www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антверпенська школа нід Antwerpse School умовна назва художньої школи що існувала впродовж декількох століть в місті Ант

Антверпенська школа


Антверпенська школа (нід. Antwerpse School) — умовна назва художньої школи, що існувала впродовж декількох століть в місті Антверпен, нині Бельгія.

Теодор Буйєрманс. «Алегорія Антверпена як покровителька художників», 1665 р.

Історичні дані Редагувати

Перший антверпенський дереворитник. «Покладання Христа у труну», 1487 р., приватна збірка
Пауль Бріль. Фреска в Ватикані, Секретний архів.
Пауль Бріль."Пейзаж з портом", 1610, Галерея Боргезе, Рим.

На початку 16 століття місто Антверпен, порт і промисловий центр, остаточно перехопив економічне значення у міста Брюгге. Підвищення матеріального стану мешканців, тісні зв'язки герцогства Брабант з Італією, її відомими на той час економічними і мистецькими центрами сприяли перетворенню Антверпена на значний мистецький осередок. Вже на початку 16 століття була закладена релігійна, бізнесова і художня традиція — традиція відвідин Неаполя, Риму, менше Венеції. В 17 столітті на перші місця вийшли Рим та Генуя, остання була найбільш пов'язана з підіспанськими Південними Нідерландами (Фландрією) як бізнесово, так і в художньому плані. Тут роками працювали Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк. А художники брати з Фландрії Лукас та Корнеліс де Валь створили в Генуї навіть власну майстерню.

В Антвепені виникає власна гільдія Святого Луки, яка стане значним мистецьким осередком і фаховим закладом художників міста з довгим терміном існування. Особливістю гільдії була здатність визнавати своїми членами жінок-художниць, на що наважувалась далеко не кожна гільдія, серед її членів — Клара Петерс. Гільдія проіснувала до 19 століття, хоча її значення поступово зменшувалося у зв'язку з формуванням і зміцненням Академій мистецтв, що поєднали функції гільдії Св. Луки та художньої школи.

Вже в 16 столітті представники антверпенської школи досягли помітних успіхів, хоча були розділені на дві значні гілки -

Могутні реалістичні настанови нідерландського мистецтва не дозволили органічно поєднувати маньєристичні впливи з національним реалізмом, який залишався яскраво відтвореним в місцевому портретному та побутовому жанрі ( Пітер Артсен, Франс Флорис,). Але маньєристичні впливи переважали в створенні творів біблійної тематики та в міфологічних і алегоричних композиціях.

Пізніше могутня реалістична традиція переважатиме і зробить можливим наближення національного мистецтва до демократичної гілки італійського бароко — італійського караваджизму, знахідки якого не оминуть Рубенса, Теодора Ромбоутса, Пітера ван Моля, Теодора ван Луна, Герарда Дюфе.

Як і італійські митці, представники антверпенської школи робили фрески, хоча олійний живопис — переважав, були схильні до декоративних розписів. В 17 столітті аристократичні верства Голландії, де декоративний живопис не отримав поширення і не був розвинений, зверталися за створенням декоративних стінописів саме до фламандських майстрів. Важливою особливістю національного мистецтва у Фландрії було створення тканих фресок-килимів. Тому до створення картонів під майбутні килими-арраси була залучена найкраща частина художників антверпенської школи, їх робили Корнеліс Схют, Бернард ван Орлей, Пітер Кук ван Альст, Рубенс, Якоб Йорданс, Йоос де Момпер, Давід Тенірс молодший. Майстри гобеленів з Фландрії були запрошені також у Рим, де працювали роками.

Гобелен Сім вільних мистецтв за картоном Корнеліса Схюта. Брюгге, варіант в Ермітажі.

Універсально обдаровані митці Редагувати

Будинок Рубенса в Антверпені, власні добудови в стилі бароко

Як і серед представників інших мистецьких шкіл або художніх течій, антверпенська школа має власних універсально обдарованих митців. Серед них - Пітер Кук ван Альст, що працював автором картонів до вітражів і аррасів-килимів, перекладачем з французької книг про архітектуру, скульптором і художником релігійних картин. До складу антверпенської школи логічно зараховують художника і архітектора Корнеліса Флориса де Вріндта (1513/14 - 1575), що робив проекти ювелірних виробів і оздоби - орнаменти до надгробків, займався меморіальною скульптурою, працював архітектором на будівництві ратуші Антверпена та Ганзейського будинку в його портовій ділянці, знакових споруд свого часу. До антверпенської школи належить і художник, представник нідерландського маньєризму - Венцеслав Кобергер (1557 - 1634), який більше уславився як архітектор і в Італії, і у Фландрії, представник фламандського бароко в архітектурі.

