www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мужиловичі Мужилóвичі 1 село в Україні у Яворівському районі Львівської області Раніше було адміністративним центром одн

Мужиловичі

Мужилóвичі — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Раніше було адміністративним центром однойменної сільради. Населення становить 1021 особу.

село Мужилóвичі
Герб Прапор
Церква Святого Архістратига Михаїла
Церква Святого Архістратига Михаїла
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Новояворівська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1386
Населення 1021 особа
Площа 13,31 км²
Густота населення 76,71 осіб/км²
Поштовий індекс 81062
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°51′37″ пн. ш. 23°29′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		259 м
Водойми притока р. Гноєнець, «Гембровичів ставок»
Місцева влада
Адреса ради 81063, Львівська обл., Яворівський р-н, с.Мужиловичі
Карта
Мужилóвичі
Мужилóвичі
Мапа

 Мужиловичі у Вікісховищі

Назва Редагувати

За однією з версій, назва походить від власників села — роду Мужилів.

Символіка Редагувати

Герб: щит скошений справа; у верхньому золотому полі Архистратиг Михаїл у срібній сорочці, синіх обладунках і штанях, чорних чоботах і червоному плащі, зі срібними крилами та золотим німбом, тримає у правиці червоний полум'яний меч, а в лівиці — червоний щит із золотим хрестом і такою ж облямівкою; у нижньому зеленому полі — золота качка.

Прапор: квадратне полотнище, розділене по діагоналі з верхнього вільного кута на два рівновеликі трикутні поля; на верхньому жовтому полі Архистратиг Михаїл у срібній сорочці, синіх обладунках і штанях, чорних чоботах і червоному плащі, зі срібними крилами та золотим німбом, тримає у правиці червоний полум'яний меч, а в лівиці — червоний щит із золотим хрестом і такою ж облямівкою; на нижньому зеленому полі — жовта качка, повернута до древка.

Історія Редагувати

Перша письмова згадка про Мужиловичі датується 1386 роком. Саме тоді, 22 липня 1386 р. намісник короля Людовика Угорського у Галичині князь Владислав Опольський надав на правах феодального володіння Гербуртам з Фельштина села Чолгині, Підлуби і Мужиловичі.

Історичні джерела підтверджують народне передання, що в Мужиловичах був замок. Зокрема, в «Географічному словнику Польського королівства» 1887 р. опубліковано, що «є тут давній великий мурований замок».

Від 1578 р. — найдавніші письмові відомості про православний храм і православного священика в Мужиловичах.

15 червня 1604 р. перемишльський каштелян Станіслав Стадніцький, який на той час був власником Мужилович, записав всі свої маєтки, у тім числі й Мужиловичі, Львівській єзуїтській колегії.

Після ліквідації папою Климентієм ХІV у 1773 р. ордену єзуїтів, їх маєтки, у тім числі і Мужиловичі, перейшли у власність австрійського двору. На цих землях, що тоді знаходились біля села (сьогодні його частина) австрійський уряд заснував німецьку колонію. Офіційно колонія називалася «Muschelowic», самі колоністи її називали «Münchenthal». Сюди переселилося 40 німецьких родин з Моравії.

У жовтні 1918 року розпалась Австро-Угорська монархія. Поляки готувалися захопити владу в Східній Галичині, тим більше, що стара державна адміністрація перебувала в їхніх руках. 31 жовтня на засіданні Української Національної Ради прийняли рішення негайно взяти владу у Львові та на місцях. На Яворівщині сформовано військовий курінь під командуванням четарів Клея та Головінського. До його складу входила і група з села Мужиловичів під проводом уродженця німецької колонії поручника УГА Северина Байгерта та його брата Йогана. Серед них був також старшина УГА, уродженець колонії в Мужиловичах Йосиф Месінґер.

У 1929 р. у селі засновано осередок ОУН. Його керівником обрали Михайла Яремія.

У 1939 р. розпочалася Друга світова війна. У вівторок 12 вересня зі сторони Прилбич в село в'їхали німецькі підрозділи Другої легкої дивізії Вермахту та 22-го танкового корпусу, у складі якого був СС-полк «Германія». В ніч з 15 на 16 вересня, коли німецькі солдати відпочивали, польські війська 1-го і 3-го батальйонів 49-го стрілецького полку 11-ї Карпатської піхотної дивізії під командуванням полковника Кароля Новака та підполковника Кароля Ходали та 53-го полку піхоти під командуванням підполковника Коцара несподівано атакували німців у Чорнокунцях і Мужиловичах.

17 жовтня 1943 р. загинув організатор осередку ОУН в селі — Михайло Яремій.

У 1944—1950 рр. з Мужилович до Сибіру вивезено 62 жителі, 42 засуджено і відправлено на заслання на різні терміни до радянських концтаборів.

