Ге́рбурти (пол. Herburtowie) — стародавній шляхетський рід , відомий з 1241 року. Першими Гербуртами, які перебралися з Нижньої Саксонії через Моравію до Польщі, були Вацлав, Фрідріх і Миколай Гербурти. Від князя Владислава Опольчика вони отримали поселення у Перемиському повіті, зокрема, Добромиль, поблизу якого збудували замок Фульштин (Фельштин). Деякі представники роду жили на Поділлі. Відомі своїм містобудівництвом.
Представники роду Гербуртів Редагувати
- Герборд (нім. Drost Herbrod von Fülme) — празький канонік, надвірний писар короля Вацлава 1249 р.
- N — писар оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург 1243 р.
- N — може, син попереднього, стольник оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург (1249—1288), від якого 1255-го отримав кілька сіл та половину замку Фулленштайн, мав 3 сини
- Ян
- Герборд, підкоморій (коморник) моравський 1288
- Теодорик (Екрік), 1275-го набув другу половину замку Фулленштайн
Галицькі Гербурти Редагувати
- Герборд Павч (Павеза) з Городович (Herbord Pawcz z Grodowicz, 1373—бл.1400), за Адамом Бонецьким, мав синів Миклаша (Miklasz), Фридруса (Frydrus), Герборда (Herbord)
- Миколай (Миклаш) Гербуртович (?—не раніше 1447) — підписувався «з Фельштина» (його сини також), від 1423 отримав від короля Ягайла Колпець (Kołpiec) у Дрогобицькому повіті, 1436 продав Хлиплі, ловчий львівський (1436) та перемиський (1437—1447), підписав берестейський мир, сини (згідно запису Перемиських земських книг 1462 року) поділили спадок; дружина — Ельжбета
- Ян, підписувався «з Городовичів і Хирова», після поділу з братами спадку отримав села Глибока (Głęboka), Букова, війтівство у Сусідовичах, Павлово, Станіно, пів'села П'ятниця
- Якуб, підписувався «з Чаплі і Колпця», разом з братом Яном 1446 заставили Ляшки (Laski), його удова Гелена 1468 постійно «з Колпця»
- Герборд (або Миклаш, ?—не раніше 1503), підписувався «з Лозова», іноді — «з Хирова», самбірський войський 1484; дружина — Дорота, 1467 зробила запис для чоловіка
- Зофія, дружина Мартина з Загутина в 1442
- Малгожата, дружина Миколи Куроша 1446
- Катажина, дружина Олександра з Губичів 1446
- N, дружина Івана (Яна) Ясенського
- Фридрус (Фридерик) Гербуртович (?—до 1445) — 1436 набув дім у Львові, дружина — Гелена з Однова (Віднева)
- Ян, дружина (1453) сяніцька хорунжанка Зузанна зі Збоїськ
- Пйотр, підписувався «Одновський чи Фельштинський з Фельштина», у 1511 будучи бецьким старостою, став львівським підкоморієм, 1521 взяв у заставу Сандецьке староство; 1488 був одружений з львівською підчашанкою Беатою Романовською
- Миколай (1482—1555), краківський воєвода, львівський староста
- Ельжбета, дружина Якуба з Панева (Паньова), Анджея Бажого
- Катажина, дружина Миколи Чурила
- Анна, дружина люблінського воєводи Яна Олесницького з Бохотниці (Bochotnica)
- Катажина, дружина Яна Куликівського
- Барбара, дружина Якуба Клюса з Вижнян, правдоподібно, вдруге вийшла за Яна Журавинського, втретє за Станіслава Рея з Нагловиць
- Пйотр, підписувався «Одновський чи Фельштинський з Фельштина», у 1511 будучи бецьким старостою, став львівським підкоморієм, 1521 взяв у заставу Сандецьке староство; 1488 був одружений з львівською підчашанкою Беатою Романовською
- Якуб (1460—1498) (помер до 1494) — підписувався з братом з «Віднева чи Фельштина» (також був дідичем Руданців, також так підписувався), галицький войський, 1464 разом з братом Яном отримали Нове Село (Nowesioło), дружина — Анна Влодкович (Яричівська) з Княгиничів, може, його другим сином був Ян, дідич Кукезова (?—до 1556)
- Фридерик (?—1519), дружина Анна з Олеська (Олеська, 1511—1531), дочка Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,, яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг
- Ельжбета — дружина: 1) берестейського старости Івана (Яна) Ілінича (удова з 1536); 2) Яна Радзивілла (1515—1561), крайчого литовського, тикоцинського старости, шлюб бл. 1547 року
- Ян Фредруш; 1531 року за погодженням з ним, уже повнолітнім, матір стала опікункою його молодших неповнолітніх братів Кшиштофа і Станіслава
- Кшиштоф
- Станіслав Фредруш.