Унікальною по значенню для фламандського мистецтва 17 століття була діяльність П.П. Рубенса. Напади хвороби і дипломатична діяльність часто дошкуляли митцю, спонукали залучати до виконання творів чисельних учнів і помічників. Це сприяло як поширенню настанов бароко в національному мистецтві, так і створенню колосальної кількості творів мистецтва, серед яких -

  • титульні листи до антверпенських видань друкаря Плантена
  • вівтарні композиції
  • портрети
  • картони до аррасів
  • вироби зі скла та шкіри
  • парадна зброя
  • меблі
  • ювелірні вироби зі срібла
  • скульптура з мармуру, бронзи, дерева, слонової кістки
  • гравюри з картин Рубенса, які робили брати Больверт, Понтіус, Ворстерман.

Картони Рубенса до гобеленів та виткані килими Редагувати

Відомі представники 16 століття Редагувати

Йоос ван Клеве. Засвоєння настанов Леонардо — Монна Ванна.

Відомі представники 17 століття Редагувати

Франс Франкен молодший. «Пам'ятай про смерть»
Йос ван Красбек. «Картярі», Музей Пола Гетті, Лос-Анжелес.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Рубенс, «Автопортрет з Ізабеллою Брант»
  • Никулин Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972
  • Всеобщая история искусств. — Т.4. — М., 1963.
  • Hocke G.R. Die Welt als Labyrinth. Manier und Manie in der europaischen Kunst. — Hamburg, 1957—1959. — T. 1-2.
  • Briganti G. La Maniera italiana. — Roma, 1961.
  • Shearman J. Mannerism. — Harmondsworth, 1967.
  • Würtenberger F. Der Manierismus. Der europäische Stil des sechzehnten Jahrhunderts. — Wien, 1979.
  • Pinelli A. La bella maniera. — Torino, 1993.
  • Barilli R. Maniera moderna e manierismo. — Milano, 2004.
  • Тананаева Л. И. Некоторые концепции маньеризма и изучение искусства Восточной Европы конца XVI и XVII века // «Советское искусствознание». — М.: 1987. — Вып. 22. — С. 123—167.
  • Тананаева Л. И. Рудольфинцы: Пражский художественный центр на рубеже XVI—XVII вв. — М.: Наука. — 1996.
  • Caravaggio and His Followers, Furora Art Publishers. — Leningrad, 1975 (англ.)
  • Микеланджело да Караваджо. Документы.воспоминания современников. М, «Искусство», 1975 (рос)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antverpenska shkola nid Antwerpse School umovna nazva hudozhnoyi shkoli sho isnuvala vprodovzh dekilkoh stolit v misti Antverpen nini Belgiya Teodor Bujyermans Alegoriya Antverpena yak pokrovitelka hudozhnikiv 1665 r Zmist 1 Istorichni dani 2 Universalno obdarovani mitci 3 Kartoni Rubensa do gobeleniv ta vitkani kilimi 4 Vidomi predstavniki 16 stolittya 5 Vidomi predstavniki 17 stolittya 6 Div takozh 7 DzherelaIstorichni dani Redaguvati nbsp Pershij antverpenskij derevoritnik Pokladannya Hrista u trunu 1487 r privatna zbirka nbsp Paul Bril Freska v Vatikani Sekretnij arhiv nbsp Paul Bril Pejzazh z portom 1610 Galereya Borgeze Rim Na pochatku 16 stolittya misto Antverpen port i promislovij centr ostatochno perehopiv ekonomichne znachennya u mista Bryugge Pidvishennya materialnogo stanu meshkanciv tisni zv yazki gercogstva Brabant z Italiyeyu yiyi vidomimi na toj chas ekonomichnimi i misteckimi centrami spriyali peretvorennyu Antverpena na znachnij misteckij oseredok Vzhe na pochatku 16 stolittya bula zakladena religijna biznesova i hudozhnya tradiciya tradiciya vidvidin Neapolya Rimu menshe Veneciyi