25 грудня 1979 р. розпочалася радянсько-афганська війна. З Мужилович до Афганістану відправили Зиновія Дзюбу, Юрія Радюка, Зиновія Середу. Останній додому живим не повернувся. Загинув 18 вересня 1988 р. в бою. Посмертно нагороджений орденом «Червоної Зірки». Похоронений в Мужиловичах.

Панорама с. Мужиловичі

20 лютого 2014 року зі вступом збройних сил Російської Федерації на територію Автономної республіки Крим розпочався перший етап російсько-української війни. Наступним етапом стала війна на сході України, офіційно відома як Антитерористична операція (АТО), коли українські військові активно залучились до протистояння з проросійськими маріонетковими терористичними групами «Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької народної республіки» (ДНР) та іншими російськими диверсантами. У складі 80 аеромобільної бригади захищав Луганський аеропорт мужиловчанин Петро Гадуп'як. У бою з російськими найманцями 2 липня 2014 р. отримав важкі поранення. За оборону Луганського аеропорту нагороджений орденом «За мужність».

Культура і освіта Редагувати

1785 р. — в Мужиловичах-Колонії відкрита школа.

1835 р. — перша згадка про парафіяльну українську школу в с. Мужиловичах.

1882 р. — відкриття державної школи.

20 березня 1892 р. — відкриття читальні «Просвіти».

1 вересня 1927 р. — засновано гурток «Рідна школа» ім. Тараса Шевченка.

31 січня 1935 р. — зареєстрований статут «Союзу Українок».

3 серпня 1938 р. — зареєстровано статут т-ва «Луг».

8 червня 1938 р. — розпочав свою діяльність гурток "Українського гігієнічного товариства.

1988—1992 рр. — будівництво нової школи в Мужиловичах. Відкриття та освячення нової школи відбулося 1 вересня 1992 р.

2011 р. відкрито дошкільний навчальний заклад при Мужиловицькій школі.

Релігійне життя Редагувати

Православна громада  1578 (перша письмова згадка) - 1691; 1946 - до сьогодні (Свято-Михайлівська православна парафія УПЦ КП).

Греко-католицька громада — 1691 - 1946; 1990 - до сьогодні (парафія Св. Арх. Михаїла УГКЦ) .

Римо-католицька громада (німці та поляки колоністи) — поч. XVII ст. - 1945.

Сакральні споруди Редагувати

Відомі люди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Цебенко А., Цебенко М.. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл.  ISBN 978-617-10-0186-2.
  2. ↑ Див.: Цебенко А., Цебенко М.. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0186-2.
  3. Взято з: Цебенко А., Цебенко М. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл.  ISBN 978-617-10-0186-2.
  4. Кілька грамот Володислава Опольського // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1903. – Т. 51. – С. 7–8. 
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Т. VI. — S. 822.
  6. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. 
  7. Цебенко А. Релігійні процеси в селі Мужиловичах на Яворівщині: етапи розвитку православної парафії // Історія релігій в України. Науковий щорічник. Львів, 2014. — Книга І. — С. 263—273.
  8. Див.: Цебенко А., Цебенко М. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0186-2.
  9. Див.: Цебенко А., Цебенко М.. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл.  ISBN 978-617-10-0186-2.
  10. Володимир Мороз. Діяльність сотні «Сіроманці» у Львівській воєнній окрузі «Буг» (весна–осінь 1944 р.)[недоступне посилання]
  11. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017. 

