www.wikidata.uk-ua.nina.az

Венеційська школа доволі стабільна художня школа живопису що існувала в області Венето впродовж декількох століть з цент

Венеційська школа

Венеційська школа — доволі стабільна художня школа живопису, що існувала в області Венето впродовж декількох століть з центром у Венеції. Характеризувалась надзвичайно вартісними художніми якостями, перш за все, в колориті (в використанні яскравих, святкових, гармонійно поєднаних фарб).

Анонім із Венеції. «Коронування терновим вінцем», кінець 16 ст.

Історичні дані Редагувати

Альвізе Віваріні. Мадонна на троні і чотири святих. Урбіно.
Паоло Венеціано. «Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію». Сцена з житія Евангеліста Марка. 1345 р. Музей Марчіано, Венеція.
Портрет Мехмеда II, 1480, Нац. галерея, Лондон, створений художником у Стамбулі.
Доменіко Капріола, автопортрет. Ермітаж
Леандро Бассано. «Дож Маркантоніо Меммо», до 1615 р., приватна збірка

Венеційська школа налічує декілька століть історичного розвитку. На перших етапах головувала архітектура. Але специфічні умови географічного розташування та культурних впливів як з заходу (готика) так і зі сходу (перш за все з Візантії) обумовили надзвичайно своєрідний сплав культури, що відбився в так званій венеційській готиці. Остання не мала значного конструктивного характеру (як у Франції), а активно використовувала декоративні знахідки стилю. В декорі сакральних споруд переважали елементи, запозичені з відомого мистецького центру середньовіччя — Візантійської імперії (ікона, емаль, мозаїка, килими і коштовний текстиль взагалі). Часто це були ікони чи ювелірні вироби, придбані чи вивезені з Візантії як військові трофеї.

Суто венеційська школа живопису налічує не менш як 400 років сталого розвитку. Перші зразки 15 століття ще тяжіли до візантійських зразків іконопису чи мозаїк. Але елементи готики в поєднанні з візантійськими впливами давали своєрідні місцеві зразки (низка творів візантійських і венеційських майстрів іконопису 15 ст., Паоло Венеціано, Альвізе Віваріні, ранні твори Якопо Белліні).

Накопичення досвіду і вдосконалення майстерності благодійно вплинуло на майстрів Венеції вже в середині 15 століття. Цьому сприяли як запозичення техніки олійного живопису, стійкішого в вологому кліматі Венеції, ніж фрески, так і впливи художників з інших мистецьких центрів (Антонелло да Мессіна, бл. 1430 — 1479).

Венеційські майстри досягли значних успіхів в портретному живопису, про що свідчать запрошення їх в інші країни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглості, нерухомості релігійних і побутових образів, що стали характерною ознакою творчості багатьох венеційських майстрів, (Карло Крівеллі, Джентіле Белліні, Чіма да Конельяно, Марко Базаіті, ранні твори Джованні Белліні і Джорджоне, Лоренцо Лотто), а в творах Вітторе Карпаччо і Вінченцо Катена неподолана застиглість доживе і до першої третини 16 століття.

Показовою стала довга еволюція творчості Джованні Белліні — від застиглих образів раннього періоду до перших зразків Високого Відродження, що прийшло в Венецію з запізненням в порівнянні з Флоренцією чи Римом. Магістральні шляхи венеційської школи живопису були підхоплені вже учнями Джованні Белліні — Джорджоне і керівником його майстерні по передчасній смерті останнього Себастьяно дель Пьомбо та велетенські обдарованим Тиціаном. Твори Вітторе Карпаччо і Вінченцо Катена, що працюють з молодими Джорджоне та Тиціаном, вже сприймались анахронізмом і учорашнім днем, витіснялись в провінцію чи на узбіччя венеційського мистецтва.

Подолання застиглості венеційського живопису йшло декількома шляхами — як через поетизацію образів (як у Джорджоне та ранніх Себастьяно дель Пьомбо і Тиціана), так і через звернення до натури з майстерним її відтворенням (Тиціан). Етап Високого Відродження в Венеції був досить довгим, про що свідчать найкращі твори Тиціана, Веронезе, Тінторетто, незважаючи на впливи інших стилістичних напрямків, особливо італійського маньєризму у Себастьяно дель Пьомбо, Лоренцо Лотто, у Якопо Тінторетто.