V 17 stolitti na pershi miscya vijshli Rim ta Genuya ostannya bula najbilsh pov yazana z pidispanskimi Pivdennimi Niderlandami Flandriyeyu yak biznesovo tak i v hudozhnomu plani Tut rokami pracyuvali Piter Paul Rubens Antonis van Dejk A hudozhniki brati z Flandriyi Lukas ta Kornelis de Val stvorili v Genuyi navit vlasnu majsternyu V Antvepeni vinikaye vlasna gildiya Svyatogo Luki yaka stane znachnim misteckim oseredkom i fahovim zakladom hudozhnikiv mista z dovgim terminom isnuvannya Osoblivistyu gildiyi bula zdatnist viznavati svoyimi chlenami zhinok hudozhnic na sho navazhuvalas daleko ne kozhna gildiya sered yiyi chleniv Klara Peters Gildiya proisnuvala do 19 stolittya hocha yiyi znachennya postupovo zmenshuvalosya u zv yazku z formuvannyam i zmicnennyam Akademij mistectv sho poyednali funkciyi gildiyi Sv Luki ta hudozhnoyi shkoli Vzhe v 16 stolitti predstavniki antverpenskoyi shkoli dosyagli pomitnih uspihiv hocha buli rozdileni na dvi znachni gilki prodovzhuvachiv nacionalnih hudozhnih tradicij 15 stolittya Piter Brejgel starshij predstanikiv niderlandskogo manyerizmu tisno pov yazanih z italijskim manyerizmom Mabyuz Frans Floris Marten de Vos Mogutni realistichni nastanovi niderlandskogo mistectva ne dozvolili organichno poyednuvati manyeristichni vplivi z nacionalnim realizmom yakij zalishavsya yaskravo vidtvorenim v miscevomu portretnomu ta pobutovomu zhanri Piter Artsen Frans Floris Ale manyeristichni vplivi perevazhali v stvorenni tvoriv biblijnoyi tematiki ta v mifologichnih i alegorichnih kompoziciyah Piznishe mogutnya realistichna tradiciya perevazhatime i zrobit mozhlivim nablizhennya nacionalnogo mistectva do demokratichnoyi gilki italijskogo baroko italijskogo karavadzhizmu znahidki yakogo ne ominut Rubensa Teodora Romboutsa Pitera van Molya Teodora van Luna Gerarda Dyufe Yak i italijski mitci predstavniki antverpenskoyi shkoli robili freski hocha olijnij zhivopis perevazhav buli shilni do dekorativnih rozpisiv V 17 stolitti aristokratichni verstva Gollandiyi de dekorativnij zhivopis ne otrimav poshirennya i ne buv rozvinenij zvertalisya za stvorennyam dekorativnih stinopisiv same do flamandskih majstriv Vazhlivoyu osoblivistyu nacionalnogo mistectva u Flandriyi bulo stvorennya tkanih fresok kilimiv Tomu do stvorennya kartoniv pid majbutni kilimi arrasi bula zaluchena najkrasha chastina hudozhnikiv antverpenskoyi shkoli yih robili Kornelis Shyut Bernard van Orlej Piter Kuk van Alst Rubens Yakob Jordans Joos de Momper David Tenirs molodshij Majstri gobeleniv z Flandriyi buli zaprosheni takozh u Rim de pracyuvali rokami nbsp Gobelen Sim vilnih mistectv za kartonom Kornelisa Shyuta Bryugge variant v Ermitazhi Universalno obdarovani mitci Redaguvati nbsp Budinok Rubensa v Antverpeni vlasni dobudovi v stili barokoYak i sered predstavnikiv inshih misteckih shkil abo hudozhnih techij antverpenska shkola maye vlasnih universalno obdarovanih mitciv Sered nih Piter Kuk van Alst sho pracyuvav avtorom kartoniv do vitrazhiv i arrasiv kilimiv perekladachem z francuzkoyi knig pro arhitekturu skulptorom i hudozhnikom religijnih kartin Do skladu antverpenskoyi shkoli logichno zarahovuyut hudozhnika i arhitektora Kornelisa Florisa de Vrindta 1513 14 1575 sho robiv proekti yuvelirnih virobiv i ozdobi ornamenti do nadgrobkiv