Література Редагувати

  • Цебенко А., Цебенко М. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження / Андрій Цебенко, прот. Михайло Цебенко. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл.  ISBN 978-617-10-0186-2.
  • Яворівщина. 2006. № 8-9. — С. 2; 2006. № 54. — С. 2; 2008. 15 лютого. — С. 3; 2008. 28 листопада. — С. 4; 2011. № 14-15. — С. 7; 2011. № 53. — С. 2; 2011. 2 вересня. — С. 6; 2012. № 44-45. — С. 3.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzhilovichi 1 selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ranishe bulo administrativnim centrom odnojmennoyi silradi Naselennya stanovit 1021 osobu selo MuzhilovichiGerb PraporCerkva Svyatogo Arhistratiga MihayilaCerkva Svyatogo Arhistratiga MihayilaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Novoyavorivska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1386Naselennya 1021 osobaPlosha 13 31 km Gustota naselennya 76 71 osib km Poshtovij indeks 81062Telefonnij kod 380 3259Geografichni daniGeografichni koordinati 49 51 37 pn sh 23 29 37 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 259 mVodojmi pritoka r Gnoyenec Gembrovichiv stavok Misceva vladaAdresa radi 81063 Lvivska obl Yavorivskij r n s MuzhilovichiKartaMuzhilovichiMuzhilovichiMapa Muzhilovichi u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Simvolika 3 Istoriya 3 4 Kultura i osvita 5 Religijne zhittya 6 Sakralni sporudi 7 Vidomi lyudi 8 Primitki 9 LiteraturaNazva RedaguvatiZa odniyeyu z versij nazva pohodit vid vlasnikiv sela rodu Muzhiliv 2 Simvolika RedaguvatiGerb shit skoshenij sprava u verhnomu zolotomu poli Arhistratig Mihayil u sribnij sorochci sinih obladunkah i shtanyah chornih chobotah i chervonomu plashi zi sribnimi krilami ta zolotim nimbom trimaye u pravici chervonij polum yanij mech a v livici chervonij shit iz zolotim hrestom i takoyu zh oblyamivkoyu u nizhnomu zelenomu poli zolota kachka 2 Prapor kvadratne polotnishe rozdilene po diagonali z verhnogo vilnogo kuta na dva rivnoveliki trikutni polya na verhnomu zhovtomu poli Arhistratig Mihayil u sribnij sorochci sinih obladunkah i shtanyah chornih chobotah i chervonomu plashi zi sribnimi krilami ta zolotim nimbom trimaye u pravici chervonij polum yanij mech a v livici chervonij shit iz zolotim hrestom i takoyu zh oblyamivkoyu na nizhnomu zelenomu poli zhovta kachka povernuta do drevka Istoriya 3 RedaguvatiPersha pismova zgadka pro Muzhilovichi datuyetsya 1386 rokom Same todi 22 lipnya 1386 r namisnik korolya Lyudovika Ugorskogo u Galichini knyaz Vladislav Opolskij nadav na pravah feodalnogo volodinnya Gerburtam z Felshtina sela Cholgini Pidlubi i Muzhilovichi 4 Istorichni dzherela pidtverdzhuyut narodne peredannya sho v Muzhilovichah buv zamok Zokrema v Geografichnomu slovniku Polskogo korolivstva 1887 r opublikovano sho ye tut davnij velikij murovanij zamok 5 Vid 1578 r najdavnishi pismovi vidomosti pro pravoslavnij hram i pravoslavnogo svyashenika v Muzhilovichah 15 chervnya 1604 r peremishlskij kashtelyan Stanislav Stadnickij yakij na toj chas buv vlasnikom Muzhilovich zapisav vsi svoyi mayetki u tim chisli j Muzhilovichi Lvivskij yezuyitskij kolegiyi Pislya likvidaciyi papoyu Klimentiyem HIV u 1773 r ordenu yezuyitiv yih mayetki u tim chisli i Muzhilovichi perejshli u vlasnist avstrijskogo dvoru Na cih zemlyah sho todi znahodilis bilya sela sogodni jogo chastina avstrijskij uryad zasnuvav nimecku koloniyu 6 Oficijno koloniya nazivalasya Muschelowic sami kolonisti yiyi nazivali Munchenthal Syudi pereselilosya 40 nimeckih rodin z Moraviyi U zhovtni 1918 roku rozpalas Avstro Ugorska monarhiya Polyaki gotuvalisya zahopiti vladu v Shidnij Galichini tim bilshe sho stara derzhavna administraciya perebuvala v yihnih rukah 31 zhovtnya na zasidanni Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi prijnyali rishennya negajno vzyati vladu u Lvovi ta na miscyah Na Yavorivshini sformovano vijskovij kurin pid komanduvannyam chetariv Kleya ta Golovinskogo Do jogo skladu vhodila i grupa z sela Muzhilovichiv pid provodom urodzhencya nimeckoyi koloniyi poruchnika UGA Severina Bajgerta ta jogo brata Jogana Sered nih buv takozh starshina UGA urodzhenec koloniyi v Muzhilovichah Josif Mesinger U 1929 r u seli zasnovano oseredok OUN Jogo kerivnikom obrali Mihajla Yaremiya U 1939 r rozpochalasya Druga svitova vijna U vivtorok 12 veresnya zi storoni Prilbich v selo v yihali nimecki pidrozdili Drugoyi legkoyi diviziyi Vermahtu ta 22 go tankovogo korpusu u skladi yakogo buv SS polk Germaniya V nich z 15 na 16 veresnya koli nimecki soldati vidpochivali polski vijska 1 go i 3 go bataljoniv 49 go strileckogo polku 11 yi Karpatskoyi pihotnoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Karolya