Важливими особливістями мистецтва Венеції та її культури були світське спрямування та чуттєвість. Незважаючи на релігійність венеційців існувала заборона брати на важливі і державні посади священників і осіб церковних. Це позбавляло живопис Венеції і від сталих канонів як у живопису Візантії, і помітно меншої церковної цензури, абсолютно неможливих у тій же Візантії.

В 17 столітті венеційська школа втратила провідні позиції і не дала жодної значної фігури в живопису на кшталт Джорджоне чи Тінторетто. Провінційність манер, вторинність демонструють епігоні творчості Тиціана, в декоративному живопису — несамостійні послідовники Паоло Веронезе. Бароко в Венеції не мало значного поширення і найкращі його зразки створені митцями з інших мистецьких центрів як в архітектурі, так і в живопису. В місті, правда, було створено декілька сакральних споруд в стилістиці бароко. Але тут сформувалась власна художня школа, орієнтована не на зразки барокової архітектури папського Риму, а на місцеву архітектурну школу. В бароковому декоративно-ужитковому мистецтві венеційських ремісників також мав відчутний відбиток місцевих художніх традицій (венеційське скло, венеційське мереживо, бронзові вироби, ювелірство).

Внесок венеційських художників в мистецтво бароко 17 століття був настільки незначним, що не йде ні в яке порівняння з етапами 15 чи 16 століття. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венецієць за походженням Карло Сарачені майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції. Винятком була творчість призабутого на три століття П'єтро Беллотті, що виробився у оригінала-портретиста, що переносив портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у численні побутові картини-типи («Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами»). Більшість його персонажів підкреслено демократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді впадаючи у натуралізм.


Наприкінці 17 століття в Венеції працює низка майстрів, що дотримується манери тенеброзо, започаткованої Караваджо і розвиненої його послідовниами (караваджизм), але без значних досягнень своїх попередників. В Венеції 17 ст. працювало досить мало дійсно видатних художників доби бароко, майже всі — іноземці і невенеційці (Доменіко Фетті, Бернардо Строцці, Йоган Лісс).

У 18 столітті Венеція повертає собі славу відомого мистецького центру Західної Європи. Мистецтво отримує в місті державну підтримку, де розквітли театр, інструментальна і церковна музика, живопис. Венеційські майстри і раніше працювали по замовам за кордонами могутньої торговельно-войовничої імперії, якою була Венеція (Вітторе Карпаччо в Далмації, Тіціан в Мантуї і Римі, Лоренцо Лотто на террафермі, частка майстрів — в Іспанії). В 18 столітті праця за кордонами Венеції — гірка доля багатьох венецінських художників, що набула міці епідемії. Одні беруть участь в заснуванні нового стилістичного напрямку доби (Розальба Карр'єра в становленні рококо), інші несуть скарби знахідок венеційського живопису в різні країни (Якопо Амігоні працював в Баварії (1716 — 1728 рр.), в Лондоні (1729 — 1739), в Мадриді (1747 — 1752), де і помер, Тьєполо у Німеччині та Іспанії, Бернардо Белотто у Саксонії, Австрії і Польщі). Лише частка з них повернеться на батьківщину, але всі вони зараховані до венеційської школи. Наприкінці 18 століття венеційська школа зникла, поступившись місцем іншим мистецьким центрам в Європі.

Головні представники Редагувати

Джованні Белліні. «Вівтар Сан-Дзаккарія».
Джорджоне (можливо портрет Антоніо Броккардо)
Боніфачо де Пітаті. «Багатій і бідний Лазар»

14 — 15 століття Редагувати

Високе Відродження Редагувати

Венеційське Відродження і маньєризм Редагувати

17 століття Редагувати

Алессандро Варотарі. «Венера, Адоніс і дорослий Амур», перша половина 17 ст.