zajmavsya memorialnoyu skulpturoyu pracyuvav arhitektorom na budivnictvi ratushi Antverpena ta Ganzejskogo budinku v jogo portovij dilyanci znakovih sporud svogo chasu Do antverpenskoyi shkoli nalezhit i hudozhnik predstavnik niderlandskogo manyerizmu Venceslav Koberger 1557 1634 yakij bilshe uslavivsya yak arhitektor i v Italiyi i u Flandriyi predstavnik flamandskogo baroko v arhitekturi Unikalnoyu po znachennyu dlya flamandskogo mistectva 17 stolittya bula diyalnist P P Rubensa Napadi hvorobi i diplomatichna diyalnist chasto doshkulyali mitcyu sponukali zaluchati do vikonannya tvoriv chiselnih uchniv i pomichnikiv Ce spriyalo yak poshirennyu nastanov baroko v nacionalnomu mistectvi tak i stvorennyu kolosalnoyi kilkosti tvoriv mistectva sered yakih titulni listi do antverpenskih vidan drukarya Plantena vivtarni kompoziciyi portreti kartoni do arrasiv virobi zi skla ta shkiri paradna zbroya mebli yuvelirni virobi zi sribla skulptura z marmuru bronzi dereva slonovoyi kistki gravyuri z kartin Rubensa yaki robili brati Bolvert Pontius Vorsterman nbsp Ganzejskij budinok v Antverpeni gravyura 1700 roku Zrujnovanij bez vidnovlennya nbsp Venceslav Koberger bazilika Bogorodici v Montegyu Belgiya nbsp P P Rubens Proekt fasadu z vidannya Palaci Genuyi nbsp P P Rubens Paradna brama Waterpoort Antverpen Kartoni Rubensa do gobeleniv ta vitkani kilimi Redaguvati nbsp P P Rubens Karton do gobelenu Tetis zdobuvaye charivnu zbroyu dlya Gektora u boga Vulkana nbsp Arras za kartonom P P Rubensa vsi Muzej Bojmans van Beningena nbsp P P Rubens Karton do gobelenu Ahill vbivaye Parisa nbsp Za kartonom Rubensa arras Smert imperatora Kostyantina Vidomi predstavniki 16 stolittya Redaguvati nbsp Joos van Kleve Zasvoyennya nastanov Leonardo Monna Vanna Joahim Patinir bl 1480 1524 Jos van Kleve bl 1485 1541 Gerri met de Bles 1500 1510 1555 Piter Kuk van Alst 1502 1550 Piter Artsen 1508 1575 Iyeronimus Kustodis Hieronimo Custodis 1593 Mabyuz tobto Yan Gossart bl 1478 1532 Gans Evort 1520 1574 Piter Brejgel starshij 1525 1569 Kornelis Floris de Vrindt 1513 14 1575 Gans Evort 1520 1574 pracyuvav v Londoni Simon Perejns bl 1530 1590 Zhak Jongelink 1530 1606 skulptor i medalyer Gillis van Koninksloo 1544 1607 Kornelis van Dalem 1528 1573 1576 Yan Brejgel starshij 1568 1525 Tobias Verhaht 1561 1631 Abel Grimmer 1570 1619 Antonis Mor 1519 1575 Adrian Kej Yan Brejgel molodshij 1601 1678 Frans Floris 1517 1570 Frans Franken starshij 1542 1616 Yan van Gemessen bl 1500 bl 1566 Yan Massejs 1510 1575 Kventin Massejs molodshij 1543 1589 Adam van Noort 1561 2 1641 Joos de Momper 1564 1635 Frans Porbyus starshij 1545 1581 Lodoviko Poccoserrato bl 1550 bl 1605 pracyuvav u Italiyi Frans Porbyus molodshij 1569 1622 Bartolomeus Shpranger 1546 1611 Otto van Veen 1556 1629 Marten de Vos 1532 1603 Sebastyan Vranks 1573 1647 Matias Bril starshij 15 1550 Matias Bril molodshij 1550 1583 Damyen Vortelmans Damiaen Wortelmans 16 st nbsp Graver Iyeronimus Vyerikh Yan Gossart abo Mabyuz nbsp Piter Brejgel starshij Avtoportret nbsp Otto van Veen nbsp Antonis van Dejk Sebastyan Vranks grizajl nbsp Jos van Kleve Eleonora Avstrijska bl 1530 Muzej istoriyi mistectv Viden nbsp Frans Porbyus starshij Portret nevidomogo Ermitazh nbsp Yan Massejs Admiral Andrea Doria 1555 nbsp Portret Fransa Frankena