- Фридерик (?—1519), дружина Анна з Олеська (Олеська, 1511—1531), дочка Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,, яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг
- Ядвіга, дружина львівського войського (у 1460) Пйотра Фаля з Пелнятичів (Pełniatycze)
- Ян, дружина (1453) сяніцька хорунжанка Зузанна зі Збоїськ
- Герборд (Гербурт, бл. 1390 — після 1469[джерело?]) з Фельштина і Прилбичів (підписувався також «з Брухналя»}), перемиський хорунжий 1437
- Миклаш (Миколай) — перемиський стольник 1480, дружина Анна з Дідилова
- Анджей, підписувався «з Дідилова і Добромиля», студент Краківського університету 1477, львівський поборця, войський самбірський 1504, львівський 1520
- Ян з Добромиля (з Фульштина, дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя), самбірський войський 1515, війт Перемишля 1531 (через кілька місяців поміняв на самбірське Дершняка), перемиський підкоморій 1538, 1518 отримав дозвіл короля щодо надання прав міста Брухналю; дружина Ядвіга Хватувна (Chwatówna)
- Станіслав (до 1524—1584), львівський каштелян, самбірський староста, дружина (перед 13 січня 1557) Катажина, дочка медицького войського Анджея Бажого
- Пйотр Ян (бл. 1550—1586 чи 1588) — навчався в Інґольштадті, 1574 р. був у Римі, де ним опікувався Станіслав Гоз'юш; 1580 р. отримав у Моґунції ступінь філософський, 1581 р. був у Парижі; не брав активної участі в політичному житті, у грудні 1584 р. не хотів бути послом на сейм від сеймику у Вишні (переконували прихильники канцлера, також Зборовського), знав кілька мов
- Еразм — навчався у Кракові (1580 р.), Інгольштадті 1581 р., Діллінґені 1582
- Еразм Войцех — улюбленець Яна Щасного Гербурта, якому віддав у безплатну оренду Фельштин, Глибоке, Сусідовичі, що викликало протест опікунів
- Станіслав — навчався з братом Еразмом, у дідичному Добромилі заклав друкарню; був одружений з каштелянкою равською Тшцінською, яку по його смерті 1601 р. прогнав з маєтків добромильських спадкоємець Ян Шасний
- Анна Катажина — 1571 вийшла за белзького воєводу Павела Уханського (братанок примаса Якуба Уханьського)
- Дорота — дружина: земського галицького судді Яна Сенявського (невістка гетьмана великого коронного Миколая Сенявського); коронного підчашого Анджея Зебжидовського
- Катажина, чоловік — Миколай Язловецький
- Валенти (1524—1572) — перемишльський єпископ РКЦ
- Марцін (не жив 1551), королівський придворний
- Ян (після 1524—1577), правник, дружина — Катерина Дрогойовська, дочка Христофора сестра Івана-Томаша[джерело?]. Шлюб — 1553. Відомі діти:
- Кшиштоф — помер дитиною 1558 року
- Ян Щасний (1567—1616) — політичний і літературний діяч, дипломат, староста вишенський, мостиський; власник міста Добромиля і Добромильського замку, дружина — княжна Єлизавета Заславська
- Ян Лев (1631) — син Яна Щасного Гербурта
- Александра — дружина Самуеля Конецпольського
- Катерина
- Шимон Каспер — латинський канонік краківський, познанський
- Ядвіга
- Ельжбета — дружина галицького каштеляна Станіслава Лянцкороньського
- Барбара
- Миколай (після 1524—1593) — галицький і перемиський каштелян
- Войцех, підписувався як «зі Збоїськ»
- Барбара (†1579[джерело?]), 1-й чоловік — маршалок великий коронний, краківський воєвода Пйотр Кміта, 2-й — Анджей Ґурка, каштелян мендзижецький, староста яворівський[джерело?]