18 століття Редагувати

Галерея творів Редагувати

Мадонна з немовлям Редагувати

Релігійний образ Редагувати

Тіціан, «Святий Севастіан», Ермітаж, Санкт-Петербург
Лоренцо Лотто, «Оплакування Христа». Пінакотека Брера, Мілан

Портретний жанр Редагувати

Парасіо Мікелі, «Жіночий портрет», 1565 р.

Ведута і пейзаж Редагувати

Побутовий жанр Редагувати

Оголена натура Редагувати

Алегорія, міфологічна і декоративна композиція Редагувати

Декоративні фрески у заміських віллах Редагувати

Іноземні художники, залічені до венеційської школи Редагувати

  • Ск'явоне (Андреа Мельдолла, 1515 — 1563)
  • Ламберт Сустріс (бл. 1520 — 1584)
  • Калькар, Джованні да Калькар (Ян Стефан фон Калькар, бл. 1499 — бл. 1546)
  • Паоло Фьямінго (Паувел Франк 1540 — 1596)
  • Лодовіко Поццосеррато (Лодевійк Тейпут бл. 1550 — 1605)


Лодовіко Поццосеррато. Фреска «Гріхопадіння перших людей» та «Вигнання з раю» у Конельяно.

Неповний перелік скульпторів Венеції Редагувати

Венеційські дверні молоточки Редагувати

Якопо Сансовіно. Металевий молоточок «Морські трітони і путті»