Novaka ta pidpolkovnika Karolya Hodali ta 53 go polku pihoti pid komanduvannyam pidpolkovnika Kocara nespodivano atakuvali nimciv u Chornokuncyah i Muzhilovichah 17 zhovtnya 1943 r zaginuv organizator oseredku OUN v seli Mihajlo Yaremij U 1944 1950 rr z Muzhilovich do Sibiru vivezeno 62 zhiteli 42 zasudzheno i vidpravleno na zaslannya na rizni termini do radyanskih konctaboriv 25 grudnya 1979 r rozpochalasya radyansko afganska vijna Z Muzhilovich do Afganistanu vidpravili Zinoviya Dzyubu Yuriya Radyuka Zinoviya Seredu Ostannij dodomu zhivim ne povernuvsya Zaginuv 18 veresnya 1988 r v boyu Posmertno nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pohoronenij v Muzhilovichah nbsp Panorama s Muzhilovichi20 lyutogo 2014 roku zi vstupom zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi na teritoriyu Avtonomnoyi respubliki Krim rozpochavsya pershij etap rosijsko ukrayinskoyi vijni Nastupnim etapom stala vijna na shodi Ukrayini oficijno vidoma yak Antiteroristichna operaciya ATO koli ukrayinski vijskovi aktivno zaluchilis do protistoyannya z prorosijskimi marionetkovimi teroristichnimi grupami Luganskoyi narodnoyi respubliki LNR i Doneckoyi narodnoyi respubliki DNR ta inshimi rosijskimi diversantami U skladi 80 aeromobilnoyi brigadi zahishav Luganskij aeroport muzhilovchanin Petro Gadup yak U boyu z rosijskimi najmancyami 2 lipnya 2014 r otrimav vazhki poranennya Za oboronu Luganskogo aeroportu nagorodzhenij ordenom Za muzhnist Kultura i osvita Redaguvati1785 r v Muzhilovichah Koloniyi vidkrita shkola 1835 r persha zgadka pro parafiyalnu ukrayinsku shkolu v s Muzhilovichah 1882 r vidkrittya derzhavnoyi shkoli 20 bereznya 1892 r vidkrittya chitalni Prosviti 1 veresnya 1927 r zasnovano gurtok Ridna shkola im Tarasa Shevchenka 31 sichnya 1935 r zareyestrovanij statut Soyuzu Ukrayinok 3 serpnya 1938 r zareyestrovano statut t va Lug 8 chervnya 1938 r rozpochav svoyu diyalnist gurtok Ukrayinskogo gigiyenichnogo tovaristva 1988 1992 rr budivnictvo novoyi shkoli v Muzhilovichah Vidkrittya ta osvyachennya novoyi shkoli vidbulosya 1 veresnya 1992 r 2011 r vidkrito doshkilnij navchalnij zaklad pri Muzhilovickij shkoli Religijne zhittya RedaguvatiPravoslavna gromada 1578 persha pismova zgadka 1691 1946 do sogodni Svyato Mihajlivska pravoslavna parafiya UPC KP 7 Greko katolicka gromada 1691 1946 1990 do sogodni parafiya Sv Arh Mihayila UGKC 8 Rimo katolicka gromada nimci ta polyaki kolonisti poch XVII st 1945 9 Sakralni sporudi RedaguvatiHram Arhistratiga Mihayila 1600 r Ruyini Kirhi Kostelu Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici 1849 1854 rr Svyato Mihajlivskij hram UPC KP nbsp Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila Avtor svitlini Andrij Cebenko 2015 r nbsp Rimo katolickij kostel nbsp Svyato Mihajlivskij hramVidomi lyudi RedaguvatiIvan Dusik psevdo Marcigel voyak UPA komandir Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi sotni Siromanci VO 3 Lisonya 10 Licar Sribnogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 2 go klyasu 11 Mar yan Syavavko 1939 doktor fiziko matematichnih nauk profesor chlen korespondent Akademiyi ekonomiki Ukrayini Vasil Bula zasluzhenij artist Ukrayini Bubis Ivan Antonovich 1965 ukrayinskij futbolist ta trener Primitki Redaguvati Cebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 a b Div Cebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 Vzyato z Cebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 Kilka gramot Volodislava Opolskogo Zapiski Naukovogo Tovaristva im T Shevchenka Lviv 1903 T 51 S 7 8 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T VI S 822 Karta nimeckih kolonij Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Cebenko A Religijni procesi v seli Muzhilovichah na Yavorivshini etapi rozvitku pravoslavnoyi parafiyi Istoriya religij v Ukrayini Naukovij shorichnik Lviv 2014 Kniga I S 263 273 Div Cebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 Div Cebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 Volodimir Moroz Diyalnist sotni Siromanci u Lvivskij voyennij okruzi Bug vesna osin 1944 r nedostupne posilannya Licari Sribnogo hresta bojovoyi zaslugi 1 go ta 2 go klasiv Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Literatura RedaguvatiCebenko A Cebenko M Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya Andrij Cebenko prot Mihajlo Cebenko Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 284 s vkl ISBN 978 617 10 0186 2 Yavorivshina 2006 8 9 S 2 2006 54 S 2 2008 15 lyutogo S 3 2008 28 listopada S 4 2011 14 15 S 7 2011 53 S 2 2011 2 veresnya S 6 2012 44 45 S 3 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzhilovichi amp oldid 40657708