- Станіслав (до 1524—1584), львівський каштелян, самбірський староста, дружина (перед 13 січня 1557) Катажина, дочка медицького войського Анджея Бажого
- Ян з Добромиля (з Фульштина, дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя), самбірський войський 1515, війт Перемишля 1531 (через кілька місяців поміняв на самбірське Дершняка), перемиський підкоморій 1538, 1518 отримав дозвіл короля щодо надання прав міста Брухналю; дружина Ядвіга Хватувна (Chwatówna)
- Ян, студент Краківського університету 1486
- Миколай (?—не раніше 1558), підписувався «з Дідилова», 1505-го Шаравський подав у відставку з посади кам'янецького каштеляна на його користь, однак король її не прийняв, кам'янецький войський 1513, набув Бердехів 1501, 1518 отримав право на проведення ярмарків у дідичному місті Кудринці (Kudyrnice); дружина Ельжбета Ходоровська, удова
- Ян (Дідилівський) (?—1553) — барський староста (див. Подільські Гербурти)
- Марцін (?-1570) — кам'янецький войський, барський староста 1553, стрийко Миколая дружина Катажина Кротоська (Krotoska)
- Миколай — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1582
- Ельжбета — дружина Станіслава Лянцкоронського
- Зофія — дружина Яна Дульського
- Анна, дружина Станіслава Чурила
- Анна
- N, др. Яна Пуківського
- Анджей, підписувався «з Дідилова і Добромиля», студент Краківського університету 1477, львівський поборця, войський самбірський 1504, львівський 1520
- Ян, не мав потомства
- Зебжид (Северин) з Добромиля, Брухналя, Фельштина (?1453-1497) — львівський хорунжий з 1477
- Барбара, дружина Яна Сенявського чи Березівського, або з Вовкова, потім Владислава Яричовського
- Станіслав — студ Краківського ун-ту 1488
- Северин (Зебжид) — львівський канонік 1511
- Ян «з Брухналя», перемиський земський суддя 1507, дружина Анна Фредро, дідич села Міженець (Mieżyniec)
- Ян (?—бл.1570), белзький каштелян 1564, дружини Анна Домбровська, Зофія Магерувна
- Ян — дідич Веремина, Модерівка у 1590
- Валентій
- Войцех, дідич Збоїщ, дружина Анна Белжецька, з нею отримали у доживоття Prosiek (Руське воєводство), вже як удова засуджена до баніції
- Каспер, дружина Софія Подолецька, дочка самбірського войського, дідичка Хишевичів, убила чоловіка після повернення додому з табору після тривалої відсутності
- Анджей
- Зофія
- Малгожата
- Валентій
- Якуб (?—1549), дідич с. Міженець, дружини Єлизавета Чурило (дочка Миколая), Катажина Ваповська
- Ян (бл.1540-по 1607), син першої дружини, 1549 неповнолітній, 1587 львівський хорунжий,
- Абрагам (син другої дружини), чоловік Софії Корнякт, дочки Костянтина Корнякта
- Дорота, дружина коронного підчашого Анджея Зебжидовського (Міколая Зебжидовського[джерело?])
