda Frejda psihoanalitichni teoriyi shobi nazvati tilki tri vazhlivih prikladi sho vplinuli na obraz zhittya epohi i takim chinom na mistectvo abstraktne mistectvo Kandinskij nauku ta filosofiyu Na pochatku XX st Neokantianstvo j fenomenologiya stali najvazhlivishimi novimi techiyami filosofiyi Nimecki filosofi Martin Hajdeger i Karl Yaspers rozvivali ekzistencijnu filosofiyu z fenomenologiyi protyagom ciyeyi epohi Ernst Bloh rozvivav svoyu filosofiyu nadiyi na osnovi marksizmu Nimecka filosofiya pislya Drugoyi svitovoyi vijni RedaguvatiPislya Drugoyi svitovoyi vijni nimecka filosofiya zoseredilasya na temah z antropologiyi sociologiyi etiki ta filosofiyi movi Gans Georg Gadamer filosofiya movi anglosaksonska model Adorno ta Frankfurtska shkola kritichna teoriya sociologiya Antropologiya Arnold Gelen Reyevropeyizaciya ta internacionalizaciya logiko gnoseologichna ta metodologichna spryamovanist kritichnogo racionalizmu sered inshih Karl Popper Habermas Etika diskursu praktichna filosofiya en Div takozh RedaguvatiKontinentalna filosofiya Francuzka filosofiya Shvejcarska filosofiya de Primitki Redaguvati Peter Andre Alt Aufklarung Stuttgart 2007 S 22 Dzherela Redaguvati nim Clemens Albrecht Gunter C Behrmann Michael Bock Hrg Die intellektuelle Grundung der Bundesrepublik Eine Wirkungsgeschichte der Frankfurter Schule Campus Frankfurt M 1999 ISBN 3 593 36638 X nim Gosta Gantner Das Ende der Deutschen Philosophie Zasuren und Spuren eines Neubeginns bei Karl Jaspers Martin Heidegger und Theodor W Adorno In Hans Braun Uta Gerhardt Everhard Holtmann Hrsg Die lange Stunde Null Gelenkter sozialer Wandel in Westdeutschland nach 1945 Nomos Baden Baden 2007 S 175 202 ISBN 978 3 8329 2870 4 nim Jens Hacke Philosophie der Burgerlichkeit Die liberalkonservative Begrundung der Bundesrepublik Burgerlichkeit N F Bd 3 Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 2006 ISBN 978 3 525 36842 8 zugl Dissertation der Humboldt Universitat Berlin 2004 nim Christoph Helferich Geschichte der Philosophie Von den Anfangen bis zur Gegenwart und ostliches Denken 7 Aufl Dtv Munchen 2009 ISBN 978 3 423 30706 2 nim Nikolaus Knoepffler Hrsg Von Kant bis Nietzsche Schlusseltexte der klassischen deutschen Philosophie 3 vollstandig neu bearbeitete und erweiterte Auflage Herbert Utz Verlag Munchen 2010 ISBN 978 3 8316 0965 9 nim Martina Plumacher Identitat in Krisen Selbstverstandigungen und Selbstverstandnisse der Philosophie in der Bundesrepublik Deutschland nach 1945 Philosophie und Geschichte der Wissenschaften Bd 30 Lang Frankfurt M 1995 ISBN 3 631 48719 3 zugleich Dissertation Universitat Bremen 1993 Posilannya Redaguvati nim Lutc Geldcecer Nimecka filosofiya PDF 112 kB Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nimecka filosofiya amp oldid 39499246