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венеційська школа

Примітки Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Venecijska shkola dovoli stabilna hudozhnya shkola zhivopisu sho isnuvala v oblasti Veneto vprodovzh dekilkoh stolit z centrom u Veneciyi Harakterizuvalas nadzvichajno vartisnimi hudozhnimi yakostyami persh za vse v koloriti v vikoristanni yaskravih svyatkovih garmonijno poyednanih farb Anonim iz Veneciyi Koronuvannya ternovim vincem kinec 16 st Zmist 1 Istorichni dani 2 Golovni predstavniki 2 1 14 15 stolittya 2 2 Visoke Vidrodzhennya 2 3 Venecijske Vidrodzhennya i manyerizm 2 4 17 stolittya 2 5 18 stolittya 3 Galereya tvoriv 3 1 Madonna z nemovlyam 3 2 Religijnij obraz 3 3 Portretnij zhanr 3 4 Veduta i pejzazh 3 5 Pobutovij zhanr 3 6 Ogolena natura 3 7 Alegoriya mifologichna i dekorativna kompoziciya 3 8 Dekorativni freski u zamiskih villah 3 9 Inozemni hudozhniki zalicheni do venecijskoyi shkoli 3 10 Nepovnij perelik skulptoriv Veneciyi 3 11 Venecijski dverni molotochki 4 Div takozh 5 Posilannya 6 PrimitkiIstorichni dani Redaguvati nbsp Alvize Vivarini Madonna na troni i chotiri svyatih Urbino nbsp Paolo Veneciano Viviz morem moshej svyatogo Marka u Veneciyu Scena z zhitiya Evangelista Marka 1345 r Muzej Marchiano Veneciya nbsp Portret Mehmeda II 1480 Nac galereya London stvorenij hudozhnikom u Stambuli nbsp Domeniko Kapriola avtoportret Ermitazh nbsp Leandro Bassano Dozh Markantonio Memmo do 1615 r privatna zbirkaVenecijska shkola nalichuye dekilka stolit istorichnogo rozvitku Na pershih etapah golovuvala arhitektura Ale specifichni umovi geografichnogo roztashuvannya ta kulturnih vpliviv yak z zahodu gotika tak i zi shodu persh za vse z Vizantiyi obumovili nadzvichajno svoyeridnij splav kulturi sho vidbivsya v tak zvanij venecijskij gotici Ostannya ne mala znachnogo konstruktivnogo harakteru yak u Franciyi a aktivno vikoristovuvala dekorativni znahidki stilyu V dekori sakralnih sporud perevazhali elementi zapozicheni z vidomogo misteckogo centru serednovichchya Vizantijskoyi imperiyi ikona emal mozayika kilimi i koshtovnij tekstil vzagali Chasto ce buli ikoni chi yuvelirni virobi pridbani chi vivezeni z Vizantiyi yak vijskovi trofeyi Suto venecijska shkola zhivopisu nalichuye ne mensh yak 400 rokiv stalogo rozvitku Pershi zrazki 15 stolittya she tyazhili do vizantijskih zrazkiv ikonopisu chi mozayik Ale elementi gotiki v poyednanni z vizantijskimi vplivami davali svoyeridni miscevi zrazki nizka tvoriv vizantijskih i venecijskih majstriv ikonopisu 15 st Paolo Veneciano Alvize Vivarini ranni tvori Yakopo Bellini Nakopichennya dosvidu i vdoskonalennya majsternosti blagodijno vplinulo na majstriv Veneciyi vzhe v seredini 15 stolittya Comu spriyali yak zapozichennya tehniki olijnogo zhivopisu stijkishogo v vologomu klimati Veneciyi nizh freski tak i vplivi hudozhnikiv z inshih misteckih centriv Antonello da Messina bl 1430 1479 Venecijski majstri dosyagli znachnih uspihiv v portretnomu zhivopisu pro sho svidchat zaproshennya yih v inshi krayini dlya portretuvannya Ale trivalij chas buv vitrachenij na podolannya zastiglosti neruhomosti religijnih i pobutovih obraziv sho stali harakternoyu oznakoyu tvorchosti bagatoh venecijskih majstriv Karlo Krivelli Dzhentile Bellini Chima da Konelyano Marko Bazaiti ranni tvori Dzhovanni Bellini i Dzhordzhone Lorenco Lotto a v tvorah Vittore Karpachcho i Vinchenco Katena nepodolana zastiglist dozhive i do pershoyi tretini 16 stolittya Pokazovoyu stala dovga evolyuciya tvorchosti