- Регіна, дружина гетьмана Станіслава Жолкевського (обидві дочки другої)
- Анна, дружина Ліпського, потім Станіслава Замойського (перша дружина Станіслава, матір канцлера Яна Замойського)
- N, дружина Якуба Снопковського
- Ян (?—бл.1570), белзький каштелян 1564, дружини Анна Домбровська, Зофія Магерувна
- Миклаш (Миколай) — перемиський стольник 1480, дружина Анна з Дідилова
- Миколай (Миклаш) Гербуртович (?—не раніше 1447) — підписувався «з Фельштина» (його сини також), від 1423 отримав від короля Ягайла Колпець (Kołpiec) у Дрогобицькому повіті, 1436 продав Хлиплі, ловчий львівський (1436) та перемиський (1437—1447), підписав берестейський мир, сини (згідно запису Перемиських земських книг 1462 року) поділили спадок; дружина — Ельжбета
- Фридруш (Frydrusz), 1374-го разом з братом Гербордом отримав надання від князя Владислава Опольського
Ольга Лащинська (Olga Łaszczyńska) вважала, що Фридруш Павч з Хлиплів і Фельштина (1374—1440), який 1374 отримав надання від князя Владислава Опольського, був:
- батьком Яна з Віднева (Однова, 1437—1487) та Якуба (1460—1498)
- дідом Пйотра (1485—1532, львівський підкоморій, староста бєцький та сандецький; дружина — Беатою з Романовських) та Фридерика (?—1519, львівський хорунжий) відповідно.
- Северин — за Несецьким, син Яна з Фульштина, дідича Нізинця (Низинця) та Брухналя, брат Валентія, Яна, Якуба, загинув під Обертином 1531
Подільські Гербурти Редагувати
- Ян (Jan Herburt Dziedziłowski, ?—1553) — кам'янецький підкоморій (1540—1552), барський староста (з 1552), дружина — Зофія Домбровська (Zofia Dąbrowska)
- Миколай з Дідилова (бл. 1544—1602) — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1581, подільський до 1589, руський воєвода; староста тлумацький, львівський. Засновник міста Фельштина (тепер с. Гвардійське) на Поділлі.
- Ян з Фельштина[джерело?] (1568—1626) — кам'янецький каштелян, староста скальський
- Миколай (?—1639) — кам'янецький каштелян з 1635, чоловік Анни Жолкевської, разом з якою 1629 отримав від своєї матері Констанції Уланівці (Ułanowce) з Барського староства
- Констанція (Анна[джерело?]) — дружина польного коронного писаря Яна Сапіги
- Зузанна — дружина Франциска Стадницького, Константія Ободенського.
- Геронім — 1635 посідав Уланівці, чоловік Кристини Каліновської, швагро Калиновського Адама
- Гелена, дружина Константія Щавінського
- Констанція (або Кристина), дружина Яна Стшижевського, Лукаша Казімежа Прусіновського
- Зофія — дружина Самуеля Коссовського
- Анна Констанція — монахиня-норбертянка.
- Миколай (?—1639) — кам'янецький каштелян з 1635, чоловік Анни Жолкевської, разом з якою 1629 отримав від своєї матері Констанції Уланівці (Ułanowce) з Барського староства
- Миколай (?—наприкінці 1610) — ротмістр, 1600 р. брав участь у молдавській виправі, був придворним короля; 1601 р. став старостою тлумацьким (передав батько); 1609 р. був звільнений від обов'язку постання перед трибуналом як королівський ротмістр, товаришив С. Жолкєвському під час походу на Москву. Помер невдовзі після прибуття під Смоленськ.
- Ян з Фельштина[джерело?] (1568—1626) — кам'янецький каштелян, староста скальський
- Ельжбета (жила 26 жовтня 1596) — дружина городельського старости (1574) Яна Пілецького, друга дружина підскарбія великого коронного Бальцера Станіславського.
- Миколай з Дідилова (бл. 1544—1602) — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1581, подільський до 1589, руський воєвода; староста тлумацький, львівський. Засновник міста Фельштина (тепер с. Гвардійське) на Поділлі.
Гербурти з невідомим родоводом Редагувати
- Герборд (Herbord) — брат Миклаша, згаданий у львівських земських книгах 1432
- Миколай, разом з братом Зебжидом (Северином, за Несецьким — львівський хорунжий 1471) після поділу спадку з братом Яном (за Несецьким, усі — сини Миклаша) отримали, зокрема, поселення Добромиль, Прилбичі, Княжополе, Папоротне (Paprotno), Воля, Мужиловичі, Підлуби, Вербляни
- Єнджей, Клеменс, Францішек, Ян, Марцін — дідичі на Ляшках 1536 року
Шляхтянки з Гербуртів невстановленого походження Редагувати
- Ганна з Гербуртів Збаразька — дружина князя Андрія Семеновича Збаразького
- Анна Собеська з Гербуртів — прабаба короля Яна III Собєського, дружина його діда Марека, за Несецьким, дочка Абрагама
- Катажина Гербурт Одновська — перша дружина львівського хорунжого Яна Тарла (†1571/1572)
- Констанція з Гербуртів Сапєга — дружина Миколая Леона Сапеги.
