Лодовіко Поццосеррато (італ. Ludovico Pozzoserrato, англ. Lodewijk Toeput бл. 1550, Антверпен ? — до 1605) — італійський художник і графік другої половини 16 ст., фламандець за походженням. Справжнє ім'я Лодевійк Тейпут або Тупут.
| Лодовіко Поццосеррато (Лодевійк Тейпут) | |
|---|---|
| італ. Ludovico Pozzoserrato, англ. Lodewijk Toeput | |
| | |
| Ганс фон Аахен. «Портрет Лодовіко Поццосеррато», Музей історії мистецтв. Відень | |
| При народженні | Лодевійк Тейпут або Тупут |
| Народження | 1550 Антверпен ? |
| Смерть | 1605 |
| Тревізо | |
| Національність | італієць фламандського походження |
| Країна | Італія (Венеціанська республіка) |
| Жанр | Релігійний живопис, побутовий жанр, Портрет |
| Навчання | В Антверпені і у Венеції в майстерні Тінторетто |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | відродження, маньєризм |
| Роки творчості | 1570—1603 |
| Вплив | Антверпенська школа, Паоло Веронезе |
| Вплив на | Лукас ван Фалькенборх, Йоос де Момпер, Тобіас Вергахт |
| Твори | фрески, релігійний живопис, побутовий жанр, портрет |
| | |
| Лодовіко Поццосеррато у Вікісховищі |
Маловідома біографія Редагувати
Належить до художників з маловідомою біографією. Не встановлені ні день та рік його народження, ні місце народження. За припущеннями він народився у 1550 або трохи пізніше. Серед міст, де міг народитися — Мехелен та Антверпен. З Антверпеном пов'язують його навчання, бо в середині 16 ст. місто було відомим центром мистецтва та центром новітніх стилістичних напрямків (Північне Відродження, північний маньєризм, раннє бароко). Низка майстрів Нідерландів відвідала свого часу Рим і Венецію. Ймовірно, престижність стажування у Італії розділяв і молодий художник Лодевійк Тейпут.
Про походження його творчості свідчить надзвичайний культ майстерного малюнка, притаманний митцям Нідерландів, прихильникам стилю маньєризм. Лодовіко Поццосеррато — один з найкращих малювальників другої половини 16 ст. Серед вчителів молодого художника міг бути Мартен де Вос, котрий сам відвідав Італію і працював у місті Венеція.
Перебування в Італії Редагувати
За припущеннями на початку 1570-х років він відбув у Венецію. Серед перших творів у Італії — шість пейзажних фресок у монастирі Пралья (Praglia) з помітними рисами живопису антверпенської школи. Тобто художник непогано володів технікою фрескового живопису, котрий так поціновували у Італії.
Перебування у Венеції пов'язують зі знайомством із іншим фламандським художником на ім'я Паувел Франк (1540-1596). Впливи творів Паувела Франка знайшли в картинах Лодовіко «Чотири пори року».
Наприкінці 1570-х років він відвідав Флоренцію і 1581 року задокументоване його перебування у папському Римі. Вже у лютому 1582 року він перебував у місті Тревізо.
Життя і творчість в Тревізо Редагувати
Як і свого часу Мартен де Вос, Лодовіко зробив спробу влаштуватися на працю у Венеції, столичному місті, де було вдосталь замов на портрети та картини для храмів і колекціонерів. Декотрий час він міг стажуватись в майстерні якогось венеціанського художника, наприклад, Тінторетто. У всякому разі його твори італійського періоду несуть відбиток впливів декоративного живопису Паоло Веронезе і помітно менше Тінторетто. Він клопотав про зарахування до гільдії венеціанських художників, але з міркувань позбавитись від талановитого іноземця венеціаці не зарахували того до гільдії. Лодовіко вимушено покинув Венецію і оселився у Тревізо неподадік Венеції, де обдарований майстер не мав значного конкурентного тиску. Окрім Тревізо, брав замови з інших міст (Падуя, Конельяно, Монтебеллуно, на терафермі).
1601 року немолодий художник узяв шлюб з синьйориною Лаудамією Апройно. Точної дати смерті майстра не зберегли. Він помер до 1605 року.
Про фламандського майстра, що натуралізувався у Італії, писав Карел ван Мандер, схвально відгукнувшись про його пейзажні картини та фресковий живопис.
Обрані твори (неповний перелік) Редагувати
- «Пожежа в Палаці дожів», 1577 р.
- Церква св. Юстини, фреска, Падуя
- Церква Монті ді Пьєта, фреска, Тревізо
- «Чотири пори року», 1584, приватна збірка
- «Сусанна і старці»
- «Гріхопадіння перших людей та Вигнання з раю», фреска,
- Декоративні фрески, катедральний собор у Конельяно
- «Шляхетна пара в саду»
- «Будівництво Вавилонської вежі»
- «Сад насолод з лабіринтом»
- «Притча про багатія та бідного Лазаря»
- «Концерт просто неба»
- «Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим
- Вілла Кьєрікаті Магна, бл 1590 р., шість пейзажних фресок «Місяці», Віченца
- Приміщення братства Скуола деї Баттуті, фрески, 1593 р., Конельяно
Обрані твори (галерея) Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Гос. Эрмитаж. Каталог «Западноевропейская живопись», № 1, Ленинград, Аврора, 1976
- Ernst Gombrich, Dizionario della Pittura e dei Pittori, Einaudi Editore, 1997
- Karel van Mander, Le vite degli illustri pittori fiamminghi, olandesi e tedeschi, traduzione di Ricardo de Mambro Santos (che ha curato anche l'edizione), Aperion Editori, Sant'Oreste (RM), 2000, p.359.