Dzhovanni Bellini vid zastiglih obraziv rannogo periodu do pershih zrazkiv Visokogo Vidrodzhennya sho prijshlo v Veneciyu z zapiznennyam v porivnyanni z Florenciyeyu chi Rimom Magistralni shlyahi venecijskoyi shkoli zhivopisu buli pidhopleni vzhe uchnyami Dzhovanni Bellini Dzhordzhone i kerivnikom jogo majsterni po peredchasnij smerti ostannogo Sebastyano del Pombo ta veletenski obdarovanim Ticianom Tvori Vittore Karpachcho i Vinchenco Katena sho pracyuyut z molodimi Dzhordzhone ta Ticianom vzhe sprijmalis anahronizmom i uchorashnim dnem vitisnyalis v provinciyu chi na uzbichchya venecijskogo mistectva Podolannya zastiglosti venecijskogo zhivopisu jshlo dekilkoma shlyahami yak cherez poetizaciyu obraziv yak u Dzhordzhone ta rannih Sebastyano del Pombo i Ticiana tak i cherez zvernennya do naturi z majsternim yiyi vidtvorennyam Tician Etap Visokogo Vidrodzhennya v Veneciyi buv dosit dovgim pro sho svidchat najkrashi tvori Ticiana Veroneze Tintoretto nezvazhayuchi na vplivi inshih stilistichnih napryamkiv osoblivo italijskogo manyerizmu u Sebastyano del Pombo Lorenco Lotto u Yakopo Tintoretto Vazhlivimi osoblivistyami mistectva Veneciyi ta yiyi kulturi buli svitske spryamuvannya ta chuttyevist Nezvazhayuchi na religijnist venecijciv isnuvala zaborona brati na vazhlivi i derzhavni posadi svyashennikiv i osib cerkovnih Ce pozbavlyalo zhivopis Veneciyi i vid stalih kanoniv yak u zhivopisu Vizantiyi i pomitno menshoyi cerkovnoyi cenzuri absolyutno nemozhlivih u tij zhe Vizantiyi V 17 stolitti venecijska shkola vtratila providni poziciyi i ne dala zhodnoyi znachnoyi figuri v zhivopisu na kshtalt Dzhordzhone chi Tintoretto Provincijnist maner vtorinnist demonstruyut epigoni tvorchosti Ticiana v dekorativnomu zhivopisu nesamostijni poslidovniki Paolo Veroneze Baroko v Veneciyi ne malo znachnogo poshirennya i najkrashi jogo zrazki stvoreni mitcyami z inshih misteckih centriv yak v arhitekturi tak i v zhivopisu V misti pravda bulo stvoreno dekilka sakralnih sporud v stilistici baroko Ale tut sformuvalas vlasna hudozhnya shkola oriyentovana ne na zrazki barokovoyi arhitekturi papskogo Rimu a na miscevu arhitekturnu shkolu V barokovomu dekorativno uzhitkovomu mistectvi venecijskih remisnikiv takozh mav vidchutnij vidbitok miscevih hudozhnih tradicij venecijske sklo venecijske merezhivo bronzovi virobi yuvelirstvo Vnesok venecijskih hudozhnikiv v mistectvo baroko 17 stolittya buv nastilki neznachnim sho ne jde ni v yake porivnyannya z etapami 15 chi 16 stolittya Chastka hudozhnikiv urodzhenciv Veneciyi pokidaye yiyi i pracyuye v inshih misteckih centrah Veneciyec za pohodzhennyam Karlo Saracheni majzhe vse zhittya pracyuvav v Rimi de stav odnim z epigoniv Karavadzho a jogo tvorchist ne mala niyakogo vplivu na hudozhnyu situaciyu v Veneciyi Vinyatkom bula tvorchist prizabutogo na tri stolittya P yetro Bellotti sho virobivsya u originala portretista sho perenosiv portretni risi yak u religijni obraza chi alegoriyi tak i u chislenni pobutovi kartini tipi Apostol Pavlo Plin chasu Filosof z knigoyu Starij muzika z vipadkovimi sluhachami Bilshist jogo personazhiv pidkresleno demokratichnogo prosharku Vin rano vidkriv znachushist starogo oblichchya lyudini i nadzvichajno majsterno vidtvoryuvav yih u riznih syuzhetah inodi vpadayuchi u naturalizm Naprikinci 17 stolittya v Veneciyi pracyuye nizka majstriv sho dotrimuyetsya maneri tenebrozo zapochatkovanoyi Karavadzho i rozvinenoyi jogo poslidovniami karavadzhizm ale bez znachnih dosyagnen svoyih poperednikiv