starshogo Vidomi predstavniki 17 stolittya Redaguvati nbsp Frans Franken molodshij Pam yataj pro smert nbsp Jos van Krasbek Kartyari Muzej Pola Getti Los Anzheles Paul Bril 1554 1626 Piter Paul Rubens 1577 1640 Adam de Koster 1586 1643 Antonis van Dejk 1599 1641 Zhan de Rejn 1610 1678 Teodor Bujyermans 1620 1678 Frans Snejders 1579 1657 Teodor Rombouts 1597 1637 Gerard Dyufe 1594 1661 Abraham van Dipenbek 1596 1675 Yakob Jordans 1593 1678 Yustus Sustermans 1597 1681 Adrian Brauer 1605 1638 Piter van Lint 1609 1690 Erazm Kvellinus molodshij 1607 1678 Tomas Villiborts Boshart 1613 1654 David Tenirs molodshij 1610 1690 Bonaventura Piters starshij 1614 1652 Villem Gabron 1619 1678 Hendrik van Balen starshij 1575 1632 Gaspar de Krajyer 1584 1669 Klara Peters 1594 bl 1657 Gerard Segers 1591 1651 Daniel Segers 1590 1661 Kornelis Shyut 1597 1655 Jos van Krasbek 1605 1606 bl 1660 Frans Franken molodshij 1581 1642 Teodor van Tyulden 1606 1669 Lukas van Uden 1595 1672 Adrian van Utreht 1599 1652 Kornelis de Vos 1584 1661 Yan Vildens 1586 1653 Abragam Yanssens 1573 1632 Gejsbreht Lejtens Majster zimovih pejzazhiv 1586 1656 Yan Siberehts 1627 1703 nbsp Portret Fransa Frankena molodshogo nbsp Antonis van Dejk portret Gaspara de Krajera nbsp Antonis van Dejk portret Adriana Brauera nbsp Portret Danielya Segersa nbsp Adam de Koster Zrechennya apostola Petra nbsp Piter van Lint Proshannya apostoliv Petra i Pavla 1655 r Yakobskerk Antverpen nbsp Gerard Segers Hvorij Iov na solomi Nacionalna galereya Praga nbsp Teodor van Tyulden Gimenej ta Garmoniya nbsp Kornelis de Vos Avtoportret z druzhinoyu i ditmi nbsp Adrian van Utreht Dichina i ovochi nbsp Daniel Segers Svyata Rodina z kvitami nbsp Frans Snejders Vdale polyuvannya nbsp Yakob Jordans Satir z koshikom fruktiv i vakhanka nbsp Lukas van Uden Zimovij pejzazh z mislivcyami na snigu privatn zbirka Div takozh Redaguvati nbsp Portal Istoriya nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Baroko Pivnichnij manyerizm Flamandske baroko Karavadzhizm Zhivopis baroko Rimska shkola Genuezka shkola Pobutovij zhanr Natyurmort Paradnij portret Arnold Gaubraken Gildiya Svyatogo Luki Franken znachennya Mizhnarodne tovaristvo doslidnikiv mistectva Niderlandiv CODART Kelih z vakhichnimi scenamiDzherela Redaguvati nbsp Rubens Avtoportret z Izabelloyu Brant Nikulin N Niderlandskaya zhivopis 15 16 vekov v Ermitazhe L Avrora 1972 Vseobshaya istoriya iskusstv T 4 M 1963 Hocke G R Die Welt als Labyrinth Manier und Manie in der europaischen Kunst Hamburg 1957 1959 T 1 2 Briganti G La Maniera italiana Roma 1961 Shearman J Mannerism Harmondsworth 1967 Wurtenberger F Der Manierismus Der europaische Stil des sechzehnten Jahrhunderts Wien 1979 Pinelli A La bella maniera Torino 1993 Barilli R Maniera moderna e manierismo Milano 2004 Tananaeva L I Nekotorye koncepcii manerizma i izuchenie iskusstva Vostochnoj Evropy konca XVI i XVII veka Sovetskoe iskusstvoznanie M 1987 Vyp 22 S 123 167 Tananaeva L I Rudolfincy Prazhskij hudozhestvennyj centr na rubezhe XVI XVII vv M Nauka 1996 Caravaggio and His Followers Furora Art Publishers Leningrad 1975 angl Mikelandzhelo da Karavadzho Dokumenty vospominaniya sovremennikov M Iskusstvo 1975 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antverpenska shkola amp oldid 37112260