- Зофія (бл. 1570—1631) — дружина опікуна Анни Острозької Яна Костки, Яна Чарнковського
- Ядвіга — дружина Марціна Оссолінського (†1580)
Маєтності, посідання Редагувати
Галичина Редагувати
Городовичі, Хирів, Колпець, Прилбичі, Брухналь, Ляшки, Лозів, Чаплі, Віднів, Куликів, Руданці, Олесько, Підкамінь, Княгиничі, Кукезів, Миклашів, Букова тощо
Поділля Редагувати
Вшанування Редагувати
- Вулиця у Львові (тепер вулиця Глінки).
Примітки Редагувати
- районі Львова, Перемишля та Сяноку
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 256.
- ↑ Łaszczyńska O. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
- ↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Prszyboś K. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 337. (пол.)
- за Бонецьким, помер 1439
- ↑ Niesiecki К. Korona polska… [ 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 357.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 257.
- Cynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 446—447.
- ↑ Łaszczyńska O. Herburt Fryderyk (Frydrusz, Fredrusz) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 258.
- Oleśniccy (01) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Michalewiczowa M. Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/1, zeszyt 124. — S. 195—197. (пол.)
- Radziwiłłowie (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- нині Pełnatycze
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 259.
- ↑ Niesiecki К. Korona polska… [ 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 358.
- Sieniawscy (01) [ 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Żelewski R. Herburt Stanisław h. własnego (przed 1524—1584) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 450—453.
- Cynarski S. Herburt Walenty h. własnego (1524—1572) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 453—455.
- ↑ Żelewski R. Herburt Jan h. własnego (po 1524—1577) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 441.
- Niesiecki K. Korona Polska… [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 84.
- Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 443.
- ↑ Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 444.
- Cynarski S. Herburt Jan Lew z h. Pawęża (ok. 1603-ok. 1631) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 446.
- Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 452—453. (пол.)
- Żelewski R. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524—1593) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 447—449.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 261.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 260.
- Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 449.
- Łaszczyńska O. Herburt Seweryn (Zebrzyd) z Felsztyna, Dobromilia i Bruchnalia h. Pawęża albo Herburtowa (zm. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 450.
- Małecki J. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 262.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 263.
- Małecki J. Herburt Jan h. własnego (ur. ok. 1540, zm. po 1607) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 442—443.
- ↑ Wasil M. Jan Sariusz Zamoyski [ 20 травня 2014 у Wayback Machine.]. — S. 1. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska… [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 666.
- ↑ Łaszczyńska O. Herburt Piotr z Felsztyna, Boisk, odnowa, zwany Odnowskim, h. Pawęża albo Herburtowa (1485—1532)… — S. 450.
- Łaszyńska O. Herburt Fryderyk (Frydrusz, Fredrusz) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
- Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieku… — S. 95.
- Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602)… — S. 449.
- Cynarski S. Herburt Jan z Fulsztyna h. własnego (1568—1626) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 445.
- Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — S. 67. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Kalinowski [ 26 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Cynarski S. Herburt Jan z Fulsztyna h. własnego (1568—1626)… — S. 445.
- Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602)… — S. 449—450.
- Chłapowski K. Stanisławski Baltazar (Bakcer) h. Pilawa (zm. 1610) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XLII/1, zeszyt 172. — S. 112.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 184. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska… — T. 4. — S. 705—706.
- Książęta Zbarascy (01) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Sobiescy (01) [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 144.
- Tarłowie (01) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Sapiehowie (05) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Kostkowie (01) [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Czarnkowscy 01 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ossolińscy (01) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów—Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — mapa. (пол.)
Джерела Редагувати
- Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — К. : Наукова думка, 1981.
- Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 256—264. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 355—360. (пол.)
- Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] — S. 291—292. (пол.)
Посилання Редагувати
- Osoby o nazwisku «Herburt» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)