V Veneciyi 17 st pracyuvalo dosit malo dijsno vidatnih hudozhnikiv dobi baroko majzhe vsi inozemci i nevenecijci Domeniko Fetti Bernardo Strocci Jogan Liss U 18 stolitti Veneciya povertaye sobi slavu vidomogo misteckogo centru Zahidnoyi Yevropi Mistectvo otrimuye v misti derzhavnu pidtrimku de rozkvitli teatr instrumentalna i cerkovna muzika zhivopis Venecijski majstri i ranishe pracyuvali po zamovam za kordonami mogutnoyi torgovelno vojovnichoyi imperiyi yakoyu bula Veneciya Vittore Karpachcho v Dalmaciyi Tician v Mantuyi i Rimi Lorenco Lotto na terrafermi chastka majstriv v Ispaniyi V 18 stolitti pracya za kordonami Veneciyi girka dolya bagatoh venecinskih hudozhnikiv sho nabula mici epidemiyi Odni berut uchast v zasnuvanni novogo stilistichnogo napryamku dobi Rozalba Karr yera v stanovlenni rokoko inshi nesut skarbi znahidok venecijskogo zhivopisu v rizni krayini Yakopo Amigoni pracyuvav v Bavariyi 1716 1728 rr v Londoni 1729 1739 v Madridi 1747 1752 de i pomer Tyepolo u Nimechchini ta Ispaniyi Bernardo Belotto u Saksoniyi Avstriyi i Polshi Lishe chastka z nih povernetsya na batkivshinu ale vsi voni zarahovani do venecijskoyi shkoli Naprikinci 18 stolittya venecijska shkola znikla postupivshis miscem inshim misteckim centram v Yevropi Golovni predstavniki Redaguvati nbsp Dzhovanni Bellini Vivtar San Dzakkariya nbsp Dzhordzhone mozhlivo portret Antonio Brokkardo nbsp Bonifacho de Pitati Bagatij i bidnij Lazar 14 15 stolittya Redaguvati Paolo Veneciano pracyuvav mizh 1333 i 1358 rr Yakobello del Fjore bl 1370 1439 Antonio Vivarini bl 1420 do 1484 Alvize Vivarini 1446 1502 Yakopo Bellini bl 1400 bl 1470 Antonello da Messina bl 1430 1479 Andrea da Murano bl 1430 1503 Dzhentile Bellini bl 1429 1507 Dzhovanni Bellini 1430 1516 Karlo Krivelli 1435 1495 Chima da Konelyano 1459 1517 Karpachcho bl 1460 bl 1526 Vinchenco Katena 1470 1531 Marko Bazaiti 1470 1530 Dzhirolamo da Santakroche 1480 1556 Bartolomeo Montanya seredina 15 st 1523 Laccaro Bastyani 1429 1512 Visoke Vidrodzhennya Redaguvati Dzhordzhone 1479 1510 Lorenco Lotto bl 1480 bl 1556 Tician 147 1576 Sebastyano del Pombo 1485 1547 Marchello Fogolino 1483 1558 Domeniko Kapriola 1494 1528 Tintoretto 1518 1594 Paolo Veroneze 1528 1588 Marko Marciale pracyuvav u 1492 1507 rr Bartolomeo Veneto bl 1480 pislya 1530 Venecijske Vidrodzhennya i manyerizm Redaguvati Yakopo Bassano bl 1510 1592 Yakopo Palma starshij 1480 1528 Bonifacho de Pitati 1487 1553 Bernardino Licinio 1489 1565 Dzhovanni Kariani 1485 1547 Paris Bordone 1500 1571 Tintoretto 1518 1594 Andrea Meldolla abo Sk yavone 1510 1515 1563 Lambert Sustris 1520 1584 Yakopo Palma molodshij 1544 1628 Santo Peranda 1566 1638 portretist batalist majster relinijnogo zhivopisu Parrasio Mikeli seredina 16 st Antonio Badile bl 1518 1560 Dzhovanni Battista Zelotti bl 1526 1578 Franchesko Bassano molodshij 1549 1592 venecijskij hudozhnik sin Yakopo Bassano Dzhovanni Battista Bassano Dzhambatista Bassano 1533 1613 venecijskij hudozhnik sin Yakopo Bassano Leandro Bassano 1557 1662 venecijskij hudozhnik sin Yakopo Bassano Dzhirolamo Bassano 1566 1621 venecijskij hudozhnik17 stolittya Redaguvati nbsp Alessandro Varotari Venera Adonis i doroslij Amur persha polovina 17 st Antonios Vasilakis 1556 1629 Alessandro Varotari 1588 1649 P yetro Liberi 1614 1687 Tommazo Dolabella abo Tomash Dolabella 1570 1650 Dzhirolamo Forabosko 1605 1679 Karlo Saracheni 1579 1620 karavadzhist Nikolo Kassana 1659 1714 P yetro Bellotti 1625 1700 Gregorio Laccarini 1655 1730 