Добро́мильський за́мок (За́мок Ге́рбуртів) — розташований за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Самбірському районі Львівської області. Пам'ятка архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення.
| Добромильський замок | |
|---|---|
| | |
| 49°32′40″ пн. ш. 22°47′06″ сх. д. / 49.544500° пн. ш. 22.785056° сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури 2 пол. XVI ст. загальнодержавного значення |
| Країна | Україна |
| Розташування | Львівська область, Самбірський район, 4 км на південь від м. Добромиля |
| Архітектурний стиль | ренесанс |
| Матеріал | камінь, цегла |
| Перша згадка | 1450 р. |
| Стан | руїни |
| Добромильський замок (Україна) | |
| Добромильський замок у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 р.
Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 р. відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право. У 1614 році Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду. Вона мала винятково оборонні функції, житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового мешкання.
З 1622 р. замок перейшов у власність Конєцпольських.
Після поділу Польщі австрійський уряд видав розпорядження розібрати старі укріплення, що й частково було зроблено.
До нашого часу збереглися:
- чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень
- два фрагменти мурів
- залишки однієї башти
- залишки криниці на подвір'ї замку (яма, завглибшки бл. 3 м)
У плані замок овальної форми, займав площу подовгастого гребеня гори і мав довжину 85 м, ширину — 25 м. Завдяки своєму розташуванню був неприступним.
Цікаві факти Редагувати
Фотографії (2012 р.) Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добромильський замок |
Література Редагувати
- М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні.— К.: Центр учбової літератури, 2007.— С. 34-36
- Замки Львівщини / часопис «Галицька брама».— Львів: в-во «Центр Європи», 2003.— № 10-12(106—108).— С. 24.
- Władysław Łoziński. Życie polskie w dawnych wiekach (1907).— Lwów: Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja).— S. 4. (пол.)