Sebastyano Richchi 1659 1734 Marko Liberi 1640 1725 18 stolittya Redaguvati Rozalba Karr yera 1675 1757 Yakopo Amigoni 1675 1752 Gasparo Diciani 1689 1767 Dzhovanni Battista Tyepolo 1696 1770 Marko Richchi 1656 1730 hudozhnik i scenograf Bartolomeo Nazari 1699 1758 portretist P yetro Longi 1701 1785 Antonio Vizentini 1688 1782 Agostino Mazuchchi 1691 1758 Franchesko Cukkarelli 1702 1788 Franchesko Gvardi 1712 1793 Mikele Mariyeski 1710 1743 Bernardo Bellotto 1720 1780 Franchesko Fontebasso 1709 1769 Franchesko Tironi 1800 Dzhovanni Battista P yaccetta 1683 1754 Dzhuliya Lama 1681 1747 Dzhambattista Pittoni 1687 1762 Dzhovanni Domeniko Tyepolo 1727 1804 sin Dzhovanni Battista Tyepolo Dzhambattista Kanal 1745 1825 Galereya tvoriv RedaguvatiMadonna z nemovlyam Redaguvati nbsp Yakopo Bellini Madonna z nemovlyam Los Anzheles nbsp Dzhirolamo Romanino Madonna z nemovlyam Ermitazh nbsp Dzhovanni Bellini Madonna z greckim napisom nbsp Dzhordzhone Madonna z nemovlyam Ermitazh Religijnij obraz Redaguvati nbsp Tician Svyatij Sevastian Ermitazh Sankt Peterburg nbsp Lorenco Lotto Oplakuvannya Hrista Pinakoteka Brera Milan nbsp Alvize Vivarini Ivan Hrestitel 1475 nbsp Antonello da Messina Bogorodicya v sceni Blagovishennya Nacionalnij muzej Palermo nbsp Dzhovanni Bellini P yeta Pinakoteka Brera Milan nbsp Dzhovanni Bellini Mertvij Hristos i dva yangoli Berlin nbsp Dzhirolamo da Santakroche Ivan Hrestitel v pusteli Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht nbsp Tician Vtecha Sv Rodini v Yegipet nbsp Vinchenco Katena Madonna zi Svyatimi ta donatorom nbsp Sebastyano del Pjombo Sv Besida nbsp Tintoretto Rozp yattya nbsp Tician Shlyah na Golgofu nbsp Tintoretto Hristos na Tiveriadskomu mori nbsp Paolo Veroneze Rozp yattya Luvr Parizh nbsp Yakopo Bassano Tayemna vecherya 1542 Galereya Borgeze Rim nbsp Marko Bazayiti Poklikannya siniv Zevedeyevih bl 1510 galereya Akademiyi Veneciya nbsp Franchesko Gvardi Chudo svyatogo dominikancya 1763 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Yakopo Amigoni Vignannya Adama i Yevi z rayu Freska Benediktinskogo monastirya Sv Fedira i Oleksandra Portretnij zhanr Redaguvati nbsp Parasio Mikeli Zhinochij portret 1565 r nbsp Dzhovanni Bellini Dozh Leonardo Loredan nbsp Vittore Karpachcho Nevidomij venecijskij pan nbsp Yakopo Palma starshij Krasunya Zhinochij portret nbsp Bernardino Licinio Yunak z listom u ruci bl 1530 r nbsp Tintoretto Dozh Sebastyano Venyer geroj boyu pri Lepanto nbsp Tician Portret divchini v hutri bl 1535 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Sebastyano del Pjombo Portret nevidomogo Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht nbsp Sebastyano del Pjombo Kardinal Redzhinal Pol nbsp Marko Bazayiti Astronom nbsp Tician Portret Lauri Dianti privatna zbirka Shvejcariya nbsp Lorenco Lotto Portret Febo da Breshia nbsp Tintoretto Portret venecijskogo prokuratora nbsp Yakopo Amigoni Portret sera Tomasa Riva Veduta i pejzazh Redaguvati nbsp Bernardo Bellotto Rio dej Mendikanti zi Skuoloyu San Marko bl 1740 Galereya Akademiyi Veneciya nbsp Luka Karlevars Mol v Veneciyi vid Palacu dozhiv 1710 r nbsp Franchesko Tironi Veneciya nbsp Franchesko Gvardi Vid na ostriv San Dzhordzho ta Dzhudekku bl 1774 Galereya Akademiyi Veneciya nbsp Paolo Veroneze Pejzazh na villi Valmarana freska nbsp Kanaletto Podvir ya kamenyara nbsp Kanaletto Mitna pristan u Veneciyi 1724 1730 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Kanaletto Plosha Rialto nbsp Franchesko Gvardi Galereya nepodalik kanalu Akademiya Karrara Bergamo nbsp Dzhuzeppe Zochchi Plosha P yer Madzhore u Florenciyi Pobutovij zhanr Redaguvati nbsp Dzhordzhone Tri filosofa bl 1504 nbsp Dzhovanni Domeniko Tyepolo Obidnya pora Freska villi Valmarana nbsp P yetro Longi Urok tancyu 1740 1750 Galereya Akademiyi Veneciya nbsp P yetro Longi Aptekar 1752 Galereya Akademiyi Veneciya Ogolena natura Redaguvati nbsp Tician Venera Anadiomena nbsp Yakopo Palma starshij Nimfa v pejzazhi nbsp Tintoretto Shtudiya do zobrazhennya Yevi Malyunok nbsp Tintoretto Anzhelika i chernec pustelnik Alegoriya mifologichna i dekorativna kompoziciya Redaguvati nbsp Dzhordzhone Burya bl 1508 Galereya Akademiyi Veneciya nbsp Dzhovanni Bellini Benket bogiv 1514 Nacionalna galereya mistectva Vashington nbsp Paris Bordone Alegoriya z Marsom Veneroyu Viktoriyeyu i Kupidonom bl 1560 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Tician Nimfa i pastuh bl 1570 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Dzhovanni Battista Tyepolo Vikradennya Yevropi bl 1720 1721 Galereya Akademiyi Veneciya Dekorativni freski u zamiskih villah Redaguvati nbsp Vsi Dzhovanni Battista Zelotti Villa Emo groteski nbsp Villa Emo kimnata Gerkulesa nbsp Villa Emo freska v zahidnomu vestibyuli Shedrist Scipiona Afrikanskogo nbsp Villa Emo freska na steli z imitaciyeyu altanki z vinogradom nbsp Zala z malovanoyu triumfalnoyu arkoyu nbsp Kutova freska zali z triumfalnoyu arkoyu nbsp Dekorativni freski zali z triumfalnoyu arkoyu nbsp Villa Emo Freska Alegoriya arhitekturi Inozemni hudozhniki zalicheni do venecijskoyi shkoli Redaguvati Sk yavone Andrea Meldolla 1515 1563 Lambert Sustris bl 1520 1584 Kalkar Dzhovanni da Kalkar Yan Stefan fon Kalkar bl 1499 bl 1546 Paolo Fyamingo Pauvel Frank 1540 1596 Lodoviko Poccoserrato Lodevijk Tejput bl 1550 1605 nbsp Lodoviko Poccoserrato Freska Grihopadinnya pershih lyudej ta Vignannya z rayu u Konelyano nbsp Lambert Sustris Venera i Amur 1554 Luvr nbsp Lambert Sustris Venera peredaye Amura na vihovannya Merkuriyu bl 1540 r nbsp Andrea Meldolla Sk yavone Svyata Rodina zi Sv Katerinoyu 1552 r Viden nbsp Gravyura Sk yavone za tvorom Ticiana Uvinchannya Hrista ternovim vincem Nepovnij perelik skulptoriv Veneciyi Redaguvati Mauro Koduchchi 1440 1504 Yakopo Sansovino 1486 1570 Alessandro Vittoria 1525 1608 Kamillo Marini 1567 1611 Dzhuzeppe Torretto 1661 1743 P yetro Baratta 1659 1729 Antonio Bonacca 1698 1763 Antonio Gai 1686 1769 Dzhovanni Bonacca 1654 1736 Franchesko Kabiyanka 1665 6 1737 Dzhovanni Markiori 1696 1778 Antonio Kanova 1757 1822 Antonio Tarsiya 1663 1739 Dzhovanni Mariya Morlejter 1699 1781 Dzhusto Lekur 1627 1679 flamandec za pohodzhennyam Enriko Merengo Genrih Merengo Genrih Mejring 1628 1723 Venecijski dverni molotochki Redaguvati nbsp Yakopo Sansovino Metalevij molotochok Morski tritoni i putti nbsp Alessandro Vittoria Neptun iz morskimi kinmi do 1580 r Hudozhnij muzej Fogg Div takozh RedaguvatiVenecijska akademiya vitonchenih mistectv Galereya Akademiyi Veneciya Breshianska shkola Veronska shkola Genuezka shkola Ferrarska shkola Neapolitanska hudozhnya shkola Mantuanska shkola Milanska shkola Florentijska hudozhnya shkola Rimska hudozhnya shkola Antverpenska shkola Madridska shkola Kremonska shkola Bolonska shkolaPosilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Zhivopis nbsp Portal Italiya nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Venecijska shkolaPrimitki Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Venecijska shkola amp oldid 40666048